А що, як ваші щоденні витрати почнуть повертати вам гроші?
ПриватБанк перезапускає уявлення про банкінг і презентує «ПриватПідписки» — сервіс, який дає до 1000 грн вигоди щомісяця на те, що ви купуєте щодня.
Коротко про ключові вигоди:
🔥 Сільпо: кава й круасани по 1 грн + знижки до 200 грн
⛽️ WOG: до +3 грн/л до ваших бонусів
📦 Нова пошта, Укрпошта, Meest та інші: кешбек до 100 грн на доставку
🎧 YouTube, Netflix, Spotify, ChatGPT та інші: кешбеки до 200 грн
🩺 Медицина: 5 телеконсультацій щомісяця + медконсьєрж
Які є рівні?
• Базова (0 грн) — стандартне та зручне користування банківськими послугами без жодної плати за базовий тариф. Включає скасовані комісії на перекази між картками банку з підпискою та безкоштовне поповнення карток для виплат з підпискою.
• Приват PRO (129 грн/міс) — максимум вигоди. Пробуйте перший місяць за 0 грн!
• Спільна PRO (297 грн/міс) — один пакет на родину чи друзів (до 5 осіб) із підвищеними лімітами.
Купуйте те, що й раніше, але залишайтеся в плюсі 📈
Заходьте в Приват24 👉в меню «Профіль» або підключайте у відділенні
Детальніше про сервіс «Підписки» 👉
#новиникомпаній #майндпояснює
ПриватБанк перезапускає уявлення про банкінг і презентує «ПриватПідписки» — сервіс, який дає до 1000 грн вигоди щомісяця на те, що ви купуєте щодня.
Коротко про ключові вигоди:
🔥 Сільпо: кава й круасани по 1 грн + знижки до 200 грн
⛽️ WOG: до +3 грн/л до ваших бонусів
📦 Нова пошта, Укрпошта, Meest та інші: кешбек до 100 грн на доставку
🎧 YouTube, Netflix, Spotify, ChatGPT та інші: кешбеки до 200 грн
🩺 Медицина: 5 телеконсультацій щомісяця + медконсьєрж
Які є рівні?
• Базова (0 грн) — стандартне та зручне користування банківськими послугами без жодної плати за базовий тариф. Включає скасовані комісії на перекази між картками банку з підпискою та безкоштовне поповнення карток для виплат з підпискою.
• Приват PRO (129 грн/міс) — максимум вигоди. Пробуйте перший місяць за 0 грн!
• Спільна PRO (297 грн/міс) — один пакет на родину чи друзів (до 5 осіб) із підвищеними лімітами.
Купуйте те, що й раніше, але залишайтеся в плюсі 📈
Заходьте в Приват24 👉в меню «Профіль» або підключайте у відділенні
Детальніше про сервіс «Підписки» 👉
#новиникомпаній #майндпояснює
Перевірки під час мораторію: як ДПС обирає бізнес для контролю
Мораторій на перевірки бізнесу діє в Україні вже понад рік. Але повної заборони на податковий контроль все одно немає: ДПС може проводити документальні та фактичні ревізії компаній та ФОП.
При цьому податкова видала роз’яснення, що головний принцип відбору тепер – ризик-орієнтований підхід. Mind розбирався, чи так це не насправді.
Перевірок поменшало, але «віддача» зросла
У першому півріччі 2026 року ДПС провела на 17% менше перевірок, аніж роком раніше. Сума донарахованих податкових зобов'язань зросла вдвічі – з 27,7 млрд грн до 56,4 млрд грн. Податкова пояснює це тим, що контроль дедалі більше концентрується на найбільш ризикованих платниках та операціях.
Як податкова визначає ризик
ДПС використовує систему управління податковими ризиками – СУПР. Вона аналізує дані про платника та виділяє чотири основні типи ризику, пов'язані з непостановкою на податковий облік, неподанням звітності, несплатою податків та заниженням податкових зобов'язань.
Далі платнику податків присвоюється певний рівень ризику – незначний, середній чи високий, який впливає на періодичність перевірок. Але в умовах мораторію компанії та ФОП із маркерами незначного ризику не повинні потрапляти під перевірки взагалі.
Середній ризик такого захисту не дає, але саме найвищий ризик стає головним орієнтиром для податкового контролю.
Що може підвищити ризик
Основні критерії – несплата податків, збитки, низьке податкове навантаження при значних оборотах, розбіжності у звітності, проблемні контрагенти.
Насправді податкова дивиться ще ширше – на сутність самого бізнесу та зміст окремих операцій.
У зоні уваги можуть опинитися угоди з ФОП та нерезидентами, маркетингові, рекламні та консультаційні послуги, а також операції, які не мають економічного сенсу.
Основні претензії бізнесу до ДПС
Бізнес продовжує скаржитися на податкові перевірки, у тому числі повторні, та на недостатню передбачуваність дій ДПС.
Головне питання не в тому, скільки перевірок проводить податкова, а в тому, наскільки точно вона вміє відокремлювати ризикований бізнес від компаній, які ведуть складну або нестандартну діяльність.
Тому навіть сумлінним платникам податків не варто повністю покладатися на мораторій.
Сьогодні важливо не лише відповідати формальним критеріям ризику, а й бути готовим обґрунтовувати економічний сенс операцій, аргументувати збитки, надавати документи та пояснення на запити ДПС.
#дпс #податки #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Мораторій на перевірки бізнесу діє в Україні вже понад рік. Але повної заборони на податковий контроль все одно немає: ДПС може проводити документальні та фактичні ревізії компаній та ФОП.
При цьому податкова видала роз’яснення, що головний принцип відбору тепер – ризик-орієнтований підхід. Mind розбирався, чи так це не насправді.
Перевірок поменшало, але «віддача» зросла
У першому півріччі 2026 року ДПС провела на 17% менше перевірок, аніж роком раніше. Сума донарахованих податкових зобов'язань зросла вдвічі – з 27,7 млрд грн до 56,4 млрд грн. Податкова пояснює це тим, що контроль дедалі більше концентрується на найбільш ризикованих платниках та операціях.
Як податкова визначає ризик
ДПС використовує систему управління податковими ризиками – СУПР. Вона аналізує дані про платника та виділяє чотири основні типи ризику, пов'язані з непостановкою на податковий облік, неподанням звітності, несплатою податків та заниженням податкових зобов'язань.
Далі платнику податків присвоюється певний рівень ризику – незначний, середній чи високий, який впливає на періодичність перевірок. Але в умовах мораторію компанії та ФОП із маркерами незначного ризику не повинні потрапляти під перевірки взагалі.
Середній ризик такого захисту не дає, але саме найвищий ризик стає головним орієнтиром для податкового контролю.
Що може підвищити ризик
Основні критерії – несплата податків, збитки, низьке податкове навантаження при значних оборотах, розбіжності у звітності, проблемні контрагенти.
Насправді податкова дивиться ще ширше – на сутність самого бізнесу та зміст окремих операцій.
У зоні уваги можуть опинитися угоди з ФОП та нерезидентами, маркетингові, рекламні та консультаційні послуги, а також операції, які не мають економічного сенсу.
Основні претензії бізнесу до ДПС
Бізнес продовжує скаржитися на податкові перевірки, у тому числі повторні, та на недостатню передбачуваність дій ДПС.
Головне питання не в тому, скільки перевірок проводить податкова, а в тому, наскільки точно вона вміє відокремлювати ризикований бізнес від компаній, які ведуть складну або нестандартну діяльність.
Тому навіть сумлінним платникам податків не варто повністю покладатися на мораторій.
Сьогодні важливо не лише відповідати формальним критеріям ризику, а й бути готовим обґрунтовувати економічний сенс операцій, аргументувати збитки, надавати документи та пояснення на запити ДПС.
#дпс #податки #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
❤1
30 вересня 2026 запрошуємо на партнерський захід - закриту зустріч "Девелопер + архітектор: як створюється додана вартість об’єкта"
Де: Київ, вул. Князів Острозьких, 2 (м. Арсенальна)
Коли: 16:00–22:00
Організатор: медіагрупа DMNTR
Закрита професійна зустріч до 200 учасників: інвестори, девелопери, архітектори, виробники матеріалів, ринок нерухомості. Не лекція — три команди хедлайнерів показують реальні проєкти, що виходять на ринок, і механіку співпраці «девелопер + архітектор».
Хедлайнери:
A Development / AVG Group / A. Pashenko architects — Олексій Баранов, Юлія Полюхович, Андрій Пашенько, Андрій Войтко.
SAGA Development / BGV Development — Андрій Вавриш, Анна Вікен, Євгеній Бінявський, Сергій Залевський.
«Креатор-Буд» / AIMM — Ігор Гуда, Максим Мятко, Дмитро Струк, Юлія Дементєва, Людмила Чумак.
Програма:
16:00 — реєстрація
17:00–19:30 — три кейси
19:30–22:00 — джаз, фуршет, нетворкінг
Квитки:
Стандарт — 2 500 грн. Очна участь: ділова частина, фуршет, нетворкінг.
Преміум — 5 000 грн. Пріоритетна реєстрація, кращі місця, розширений вечірній формат (фуршет, сигарна церемонія, дегустація віскі), окремий нетворкінг.
Онлайн — 1 500 грн. Трансляція ділової частини (17:00–19:30). Без вечірньої програми.
Місць обмежено. Вхід і доступ до трансляції — лише за попередньою реєстрацією та оплатою.
Реєстрація: DMNTR
077 777 25 47 | 044 461 91 28
👉Купити квиток
Кількість місць обмежена !
Де: Київ, вул. Князів Острозьких, 2 (м. Арсенальна)
Коли: 16:00–22:00
Організатор: медіагрупа DMNTR
Закрита професійна зустріч до 200 учасників: інвестори, девелопери, архітектори, виробники матеріалів, ринок нерухомості. Не лекція — три команди хедлайнерів показують реальні проєкти, що виходять на ринок, і механіку співпраці «девелопер + архітектор».
Хедлайнери:
A Development / AVG Group / A. Pashenko architects — Олексій Баранов, Юлія Полюхович, Андрій Пашенько, Андрій Войтко.
SAGA Development / BGV Development — Андрій Вавриш, Анна Вікен, Євгеній Бінявський, Сергій Залевський.
«Креатор-Буд» / AIMM — Ігор Гуда, Максим Мятко, Дмитро Струк, Юлія Дементєва, Людмила Чумак.
