🌲Міндовкілля пропонує внести до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО праліси та старовікові хвойні ліси Карпат
🔹Таку пропозицію на засіданні Національної комісії у справах ЮНЕСКО на її розгляд внесли перший заступник Міністра Руслан Гречаник та директор Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Едуард Арустамян.
🔹Вони запропонували розглянути можливість внесення нового серійного транснаціонального об’єкта «Праліси та старовікові хвойні верхньогірні ліси Карпат» до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
💬За словами Руслана Гречаника, попри війну Міндовкілля продовжує працювати для збереження української природної спадщини. Включення унікальних пралісів та старовікових хвойних верхньогірних лісів Карпат до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, це додаткові гарантії для захисту цих цінних територій. Крім того, це виконання міжнародних зобов’язань у рамках євроінтеграції.
🔹Тобто, створення такого об’єкта працюватиме в синергії зі Стратегією збереження біорізноманіття до 2030 року «Повернення природи в наше життя», що включає чітке зобов’язання забезпечити сувору юридичну охорону всіх первинних і старовікових лісів ЄС, а також Лісової стратегії ЄС до 2030 року, згідно з якою всі первинні та старі ліси, що вціліли, мають перебувати під суворою правовою охороною.
🔹Також учасники засідання обговорили поточний стан справ у Секторах ЮНЕСКО та затвердили їх персональні склади. Серед іншого був затверджений і персональний склад Сектору природної спадщини Національної комісії у справах ЮНЕСКО.
🔹Одним із пріоритетів роботи Сектору стане залучення допомоги в рамках Програми секторальної підтримки та налагодження міжнародної співпраці для розвитку біосферних резерватів України.
🔹До Сектору природної спадщини увійшли представники природоохоронних установ. Серед них фахівці Карпатського біосферного заповідника, нацпарків «Синевир», «Ужанський», «Бойківщина», «Горгани», Інституту агроекології і природокористування НААН України, ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» та Українського товариства охорони птахів.
💬«Впевнений, що це дозволить природоохоронним установам мати більший вплив, у тому числі й в галузі науки, оскільки представники Біосферного заповідника «Aсканія-Нова», Деснянсько‐Старогутського та Шацького нацпарків також увійшли до складу Сектору науки», - зазначив Едуард Арустамян.
🖇Нагадаємо, що у 2007 році першими до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО увійшли осередки букових пралісів Українських та Словацьких Карпат. Згодом туди потрапили старовікові букові ліси Німеччини, а у 2017 році – ще 63 ділянки з десяти країн Європи.
Завдяки цьому сформувався транснаціональний серійний об'єкт «Букові праліси й давні ліси Карпат та інших регіонів Європи», який містить 78 складових частин із 12 країн Європи. Важливо зазначити, що з 92 тисяч гектарів природної спадщини третина або 29 тисяч гектарів це українські праліси.
🔹Таку пропозицію на засіданні Національної комісії у справах ЮНЕСКО на її розгляд внесли перший заступник Міністра Руслан Гречаник та директор Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Едуард Арустамян.
🔹Вони запропонували розглянути можливість внесення нового серійного транснаціонального об’єкта «Праліси та старовікові хвойні верхньогірні ліси Карпат» до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
💬За словами Руслана Гречаника, попри війну Міндовкілля продовжує працювати для збереження української природної спадщини. Включення унікальних пралісів та старовікових хвойних верхньогірних лісів Карпат до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, це додаткові гарантії для захисту цих цінних територій. Крім того, це виконання міжнародних зобов’язань у рамках євроінтеграції.
🔹Тобто, створення такого об’єкта працюватиме в синергії зі Стратегією збереження біорізноманіття до 2030 року «Повернення природи в наше життя», що включає чітке зобов’язання забезпечити сувору юридичну охорону всіх первинних і старовікових лісів ЄС, а також Лісової стратегії ЄС до 2030 року, згідно з якою всі первинні та старі ліси, що вціліли, мають перебувати під суворою правовою охороною.
🔹Також учасники засідання обговорили поточний стан справ у Секторах ЮНЕСКО та затвердили їх персональні склади. Серед іншого був затверджений і персональний склад Сектору природної спадщини Національної комісії у справах ЮНЕСКО.
🔹Одним із пріоритетів роботи Сектору стане залучення допомоги в рамках Програми секторальної підтримки та налагодження міжнародної співпраці для розвитку біосферних резерватів України.
🔹До Сектору природної спадщини увійшли представники природоохоронних установ. Серед них фахівці Карпатського біосферного заповідника, нацпарків «Синевир», «Ужанський», «Бойківщина», «Горгани», Інституту агроекології і природокористування НААН України, ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» та Українського товариства охорони птахів.
💬«Впевнений, що це дозволить природоохоронним установам мати більший вплив, у тому числі й в галузі науки, оскільки представники Біосферного заповідника «Aсканія-Нова», Деснянсько‐Старогутського та Шацького нацпарків також увійшли до складу Сектору науки», - зазначив Едуард Арустамян.
🖇Нагадаємо, що у 2007 році першими до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО увійшли осередки букових пралісів Українських та Словацьких Карпат. Згодом туди потрапили старовікові букові ліси Німеччини, а у 2017 році – ще 63 ділянки з десяти країн Європи.
Завдяки цьому сформувався транснаціональний серійний об'єкт «Букові праліси й давні ліси Карпат та інших регіонів Європи», який містить 78 складових частин із 12 країн Європи. Важливо зазначити, що з 92 тисяч гектарів природної спадщини третина або 29 тисяч гектарів це українські праліси.
👍16❤5
Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Україна – країна з дивовижною природою. Але російське вторгнення в нашу державу завдає непоправної шкоди довкіллю. Десятки рідкісних тварин та унікальні заповідники України знищуються через російську агресію. Шкода, завдана людям і природі в цій війні, нищівна. Але разом ми можемо це зупинити.
——
Ukraine is a country with amazing nature. But the Russian invasion of our country causes irreparable damage to the environment. Dozens of rare animals and unique reserves of Ukraine are being destroyed due to Russian aggression. The damage caused to people and nature in this war is devastating. But together we can stop it.
United24 Media
——
Ukraine is a country with amazing nature. But the Russian invasion of our country causes irreparable damage to the environment. Dozens of rare animals and unique reserves of Ukraine are being destroyed due to Russian aggression. The damage caused to people and nature in this war is devastating. But together we can stop it.
United24 Media
❤21
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🦌 У нацпарку «Синевир» стадо косуль гуляє ранковим лісом.
Кадри зафільмувала державна служба охорони НПП «Синевир» під час зимового обліку фауни.
Цього року на території нацпарку спостерігається збільшення чисельності багатьох видів диких тварин. Працівники парку припускають, що однією з причин є міграційні процеси, спричинені широкомасштабним вторгненням рф на територію України.
