P.P.S. Я ж не проти, що сидітиме, просто роздуми)

Я на це все дивлюся і, з одного боку, радію, що за чинного Президента є такі самостійні, неконтрольовані антикорупційні органи, не те що фасади при попередниках:) Сподіваюся, що поточні справи і всі наступні (думаю, ми ще побачимо немало) доведуть до логічного завершення. Адже виникає питання: що відбувається після гучних анонсів, які однозначно роблять владу значно поступливішою і такою, що менше контролює державу? Добре це чи погано, залежить від кожного конкретного випадку, однак виникають деякі думки, а чи не буває перший публічний крок запрошенням домовлятися далі? Отже:

• Андрій Єрмак. 14 травня 2026 року ВАКС обрав йому тримання під вартою з альтернативою застави 140 млн грн. Минуло вже 116 днів (майже 4 місяці). 18 травня заставу внесли, Єрмак вийшов із СІЗО. А в серпні суд уже пом’якшив частину його процесуальних обов’язків.
• Олексій Чернишов. 18 листопада 2025 року у справі «Мідас» ВАКС обрав тримання під вартою із заставою 51,6 млн грн. Минуло 293 дні (9 місяців і 20 днів). Заставу внесли, і Чернишов вийшов із-під варти. І це вже не перша справа НАБУ щодо нього.
• Ростислав Шурма. 21 квітня 2026 року ВАКС заочно взяв його під варту. Минуло 139 днів (4 місяці й 17 днів). 13 лютого його оголосили в розшук, а 18 серпня АП ВАКС дозволила спеціальне досудове розслідування за його відсутності. Він залишається за кордоном. Після обшуків у його помешканні під Мюнхеном у 2025 році з’являлася інформація про переїзд до Австрії, хоча сам Шурма у лютому 2026 року стверджував, що перебуває в Німеччині за відомою слідству адресою.
• Юлія Тимошенко. 16 січня 2026 року ВАКС призначив їй заставу 33,28 млн грн у справі про ймовірну пропозицію хабарів народним депутатам в обмін на потрібні голосування. Минуло 234 дні (7 місяців і 22 дні). Заставу внесли повністю. Сама справа триває.
• «Платні голоси» депутатів «Слуги народу». Провадження відкрите ще 13 грудня 2021 року, але підозри п’ятьом чинним депутатам оголосили лише 29 грудня 2025-го. За версією НАБУ, депутатам систематично платили за «потрібні» голосування; координація відбувалася через WhatsApp. Восени 2022 року виплати становили $2 тис., із серпня 2025-го щонайменше $5 тис. Підозрювані: Юрій Кісєль, Ігор Негулевський, Євген Пивоваров, Михайло Лаба та Ольга Савченко. ВАКС призначив їм застави відповідно 40, 30, 20, 20 і 16,6 млн грн. Усі чинні народні депутати, більшість із фракції «Слуга народу». Ходять на засідання. Справа виглядає ще дивніше, оскільки очевидно, що йдеться про все керівництво фракції та більшість народних депутатів. То чого тоді починали?

Старіші історії:

• Микола Мартиненко. Першу підозру у справі про розкрадання $17,2 млн «СхідГЗК» отримав ще 20 квітня 2017 року. Минуло 9 років і майже 5 місяців. Судовий розгляд досі триває. Паралельно є справа про €6,4 млн «Енергоатому» і ще одна про ймовірний хабар від компанії Skoda. За одним із епізодів про відмивання коштів Мартиненка вже звільнили від кримінальної відповідальності через сплив строків давності.
• Павло Вовк. Підозри у справі так званих «плівок ОАСК» він та інші фігуранти отримали 17 липня 2020 року. Минуло понад 6 років. НАБУ і САП обвинувачують їх у створенні злочинної організації та спробі встановити контроль над органами суддівського врядування. Справа досі не завершена вироком; через зміну складу суду її навіть починали розглядати спочатку.
• Олександр Онищенко. Підозру у «газовій справі» йому підписали 27 липня 2016 року, тобто минуло вже 10 років і понад місяць. Він перебуває за кордоном. У 2024 році ВАКС заочно дав йому 15 років позбавлення волі, але 20 травня 2025 року Апеляційна палата ВАКС цей вирок скасувала і відправила справу на новий розгляд. Тобто через десять років після підозри остаточного вироку немає.
• Андрій Коболєв. Підозру у справі про премії «Нафтогазу» отримав 19 січня 2023 року. Минуло 3 роки і майже 8 місяців. Справа досі розглядається у ВАКС. Заставу, яка спочатку становила 229 млн грн, поступово зменшували; у квітні 2026 року до 50 млн грн.

