⏰️ Сьогодні о 14:00 відбудеться презентація Звіту про фінансову стабільність.
Участь у презентації візьмуть перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова.
➡️ Захід транслюватиметься в прямому ефірі.
Приєднуйтесь до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
Участь у презентації візьмуть перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова.
➡️ Захід транслюватиметься в прямому ефірі.
Приєднуйтесь до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
❤9👍5
🟢 Банківський сектор продовжує демонструвати стійкість і адаптивність в складних умовах. Зростання кредитування та інвестицій в інфраструктуру та посилення ролі фінансових установ як посередників, створюють основу для підтримки економіки як у період війни, так і для повоєнної відбудови.
Про це сьогодні розповіли перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час презентації Звіту про фінансову стабільність.
Наводимо ключові висновки.
👇👇👇
☑️ Про макроекономічні умови та виклики
У другому півріччі економіка зростала, а інфляція сповільнювалася. Однак викликаний ворогом енергодефіцит сповільнить подальше економічне зростання.
Фінансова підтримка залишатиметься запорукою макроекономічної стійкості України. Водночас зберігаються ризики, пов’язані з неритмічністю або недостатністю зовнішнього фінансування. У цьому разі банки мають можливість дещо наростити свої вкладення в державні цінні папери з огляду на достатню ліквідність.
☑️ Про кредитування бізнесу та населення
Банки усіх груп нарощують бізнес-кредити, пропонуючи кошти компаніям різного розміру, форм власності та галузей. Основу портфеля становлять кредити МСП, проте в другому півріччі посилився попит великого бізнесу на інвестиційні позики.
Роздрібне незабезпечене кредитування приваблює більшість банків. Підвищити їх інтерес до іпотечного кредитування має запровадження в 2026 році компенсаційної моделі.
☑️ Про процентну маржу та ставки
Процентна маржа висока та підтримує ефективність банків, тож фінустанови й надалі інвестують у власну інфраструктуру та підтримку стійкості.
Однак підвищення ставки податку на прибуток банків до рівня 50% у 2026 році обмежує їх можливості надалі нарощувати операції.
☑️ Про запас капіталу
Банки мають достатній запас капіталу для покриття ризиків та подальшого збільшення кредитного портфеля навіть у разі реалізації гіпотетичних кризових сценаріїв. Це підтвердила оцінка стійкості в 2025 році, що вперше з початку повномасштабної війни включала стрес-тестування за несприятливим сценарієм.
З початку 2027 року банки мають дотримуватися вимог до буферів капіталу.
Також розробляється методологія визначення підвищених індивідуальних вимог до капіталу в межах Pillar II для їх запровадження із 2027 року. Водночас мінімальна вимога до достатності регулятивного капіталу знизиться із поточних 10% до 8%, що відповідає практиці ЄС.
☑️ Про небанківський фінансовий ринок
Трансформація триває, найбільшим є поступ страхового ринку. Незважаючи на високий рівень невизначеності, обсяги активів та страхових премій зростають.
Страховики вже мають певні продукти для страхування від воєнних ризиків, водночас підготовка довгострокової системної моделі воєнного страхування ще триває.
📌 Детальніше – за посиланням.
Про це сьогодні розповіли перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час презентації Звіту про фінансову стабільність.
Наводимо ключові висновки.
👇👇👇
☑️ Про макроекономічні умови та виклики
У другому півріччі економіка зростала, а інфляція сповільнювалася. Однак викликаний ворогом енергодефіцит сповільнить подальше економічне зростання.
Фінансова підтримка залишатиметься запорукою макроекономічної стійкості України. Водночас зберігаються ризики, пов’язані з неритмічністю або недостатністю зовнішнього фінансування. У цьому разі банки мають можливість дещо наростити свої вкладення в державні цінні папери з огляду на достатню ліквідність.