Щоб тварини могли комфортніше перезимувати, природоохоронці постійно підкормлюють їх різними кормами.
Кадри зафільмувала державна служба охорони НПП «Синевир» під час зимового обліку фауни.
Цього року на території нацпарку спостерігається збільшення чисельності багатьох видів диких тварин. Працівники парку припускають, що однією з причин є міграційні процеси, спричинені широкомасштабним вторгненням рф на територію України.
Щоб тварини могли комфортніше перезимувати, природоохоронці постійно підкормлюють їх різними кормами.
❤41
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Після 14 ракетних атак на українську енергосистему росіяни тепер намагаються позбавити українців доступу до водопостачання. Після часткового руйнування та зумисного відкриття росіянами шлюзів Каховської ГЕС ми щодня втрачаємо тисячі кубометрів води. Через що частина населених пунктів, яка отримує воду саме з Дніпра, може залишитися без доступу до питної води.
Ще більшою є атомна загроза. Зниження рівня води у сховищі може призвести до неналежного функціонування систем охолодження Запорізької АЕС. Тому цивілізований світ не повинен мовчати. Україна закликає всіма доступними засобами тиснути на росію, аби вона закрила шлюзи та відновила гідротехнічні споруди на Каховській ГЕС. Або ж дозволила це зробити українським фахівцям.
Ще більшою є атомна загроза. Зниження рівня води у сховищі може призвести до неналежного функціонування систем охолодження Запорізької АЕС. Тому цивілізований світ не повинен мовчати. Україна закликає всіма доступними засобами тиснути на росію, аби вона закрила шлюзи та відновила гідротехнічні споруди на Каховській ГЕС. Або ж дозволила це зробити українським фахівцям.
👍11
💠 В умовах війни та післявоєнного відновлення Україна мусить дбати про власні природні ресурси.
📄 Уряд на сьогоднішньому засіданні затвердив список корисних копалин, які мають стратегічне значення для економіки та оборони, а також родовищ, де їх видобувають. Ідеться про ванадій, літій, титан, уран та сіль.
📍 26 родовищ будуть надаватися у користування на умовах угод про розподіл продукції. Це створить широкі можливості інвестору в реалізації проекту, а держава отримає свою частку, яка буде використана для розвитку української економіки.
📄 Уряд на сьогоднішньому засіданні затвердив список корисних копалин, які мають стратегічне значення для економіки та оборони, а також родовищ, де їх видобувають. Ідеться про ванадій, літій, титан, уран та сіль.
📍 26 родовищ будуть надаватися у користування на умовах угод про розподіл продукції. Це створить широкі можливості інвестору в реалізації проекту, а держава отримає свою частку, яка буде використана для розвитку української економіки.
👍14
🌿Міндовкілля запрошує обговорити “зелену книгу” поточного стану та перспектив розвитку державної системи моніторингу довкілля
Міндовкілля спільно з командою підтримки реформ запрошує під час круглого столу обговорити аналітичний документ «Моніторинг довкілля: аналітична записка щодо стану та перспектив розвитку державної системи моніторингу довкілля» та шляхи розвитку системи моніторингу довкілля в Україні.
Зазначимо, що в Україні триває реформа державної системи моніторингу довкілля та перетворення її на ефективну, прозору та відкриту система, яка стане важливою складовою державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища і дозволить оперативно виявляти та реагувати на екологічні загрози.
Запрошуємо долучитися до зустрічі представників громадських організацій, асоціацій, органів державної влади, бізнесу, міжнародних проєктів, наукових установ та інших заінтересованих сторін.
🗓️Дата проведення: 16 лютого 2023 року о 15:00.
📲Формат: онлайн-платформа.
📝Реєстрація за посиланням до 10:00 16 лютого 🔗 https://bit.ly/3RZ5pH4
Міндовкілля спільно з командою підтримки реформ запрошує під час круглого столу обговорити аналітичний документ «Моніторинг довкілля: аналітична записка щодо стану та перспектив розвитку державної системи моніторингу довкілля» та шляхи розвитку системи моніторингу довкілля в Україні.
Зазначимо, що в Україні триває реформа державної системи моніторингу довкілля та перетворення її на ефективну, прозору та відкриту система, яка стане важливою складовою державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища і дозволить оперативно виявляти та реагувати на екологічні загрози.
Запрошуємо долучитися до зустрічі представників громадських організацій, асоціацій, органів державної влади, бізнесу, міжнародних проєктів, наукових установ та інших заінтересованих сторін.
🗓️Дата проведення: 16 лютого 2023 року о 15:00.
📲Формат: онлайн-платформа.
📝Реєстрація за посиланням до 10:00 16 лютого 🔗 https://bit.ly/3RZ5pH4
👍23
⚡️Руслан Стрілець: Україна та ЄС домовились об'єднати ініціативи зі збереження та примноження лісів
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець разом з Єврокомісаром з питань навколишнього середовища, океанів та рибальства Віргініюсом Сінкявічусом із робочим візитом побували у селекційно-насіннєвому центрі на Житомирщині.
Центр побудований уже під час повномасштабного вторгнення і знаходиться буквально за 15 км від Білорусі. Єврокомісару показали роботу сучасної системи трирівневого відеонагляду за лісовими масивами та продемонстрували проміжні результати і плани реформування лісового господарства.
💬“4 млрд дерев у ЄС. Домовилися із паном Сінкявічусом об’єднати ініціативи зі збереження та примноження лісів. Це вкотре доводить, що Україна - частина ЄС. Українська ініціатива з відтворення лісів повністю відповідає новій лісовій стратегії ЄС до 2030 року, в рамках якої передбачено висадити до 2030 року 3 млрд дерев, а також Стратегічному плану ООН щодо лісів на 2017-2030 роки, однією з цілей якого є збільшення площі лісів на 3%”, - зазначив Руслан Стрілець.
💬За словами Сінкявічуса, лісогосподарські практики України під час активних бойових дій є показовими для Європи, оскільки Україна продовжує закладати ліси на деокупованих територіях там, де їх ущент спалили, а також виконувати довоєнну програму з заліснення.
Єврокомісар висловив впевненість, що збройна агресія росії не може бути перепоною для того, щоб будувати мости між Україною та ЄС, а навпаки – вона мотивує об’єднуватися ще більше.
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець разом з Єврокомісаром з питань навколишнього середовища, океанів та рибальства Віргініюсом Сінкявічусом із робочим візитом побували у селекційно-насіннєвому центрі на Житомирщині.
Центр побудований уже під час повномасштабного вторгнення і знаходиться буквально за 15 км від Білорусі. Єврокомісару показали роботу сучасної системи трирівневого відеонагляду за лісовими масивами та продемонстрували проміжні результати і плани реформування лісового господарства.
