Купил себе резинку для волос. Ооооо. Maааmma mia, magnifico, perfetto. Это как оргазм только гораздо дольше. Это как давно не был на море, а сегодня приехал. Святой престол Ватикана, храни человека, что придумал резинку для волос. Можно заниматься спортом. Можно гулять по любой погоде. И ты по-прежнему лохматый Аль Пачино. У меня даже целых две резинки. Шикарно жить не запретишь. Одна черная, а другая серая. Под цвет моих седых волос. Звучит Либертанго Астора Пьяццоллы. Сейчас аккордеон перебирает душу, а потом виолончель бархатной пилой. И Марсович танцует. Mi libertaaad me amaа, mi libertaaad es tangoо... Look my eyes are just holograms...

Я давно кохала чоловіка який був одруженим. Всім своїм серцем кохала. Ми були у відносинах. А потім прийшла війна, розлука з коханою людиною, переїзд в іншу країну. Травма про яку я не можу наважитись розповісти в публічному просторі...

Життя ставало все більш болючим і темним. Мої внутрішні емоційні качелі розгойдуватися з неймовірною швидкістю, частотою й глибиною. Я провалювалась в стани які називала "темними".

У "темних станах" я втрачала зв'язок з собою, відчувала себе поганою людиною. Називала себе "сука", "кончена". Багато годин поспіль могла плакати й кричати від болю який було несила терпіти. Від того нестерпного болю приходили думки "більше не хочу жити".

Ці стани мене лякали. Думала "можливо я психічно хвора?" Бо не може ж людина відчувати то яскраве світло, то темряву в собі. Думала що "ці стани тепер зі мною на все життя".

Полегшити свій стан мені допомагали розмови з коханим чоловіком та його підтримка. Я писала нотатки в щоденник і часом малювала. Спорт і медитація теж давали сили.

Все це допомагало та не надовго. Мої "темні стани" повертались. До мене приходила думка, що психотерапія могла б бути мені корисною. Та я її для себе заперечувала. Говорила:

"Я ж сильна — я справлюсь сама. Як незнайома мені людина може мені допомогти, вона мене не знає. Я не зможу довіритись не знайомій людині, а якщо я буду нещирою, то терапія мені не допоможе..."

В якийсь момент зрозуміла що не вивожу. Почала шукати психотерапевта.

З першим психотерапевтом швидко зрозуміла що нам не по дорозі. Вона казала: "А ну все зрозуміло… Зараз всі твої проблеми вирішимо… Заміж видамо… А він такий… А ти така…" Як то кажуть мене без мене одружили.

Другий психотерапевт вішала ярлики на близьких мені людей. Засуджувала поведінку одних, і підтримувала поведінку інших. Після зустрічі я вийшла в такому стані неначе мене переїхало декілька потягів.

З третім психотерапевтом все наче було добре. Та я помітила, що 60% часу говорив мій терапевт, а не я. І що за ці пʼять занять ми ні на міліметр не просунулись із вирішенням мого запиту.

Я продовжувала провалюватись у свої темні ями що мене дуже лякали. Тому вирішила зупинити й ці зустрічі.

Згодом мені порекомендували Антона Марсовича.

Уже на першому занятті ми розкопали патерн в поведінці, який мені дуже шкодив. Я могла прискіпуватись до себе і дуже сильно ображати, сварити себе. Я поводилась з собою так, якби не повелась ніколи навіть з незнайомою людиною. Усвідомивши це, я перестала так робити уже після того заняття.

Я стала вести щоденник, виписувати мої емоції та всі болючі думки. Я навчилась краще розрізняти свої емоції. Антон дав мені низку порад, що робити в тому чи іншому стані. Коли відчуваю сум, тривогу чи біль. Що робити у кризовому стані.

Я почала дотримуватись порад і відчула як мій стан покращується. Бо до психотерапії, в "темних станах", я могла ще більше себе "розгойдувати": сварити себе, закриватись від коханої людини, ображати кохану людину, напиватись.