І ще одне питання, яке в мене давно виникає: «великий бізнес», олігархи. Жодного вироку досі немає. Наприклад:

Рінат Ахметов. Тут важливо не приписувати людині того, чого немає у процесуальних документах: особистої підозри Ахметову у справі «Роттердам+» НАБУ не оголошувало. Але серед обвинувачених є колишні топменеджери ДТЕК і посадовці НКРЕКП. За версією слідства, внаслідок застосування формули споживачі могли переплатити понад 38 млрд грн, а ДТЕК отримував надприбутки. Розслідування почалося ще у 2017 році, справу п’ять разів закривали й поновлювали, а до розгляду по суті ВАКС перейшов лише у 2025-му. І частину обвинувачених уже звільнили від кримінальної відповідальності через сплив строків давності. Станом на 31 серпня 2026 року справа все ще слухається.
Віктор Пінчук. Було кримінальне провадження САП щодо ймовірного вимагання й отримання Леонідом Кучмою та Віктором Пінчуком $110 млн від Ігоря Коломойського за контроль над «Укрнафтою». Але ще 2 серпня 2018 року прокурор САП закрив це провадження через відсутність складу кримінального правопорушення. Тобто тут теж немає ані обвинувального вироку, ані чинного обвинувачення, яке дозволяло б називати Пінчука винним.
Ігор Коломойський. У серпні 2026 року НАБУ і САП скерували до суду справу, в якій колишнього кінцевого бенефіціара «ПриватБанку» та ще п’ятьох осіб обвинувачують у заволодінні понад 9,2 млрд грн коштів банку.
Костянтин Жеваго. У червні 2026 року НАБУ і САП скерували до суду обвинувальний акт щодо власника групи «Фінанси і кредит» у справі про $2,7 млн, які, за версією слідства, передавалися за потрібне рішення Верховного Суду в інтересах Ferrexpo.
Олег Бахматюк. Фігурує у справі про ймовірний хабар Роману Насірову на 722 млн грн за сприяння у відшкодуванні ПДВ його агрокомпаніям. Провадження перебуває у ВАКС.

А загалом справжні вироки все-таки є. За сім років роботи ВАКС ухвалив 431 вирок щодо 601 особи. Із них 398 обвинувальних, 33 виправдальні. 211 обвинувальних вироків були ухвалені на підставі угод. Відчутним є позитивний накопичувальний ефект: тільки за перші сім місяців 2026 року 68 обвинувальних вироків щодо 90 осіб уже набрали законної сили. Але більшість посаджених є «шестірками», терміни переважно невеликі, а справи часто закінчувалися угодами та/або значним пом’якшенням покарання. Серед найгучніших тих, хто реально пішов за ґрати:

• ексголова ДФС Роман Насіров: 6 років. 2 квітня 2026 року апеляція ВАКС ухвалила остаточне рішення, після чого його відправили відбувати покарання;
• чинний народний депутат Анатолій Гунько: 4 роки. 9 лютого 2026 року Апеляційна палата змінила попередній семирічний вирок і взяла його під варту просто в залі суду. Справа вже перебуває на стадії виконання вироку;
• колишній суддя Микола Чаус: 8 років і 6 місяців. Після апеляційного рішення він продовжив перебувати під вартою;
• колишній голова Тернопільської облради Михайло Головко: 9 років. 8 липня 2026 року апеляція залишила строк без змін, і його взяли під варту в залі суду;
• колишній посадовець Генпрокуратури Дмитро Сус: 7 років;
• колишній народний депутат Руслан Сольвар: 3 роки;
• колишній директор Інституту агроекології НААН Орест Фурдичко: 8 років.