☑️ Про кредитування бізнесу та населення
Банки усіх груп нарощують бізнес-кредити, пропонуючи кошти компаніям різного розміру, форм власності та галузей. Основу портфеля становлять кредити МСП, проте в другому півріччі посилився попит великого бізнесу на інвестиційні позики.
Роздрібне незабезпечене кредитування приваблює більшість банків. Підвищити їх інтерес до іпотечного кредитування має запровадження в 2026 році компенсаційної моделі.
☑️ Про процентну маржу та ставки
Процентна маржа висока та підтримує ефективність банків, тож фінустанови й надалі інвестують у власну інфраструктуру та підтримку стійкості.
Однак підвищення ставки податку на прибуток банків до рівня 50% у 2026 році обмежує їх можливості надалі нарощувати операції.
☑️ Про запас капіталу
Банки мають достатній запас капіталу для покриття ризиків та подальшого збільшення кредитного портфеля навіть у разі реалізації гіпотетичних кризових сценаріїв. Це підтвердила оцінка стійкості в 2025 році, що вперше з початку повномасштабної війни включала стрес-тестування за несприятливим сценарієм.
З початку 2027 року банки мають дотримуватися вимог до буферів капіталу.
Також розробляється методологія визначення підвищених індивідуальних вимог до капіталу в межах Pillar II для їх запровадження із 2027 року. Водночас мінімальна вимога до достатності регулятивного капіталу знизиться із поточних 10% до 8%, що відповідає практиці ЄС.
☑️ Про небанківський фінансовий ринок
Трансформація триває, найбільшим є поступ страхового ринку. Незважаючи на високий рівень невизначеності, обсяги активів та страхових премій зростають.
Страховики вже мають певні продукти для страхування від воєнних ризиків, водночас підготовка довгострокової системної моделі воєнного страхування ще триває.
📌 Детальніше – за посиланням.
❤7👍3
🇺🇦 Шагу – бути!
Верховна Рада України в першому читанні підтримала законопроєкт про перейменування розмінної монети з «копійки» на «шаг».
✅️ «За» проголосували 264 народні депутати.
Дякуємо парламентарям за підтримку декомунізації та повернення питомо української назви – шаг, що існувала задовго до московської окупації.
Шаг мав з’явитися в незалежній Україні ще у 1996 році.
Очікуємо голосування в цілому 27 грудня.
НБУ щороку карбує десятки мільйонів розмінних монет, і попит на них зберігається, зокрема з боку торгівлі та сфери послуг.
План на 2026 рік – накарбувати ще 50 млн розмінних монет.
Тож нехай це будуть уже українські шаги.
Ми вдячні кожному, хто нас підтримав.
Далі – пряма мова.
👇👇👇
🟢 Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук:
«На 34-му році незалежності ми маємо копійку як елемент, який пов'язує нас із радянщиною. Тільки в двох країнах: у росії і білорусії, і ще в Україні, залишається копійка як розмінна монета. Ми не маємо права ігнорувати це. Ми повинні повернути українське слово "шаг". І це не вигадка, це відновлення історичної справедливості. Це не про дрібну монету, це про великий вибір. Це про те, з ким ми і від кого ми назавжди пішли. Про те, що навіть у монетах Україна більше не буде перебувати під російським впливом. І це малий крок у металі, але дуже великий крок у справедливості».
🟢 Голова Комітету з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетьманцев:
«Насправді немає про що говорити з приводу цього законопроєкту: комітет підтримав його одноголосно. Ми підтримали законопроєкт №14093 як базовий і рекомендуємо Верховній Раді прийняти його за основу і в цілому. Шаг, безперечно, ми підтримуємо».