Зараз я в терапії 3 місяці. За цей час ми з Антоном Марсовичем розібрались, що то за "темні стани". Я зрозуміла, що зі мною. Що я не психічно хвора. Все зі мною добре.

Пропав мій страх і я навчилась допомагати собі. Я усвідомила, що багато наших проблем від розуму, який постійно працює і видає кучу різних думок, які часто є неправдивими. І якщо ми їх сприймаємо за правду й починаємо просто потопати в них — то вони псують наше життя.

За останні 1,5 місяця я чудово почуваюсь. Ні разу не провалювалась в "темні стани". Я відчуваю радість від життя. Я відчуваю себе щасливою. Планую продовжувати психотерапію. Є ряд інших запитів які я довго носила в собі і які хочу зараз розібрати з Антоном Марсовичем.

Я відчула що терапія сильно змінила моє життя. Хочу ще більше змін. Хочу позбутись тих патернів поведінки які шкодять мені. І розробити нові які будуть мені допомагати.

Для тих хто читає мою історію і має сумніви, чи йти у психотерапію, чи допоможе психотерапія? Їм раджу спробувати. Бо мій досвід говорить що це дуже ефективно.

Тільки важливо вибрати правильного психотерапевта. З власного досвіду скажу наступне. Психотерапія має вам допомагати. За певний період часу ви маєте відчути, що йдуть зміни, що вам краще.

Психотерапевт не має приймати за вас рішень. Не має засуджувати чи оцінювати вас, чи ваших близьких. Розмова має бути комфортною для вас, етичною. Після заняття ви маєте гарно почуватись, відчувати що вас підтримують.

З Антоном Марсовичем все це я отримала. Й змогла відкритись, отримати не тільки професійну допомогу, а й підтримку на моєму шляху. Величезне дякую.

Я став свідком тектонічних змін у собі. Я багато років намагався з цим впоратися, багато років, але марно. Антон Марсович допоміг за кілька місяців...

Перший раз я звернувся до психотерапевта з глибокими особистим конфліктом сподіваючись, що ці розмови допоможуть віднайти внутрішню гармонію. Вже на другій розмові в мене весь час виникало відчуття, що зі мною розмовляють наче з малою дитиною, наче всі відповіді ж очевидні, чого це я тут мучаюсь. Тому я закинув психотерапію, але конфлікт нікуди не подівся і тільки посилювався. Навряд чи я б спробував роботу психотерапевта, якби не рекомендацію від близької людини — спробуй поговорити з Антоном Марсовичем.

Я прийшов до Антона Марсовича без якихось очікувань, чесно розказав про минулий досвід. Мій стан можна точна було описати «від'єднаний від світу». Тобто щось навколо відбувається, але повз тебе, ти просто «біоробот у цьому світі».

Після першої ж сеансу з Антоном Марсовичем мій внутрішній голос кричав «так ось що таке психотерапія здорової людини!». Ні, ніякий мій конфлікт ми не розв‘язали, ми взагалі пішли копати в іншу сторони, щоб зрозуміти які мої упередження цей конфлікт зробили. Що я одразу помітив, що Антон Марсович не додає у наші зустрічі себе. Він не дає мені порад, як мені краще, він не лікує, не оцінює, не жаліє. Антон Марсович задає питання, чує мої відповіді, бере за основу мої відповіді, задає наступні питання. Це наче розмова самим з собою, але є людина яка веде тебе по закуткам твоїх фундаментальних налаштувань.

І це абсолютно точно відповідало моє запиту, мені потрібна людина, яка допоможе мені зрозуміти себе. Я не виходив з наших зустрічів «наповнений інсайтами», ні, нічого такого. Зазвичай, після годиної розмови ми знаходили одне моє налаштування, всього одне, але яке пронизувало величезну кількість рішень мого життя. Я взяв це в роботу, почав усвідомлено аналізувати при прийняті рішень, як це моє налаштування впливає на мене. І це теж для мене важливе усвідомлення, ніякий психотерапевт, навіть такий гарний як Антон Марсович, не зробить за вас вашу роботу, це ваше життя, і ви за нього відповідаєте.

