Україна ризикує втратити промисловість швидше, ніж встигне її декарбонізувати. Саме на цьому я наголошував під час другого міжнародного форуму United by Mining 2026 у Києві.
Для мене одна з ключових тем форуму - майбутнє української промисловості в умовах декарбонізації та запровадження CBAM на ринку ЄС.
Україна підтримує євроінтеграцію та перехід до низьковуглецевої економіки. Але я переконаний: європейські правила мають враховувати реальність, у якій сьогодні працює український бізнес.
Російські атаки руйнують виробничі потужності. Наприкінці вересня Україна вперше за 100 років мала тиждень без виплавки сталі. Водночас підприємства стикаються з логістичними обмеженнями, доступом до європейського ринку та новими вимогами CBAM.
Європі потрібна зелена українська промисловість. Але щоб вона стала зеленою завтра, сьогодні ми маємо не дати їй зникнути.
Про мою позицію щодо CBAM, пропозиції для української промисловості - детальніше у моєму Facebook.
Для мене одна з ключових тем форуму - майбутнє української промисловості в умовах декарбонізації та запровадження CBAM на ринку ЄС.
Україна підтримує євроінтеграцію та перехід до низьковуглецевої економіки. Але я переконаний: європейські правила мають враховувати реальність, у якій сьогодні працює український бізнес.
Російські атаки руйнують виробничі потужності. Наприкінці вересня Україна вперше за 100 років мала тиждень без виплавки сталі. Водночас підприємства стикаються з логістичними обмеженнями, доступом до європейського ринку та новими вимогами CBAM.
Європі потрібна зелена українська промисловість. Але щоб вона стала зеленою завтра, сьогодні ми маємо не дати їй зникнути.
Про мою позицію щодо CBAM, пропозиції для української промисловості - детальніше у моєму Facebook.
❤14
Для моєї родини День вчителя - завжди особливе свято, адже моя мама була вчителькою у сільській школі. У дитинстві вона часто брала мене на уроки, бо не було з ким залишити.
Я бачив, скільки сил, терпіння і душі вона вкладала у свою роботу. Коли ночами вона перевіряла роботи своїх учнів, готувала плани уроків на наступний день - я прокидався, а вона все ще працювала. Саме тоді, ще дитиною, я зрозумів: учительство - це покликання, яке залишається з людиною навіть тоді, коли закінчується робочий день.
Сьогодні українські педагоги проходять через справжнє випробування. Працюють під час війни - в укриттях, дистанційно, у складних і часом небезпечних умовах. І, мабуть, у цьому й є справжня сила вчителя - залишатися на своєму місці, виконувати свою роботу і не дозволяти обставинам забрати в дітей їхнє право на майбутнє.
Дякую кожному й кожній, хто щодня обирає залишатися вчителем.За знання і віру, яку передаєте дітям. За те, що навіть у найтемніші часи допомагаєте їм дивитися вперед.
З Днем працівників освіти!
Я бачив, скільки сил, терпіння і душі вона вкладала у свою роботу. Коли ночами вона перевіряла роботи своїх учнів, готувала плани уроків на наступний день - я прокидався, а вона все ще працювала. Саме тоді, ще дитиною, я зрозумів: учительство - це покликання, яке залишається з людиною навіть тоді, коли закінчується робочий день.
Сьогодні українські педагоги проходять через справжнє випробування. Працюють під час війни - в укриттях, дистанційно, у складних і часом небезпечних умовах. І, мабуть, у цьому й є справжня сила вчителя - залишатися на своєму місці, виконувати свою роботу і не дозволяти обставинам забрати в дітей їхнє право на майбутнє.
Дякую кожному й кожній, хто щодня обирає залишатися вчителем.За знання і віру, яку передаєте дітям. За те, що навіть у найтемніші часи допомагаєте їм дивитися вперед.
З Днем працівників освіти!
❤32🥰3👍1
Багато моїх друзів сьогодні служать у Силах територіальної оборони. Тому для мене ТрО - це насамперед люди різних професій і різного досвіду, яких об’єднало одне - готовність захищати Україну.
Я особисто добре знаю ціну цієї боротьби. Як генеральний директор АКХЗ я багато років працював в Авдіївці й бачив, як місто жило під постійною загрозою російської агресії. Ще з 2014 року Авдіївка фактично перебувала на передовій. І поруч із військовими свою роль у захисті міста виконували звичайні люди - ті, хто продовжував працювати, допомагати армії та робити все можливе, щоб місто трималося.
Дякую кожному воїну ТрО. Ви - частина великої історії українського спротиву.
З Днем територіальної оборони України! 🇺🇦
P.S. Пишаюся цим нагрудним знаком. Для мене це нагадування про людей і підрозділи ТрО, яких мав честь підтримувати.
