​​⚡️ Перша створена робоча група при Міндовкілля вже почала опрацьовувати перекладені висновки НДТМ

Представники державних органів, бізнесу, громадськості, науковці та експерти працюють над довідковим документом з найкращих доступних технологій та методів управління для виробництва цементу, вапна та оксиду магнію.

💬 “Останні кілька років міністерство разом з експертами та профільним Комітетом Верховної Ради активно працювали над імплементацією в Україні європейської Директиви про промислові викиди. Попри війну ми не припинили цю роботу. Адже реформа зменшення та контролю промислового забруднення дасть старт екомодернізації та відновленню вітчизняної промисловості”, - зазначила заступник директора департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міндовкілля Юлія Морозова.

За її словами, повоєнна відбудова має відбуватись виключно з впровадженням найкращих доступних технологій, шляхом декарбонізації підприємств та слідування «Європейському зеленому курсу». Тому наразі Україна має ефективно використати час та підготуватися до введення нових підходів та стандартів.

💬 “Зі створенням цієї Робочої групи ми розпочинаємо роботу з впровадження кращого європейського досвіду зменшення промислового забруднення в нашій країні. Однак важливо, щоб Україна у найближчий час прийняла євроінтеграційний законопроєкт № 6004-д «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля». Саме він дасть практичний старт реформі”, - наголосила Юлія Морозова.

У ЄС, куди прямує Україна, в рамках Директиви 2010/75/ЄС діє 32 довідкових референтних документи з найкращих доступних технологій та методів управління/BREFs (BREFs), 20 висновків НДТМ (BATC) та 2 REF. Міндовкіллям спільно із експертами проєктів GIZ “BAT for Ukraine”, “GIZ Energy efficiency” та “APENA 2” здійснюють їх переклад.

Наразі у рамках Робочої групи учасники працюють над текстом перекладеного довідкового документу з НДТМ для виробництва цементу, вапна та оксиду магнію. Зокрема, у частині узгодження технічної термінології.

Загалом по кожному із НДТМ будуть створені окремі робочі групи для їх ефективного опрацювання.

​​⚡️ Уряд затвердив перелік підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

Це один з великого пакета документів, необхідних для якісного завершення в Україні реформи надрокористування.

❓ Про які підземні споруди йдеться?
Згідно з діючим законодавством, надра можуть надаватися у користування не лише для видобування корисних копалин, але й для будівництва відповідних підземних споруд. Використовують такі споруди для різних цілей - наприклад, для зберігання нафти чи газу, або для захоронення відходів виробництва чи запобіганням підтопленню територій після закриття шахт тощо. Це забезпечує комплексний підхід у використанні родовищ.

Однак до цього часу в Україні не існувало вичерпного переліку таких споруд. Тож було досить “широке поле” для маніпуляцій з боку недобросовісних підприємств та трактування норм на “власний розсуд”.

💬 “Україна на шляху до ЄС прагне побудувати прозору європейську модель сталого користування надрами. Саме на це спрямована розпочата реформа. Сьогодні Уряд вдосконалює правове поле та усуває прогалини. Ми прибираємо можливості для зловживань та водночас формуємо прості і зрозумілі правила роботи для всіх. Ми створюємо умови для рівного доступу до сфери та встановлюємо запобіжники, щоб така діяльність не створювала ризиків для людей і не завдавала шкоди довкіллю”, - прокоментував Міністр Руслан Стрілець.

За його словами, у реформу надрокористування Уряд закладає такі поняття, як сталість розвитку та раціональне використання природних ресурсів. Серед ключових цілей - сировинна безпека і незалежність, а також інтеграція України до європейської Стратегії розвитку сфери критичної сировини до 2030 року.

📌 Нагадаємо, на початку грудня 2022 року в Україні прийнято євроінтеграційний Закон № 2805-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами». Документ спрямований на дерегуляцію та осучаснення правил роботи у секторі.

Зокрема, реформа передбачає спрощення дозвільних процедур, цифровізацію галузі, гарантії прогнозованості для надрокористувачів та захист національних інтересів.

Як відзначив Міністр Руслан Стрілець, від якості проведення реформи залежить економіка нашої країни та її позиції на міжнародних ринках. Це також вплине на те, чи матиме Україна достатньо сировинних ресурсів для відбудови міст і населених пунктів.

​​⚖️Як оцінити наслідки для довкілля та здоров'я людини плану чи програми, яка передбачає будівництво промислових об'єктів у майбутньому

Про все це представники Міндовкілля та експерти проєкту ЄС EU4Environment розповіли на дводенному онлайн-тренінгу замовникам документів державного планування.

До заходу долучилася безпрецедентна кількість учасників – понад 800 представників органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування територіальних громад.

Під час тренінгу йшлося про практичні аспекти проведення стратегічної екологічної оцінки та алгоритму роботи у Реєстрі СЕО на ЕкоСистемі.

