Продовжуємо розповідати про працівників довкіллєвої сфери, які захищають Україну зі зброєю в руках.

Знайомтеся – Володимир Нетребко, працівник Національного природного парку "Пирятинський", що на Полтавщині. За професією – кабельник-електромонтер. У Нацпарку працює з 2017 року.

Пан Володимир був мобілізований у липні 2022 року. Виконував бойові завдання у найгарячіших точках: містах Ізюм, Балаклія, Куп’янськ на Харківщині, Лиман, Вугледар та Бахмут на Донеччині. Нагороджений за вагомий особистий внесок у територіальну оборону міста Пирятин.

Пишаємося нашими працівниками, завдяки яким сьогодні Україна зберегла не лише територіальну цілісність, але й потенціал для розвитку навіть у час російського вторгнення.

Слава ЗСУ!🇺🇦

📸 На фото пан Володимир з побратимом під час виконання бойових завдань.

​​⚡️Уряд схвалив зміни до законопроєкту про оцінку впливу на довкілля

Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт, який вносить зміни до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Це дозволить зробити процедуру #ОВД зручнішою, але при цьому не втратити жодного її елемента. Адже це сьогодні один із ключових інструментів забезпечення екологічно збалансованого, сталого розвитку країни.

💬Руслан Стрілець: «Майже 5 років практичного застосування механізму ОВД показали нам, в якому напрямку працювати над його удосконаленням. Наша мета – забезпечити післявоєнну відбудову та розвиток бізнесу відповідно до високих європейських екологічних стандартів. При цьому не витрачати зайвий час, там де цього можна уникнути».

За словами Руслана Стрільця, проведення оцінки впливу на довкілля є міжнародним зобов’язанням нашої країни, виконання якого вкрай важливе під час євроінтеграційного процесу, який зараз проходить Україна.

Законопроєкт передбачає:
✔️зменшення часових витрат для суб'єктів господарювання, через скорочення строку або автоматизацію етапів процедури ОВД. Загалом бізнес витрачав від 216 днів. Тепер всі етапи - до 67 днів;
✔️усунення дискреційних повноважень чиновників при ухваленні рішень;
✔️переведення процедури повністю у цифровий формат.

Крім того, буде оновлений функціонал електронного реєстру ОВД, що дозволить забезпечити:
✔️зручну та ефективну участь громадськості у процедурі;
✔️адресне інформування про початок процедури;
✔️можливість онлайн підписатися на обрані справи та відстежувати перебіг їх розгляду.

💬«Міндовкілля продовжує працювати над удосконаленням сфери захисту довкілля. Сподіваємось на підтримку законопроєкту у Верховній Раді України», - підкреслив Руслан Стрілець.

​​🌿Національний план відновлення України у сфері екобезпеки 2.0 має бути кроссекторальним та містити в собі принципи Європейського Зеленого курсу

На цьому наголосив перший заступник Міністра Руслан Гречаник під час дискусії з обговорення проєкту Національного плану відновлення у галузі екологічної безпеки, організованої громадською організацією «Агентство Ефективних Рішень» у рамках проєкту «Голос громадянського суспільства».

Перший заступник Міністра Руслан Гречаник та радник Міністра Тетяна Тимочко презентувала присутнім останню редакцію проєкту Національного плану відновлення у галузі екологічної безпеки, який напрацювали провідні національні та міжнародні експерти у складі відповідної робочої групи.

💬Руслан Гречаник: «План відновлення передбачає системний підхід до імплементації принципів “зеленого відновлення”. Його реалізація планується шляхом впровадження 9 реформ за 5 напрямами. Для цього туди закладені 53 проєкти з охорони довкілля, на які, за попередніми оцінками, необхідно інвестувати близько 25,5 млрд євро».

Тетяна Тимочко розповіла, що на останньому етапі обговорення розділу «Екологічна безпека» до нього було отримано понад 170 коментарів, у тому числі – від міжнародних партнерів.

За результатами їх розгляду:
🔄оновлені дані щодо впливу війни на сектор та додані базові дані;
🔄уточнені формулювання та терміни розділу «Екологічна безпека»;
🔄оновлені якісні цільові показники для досягнення цілей;
🔄уточнені оперативні цілі кліматичної, водної політики та розвитку природоохоронних територій;
🔄встановлені нові очікувані результати щодо збільшення площ природоохоронних територій - до 30% тощо.

💬 Тетяна Тимочко: «З початку обговорення Плану відновлення ми отримали величезну кількість пропозицій. Загалом близько 400. Усі вони були узагальнені в окремому розділі. На останньому з обговорень до робочої групи надійшло близько 170 коментарів, які в основному стосувалися крос-секторальних питань «зеленого відновлення» щодо енергетичної безпеки, аграрної політики, будівництва, містобудування, модернізації міст та регіонів, відновлення та розвитку інфраструктури, розвитку військово-промислового комплексу тощо. Усі вони були опрацьовані та більшість з них відображені у проєкті плану. Коментарі надходять і досі, тож ми плануємо чергове засідання робочої групи для їх розгляду».