🟢 Народний депутат України Олександр Аліксійчук:
«Перейменування грошової одиниці з копійки на шаг – це насправді не про назву дрібної монети. Це про державну гідність, це про історичну правду і це про завершення деколонізації. Копійка – це той термін, який був принесений нам російською імперією, потім радянською. Це те, що вбиває нашу мову, вбиває нашу культуру і робить все, щоб ми не мали української ідентичності. Якщо ми не будемо повертати наше собі, то гріш ціна буде кожному з нас. Тому не маніпулюйте, голосуйте і підтримайте повернення всього українського, ідентичного, яке ми маємо протягом тисячоліть, яке знищувалося протягом десятиліть і століть. Слава Україні!»
🟢 Народний депутат України Степан Кубів:
«Сьогодні історичний факт, історичний час. Я пам'ятаю, коли мій дідусь у 1997 році показав мені гривню і шаги. Мені було 16 років, я донині гордий тим, що це знав. Прийшов час повертати своє. Боротьба за цінності не вимірюється економічними і грошовими показниками. Ціна цінностей – це життя. Національна валюта – це частина культурного коду, коду нації і коду перемоги».
(Продовження ⬇️)
Верховна Рада України в першому читанні підтримала законопроєкт про перейменування розмінної монети з «копійки» на «шаг».
✅️ «За» проголосували 264 народні депутати.
Дякуємо парламентарям за підтримку декомунізації та повернення питомо української назви – шаг, що існувала задовго до московської окупації.
Шаг мав з’явитися в незалежній Україні ще у 1996 році.
Очікуємо голосування в цілому 27 грудня.
НБУ щороку карбує десятки мільйонів розмінних монет, і попит на них зберігається, зокрема з боку торгівлі та сфери послуг.
План на 2026 рік – накарбувати ще 50 млн розмінних монет.
Тож нехай це будуть уже українські шаги.
Ми вдячні кожному, хто нас підтримав.
Далі – пряма мова.
👇👇👇
🟢 Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук:
«На 34-му році незалежності ми маємо копійку як елемент, який пов'язує нас із радянщиною. Тільки в двох країнах: у росії і білорусії, і ще в Україні, залишається копійка як розмінна монета. Ми не маємо права ігнорувати це. Ми повинні повернути українське слово "шаг". І це не вигадка, це відновлення історичної справедливості. Це не про дрібну монету, це про великий вибір. Це про те, з ким ми і від кого ми назавжди пішли. Про те, що навіть у монетах Україна більше не буде перебувати під російським впливом. І це малий крок у металі, але дуже великий крок у справедливості».
🟢 Голова Комітету з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетьманцев:
«Насправді немає про що говорити з приводу цього законопроєкту: комітет підтримав його одноголосно. Ми підтримали законопроєкт №14093 як базовий і рекомендуємо Верховній Раді прийняти його за основу і в цілому. Шаг, безперечно, ми підтримуємо».
🟢 Народний депутат України Олександр Аліксійчук:
«Перейменування грошової одиниці з копійки на шаг – це насправді не про назву дрібної монети. Це про державну гідність, це про історичну правду і це про завершення деколонізації. Копійка – це той термін, який був принесений нам російською імперією, потім радянською. Це те, що вбиває нашу мову, вбиває нашу культуру і робить все, щоб ми не мали української ідентичності. Якщо ми не будемо повертати наше собі, то гріш ціна буде кожному з нас. Тому не маніпулюйте, голосуйте і підтримайте повернення всього українського, ідентичного, яке ми маємо протягом тисячоліть, яке знищувалося протягом десятиліть і століть. Слава Україні!»
🟢 Народний депутат України Степан Кубів:
«Сьогодні історичний факт, історичний час. Я пам'ятаю, коли мій дідусь у 1997 році показав мені гривню і шаги. Мені було 16 років, я донині гордий тим, що це знав. Прийшов час повертати своє. Боротьба за цінності не вимірюється економічними і грошовими показниками. Ціна цінностей – це життя. Національна валюта – це частина культурного коду, коду нації і коду перемоги».