Програма:
16:00 — реєстрація
17:00–19:30 — три кейси
19:30–22:00 — джаз, фуршет, нетворкінг
Квитки:
Стандарт — 2 500 грн. Очна участь: ділова частина, фуршет, нетворкінг.
Преміум — 5 000 грн. Пріоритетна реєстрація, кращі місця, розширений вечірній формат (фуршет, сигарна церемонія, дегустація віскі), окремий нетворкінг.
Онлайн — 1 500 грн. Трансляція ділової частини (17:00–19:30). Без вечірньої програми.
Місць обмежено. Вхід і доступ до трансляції — лише за попередньою реєстрацією та оплатою.
Реєстрація: DMNTR
077 777 25 47 | 044 461 91 28
👉Купити квиток
Кількість місць обмежена !
👍2❤1
Висока інфляція за слабкого зростання ВВП: чому НБУ не може дати економіці перепочинок
НБУ знову посилює грошову політику: облікову ставку підвищено до 16%. Але головне питання не в самій ставці, а в тому, як довго українській економіці доведеться жити в умовах дорогих грошей за майже нульового зростання. Mind розбирався, де проходить межа можливостей НБУ і чому українська економіка застрягла між високою інфляцією та слабким зростанням.
Інфляція знову прискорюється
У серпні споживчі ціни зросли на 8,1% рік до року після 7,7% у липні та 7,2% у червні. На ціни тиснуть не лише паливо та зовнішні шоки, а й внутрішні чинники – зарплати, вартість електроенергії, логістика і стійкий попит.
Економіка зростає мінімальними темпами
Уряд закладає на 2027 рік лише 1,3% зростання ВВП після 1,6% у 2026-му (прогноз). У другому кварталі 2026 року економіка зросла лише на 0,4% рік до року. Війна, пошкодження інфраструктури та проблеми з логістикою обмежують відновлення.
Попит на імпорт залишається високим
За січень–серпень Україна імпортувала товарів на $66,3 млрд, а експортувала на $26,6 млрд. Дефіцит зовнішньої торгівлі досяг $39,7 млрд. Це призводить до стійкого попиту на валюту та чутливості гривні до зовнішніх шоків.
Кредитування поки не зупинилося
Незважаючи на дорожнечу грошей, чистий корпоративний кредитний портфель банків за рік зріс на понад 32% – до 931 млрд грн. Банки мають ліквідність і бажання кредитувати, але головний обмежувач – неготовність бізнесу інвестувати та брати на себе довгострокові зобов'язання під час війни.
Зовнішнє фінансування – запорука стабільності
Надходження валюти від партнерів дозволяє фінансувати значну частину державних витрат, знижує тиск на міжнародні резерви та валютний ринок. У 2026 році Україна поки що отримала лише близько $31,3 млрд зовнішнього фінансування при річній потребі приблизно $52 млрд. На 2027 рік у бюджеті закладено $52,6 млрд зовнішньої підтримки, з яких $32,6 млрд ще вимагають підтвердження.
Простір для маневру у НБУ обмежений
Надто раннє пом'якшення політики може посилити інфляційний та валютний тиск. Але подальше подорожчання ресурсів буде стримувати інвестиції, кредитування та економічну активність.
Найголовніше: монетарна політика не може вирішити проблеми, які знаходяться за її межами. НБУ може впливати на вартість грошей та згладжувати тиск на гривню, але не здатний зупинити війну, відновити експорт чи забезпечити фінансування дефіциту.
#нбу #економіка #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
НБУ знову посилює грошову політику: облікову ставку підвищено до 16%. Але головне питання не в самій ставці, а в тому, як довго українській економіці доведеться жити в умовах дорогих грошей за майже нульового зростання. Mind розбирався, де проходить межа можливостей НБУ і чому українська економіка застрягла між високою інфляцією та слабким зростанням.
Інфляція знову прискорюється
У серпні споживчі ціни зросли на 8,1% рік до року після 7,7% у липні та 7,2% у червні. На ціни тиснуть не лише паливо та зовнішні шоки, а й внутрішні чинники – зарплати, вартість електроенергії, логістика і стійкий попит.
Економіка зростає мінімальними темпами
Уряд закладає на 2027 рік лише 1,3% зростання ВВП після 1,6% у 2026-му (прогноз). У другому кварталі 2026 року економіка зросла лише на 0,4% рік до року. Війна, пошкодження інфраструктури та проблеми з логістикою обмежують відновлення.
Попит на імпорт залишається високим
За січень–серпень Україна імпортувала товарів на $66,3 млрд, а експортувала на $26,6 млрд. Дефіцит зовнішньої торгівлі досяг $39,7 млрд. Це призводить до стійкого попиту на валюту та чутливості гривні до зовнішніх шоків.
Кредитування поки не зупинилося
Незважаючи на дорожнечу грошей, чистий корпоративний кредитний портфель банків за рік зріс на понад 32% – до 931 млрд грн. Банки мають ліквідність і бажання кредитувати, але головний обмежувач – неготовність бізнесу інвестувати та брати на себе довгострокові зобов'язання під час війни.
Зовнішнє фінансування – запорука стабільності
Надходження валюти від партнерів дозволяє фінансувати значну частину державних витрат, знижує тиск на міжнародні резерви та валютний ринок. У 2026 році Україна поки що отримала лише близько $31,3 млрд зовнішнього фінансування при річній потребі приблизно $52 млрд. На 2027 рік у бюджеті закладено $52,6 млрд зовнішньої підтримки, з яких $32,6 млрд ще вимагають підтвердження.
Простір для маневру у НБУ обмежений
Надто раннє пом'якшення політики може посилити інфляційний та валютний тиск. Але подальше подорожчання ресурсів буде стримувати інвестиції, кредитування та економічну активність.
Найголовніше: монетарна політика не може вирішити проблеми, які знаходяться за її межами. НБУ може впливати на вартість грошей та згладжувати тиск на гривню, але не здатний зупинити війну, відновити експорт чи забезпечити фінансування дефіциту.
#нбу #економіка #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
❤2👍1🤔1
Куди піти на тижні 5-11 жовтня?
Зібрали ключові події, що відбудуться на тижні, який починається
✅ Виставка Security 2.0 (6-8 жовтня)
Формат: офлайн (Київ)
Цьогоріч міжнародна виставка обладнання, технологій та програмних засобів для забезпечення безпеки, захисту населення і цивільної інфраструктури та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відбудеться одразу в трьох форматах: експозони, тематичних форумів та демонстраційної сесії.
✅ Business Protection 2026 – A2B Forum (9 жовтня)
Формат: офлайн (Київ)
Асоціація адвокатів України організовує професійний майданчик для обговорення актуальних викликів, ризиків та практичних інструментів захисту бізнесу в сучасних умовах. В програмі – питання взаємодії з державою, регуляторного тиску, арешту активів, обшуків, судового захисту, фінмону та компенсації воєнних збитків.
✅ FinRetail 2026 (9 жовтня)
Формат: онлайн
Програма конференції складається з чотирьох блоків: обговорення позиції НБУ щодо відкритого банкінгу, захисту клієнтів та комісійних моделей; Embedded Finance: скільки заробляють банк, PSP та ритейлер всередині однієї покупки; еволюція систем: від кешбеку і платних підписок до розстрочки (BNPL) на касі; покращення клієнтського досвіду та приклади перших транзакція, виконаних ШІ.
✅ Digital Jungle Ukraine (10-11 жовтня)
Формат: офлайн (Київ) + онлайн
Метою Освітнього форуму є надання освітянам методик та інструментів викладання медіаграмотності учнів. Окрему увагу буде приділено інформаційним загрозам під час війни, пропаганді, мові ворожнечі, цифровому благополуччю, алгоритмам соціальних мереж, ШІ та deepfake-контенту. Очікуються виступи українських та європейських експертів, практичні воркшопи та панельні дискусії.
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Зібрали ключові події, що відбудуться на тижні, який починається
✅ Виставка Security 2.0 (6-8 жовтня)
Формат: офлайн (Київ)
Цьогоріч міжнародна виставка обладнання, технологій та програмних засобів для забезпечення безпеки, захисту населення і цивільної інфраструктури та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відбудеться одразу в трьох форматах: експозони, тематичних форумів та демонстраційної сесії.
✅ Business Protection 2026 – A2B Forum (9 жовтня)
Формат: офлайн (Київ)
Асоціація адвокатів України організовує професійний майданчик для обговорення актуальних викликів, ризиків та практичних інструментів захисту бізнесу в сучасних умовах. В програмі – питання взаємодії з державою, регуляторного тиску, арешту активів, обшуків, судового захисту, фінмону та компенсації воєнних збитків.
✅ FinRetail 2026 (9 жовтня)
Формат: онлайн
Програма конференції складається з чотирьох блоків: обговорення позиції НБУ щодо відкритого банкінгу, захисту клієнтів та комісійних моделей; Embedded Finance: скільки заробляють банк, PSP та ритейлер всередині однієї покупки; еволюція систем: від кешбеку і платних підписок до розстрочки (BNPL) на касі; покращення клієнтського досвіду та приклади перших транзакція, виконаних ШІ.
✅ Digital Jungle Ukraine (10-11 жовтня)
Формат: офлайн (Київ) + онлайн
Метою Освітнього форуму є надання освітянам методик та інструментів викладання медіаграмотності учнів. Окрему увагу буде приділено інформаційним загрозам під час війни, пропаганді, мові ворожнечі, цифровому благополуччю, алгоритмам соціальних мереж, ШІ та deepfake-контенту. Очікуються виступи українських та європейських експертів, практичні воркшопи та панельні дискусії.
✅ Бізнес-видання Mind стало інформаційним партнером 24-ого Ukrainian CFO Forum, який відбудеться у Києві 23-24 жовтня
У центрі цьогорічної програми – рішення, які українським компаніям необхідно приймати вже сьогодні, формуючи фінансову модель і стратегію на 2027 рік в умовах війни та високої невизначеності. 16 годин професійного контенту: 10 сесій у форматі панельних дискусій, інтерв’ю та практичних кейсів за участю понад 50 спікерів від компаній-лідерів ринку.
Для читачів Mind.ua діє спеціальна пропозиція: –15% на участь за промокодом BraveMind
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Що готує Мінфін для платників єдиного податку?