​​📲Які нові цифрові послуги з'являться на ЕкоСистемі у 2023 році

Про це заступник Міністра, який опікується питаннями цифровізації у Міндовкілля, Сергій Власенко та директор Департаменту цифрової трансформації та електронних публічних послуг Міндовкілля Євгенія Попович розповіли на онлайн презентації «Енциклопедії Екорішень» у чат-боті від ЕкоРубрики. На «Енциклопедії Екорішень» зібрано понад 200 інструкцій з втілення екологічних рішень: від сортування та висадки дерев до відновлення озер та рекультивації сміттєзвалищ.

За словами Сергія Власенка, Міндовкілля завжди підтримує ефективні цифрові рішення, які полегшують та покращують життя українців. Адже для нас важливо, аби взаємодія держави з бізнесом та громадськістю була простою, легкою та зрозумілою. Саме тому цифровізація була та залишається одним з найважливіших пріоритетів роботи міністерства.

Масштабна діджиталізація сфери захисту довкілля за ініціативи Міністра Руслан Стрілець, стартувала ще у 2021 році. Сьогодні Єдина екологічна платформа “ЕкоСистема” активно розвивається та поповнюється новими продуктами.

Серед основних цифрових здобутків Міндовкілля у 2022 році:
➖5 послуг у форматі «peopless»
➖Запуск вебресурсу ЕкоЗагроза
➖Запуск онлайн-магазину ДроваЄ
➖Запуск е-кабінету надрокористувача

Лише за січень 2023 року через ЕкоСистему бізнес отримав близько 900 адмінпослуг. Загалом маємо:
➖717 поданих декларацій про відходи;
➖108 отриманих довідок щодо величин фонових концентрацій;
➖35 отриманих висновків про транскордонне перевезення відходів Зеленого переліку.

За час роботи застосунку Міндовкілля «ЕкоЗагроза» його відвідали майже 280 000 користувачів, а додаток завантажили 7638 разів.

Нагадаємо, що за допомогою цього застосунку кожен житель України у режимі реального часу може отримувати достовірну інформацію про стан повітря, води, радіаційний фон тощо та повідомляти про екологічні злочини рф. Крім того, наразі у додатку проходить тестування нова послуга - сповіщення про початок повітряної тривоги у своєму регіоні.

Тож попри війну команда Міндовкілля продовжує реалізовувати амбітні плани з подальшої цифровізації захисту довкілля. Адже цифровізація – це перш за все прозорість, доступність та ефективність.

За словами Євгенії Попович, у 2023 році на #ЕкоСистемі плануємо запустити ще 12 онлайн послуг. Серед них – електронний кабінет підприємця, дозвіл на спеціальне водокористування, на викиди в атмосферне повітря, ліцензія на поводження з відходами вже за новими правилами.

​​У Києві в присутності Президента України Володимира Зеленського та Президента Республіки Австрія Александра Ван дер Беллена підписано низку документів про взаєморозуміння у сферах енергетики та захисту довкілля.

​​🇺🇦🇦🇹Україна та Австрія підписали меморандум про взаєморозуміння у довкіллєвій сфері

Сьогодні у Києві відбулася зустріч Президента України Володимира Зеленського та Президента Республіки Австрія Александра Ван дер Беллена, де вони обговорили перспективи подальшої співпраці між нашими державами.

У межах зустрічі двох Президентів України та Австрії Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець та Федеральна міністерка з питань захисту клімату, навколишнього середовища, енергетики, мобільності, інновацій та технологій Австрійської Республіки Леонора Гевесслер підписали Меморандум про взаєморозуміння у сфері навколишнього середовища. Це документ про поглиблення співпраці між нашими міністерствами в екологічній сфері з урахуванням викликів сьогодення, зокрема збройної агресії росії в Україні.

Головні напрямки співпраці:
✅ впровадження дієвих фінансових механізмів для підприємств, які мають бажання працювати за НДТМ;
✅ реалізація пілотних проєктів зі створення системи спостережень за станом атмосферного повітря;
✅ створення регіональних центрів порятунку та реабілітації диких тварин, що постраждали від війни;
✅ розвиток нормативно-правової бази щодо утримання і розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах;
✅ у цілому обмін досвідом щодо імплементації європейських директив у сфері навколишнього середовища.

💬Руслан Стрілець: “Вступ України до Євросоюзу неможливий без імплементації нашого законодавства до європейських норм. Важливо не тільки затвердити ті чи інші ініціативи, але й зробити їх життєздатними в українських реаліях. Меморандум означає готовність Австрії поділитися з нами досвідом імплементації директив ЄС на шляху євроінтеграції України. Дякую Австрії та особисто пані Леонорі Гевесслер за підтримку України та за те, що наш діалог щодо спільних ініціатив під час СОР15 у Монреалі продовжився у Києві. Сподіваюся, наша співпраця буде плідною для обох країн”.