💬“4 млрд дерев у ЄС. Домовилися із паном Сінкявічусом об’єднати ініціативи зі збереження та примноження лісів. Це вкотре доводить, що Україна - частина ЄС. Українська ініціатива з відтворення лісів повністю відповідає новій лісовій стратегії ЄС до 2030 року, в рамках якої передбачено висадити до 2030 року 3 млрд дерев, а також Стратегічному плану ООН щодо лісів на 2017-2030 роки, однією з цілей якого є збільшення площі лісів на 3%”, - зазначив Руслан Стрілець.
💬За словами Сінкявічуса, лісогосподарські практики України під час активних бойових дій є показовими для Європи, оскільки Україна продовжує закладати ліси на деокупованих територіях там, де їх ущент спалили, а також виконувати довоєнну програму з заліснення.
Єврокомісар висловив впевненість, що збройна агресія росії не може бути перепоною для того, щоб будувати мости між Україною та ЄС, а навпаки – вона мотивує об’єднуватися ще більше.
👍9❤7
🌳У Міндовкілля презентували аналіз поточного стану та перспектив розвитку державної системи моніторингу довкілля
Міндовкілля спільно з командою підтримки реформ на круглому столі презентували аналітичний документ “Моніторинг довкілля: аналітична записка щодо стану та перспектив розвитку державної системи моніторингу довкілля” та шляхи розвитку системи моніторингу довкілля в Україні.
Участь у заході взяли представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, асоціацій, бізнесу, міжнародних проєктів, наукових установ та інших.
Учасникам на ознайомлення була представлена презентація аналізу поточного стану державної системи моніторингу довкілля, функціонування кожної її підсистеми та перспективи подальшого розвитку.
Після завершення презентації відбулося жваве обговорення, де всі бажаючі змогли поставити свої запитання та висловити пропозиції.
💬“Ми говоримо зараз про побудову нової ефективної моделі моніторингу довкілля, як це зроблено в усіх цивілізованих країнах ЄС. Ми отримали величезне право називатися кандидатами до членства в ЄС, тому повинні приводити у відповідність також наше законодавство. У нашому випадку ми говоримо про євроінтеграцію довкіллєвої сфери. Незважаючи на ті складні часи, які переживає Україна, триває дуже масштабний процес і я дякую кожному, хто до нього долучений. Це кропітка робота, яка, я сподіваюсь, буде мати ефективні результати”, - зазначив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Євгеній Федоренко.
Варто також зазначити, що на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування було схвалено законопроєкт №7327, який стане передумовою реформування державної системи моніторингу довкілля. Документ готовий до розгляду Верховною Радою у другому читанні.
💬“У мене, як державного службовця, є мрія, щоб на одному ресурсі була відображена вся інформація про стан нашого довкілля. Для цього вже фіналізовано законопроєкт, який готується до розгляду у другому читанні. І я прошу всіх народних депутатів його підтримати. Після цього ми під кожну систему моніторингу будемо розробляти додаткові нормативно-правові акти, як зазначено в законі. Усі зацікавлені сторони можуть до цього долучатися. Зараз, після вторгнення агресора на нашу землю, нам особливо важливо розуміти стан нашого довкілля. Звісно, нам допомагають експерти, в тому числі міжнародні, в розрахунку збитків, шкоди довкіллю. Але якби вже працювала дієва система моніторингу, процес був би набагато простішим”, - підкреслила директор Департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міндовкілля Вікторія Киреєва.
Також було домовлено найближчим часом організувати ще одне обговорення аналітичного документа, до якого зможуть долучитись усі зацікавлені сторони.
Міндовкілля спільно з командою підтримки реформ на круглому столі презентували аналітичний документ “Моніторинг довкілля: аналітична записка щодо стану та перспектив розвитку державної системи моніторингу довкілля” та шляхи розвитку системи моніторингу довкілля в Україні.
Участь у заході взяли представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, асоціацій, бізнесу, міжнародних проєктів, наукових установ та інших.
Учасникам на ознайомлення була представлена презентація аналізу поточного стану державної системи моніторингу довкілля, функціонування кожної її підсистеми та перспективи подальшого розвитку.
Після завершення презентації відбулося жваве обговорення, де всі бажаючі змогли поставити свої запитання та висловити пропозиції.
💬“Ми говоримо зараз про побудову нової ефективної моделі моніторингу довкілля, як це зроблено в усіх цивілізованих країнах ЄС. Ми отримали величезне право називатися кандидатами до членства в ЄС, тому повинні приводити у відповідність також наше законодавство. У нашому випадку ми говоримо про євроінтеграцію довкіллєвої сфери. Незважаючи на ті складні часи, які переживає Україна, триває дуже масштабний процес і я дякую кожному, хто до нього долучений. Це кропітка робота, яка, я сподіваюсь, буде мати ефективні результати”, - зазначив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Євгеній Федоренко.
Варто також зазначити, що на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування було схвалено законопроєкт №7327, який стане передумовою реформування державної системи моніторингу довкілля. Документ готовий до розгляду Верховною Радою у другому читанні.
💬“У мене, як державного службовця, є мрія, щоб на одному ресурсі була відображена вся інформація про стан нашого довкілля. Для цього вже фіналізовано законопроєкт, який готується до розгляду у другому читанні. І я прошу всіх народних депутатів його підтримати. Після цього ми під кожну систему моніторингу будемо розробляти додаткові нормативно-правові акти, як зазначено в законі. Усі зацікавлені сторони можуть до цього долучатися. Зараз, після вторгнення агресора на нашу землю, нам особливо важливо розуміти стан нашого довкілля. Звісно, нам допомагають експерти, в тому числі міжнародні, в розрахунку збитків, шкоди довкіллю. Але якби вже працювала дієва система моніторингу, процес був би набагато простішим”, - підкреслила директор Департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міндовкілля Вікторія Киреєва.
Також було домовлено найближчим часом організувати ще одне обговорення аналітичного документа, до якого зможуть долучитись усі зацікавлені сторони.
👍14
✅🌲Міндовкілля разом з науковцями та експертами обговорили доцільність використання інтродукованих видів дерев у відтворенні лісів
У Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбувся Всеукраїнський круглий стіл на тему: “Перспективи відтворення лісів України: можливості використання інтродуцентів та загрози інвазійних видів”.
Участь в обговоренні взяли заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький та радниця Міністра, голова ГО “Всеукраїнська екологічна ліга” Тетяна Тимочко, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності НУБіП України Вадим Кондратюк, експерти, громадські організації та інші.
