​​📊 Міжнародні резерви України станом на 01 листопада 2026 року за попередніми даними становили 49,1 млрд дол. США.

У жовтні вони збільшилися на 4,2%.

Зростанню сприяли валютні надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.

✅ Так, на валютні рахунки уряду в НБУ у жовтні надійшло 3 690,5 млн дол. США, з них:

▪️3 285,9 млн дол. США – від ЄС;
▪️404,6 млн дол. США – через рахунки Світового банку.

Крім того, Україна отримала 4,6 млрд дол. США від Європейського Союзу в межах оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan.

☝️Ці кошти не зараховуються до міжнародних резервів України у зв’язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання. Але у разі їх продажу урядом Національному банку за гривню для подальшого використання за призначенням на відповідну суму збільшуються міжнародні резерви. У жовтні уряд конвертував у гривню 4,6 млрд дол. США таких коштів, що відповідним чином сприяло збільшенню міжнародних резервів.

☑️ За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 242,3 млн дол. США, у тому числі:

▪️197,9 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
▪️7,2 млн дол. США – обслуговування валютних ОВДП;
▪️37,2 млн дол. США – сплата іншим кредиторам.

Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 252,8 млн дол. США.
Чистий продаж валюти становив у жовтні 6050,8 млн дол. США.

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,2 місяця майбутнього імпорту та є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​📣 НБУ, як і анонсувалося, 5 листопада провів операції з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення їхніх кас.

Попит на такі операції з боку банків і надалі є помірним.

☝️Це свідчить про достатній запас готівкової іноземної валюти у фінансовій системі.

Результати операцій 5 листопада:

▪️загальний оголошений обсяг – 50 млн дол. США та 50 млн євро;

▪️загальний обсяг заявок – 40 млн дол. США та 9 млн євро;

▪️заявки задоволені в повному обсязі.

➡️ Загалом за підсумками 03-05 листопада 2026 року оголошена в межах операцій пропозиція валюти суттєво перевищувала фактичний попит з боку банків.

✅️ НБУ готовий і надалі докладати зусиль для підтримання стійкості валютного ринку.

Зокрема, за потреби здійснить додаткові операції з підкріплення кас банків готівковою валютою.

Водночас наразі готівкова валютна ліквідність фінансової системи є достатньою для задоволення потреб українців.

📍Деталі за посиланням.

​​👥 Представники НБУ провели регулярну зустріч із керівниками українських підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань.

Захід відбувся 4 листопада онлайн та зібрав 113 представників 110 підприємств усіх видів діяльності переважної більшості регіонів України.

☝️Під час зустрічі учасники обговорили широке коло питань, як-то: огляд поточного стану економіки та оновлений макропрогноз НБУ, процентна політика та ситуація на валютному ринку, пріоритети та результати валютної лібералізації, підтримка бізнесу з боку банківського сектору тощо.

Також представники Національного банку – фахівці департаментів статистики та звітності, монетарної політики та економічного аналізу, фінансової стабільності, відкритих ринків, методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ – надали детальні відповіді на запитання представників бізнес-спільноти.

Заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський подякував українському бізнесу за надзвичайну стійкість та адаптивність до викликів війни, а також за участь в опитуваннях Національного банку.

💬 “Для Національного банку дуже важливий постійний контакт з підприємствами. Аналіз результатів опитувань бізнесу у порівнянні з іншими даними дають нам змогу оперативно звіряти годинники, бачити цілісну картину економіки, своєчасно виявляти ризики та правильно реагувати на них“, – сказав Володимир Лепушинський.

📲 Традиційно запрошуємо представників бізнесу долучитися до онлайн-опитувань у мобільному застосунку “Щомісячні опитування підприємств”. Завантажити його можна на Google Play та Apple Store.

НБУ і надалі підтримуватиме діалог з керівниками підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань, адже спілкування допомагає краще розуміти настрої бізнесу та дає більше важливої інформації про те, як функціонує економіка.

📌 Деталі та презентації спікерів – за посиланням.

​​📊 Опублікували жовтневий Інфляційний звіт.