Ексголова Верховного Суду Всеволод Князєв отримав 5 років реального позбавлення волі за угодою зі слідством і був узятий під варту. Але тут я б поки поставила зірочку: станом на останні доступні дані на платформі ВАКС щодо цього вироку ще відображається стадія апеляційного оскарження, тому до категорії остаточних вироків, що беззаперечно набрали законної сили, його поки не зараховую.

Тобто, зверніть увагу, ніхто не отримав більше ніж 10 років (хто реально відбуває покарання).

Окремо згадаю справу Олега Татарова, його самого та трохи політичного контексту. 18 грудня 2020 року тодішній виконувач обов’язків керівника САП підписав Татарову підозру у справі, пов’язаній із можливою фальсифікацією експертизи у справі забудовника Максима Микитася. Так, того самого, що з Мудрою. Детективи НАБУ прийшли до Офісу президента для її вручення. А далі справу забрали у НАБУ і передали СБУ рішенням заступника генпрокурора Олексія Симоненка. НАБУ називало це безпрецедентним втручанням у своє розслідування.

14 грудня 2021 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав прокурорів закрити провадження через сплив строків розслідування. До ВАКС справа Татарова так і не дійшла. Чому за це нікого не покарано і чому про Татарова останнім часом перестали згадувати? Можливо, бо він увійшов у коаліцію проти Єрмака та вчасно перевзувся? Це не вперше: навичку розвинено принаймні з часів Революції Гідності. А от уже демонізований чинний генпрокурор Кравченко є першим за багато років незалежним від Татарова генпрокурором, якого той давно, від самого початку, намагається замінити. Також, якщо далі говорити про політичну складову теперішнього антикорупційного танцю, то мішенню є Поклад, за яким, з одного боку, помічали сумнівні дії щодо НАБУ та САП, і, очевидно, він не сам такі дії придумав… А з іншого боку, всередині СБУ він має репутацію некорумпованого керівника, на відміну навіть від Малюка, у якого були такі слабкості, як Вітюк, Шило тощо, і навіть від Хмари, чиї закупівлі та ситуація в «Альфі» далекі від антикорупційного ідеалу, як, звісно, і в ГУР МОУ. Хмара ж знову близький до Татарова, і, якщо врахувати ще нове керівництво МВС та зміни в РНБО, стає очевидним, як останнім часом Олег Юрійович підсилився. Залишилося хіба що знову мати свого генпрокурора. Про Буданова окрема історія: там може бути вимушена співпраця з НАБУ та САП, наслідки якої зараз важко передбачити. І, звісно, солодкою мішенню є Арахамія, але у нього вже стільки проблем з нардепами, що там танець набув дуже складного ритму. При цьому не даю зараз оцінки «поганий»/«хороший» жодному зі згаданих гравців: ані Татарову, ані Кравченку, ані Кривоносу, Клименку тощо. У цьому «танці» чорно-білого немає.

Такі справи.
Ніколи, ні за яких обставин, в жодних мутках не брала участі, «запаслася попкорном» 🍿 і спостерігаю.

P.S. Умєрову підозри так і немає. Чому?

Коли немає плану, можна спробувати вкотре переставити стільці. У Кабміні знову намагаються повернутися до створення Мінстратегпрому — біди з Уруським, Рябікіним і Камишиним та десятками брехливих презентацій і зміщених акцентів не вистачило?