💬За словами Руслана Стрільця, сьогодні Міндовкілля спільно з партнерами реформує систему управління відходами, сферу запобігання промисловому забрудненню, модернізує систему моніторингу довкілля тощо. Виконання Угоди про Асоціацію з ЄС у сфері захисту довкілля вже становить 70% і Україна зацікавлена враховувати найкращі європейські практики під час повоєнної відбудови. Для цього необхідний тісний зв’язок із нашими європейськими партнерами.

​​🚫 Заборона одноразових пластикових виробів в Україні: доопрацьований законопроєкт рекомендований до першого читання

Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування розглянув доопрацьований законопроєкт № 6077 «Про заходи щодо запобігання та зменшення негативного впливу пластикових виробів на навколишнє середовище”. Міндовкілля брало активну участь у розробці та подальшому доопрацюванні цього документа.

💬 “Україні важливо й надалі слідувати сучасними європейськими тенденціями та імплементувати положення Директиви ЄС 2019/904 про скорочення впливу деяких пластикових виробів на навколишнє середовище. Країни ЄС вже встановили заборони на обіг такої продукції на своїй території. Крім того, наразі триває розробка глобальної конвенції світового масштабу, тож цим шляхом буде йти не лише європейський континент. І Україна також бере участь в розробці такої конвенції”, - зазначив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко.

Ще до війни, у червні 2021 року, Президент України Володимир Зеленський підписав Закон “Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України”. Наразі наша країна має зробити наступні кроки.

Доопрацьований законопроєкт «Про заходи щодо запобігання та зменшення негативного впливу пластикових виробів на навколишнє середовище” встановлює:

1️⃣ заборону на обіг та розповсюдження одноразових пластикових виробів, таких як ватні палички, соломинки, одноразовий посуд, харчові контейнери, а також контейнери та ємності для напоїв з пінополістиролу тощо. Заборона стосуватиметься і всіх виробів з оксорозкладного пластику. Серед виключень, на які поки що не поширюватимуться обмеження через відсутність альтернатив, - контейнери з біорозкладного пластику та стакани з целюлози з полімерним покриттям, або так звані “паперові” стакани.

Важливо, що йдеться саме про заборону розповсюдження та обігу таких виробів на території України. Однак їх виробництво для експорту буде дозволене. Тож український бізнес не буде позбавлений можливості й надалі працювати;

2️⃣ обов'язкове європейське маркування для одноразових виробів, що містять пластик, але поки що не можуть потрапити під обмеження. Це стосується, наприклад, вологих серветок, тютюнових виробів з фільтрами тощо. Таке маркування інформуватиме споживача про наявність пластику у продукції, його вплив на довкілля, а також про екологічно безпечні способи поводження з відходами;

3️⃣ інструменти стимулювання споживачів переходити на багаторазові альтернативи. Наприклад, шляхом зобов'язання об’єктів роздрібної торгівлі та закладів харчування надавати знижку не менше 10%, якщо споживач бере продукти харчування чи напої у свою багаторазову тару;

4️⃣ підтримку для підприємств, які переорієнтовуватимуть діяльність на виробництво екологічних багаторазових альтернатив, зокрема у рамках державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”;

5️⃣ механізми контролю за дотриманням закону;

6️⃣ відповідальність за порушення вимог;

7️⃣ період для адаптації бізнесу до нових правил.

На своєму засіданні #ЕкоКомітет схвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроєкт за основу у першому читанні. Тож очікуємо на його розгляд у парламенті та якнайшвидше практичне втілення змін, які наближають нашу країну до ЄС.

​​🌱💧Сьогодні відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь

Болота, заплавні луки, ліси, плавні та мілководні водойми – життєво необхідні для накопичення, очищення та постачання прісної води для потреб людства і довкілля.

Сьогодні в умовах широкомасштабної війни, яку розпочала росія в Україні, надзвичайно актуальним постало питання їх збереження.

За майже рік війни, вона торкнулась 513 територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Це 20% від площі всіх природно-заповідних територій України. В окупації наразі знаходиться 10 національних природних парків та 8 заповідників.

Через це під загрозою знищення в Україні опинились 16 водно-болотних угідь міжнародного значення площею близько 600 тис. га, 160 територій Смарагдової мережі загальною площею 2,9 млн га та 2 біосферні заповідники.

Збереження водно-болотних угідь - це не тільки очищення та постачання прісної води, а й природний захист, що допомагає у протидії зміні клімату та її наслідкам. Кожен гектар водно-болотних угідь поглинає до 14,2 млн літрів паводкової води та допомагає зменшити масштаби повеней. Вони також стримують та послаблюють посухи. В межах торфовищ зберігається ~30% наземного вуглецю. А це у 2 рази більше, ніж у всіх лісах світу.

