«Нетипізований JavaScript — це legacy». П'ять років цей вердикт ніхто не оскаржував.

А тепер у нього з'явився цінник: +31% токенів за ту саму логіку. 377 у TypeScript проти 287 у чистого JavaScript — мова проти власної типізованої версії, жодних інших змінних. Кожна двокрапка, кожна явна анотація, кожні дужки параметрів — це те, що модель перечитує на кожному проході.

У грошах на Claude Opus — +$5.84 на мільйон базових токенів. Дрібниця? Помножте на кожен запит агента, кожне перезавантаження контексту, кожен CI-прогін. Капає тихо, і жоден рядок в інвойсі не називається «анотації типів».

І ось що незручно визнавати: для LLM-first коду — промпт-білдери, генератори, одноразові скрипти — чистий JS часто виявляється чесним вибором. Код, який п'ять років називали legacy, агент читає найдешевше.

Типи від цього не стали поганими. Дорогою стала рефлекторна типізація. Публічні поверхні — сигнатури, експортовані API, межі модулів — типізуй. Всередині функцій компілятор і так усе знає.

Найдешевший токен — той, який компілятор вивів сам.

Тут цифри, всі таблиці й скрипт на 4 рядки для перевірки власного репозиторію

#токеноміка #tokenomics