Я особисто добре знаю ціну цієї боротьби. Як генеральний директор АКХЗ я багато років працював в Авдіївці й бачив, як місто жило під постійною загрозою російської агресії. Ще з 2014 року Авдіївка фактично перебувала на передовій. І поруч із військовими свою роль у захисті міста виконували звичайні люди - ті, хто продовжував працювати, допомагати армії та робити все можливе, щоб місто трималося.
Дякую кожному воїну ТрО. Ви - частина великої історії українського спротиву.
З Днем територіальної оборони України! 🇺🇦
P.S. Пишаюся цим нагрудним знаком. Для мене це нагадування про людей і підрозділи ТрО, яких мав честь підтримувати.
🔥25🤬2❤1
Запоріжжя – місто, в якому я прожив і пропрацював значну частину свого життя.
Місто, якому я щиро вдячний за кожен прожитий тут день, за знання та досвід, за людей, яких зустрів, за прихисток для мене та моєї родини у 2014 році.
І, звичайно, за характер, який особливо відчувається з першого дня повномасштабної війни.
Труби заводів, з яких сьогодні не йде дим, – дуже сумна для мене картина.
Запоріжжя завжди було містом великої промисловості, важкої праці та людей, які вміють створювати й будувати.
Але я хочу вірити, що нинішня ситуація – тимчасова.
Що Запоріжжя й надалі житиме, працюватиме, розвиватиметься і залишатиметься одним із промислових сердець України.
З Днем міста, Запоріжжя!
Місто, якому я щиро вдячний за кожен прожитий тут день, за знання та досвід, за людей, яких зустрів, за прихисток для мене та моєї родини у 2014 році.
І, звичайно, за характер, який особливо відчувається з першого дня повномасштабної війни.
Труби заводів, з яких сьогодні не йде дим, – дуже сумна для мене картина.
Запоріжжя завжди було містом великої промисловості, важкої праці та людей, які вміють створювати й будувати.
Але я хочу вірити, що нинішня ситуація – тимчасова.
Що Запоріжжя й надалі житиме, працюватиме, розвиватиметься і залишатиметься одним із промислових сердець України.
З Днем міста, Запоріжжя!
❤🔥27❤2🤔2👍1
Втрата металургії може коштувати Україні до 7% ВВП. Йдеться про 5–7 млрд доларів втраченої валютної виручки, щонайменше 30–40 млрд грн недоотриманих бюджетних надходжень і ще близько $1 млрд втрат лише від скорочення експорту залізної руди. Саме такий негативний ефект для економіки у найгіршому сценарії оцінює Forbes.
Одне робоче місце у ГМК створює ще 7,5–8 робочих місць у суміжних галузях. Тому зупинка великих підприємств одразу б’є по залізниці, енергетиці, машинобудуванню, ремонтних і сервісних компаніях. Для промислових міст це означає падіння доходів місцевих бюджетів, простої та скорочення зайнятості.
В цих умовах наявні програми підтримки просто не відповідають масштабу великої промисловості. Ліміт компенсації становить близько 10 млн доларів на компанію, тоді як вартість однієї доменної печі може сягати $100–150 млн. Ці цифри самі за себе говорять про масштаб проблеми.
Що потрібно робити?
По-перше, необхідні окремі механізми підтримки великої промисловості, співмірні з масштабом підприємств та втрат. Про це вже давно кажу я, на цьому наполягають мої колеги, експерти, фахівці галузі.
По-друге, потрібно зменшувати інфраструктурний тиск. Високі тарифи на електроенергію та залізничні перевезення додатково знижують конкурентоспроможність української продукції.
По-третє, є рішення, які не потребують додаткових бюджетних витрат: ширший доступ української продукції до ринку ЄС, перегляд квот на українську сталь та перегляд впливу CBAM на українську промисловість.
Держава має чітко показати, що зацікавлена у збереженні великої промисловості.
Одне робоче місце у ГМК створює ще 7,5–8 робочих місць у суміжних галузях. Тому зупинка великих підприємств одразу б’є по залізниці, енергетиці, машинобудуванню, ремонтних і сервісних компаніях. Для промислових міст це означає падіння доходів місцевих бюджетів, простої та скорочення зайнятості.
В цих умовах наявні програми підтримки просто не відповідають масштабу великої промисловості. Ліміт компенсації становить близько 10 млн доларів на компанію, тоді як вартість однієї доменної печі може сягати $100–150 млн. Ці цифри самі за себе говорять про масштаб проблеми.
Що потрібно робити?
По-перше, необхідні окремі механізми підтримки великої промисловості, співмірні з масштабом підприємств та втрат. Про це вже давно кажу я, на цьому наполягають мої колеги, експерти, фахівці галузі.
По-друге, потрібно зменшувати інфраструктурний тиск. Високі тарифи на електроенергію та залізничні перевезення додатково знижують конкурентоспроможність української продукції.