Він містить оновлений макроекономічний прогноз на 2026–2028 роки та детальне дослідження стану української економіки з урахуванням наслідків посилення російських атак.

🟢 Ключові показники:

▪️інфляція у 2026 році пришвидшиться до 12,5%, але вже наступного року почне знижуватися – до 7,3% наприкінці 2027 року та до цілі 5% у 2028 році;

▪️реальний ВВП цього року скоротиться на 0,4%. У 2027 році економіка повернеться до зростання на 0,4%, а у 2028 році воно пришвидшиться до 2,2%;

▪️реальні зарплати у 2026 році зростуть на 11,4%, а у 2027–2028 роках – на 4–5% щороку. Водночас дефіцит робочої сили зберігатиметься;

▪️дефіцит бюджету без урахування грантів становитиме близько 35% ВВП у 2026 році, 37% ВВП у 2027 році та скоротиться до 20% ВВП у 2028 році;

▪️пряме міжнародне бюджетне фінансування очікується на рівні 50,2 млрд дол. США у 2026 році, 52,4 млрд дол. США у 2027 році та 44,2 млрд дол. США у 2028 році. Додатково передбачаються кошти на потреби оборони;

▪️міжнародні резерви перевищуватимуть 62 млрд дол. США наприкінці 2026 та 2027 років, а у 2028 році становитимуть близько 57 млрд дол. США.

Прогноз враховує наслідки руйнувань виробничої, енергетичної та логістичної інфраструктури внаслідок російських атак. Він ґрунтується на припущеннях про збереження необхідної міжнародної підтримки, поліпшення логістики із середини 2027 року та поступове зниження безпекових ризиків наприкінці прогнозного горизонту.

☝️Традиційно Інфляційний звіт містить тематичні дослідження.

Цього разу проаналізовано:

➡️ як посилення російських атак на бізнес та інфраструктуру впливає на економіку. За оцінками НБУ, через ці атаки та блокаду портів реальний ВВП у 2026 році буде на 1,9 в. п. нижчим, ніж міг би бути без цих шоків, а інфляція – на 0,7 в. п. вищою;

➡️ як великі дані та штучний інтелект допомагають НБУ оперативніше оцінювати економічну ситуацію.

📍Більше висновків – у нашому релізі.

📑 Читати Інфляційний звіт

​​#ГолосНБУ

💡 Про що говорили експерти НБУ цього тижня? Серед тем: оновлений макропрогноз, розвиток фінансового сектору, підтримка бізнесу та інші.

Детально – у дайджесті.
⬇️⬇️⬇️

🚩 Голова НБУ Андрій Пишний прокоментував повідомлення в медіа про намагання окремих депутатів внести до порядку денного Верховної Ради України питання його звільнення з посади Голови Національного банку України.

🚩 Також Андрій Пишний висловився щодо спроб окремих медіа та телеграм-каналів під виглядом «захисту» незалежності НБУ дискредитувати інші державні та антикорупційні органи.

🚩 Навіщо НБУ макроекономічний прогноз під час війни? Відповідь на це питання надав заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для Liga.net.

🚩 Національний банк опублікував позицію щодо законопроєкту № 10225-д про обіг віртуальних активів.

🚩 Про зміни в регулюванні операцій із правом грошової вимоги за кредитними договорами розповів начальник управління методології регулювання окремих ринків небанківських фінансових послуг Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Олексій Онищенко під час конференції PRO COLLECTION CONFERENCE: Talk & Network – 2026.

🚩 Поточний стан економіки, оновлений макропрогноз НБУ, процентну політику, ситуацію на валютному ринку, пріоритети та результати валютної лібералізації, підтримку бізнесу з боку банківського сектору та інші питання обговорили представники НБУ під час регулярної зустрічі з керівниками підприємств, які беруть участь в опитуваннях Національного банку.

​​🌐 Розпочала роботу місія Міжнародного валютного фонду щодо другого та третього переглядів програми розширеного фінансування (EFF) для України.

Представники Національного банку України візьмуть участь у роботі місії.