💬“Рішенням РНБО України “Про охорону, захист, використання та відтворення лісів України в особливий період” та Указом Президента України, Кабінету Міністрів, Міндовкіллю доручено спільно з Національною академією наук, Національною академією аграрних наук України опрацювати питання стосовно розроблення наукових рекомендацій щодо застосування певних перспективних репродуктивних видів деревних порід. У січні наше Міністерство розпочало цю дискусію і я зрозумів, що є дві позиції щодо можливості чи неможливості застосування інтродуктивних видів деревних порід. Мета сьогоднішнього обговорення - почути пропозиції провідних фахівців, науковців в цій галузі, в результаті яких ми підготуємо єдине рішення, про яке проінформуємо РНБО”, - зазначив Олександр Краснолуцький.
Так, наразі в лісах Держлісагентства зростають 73 інтродуковані види та підвиди дерев і чагарників загальною площею 351 тис. га, що становить 5,2% від загальної площі вкритої лісом земель. Однією з пропозицій було розглянути можливість часткової заборони інтродукованих видів дерев із переглядом їх переліку раз на три роки.
Однак, за словами Тетяни Тимочко, науковці Всеукраїнської екологічної ліги давно поставили питання про те, що інвазійні види є однією з найбільших загроз біорізноманіттю, тому необхідно кардинально переглянути використання інтродуцентів у відтворенні лісів із урахуванням зміни клімату.
💬“Є сотні досліджень, які показують, що будь-які чужорідні види, навіть якщо вони не мають інвазійних властивостей, в разі насадження в локальну екосистему, захоплюють цю територію і витісняють аборигенні види. Ми говоримо не про комерційні плантації, а про відновлення лісів після російської навали. Застосування чужорідних видів для створення сталих і стійких лісових насаджень, масивів чи лісосмуг апріорі суперечить захисту біорізноманіття. У грудні 2022 року Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець з делегацією були в Монреалі на Всесвітній конференції з питань біорізноманіття СОР15. І саме там гостро стояло питання про проблеми інвазійних чужорідних видів. Боротьба з ними визначена однією з ключових цілей світової спільноти. Нам потрібно висаджувати ліси виключно з наших пріоритетних аборигенних видів”, - зазначила вона.
У Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбувся Всеукраїнський круглий стіл на тему: “Перспективи відтворення лісів України: можливості використання інтродуцентів та загрози інвазійних видів”.
Участь в обговоренні взяли заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький та радниця Міністра, голова ГО “Всеукраїнська екологічна ліга” Тетяна Тимочко, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності НУБіП України Вадим Кондратюк, експерти, громадські організації та інші.
💬“Рішенням РНБО України “Про охорону, захист, використання та відтворення лісів України в особливий період” та Указом Президента України, Кабінету Міністрів, Міндовкіллю доручено спільно з Національною академією наук, Національною академією аграрних наук України опрацювати питання стосовно розроблення наукових рекомендацій щодо застосування певних перспективних репродуктивних видів деревних порід. У січні наше Міністерство розпочало цю дискусію і я зрозумів, що є дві позиції щодо можливості чи неможливості застосування інтродуктивних видів деревних порід. Мета сьогоднішнього обговорення - почути пропозиції провідних фахівців, науковців в цій галузі, в результаті яких ми підготуємо єдине рішення, про яке проінформуємо РНБО”, - зазначив Олександр Краснолуцький.
Так, наразі в лісах Держлісагентства зростають 73 інтродуковані види та підвиди дерев і чагарників загальною площею 351 тис. га, що становить 5,2% від загальної площі вкритої лісом земель. Однією з пропозицій було розглянути можливість часткової заборони інтродукованих видів дерев із переглядом їх переліку раз на три роки.
Однак, за словами Тетяни Тимочко, науковці Всеукраїнської екологічної ліги давно поставили питання про те, що інвазійні види є однією з найбільших загроз біорізноманіттю, тому необхідно кардинально переглянути використання інтродуцентів у відтворенні лісів із урахуванням зміни клімату.
💬“Є сотні досліджень, які показують, що будь-які чужорідні види, навіть якщо вони не мають інвазійних властивостей, в разі насадження в локальну екосистему, захоплюють цю територію і витісняють аборигенні види. Ми говоримо не про комерційні плантації, а про відновлення лісів після російської навали. Застосування чужорідних видів для створення сталих і стійких лісових насаджень, масивів чи лісосмуг апріорі суперечить захисту біорізноманіття. У грудні 2022 року Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець з делегацією були в Монреалі на Всесвітній конференції з питань біорізноманіття СОР15. І саме там гостро стояло питання про проблеми інвазійних чужорідних видів. Боротьба з ними визначена однією з ключових цілей світової спільноти. Нам потрібно висаджувати ліси виключно з наших пріоритетних аборигенних видів”, - зазначила вона.
👍11
⚡️ ЄС виділить 7 млн євро на реалізацію проєктів зеленої розбудови українських міст
Про початок реалізації європейської ініціативи “Фенікс” Комісар ЄС з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюс Сінкявічюс оголосив під час спільного брифінгу з Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Русланом Стрільцем.
💬 “ЄС виділить 7 млн євро на зелену розбудову українських міст. Те, як буде виглядати Україна, залежить від проектування. Тому це буде співпраця між європейськими та українськими архітекторами, які проектуватимуть зелені будинки, енергоефективні сучасні школи, дитячі садки”, - зазначив Єврокомісар.
За його словами, кошти виділять вже у квітні поточного року з двох джерел: у рамках програми місії Horizon Europe Cities та програми LIFE. До грудня цей процес має бути фіналізованим.
Програма «ФЕНІКС» спрямовуватиметься на допомогу в плануванні під час реконструкції; підтримку у розробці кліматично нейтральних стратегій; обмін знаннями в управлінні зеленим розумним містом; обмін передовою практикою у сфері сталого розвитку та кліматичної нейтральності.
💬 “Попереду у нас досить складний та тривалий шлях післявоєнного відновлення на засадах Європейського зеленого курсу. І фінансова підтримка в рамках ініціативи “ФЕНІКС” є дуже важливою для відбудови “зелених розумних” міст в Україні. Така ініціатива - це можливість не просто зрозуміти, що потрібно для відновлення України, а й уніфікувати підходи. В першу чергу, з точки зору мінімізації впливу на довкілля під час відбудови наших міст”, - зазначив Руслан Стрілець.
У рамках брифінгу також анонсовано початок двосторонніх консультацій між Європейською комісією та Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України щодо пришвидшення адаптації українського довкіллєвого законодавства до європейського. Вперше в практиці України буде започатковано такий багатовимірний діалог Україна-ЄС на технічному та експертному рівнях - і саме у довкіллєвій сфері.
💬 “Для нас дуже цінно, що Міністерство матимемо можливість співпрацювати з відповідним директоратом Єврокомісії. На першому короткостроковому етапі маємо спільно верифікувати певну дорожню карту щодо необхідних дій по продовженню євроінтеграційного курсу у сфері захисту довкілля. У 2022 році в Україні було ухвалено 7 важливих євроінтеграційних довкіллєвих законопроєктів. Однак варто говорити не лише про прийняття законів, а й про впровадження їх норм на практиці. І Міністерство має чітке розуміння як і куди рухатися. Важливо, що цим шляхом ми будемо йти не самі, а з європейськими експертами та фахівцями”, - розповів Руслан Стрілець.