Чим більше таких налаштувань ми знаходили, тим більш уважно я відновився до своїх рішень і поведінки. Я не пам‘ятаю зустрічі, де я б прокричав «Євріка», я все зрозумів. Ні, зміни відбувались поступово, зустріч за зустріччю. Ми вільно відходили від початкого запиту і пірнали в інші сфери мого життя, бо є певен, людина це цілістна системи, і коли щось покращаюєтся в одному місці, воно впливає на все.

Десь через 4 місяці роботи з Антоном Марсовичем я прийшов і чесно сказав, що в нього складна професія, бо його завдання зробити так, що він став не потрібний і він з цим чудово впорався. Через 4 місяці роботи з ним, я відчувів наповненість життям, відчуття зв‘язку з кожною секундою. Я приходив з одним запитом, але робота з Антоном Марсовичем покращила і ті аспекти життя, про які я навіть не думав.

Не було жодної зустрічі з Антоном Марсовичем, після яких я б почував себе якось не так, винним за щось, чи якимось ненормальним. І я щиро вдячний за це.

Ще більше я вдячний за відвертість Антона Марсовича, коли я сказав, що добре себе почуваю і що мій запит зник, він не почав мені пропонувати «покопатися у дитинстві», чи щось там ще пошукати. Здається, він сказа щось на кшталт «Психотерапія для людини, а не навпаки». Тому якщо в мене немає зараз запиту, це чудово, не треба нічого видумувати, буде необхідність, звертайся.

І знаєте, я впевнений що повернусь. Бо я сам став свідком тектонічних змін у собі. Я багато років намагався з цим впоратися, багато років, але марно. Антон Марсович допоміг за кілька місяців. І допоміг не порадами, не експертную думкою, не поглядом ззовні чи підтримкою. Антон Марсович — це поводир, він тримає тебе за руку, задає питання, але куди піти вирішуєш тільки ти.

Я щиро вдячний Антону Марсовичу за нашу роботу і щасливий, що така людина зв‘явилась у моєму житті. Я сумую, як мало українців знають про психотерапію і її можливості для нашого ментального здоров‘я і внутрішній гармонії.

Строить отношения, делать бизнес, дружить нужно с людьми похожими на тебя самого. С похожими ценностями, стремлениями. С подобным уровнем образования, интеллекта, культуры. Тогда эта музыка может быть долгой.

Целый день принимал людей. Созависимость. Депрессия. Комплексное посттравматическое расстройство. Биполярное аффективное расстройство. Вел прием на русском, на украинском языке. Целый день помогал людям. Лучше провести этот день. Лучше провести следующую неделю. Лучше провести свою жизнь. Я собой доволен.

Клиент привез мне чай, что предпочитала Елизавета II. И печеньки. Из Лондона. Чай отменный. Смесь индийских сортов. Яркий, крепкий, танины гармоничны. Печеньки песочные, домашние, ручной работы. С кусочками шоколада внутри. И я подумал. У тебя власть, деньги, мировая известность. Ты можешь позволить себе все, что угодно. А ты, например, предпочитаешь печеньки как в детстве, как дома. И чайок индийский. Это и есть настоящая жизнь.

Мы говорили с другом про деньги, спокойно ужинали. За соседним столом сидела молодая девушка. Через 30 минут она подошла и подарила мне бутылку хорошего виски. Я сейчас поняла про деньги то, чего не понимала много лет...

Как экономить деньги правильно. Как это делают богатые люди. Люди зарабатывают деньги, а потом начинают экономить на всем. Покупают дешевые продукты, одежду, обувь.

Не позволяют себе нормальный отдых. Экономят. Надеясь когда-нибудь стать богаче. Эта стратегия не очень эффективна. В результате подобной истории человек 10 лет плохо живет, а успешнее, счастливей не становится.