По-третє, є рішення, які не потребують додаткових бюджетних витрат: ширший доступ української продукції до ринку ЄС, перегляд квот на українську сталь та перегляд впливу CBAM на українську промисловість.
Держава має чітко показати, що зацікавлена у збереженні великої промисловості.
👍9🤔4🔥3❤2😱1😢1
В мене немає таких слів, щоб висловити всю ненависть до російських виродків. Ці потвори вдарили по двох рейсових автобусах у Краматорську. Станом на зараз відомо щонайменше про 33 загиблих та 18 поранених. Це мирні люди, які просто їхали у своїх справах.
І це не перший випадок, коли країна-гній вбиває людей у цивільному транспорті.
У травні 2022 року російські війська обстріляли автобус із працівниками Авдіївського коксохімічного заводу. Люди просто поверталися додому після зміни. Тоді також були загиблі та поранені.
Роки минають, а росія продовжує бити по цивільних. По автобусах. По будинках. По вокзалах. По людях, які просто хочуть жити не в рашці.
Щирі співчуття сім’ям та близьким загиблих. Сил усім пораненим та їхнім рідним.
І це не перший випадок, коли країна-гній вбиває людей у цивільному транспорті.
У травні 2022 року російські війська обстріляли автобус із працівниками Авдіївського коксохімічного заводу. Люди просто поверталися додому після зміни. Тоді також були загиблі та поранені.
Роки минають, а росія продовжує бити по цивільних. По автобусах. По будинках. По вокзалах. По людях, які просто хочуть жити не в рашці.
Щирі співчуття сім’ям та близьким загиблих. Сил усім пораненим та їхнім рідним.
💔25😢5🤬4👍1
Черговий чорний день для Запоріжжя. конч@ні виродки вдарили по місту КАБами. Уже відомо про вісьмох загиблих і щонайменше 16 поранених.
Неможливо звикнути до новин, у яких знову гинуть мирні люди. Неможливо спокійно читати про загиблих, знаючи, що на місці влучання могли бути чиїсь батьки, діти, друзі, сусіди. Люди, які просто жили своє життя, працювали, поспішали у справах і не знали, що цей день може стати для них останнім.
Для мене Запоріжжя - це місце, де я працював і жив із родиною, де минула частина мого життя, куди я постійно повертаюся. Місто, з яким пов’язано багато особистого. Тому кожна така звістка - це особливий біль. Мої щирі співчуття родинам загиблих. Сил і якнайшвидшого одужання всім пораненим.
Українці не повинні ховати своїх рідних через російські удари. Світ має пам’ятати: за кожним терором - людські долі.
Неможливо звикнути до новин, у яких знову гинуть мирні люди. Неможливо спокійно читати про загиблих, знаючи, що на місці влучання могли бути чиїсь батьки, діти, друзі, сусіди. Люди, які просто жили своє життя, працювали, поспішали у справах і не знали, що цей день може стати для них останнім.
Для мене Запоріжжя - це місце, де я працював і жив із родиною, де минула частина мого життя, куди я постійно повертаюся. Місто, з яким пов’язано багато особистого. Тому кожна така звістка - це особливий біль. Мої щирі співчуття родинам загиблих. Сил і якнайшвидшого одужання всім пораненим.
Українці не повинні ховати своїх рідних через російські удари. Світ має пам’ятати: за кожним терором - людські долі.
💔33❤1
У росіян одразу мінус шість Су-34М. Це винищувачі-бомбардувальники, які роками кошмарили українців. У ніч на 15 жовтня українські військові завдали удару ракетами “Нептун” по аеродрому “Борисоглєбськ” у Воронезькій області. Після них повідомляли про масштабну пожежу.
Важливо розуміти, що Су-34М - один із літаків, які росія використовує для ударів керованими авіабомбами по українських позиціях і прифронтових містах. Саме ці бомбардувальники є носіями зброї, що руйнує наші будинки та вбиває мирних людей.
Мінус шість бойових літаків. Мінус шість потенційних носіїв авіабомб, які, за повідомленням ВМС, більше не зможуть атакувати Україну.
Важливо розуміти, що Су-34М - один із літаків, які росія використовує для ударів керованими авіабомбами по українських позиціях і прифронтових містах. Саме ці бомбардувальники є носіями зброї, що руйнує наші будинки та вбиває мирних людей.
Мінус шість бойових літаків. Мінус шість потенційних носіїв авіабомб, які, за повідомленням ВМС, більше не зможуть атакувати Україну.
🔥29👍9❤2
Українська металургія опинилася на межі виживання. Кожен день простою – це мільярдні втрати, зупинені виробництва та загроза для тисяч робочих місць. Після російських ударів зупинилася «Запоріжсталь», припинено виробничі процеси на «Каметсталі». Серйозних ударів зазнали також «АрселорМіттал Кривий Ріг». І найгірше, що сьогодні ніхто не може сказати, коли ключові металургійні потужності зможуть повноцінно відновити роботу.