Спрощену систему оподаткування в Україні хочуть серйозно перекроїти. Мінфін готує зміни до Податкового кодексу, які стосуватимуться багатьох платників єдиного податку. Поки йдеться лише про підготовку законопроєкту, але вже зрозуміло, в який бік може рухатися реформа. Mind розбирався, як може змінитися спрощена система та кого торкнуться нові правила.
Приціл на дроблення бізнесу
Вводиться поняття штучного розділення бізнесу. Це розподіл між кількома підприємцями чи компаніями операцій, договорів, клієнтів, доходів або платежів з метою податкової оптимізації. При цьому наявність кількох ФОП чи компаній саме собою порушенням не стане. ДПС має довести, що така бізнес-структура не має економічного чи юридичного обґрунтування.
Як податкова знайде порушників
ДПС аналізуватиме певні маркери ризику. Це:
- загальні у кількох ФОП/компаній робочі місця, обладнання та працівники;
- наближення до податкових лімітів річного доходу;
- перерозподіл клієнтів, договорів та платежів;
- спільне використання бренду або торгових марок.
Спираючись на такі ознаки, ДПС зможе запросити у платників податків документи та пояснення, а за необхідності – провести повноцінну перевірку.
Наслідки за дроблення
Учасників схеми об'єднають в одну групу та перерахують податкові зобов'язання, виходячи з її сукупних показників.
Для всієї групи буде сформовано єдиний податковий борг, а її учасники нестимуть солідарну відповідальність: податкова зможе вимагати всю суму боргу з кожного з них.
- Бенефіціару схеми загрожує штраф у розмірі 25-50% від податкового зобов'язання
- Іншим учасникам схеми – 10-20% від суми задекларованого доходу.
Водночас учасники групи можуть втратити право на спрощенку на три роки, а при повторному дробленні – назавжди.
Нові правила для другої групи ЄП
Підприємцям другої групи єдиного податку буде обмежено перелік дозволених видів діяльності. Зокрема, йдеться про IT, ресторанний бізнес, оптову торгівлю, послуги з бухобліку, консалтингу та маркетингу. ФОП із цих сфер доведеться переходити на загальну систему або ж на третю групу ЄП. При цьому для ФОП та юросіб третьої групи, які здійснюють види діяльності заборонені для другої групи, ставки податку підвищать до 6%/10% з нинішніх 3%/5%.
Крім того, повернутися на спрощенку стане складніше. ФОП, які добровільно відмовилися від ЄП, зможуть його знову використати не раніше, ніж через чотири квартали (рік).
Що у підсумку
Для бізнесу головним питанням буде не просто підвищення окремих ставок.
Суть законодавчих напрацювань – змінити саму логіку спрощеної системи.
Це менше можливостей для використання кількох суб'єктів господарювання заради податкової економії, жорсткіші наслідки для учасників схем дроблення та зростання податкового навантаження для окремих категорій ФОП.
#бізнес #регулювання #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Спрощену систему оподаткування в Україні хочуть серйозно перекроїти. Мінфін готує зміни до Податкового кодексу, які стосуватимуться багатьох платників єдиного податку. Поки йдеться лише про підготовку законопроєкту, але вже зрозуміло, в який бік може рухатися реформа. Mind розбирався, як може змінитися спрощена система та кого торкнуться нові правила.
Приціл на дроблення бізнесу
Вводиться поняття штучного розділення бізнесу. Це розподіл між кількома підприємцями чи компаніями операцій, договорів, клієнтів, доходів або платежів з метою податкової оптимізації. При цьому наявність кількох ФОП чи компаній саме собою порушенням не стане. ДПС має довести, що така бізнес-структура не має економічного чи юридичного обґрунтування.
Як податкова знайде порушників
ДПС аналізуватиме певні маркери ризику. Це:
- загальні у кількох ФОП/компаній робочі місця, обладнання та працівники;
- наближення до податкових лімітів річного доходу;
- перерозподіл клієнтів, договорів та платежів;
- спільне використання бренду або торгових марок.
Спираючись на такі ознаки, ДПС зможе запросити у платників податків документи та пояснення, а за необхідності – провести повноцінну перевірку.
Наслідки за дроблення
Учасників схеми об'єднають в одну групу та перерахують податкові зобов'язання, виходячи з її сукупних показників.
Для всієї групи буде сформовано єдиний податковий борг, а її учасники нестимуть солідарну відповідальність: податкова зможе вимагати всю суму боргу з кожного з них.
- Бенефіціару схеми загрожує штраф у розмірі 25-50% від податкового зобов'язання
- Іншим учасникам схеми – 10-20% від суми задекларованого доходу.
Водночас учасники групи можуть втратити право на спрощенку на три роки, а при повторному дробленні – назавжди.
Нові правила для другої групи ЄП
Підприємцям другої групи єдиного податку буде обмежено перелік дозволених видів діяльності. Зокрема, йдеться про IT, ресторанний бізнес, оптову торгівлю, послуги з бухобліку, консалтингу та маркетингу. ФОП із цих сфер доведеться переходити на загальну систему або ж на третю групу ЄП. При цьому для ФОП та юросіб третьої групи, які здійснюють види діяльності заборонені для другої групи, ставки податку підвищать до 6%/10% з нинішніх 3%/5%.
Крім того, повернутися на спрощенку стане складніше. ФОП, які добровільно відмовилися від ЄП, зможуть його знову використати не раніше, ніж через чотири квартали (рік).
Що у підсумку
Для бізнесу головним питанням буде не просто підвищення окремих ставок.
Суть законодавчих напрацювань – змінити саму логіку спрощеної системи.
Це менше можливостей для використання кількох суб'єктів господарювання заради податкової економії, жорсткіші наслідки для учасників схем дроблення та зростання податкового навантаження для окремих категорій ФОП.
#бізнес #регулювання #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Приватизація по-новому: більше грошей для ФДМУ, менше інформації для покупців
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №16011, що змінює правила продажу державного майна. Депутати обіцяють прискорити приватизацію та підвищити її ефективність. Але низка норм викликає питання до прозорості процедур і контролю за держактивами. Докладніше про те, які зміни й ризики несе законопроєкт № 16011 – у матеріалі Mind.
Що саме зміниться?
- Покупці платитимуть за підготовку активів. Переможці приватизаційних аукціонів будуть додатково перераховувати до 5% ціни об'єкта, але не більше 1000 мінімальних зарплат (близько 8,6 млн грн). Якщо підготовкою займався сам ФДМУ, частина цих грошей зможе йти на премії його співробітникам.
- З'явиться окрема держкомпанія. Нова структура, яка буде підпорядковуватись ФДМУ, готуватиме підприємства до продажу: оформлятиме документи, проводитиме аудит та маркетингові заходи. Але конкурсний відбір такого виконавця не передбачено, тарифи на його послуги не визначено, а порядок звітності прописаний нечітко.
- Мала приватизація стане крупнішою. Поріг вартості активів підприємств, які будуть віднесені до великої приватизації, зросте з 250 млн грн до 1 млрд грн. Відповідно, об’єкти вартістю до 1 млрд грн продаватимуться за спрощеною процедурою – в межах малої приватизації. При цьому автори законопроекту не пояснюють, чому обрано саме такий поріг.
- Покупці отримають менше інформації. При продажі пакетів акцій менше 50% статутного капіталу ФДМУ зможе не розкривати частину даних про підприємства: його нерухомість, земельні ділянки, обсяги випуску продукції та екологічні показники. Це може ускладнити оцінку ризиків та вплинути на готовність інвесторів брати участь у торгах.
Чи стане продаж держактивів швидше та вигідніше?
У 2025 році приватизація принесла бюджету близько 3,38 млрд грн. За січень–вересень 2026 року надходження від приватизації та пов'язаних з нею процесів становили близько 1,61 млрд грн. За дев'ять місяців 2026-го не було продано жодного об'єкта великої приватизації.
Частина законодавчих змін може спростити підготовку активів до продажу. Але при цьому вони не створять попит на них «з повітря» (для успішної приватизації потрібні привабливі активи). При цьому низка новацій навпаки може ускладнити процес.
#фдму #приватизація #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №16011, що змінює правила продажу державного майна. Депутати обіцяють прискорити приватизацію та підвищити її ефективність. Але низка норм викликає питання до прозорості процедур і контролю за держактивами. Докладніше про те, які зміни й ризики несе законопроєкт № 16011 – у матеріалі Mind.
Що саме зміниться?
- Покупці платитимуть за підготовку активів. Переможці приватизаційних аукціонів будуть додатково перераховувати до 5% ціни об'єкта, але не більше 1000 мінімальних зарплат (близько 8,6 млн грн). Якщо підготовкою займався сам ФДМУ, частина цих грошей зможе йти на премії його співробітникам.
- З'явиться окрема держкомпанія. Нова структура, яка буде підпорядковуватись ФДМУ, готуватиме підприємства до продажу: оформлятиме документи, проводитиме аудит та маркетингові заходи. Але конкурсний відбір такого виконавця не передбачено, тарифи на його послуги не визначено, а порядок звітності прописаний нечітко.
- Мала приватизація стане крупнішою. Поріг вартості активів підприємств, які будуть віднесені до великої приватизації, зросте з 250 млн грн до 1 млрд грн. Відповідно, об’єкти вартістю до 1 млрд грн продаватимуться за спрощеною процедурою – в межах малої приватизації. При цьому автори законопроекту не пояснюють, чому обрано саме такий поріг.
- Покупці отримають менше інформації. При продажі пакетів акцій менше 50% статутного капіталу ФДМУ зможе не розкривати частину даних про підприємства: його нерухомість, земельні ділянки, обсяги випуску продукції та екологічні показники. Це може ускладнити оцінку ризиків та вплинути на готовність інвесторів брати участь у торгах.
Чи стане продаж держактивів швидше та вигідніше?
У 2025 році приватизація принесла бюджету близько 3,38 млрд грн. За січень–вересень 2026 року надходження від приватизації та пов'язаних з нею процесів становили близько 1,61 млрд грн. За дев'ять місяців 2026-го не було продано жодного об'єкта великої приватизації.
Частина законодавчих змін може спростити підготовку активів до продажу. Але при цьому вони не створять попит на них «з повітря» (для успішної приватизації потрібні привабливі активи). При цьому низка новацій навпаки може ускладнити процес.