Про початок реалізації європейської ініціативи “Фенікс” Комісар ЄС з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюс Сінкявічюс оголосив під час спільного брифінгу з Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Русланом Стрільцем.
💬 “ЄС виділить 7 млн євро на зелену розбудову українських міст. Те, як буде виглядати Україна, залежить від проектування. Тому це буде співпраця між європейськими та українськими архітекторами, які проектуватимуть зелені будинки, енергоефективні сучасні школи, дитячі садки”, - зазначив Єврокомісар.
За його словами, кошти виділять вже у квітні поточного року з двох джерел: у рамках програми місії Horizon Europe Cities та програми LIFE. До грудня цей процес має бути фіналізованим.
Програма «ФЕНІКС» спрямовуватиметься на допомогу в плануванні під час реконструкції; підтримку у розробці кліматично нейтральних стратегій; обмін знаннями в управлінні зеленим розумним містом; обмін передовою практикою у сфері сталого розвитку та кліматичної нейтральності.
💬 “Попереду у нас досить складний та тривалий шлях післявоєнного відновлення на засадах Європейського зеленого курсу. І фінансова підтримка в рамках ініціативи “ФЕНІКС” є дуже важливою для відбудови “зелених розумних” міст в Україні. Така ініціатива - це можливість не просто зрозуміти, що потрібно для відновлення України, а й уніфікувати підходи. В першу чергу, з точки зору мінімізації впливу на довкілля під час відбудови наших міст”, - зазначив Руслан Стрілець.
У рамках брифінгу також анонсовано початок двосторонніх консультацій між Європейською комісією та Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України щодо пришвидшення адаптації українського довкіллєвого законодавства до європейського. Вперше в практиці України буде започатковано такий багатовимірний діалог Україна-ЄС на технічному та експертному рівнях - і саме у довкіллєвій сфері.
💬 “Для нас дуже цінно, що Міністерство матимемо можливість співпрацювати з відповідним директоратом Єврокомісії. На першому короткостроковому етапі маємо спільно верифікувати певну дорожню карту щодо необхідних дій по продовженню євроінтеграційного курсу у сфері захисту довкілля. У 2022 році в Україні було ухвалено 7 важливих євроінтеграційних довкіллєвих законопроєктів. Однак варто говорити не лише про прийняття законів, а й про впровадження їх норм на практиці. І Міністерство має чітке розуміння як і куди рухатися. Важливо, що цим шляхом ми будемо йти не самі, а з європейськими експертами та фахівцями”, - розповів Руслан Стрілець.
👍20
⚡️Україна закликає міжнародних партнерів змусити росію відремонтувати та закрити шлюзи греблі Каховської ГЕС або дозволити безпечно це зробити українським фахівцям
На цьому наголосив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час спільного брифінгу із Комісаром ЄС з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюсом Сінкявічюсом.
За його словами, ситуація із терористичними діями росії на Каховському водосховищі має бути винесена на міжнародний політичний рівень. Україна щодня втрачає тисячі кубометрів дніпровської води через дії окупантів.
💬“Це може мати колосальні наслідки. Якщо нормальний рівень води у водосховищі становить 16 метрів, то сьогодні ми вже маємо рівень у 13,83 метра. Це може призвести до того, що більше мільйона українців залишаться без питної води. Падіння рівня води нижче відмітки у 12 метрів означатиме екологічну катастрофу, оскільки велику кількість біорізноманіття ми просто втратимо. Це дуже серйозний виклик і я впевнений, що тільки з допомогою наших міжнародних партнерів ми зможемо це питання врегулювати”, - наголосив Руслан Стрілець.
Міністр також назвав такі дії росії ще однією спробою ядерного тероризму, адже зниження рівня води у Каховському водосховищі означатиме вихід з ладу систем охолодження Запорізької АЕС.
За словами Комісара ЄС з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюса Сінкявічюса, сьогодні дійсно важливо донести міжнародній спільноті інформацію щодо можливих наслідків такої ситуації:
💬“Ми порушимо це питання на найвищому рівні, на рівні ООН. Адже такі дії - це свідчення ще одного акту тероризму проти людей та їх базових потреб, яке потрібно зафіксувати”, - зазначив Єврокомісар.
На цьому наголосив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час спільного брифінгу із Комісаром ЄС з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюсом Сінкявічюсом.
За його словами, ситуація із терористичними діями росії на Каховському водосховищі має бути винесена на міжнародний політичний рівень. Україна щодня втрачає тисячі кубометрів дніпровської води через дії окупантів.
💬“Це може мати колосальні наслідки. Якщо нормальний рівень води у водосховищі становить 16 метрів, то сьогодні ми вже маємо рівень у 13,83 метра. Це може призвести до того, що більше мільйона українців залишаться без питної води. Падіння рівня води нижче відмітки у 12 метрів означатиме екологічну катастрофу, оскільки велику кількість біорізноманіття ми просто втратимо. Це дуже серйозний виклик і я впевнений, що тільки з допомогою наших міжнародних партнерів ми зможемо це питання врегулювати”, - наголосив Руслан Стрілець.
Міністр також назвав такі дії росії ще однією спробою ядерного тероризму, адже зниження рівня води у Каховському водосховищі означатиме вихід з ладу систем охолодження Запорізької АЕС.
За словами Комісара ЄС з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюса Сінкявічюса, сьогодні дійсно важливо донести міжнародній спільноті інформацію щодо можливих наслідків такої ситуації:
💬“Ми порушимо це питання на найвищому рівні, на рівні ООН. Адже такі дії - це свідчення ще одного акту тероризму проти людей та їх базових потреб, яке потрібно зафіксувати”, - зазначив Єврокомісар.
👍21
🌿Київщина може стати пілотною для участі в ініціативі ЄС щодо «зеленої» відбудови міст «Фенікс»
Про це йшлося на зустрічі Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця та Комісара ЄС з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюса Сінкявічюса з місцевою владою Бучі, Ірпеня, Броварів, Борисполя, Фастова та Бородянки. Вони обговорили плани та першочергові проєкти “зеленої” відбудови міст.
◾️Київщина стала однією з перших областей, що постраждали від повномасштабного вторгнення рф. Лише в одному Ірпені через бойові дії зруйновано та пошкоджено 70% міста.
◾️Руслан Стрілець: “Безумовно, відбудова міст має бути «зеленою». І тут про все – від проєктування реконструкції до сонячних панелей та фарб, використаних під час реставраційних і будівельних робіт. Спілкування з головами громад вкотре переконало, що Київщини готова впроваджувати якісні зміни на своїх територіях та розв'язувати наявні проблеми. Міські голови розуміють, які кроки треба робити й куди рухатись. І вже навіть є певні результати. Міста потроху відновлюються”.
