З невимовним болем та розпачем наша освітянська родина сприйняла страшну звістку, яка чорним крилом торкнулася кожного з нас.

Жорстокий ворожий обстріл 29 березня обірвав життя учня 7-Г класу Краматорської ЗОШ №5 Максима Теліуса.

Йому було лише 13.

Попереду був цілий світ, безліч відкриттів та щасливе майбутнє.

Максим був надзвичайно доброю, світлою дитиною — щирим, допитливим хлопчиком, який завжди був готовий підставити плече допомоги друзям та вчителям. Він по-справжньому любив школу і цінував можливість навчатися.

Ще у 6 класі у своєму творі «Школа моєї мрії» Максим писав слова, які сьогодні крають серце: «Я сміливо можу сказати, що школа, де я навчаюся — це школа моєї мрії. Тут навчають не тільки предметам та дружбі, але й формують особистість... Дуже хочеться повернутись до моєї школи та здобувати освіту не дистанційно, спілкуватись з вчителями та друзями не через комп’ютер. Я вірю, що ми повернемось до школи нашої мрії».

Він мріяв, він вірив у найкраще і просто хотів жити під мирним небом рідного міста. Але цинічна ворожа атака зупинила серце, яке так сильно любило цей світ. Разом із Максимом пішов цілий всесвіт нездійснених планів та дитячих сподівань.

Управління освіти Краматорської міської ради, педагогічний колектив ЗОШ №5, учнівська та батьківська спільноти висловлюють найщиріші співчуття рідним та близьким Максима.

Жодні слова не вгамують біль цієї страшної втрати, але ми поділяємо ваше горе і схиляємо голови у глибокій скорботі.

Світла пам’ять про Максима назавжди залишиться в наших серцях. Спочивай з миром, наш дорогий хлопчику.

Діти не мають гинути!