На жаль, бойові дії продовжують завдавати колосальної шкоди екосистемам. Порахувати всі збитки ми зможемо тільки після закінчення війни, а наразі моторошно навіть уявити всі наслідки перебування на нашій території окупантів.

❕Для майбутнього людства та планети ми маємо усвідомити важливість припинення руйнування водно-болотних угідь. Маємо вже зараз почати відновлювати водно-болотні екосистеми, берегти джерела прісної води та збалансовано їх використовувати.

​​🇺🇦🇪🇺Руслан Стрілець: Україна впроваджує зелений курс навіть під час російської агресії

Ця теза була наскрізною на спільному історичному засіданні Кабінету Міністрів України та Колегії Європейської комісії у Києві. Про сталий розвиток говорили наші європейські партнери, Президент України Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та всі, хто працює над концепцією повоєнного відновлення України.

У ході засідання Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець розповів про співпрацю з ЄС, впровадження зеленої угоди та євроінтеграцію довкіллєвої сфери.

▪️Руслан Стрілець: “Зелений курс – це не лише про екологічну політику, а й про абсолютно всі сфери життя. Ми високо цінуємо надання Україні статусу кандидата у члени ЄС та те, що це носить не лише символічний характер. Наша співпраця суттєво розширилася”.

▪️Руслан Стрілець акцентував на важливості створення Глобальної платформи для оцінки збитків довкіллю та клімату від військових дій, ініціатива щодо якої була проголошена Президентом України Володимиром Зеленським на Кліматичній конференції COP27. Він зауважив, що Україна очікує на підтримку з боку ЄС у створенні спільної платформи.

▪️“Міндовкілля активізувало роботу над ключовими реформами у природоохоронній галузі в межах Угоди про асоціацію з ЄС. У 2022 році схвалено ряд реформаторських законів та нормативних актів”, - розповів Міністр.

▪️Міністр нагадав, що у грудні 2022 року під час COP15 спільно з Єврокомісаром з питань довкілля, океанів та рибальства Віргініюсом Сінкевічюсом та міністрами екології Молдови і Румунії були досягнуті домовленості про початок співпраці щодо сталого управління річковим басейном Дунаю.

▪️Крім того, у 2022 році, завдяки підтримці Єврокомісара Віргініюса Сінкевічюса, Україна приєдналася до програми LIFE. Це дозволяє нам подавати заявки на участь у довкіллєвих проєктах на умовах співфінансування за кошти ЄС.

▪️Руслан Стрілець подякував ЄС за безпрецедентну підтримку України під час повномасштабної агресії рф. Зокрема, за надання Україні статусу кандидата до ЄС.

▪️“Ці євроінтеграційні дні у Києві є особливими не тільки через візити важливих гостей. У 2023 році минає 10 років від початку Євромайдану. Через 3 тижні минає рівно рік від початку повномасштабного вторгнення. Українці не просто відчувають себе європейцями, а й борються за своє європейське майбутнє зі зброєю в руках”, - наголосив Міністр.

​​🇺🇦🇪🇺Потенціал України у сфері критичних копалин важливий для “зеленого” переходу всієї Європи, - Руслан Стрілець

У Києві вперше відбулось спільне засідання Кабінету Міністрів України та Колегії Європейської комісії, в ході якого Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець розповів про важливість України для впровадження “зелених” технологій у Європі.

Він повідомив, що Україна має родовища 21 з 30 важливих для ЄС копалин – літій, графіт, кобальт, цинк тощо. Перемога України у війні з окупантами важлива для сировинної безпеки всього континенту. На території нашої країни, яка займає площу лише 0,4% суші, міститься 5% копалин усього світу. Сьогодні окуповано понад 2 тис. родовищ корисних копалин, вартість яких сягає понад 12 трлн доларів.

“Міндовкілля послідовно продовжує роботу, яку започаткували Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль та Віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович ще в 2021 році, уклавши Меморандум про стратегічне партнерство щодо сировинних ресурсів. Попри активні бойові дії, Україна продовжує розвивати правове поле для інвестицій, поглиблювати співпрацю з партнерами та виконувати міжнародні зобов’язання для досягнення цілей сталого розвитку. російська збройна агресія не стала на заваді прогресу у наших взаєминах”, - зазначив *Руслан Стрілець*.

Серед результатів співпраці України та Європи:

🔸 Українсько-європейська робоча група напрацювала зміни до Дорожньої карти на 2023-2024 роки. Очікується на її підписання.

🔸 Між Геологічною службою України та ЄБРР укладено Меморандум про співпрацю, який допоможе модернізувати систему поводження та управління геоінформацією. Йдеться про розвиток Національного геологічного вебпорталу та оцифрування геологічних звітів. Розраховуємо у найближчий час отримати фінальне позитивне рішення ЄБРР щодо надання коштів для цих цілей.