#фдму #приватизація #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
❤2
Більше податків – але де $15 млрд? Як уряд і депутати змінюють податкову систему заради фінансування від партнерів
Україна прискорює податкові зміни, від яких залежить міжнародне фінансування. У жовтні Верховна Рада скасувала ПДВ-пільгу для закордонних посилок вартістю до 150 євро, підтримала зміни до адміністрування ПДВ та прийняла за основу законопроєкт про імплементацію частини європейських правил протидії ухиленню від оподаткування (ATAD). Попереду – ще більш чутливі рішення: боротьба зі штучним дробленням бізнесу та обов’язкова реєстрація платниками ПДВ підприємців на спрощеній системі.
Mind розбирався, які податкові зміни загалом чекають на бізнес й громадян та наскільки Україна виконує зобов’язання перед партнерами для отримання зовнішнього фінансування. Детальніше тут.
Що зміниться для бізнесу та громадян
- Доходи через цифрові платформи, зокрема OLX, Glovo, eBay та Airbnb, мають оподатковуватися за новими правилами – маркетплейси автоматично будуть стягувати з користувачів 10% податку. Закон ухвалили ще в червні, але він досі не набув чинності.
- За закордонні посилки майже всіх категорій (незалежно від їх вартості, виключення – відправлення між фізособами еквівалентом до 45 євро) доведеться сплачувати 20% ПДВ. Нові правила мають запрацювати у липні 2027 року.
- Для ФОП – платників ПДВ буде зменшений обсяг звітності та спрощено заповнення декларацій, але ДПС зможе більше використовувати інформацію про їхню діяльність та контролювати ФОП.
- Для великого бізнесу готують обмеження на віднесення відсотків за кредитами до витрат і посилення правил трансфертного ціноутворення. А в майбутньому підприємцям окремих сфер третьої групи підвищать ставки податків, а тим, хто працює на другій групі можуть обмежити доступ до спрощеної системи.
Чому це важливо саме зараз
На кінець вересня Україна не виконала близько 10 умов програми Ukraine Facility. Це створювало ризик недоотримання приблизно 5 млрд євро.
Для отримання другого траншу Ukraine Support Loan обсягом близько 3,7 млрд євро виконано лише шість із 12 умов.
А черговий транш на $692 млн від МВФ затримався через непогодження перегляду програми МВФ EFF.
Загалом за дев’ять місяців Україна отримала $36 млрд зовнішнього фінансування, а після 2,9 млрд євро від ЄС на початку жовтня значних нових надходжень до бюджету не було.
За річної потреби в $52–54 млрд до кінця 2026 року потрібно залучити ще близько $13–15 млрд.
Якими можуть бути наслідки
Втім, навіть ухвалення всіх податкових законів не гарантує своєчасного надходження коштів:
- партнери оцінюють виконання й інших зобов’язань,
- а фінансування потребує додаткових погоджень
Отже, Україна змінює податкові правила заради міжнародної підтримки, але це не усуває ризику затримок фінансовування.
Водночас надмірне фіскальне навантаження може стримувати підприємницьку активність, стимулювати перехід частини операцій у тінь і навіть призвести до скорочення бюджетних надходжень замість їх зростання.
#економіка #регулювання #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Україна прискорює податкові зміни, від яких залежить міжнародне фінансування. У жовтні Верховна Рада скасувала ПДВ-пільгу для закордонних посилок вартістю до 150 євро, підтримала зміни до адміністрування ПДВ та прийняла за основу законопроєкт про імплементацію частини європейських правил протидії ухиленню від оподаткування (ATAD). Попереду – ще більш чутливі рішення: боротьба зі штучним дробленням бізнесу та обов’язкова реєстрація платниками ПДВ підприємців на спрощеній системі.
Mind розбирався, які податкові зміни загалом чекають на бізнес й громадян та наскільки Україна виконує зобов’язання перед партнерами для отримання зовнішнього фінансування. Детальніше тут.
Що зміниться для бізнесу та громадян
- Доходи через цифрові платформи, зокрема OLX, Glovo, eBay та Airbnb, мають оподатковуватися за новими правилами – маркетплейси автоматично будуть стягувати з користувачів 10% податку. Закон ухвалили ще в червні, але він досі не набув чинності.
- За закордонні посилки майже всіх категорій (незалежно від їх вартості, виключення – відправлення між фізособами еквівалентом до 45 євро) доведеться сплачувати 20% ПДВ. Нові правила мають запрацювати у липні 2027 року.
- Для ФОП – платників ПДВ буде зменшений обсяг звітності та спрощено заповнення декларацій, але ДПС зможе більше використовувати інформацію про їхню діяльність та контролювати ФОП.
- Для великого бізнесу готують обмеження на віднесення відсотків за кредитами до витрат і посилення правил трансфертного ціноутворення. А в майбутньому підприємцям окремих сфер третьої групи підвищать ставки податків, а тим, хто працює на другій групі можуть обмежити доступ до спрощеної системи.
Чому це важливо саме зараз
На кінець вересня Україна не виконала близько 10 умов програми Ukraine Facility. Це створювало ризик недоотримання приблизно 5 млрд євро.
Для отримання другого траншу Ukraine Support Loan обсягом близько 3,7 млрд євро виконано лише шість із 12 умов.
А черговий транш на $692 млн від МВФ затримався через непогодження перегляду програми МВФ EFF.
Загалом за дев’ять місяців Україна отримала $36 млрд зовнішнього фінансування, а після 2,9 млрд євро від ЄС на початку жовтня значних нових надходжень до бюджету не було.
За річної потреби в $52–54 млрд до кінця 2026 року потрібно залучити ще близько $13–15 млрд.
Якими можуть бути наслідки
Втім, навіть ухвалення всіх податкових законів не гарантує своєчасного надходження коштів:
- партнери оцінюють виконання й інших зобов’язань,
- а фінансування потребує додаткових погоджень
Отже, Україна змінює податкові правила заради міжнародної підтримки, але це не усуває ризику затримок фінансовування.
Водночас надмірне фіскальне навантаження може стримувати підприємницьку активність, стимулювати перехід частини операцій у тінь і навіть призвести до скорочення бюджетних надходжень замість їх зростання.
#економіка #регулювання #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Девальвація прискорюється: чому гривня слабшає і може розігнати курс до 48 грн
Долар у жовтні вже не раз пробивав позначку 45 грн, а євро тримається вище 50 грн. І хоча різкого обвалу гривні аналітики поки не чекають, розслаблятися зарано: валютний ринок зазнає серйозного тиску, а Нацбанк витрачає мільярди доларів, щоб утримати ситуацію під контролем. Mind розбирався, наскільки стійким є валютний ринок і що визначатиме курс у два останні місяці 2026 року.
Чому долар дорожчає
Головна проблема – Україна купує за кордоном набагато більше товарів, аніж продає. За січень–вересень експорт становив $29,6 млрд, а імпорт – $75,1 млрд. Дефіцит торгівлі товарами сягнув $45,6 млрд – майже на 50% більше, ніж роком раніше.
Імпорт – це в основному обладнання, машини та енергоносії, а напередодні опалювального сезону – продукція, необхідна для відновлення енергетики. При цьому експорт стримують проблеми з логістикою, удари по виробництвах, складах та портах.
Як на це реагує Нацбанк
НБУ щомісяця продає на міжбанківському ринку $3–5 млрд, щоб покривати нестачу валюти та згладжувати коливання курсу. Але попит на валюту зростає швидше за її пропозицію: за січень–серпень він збільшився на 25% рік до року, тоді як пропозиція – лише на 12%.
Ще один ризик – зовнішнє фінансування. До кінця року Україні потрібно отримати від партнерів близько $13–15 млрд. Якщо гроші надходитимуть із затримками, підтримувати валютний ринок стане складніше.
Що буде із курсом
Базовий сценарій – поступове ослаблення гривні.
- Ukraine Economic Outlook очікує курс у діапазоні 44,7–45,2 грн /$ у найближчій перспективі та близько 45,9 грн/$ до кінця року.
- Dragon Capital прогнозує курс приблизно на позначці 46 грн/$ наприкінці 2026-го.
Але є й жорсткіший сценарій: якщо проблеми з експортом, енергетикою та міжнародною допомогою посиляться одночасно, можливе зростання долара до 48 грн до кінця року.
Настрої бізнесу теж погіршуються: за опитуванням НБУ, середній очікуваний курс долара через рік – 46,90 грн. При цьому 27% опитаних підприємств вважають, що він перевищить 48 грн.
Отже, головне питання полягає не в тому, чи ми побачимо долар вище 45 грн. А в тому, наскільки довго НБУ зможе утримувати курс від більш помітного зростання.
Поки що Нацбанк згладжує коливання, але дефіцит валюти нікуди не зникає. І багато що залежить від експорту, цін на енергоносії та ритмічності міжнародного фінансування.
#нбу #курсивалют #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Долар у жовтні вже не раз пробивав позначку 45 грн, а євро тримається вище 50 грн. І хоча різкого обвалу гривні аналітики поки не чекають, розслаблятися зарано: валютний ринок зазнає серйозного тиску, а Нацбанк витрачає мільярди доларів, щоб утримати ситуацію під контролем. Mind розбирався, наскільки стійким є валютний ринок і що визначатиме курс у два останні місяці 2026 року.
Чому долар дорожчає
Головна проблема – Україна купує за кордоном набагато більше товарів, аніж продає. За січень–вересень експорт становив $29,6 млрд, а імпорт – $75,1 млрд. Дефіцит торгівлі товарами сягнув $45,6 млрд – майже на 50% більше, ніж роком раніше.
Імпорт – це в основному обладнання, машини та енергоносії, а напередодні опалювального сезону – продукція, необхідна для відновлення енергетики. При цьому експорт стримують проблеми з логістикою, удари по виробництвах, складах та портах.
Як на це реагує Нацбанк
НБУ щомісяця продає на міжбанківському ринку $3–5 млрд, щоб покривати нестачу валюти та згладжувати коливання курсу. Але попит на валюту зростає швидше за її пропозицію: за січень–серпень він збільшився на 25% рік до року, тоді як пропозиція – лише на 12%.
Ще один ризик – зовнішнє фінансування. До кінця року Україні потрібно отримати від партнерів близько $13–15 млрд. Якщо гроші надходитимуть із затримками, підтримувати валютний ринок стане складніше.
Що буде із курсом
Базовий сценарій – поступове ослаблення гривні.
- Ukraine Economic Outlook очікує курс у діапазоні 44,7–45,2 грн /$ у найближчій перспективі та близько 45,9 грн/$ до кінця року.