Поки кремль зупиняє українські комбінати ракетами, ЄС посилює обмеження на імпорт сталі. За оцінкою гендиректора Метінвесту Юрія Риженкова, нові квоти можуть скоротити український експорт до Євросоюзу більш ніж на 60%. Водночас за січень-серпень ЄС імпортував із росії 1,6 млн тонн металургійної продукції на 682 млн євро. Українські заводи втрачають можливість виробляти, а європейські торговельні бар'єри ускладнюють перспективи їхнього повернення на ринок.
Ціна зупинки - бюджетні надходження, валютна виручка та робочі місця. За повідомленням Forbes Ukraine, за дев'ять місяців державний бюджет недоотримав близько 49,5 млрд грн податків із різних причин. До кінця року загальний розрив може зрости до 70 млрд грн, а за песимістичним сценарієм - до 100 млрд грн. Зупинка великих промислових платників податків лише поглиблює цю проблему.
Сьогодні головне завдання - повернути металургійні підприємства до роботи, поки тривалий простій не зробив відновлення ще дорожчим. Потрібні захист промислових центрів від російських ракет, стабільна енергетика, доступне фінансування та справедливі умови експорту до ЄС. Українській сталі потрібен захист від ракет і доступ до ринків. Без першого заводи не запустяться. Без другого їм буде дедалі важче працювати після запуску.
Поки кремль зупиняє українські комбінати ракетами, ЄС посилює обмеження на імпорт сталі. За оцінкою гендиректора Метінвесту Юрія Риженкова, нові квоти можуть скоротити український експорт до Євросоюзу більш ніж на 60%. Водночас за січень-серпень ЄС імпортував із росії 1,6 млн тонн металургійної продукції на 682 млн євро. Українські заводи втрачають можливість виробляти, а європейські торговельні бар'єри ускладнюють перспективи їхнього повернення на ринок.
Ціна зупинки - бюджетні надходження, валютна виручка та робочі місця. За повідомленням Forbes Ukraine, за дев'ять місяців державний бюджет недоотримав близько 49,5 млрд грн податків із різних причин. До кінця року загальний розрив може зрости до 70 млрд грн, а за песимістичним сценарієм - до 100 млрд грн. Зупинка великих промислових платників податків лише поглиблює цю проблему.
Сьогодні головне завдання - повернути металургійні підприємства до роботи, поки тривалий простій не зробив відновлення ще дорожчим. Потрібні захист промислових центрів від російських ракет, стабільна енергетика, доступне фінансування та справедливі умови експорту до ЄС. Українській сталі потрібен захист від ракет і доступ до ринків. Без першого заводи не запустяться. Без другого їм буде дедалі важче працювати після запуску.
💔12😢6❤2
Шість балістичних ракет по «Запоріжсталі», по підприємству, яке й досі оговтується від попередніх обстрілів. Найголовніше, що цього разу обійшлося без загиблих і поранених.
Як колишній гендиректор АКХЗ, я добре знаю, що стоїть за словами «підприємство потрапило під обстріл». Що означає працювати, коли кожна повітряна тривога перериває виробничий процес, коли люди йдуть до укриттів, не знаючи, що побачать після повернення. Коли замість планів розвитку доводиться думати про те, як зберегти людей, обладнання та саме виробництво.
Тому для мене це особисто зрозумілий біль. І не можна забувати: металургія під час війни бореться не лише з російськими обстрілами. Перебої з електроенергією, складна логістика, кадровий дефіцит, колосальне психологічне навантаження, економічний тиск - усе це накладається одне на одне.
Я щиро вдячний всім українським металургам, які сьогодні тримають промисловий фронт. Ви робите надзвичайно важливу справу для країни, часто ризикуючи власним життям.
Як колишній гендиректор АКХЗ, я добре знаю, що стоїть за словами «підприємство потрапило під обстріл». Що означає працювати, коли кожна повітряна тривога перериває виробничий процес, коли люди йдуть до укриттів, не знаючи, що побачать після повернення. Коли замість планів розвитку доводиться думати про те, як зберегти людей, обладнання та саме виробництво.
Тому для мене це особисто зрозумілий біль. І не можна забувати: металургія під час війни бореться не лише з російськими обстрілами. Перебої з електроенергією, складна логістика, кадровий дефіцит, колосальне психологічне навантаження, економічний тиск - усе це накладається одне на одне.
Я щиро вдячний всім українським металургам, які сьогодні тримають промисловий фронт. Ви робите надзвичайно важливу справу для країни, часто ризикуючи власним життям.
💔27😢3🤬1