5 жовтня — День працівників освіти!

Шановні вчителі, вихователі, викладачі, працівники освітніх установ Краматорська!

Щиро вітаємо вас із професійним святом — Днем працівників освіти!

У час, коли країна продовжує боротьбу за свободу, ви щодня робите важливу справу — виховуєте покоління, що зростає у час випробувань, але не втрачає віри в Україну.

Ваші уроки — не лише про знання. Це — про приклад мужності, витримки та людяності. Ви вчите не просто математиці чи літературі, а й тому, як залишатися людьми, як триматися разом, як любити свою землю.

Попри всі труднощі воєнного часу, ви продовжуєте працювати — у класах, онлайн, у сховищах чи навіть у тимчасових місцях проживання. Освіта Краматорська живе — завдяки вам і дітям, які йдуть за знаннями саме до вас!

Ми схиляємо голови перед тими, хто сьогодні не поруч зі своїми учнями, бо захищає Україну зі зброєю в руках. Ваш подвиг — це найвищий урок любові до Батьківщини.

Дякуємо вам за працю, терпіння і віру в дітей.
Бажаємо мирного неба, здоров’я, професійного натхнення й людського тепла.

Хай кожен ваш день буде наповнений вдячністю учнів і впевненістю, що недарма ви обрали цей шлях.

Разом — до Перемоги. Разом — до світла, що несе знання.

З глибоким і щирим сумом Управління освіти Краматорської міської ради та Краматорська ЗОШ №15 повідомляють, що на 78 році життя відійшла у вічність вельмишановна Валентина Павлівна Катасонова — людина, добре знана у місті, яка майже 50 років життя присвятила розвитку та вдосконаленню освіти в рідному Краматорську.

Валентина Павлівна пройшла непростий шлях від учителя-предметника до інспектора міськвно, 25 років успішно очолювала одну з центральних шкіл міста. З притаманною їй мудрістю та рішучістю вона могла вирішити складні питання, попередити конфлікт, допомогти колезі, підтримати вчителя-початківця, побудувати партнерство з учнями та батьками і здобути їхню глибоку шану.

Валентина Павлівна багатьом дала приклад любові, турботи і трепетного ставлення до родини і свого домашнього вогнища.

Ми всі важко переживаємо цю втрату, бо Валентина Павлівна Катасонова, перебуваючи вже на пенсії, не переривала спілкування з учителями, була чудовим порадником, могла заспокоїти, підказати, поділитися досвідом. Для всіх нас вона назавжди залишиться людиною з молодою душею, сповненою творчих ідей, які продукувала сама і пробуджувала в інших.

Маємо надію, що люди, які близько знали Валентину Павлівну, знайдуть розраду в цей тяжкий час і збережуть про неї вдячну пам’ять, а душа Валентини Павлівни знайде вічний спокій у світі, вільному від земних проблем і турбот.