Програма передбачає зустрічі з керівництвом та експертами місії МВФ, під час яких відбудеться обговорення прогресу у виконанні програми, результатів реалізації погоджених заходів, а також подальших пріоритетів економічної та фінансової політики України.

Особливу увагу буде приділено питанням забезпечення макрофінансової стабільності, підтримання стійкості фінансової системи та виконання структурних маяків програми.

Місія працюватиме у гібридному режимі: представники України та МВФ зустрічатимуться у Львові та Варшаві, фахівці НБУ також приєднуватимуться до зустрічей онлайн.

🤝 Співпраця з Міжнародним валютним фондом залишається важливим елементом забезпечення макрофінансової стабільності України, підтримання довіри міжнародних партнерів та залучення необхідного зовнішнього фінансування в умовах повномасштабної війни.

За результатами другого і третього переглядів програми EFF Україна може отримати 1,67 млрд дол. США.

​​Напередодні кожного засідання Правління НБУ, де приймаються рішення про облікову ставку, відбувається засідання Комітету з монетарної політики (КМП).

➡️ Після жовтневого комітету Правління НБУ вирішило підвищити облікову ставку з 16% до 16,5%.

❓️Які рішення пропонували на комітеті?

Вісім з 11 учасників дискусії висловилися за підвищення облікової ставки до 16,5% у жовтні з огляду на суттєве зростання цінового тиску та помітне погіршення інфляційних очікувань. Зазначалося, що НБУ не словами, а діями має підтвердити готовність забезпечувати цінову стабільність, щоб мінімізувати ризики розбалансування очікувань і тривалого закріплення інфляції на високих рівнях.

Ці учасники дискусії підкреслили, що підвищення облікової ставки пришвидшить перенесення попередніх рішень НБУ на ставки за депозитами в гривні, що підтримає їхню привабливість, сприятиме стійкості валютного ринку та стримуванню інфляції. Водночас такий крок не підважить зростання кредитування.

Троє членів КМП висловилися за збереження облікової ставки на рівні 16%. Вони вважають, що завдяки підвищенню облікової ставки у липні та вересні монетарні умови вже є достатньо жорсткими, щоб стримати ціновий тиск. Проактивна позиція НБУ створила простір для гнучкішого реагування на поточні негативні тенденції в економіці, пов’язані з наслідками російських атак.

Крім того, на думку цих учасників дискусії, існує висока ймовірність стійкого охолодження ділової активності та ринку праці, що може зумовити швидше, ніж передбачає поточний прогноз НБУ, послаблення цінового тиску.

❓️Яку динаміку облікової ставки очікують?

Жоден із членів КМП не бачить можливостей для зниження облікової ставки в найближчі місяці. Також більшість із них вбачають ризики, що траєкторія облікової ставки може зміститися вгору порівняно з поточним прогнозом НБУ.

У 2027 році НБУ, ймовірно, зможе пом’якшити процентну політику в міру сповільнення інфляції. Водночас Національний банк гнучко реагуватиме на фактичні тенденції та подальші зміни в розподілі ризиків, зважаючи як на стійкість цінового тиску, так і на ймовірні ефекти від послаблення економічної активності.

📍Детальний протокол засідання комітету – за посиланням.

​​🔋Статистика енергокредитування

Банки забезпечили фінансування проєктів в енергетиці на 73 млрд грн.

✅ Станом на кінець жовтня в межах меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак рф розпочали фінансування проєктів:

▪️бізнесу на 67,1 млрд грн;
▪️населення на 5,9 млрд грн.

Банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу:

▪️з відновлення генерації в енергетиці потужністю 2,176 ГВт;
▪️зі зберігання енергії потужністю 1,050 ГВт.

Валовий портфель "енергетичних" кредитів бізнесу з урахуванням їх погашення становить 44,1 млрд грн, населенню – 4,4 млрд грн.

➡️ Детальніше – за посиланням.

​​🚩 Наслідки посилення атак рф на бізнес та інфраструктуру

Інтенсифікація російських атак на підприємства та інфраструктуру разом із блокадою портів призвели до різкого гальмування економічної активності та посилення цінового тиску. НБУ оцінив сукупний негативний ефект цих подій у III-IV кварталах 2026 року на макроекономічні показники.