Мабуть, треба створити нове-старе міністерство і призначити туди екс-заступницю Камишина Гвоздяр. І мікрофон із форуму на емблему. Все одно ж її Хмара пропихує на свою заступницю з усього ОПК.

Це вишуканий подарунок: не куртка і не ролекс, а дівчині — міністерство. До того ж уже є успішні прецеденти. Гринчук, наприклад, подарували Міністерство енергетики перед блекаутом.

Ну то чого б і ні.

Пам'ятаєте?

Щодо «жіночого лідерства» не раз висловлювалася доволі різко. Вважаю, немає ніякого «жіночого лідерства». Є лідерство загальне.

І будь ти чоловік чи жінка, якщо посада через ліжко — це огидно. Якщо ти бачиш корупцію і мовчиш, а тим більше береш участь, це огидно, і ти маєш сидіти. Так, мене дратує, коли замість професіоналізму, знань та волі преференції собі випрошують одним місцем або натяками на те саме місце. Вибачайте.

І дратують рожеві форуми блюзнірські, квотний принцип та інші резервації, які, навпаки, вважаю такими, що зміщують акценти: ніби жінки слабкі і мають окремо бути нагороджені, мати окремі умови та квоти. Якщо ти йдеш на роботу — просто працюй. Якщо не справляєшся — не йди. Все.

Ніколи не дозволяла, щоб будь-який чоловік через особисті стосунки сприяв моїй кар'єрі. Ніколи.

Завжди просто жила і розвивалася так, щоб розуміти, працювати краще.

Чого всім бажаю.

Сьогодні День воєнної розвідки України. Чи не основний мій проєкт, який можна було сформувати і проголосувати лише на початку, в свіжому Парламенті, — це новий Закон про розвідку. Далі було ще багато підзаконних актів, уперше Національна розвідувальна програма, і загалом трансформація ГУР МОУ під керівництвом Кирила Буданова. Багато спільної роботи, завжди могла покластися на Кирила, і як почалося повномасштабне вторгнення, саме він допоміг триматися, коли навколо фактично не було плану, що робити.

ГУР МОУ здобуло заслужену славу останніми роками. Не варто забувати і про прикордонну розвідку та окремі епізоди роботи Служби зовнішньої розвідки. Також до створеного законом розвідувального співтовариства було включено СБУ, що стало законодавчою рамкою для деяких дуже цікавих спільних операцій.

Звичайно, залишалося і накопичувалося багато проблем. Це, зокрема, криміналізація та політизація частини ГУР МОУ, стагнація СЗРУ…

Зараз не можу сказати, що українська розвідка переживає найкращі часи. З переходом Буданова на суто політичну посаду ГУР МОУ потроху крениться, набуваючи традиційних «генштабівських» рис під керівництвом Іващенка. Креативні стратегічні ініціативи практично відсутні, когнітивна війна занедбана. Багато людей звільнені, звільнилися або ж не отримують належних можливостей.

Водночас контроль послабився, і стають можливими яскраві внутрішні та зовнішні конфлікти серед колоритного особового складу українських спецслужб.

Та й Кирило змінився. На моє враження, він зараз втягнутий за власними і чужими бажаннями у політичні ігрища, корупційні ризики, і не знаю, яким чином, в якому стані вибереться.

Тож хороших новин небагато. Дійсно, золотими часами, можливо, ми будемо вважати часи Буданова та Малюка, Хмари та Федорова, коли кожен був на своєму місці, до того, як їх перетасували.

Тим не менше, відчуваючи себе трохи «хрещеною», вітаю всіх українських розвідників і щиро та наполегливо прошу: тримайтеся. Де б ви не були зараз, українська розвідка існує, розвиватиметься далі, а найцінніше, що є, — це люди, люди з унікальним досвідом і навичками.

Всім ❤️

Ну🤷‍♀️

Ну це сильний крок, порівняно з багатьма іншими, які мовчали і просто чекали на посадах.