(Продовження ⬇️)
❤41👎30👍10🔥1
(Продовження)
🟢 Народна депутатка України Лариса Білозір:
«Гривня ‒ це символ української державності, але поряд із нею вже майже більше 30 років незалежності живе слово копійка. Слово, яке має російське походження, яке досі об'єднує нас у грошовому просторі з державою-агресором. Сьогодні копійка залишилася лише там, де панує російський вплив. Натомість шаг ‒ це наше, це слово з української, з історії, української мови, з української культури. Це не новація, це повернення вкраденого. Цей законопроєкт важливий ще й тим, що він не створює жодних додаткових витрат. Ніхто не примушує громадян міняти гроші. Копійки і шаги перебуватимуть в обігу паралельно у співвідношенні один до одного. Тобто аргументів “протиˮ з економічної точки зору не повинно бути. У війні з Росією немає дрібниць. Назви, символи, мова – це теж має величезне значення».
🟢 Народний депутат України Іван Крулько:
«Питання про введення в Україні розмінної монети шаг – це питання ідеології. Ідеологічну справедливість треба відновлювати. "Геть від москви" мусить бути нашим гаслом. І коли ми відсікаємося від москви введенням розмінної монети шаг, ми відновлюємо історичну справедливість і йдемо геть від москви».
🟢 Народний депутат України Ігор Гузь:
«Все, що пов'язане з росією, все ‒ на будь-якому відліку: музику, кіно – все прибирати. Це ідеологічна боротьба, яку ми маємо виграти. Все, що пов'язане з росією, маємо прибрати. Голосуємо "за". Слава Україні!».
🟢 Народний депутат України Ярослав Юрчишин:
«Колись, 30 років тому, ми з вами вийшли з рубльової зони. На жаль, ми досі залишилися в копійчаній зоні, де досі є росія, білорусь і невизнана Придністровська республіка. Жодних економічних витрат це не потребує. І голосувати проти може тільки дві категорії, за словами Петлюри: московські воші і українські гниди. Не будьте ними».
🟢 Народна депутатка України Лариса Білозір:
«Гривня ‒ це символ української державності, але поряд із нею вже майже більше 30 років незалежності живе слово копійка. Слово, яке має російське походження, яке досі об'єднує нас у грошовому просторі з державою-агресором. Сьогодні копійка залишилася лише там, де панує російський вплив. Натомість шаг ‒ це наше, це слово з української, з історії, української мови, з української культури. Це не новація, це повернення вкраденого. Цей законопроєкт важливий ще й тим, що він не створює жодних додаткових витрат. Ніхто не примушує громадян міняти гроші. Копійки і шаги перебуватимуть в обігу паралельно у співвідношенні один до одного. Тобто аргументів “протиˮ з економічної точки зору не повинно бути. У війні з Росією немає дрібниць. Назви, символи, мова – це теж має величезне значення».
🟢 Народний депутат України Іван Крулько:
«Питання про введення в Україні розмінної монети шаг – це питання ідеології. Ідеологічну справедливість треба відновлювати. "Геть від москви" мусить бути нашим гаслом. І коли ми відсікаємося від москви введенням розмінної монети шаг, ми відновлюємо історичну справедливість і йдемо геть від москви».
🟢 Народний депутат України Ігор Гузь:
«Все, що пов'язане з росією, все ‒ на будь-якому відліку: музику, кіно – все прибирати. Це ідеологічна боротьба, яку ми маємо виграти. Все, що пов'язане з росією, маємо прибрати. Голосуємо "за". Слава Україні!».
🟢 Народний депутат України Ярослав Юрчишин:
«Колись, 30 років тому, ми з вами вийшли з рубльової зони. На жаль, ми досі залишилися в копійчаній зоні, де досі є росія, білорусь і невизнана Придністровська республіка. Жодних економічних витрат це не потребує. І голосувати проти може тільки дві категорії, за словами Петлюри: московські воші і українські гниди. Не будьте ними».