🔸 Уряд України спільно з Європейською Комісією вперше провів бізнес-форум, на якому українські компанії презентували портфоліо щодо розробки та видобування літію, графіту, рідкоземельних елементів та цинку. Мета – залучити інвесторів та кредитні кошти європейських фінансових інституцій. Ми очікуємо, що українські проєкти будуть визначені як стратегічні для Європи в цілому.

За словами Міністра, важливим етапом має стати інтеграція України до проєкту Європейської Стратегії розвитку мінерально-сировинної бази до 2030 року.

“Рішення Єврокомісії очікуємо у наступному кварталі. Ми поділяємо спільні цінності та стратегічні цілі ЄС, зокрема і щодо видобування критичних сировинних ресурсів. Дякую нашим друзям та партнерам із Європейської комісії за безпрецедентну підтримку України. Дякую особисто пану Марошу Шефчовичу за допомогу в розбудові новітньої України”, - підкреслив Руслан Стрілець.

​​🌳🚐 НПП “Святі Гори” на Донеччині отримав автомобіль та генератори від Литви

Нацпарк “Святі гори” у Донецькій області, який постраждав внаслідок окупації рф, отримав гуманітарну допомогу від литовців: автомобіль Volkswagen LT-350, генератори та електроінструменти. Передача допомоги відбулася на території Яворівського нацпарку.

Як зазначив директор Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Едуард Арустамян, допомога була передана в рамках співпраці між Міндовкіллям та Міністерством навколишнього середовища Литви.

За час співпраці з Міністерством навколишнього середовища Литви, Міндовкілля отримало більше 30-ти позашляховиків, три човни та десятки одиниць іншого обладнання для природоохоронних установ. Також литовці допомагають пожежною технікою та спецодягом для ДП “Ліси України”.

Міндовкілля надзвичайно високо цінує надану литовськими колегами допомогу. Особливо для таких нацпарків як “Святі Гори”, що знаходився під окупацією та зазнав значних руйнувань. На відновлення парку треба багато часу. Але за підтримки наших литовських колег цей час значно скоротиться.

Щиро вдячні нашим литовським друзям за допомогу в такі складні часи для наших установ!

💡Зібрані від українців лампи розжарювання потраплять на вторинну переробку, а не будуть викинуті на смітник

Завдяки підтримці Євросоюзу цього тижня стартувала програма обміну старих ламп розжарювання на енергоощадні LED-лампи. Як повідомив Прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль, за перші три дні у відділеннях Укрпошти українці вже обміняли понад 750 тис. ламп.

Куди діватимуть зібрані лампи розжарювання розповів у телемарафоні #ЄдиніНовини Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

У ефірі також говорили про відмову України від виробів з одноразового пластику, організацію переробки інших видів відходів, наприклад батарейок та упаковки, а також про масштабну євроінтеграційну реформу системи управління відходами, яка вже запущена в нашій країні.

​​🌳Уряд врегулював питання вирубування лісів на ділянках, призначених не для лісового господарства

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні затвердив правила вирубування дерев і чагарників та використання цієї деревини на лісових ділянках, призначених не для лісового господарства.

Варто зазначити, що порядок розроблений на виконання Закону України від 20 червня 2022 р. № 2321-ІХ про збереження лісів.

Документ встановлює правила вирубування дерев і чагарників та використання одержаної при цьому деревини у разі:

✅ Зміни цільового призначення земельних лісових ділянок. Наприклад при вилученні земельних лісових ділянок для будівництва ліній електромереж, доріг, житлових будинків, інших будівель та споруд.
✅ Встановлення сервітуту для їх використання в цілях, не пов’язаних із веденням лісового господарства.
✅ Переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель - здійснюється виключно для власних потреб лісгоспів.

Руслан Стрілець: “Встановлюючи чіткі правила для рубок лісів та чагарників на лісогосподарських землях при зміні їх призначення, ми тим самим зменшуємо можливості для зловживання та неконтрольованого вирубування лісів й посилюємо контроль за проведенням зазначених рубок. Адже раніше узагалі не була встановлена процедура надання дозволу та контролю за такими роботами. Наприклад, місцева влада могла схвалити рішення про вирубування дерев або укласти договір про встановлення земельного сервітуту, але процес отримання дозволу та проведення рубки був незрозумілим”.

У МВС України розпочали формування штурмових бригад «Гвардія наступу».

«Азов», «Лють», «Кара-Даг», «Буревій», «Червона калина», «Сталевий кордон», «Рубіж», «Спартан» запрошують до своїх лав добровольців.

Це 8 штурмових бригад, які братимуть участь у звільненні від окупантів міст Донецьк, Луганськ та інших окупованих територій разом з Кримом.