◾️На думку голів громад, надзвичайно важливими та найпершими проєктами з реконструкції міст мають стати створення сучасної системи поводження з відходами, енергоефективність, якісне водопостачання та очищення стічних вод.
◾️Нагадаємо, що через постійні російські атаки, лише на Київщині було утворено 144 тис. тонн відходів руйнації. І саме Київська область була першою в Україні, хто почав якісно розв'язувати цю проблему.
◾️Руслан Стрілець наголосив очільникам міст, що вони мають обов'язково використати таку унікальну можливість від ЄС та подавати свої проєкти відбудови для участі у конкурсі в рамках ініціативи «Фенікс».
Про це йшлося на зустрічі Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця та Комісара ЄС з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюса Сінкявічюса з місцевою владою Бучі, Ірпеня, Броварів, Борисполя, Фастова та Бородянки. Вони обговорили плани та першочергові проєкти “зеленої” відбудови міст.
◾️Київщина стала однією з перших областей, що постраждали від повномасштабного вторгнення рф. Лише в одному Ірпені через бойові дії зруйновано та пошкоджено 70% міста.
◾️Руслан Стрілець: “Безумовно, відбудова міст має бути «зеленою». І тут про все – від проєктування реконструкції до сонячних панелей та фарб, використаних під час реставраційних і будівельних робіт. Спілкування з головами громад вкотре переконало, що Київщини готова впроваджувати якісні зміни на своїх територіях та розв'язувати наявні проблеми. Міські голови розуміють, які кроки треба робити й куди рухатись. І вже навіть є певні результати. Міста потроху відновлюються”.
◾️На думку голів громад, надзвичайно важливими та найпершими проєктами з реконструкції міст мають стати створення сучасної системи поводження з відходами, енергоефективність, якісне водопостачання та очищення стічних вод.
◾️Нагадаємо, що через постійні російські атаки, лише на Київщині було утворено 144 тис. тонн відходів руйнації. І саме Київська область була першою в Україні, хто почав якісно розв'язувати цю проблему.
◾️Руслан Стрілець наголосив очільникам міст, що вони мають обов'язково використати таку унікальну можливість від ЄС та подавати свої проєкти відбудови для участі у конкурсі в рамках ініціативи «Фенікс».
👍11
🇪🇺🇺🇦Запрошуємо долучитись до онлайн-семінару щодо досвіду впровадження та реалізації проєктів Програми ЄС LIFE
Запрошуємо на дводенний онлайн-семінар щодо досвіду впровадження та реалізації стратегічних інтегрованих та природних проєктів, яку проводитиме команда Програми дій з довкілля та клімату від команди Програми ЄС LIFE.
Програма LIFE – це фінансовий інструмент ЄС, спрямований виключно на захист довкілля та кліматичні дії. Програма розрахована на 2021-2027 роки. Її мета - відновлення та покращення якості компонентів довкілля, в тому числі повітря, води та ґрунту, а також збереження біорізноманіття та подолання деградації природних екосистем.
Долучитись до онлайн-зустрічі запрошуємо потенційних учасників, учасників Програми LIFE та інших зацікавлених сторін.
💻Формат: онлайн-платформа ZOOM.
Робоча мова семінару – англійська.
🗓Дата проведення: 7 та 8 березня
⏱Початок заходу: о 9:40 (за київським часом).
Реєстрація відкрита до 27 лютого 2023 року за посиланням. Приєднатись до заходу можна за посиланням.
Порядок денний
Запрошуємо на дводенний онлайн-семінар щодо досвіду впровадження та реалізації стратегічних інтегрованих та природних проєктів, яку проводитиме команда Програми дій з довкілля та клімату від команди Програми ЄС LIFE.
Програма LIFE – це фінансовий інструмент ЄС, спрямований виключно на захист довкілля та кліматичні дії. Програма розрахована на 2021-2027 роки. Її мета - відновлення та покращення якості компонентів довкілля, в тому числі повітря, води та ґрунту, а також збереження біорізноманіття та подолання деградації природних екосистем.
Долучитись до онлайн-зустрічі запрошуємо потенційних учасників, учасників Програми LIFE та інших зацікавлених сторін.
💻Формат: онлайн-платформа ZOOM.
Робоча мова семінару – англійська.
🗓Дата проведення: 7 та 8 березня
⏱Початок заходу: о 9:40 (за київським часом).
Реєстрація відкрита до 27 лютого 2023 року за посиланням. Приєднатись до заходу можна за посиланням.
Порядок денний
👏12❤2👍1
⭕️ Рік повномасштабного вторгнення рф: серед жертв і українське довкілля
Про шкоду, яку завдали окупанти українській живій природі за рік війни, розповів Міністр Руслан Стрілець на брифінгу під час відкриття виставки дитячих малюнків «Довкілля і війна очима дітей» на станції Київського метро “Золоті ворота”.
Руслан Стрілець: За рік повномасштабної війни ми з фахівцями Держекоінспекції вже задокументували понад 2300 злочинів проти природи. Розмір збитків сягає майже 1,9 трильйона гривень. Наприклад, не кожна європейська країна має таку кількість лісу, яку росіяни знищили в Україні. Майже 500 тис. га сьогодні під окупацією або перебувають у зоні бойових дій. 2,4 млн га лісів вже звільнені та потребують відновлення. Цікаво, що майже стільки ж - 3 млн га - було пройдено пожежами у Сибіру за перші 4 місяці минулого року. Тобто російська авіація, замість того, щоб займатися ліквідацією пожеж у себе вдома, бомбардувала наші міста й спалювала ліси.
🔺 За словами Міністра, за рік п'ята частина українського заповідного фонду відчула на собі наслідки бойових дій. Під окупацією знаходиться 10 національних природних парків, 8 заповідників, 2 біосферних заповідників.
🔺 Близько 600 видів фауни та 750 видів флори опинилися під загрозою знищення. Це, зокрема, й червонокнижні види. Вже маємо близько тисячі зафіксованих випадків смерті дельфінів на узбережжях України, Болгарії та Туреччини.
🔺 В зоні бойових дій знаходиться найбільш промислово розвинена частина України. Окуповано 132 родовища корисних копалин. Збитки галузі за рік сягають 7,76 трлн гривень.
💬 “Крім того, з перших днів повномасштабного вторгнення ми зіткнулися з безпрецедентним ядерним терором. Чорнобильська АЕС була під окупацією 35 днів і зазнала збитків на 3,2 млрд грн. Сьогодні маємо новий виклик. Ситуація із діями росії на Каховському водосховищі може мати колосальні наслідки. І це не лише позбавлення одного мільйона українців питної води. Зниження рівня води у водосховищі може призвести до виходу з ладу систем охолодження Запорізької АЕС”, - наголосив Руслан Стрілець.
