78% підлітків уже стикалися з онлайн-ризиками: як Україна долучається до ініціативи ЄС Safer Internet Day

Більшість українських підлітків і понад дві третини дорослих уже мали щонайменше один інцидент, пов’язаний із безпекою даних. Такі результати дослідження цифрової та ШІ-грамотності 2025 року.

Цифри показують і важливу різницю: люди з розвиненими цифровими навичками використовують одразу кілька способів захисту — складні унікальні паролі, двофакторну автентифікацію, перевірку джерел і повідомлень. Що вищі навички — то більше рівнів захисту.

Саме тому Міжнародний день безпечного інтернету (Safer Internet Day) — ініціатива, започаткована Європейським Союзом і підтримувана в 160+ країнах світу — фокусується не лише на обговоренні ризиків, а й на формуванні культури безпечної поведінки онлайн. Україна долучається до цієї ініціативи через практичні інструменти для громадян.

«23% українців уже стикалися з кібератаками з використанням технологій штучного інтелекту, а 35% дорослих повідомляли про отримання некоректних або вигаданих відповідей від таких систем. Це свідчить про те, що цифрові ризики ускладнюються швидше, ніж формуються захисні звички.

Саме тому ми синхронізуємо національні підходи з європейськими принципами — від превентивної освіти до практичного тренування навичок. На Дія.Освіта користувач може не лише дізнатися про ризики, а й відпрацювати алгоритм безпечної поведінки в безпечному середовищі — у симуляторах і тестах — без реальної загрози для своїх даних чи коштів», — зазначає Ярослава Дьо, Керівниця експертної групи директорату розвитку цифрових навичок та цифровізації освіти Мінцифри.

До Safer Internet Day платформі Дія.Освіта представила спеціальний розділ: osvita.diia.gov.ua/safer-internet

Тут зібрані практичні інструменти, які можна застосувати одразу:

• освітні серіали з персональної кібергігієни та захисту від фішингу;
• симулятори онлайн-шахрайських ситуацій із рекомендаціями для дітей і батьків;
• тести для перевірки власних цифрових звичок.

Ключова активація до Дня безпечного інтернету — інтерактивний квест «Гієна Гігієна й МереЖах». Його героями стали персонажі всеукраїнської кампанії з кібергігієни листопада — грудня 2025 року — Гієна Гігієна та Кібермило. За два місяці кампанія охопила понад 4,1 млн користувачів.

Квест моделює 14 типових онлайн-ситуацій — від фейкових вакансій до deepfake-прохань про допомогу — щоб користувач міг безпечно відпрацювати правильний алгоритм дій.

Після проходження квесту учасники отримують персоналізований результат і сертифікат. Ті, хто набрав понад 70 балів зі 140 можливих, автоматично беруть участь у розіграші фірмового мерчу Дія.Освіта. Кампанія триває з 10 лютого до 10 березня.

У цифровій державі онлайн-безпека — це базова навичка.

Перевірити власний рівень захисту й відпрацювати алгоритми дій можна вже сьогодні на Дія.Освіта.

Матеріали до Дня безпечного інтернету створені на основі кампанії Дія.Освіта з кібергігієни. Кампанія реалізована ISD Group за підтримки Проєкту США «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України». Матеріали до Дня безпечного інтернету не обов’язково відображають погляди Уряду США.

19 лютого — День Державного Герба України

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Малий Державний Герб — Тризуб Володимира Великого.

Цей символ має тисячолітню історію: від знака княжого роду Русі — до герба Української Народної Республіки і незалежної України.

Тризуб — це більше, ніж геральдика. Це код нашої сили, традицій і боротьби за свободу. Символ, що об’єднує українців сьогодні — у час захисту суверенітету та територіальної цілісності держави.

28 червня 1996 року Конституція України закріпила Тризуб як державний символ.

🇺🇦 Знак, що пройшов крізь століття — і залишається з нами.

20 лютого — День Героїв Небесної Сотні

У цей лютневий день Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні — учасників Революція Гідності, які віддали своє життя за свободу, демократію та право нашої держави йти власним шляхом.

Події 18–20 лютого 2014 року стали найкривавішими днями протистояння. Беззбройних майданівців розстрілювали в центрі столиці, але страх не переміг. Кров, пролита на Інститутській, не зупинила Україну — вона заґартувала її та змінила назавжди.

107 загиблим посмертно присвоєно звання Героя України. Серед них — і іноземці, які стали пліч-о-пліч з українцями: Михайло Жизневський, Зураб Хурція та Давид Кіпіані.

Подвиг Небесної Сотні став однією з основ нової України та її війська. Саме тоді мільйони усвідомили: гідність — це не гасло, а цінність, за яку готові стояти до кінця. Їхній незламний дух і сьогодні дає нам сили боротися за державність і майбутнє.

Ми пам’ятаємо біль цієї втрати. Але ще більше — пам’ятаємо сенс їхньої жертви.

Герої не вмирають.
Слава Героям Небесної Сотні.
Слава Україні!