Детальніше про них та як доєднатися до лав Гвардії Наступу можна дізнатися на сайті storm.mvs.gov.ua

Разом ми обов’язково виженемо окупанта з української землі!
Долучайтеся!🇺🇦

​​☢️ Команда Міндовкілля разом з французькою делегацією відвідали Чорнобильську зону

🔳 6 лютого Зону відчуження відвідав заступник Міністра Олександр Краснолуцький та посол Франції в Україні Етьєн де Понсен. Олександр Краснолуцький розповів пану послу про наслідки окупації російськими військами Зони відчуження.

🔳 Під час розмови з Етьєном де Понсеном Олександр Краснолуцький акцентував, що Чорнобильська зона потребує не тільки відновлення, а й розв'язання нагальних проблем, з якими Україна не може самостійно впоратися через війну.

🔳 Українсько-французька делегація у місті Чорнобиль відвідала Алею Пам’яті та експозицію роботів, які допомагали у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вони також побували на головній площі Прип’яті, оглянули зруйнований Славутчанський міст, радіолокаційну станцію «Дуга», Сховище відпрацьованого ядерного палива «сухого» типу.

🔳 Пану послу показали захисну зону споруди, де окупанти утримували бійців Нацгвардії. На жаль, більшість з них досі перебувають у полоні держави-агресора. У «Рудому лісі» оглянули окопи, які рили росіяни на забруднених радіонуклідами ділянках.

🔳 Також Олександр Краснолуцький та Етьєн де Понсен побували усередині Нового безпечного конфайнменту, який запустили в експлуатацію у 2021 році. Він був побудований за підтримки донорських коштів міжнародних партнерів. Тоді Україна взяла на себе зобов’язання фінансувати обслуговування споруди.

🔳 Наразі Україна розраховує на підтримку французьких партнерів. Зокрема, для обстеження нестабільних конструкцій “Укриття” необхідно 1 млн євро.

💬«Наш обов’язок, попри війну, забезпечити ядерну безпеку України. Адже йдеться не тільки про нашу державу, а й про безпеку усього світу. Сьогодні ми говоримо про це з партнерами із Франції. Розраховуємо на плідну співпрацю», - зазначив Олександр Краснолуцький.

​​🌳🛑 Екотероризм, збитки та Зелене відновлення: Міндовкілля взяло участь у дискусії з експертами

6 лютого у Києві відбулась панельна дискусія на тему “Екотероризм: як росія руйнує екосистему України та Європи”.

Участь в обговоренні взяли радник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, голова ГО “Всеукраїнська екологічна ліга” Тетяна Тимочко, заступник начальника управління-начальник відділу екологічного контролю Управління екологічного контролю та методології Міндовкілля Олександр Ставнійчук, виконавчий директор WWF-Україна Богдан Вихор, екологічна директорка ГО "Save Dnipro" Анастасія Скок та фахівчиня зі сталого землекористування ГО "Екодія" Лоріна Федорова.

Так, з початку повномасштабної війни вже зафіксовано понад 2,3 тис. випадків шкоди довкіллю на суму близько 1,9 трлн гривень.

💬 “Держекоінспекція зафіксувала уже більше 2303 випадків шкоди, завданої довкіллю. На сьогодні, розрахунки ведуться за чотирма напрямками. Зокрема, сума збитків через забруднення та засмічення земель складає понад 845 млрд грн, атмосферного повітря - 998 млрд грн, водних об’єктів - 56 млрд грн. Загальна сума збитків - близько 1,9 трлн грн”, - зазначив Олександр Ставнійчук.

Через агресію рф під загрозою зникнення опинилися 600 видів тварин та 880 видів рослин. Третина українських земель стала зоною ризикового сільського господарства. З обороту виведено до 40% сільгоспугідь. Ставнійчук додав, що ретельний аналіз наслідків військового вторгнення на природні території України буде можливий лише після закінчення війни та завершення робіт із розмінування.

При цьому позитивним є те, що Україна планує своє відновлення за Зеленим планом відбудови з використанням найкращих доступних технологій та практик.

💬 “Відбудовувати Україну потрібно виключно за “зеленими” стандартами. На цьому постійно наголошують наші міжнародні партнери, і це розуміємо ми. Маємо відбудувати не на тому рівні, який мали до війни, а зробити краще. Зелена відбудова - це використання нових технологій у будівництві підприємств, використанні ґрунтів та іншому. Дуже багато технологічних змін відбудеться. Ті страшні збитки, які завдає росія Україні, є для нас викликом, але одночасно - це можливості для остаточного руйнування радянської структури економіки, яка була нам нав’язана. У цьому є завдання “зеленого” відновлення України”, - підкреслила Тетяна Тимочко.

​​🌳Лісокористувачі працюватимуть за схваленими Урядом правилами лісовпорядкування

Цей порядок Кабінет Міністрів України затвердив на своєму засіданні. Документ розроблений на виконання Закону України від 20 червня 2022 р. №2321-ІХ про збереження лісів.