Реальний ВВП у 2026 році буде на 1,9 в. п. нижчим, ніж міг би бути за їх відсутності. Найвагоміший негативний вплив – 0,7 в. п. за рік – матиме зупинення найбільших металургійних підприємств. Значна частина втрат припадатиме на вторинні ефекти через скорочення попиту на продукцію пов’язаних секторів. Втрати від обстрілів торгівлі та складської інфраструктури оцінено на рівні 0,3 в. п. ВВП.

📉 Втрати зовнішньоторговельного балансу сягнуть 6,6 млрд дол. США: блокада портів призведе до вартісних втрат агроекспорту на рівні 4,6 млрд дол. США; зупинення найбільших металургійних підприємств зменшить експорт на близько 1 млрд дол. США та збільшить імпорт для покриття внутрішнього дефіциту металів на 0,4 млрд дол. США. Втрати вартісних обсягів експорту залізної руди будуть близькими до 0,6 млрд дол. США.

Наслідки обстрілів додадуть до річної інфляції 0,7 в. п. Загалом удари позначилися приблизно на 40% споживчого набору з урахуванням ваг товарів в ІСЦ. Майже дві третини інфляційного ефекту припадає на продукти харчування, передусім товари холодного ланцюга. Серед непродовольчих товарів подорожчання логістики найсильніше позначається на побутовій хімії та засобах гігієни, техніці, товарах для дому, ліках.

☝️Сплеск цін через втрату запасів поступово згасатиме в міру їх відновлення. Водночас тиск на ціни зберігатиметься через перехід бізнесу до більш децентралізованих і витратних схем складської логістики та постачання товарів.

Негативні наслідки обстрілів для економічної активності та цінової динаміки відчуватимуться й у 2027 році.

Зважаючи на посилення інфляційного тиску, НБУ зберігатиме достатньо жорсткі монетарні умови для підтримання привабливості заощаджень у гривні та збереження контрольованості інфляційних та курсових очікувань. Головне завдання залишається незмінним – забезпечення стійкого сповільнення інфляції до цілі 5%.

Водночас під час ухвалення рішень НБУ враховуватиме послаблення економічної активності та внутрішнього попиту.

📍Більше – в Інфляційному звіті.

​​🇺🇦🇪🇺 Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт, який наближає Україну до інтеграції в європейський фінансовий простір (законопроєкт № 14327-д).

✅️ «За» проголосували 249 народних депутатів.

Дякуємо парламентарям за підтримку законопроєкту.

📑 Законопроєкт № 14327-д спрямований на приведення українського законодавства у сфері фінансового моніторингу у відповідність до європейського та виконання умов, які дадуть змогу Україні подати заявку про приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).

➡️ Законопроєкт спрямований, зокрема, на забезпечення:

▪️прозорості бенефіціарної власності – передбачається удосконалення процедури верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та створення Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень;

▪️запровадження інституту викривачів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, зокрема, визначення прав та гарантій їх захисту, серед яких створення анонімних каналів повідомлень, конфіденційність, безоплатна правнича допомога, звільнення від юридичної відповідальності у визначених цим законопроєктом випадках тощо;

▪️створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Це ‒ інформаційно-комунікаційна системи для обліку банківських рахунків, рахунків у цінних паперах, платіжних, інших рахунків, електронних гаманців фізичних осіб, договорів про надання індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, яка забезпечує онлайн-доступ до Реєстру, зокрема для уповноважених осіб визначених законом органів, з метою розслідування злочинів, у тому числі з відмивання коштів і фінансування тероризму.

У Реєстрі фіксуватиметься факт відкриття фізичною особою рахунку чи банківського сейфу в конкретній фінансовій установі, але без жодної інформації про наявні на рахунку суми чи рух коштів. Інформація про наявність рахунку фізичної особи в певній фінансовій установі є банківською таємницею. Доступ до такої інформації може бути наданий виключно у випадках, прямо передбачених законодавством, та лише уповноваженим органам – АРМА, НАЗК та БЕБ ‒ у встановленому законодавством порядку.