Есть другая стратегия. Как можно экономить и получать удовольствие от жизни. Она очень простая. От любого поступления денег на ваш счет — вы сразу откладываете 10-20%. А все остальное спокойно тратите.

На нормальные продукты. На одежду которую хочется носить. На обувь в которой хочется ходить. На ресторан. На отдых. И так далее. И уже не нужно экономить на каждой покупке — вы уже все сэкономили.

Абсолютно не важно сколько приходит денег. 300$/месяц или 10 000$/месяц. Программист вы или секретарша. Если вы живете от зарплаты до зарплаты, от проекта до проекта, пользуетесь кредитными картами, денег постоянно не хватает — нужно начать откладывать 10-20%.

При доходе 300$/месяц через год у вас будет лишних 360$ — 720$. А через 3 года 1 080$ — 2 160$. При доходе 1 000$/месяц, через год у вас будет 1 200$ — 2 400$. А через 3 года 3 600$ — 7 200$...

И никакая кредитка больше не нужна. Жить без денег, постоянно на всем экономить, не получать удовольствия и жить с лишней 1 000$, 10 000$, 100 000$ в кармане — это разные совсем жизни.

Даже не говорю про источники дохода, про бизнес, инвестиции. Просто начинайте откладывать 10-20%. Все. Успешный успех. Мотивационная мотивация. Финансовая энергия. In nomine Domini Patris et Filii et Spiritus Sancti. Amen.

«... Трижды герой мира. Имеет право на ношение всех существующих медалей, значков и блестящих предметов. Подпись. Печать. Штаб дивизии тяжелых пулеметов». В старом учебнике по психиатрии было такое удостоверение. Написанное человеком самому себе от руки. Выбирая психолога узнайте, есть ли у психолога психологическое образование. А у психиатра — медицинское образование. Писал я совсем недавно. Думали шутки шучу. И заодно узнайте, что такое расстройство личности и резонерство. Пиу-пиу-пиу.

Клиент перенес сеанс терапии потому, что вылетает на Канарские острова. Был перенос из-за Мальдивских островов, Лазурного побережья, Парижа, Лондона, Рима, Майями. Острова. Прекрасный повод перенести терапию. С удовольствием. Переносим время.

Коли я першого разу потрапив до тюрми. Як психолог потрапив, як психолог. А це була колонія суворого режиму на 1 200 осіб. Мене здивувала одна проста річ. Всі ці люди не здавалися особливо небезпечними. А частка із них, взагалі, такі відкрити, усміхнені, балакучі, приємні люди. Ну, як вони можуть бути злочинцями, гвалтівниками, вбивцями? І це був перший урок. Дійсно небезпечна людина, часто виглядає повністю безпечною. Більш того. Він дуже щирий, приємний, балакучий. Це одна із діагностичних рис психопатії. Антисоціального розладу особистості.

Всю ночь лупило ПВО. Сбивали дроны-камикадзе. Бух, бухх, бууухххх. Ночное небо расцветает яркими шарами огня. И чего такой фестиваль? Ааа, это же день Киева. Праздничный, ночной салют. Як тебе не любити, Києве мій. Сирень, каштани вже відцвіли. На вулиці продають духмяні піони. Скоро пряне, солодке, томливе київське літо. Хранцюзьке шампанське все охолоджується. Рокфор сам себе на шматки ламає. І у дикий, горний мед пірнає. Зі святом друзі. Пшшшш.