- Dragon Capital прогнозує курс приблизно на позначці 46 грн/$ наприкінці 2026-го.
Але є й жорсткіший сценарій: якщо проблеми з експортом, енергетикою та міжнародною допомогою посиляться одночасно, можливе зростання долара до 48 грн до кінця року.
Настрої бізнесу теж погіршуються: за опитуванням НБУ, середній очікуваний курс долара через рік – 46,90 грн. При цьому 27% опитаних підприємств вважають, що він перевищить 48 грн.
Отже, головне питання полягає не в тому, чи ми побачимо долар вище 45 грн. А в тому, наскільки довго НБУ зможе утримувати курс від більш помітного зростання.
Поки що Нацбанк згладжує коливання, але дефіцит валюти нікуди не зникає. І багато що залежить від експорту, цін на енергоносії та ритмічності міжнародного фінансування.
#нбу #курсивалют #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
👍1
🎟 Виграйте квитки на конференцію «Жити на відсотки»
Ми підготували святковий розіграш, де кожен може перевірити свою інтуїцію та вполювати квитки на шосту конференцію «Жити на відсотки».
Лише з 27 жовтня по 1 листопада включно заходьте в гру «Мисливці за прибутком» та вполюйте один із призів:
🎟 офлайн участь у Києві у залі-укритті;
💻 онлайн-трасляція;
🫰 до -20% знижки на квитки на будь-який формат участі.
💡 Участь у грі 100% безкоштовна.
Ловіть свій шанс вполювати безкоштовний квиток на офлайн-захід чи онлайн-трансляцію!
👉 Тисніть на посилання
Ми підготували святковий розіграш, де кожен може перевірити свою інтуїцію та вполювати квитки на шосту конференцію «Жити на відсотки».
Лише з 27 жовтня по 1 листопада включно заходьте в гру «Мисливці за прибутком» та вполюйте один із призів:
🎟 офлайн участь у Києві у залі-укритті;
💻 онлайн-трасляція;
🫰 до -20% знижки на квитки на будь-який формат участі.
💡 Участь у грі 100% безкоштовна.
Ловіть свій шанс вполювати безкоштовний квиток на офлайн-захід чи онлайн-трансляцію!
👉 Тисніть на посилання
👍2
🩷У межах місяця обізнаності про рак молочної залози Helsi проаналізував медичні дані за 2025 рік
‼️У 7 895 пацієнток цей діагноз уперше з’явився в їхніх медичних записах. Майже третина — 2 488 жінок (31,5%) — були віком 70+ років. Загалом жінки 60+ становлять 59,5% усіх нових випадків.
Для підвищення обізнаності у Helsi створено окремий розділ, присвячений здоров’ю грудей👇🏼
‼️У 7 895 пацієнток цей діагноз уперше з’явився в їхніх медичних записах. Майже третина — 2 488 жінок (31,5%) — були віком 70+ років. Загалом жінки 60+ становлять 59,5% усіх нових випадків.
Для підвищення обізнаності у Helsi створено окремий розділ, присвячений здоров’ю грудей👇🏼
Mind.ua
Майже третина жінок із вперше зафіксованим раком грудей — старші за 70 років: дані Helsi
Для підвищення обізнаності у Helsi створено окремий розділ, присвячений здоров’ю грудей
❤1
Укргазбанк та Сенс Банк готуються до приватизації: скільки вони можуть коштувати?
Україна перейшла до підготовки приватизації державних Укргазбанку та Сенс Банку. Мінфін уклав договори з міжнародною фінансовою групою Rothschild & Co та українською компанією FinPoint, які супроводжуватимуть продаж державних пакетів акцій. Терміни продажу поки що не озвучуються, але Кабмін має намір завершити процес до кінця 2027 р. Mind розбирався, на яких умовах може відбутися продаж держбанків.
Скільки можуть коштувати банки
За розрахунками Mind, при застосуванні коефіцієнту 0,7–0,8 власного капіталу, угода може пройти за такою ціною:
- Укргазбанк – 14,7-16,9 млрд грн (94,94% акцій);
- Сенс Банк – 11,1-12,7 млрд грн (100% акцій).
Якщо ж покупець погодиться заплатити суму, що дорівнює балансовому капіталу, вартість пакетів може становити 21,1 млрд грн і 15,9 млрд грн відповідно.
Але це орієнтовні сценарії, а не офіційна оцінка чи прогноз ціни угоди.
Хто може придбати банки
Експерти називають серед потенційних покупців великі європейські банківські групи, насамперед з Польщі, Франції та Німеччини, а також українські банки з іноземним капіталом. Зацікавленість підтверджує і НБУ, насамперед з боку європейських фінансових груп.
Що може вплинути на угоду
На підсумкову ціну впливатимуть фінансовий стан банків (якість активів, потреба у додатковій капіталізації, клієнтська база), війна та ризики українського ринку.
Окремий фактор – скандали навколо Сенс Банку, пов'язані з розслідуваннями НАБУ та САП, та підвищений податок на прибуток банків (за ставкою 50%), який швидше за все буде діяти і в 2027 р. Він може знизити інвестиційну привабливість банків для потенційних покупців.
Коли чекати на продаж
Орієнтир уряду – створити умови для прозорого продажу у 2026–2027 рр. Але залучення радника – лише початок процесу: належить оцінити банки, підготувати їх до виходу на ринок, знайти покупців і провести конкурс.
Щодо решти банків, то приватизацію ПриватБанку Кабмін розглядає як перспективу лише після закінчення воєнного стану.
Для Ощадбанку та Укрексімбанку конкретних термінів продажу поки що немає, хоча НБУ погоджується з тим, що й для них теж потрібно шукати інвесторів.
#банки #приватизація #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Україна перейшла до підготовки приватизації державних Укргазбанку та Сенс Банку. Мінфін уклав договори з міжнародною фінансовою групою Rothschild & Co та українською компанією FinPoint, які супроводжуватимуть продаж державних пакетів акцій. Терміни продажу поки що не озвучуються, але Кабмін має намір завершити процес до кінця 2027 р. Mind розбирався, на яких умовах може відбутися продаж держбанків.
Скільки можуть коштувати банки
За розрахунками Mind, при застосуванні коефіцієнту 0,7–0,8 власного капіталу, угода може пройти за такою ціною:
- Укргазбанк – 14,7-16,9 млрд грн (94,94% акцій);
- Сенс Банк – 11,1-12,7 млрд грн (100% акцій).
Якщо ж покупець погодиться заплатити суму, що дорівнює балансовому капіталу, вартість пакетів може становити 21,1 млрд грн і 15,9 млрд грн відповідно.
Але це орієнтовні сценарії, а не офіційна оцінка чи прогноз ціни угоди.
Хто може придбати банки
Експерти називають серед потенційних покупців великі європейські банківські групи, насамперед з Польщі, Франції та Німеччини, а також українські банки з іноземним капіталом. Зацікавленість підтверджує і НБУ, насамперед з боку європейських фінансових груп.
Що може вплинути на угоду
На підсумкову ціну впливатимуть фінансовий стан банків (якість активів, потреба у додатковій капіталізації, клієнтська база), війна та ризики українського ринку.
Окремий фактор – скандали навколо Сенс Банку, пов'язані з розслідуваннями НАБУ та САП, та підвищений податок на прибуток банків (за ставкою 50%), який швидше за все буде діяти і в 2027 р. Він може знизити інвестиційну привабливість банків для потенційних покупців.
Коли чекати на продаж
Орієнтир уряду – створити умови для прозорого продажу у 2026–2027 рр. Але залучення радника – лише початок процесу: належить оцінити банки, підготувати їх до виходу на ринок, знайти покупців і провести конкурс.
Щодо решти банків, то приватизацію ПриватБанку Кабмін розглядає як перспективу лише після закінчення воєнного стану.
Для Ощадбанку та Укрексімбанку конкретних термінів продажу поки що немає, хоча НБУ погоджується з тим, що й для них теж потрібно шукати інвесторів.
#банки #приватизація #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
❤1
$6,3 млрд у кишенях північнокорейських хакерів: чи встоїть Binance після зламу?
29 жовтня Binance пережила наймасштабнішу кібератаку в історії криптоіндустрії. Усього за 20 хвилин хакери вивели з гаманців біржі активи на $6,36 млрд. ФБР США пов'язало атаку з північнокорейським угрупуванням TraderTraitor. За версією аналітиків, зловмисники отримали доступ до внутрішньої інфраструктури біржі, що керує переказами та підтверджує транзакції.
Втім, Binance планує ретельно з'ясувати справжній механізм зламу. Mind розбирався, наскільки серйозними виявилися наслідки для Binance та як ці події вплинули на криптовалютний ринок.
Що вдалося врятувати
До пошуку викраденого підключилися емітенти стейблкоїнів Tether, Circle та Ripple, команда блокчейну Arbitrum й інші компанії. За оцінкою TRM Labs , їм вдалося заморозити активи приблизно на $2,7 млрд, а біржа повідомила про блокування $3 млрд.
Інші токени відстежити складніше (BTC і ETH зокрема) , оскільки частина з них залишається поза контролем централізованих емітентів.
Binance пообіцяла покрити втрати власним коштом: 1 листопада біржа заявила, що заповнила близько 95% активів, які зазнали атаки, а також почала поетапно відновлювати призупинене раніше виведення коштів.
Серед клієнтів паніки немає
За перші дев'ять з половиною годин після поновлення виведення криптовалюти користувачі забрали з Binance близько $4,65 млрд. Одночасно з цим на депозити біржі надійшов $1,01 млрд, тому чистий відтік склав $3,64 млрд.
Це близько 2,1% активів майданчика, які сама Binance оцінює у $171 млрд.
При цьому за тиждень 25–31 жовтня чистий відтік з гаманців Binance досяг приблизно $7 млрд. Але ця цифра враховує не тільки можливі виведення коштів клієнтів, але й переміщення викрадених токенів й інші транзакції.
Реакція крипторинку
На тлі атаки 29–30 жовтня біткоїн опускався приблизно до $76300, ефір – до $2170, а BNB втратив понад 10%. За добу після перших повідомлень про злам обсяг примусових ліквідацій ф'ючерсних позицій досяг $1,57 млрд.
Втім, крипторинок почав досить швидко відігравати втрати.