🔺 росія своїми діями сприяє і посиленню кліматичної кризи, з якою бореться увесь світ. Через дії країни-агресора маємо справу з додатковим прямими викидами СО2 в атмосферу - а це близько 33 млн тонн. Лише від пожеж у лісах, на сільськогосподарських та інших об'єктах під час бойових дій в атмосферу потрапило більше 23 млн тонн парникових газів.
За словами Руслана Стрільця, Міністерство спільно з Держекоінспекцією продовжує фіксувати всі злочини окупантів, щоб пред'явити агресору “рахунок” після Української Перемоги.
💬 “Впевнений, ми, дорослі, зробимо все, щоб подбати та відновити наше довкілля, а діти з їх баченням навколишнього світу продовжать цю справу. Символічно, що напередодні річниці повномасштабного вторгнення росії в, ми відкрили виставку дитячих робіт саме у метро. Рік тому українці спустилися в підземку, щоб знайти прихисток від російських авіабомб. Так, на жаль, ми все ще змушені ховатися від обстрілів у бомбосховищах. Однак ми всі віримо у нашу Перемогу. Дякую батькам, які виховали юних авторів цих малюнків. Дякую художній студії «Aza Nizi Maza», яка допомагає дітям розвивати їх таланти. Дякую Єврокомісії та проєкту APENA3 та Київському метрополітену, які допомогли організувати виставку”, - наголосив Руслан Стрілець.
За його словами, ці дитячі роботи варті того, щоб їх побачив весь світ. Кожен малюнок – це відповідь дітей на виклики війни, для вирішення яких навколо України об'єдналося дуже багато друзів.
Про шкоду, яку завдали окупанти українській живій природі за рік війни, розповів Міністр Руслан Стрілець на брифінгу під час відкриття виставки дитячих малюнків «Довкілля і війна очима дітей» на станції Київського метро “Золоті ворота”.
Руслан Стрілець: За рік повномасштабної війни ми з фахівцями Держекоінспекції вже задокументували понад 2300 злочинів проти природи. Розмір збитків сягає майже 1,9 трильйона гривень. Наприклад, не кожна європейська країна має таку кількість лісу, яку росіяни знищили в Україні. Майже 500 тис. га сьогодні під окупацією або перебувають у зоні бойових дій. 2,4 млн га лісів вже звільнені та потребують відновлення. Цікаво, що майже стільки ж - 3 млн га - було пройдено пожежами у Сибіру за перші 4 місяці минулого року. Тобто російська авіація, замість того, щоб займатися ліквідацією пожеж у себе вдома, бомбардувала наші міста й спалювала ліси.
🔺 За словами Міністра, за рік п'ята частина українського заповідного фонду відчула на собі наслідки бойових дій. Під окупацією знаходиться 10 національних природних парків, 8 заповідників, 2 біосферних заповідників.
🔺 Близько 600 видів фауни та 750 видів флори опинилися під загрозою знищення. Це, зокрема, й червонокнижні види. Вже маємо близько тисячі зафіксованих випадків смерті дельфінів на узбережжях України, Болгарії та Туреччини.
🔺 В зоні бойових дій знаходиться найбільш промислово розвинена частина України. Окуповано 132 родовища корисних копалин. Збитки галузі за рік сягають 7,76 трлн гривень.
💬 “Крім того, з перших днів повномасштабного вторгнення ми зіткнулися з безпрецедентним ядерним терором. Чорнобильська АЕС була під окупацією 35 днів і зазнала збитків на 3,2 млрд грн. Сьогодні маємо новий виклик. Ситуація із діями росії на Каховському водосховищі може мати колосальні наслідки. І це не лише позбавлення одного мільйона українців питної води. Зниження рівня води у водосховищі може призвести до виходу з ладу систем охолодження Запорізької АЕС”, - наголосив Руслан Стрілець.
🔺 росія своїми діями сприяє і посиленню кліматичної кризи, з якою бореться увесь світ. Через дії країни-агресора маємо справу з додатковим прямими викидами СО2 в атмосферу - а це близько 33 млн тонн. Лише від пожеж у лісах, на сільськогосподарських та інших об'єктах під час бойових дій в атмосферу потрапило більше 23 млн тонн парникових газів.
За словами Руслана Стрільця, Міністерство спільно з Держекоінспекцією продовжує фіксувати всі злочини окупантів, щоб пред'явити агресору “рахунок” після Української Перемоги.
💬 “Впевнений, ми, дорослі, зробимо все, щоб подбати та відновити наше довкілля, а діти з їх баченням навколишнього світу продовжать цю справу. Символічно, що напередодні річниці повномасштабного вторгнення росії в, ми відкрили виставку дитячих робіт саме у метро. Рік тому українці спустилися в підземку, щоб знайти прихисток від російських авіабомб. Так, на жаль, ми все ще змушені ховатися від обстрілів у бомбосховищах. Однак ми всі віримо у нашу Перемогу. Дякую батькам, які виховали юних авторів цих малюнків. Дякую художній студії «Aza Nizi Maza», яка допомагає дітям розвивати їх таланти. Дякую Єврокомісії та проєкту APENA3 та Київському метрополітену, які допомогли організувати виставку”, - наголосив Руслан Стрілець.
За його словами, ці дитячі роботи варті того, щоб їх побачив весь світ. Кожен малюнок – це відповідь дітей на виклики війни, для вирішення яких навколо України об'єдналося дуже багато друзів.
👍17
👩💻Підготовка планів управління річковими басейнами: що зроблено і які кроки попереду
У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з представниками Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Мінагрополітики, Держводагентства, Держгеонадр, ДСНС та національних експертів обговорили імплементацію Україною вимог Водної Рамкової Директиви ЄС та підготовку планів управління річковими басейнами.
Наразі вже написані проєкти ПУРБ для 9 районів басейнів річок України. У 2023 році проєкти ПУРБ мають бути оновлені з урахуванням впливу військових дій на водні ресурси України та повністю завершені.
💬Олександр Краснолуцький: «Україна має в строк схвалити плани управління річковими басейнами, адже це одне із наших важливих зобов’язань перед ЄС. Саме для цього Міндовкілля ініціює створення міжвідомчої робочої групи, яка працюватиме над підготовкою та оновленням планів управління річковими басейнами. Адже попри війну ці важливі для сталого управління водними ресурсами документи мають бути підготовлені. Вони допоможуть надалі ефективніше оцінити стан наших водних ресурсів, їх екосистем та визначити шляхи досягнення «доброго» стану вод».
Учасники зустрічі обговорили подальші кроки та необхідні заходи на 2023 рік для завершення роботи над ПУРБ.
