🕊 «Небесне військо Краматорська» — загальнонаціональна хвилина пам'яті 🕊

Щодня о 9:00 ми згадуємо про всіх загиблих внаслідок збройної агресії російської федерації та вшановуємо їхню пам'ять.

Сергій Пакін народився 10 вересня 1993 року в селі Зелений Брід на Краматорщині.

Сергій з дитинства захоплювався футболом, грав за місцеву селищну команду «Старт». Був фанатом ФК «Шахтар» та «Реал». Він мріяв бути шеф-кухарем власного ресторану, тож після завершення навчання у школі №33 вступив до Краматорського ВПУ №14 вчитися на кухаря, проте після закінчення навчання заробляв, ремонтуючи квартири.

Навесні 2012 року пішов до лав армії України. Служив у Десні та Житомирі, проходив навчання за спеціальністю «водій-механік танка». Після армії працював в охороні, потім – водієм.

У 2017 році одружився, цього ж року в сім’ї народилася донька, дуже схожа на тата. Перший шлюб Сергія розпався, але молодим людям вдалося зберегти дружні стосунки, тож батько підтримував спілкування з донькою, проводив з нею багато часу.

У липні 2021 року Сергій пішов служити за контрактом до ЗСУ. Проходив навчання у Львові, потім його перевели до військової частини м. Новомосковськ.

Початок повномасштабної війни 24.02.2022 р. Сергій застав під Волновахою. Рідні майже тиждень не знали, де він і що з ним, через відсутність зв’язку. Перший танк Сергія був підбитий ворожим снарядом та повністю згорів. Екіпаж залишився живим.

Більшу частину часу повномасштабної війни Сергій був на передових позиціях: Курахове, Вугледар, Часів Яр, Кліщіївка.

2023 року Сергій збирався одружитися вдруге, був щасливий, що вони з обраницею чекають на сина. Але його мріям не судилося збутися. Сергій не встиг побачити довгоочікуваного сина.

Загинув Герой 3 липня 2023 року під час боїв на Кліщіївському напрямку.

У серпні 2023 року в Сергія народився син Мирон.

Вічна Слава Герою!

Підтримайте родину Сергія, підпишіть петицію за присвоєння йому звання Герой України за посиланням

👏 Ти як?

Існують базові правила, які допоможуть підтримати дитину у складні часи. Вони повертають відчуття стабільності та безпеки. Одне з таких — дотримання режиму дня ⏰

🔸 дотримуйтеся рутини (ваших із дитиною щоденних справ);

🔸 за можливості плануйте разом із дитиною, що ви будете робити протягом дня (дитині важливо передбачати, контролювати події та відчувати свою залученість);

🔸 пропонуйте дитині спільні дії – гратися, готувати, гуляти разом;

🔸 доручайте дитині те, що вона може зробити сама — погодувати улюбленця, полити рослини, накрити на стіл тощо (це підвищує самооцінку дитини та повертає відчуття її важливості у родині);

🔸 намагайтеся не робити замість дитини те, що вона може зробити сама (це позбавляє впевненості у своїх силах);

🔸 дякуйте дитині за допомогу та зауважуйте те, з чим вона змогла впоратися («ти молодець...»);

🔸 нагадуйте дитині про правила безпеки;

🔸 пам’ятайте про необхідність регулярно харчуватися, пити воду (у стані стресу і дорослі, і діти втрачають контакт зі своїми фізичними потребами, тож забувають вчасно поїсти, випити води чи сходити до туалету);

🔸 розповідайте дитині, що вам допомогло справлятися з напругою та стресом (при цьому не навантажуйте її проблемами дорослих);

🔸 піклуйтеся про себе, адже саме так дитина вчиться піклуватися про себе 🫶🏻

TG | FB | INST | Сайт

4 листопада — День залізничника

Вітаємо з професійним святом усіх, чиє життя повʼязане з залізницею!

З перших днів повномасштабного вторгнення і по сьогодні наші залізничники — справжні Герої!

Вони евакуйовують людей, доставляють гуманітарні та військові вантажі, забезпечують логістику Перемоги!

Зі святом вас, залізні люди!