Адміністратором та держателем Реєстру буде Міністерство фінансів України. Положення про Реєстр, порядок його створення і ведення затверджуватиметься Міністерством фінансів за погодженням із НБУ та НКЦПФР.

📈 Крім того, у законопроєкті також передбачається збільшення порогової суми фінансового моніторингу з 400 тис. грн до 550 тис. грн.

🟢 Які переваги надає приєднання до SEPA?

▪️Для банківської системи. Приєднання до SEPA забезпечить українським банкам рівні умови конкуренції з європейськими фінансовими установами, спростить та здешевить оброблення транскордонних платежів у євро. Це відкриє нові можливості для залучення клієнтів, розвитку сучасних платіжних продуктів і технологічних інновацій. Водночас інтеграція до європейського платіжного простору сприятиме підвищенню якості банківських послуг, посиленню конкуренції та зміцненню довіри до української банківської системи.

▪️Для бізнесу. SEPA означатиме швидші, дешевші та простіші розрахунки з європейськими партнерами, зменшення операційних витрат і кращі умови для розвитку міжнародної торгівлі. За оцінками Міністерства фінансів, загальна щорічна економія на міжнародних переказах може становити 70–100 млн євро, а для малого та середнього бізнесу, який регулярно експортує товари й послуги до ЄС, – у середньому близько 4 тис. євро на рік на одне підприємство. Прозорість і стандартизація платежів також сприятимуть зміцненню довіри європейських контрагентів та розширенню можливостей для українських компаній на ринку ЄС.

▪️Для громадян. Приєднання до SEPA зробить перекази в євро між Україною та країнами Європи швидшими, доступнішими за вартістю та зручнішими. Наприклад, у Молдові базова мінімальна вартість одного переказу в євро знизилася з 20 до 1,26 євро.

​​📣 У четвер, 12 листопада, відбудеться відкритий дослідницький семінар Національного банку "Як змінилася монетарна комунікація НБУ під час повномасштабної війни: погляд ШІ".

⏰️ Розпочнемо о 16:00.

🟢 Про що семінар?

Повномасштабна війна стала безпрецедентним викликом для монетарної політики України та суттєво змінила умови роботи НБУ.

Перехід від режиму інфляційного таргетування до фіксованого обмінного курсу, подальше запровадження керованої гнучкості курсу та повернення до гнучкого інфляційного таргетування вимагали адаптації не лише монетарних інструментів, а й комунікації.

Богдан Чепига (Національний банк України, Карпатський національний університет ім. В. Стефаника) презентує результати аналізу 43 Інфляційних звітів НБУ за 2015–2026 роки за допомогою великої мовної моделі.

➡️ Він розповість:

▪️як штучний інтелект використовується для аналізу монетарної комунікації центрального банку;

▪️як змінювалися комунікаційні пріоритети НБУ в умовах війни та переходу між монетарними режимами;

▪️наскільки комунікаційні сигнали НБУ узгоджуються з його монетарними рішеннями та макроекономічними умовами;

▪️які можливості та обмеження має застосування LLM для дослідження комунікації центрального банку.

📍Захід відбудеться онлайн. Робоча мова – англійська.

🔗 Посилання на реєстрацію.

​​❓Чи використовує бізнес штучний інтелект для підвищення власної ефективності?

Національний банк спитав про це у самих підприємців.

Наші фахівці провели дві хвилі опитування навесні 2025 та влітку цього року, опитавши 649 та 658 підприємств усіх розмірів, видів та напрямів діяльності з 21 регіону країни.

Наводимо ключові висновки
👇👇👇

1️⃣ Використання ШІ українськими підприємствами перебуває на ранній стадії, але помітно пришвидшується: частка підприємств, які вже використовують ШІ, зросла з 13.1% до 23.4%; частка тих, хто розглядає таку можливість – з 19.9% до 29.8%.

2️⃣ Наявний або очікуваний від впровадження ШІ високий рівень автоматизації стрімко зріс: частка компаній, що вже мають або очікують на високий рівень автоматизації завдяки ШІ, зросла з 2.0% до 46.8%.