Якщо Кравченко подав у відставку, то наступний Генпрокурор має йти через конкурс і не бути від Татарова (а Кравченко не був). Якщо наступний Генпрокурор буде від Татарова і не через конкурс, то вся колотнеча з відставкою Кравченка була марною, і люди, які віддають перевагу ручному контролю, тільки посиляться. Такі думки.

Тим часом, таки нова муза для Хмари. Нагадую, Федоров звільнив її, як прийшов в Міноборони.

Тихої ночі

Невже йде Олег Кіпер, голова Одеської обласної військової адміністрації?

Кіпер за часів Януковича був заступником начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України. На цю посаду його призначив тодішній генеральний прокурор Пшонка.

24 жовтня 2014 року Кіпер потрапив під люстрацію. Але 11 вересня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва визнав його люстрацію безпідставною, поновив на посаді старшого прокурора Головного управління нагляду та зобов’язав Генеральну прокуратуру виключити Кіпера з реєстру люстрованих осіб.

29 грудня 2022 року Кіпер втік за кордон і повернувся в Україну 8 січня 2023 року. Але вже 30 травня 2023 року його призначили головою Одеської обласної державної адміністрації — начальником Одеської обласної військової адміністрації.

Кіпера розглядали як одного з кандидатів на посаду генерального прокурора України...

P.S. Про Лисака не забуваємо, голову Одеської міської військової адміністрації. СБУшник, перейшов з Дніпра, пов'язаний з кол-центрами.

Ви помітили, що:

- Уже не чути про щоденні далекобійні удари по росії?
- російські дрони знову залітають всередину столиці?
- Терміни служби майже зникли з великої комунікації?
- Як і нові виплати командирам?
- Як і підвищення виплат у тилу?
- Як і «логістичний локдаун» на фронті?
- Підготовка до Рамштайну знову звелася до прісного «дайте гроші»?
- На посади почали повертатися люди, яких раніше звільнили з міністерства?
- Про масштабне залучення іноземців майже не чути?
- Як і про Маска, Palantir, Шмідта та інших?
- Не чути про закупівлі відповідно до візії війни?
- І про саму візію війни?

Федорова немає в Міноборони вже 54 дні.

Далі.

- Де системне скорочення kill chain — від виявлення цілі до її ураження?
- Де масштабування найефективніших дронових підрозділів на всю армію?
- Де перехід від «героїзму окремих командирів» до системи, яка працює незалежно від прізвищ?
- Де масове впровадження НРК замість людей там, де це можливо?
- Де AI на полі бою і використання бойових даних як стратегічної переваги?
- Де нова швидкість тестування, кодифікації та масштабування зброї?
- Де прямий зв’язок між фідбеком бригад і державними закупівлями?
- Де публічні пріоритети: скільки FPV, перехоплювачів, НРК і далекобійних систем потрібно армії?
- Що далі з дебюрократизацією?
- Де аудит неефективних витрат?
- Де регулярна комунікація: що змінилося на полі бою, і що держава змінила у відповідь?

Так, частина цих процесів формально ще триває.

Але які 5–10 вимірюваних цілей Міноборони до кінця року?

Куди поділося «Міністерство війни», яким Міноборони тільки почало ставати?

Перехідний етап від хаотичних груп бригад в недосформованих корпусах до систематизації фронту, поява класичних угруповань радують, як і призначення. Наступним має бути розвиток Командування об'єднаних сил.

Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий припинив дію понад трьох десятків застарілих наказів Генерального штабу. «В утиль пішли давно скислі інструкції, які роками існували лише на папері, вимагаючи формальних звітів, “галочок” та “табличок”», — начальник відділу комунікацій 14 армійського корпусу Віталій Саранцев.

Всім, хто лобіює Олексія Хоменка, першого заступника генерального прокурора: але ж це людина, тісно пов'язана з Татаровим та є одним з кандидатів, кого той лобіював на посаду генпрокурора!

Ви за те, щоб Татаров повернув ручний контроль за Генпрокуратурою? Ну як знаєте.