Миллионы читателей со всего мира. Рекомендации хороших книг, рейтинги писателей, рецензии, отзывы. Самый главный сайт всех читающих людей. На английском языке. Если вдруг, вы его не знаете. Он есть. Пользуйтесь. www.goodreads.com

Есть такая стратегия умных, хороших, сильных людей. Подавлять свои «негативные эмоции». Чувствуешь отвращение — молчи, терпи, продолжай. Чувствуешь злость — подавляй, улыбайся, веди себя хорошо. Чувствуешь печаль — не обращай внимания, игнорируй. В результате. Человек пробует яд, чувствует отвращение — но продолжает его пить. Игнорируя, подавляя защитные эмоции отвращения, злости, печали. Пока полностью не отравится. Все. Нет никаких «негативных, неправильных эмоций». Все наши эмоции полезны и нужны. Особенно «негативные». Они наша защита, наше оружие. Подавляя отвращение — вы снимаете свой пуленепробиваемый жилет. Подавляя злость — вы выбрасываете свой пистолет. Подавляя печаль — вы не делаете важных выводов, не меняете своего поведения. И продолжаете настойчиво пить яд. Давитесь, но пьете. Как думаете чем это закончится?

Часто женщина задает себе один и тот же вопрос — что у него в голове? А задавать нужно другой вопрос — что я сейчас чувствую? Когда он ведет себя таким образом, что я чувствую? Мне сейчас спокойно, радостно, хорошо или тревожно, грустно, больно? Неважно, почему он себя так ведет. Не важно что у него в голове, важно — что ты чувствуешь. Он пообещал позвонить — не позвонил. Что я сейчас чувствую? Мне неприятно, я расстроилась. Он пообещал приехать — не приехал. Что я сейчас чувствую? Он рассказывал, что хочет отношений, семью, детей, а сейчас рассказывает про свою полигамность? Что я сейчас чувствую? И если рядом с этим человеком вы часто чувствуете себя тревожно, грустно, больно. Вам не нужно общаться с этим человеком. Не нужно стоить с ним отношения. И совершенно не важно, что у него в голове.

Дочь защитила диплом по философии сознания. Рецензент доктор наук — высокий уровень, высокий уровень, высокий уровень. Отличная оценка комиссии — 95 баллов из 100. Легкая проблема сознания, трудная проблема сознания, философский зомби вот это вот все. Французское шампанское 15 летней выдержки. Пшшш. Прекрасно.

Нужно много успевать. И работать. И отдыхать. Всех вдохновлять. Фоточки выкладывать. Продуктивность. Многозадачность. Ересь конечно. Делать нужно то, что помогает достигать ваших целей. А цели определяются через призму ценностей. Сначала разбираемся с ценностями. А потом, что-то делаем. Не обязательно много. Не обязательно от заката до рассвета. Плыть конкретно в Нью-Йорк и долго плавать по кругу — разные вещи. Многозадачность ради многозадачности, продуктивность ради продуктивности — бессмысленная суета. 

Зашли с дочерью в бьюти салон. Для приличных людей. Меня стригли 1 час, а ее почти 2. У меня ничего особо не изменилось. А у нее ассиметричное каре с удлинением. Одного слова для прически недостаточно. Этот сложный, ассиметричный, необычный женский мир.

Тиндер. Ты высокий, спортивный, говоришь на украинском языке, будем вместе ненавидеть соседей... Выбирать партнера нужно по ценностям и тому, что человек любит. Очень хорошо, если ваши ценности совпадают. Тогда есть надежда, что отношения продлятся долго. И между сексом есть о чем поговорить. А когда гормональные волны пройдут вас будет что-то связывать. И есть смысл продолжать. А если вам не нужны отношения, а хочется просто секса или страданий. Выбирайте кого угодно. Например высокого, спортивного или худую блондинку, брюнетку. А если что-то идет не так. Приходите ко мне. Я высокий, магистр психологии, принимаю на русском и украинском языке.

Мир сложный. А люди хотят объяснить мир просто. Одну часть мира — можно объяснить просто. Другую — нельзя объяснить просто, не потеряв при этом важных вещей. Третью часть — нельзя объяснить вообще. Она за гранью понимания. И это нормально. Мир сложный. Слишком простые объяснения сложных и непознаваемых явлений мира — источник ошибок. Которые влияют на восприятие мира, на приятие решений, на дальнейшее поведение.