3️⃣ Залученість до зовнішньої торгівлі пов'язана з вищим рівнем використання ШІ: найвищий рівень використання ШІ та найбільший приріст – у 1.9 раза – мають компанії, що здійснюють як експортні, так і імпортні операції.

4️⃣ Поточна хвиля впровадження ШІ значною мірою базується на доступних технологіях: найпоширенішим напрямом є генеративний ШІ, водночас складніші ШІ-рішення використовуються значно рідше.

5️⃣ ШІ використовується насамперед як інструмент підвищення операційної ефективності: основними сферами застосування є адміністративні та фінансові функції, а ключовою мотивацією підприємств – підвищення ефективності та скорочення витрат.

📌 Детальніші результати опитування – за посиланням.

​​🟢 Розповідаємо про зміни, які відбулися на фінансовому ринку у жовтні.

Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на шість установ – до 702.

Кількість банків, що мають банківську ліцензію, не змінилася та становить 59.

✅ Станом на 1 листопада на ринку небанківських фінансових послуг працюють:

365 фінансових компаній (було 370),
43 страховики non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом (без змін);
96 ломбардів (без змін);
76 кредитних спілок (без змін);
один лізингодавець (без змін);
40 страхових брокерів (без змін);
70 колекторських компаній (було 71).

Кількість банківських груп (14) не змінилася, кількість небанківських ‒ зросла на дві (42).

На платіжному ринку без змін діють 13 платіжних систем, створених резидентами, серед них дві державні та 10 міжнародних платіжних систем.

☝️Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють:

▪️18 платіжних установ (було 17),
▪️дев’ять фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (без змін);
▪️один банк – емітент електронних грошей (без змін);
▪️один оператор поштового зв’язку (без змін).

До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 103 комерційні агенти (без змін), 31 технологічний оператор платіжних послуг (без змін) та п’ять надавачів нефінансових платіжних послуг (було чотири).

➡️ Детальніше – за посиланням.

​​💡Бачимо, що в телеграм-каналах активно поширюється інформація про вилучення з обігу банкнот 50 і 200 гривень старого зразка.

Коротко роз’яснюємо ⤵️⤵️

❌ Не новина, адже НБУ повідомив про цю поступову заміну ще два роки тому, у жовтні 2024 року.

☝️Не вилучення, а заміна банкнот 50 і 200 зразка 2003-2007 року на банкноти 50 і 200 зразка 2014 року

Для підвищення якості готівки в обігу НБУ комплексно працює над оптимізацією готівкового обігу та послідовно замінює в обігу всі банкноти попередніх років на більш сучасні та захищені.

Наразі також вже триває поступове вилучення з обігу та заміна банкнот номіналами:

▪️20 та 100 гривень зразків 2003–2007 років – обмінюються з 01 січня 2023 року;
▪️500 гривень – з 01 серпня 2024 року;
▪️50 та 200 гривень 2003–2007 років – з 01 листопада 2024 року.

❗️Важливо! Громадянам не потрібно їх спеціально обмінювати.

Вони можуть без обмежень і надалі розраховуватися банкнотами старого зразка, оскільки ті залишатимуться дійсними платіжними засобами.

❓Як відбувається поступова заміна?

Національний банк спільно з банками поступово вилучає з готівкового обігу України зазначені банкноти номіналами 20, 50, 100, 200 та 500 гривень, зокрема:

▪️банки не видають із кас такі банкноти за всіма видами готівкових операцій;

▪️НБУ припинив видавати ці банкноти банкам, інкасаторським компаніям та компаніям з оброблення готівки.

Потрапляючи в банки, банкноти старого зразка не будуть більше повертатися в обіг, а передаватимуться до Національного банку для подальшої їх утилізації.

Водночас банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років із 02 березня 2026 року вже вилучені з обігу та перестали бути засобами платежу під час здійснення розрахунків готівкою. Замість них у готівковому обігу перебуватимуть монети відповідних номіналів для забезпечення обігу якісними грошовими знаками.