💬«Стратегічна екологічна оцінка має бути ключовим інструментом для післявоєнного «зеленого» відновлення країни, оскільки дозволить ухвалювати збалансовані та сталі рішення для подальшого розвитку нашої держави», - зауважила заступник Міністра Олена Крамаренко.

▪️Згідно з опитуванням, яке пройшли учасники тренінгу, цифровізація процедури та впровадження Реєстру СЕО значно спростить проходження екологічної оцінки та забезпечить прозорість процедури.

▪️Також учасники звернули увагу на практичні аспекти, які викликають найбільші ускладнення в ході СЕО. Серед них - пошук кваліфікованих виконавців СЕО, збір вихідних даних, відсутність фінансування для розроблення документації СЕО.

▪️94% учасників висловили думку про необхідність розробки детальних методичних рекомендацій щодо здійснення екологічної оцінки.

▪️Близько 70% учасників тренінгу складали представники місцевого самоврядування територіальних громад. Це свідчить про те, що попри складні виклики воєнного стану, довкіллєві питання не втрачають актуальності.

🖇Нагадаємо, що СЕО проводять саме під час розробки національних, регіональних, місцевих та міждержавних програм та планів розвитку. Приміром, розробки плану розвитку міста чи села, плану управління відходами чи схеми санітарного очищення міста.

​​🌀Сьогодні Україна та Молдова відзначають День Дністра. З цієї нагоди запрошуємо усіх перевірити свої знання про одну з головних українських річок - Дністер.

Відповідайте на 10 питань, отримуйте за кожну правильну відповідь по 1 балу. Чим більше балів наберете, тим вищій «освітній» чи «науковий» ступінь отримаєте:

📌Професор – 9-10 балів.
📌Доктор наук – 7-8 балів.
📌Магістр – 5-6 балів.
📌Бакалавр – 3-4 бали.
📌Абітурієнт – 1-2 бали.

Який би не був ваш результат, ви завжди можете покращити свої знання та повернутися до вікторини повторно.

🖇Гра створена за підтримки проєкту «EU4Environment – Водні ресурси та екологічні дані» разом з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Державним агентством водних ресурсів.

​​Руслан Стрілець: Повоєнне відновлення промисловості з одночасним скороченням викидів - не далека утопія, а найближча перспектива України.

⚡️ Сьогодні Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля”. “За” віддали свій голос 301 народний депутат.

Законопроєкт дозволить імплементувати європейську Директиву 2010/75/ЄС та, нарешті, розпочати довгоочікувану реформу.

За словами Міністра, запуск цієї реформи - це значне скорочення:
▪️ відстані між Україною та ЄС на євроінтеграційному шляху;
▪️ промислових викидів при зростанні економічних показників;
▪️ ризиків для підприємств втратити конкурентоздатність на європейських ринках. Адже механізм вуглецевого коригування на кордоні (CBAM) також стосуватиметься українського промислового сектору;
▪️ ризиків не знайти фінансових ресурсів на відновлення. Бо однією з ключових умов, за якої міжнародні партнери готові інвестувати наші проєкти, є досягнення європейських екологічних стандартів, найкращих доступних технологій та методів управління.

💬 “Це шлях, який ми планували пройти ще до війни. Але на відміну від довоєнного періоду, зараз немає часу для зволікань. Нам потрібно швидко відновлювати промисловість і логічно це робити за сучасними стандартами із застосуванням сучасних технологій. Тож прийняття законопроєкту № 6004-д вже не виглядає для “опозиціонерів” як “примха екоактивістів”. Це необхідність, продиктована часом. Якщо ми хочемо бути у Євросоюзі та розвивати свою економіку як у Європі, то маємо зробити для цього серйозні кроки”, - наголосив Руслан Стрілець.

​​Руслан Стрілець: Після 10 років зволікань, Україна нарешті приєднується до Мінаматської конвенції про ртуть

⚡️ Верховна Рада прийняла законопроєкт №0199 “Про приєднання України до Мінаматської конвенції про ртуть” за основу та в цілому як закон.

💬 “Законопроєкт був поданий до парламенту Президентом України Володимиром Зеленським, адже значення цього документа важко переоцінити і в геополітичній, і в економічній та довкіллєвій сферах. Це той міжнародний документ, до якого долучилася 141 держава світу, і який так ігнорує росія. Маючи чітку політичну волю та позицію, ми сьогодні встановлюємо в своїй країні міжнародно визнані правила поводження з цим рідким отруйним металом”, - наголосив Міністр Руслан Стрілець.

За його словами, долучення України до Конвенції дозволить в подальшому унеможливити такі ситуації, як із заводом “Радикал”, коли сотні тонн ртуті опинилися просто неба в українській столиці. Крім того, Україна зможе за допомогою міжнародних партнерів вирішити це питання. Аналогічно, як і розв'язати проблеми зі всією “радянською спадщиною” - залишками ртуті на недіючих пострадянських підприємствах, що використовували застарілі технології.

Як сторона Конвенції, Україна матиме доступ до цільових ресурсів Глобального екологічного фонду, а також зможе отримати технічну та експертну допомогу.