Вартість BTC за підсумками 1 листопада зросла до $78600, ETH досяг майже $2300, а токен BNB подорожчав до $711.
Капіталізація крипторинку взагалі практично не змінилася і залишається на рівні близько $2,6 трлн.
Уроки на майбутнє
Головне питання не у тому, чи зможе Binance компенсувати збитки. Інцидент показав, що навіть найбільша біржа із резервними фондами та багаторівневим захистом не застрахована від прогалин у внутрішніх IT-системах.
До того ж, з початку 2025 року сталося близько десяти зламів криптобірж, під час яких зловмисники вивели приблизно $2 млрд (без урахування Binance).
Для інвесторів висновок простий: зберігання криптовалюти на біржі означає, що контроль над приватними ключами знаходиться у її розпорядженні.
Тому тримати там усі свої накопичення – ризикована стратегія.
Для довгострокового зберігання розумніше використовувати власний апаратний гаманець, а на біржі залишати кошти для поточних операцій.
#криптовалюти #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
29 жовтня Binance пережила наймасштабнішу кібератаку в історії криптоіндустрії. Усього за 20 хвилин хакери вивели з гаманців біржі активи на $6,36 млрд. ФБР США пов'язало атаку з північнокорейським угрупуванням TraderTraitor. За версією аналітиків, зловмисники отримали доступ до внутрішньої інфраструктури біржі, що керує переказами та підтверджує транзакції.
Втім, Binance планує ретельно з'ясувати справжній механізм зламу. Mind розбирався, наскільки серйозними виявилися наслідки для Binance та як ці події вплинули на криптовалютний ринок.
Що вдалося врятувати
До пошуку викраденого підключилися емітенти стейблкоїнів Tether, Circle та Ripple, команда блокчейну Arbitrum й інші компанії. За оцінкою TRM Labs , їм вдалося заморозити активи приблизно на $2,7 млрд, а біржа повідомила про блокування $3 млрд.
Інші токени відстежити складніше (BTC і ETH зокрема) , оскільки частина з них залишається поза контролем централізованих емітентів.
Binance пообіцяла покрити втрати власним коштом: 1 листопада біржа заявила, що заповнила близько 95% активів, які зазнали атаки, а також почала поетапно відновлювати призупинене раніше виведення коштів.
Серед клієнтів паніки немає
За перші дев'ять з половиною годин після поновлення виведення криптовалюти користувачі забрали з Binance близько $4,65 млрд. Одночасно з цим на депозити біржі надійшов $1,01 млрд, тому чистий відтік склав $3,64 млрд.
Це близько 2,1% активів майданчика, які сама Binance оцінює у $171 млрд.
При цьому за тиждень 25–31 жовтня чистий відтік з гаманців Binance досяг приблизно $7 млрд. Але ця цифра враховує не тільки можливі виведення коштів клієнтів, але й переміщення викрадених токенів й інші транзакції.
Реакція крипторинку
На тлі атаки 29–30 жовтня біткоїн опускався приблизно до $76300, ефір – до $2170, а BNB втратив понад 10%. За добу після перших повідомлень про злам обсяг примусових ліквідацій ф'ючерсних позицій досяг $1,57 млрд.
Втім, крипторинок почав досить швидко відігравати втрати.
Вартість BTC за підсумками 1 листопада зросла до $78600, ETH досяг майже $2300, а токен BNB подорожчав до $711.
Капіталізація крипторинку взагалі практично не змінилася і залишається на рівні близько $2,6 трлн.
Уроки на майбутнє
Головне питання не у тому, чи зможе Binance компенсувати збитки. Інцидент показав, що навіть найбільша біржа із резервними фондами та багаторівневим захистом не застрахована від прогалин у внутрішніх IT-системах.
До того ж, з початку 2025 року сталося близько десяти зламів криптобірж, під час яких зловмисники вивели приблизно $2 млрд (без урахування Binance).
Для інвесторів висновок простий: зберігання криптовалюти на біржі означає, що контроль над приватними ключами знаходиться у її розпорядженні.
Тому тримати там усі свої накопичення – ризикована стратегія.
Для довгострокового зберігання розумніше використовувати власний апаратний гаманець, а на біржі залишати кошти для поточних операцій.
#криптовалюти #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
👍1🔥1🤡1
Банки пройшли стрес-тест НБУ: 11 із 26 отримали підвищені вимоги до капіталу
НБУ завершив оцінку стабільності банківської системи за 2026 рік. Головний висновок: загалом сектор став стійкішим, хоча більш ніж 10 фінустанов мають зміцнити капітал.
Що саме засвідчила перевірка?
Масштабна оцінка. НБУ перевірив 57 із 60 банків, що були платоспроможними на початок року. 26 найбільших банків пройшли стрес-тестування – на них припадає понад 90% активів сектору. Для інших банків аудитори здійснювали лише оцінку якості активів (AQR).
11 банків отримали підвищені вимоги. НБУ встановив для цих фінустанов окремі цільові нормативи достатності капіталу. На ці банки припадає близько 10% активів системи. При цьому у трьох банків потреба в капіталі виникає лише за несприятливого сценарію, ще три банки на початку жовтня вже виконали встановлені для них нормативи.
Потреба в капіталі скоротилася втричі. Порівняно з результатами оцінки 2025 року, розрахункова необхідність у додаткових ресурсах для банків зменшилася приблизно до 8,7 млрд грн – 3% регулятивного капіталу банківської системи. Частка активів банків із підвищеними вимогами знизилася з 18% до 10%.
Система зберігає запас міцності. За розрахунками НБУ, сукупний капітал банків зростатиме протягом трьох років навіть за несприятливого макроекономічного сценарію.
Попри можливе зниження чистої процентної маржі до 4,8%, її буде достатньо для покриття адміністративних витрат та формування резервів під кредитні втрати.
Банкам, яким встановили підвищені нормативи, необхідно досягти їх до початку 2027 року та підтримувати до наступної оцінки. Якщо цього не станеться, їм доведеться надати НБУ програму капіталізації чи реструктуризації.
Підсумок: кількість банків з підвищеними вимогами зросла з дев'яти до 11, але це багато в чому пов'язано з розширенням вибірки (додалося 5 нових фінустанов ).
При цьому сукупна потреба у капіталі скоротилася втричі порівняно з 2025 роком, тобто система загалом зміцнила стійкість.
Детальні результати щодо кожного банку НБУ обіцяє оприлюднити у грудні.
#банки #нбу #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
НБУ завершив оцінку стабільності банківської системи за 2026 рік. Головний висновок: загалом сектор став стійкішим, хоча більш ніж 10 фінустанов мають зміцнити капітал.
Що саме засвідчила перевірка?
Масштабна оцінка. НБУ перевірив 57 із 60 банків, що були платоспроможними на початок року. 26 найбільших банків пройшли стрес-тестування – на них припадає понад 90% активів сектору. Для інших банків аудитори здійснювали лише оцінку якості активів (AQR).
11 банків отримали підвищені вимоги. НБУ встановив для цих фінустанов окремі цільові нормативи достатності капіталу. На ці банки припадає близько 10% активів системи. При цьому у трьох банків потреба в капіталі виникає лише за несприятливого сценарію, ще три банки на початку жовтня вже виконали встановлені для них нормативи.
Потреба в капіталі скоротилася втричі. Порівняно з результатами оцінки 2025 року, розрахункова необхідність у додаткових ресурсах для банків зменшилася приблизно до 8,7 млрд грн – 3% регулятивного капіталу банківської системи. Частка активів банків із підвищеними вимогами знизилася з 18% до 10%.
Система зберігає запас міцності. За розрахунками НБУ, сукупний капітал банків зростатиме протягом трьох років навіть за несприятливого макроекономічного сценарію.
Попри можливе зниження чистої процентної маржі до 4,8%, її буде достатньо для покриття адміністративних витрат та формування резервів під кредитні втрати.
Банкам, яким встановили підвищені нормативи, необхідно досягти їх до початку 2027 року та підтримувати до наступної оцінки. Якщо цього не станеться, їм доведеться надати НБУ програму капіталізації чи реструктуризації.
Підсумок: кількість банків з підвищеними вимогами зросла з дев'яти до 11, але це багато в чому пов'язано з розширенням вибірки (додалося 5 нових фінустанов ).
При цьому сукупна потреба у капіталі скоротилася втричі порівняно з 2025 роком, тобто система загалом зміцнила стійкість.
Детальні результати щодо кожного банку НБУ обіцяє оприлюднити у грудні.
#банки #нбу #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
💰🏘 Інвестиції в закордонну нерухомість: як примножити капітал і не натрапити на шахраїв?
🌍 Для українського бізнесу міжнародні ринки — це перевірений інструмент захисту активів та пасивного доходу. Але за обіцянками «гарантованої дохідності» часто стоять приховані податки та ненадійні девелопери.
Міжнародні інвестиції вимагають жорсткого аудиту:
✔️ Оцінка ліквідності локального ринку
✔️ Стрес-тест фінансової стійкості забудовника
✔️ Розрахунок податкового навантаження та стратегії виходу
Mind разом із Trustmont Capital, міжнародною консалтинговою компанією у сфері інвестицій в нерухомість, розібрали реальні фінансові моделі. Гід з інвестування в закордонну нерухомість вже на нашому сайті 👇
Читати гід
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
🌍 Для українського бізнесу міжнародні ринки — це перевірений інструмент захисту активів та пасивного доходу. Але за обіцянками «гарантованої дохідності» часто стоять приховані податки та ненадійні девелопери.
Міжнародні інвестиції вимагають жорсткого аудиту:
✔️ Оцінка ліквідності локального ринку
✔️ Стрес-тест фінансової стійкості забудовника
✔️ Розрахунок податкового навантаження та стратегії виходу
Mind разом із Trustmont Capital, міжнародною консалтинговою компанією у сфері інвестицій в нерухомість, розібрали реальні фінансові моделі. Гід з інвестування в закордонну нерухомість вже на нашому сайті 👇
Читати гід
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Економіка в мінусі, ціни – угору, а гривня «з'їдає» мільярди резервів: як НБУ переглянув макроперспективи України?
Нацбанк змінив прогнози для української економіки – у його жовтневому інфляційному звіті картина стала помітно тривожнішою. Швидкого відновлення не буде, інфляція виявиться значно вищою за очікування, а бюджет і валютний ринок, як і раніше, залежатимуть від зовнішньої підтримки.