Громадяни можуть обмінювати банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років в Національному банку (до прийняття окремого рішення Правління НБУ про завершення обміну), уповноважених банках (до 28 лютого 2029 року), банках України (до 26 лютого 2027 року) на монети і банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу, без стягнення плати за проведення такого обміну.

❗️У цьому немає жодної сенсації, адже відбувається звичайний плановий процес заміни грошових знаків на банкноти нового покоління.

➡️ Детальніше про банкноти, які перебувають в обігу, дізнавайтеся за посиланням.

​​📲 Як великі дані та ШІ допомагають ухвалювати рішення з монетарної політики?

Великі дані та штучний інтелект суттєво розширили аналітичні можливості НБУ в умовах безпрецедентної невизначеності, спричиненої повномасштабною війною.

Альтернативні дані дають змогу компенсувати тимчасову відсутність або затримки офіційної статистики.

Наприклад, наукаст ІСЦ (оперативна оцінка інфляції) на базі цін із сайтів торговельних мереж стає доступним приблизно на два тижні раніше за відповідні дані ДССУ, а його середня похибка із січня 2020 до вересня 2026 року становила лише -0.01 в. п.

📊 Аналіз новин допомагає оперативніше виявляти зміни настроїв економічних агентів.

Так, новина про введення банкноти 2 000 грн не викликала значного занепокоєння населення, натомість негативний фон щодо вартості транспорту, продуктів і пального став раннім сигналом погіршення очікувань домогосподарств.

НБУ використовує результати такого аналізу для оцінювання ризиків для прогнозу, кращого виявлення чинників інфляції та їх пояснення, а також обґрунтування доцільності своїх заходів.

☝️Набирає обертів використання ШІ в аналітичній роботі НБУ. Так, коли влітку 2026 року масовані удари по складах спричинили шок, для якого не було готової моделі, ШІ-асистент за кілька днів допоміг аналітику оцінити його можливий вплив на інфляцію.

НБУ також тестує синтетичні опитування ШІ-агентів. Вони дають змогу ще до результатів реального опитування бачити зміни в інфляційних очікуваннях і потенційно перевіряти їхню реакцію на різні сценарії.

Водночас експертиза аналітики залишається визначальною в роботі з ШІ. Вона забезпечує як контроль (перевірку джерел і параметрів сценаріїв), так і глибше відчуття контексту (зв’язок оцінки з рештою інформації та наслідками для рішення). А що більше сигналів, то більше шуму, тому НБУ звіряє нові індикатори з офіційними даними, враховує їх у рішеннях лише через прогноз і зберігає контроль над даними та моделями.

Поєднання нових технологій та експертних суджень дає змогу раніше виявляти економічні шоки, зберігати послідовність монетарної політики та ефективніше комунікувати рішення НБУ.

➡️ Детальніше про десятирічний досвід НБУ з використання великих даних і ШІ читайте в Інфляційному звіті, а також у тематичному матеріалі «Big Data and Artificial Intelligence as Inputs into Monetary Policymaking at the National Bank of Ukraine» у Віснику НБУ.

​​🐐 За східним календарем прийдешній рік буде роком Кози. Традиційно підготували пам’ятну монету з серії «Східний календар», присвячену цьому символу 2027 року.

У східній культурі коза уособлює гармонію, доброту, творчу енергію та добробут. Її образ пов’язують зі спокоєм, взаєморозумінням і прагненням до кращого життя. Водночас в українській народній традиції коза втілює родючість, достаток, життєву силу та відродження. Саме те, що так необхідно нам у новому році.

🟢 Про пам’ятну монету «Рік Кози»

Монета має номінал 5 гривень і виготовлена з нейзильберу.

➡️ На аверсі на дзеркальному тлі по колу зображені 12 символів східного календаря, у центрі кола – стилізований годинник зі стрілкою, що вказує на козу – символ року, над стрілкою – 2027. На матовому тлі зображено стилізовані під українську витинанку символи кожної пори року: сніжинка, квітка, ягода, листок.