❤31👎28👍5
#ГолосНБУ
💡Цього тижня експерти НБУ приділили багато уваги темам фінансової стабільності та монетарної політики. Але не оминули увагою й інші теми, зокрема регулювання ринку віртуальних активів та готовності платіжного ринку України до інтеграції з європейським платіжним простором.
Традиційно про все детально – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про мету діяльності Національного банку, співпрацю з Міжнародним валютним фондом та найскладніше рішення під час повномасштабної війни розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у подкасті Центру досліджень фіскальної політики.
🚩 Про ESG-трансформацію в банківському секторі України Сергій Ніколайчук розповів під час круглого столу «Сталий розвиток фінансового сектору України через призму вимог ЄС: узгодження політики, стандартів та плани на 2026 рік», організованому Європейським інвестиційним банком.
🚩 Про макроекономічні умови та виклики, кредитування бізнесу і населення, процентні ставки і запас капіталу банків та загалом про стан фінансового сектору розповіли Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час презентації Звіту про фінансову стабільність.
🚩 Якими будуть процентні ставки, інфляція та курс у 2026 році? Баченням Національного банку поділився заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський під час заходу Ukraine Business News.
🚩 Про реакцію монетарної політики на різні сценарії повоєнного розвитку України говорив Володимир Лепушинський під час онлайн-дискусії “Вступ до ЄС: що далі? Макроекономічна політика для інтеграції, безпеки та зростання”, організованої Kyiv School of Economics.
🚩 Про запровадження регулювання та нагляду за обігом віртуальних активів в Україні та проведення секторальної оцінки ризиків у сфері фінансового моніторингу говорили заступник Голови НБУ Олексій Шабан та директор Департаменту фінансового моніторингу Анна Липська під час щорічного міжнародного форуму «Фінансовий моніторинг 2025 – євроінтеграційні перспективи ПВК/ФТ системи України».
🚩 Про технологічні пріоритети регулятора, зокрема розвиток відкритого банкінгу та платіжної інфраструктури відповідно до стандарту ISO 20022 у межах інтеграції з європейським платіжним простором розповів Олексій Шабан під час Cashless Day 2025: European Integration Track, організованого Європейською Бізнес Асоціацією.
💡Цього тижня експерти НБУ приділили багато уваги темам фінансової стабільності та монетарної політики. Але не оминули увагою й інші теми, зокрема регулювання ринку віртуальних активів та готовності платіжного ринку України до інтеграції з європейським платіжним простором.
Традиційно про все детально – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про мету діяльності Національного банку, співпрацю з Міжнародним валютним фондом та найскладніше рішення під час повномасштабної війни розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у подкасті Центру досліджень фіскальної політики.
🚩 Про ESG-трансформацію в банківському секторі України Сергій Ніколайчук розповів під час круглого столу «Сталий розвиток фінансового сектору України через призму вимог ЄС: узгодження політики, стандартів та плани на 2026 рік», організованому Європейським інвестиційним банком.
🚩 Про макроекономічні умови та виклики, кредитування бізнесу і населення, процентні ставки і запас капіталу банків та загалом про стан фінансового сектору розповіли Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час презентації Звіту про фінансову стабільність.
🚩 Якими будуть процентні ставки, інфляція та курс у 2026 році? Баченням Національного банку поділився заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський під час заходу Ukraine Business News.
🚩 Про реакцію монетарної політики на різні сценарії повоєнного розвитку України говорив Володимир Лепушинський під час онлайн-дискусії “Вступ до ЄС: що далі? Макроекономічна політика для інтеграції, безпеки та зростання”, організованої Kyiv School of Economics.
🚩 Про запровадження регулювання та нагляду за обігом віртуальних активів в Україні та проведення секторальної оцінки ризиків у сфері фінансового моніторингу говорили заступник Голови НБУ Олексій Шабан та директор Департаменту фінансового моніторингу Анна Липська під час щорічного міжнародного форуму «Фінансовий моніторинг 2025 – євроінтеграційні перспективи ПВК/ФТ системи України».