Завдяки документу, в Україні діятимуть єдині правила для впорядкування лісів усіх форм власності, незалежно від їх площі, на самозалісених ділянках, усіх полезахисних лісових смугах, розташованих на землях сільськогосподарського призначення.

Руслан Стрілець: «Цим рішенням Уряд продовжує робити кроки в напрямку сталого лісокористування та впровадження кращих європейських практик у лісове господарство. Правила лісовпорядкування дозволять планувати заходи зі створення лісових насаджень з близькою до природних лісів структурою. Крім того, сучасне планування управління лісами допоможе зберегти рідкісні види флори та фауни, степові та лучні ділянки, заповідні території, зменшити суцільні рубки, збільшити частку лісів, що відновлюватимуться природним шляхом, де це можливо».

Порядок передбачає:
🔘постійне оновлення інформації про ліси, адже матеріали лісовпорядкування розроблятимуться в електронному вигляді й будуть вноситись в єдину електронну таксаційну і картографічну базу даних;
🔘залучення громадськості до підготовки процедури лісовпорядкування на різних етапах її здійснення;
🔘врахування оцінки впливу на довкілля при плануванні процедури лісовпорядкування;

Щоб спонукати приватних власників самозалісених ділянок до відтворення лісів, у документі окреслена можливість спрощеної процедури здійснення лісовпорядкування один раз на 20 років.

Правила лісовпорядкування передбачають обов’язковий збір та упорядкування інформації про:
🔘території екологічної мережі, які мають особливу цінність для захисту довкілля;
🔘місцезнаходження видів флори та фауни і їхніх природних середовищ існування, які охороняються відповідно до Бернської конвенції;
🔘праліси, квазіпраліси та природні ліси;
🔘типові та унікальні природні комплекси, місця зростання й поселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, занесені до регіональних (обласних) переліків.

Це дасть змогу забезпечити як збереження окремих видів рослинного і тваринного світу, так і біорізноманіття в цілому.

​​🟢🏭Зелене відновлення промисловості: Міндовкілля розпочало діалог з бізнесом щодо впровадження найкращих доступних технологій та методів управління

Перший круглий стіл в форматі діалогу “держава-бізнес-громадськість” був присвячений обговоренню трьох довідкових референтних документів з найкращих доступних технологій та методів управління (BREFs), які діють у ЄС та вже перекладені на українську мову для впровадження в Україні. Вони стосуються сучасних стандартів екомодернізації у сферах енергоефективності, виробництва чавуну, сталі, цементу та вапна.

Загалом Міндовкіллям спільно із експертами проєктів GIZ “BAT for Ukraine”, “GIZ Energy efficiency” та “APENA 2” вже переклали 13 таких документів. Наразі робота триває. Адже у ЄС, куди прямує Україна, в рамках Директиви 2010/75/ЄС діє 32 довідкових референтних документи з найкращих доступних технологій та методів управління/BREFs (BREFs), 20 висновків НДТМ (BATC) та 2 REF.

💬“Попри війну Україна продовжує прямувати до ЄС і імплементація 75-ї Директиви є одним з наших зобов’язань за Угодою про асоціацію. Крім того, стійка промисловість та зменшення забруднення довкілля є одним з елементів Європейського зеленого курсу. Звичайно, сьогодні Україна живе в дещо іншій реальності через повномасштабне вторгнення рф. Ми розуміємо, що через постійні ракетні атаки наша промисловість працює лише на 25% потужності. Кожен зруйнований об'єкт потрібно буде відбудовувати наново. Й сьогодні навіть не виникає сумнівів, що повоєнна відбудова має відбуватися вже з урахуванням сучасних «зелених» технологій за стандартами ЄС. На цьому наголошують Президент та Уряд України, на це звертають увагу наші міжнародні партнери”, - зазначив Міністр Руслан Стрілець.

Лише за даними Київської школи економіки, у 2022 році прямих збитків внаслідок війни зазнало щонайменше 109 великих та середніх підприємств.

На відновлення потрібні значні ресурси, які бізнесу самотужки складно віднайти. Запуск реформи зменшення промислового забруднення в Україні, впровадження найкращих доступних технологій дасть можливість відбудувати об'єкти й залучити для цього необхідні інвестиції. Адже однією з ключових умов надання міжнародними фінансовими установами коштів є досягнення європейських екологічних стандартів.

Крім того, європейський досвід показує, що вигоди від впровадження НДТМ як для підприємств, так і для держави в цілому, перевищують витрати на екомодернізацію більше ніж у 10 разів.

Тому Міндовкілля відкрите до діалогу та зацікавлене в розумінні і сприйнятті реформи усіма стейкхолдерами, бо від цього залежить її успіх.

По кожному із НДТМ, які необхідно впровадити, будуть проводитися відповідні круглі столи, а також створять окремі робочі групи за участі представників державних органів, бізнесу, громадськості, науковців та експертів для їх ефективного опрацювання.