Про що свідчать нові оцінки НБУ
ВВП: у 2026 році економіка може скоротитися на 0,4% замість очікуваного влітку зростання на 1,8%. У 2027-му прогнозується зростання всього на 0,4%, а в 2028 році – на 2,2%. Тобто повноцінне відновлення знову відкладається щонайменше на кілька років.
Інфляція: до кінця 2026 року ціни зростуть на 12,5% – на 2,5 в. п. більше, ніж НБУ прогнозував влітку. 2027-го інфляція сповільниться до 7,3%, але цільового рівня 5% регулятор розраховує досягти лише наприкінці 2028 року.
Бізнес та експорт: російські атаки, перебої з електрикою та проблеми з логістикою б'ють по промисловості та зовнішній торгівлі. Металургія, видобуток та агроекспорт падають, а підприємствам дедалі складніше підтримувати виробництво. Втрати зовнішньоторговельного балансу від морської блокади та обстрілів досягнуть $6,6 млрд у другому півріччі 2026 року.
Державні фінанси: бюджетний дефіцит без урахування грантів у 2027 році досягне 37,3% ВВП, або близько 4,15 трлн грн. Покрити таку потребу без міжнародної підтримки практично неможливо. При цьому до кінця року Україні необхідно отримати від партнерів ще близько $10 млрд, а із необхідних $52 млрд на 2027 рік більше половини суми ще не підтверджено.
Гривня: відносна стабільність курсу та утримання його близько 45 грн/$ вимагає чималих ресурсів. У жовтні НБУ продав на міжбанківському ринку валюту приблизно на $6 млрд, компенсуючи нестачу пропозиції. З початку 2026 року інтервенції перевищили $46 млрд. І хоча міжнародні резерви поки що дають запас міцності, до кінця 2028 року вони скоротяться на 9%.
Головний висновок
Україна зберігає макроекономічну стійкість, але ця стійкість коштує все дорожче. НБУ може стримувати інфляцію та згладжувати коливання курсу, але монетарна політика не здатна замінити зруйновані підприємства, відновити експорт чи забезпечити бюджет грошима замість міжнародних партнерів.
Тому перспективи 2027 року залежатимуть не лише від рішень регулятора та уряду, а й від ситуації з безпекою, енергетикою, логістикою та своєчасністю зовнішнього фінансування.
#нбу #економіка #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Нацбанк змінив прогнози для української економіки – у його жовтневому інфляційному звіті картина стала помітно тривожнішою. Швидкого відновлення не буде, інфляція виявиться значно вищою за очікування, а бюджет і валютний ринок, як і раніше, залежатимуть від зовнішньої підтримки.
Про що свідчать нові оцінки НБУ
ВВП: у 2026 році економіка може скоротитися на 0,4% замість очікуваного влітку зростання на 1,8%. У 2027-му прогнозується зростання всього на 0,4%, а в 2028 році – на 2,2%. Тобто повноцінне відновлення знову відкладається щонайменше на кілька років.
Інфляція: до кінця 2026 року ціни зростуть на 12,5% – на 2,5 в. п. більше, ніж НБУ прогнозував влітку. 2027-го інфляція сповільниться до 7,3%, але цільового рівня 5% регулятор розраховує досягти лише наприкінці 2028 року.
Бізнес та експорт: російські атаки, перебої з електрикою та проблеми з логістикою б'ють по промисловості та зовнішній торгівлі. Металургія, видобуток та агроекспорт падають, а підприємствам дедалі складніше підтримувати виробництво. Втрати зовнішньоторговельного балансу від морської блокади та обстрілів досягнуть $6,6 млрд у другому півріччі 2026 року.
Державні фінанси: бюджетний дефіцит без урахування грантів у 2027 році досягне 37,3% ВВП, або близько 4,15 трлн грн. Покрити таку потребу без міжнародної підтримки практично неможливо. При цьому до кінця року Україні необхідно отримати від партнерів ще близько $10 млрд, а із необхідних $52 млрд на 2027 рік більше половини суми ще не підтверджено.
Гривня: відносна стабільність курсу та утримання його близько 45 грн/$ вимагає чималих ресурсів. У жовтні НБУ продав на міжбанківському ринку валюту приблизно на $6 млрд, компенсуючи нестачу пропозиції. З початку 2026 року інтервенції перевищили $46 млрд. І хоча міжнародні резерви поки що дають запас міцності, до кінця 2028 року вони скоротяться на 9%.
Головний висновок
Україна зберігає макроекономічну стійкість, але ця стійкість коштує все дорожче. НБУ може стримувати інфляцію та згладжувати коливання курсу, але монетарна політика не здатна замінити зруйновані підприємства, відновити експорт чи забезпечити бюджет грошима замість міжнародних партнерів.
Тому перспективи 2027 року залежатимуть не лише від рішень регулятора та уряду, а й від ситуації з безпекою, енергетикою, логістикою та своєчасністю зовнішнього фінансування.
#нбу #економіка #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
❤3
GO GLOBAL UA – спеціалізована кейсова онлайн-конференція під егідою New Food Summit та Українського маркетинг-форума
Подія допоможе українським підприємцям оцінити потенціал виходу на міжнародні ринки та життєздатність власної бізнес-моделі, визначити перспективні напрямки для експансії та краще зрозуміти потреби цільової аудиторії. Українські підприємці й маркетологи, які вже розвивають компанії та бренди на міжнародних ринках, поділяться власним досвідом — рішеннями, помилками та висновками, які допоможуть не втрачати час і гроші під час експансії.
У форматі «Хотілось би, щоб мені хтось розповів це раніше» спікери говоритимуть про те, що зазвичай стає зрозумілим уже в процесі виходу на новий ринок:
🔹 Де заробляти? Як оцінити потенціал країни, перш ніж інвестувати у вихід на ринок.
🔹 Що продавати? Як адаптувати продукт, асортимент, упаковку та ціну до потреб локальної аудиторії.
🔹 Як продавати? Що обрати: Amazon, Allegro, D2C, дистрибуторів, B2B чи ритейл.
🔹 Як порахувати економіку? Як оцінити unit economics, CAC, маржу, логістику та необхідні маркетингові інвестиції.
А також — як знайти правильне позиціювання бренду в різних країнах, обрати ефективні інструменти просування та побудувати міжнародну команду, здатну підтримувати зростання бізнесу.
Долучайтеся наживо або дивіться конференцію в запису!
Деталі та реєстрація
GO GLOBAL UA: Історії досягнень, викликів та помилок українських компаній на світових ринках
25 листопада 2026 року | Онлайн-конференція
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Подія допоможе українським підприємцям оцінити потенціал виходу на міжнародні ринки та життєздатність власної бізнес-моделі, визначити перспективні напрямки для експансії та краще зрозуміти потреби цільової аудиторії. Українські підприємці й маркетологи, які вже розвивають компанії та бренди на міжнародних ринках, поділяться власним досвідом — рішеннями, помилками та висновками, які допоможуть не втрачати час і гроші під час експансії.
У форматі «Хотілось би, щоб мені хтось розповів це раніше» спікери говоритимуть про те, що зазвичай стає зрозумілим уже в процесі виходу на новий ринок:
🔹 Де заробляти? Як оцінити потенціал країни, перш ніж інвестувати у вихід на ринок.
🔹 Що продавати? Як адаптувати продукт, асортимент, упаковку та ціну до потреб локальної аудиторії.
🔹 Як продавати? Що обрати: Amazon, Allegro, D2C, дистрибуторів, B2B чи ритейл.
🔹 Як порахувати економіку? Як оцінити unit economics, CAC, маржу, логістику та необхідні маркетингові інвестиції.
А також — як знайти правильне позиціювання бренду в різних країнах, обрати ефективні інструменти просування та побудувати міжнародну команду, здатну підтримувати зростання бізнесу.
Долучайтеся наживо або дивіться конференцію в запису!
Деталі та реєстрація
GO GLOBAL UA: Історії досягнень, викликів та помилок українських компаній на світових ринках
25 листопада 2026 року | Онлайн-конференція
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
❤1
Банківська таємниця, реєстр рахунків та жорсткий фінмоніторинг: що готує законопроєкт про SEPA
10 листопада Верховна Рада прийняла за основу законопроект № 14327-д – один із ключових документів, який пов'язаний із приєднанням України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
У перспективі це має зробити перекази в євро швидше та дешевше, а бізнесу спростити доступ до європейського платіжного ринку. Але сам законопроект присвячений не переказам, а посиленню правил фінансового моніторингу.
Mind розбирався, що саме зміниться після ухвалення законопроєкту і чому це не призведе до автоматичного запуску SEPA-переказів.
Що може змінитися
Єдиний реєстр рахунків та банківських сейфів фізосіб. До нього будуть вносити відомості (персональні дані зокрема) про власників рахунків, електронних гаманців та орендарів сейфів. Але інформації про залишки, рух грошей та вміст сейфів у реєстрі не буде.
Доступ держави до банківської таємниці розшириться. Формально режим банківської таємниці зберігається, хоча через новий реєстр низка державних органів зможе отримувати інформацію про рахунки та їх власників. Щоправда, це станеться не одразу – для АРМА, НАЗК та БЕБ такий доступ відкладено майже до моменту вступу України до ЄС.
Поріг обов'язкового фінмоніторингу зросте із 400 тис. грн до 550 тис. грн. Це не означає, що операції на менші суми залишаться поза увагою: банк може зацікавитися переказом будь-якого розміру, якщо він виглядає підозрілим, економічно «порожнім» або не відповідає фінансовому профілю клієнта.
У банків з'являться додаткові інструменти контролю. Фінустанови зможуть відмовляти в проведені платежів або в подальшому обслуговуванні, якщо перевірка може попередити клієнта про підозри на його адресу і перешкодити фінмоніторингу.
Бізнесу доведеться оновити відомості про кінцевих бенефіціарів. На це компаніям буде виділено період із 1 січня по 1 червня 2027 року. Несвоєчасне оновлення даних може ускладнити внесення змін до ЄДР у майбутньому, а також створити проблеми з банківським обслуговуванням (аж до закриття рахунків).
Чим загрожують нові правила
Основний масив норм має набути чинності через шість місяців після офіційної публікації ухваленого закону. Запуск реєстру рахунків прив'язаний до набрання чинності договором про вступ України до ЄС.
Втім, документ поки що прийнято лише за основу, тому його положення ще можуть змінитися до другого читання.