💬 “Сьогоднішнє рішення українського парламенту вкотре демонструє, що попри війну Україна продовжує слідувати Європейським зеленим курсом та дбає про своїх людей та власне довкілля. Ми крок за кроком зменшуємо дистанцію між нами та ЄС і з кожним рішенням збільшуємо прірву з агресивним сусідом. Бо наш шлях - це шлях прогресивних дій та якісних змін в країні”, - наголосив Руслан Стрілець.

​​​​🙌Міндовкілля запрошує долучитися до робочої групи з підготовки пропозицій до висновків НДТМ для підприємств кольорової металургії

До робочої групи запрошують представників промисловості, громадськості, наукової спільноти та органів влади, які допоможуть напрацювати пропозиції та рекомендації щодо затвердження висновків НДТМ для підприємств кольорової металургії.

Для включення до складу робочої групи необхідно до 09.06.2023 надіслати лист Міндовкіллю, де вказати ПІБ, посаду та контактні дані, а також заповнити форму за посиланням

➡️Ознайомитися з довідковим документом із НДТМ для підприємств кольорової металургії можна за посиланням

Нагадаємо, Україна, прямуючи до Європейського Союзу, має імплементувати Директиву 2010/75/ЄС про промислові викиди. Це одне із наших зобов'язань за Угодою про асоціацію з ЄС.

👩‍💻Вже тиждень на ЕкоСистемі у тестовому режимі працює Єдиний реєстр стратегічної екологічної оцінки

❔Як розпочати процедуру СЕО та для чого вона потрібна минулого тижня розповіли на дводенному онлайн-тренінгу представники Міндовкілля та проєкту ЄС EU4Environment.

🖇️Нагадаємо, Стратегічна екологічна оцінка – це процедура, яку потрібно проходити під час розробки національних, регіональних, місцевих та міждержавних програм та планів розвитку. Приміром, створення плану розвитку міста чи села, програми управління відходами чи схеми санітарного очищення міста.

​​🇪🇺 Селф-скринінг довкіллєвого законодавства на відповідність праву ЄС триває: Робоча група презентувала перші секторальні напрацювання

До участі в онлайн-засіданні Міжвідомчої робочої групи з проведення первинної оцінки стану імплементації актів права ЄС у сфері захисту довкілля долучилось понад 300 учасників. Серед них - представники обласних військових державних адміністрацій, громадських організацій, проєктів міжнародної технічної допомоги, бізнес спільноти, науковці та експерти у відповідних сферах.

У рамках кожної з чотирьох тематичних сесій фахівці Міндовкілля презентували результати проведеного аналізу відповідності законодавства України конкретним актам права ЄС. З учасниками обговорили найбільш дискусійні питання: зокрема щодо оцінки впливу деяких державних і приватних проєктів на навколишнє середовище; промислові викиди; якість атмосферного повітря; впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів; збереження диких птахів та природних середовищ існування дикої фауни і флори; участь громадськості у розробленні деяких планів та програм, пов’язаних з навколишнім природним середовищем.

​​📚Як розробити план поліпшення якості атмосферного повітря? Коли він потрібен? Хто має бути залучений до розробки такого плану?

Відповіді на ці та інші питання під час онлайн-семінару надали фахівці Міндовкілля спільно з експертами Команди підтримки реформ Міністерства та проєкту APENA 2, які спільно розробили Методичні рекомендації щодо змісту та порядку розроблення планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій. За основу взяли європейський досвід, де під час планування орієнтуються на дані моніторингу стану повітря, аналіз джерел забруднення та моделювання впливу.

💬«Моніторинг стану довкілля на сьогодні дуже актуальне питання. Уніфікований підхід до розробки планів поліпшення якості повітря – це інструмент, який допоможе запобігти забрудненню. Водночас питання розробки таких планів нове для України. А через російську військову агресію ще й складене для впровадження. Але ми не зупиняємося і продовжуємо працювати над реалізацією реформ, які допоможуть нам наблизитися до Європейського Союзу», - зауважила заступниця Міністра Вікторія Киреєва під час семінару.

🖇️Нагадаємо, складання планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій для зон та агломерацій передбачено у Директиві ЄС 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи. Положення цієї директиви також важливо повністю імплементувати Україні.

Тож ще у липні 2019 року Уряд схвалив відповідне рішення щодо здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. На його виконання Міндовкілля затвердило порядки створення короткострокових планів дій та планів поліпшення якості атмосферного повітря, а також Методичні рекомендації до їх розроблення.

​​У Міжнародний день захисту дітей росія атакувала столицю й забрала життя українців. Серед них є діти.

Руслан Стрілець: Терористи перетворюють наші свята у дні жалоби. Цинічно викрадають та депортують українських дітей. Намагаються знищити наше майбутнє та стерти генетичну памʼять.

Вже дев’ятий рік поспіль наші Збройні Сили борються за мирне життя українських дітей. Аби вони не прокидалися вночі від повітряних тривог, гулу дронів та ракетних атак. Аби вони жили у вільній та квітучій країні. І це найголовніше!