Крім того, Міндовкілля бачить занепокоєння бізнесу щодо значних витрат на впровадження НДТМ. Через це багато хто відноситься до екомодернізації з острахом. Тому для обговорення можливих та найбільш оптимальних інструментів фінансування проєктів Міністерство організує окремий майданчик для діалогу, куди залучить представників бізнесу та міжнародних партнерів.

Також минулого року за ініціативи Міністра Руслана Стрільця було розпочато перемовини з Європейським Бюро ІРРС щодо підтримки у впровадженні висновків НДТМ в українське законодавство, тобто долучення України до Севільського процесу, що дозволить нашій країні також брати участь в розробці та оновленні НДТМ, які приймаються Європейською Комісією.

💬“Сьогодні Україна має унікальний шанс навіть під час війни започаткувати таку роботу і системно підійти до подальшої відбудови промисловості та країни загалом. Всебічний діалог дасть нам змогу в найкоротший термін і з найбільш виваженим результатом запустити реформу задля зеленого майбутнього країни”, - наголосив Руслан Стрілець.

​​🌳У Міндовкілля створили робочу групу, яка напрацює перелік чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів

▪️Нещодавно Уряд вніс зміни до Правил відтворення лісів, які серед іншого забороняють використання інвазійних видів дерев при створенні лісів. На виконання цього рішення у Міндовкілля створили міжвідомчу робочу групу, яка розробить перелік таких чужорідних видів дерев.

▪️До її складу увійшли представники Міндовкілля, спеціалісти Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук, НУБіП України, Національного лісотехнічного університету України, Держлісагентства та провідні експерти природоохоронних організацій.

▪️Нагадаємо, нововведення у Правилах передбачають, що при створенні лісів мають використовуватись стійкі до кліматичних змін з високими захисними властивостями не чужорідні види дерев.

▪️Чужорідні інвазійні види дерев здатні змінити або знищити цілі екосистеми, витіснити місцеві види дикої флори.

▪️До 2021 року в Україні був відсутній всебічний підхід до вирішення цього питання. Його врегулювання потребувало узгоджених правових і практичних заходів стосовно поводження з інвазійними чужорідними видами флори.

▪️Зокрема, за ініціативи Міндовкілля були оновлені Правила відтворення лісів, ухвалена Державна стратегія управління лісами України до 2035 року та Стратегію біобезпеки та біологічного захисту.

▪️Передбачається, що перелік інвазійних видів дерев зі значною здатністю до неконтрольованого поширення вже найближчим часом буде сформований та затверджений наказом Міндовкілля.

​​Відходи руйнації в Україні вже можна порівняти з кількістю твердих побутових відходів, що в середньому утворюються в країні за рік

Значна частина з них може бути використана для подальшої відбудови країни.

На цьому наголосив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час селекторної наради щодо швидкого відновлення України, що відбулась під головуванням Прем’єр-міністра України за участі начальників обласних військових адміністрацій.

Серед обговорених питань - ситуація з відходами руйнації на Київщині, Житомирщині, Сумщині та Чернігівщині.

Руслан Стрілець: Обсяг відходів руйнації в Україні через військову агресію рф вже можна порівняти з кількістю твердих побутових відходів, що в середньому утворюються в країні за рік. А це близько 10-12 млн тонн. Хоча звичайно, остаточні цифри зможемо назвати лише після звільнення всіх наших земель від окупантів.

За словами Міністра, Уряд вже встановив чіткий алгоритм, що і як робити з такими відходами. Тож важливо, щоб регіони правильно організували цю роботу. Міністр навів приклад Київщини, яка першою пілотно взялася за виконання затвердженого Кабміном порядку поводження з відходами руйнації. Київською обласною військовою адміністрацією було облаштовано 62 тимчасових майданчики для складування таких відходів. Наразі з них використовується 48. Тут вже розміщено 144 тис. тонн відходів війни.

Механізм працює наступним чином: громади звозять відходи руйнації у місця тимчасового складування, де далі відбувається їх сортування, виокремлюються небезпечні, будівельні відходи тощо. Будівельні відходи подрібнюють для повторного використання.

“Якісна організація робіт на Київщині сприяла залученню міжнародних партнерів, які готові допомагати із сучасними технологіями, обладнанням, впровадженням конкретних рішень”, - зауважив Міністр.

Очищення територій від відходів війни триває і на інших деокупованих територіях.

“Ми зі свого боку готові допомагати регіонам, підказувати та синхронізувати зусилля. Так, Міндовкілля постійно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо надання Україні необхідної допомоги - пересувних дробарок будівельних відходів, обладнання для фактичного розбору та сортування тощо. Адже наша мета, щоб відходи руйнації не поїхали на полігон, а були раціонально використані під час відновлення нашої країни. А воно неодмінно буде і буде масштабним”, - зазначив Руслан Стрілець.