Серед них:
✅ оцінка даних моніторингу та їх картування;
✅ розробка ефективної програми заходів для кожного річкового басейну;
✅ визначення зон, вразливих до накопичення нітратів;
✅ узагальнення результатів із визначення та оцінки підземних вод;
✅ схвалення необхідних методичних документів у частині підземних вод;
✅ затвердження екологічних нормативів якості поверхневих вод для оцінки їх екологічного стану.
У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з представниками Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Мінагрополітики, Держводагентства, Держгеонадр, ДСНС та національних експертів обговорили імплементацію Україною вимог Водної Рамкової Директиви ЄС та підготовку планів управління річковими басейнами.
Наразі вже написані проєкти ПУРБ для 9 районів басейнів річок України. У 2023 році проєкти ПУРБ мають бути оновлені з урахуванням впливу військових дій на водні ресурси України та повністю завершені.
💬Олександр Краснолуцький: «Україна має в строк схвалити плани управління річковими басейнами, адже це одне із наших важливих зобов’язань перед ЄС. Саме для цього Міндовкілля ініціює створення міжвідомчої робочої групи, яка працюватиме над підготовкою та оновленням планів управління річковими басейнами. Адже попри війну ці важливі для сталого управління водними ресурсами документи мають бути підготовлені. Вони допоможуть надалі ефективніше оцінити стан наших водних ресурсів, їх екосистем та визначити шляхи досягнення «доброго» стану вод».
Учасники зустрічі обговорили подальші кроки та необхідні заходи на 2023 рік для завершення роботи над ПУРБ.
Серед них:
✅ оцінка даних моніторингу та їх картування;
✅ розробка ефективної програми заходів для кожного річкового басейну;
✅ визначення зон, вразливих до накопичення нітратів;
✅ узагальнення результатів із визначення та оцінки підземних вод;
✅ схвалення необхідних методичних документів у частині підземних вод;
✅ затвердження екологічних нормативів якості поверхневих вод для оцінки їх екологічного стану.
👍14
🌸🌱У столичному Голосіївському парку з'явилися перші провісники весни - “вербові котики” та червонокнижні підсніжники
Більше того, на території НПП «Голосіївський» значно зросла кількість великих ссавців. Тому співробітники мобілізували зусилля із підгодівлі тварин. У парку були встановлені нові кормові точки із солонцями, сіном та зерновим кормом.
Природоохоронці запевняють, що у передвесняний період тваринам надважливо поповнити внутрішні запаси вітамінів та мікроелементів для подальшого активного життя і розмноження.
Більше того, на території НПП «Голосіївський» значно зросла кількість великих ссавців. Тому співробітники мобілізували зусилля із підгодівлі тварин. У парку були встановлені нові кормові точки із солонцями, сіном та зерновим кормом.
Природоохоронці запевняють, що у передвесняний період тваринам надважливо поповнити внутрішні запаси вітамінів та мікроелементів для подальшого активного життя і розмноження.
👍11❤5
Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Лютий. Рік незламності. 🇺🇦
——
February. The year of invincibility. 🇺🇦
——
February. The year of invincibility. 🇺🇦
❤7
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Руслан Стрілець: «Рік лютого… Цей рік помістив у себе найгірше і найкраще, на що здатні люди. Україні давали на спротив три доби, але сьогодні наші Збройні Сили – одна з найбільш кваліфікованих армій світу. Українську землю топчуть окупанти, але сьогодні її відвідують наші надійні друзі та партнери».
У відеозверненні до міжнародних партнерів Міністр Руслан Стрілець розповів про збитки українському довкіллю за рік повномасштабної війни та закликав партнерів визнати «екоцид» міжнародним злочином. Задля мирного неба над Європою!
У відеозверненні до міжнародних партнерів Міністр Руслан Стрілець розповів про збитки українському довкіллю за рік повномасштабної війни та закликав партнерів визнати «екоцид» міжнародним злочином. Задля мирного неба над Європою!
❤22👍1
Міндовкілля запрошує на творчий 3-тижневий онлайн-марафон до Всесвітнього дня води
❓Як взяти участь?
✔️До 28 лютого включно реєструйтеся за посиланням. Після підтвердження реєстрації ви отримуєте доступ до спеціального Телеграм-каналу.
✔️Щодня на каналі ви отримуватимете нове цікаве завдання від Фішера. Час на виконання – 1 доба.
✔️За кожне виконане завдання (усього їх 12) ви отримуєте фішеркоїни – персональні бали від Фішера.
❓Як обиратимуть переможців?
✔️Переможцями марафону стануть 5 власників найбільшої кількості фішеркоїнів;
✔️Усі, хто успішно виконав 10 завдань з 12, отримають спеціальні призи від організаторів марафону.
❓Коли будуть оголошені результати марафону?
✔️20 березня на вебсайті та фейсбук-сторінці Держводагентства відбудеться оголошення переможців.
✔️22 березня, у Всесвітній день води, переможці отримають свої призи.
Якщо ви вважаєте, що в змозі прийняти виклик від Фішера, залишайте заявки за посиланням до 28 лютого включно.
Поспішайте. Адже кількість місць обмежена – лише 50 учасників.
Марафон організований Міндовкілля спільно з Державне агентство водних ресурсів Українита проєктом ЄС EU4Environment - Water and Data.
❓Як взяти участь?
✔️До 28 лютого включно реєструйтеся за посиланням. Після підтвердження реєстрації ви отримуєте доступ до спеціального Телеграм-каналу.
✔️Щодня на каналі ви отримуватимете нове цікаве завдання від Фішера. Час на виконання – 1 доба.
✔️За кожне виконане завдання (усього їх 12) ви отримуєте фішеркоїни – персональні бали від Фішера.
❓Як обиратимуть переможців?
✔️Переможцями марафону стануть 5 власників найбільшої кількості фішеркоїнів;
✔️Усі, хто успішно виконав 10 завдань з 12, отримають спеціальні призи від організаторів марафону.
❓Коли будуть оголошені результати марафону?
✔️20 березня на вебсайті та фейсбук-сторінці Держводагентства відбудеться оголошення переможців.
✔️22 березня, у Всесвітній день води, переможці отримають свої призи.
Якщо ви вважаєте, що в змозі прийняти виклик від Фішера, залишайте заявки за посиланням до 28 лютого включно.
Поспішайте. Адже кількість місць обмежена – лише 50 учасників.
Марафон організований Міндовкілля спільно з Державне агентство водних ресурсів Українита проєктом ЄС EU4Environment - Water and Data.
👍4❤3
❗️Через кібератаку 23 лютого офіційний вебсайт Міндовкілля тимчасово не працює. Наші фахівці спільно з відповідними органами вживають заходи, щоб відновити його роботу протягом тижня. До відновлення роботи сайту усі важливі новини та анонси у сфері захисту довкілля ви можете знайти на наших сторінках у Фейсбук та Телеграм
👍9🔥1