➡️ На реверсі зображено стилізовану козу на тлі листка конюшини, що традиційно асоціюється з удачею. Фактура вовни кози нагадує суцвіття конюшини. Унизу під композицією розміщено стилізовані копита. По колу тварина оточена елементами, що характерні для кожної пори року: сніжинки, квіти, плоди, гілки.

▪️ Художник – Марина Куц.
▪️Скульптор – Анатолій Демяненко.
▪️Тираж – 80 000 штук у сувенірному пакованні.

Придбати монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів. Інформацію про старт продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.

​​📈 У жовтні 2026 року інфляція значно пришвидшилася – до 11,0% у річному вимірі.

Про це свідчать дані Держстату.

Показники загальної та базової інфляції були близькими до жовтневого прогнозу НБУ.

Високий ціновий тиск зумовлювався насамперед подальшим подорожчанням пального, а також руйнуванням логістичної інфраструктури, що тиснуло на ціни широкого кола продовольчих та непродовольчих товарів.

❓Чого очікувати далі?

Ціновий тиск посилюватиметься до початку 2027 року.

Подорожчання пального та наслідки руйнувань виробничої й логістичної інфраструктури і надалі підвищуватимуть витрати бізнесу та впливатимуть на ціни через прямі й вторинні ефекти.

Додатковий тиск створюватиме очікуване розширення бюджетних стимулів наприкінці року.

Надалі інфляція поступово сповільнюватиметься завдяки вичерпанню ефектів паливного шоку та послабленню тиску з боку заробітних плат на тлі слабкої економічної активності. Вагому роль у зниженні інфляції відіграватимуть і заходи монетарної політики НБУ.

➡️ Детальніше про те, як змінювалися ціни на товари та послуги у жовтні, – за посиланням.

​​🌐 Після приєднання до Глобального кодексу валютного ринку (FX Global Code) у травні 2026 року Національний банк рекомендував банкам розглянути можливість стати його учасниками.

✅️ 3 листопада 2026 року до FX Global Code долучився Райффайзен Банк.

Національний банк вітає приєднання українських банків до FX Global Code.

Принципи роботи на валютному ринку, передбачені Кодексом, є визнаним міжнародним стандартом.

Участь у ньому важлива для стійкого функціонування валютного ринку України та його подальшої інтеграції в міжнародну фінансову спільноту.

Першим учасником FX Global Code серед українських банків став Укрсиббанк, приєднавшись 16 грудня 2019 року.

📍Більше – у пресрелізі.

​​📣 Вже сьогодні, 12 листопада, о 16:00 стартує відкритий дослідницький семінар НБУ.

➡️ Тема: "Як змінилася монетарна комунікація НБУ під час повномасштабної війни: погляд ШІ".

❓️Про що семінар?

Повномасштабна війна стала безпрецедентним викликом для монетарної політики України та суттєво змінила умови роботи НБУ.

Перехід від режиму інфляційного таргетування до фіксованого обмінного курсу, подальше запровадження керованої гнучкості курсу та повернення до гнучкого інфляційного таргетування вимагали адаптації не лише монетарних інструментів, а й комунікації.

🗣 Богдан Чепига (Національний банк України, Карпатський національний університет ім. В. Стефаника) презентує результати аналізу 43 Інфляційних звітів НБУ за 2015–2026 роки за допомогою великої мовної моделі.

📍Захід відбудеться онлайн. Робоча мова – англійська.

Посилання на реєстрацію.

​​✅ НБУ погодив Володимиру Поперешнюку та Вячеславу Климову спільне набуття опосередкованої істотної участі у розмірі 100% в статутному капіталі АТ «БТА БАНК» через низку компаній групи Nova.

Пряме набуття істотної участі в розмірі 100% у статутному капіталі АТ «БТА БАНК» погоджено ТОВ «НоваПей Інвест».

Правління НБУ ухвалило це рішення 12 листопада 2026 року за результатами всебічного аналізу пакетів документів заявників.

💡Придбання АТ «БТА БАНК» буде початком для реалізації планів власників групи Nova щодо створення банку фінансової інклюзії.

➡️ Детальніше – за посиланням.