Головний підсумок: банківську таємницю ніхто не скасовує, але доступ держорганів до окремих даних про рахунки стане ширшим, а вимоги до перевірки клієнтів та операцій буде жорсткішим. При цьому дешеві та швидкі перекази в євро – поки що перспектива, а не результат законодавчих ініціатив.
#бізнес #регулювання #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
10 листопада Верховна Рада прийняла за основу законопроект № 14327-д – один із ключових документів, який пов'язаний із приєднанням України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
У перспективі це має зробити перекази в євро швидше та дешевше, а бізнесу спростити доступ до європейського платіжного ринку. Але сам законопроект присвячений не переказам, а посиленню правил фінансового моніторингу.
Mind розбирався, що саме зміниться після ухвалення законопроєкту і чому це не призведе до автоматичного запуску SEPA-переказів.
Що може змінитися
Єдиний реєстр рахунків та банківських сейфів фізосіб. До нього будуть вносити відомості (персональні дані зокрема) про власників рахунків, електронних гаманців та орендарів сейфів. Але інформації про залишки, рух грошей та вміст сейфів у реєстрі не буде.
Доступ держави до банківської таємниці розшириться. Формально режим банківської таємниці зберігається, хоча через новий реєстр низка державних органів зможе отримувати інформацію про рахунки та їх власників. Щоправда, це станеться не одразу – для АРМА, НАЗК та БЕБ такий доступ відкладено майже до моменту вступу України до ЄС.
Поріг обов'язкового фінмоніторингу зросте із 400 тис. грн до 550 тис. грн. Це не означає, що операції на менші суми залишаться поза увагою: банк може зацікавитися переказом будь-якого розміру, якщо він виглядає підозрілим, економічно «порожнім» або не відповідає фінансовому профілю клієнта.
У банків з'являться додаткові інструменти контролю. Фінустанови зможуть відмовляти в проведені платежів або в подальшому обслуговуванні, якщо перевірка може попередити клієнта про підозри на його адресу і перешкодити фінмоніторингу.
Бізнесу доведеться оновити відомості про кінцевих бенефіціарів. На це компаніям буде виділено період із 1 січня по 1 червня 2027 року. Несвоєчасне оновлення даних може ускладнити внесення змін до ЄДР у майбутньому, а також створити проблеми з банківським обслуговуванням (аж до закриття рахунків).
Чим загрожують нові правила
Основний масив норм має набути чинності через шість місяців після офіційної публікації ухваленого закону. Запуск реєстру рахунків прив'язаний до набрання чинності договором про вступ України до ЄС.
Втім, документ поки що прийнято лише за основу, тому його положення ще можуть змінитися до другого читання.
Головний підсумок: банківську таємницю ніхто не скасовує, але доступ держорганів до окремих даних про рахунки стане ширшим, а вимоги до перевірки клієнтів та операцій буде жорсткішим. При цьому дешеві та швидкі перекази в євро – поки що перспектива, а не результат законодавчих ініціатив.
#бізнес #регулювання #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
🔥1
Де фермерам взяти 550 млрд грн на врожай у 2026–2027 роках
Український АПК зіткнувся з гострою нестачею оборотних коштів. Через проблеми з морським експортом фермери не можуть вчасно продати врожай та отримати гроші на повернення кредитів, оплату оренди землі, придбання сировини та добрив. Масштаб потреби – близько 200 млрд грн на осінні роботи 2026 року і ще до 350 млрд грн на весняну посівну 2027-го. Чи зможе агробізнес закрити цю «діру» за рахунок держпідтримки – розбирався Mind.
Чому грошей не вистачає
· За серпень–жовтень експорт основних агрокультур скоротився на 41% рік до року – до 6,5 млн тонн.
· У жовтні експорт зернових та зернобобових становив близько 1,26 млн тонн – майже вдвічі менше, ніж роком раніше.
· Доставка через західний кордон сьогодні коштує фермерам приблизно $100 за тонну проти $25–30 через порти Великої Одеси раніше.
· Ціни на пшеницю на внутрішньому ринку впали до 5,5–6 тис. гр. за тонну проти 8–8,5 тис. рік тому.
Гроші агровиробників залишаються зв'язаними у непроданій продукції, а дохід від її реалізації скорочується.
Що робить держава
§ Кабмін у серпні дозволив аграріям спрямовувати на оборотний капітал до 100% пільгового кредиту за програмою «5-7-9%» – замість колишніх 20%.
§ Ще уряд знизив ставку за цими позиками з 15% до 10%. Тобто, кредити стали дешевшими.
§ Також держава надає портфельні гарантії, що покривають до 80% основного боргу за кредитом.
§ НБУ пом'якшив вимоги до застави агропродукції: банки можуть враховувати до 75% вартості товарних запасів замість 40%, як було раніше.
Що заважає отримати фінансування
Доступ до кредитів обмежений кількома факторами:
- Недостатньо застави. Останнє слово – все одно за банками, які оцінюють ліквідність майна та фінансовий стан позичальника.
- Дефіцит кредитних лімітів. Багато виробників вже використали значну частину ліміту за програмою «5-7-9%», спрямувавши кошти на розвиток бізнесу. На оборотний капітал грошей може не вистачити.
- Високе боргове навантаження. Господарствам із простроченими і великими боргами та нестабільною виручкою складніше отримати нову позику.
- Затримки компенсацій. Держава несвоєчасно відшкодовує банкам відсотки за пільговими кредитами (борг на середину 2026 року – 8,8 млрд грн). Це створює ризик того, що частина відсоткового навантаження ляже на позичальників.
Що чекає на аграріїв у 2027 році
На програму «5-7-9%» міжнародні партнери пообіцяли виділити $250 млн у 2027 році. Але це покриває лише частину потреб агросектору: на весняну посівну знадобиться від 300 млрд грн до 350 млрд грн.
Без відновлення морського експорту та додаткового фінансування аграрії можуть не засіяти до 5 млн га. І багато господарств просто не виживуть.
Для того, щоб фермери пройшли посівну та зберегли обсяги виробництва, потрібне відновлення експорту, логістики та своєчасні державні компенсації за кредитами.
#агро #бізнес #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Український АПК зіткнувся з гострою нестачею оборотних коштів. Через проблеми з морським експортом фермери не можуть вчасно продати врожай та отримати гроші на повернення кредитів, оплату оренди землі, придбання сировини та добрив. Масштаб потреби – близько 200 млрд грн на осінні роботи 2026 року і ще до 350 млрд грн на весняну посівну 2027-го. Чи зможе агробізнес закрити цю «діру» за рахунок держпідтримки – розбирався Mind.
Чому грошей не вистачає
· За серпень–жовтень експорт основних агрокультур скоротився на 41% рік до року – до 6,5 млн тонн.
· У жовтні експорт зернових та зернобобових становив близько 1,26 млн тонн – майже вдвічі менше, ніж роком раніше.
· Доставка через західний кордон сьогодні коштує фермерам приблизно $100 за тонну проти $25–30 через порти Великої Одеси раніше.
· Ціни на пшеницю на внутрішньому ринку впали до 5,5–6 тис. гр. за тонну проти 8–8,5 тис. рік тому.
Гроші агровиробників залишаються зв'язаними у непроданій продукції, а дохід від її реалізації скорочується.
Що робить держава
§ Кабмін у серпні дозволив аграріям спрямовувати на оборотний капітал до 100% пільгового кредиту за програмою «5-7-9%» – замість колишніх 20%.
§ Ще уряд знизив ставку за цими позиками з 15% до 10%. Тобто, кредити стали дешевшими.
§ Також держава надає портфельні гарантії, що покривають до 80% основного боргу за кредитом.
§ НБУ пом'якшив вимоги до застави агропродукції: банки можуть враховувати до 75% вартості товарних запасів замість 40%, як було раніше.
Що заважає отримати фінансування
Доступ до кредитів обмежений кількома факторами:
- Недостатньо застави. Останнє слово – все одно за банками, які оцінюють ліквідність майна та фінансовий стан позичальника.
- Дефіцит кредитних лімітів. Багато виробників вже використали значну частину ліміту за програмою «5-7-9%», спрямувавши кошти на розвиток бізнесу. На оборотний капітал грошей може не вистачити.
- Високе боргове навантаження. Господарствам із простроченими і великими боргами та нестабільною виручкою складніше отримати нову позику.
- Затримки компенсацій. Держава несвоєчасно відшкодовує банкам відсотки за пільговими кредитами (борг на середину 2026 року – 8,8 млрд грн). Це створює ризик того, що частина відсоткового навантаження ляже на позичальників.
Що чекає на аграріїв у 2027 році
На програму «5-7-9%» міжнародні партнери пообіцяли виділити $250 млн у 2027 році. Але це покриває лише частину потреб агросектору: на весняну посівну знадобиться від 300 млрд грн до 350 млрд грн.
Без відновлення морського експорту та додаткового фінансування аграрії можуть не засіяти до 5 млн га. І багато господарств просто не виживуть.
Для того, щоб фермери пройшли посівну та зберегли обсяги виробництва, потрібне відновлення експорту, логістики та своєчасні державні компенсації за кредитами.
#агро #бізнес #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
👍1
🚀 Сьогодні зустрічаємося на E-commerce конференції!
Як працювати й розвивати бізнес, коли ринок непередбачуваний? Де шукати нові можливості для зростання та як адаптуватися до змін?
Про це говоритимуть представники провідних українськиї компааній: Нова Пошта, Doppio, Inweb, eSputnik, Hillary, Uklon Delivery, NovaPay, Elit Web, Хорошоп та marketing.link.
На вас чекають актуальні тренди ринку, реальні бізнес-кейси, практичні рішення та стратегії для розвитку онлайн-продажів.
📅 19 листопада, 13:00–17:10
👉 Долучайтеся до трансляції на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=kMR5rD9vL88
Як працювати й розвивати бізнес, коли ринок непередбачуваний? Де шукати нові можливості для зростання та як адаптуватися до змін?
Про це говоритимуть представники провідних українськиї компааній: Нова Пошта, Doppio, Inweb, eSputnik, Hillary, Uklon Delivery, NovaPay, Elit Web, Хорошоп та marketing.link.
На вас чекають актуальні тренди ринку, реальні бізнес-кейси, практичні рішення та стратегії для розвитку онлайн-продажів.
📅 19 листопада, 13:00–17:10
👉 Долучайтеся до трансляції на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=kMR5rD9vL88