У перший же день повномасштабного вторгнення Андрій прибув до своєї бригади як доброволець. Він фактично взяв на себе місію координувати наземну оборону аеродрому бригади, забезпечив побратимів додатковими засобами зв’язку, необхідними ліками й харчуванням. Зі зброєю в руках захищав летовище від спроб десантування ворога.

Його не одразу допустили до бойових вильотів — треба було поновити навички тренувальними польотами. А вже в середи ні березня він активно розпочав бойову роботу, долучившись до загону «Привид Києва» 40‐ї бригади тактичної авіації ПС ЗСУ. Серед здобутків Пільщикова — кілька збитих ракет і БПЛА ворога. Окрім цього, у бойовій роботі він багато допомагав сухопутним силам, знищуючи наземні цілі окупантів. Він літав на МіГ‐29, на момент загибелі мав понад 500 годин польотів, і це один із топових показників у Повітряних силах ЗСУ.

Настрій у суспільстві на початку війни був пригнічений. Але кілька повітряних боїв українським пілотам вдалося виграти. Щоб трохи підбадьорити людей, Андрій і його бойові побратими підтримали народну легенду про Привида Києва і почали додавати в медіа ПС ЗСУ нову інформацію про героїчного пілота. Це був збірний персонаж, якому приписали повітряні перемоги різних бійців. Але для образу цього персонажа в соціальних мережах використовували світлини саме Андрія Пільщикова. Щоправда, найвідоміше фото Привида зробили ще у квітні 2019 року, коли Джус випробовував новий льотний шолом. Інші фото Привида Києва Джус спеціально робив у бойових умовах саме для підтримки легенди. Він завжди пояснював журналістам, що Привид Києва — це не конкретна людина, а узагальнений образ багатьох захисників неба над столицею.