🚩 Про технологічні пріоритети регулятора, зокрема розвиток відкритого банкінгу та платіжної інфраструктури відповідно до стандарту ISO 20022 у межах інтеграції з європейським платіжним простором розповів Олексій Шабан під час Cashless Day 2025: European Integration Track, організованого Європейською Бізнес Асоціацією.
❤6👍1
💫 Виставка-експедиція «Гривня. Більше ніж гроші» отримала продовження.
Національний банк України та Національний центр «Український Дім» провели анонс однойменного видання.
💬 «Організовуючи виставку-експедицію «Гривня. Більше ніж гроші», ми навіть не уявляли, наскільки вражаючий ефект вона матиме. Понад 35 тисяч відвідувачів, із них близько третини – діти та підлітки, черги до кас та численний резонанс у медіа спонукали нас до розвитку розмови про історію національної валюти. Тепер – у форматі друкованого видання.
Завдяки підтримці партнерів та експертизі наших команд з’явився справжній артефакт – понад 600 сторінок, що розповідають захопливу історію про те, як наші гроші відображають історію України. Кожен ескіз, кожен портрет, кожна банкнота чи монета є свідченнями еволюції української держави, символом її національної ідентичності. І ця розмова – варта уваги», зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
📍Детальніше про захід та книгу.
Національний банк України та Національний центр «Український Дім» провели анонс однойменного видання.
💬 «Організовуючи виставку-експедицію «Гривня. Більше ніж гроші», ми навіть не уявляли, наскільки вражаючий ефект вона матиме. Понад 35 тисяч відвідувачів, із них близько третини – діти та підлітки, черги до кас та численний резонанс у медіа спонукали нас до розвитку розмови про історію національної валюти. Тепер – у форматі друкованого видання.
Завдяки підтримці партнерів та експертизі наших команд з’явився справжній артефакт – понад 600 сторінок, що розповідають захопливу історію про те, як наші гроші відображають історію України. Кожен ескіз, кожен портрет, кожна банкнота чи монета є свідченнями еволюції української держави, символом її національної ідентичності. І ця розмова – варта уваги», зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
📍Детальніше про захід та книгу.
❤12👍8
Правління НБУ 11 грудня вирішило зберегти облікову ставку на рівні 15,5%.
☝️Рішенню традиційно передувала дискусія на засіданні Комітету з монетарної політики (КМП), до складу якого входить Правління НБУ та директори профільних департаментів.
Розкриваємо деталі цієї дискусії.
1️⃣ Члени КМП обговорили основні чинники сповільнення інфляції та ризики для подальшої цінової динаміки.
Зазначалося, що інфляція знижується швидше за прогноз НБУ – до 9,3% у листопаді. Однак інфляційні очікування залишаються підвищеними, а увага населення до теми інфляції зростає.
Ризики для цінової стабільності й надалі генерувала складна безпекова ситуація. Крім того, на той момент зберігалася невизначеність щодо параметрів зовнішньої допомоги у 2026-2027 роках.
2️⃣ Десятеро членів КМП висловилися за збереження облікової ставки на рівні 15,5% у грудні, один – за зниження до 15%.
Більшість із них погодилася, що збереження облікової ставки є необхідним для приведення інфляції до цілі 5%, ураховуючи високі проінфляційні ризики, зокрема пов'язані з наслідками війни, а також йомовірною недостатністю міжнародного фінансування.
На думку одного учасника дискусії, що висловився за зниження ставки, стійке сповільнення інфляції з певним випередженням прогнозу НБУ є вагомою підставою для обережного пом’якшення політики, а на ризики, пов'язані із зовнішньою допомогою, варто реагувати виключно в разі їх реалізації.
3️⃣ Члени КМП очікують пом’якшення процентної політики НБУ у 2026 році за умови зниження проінфляційних ризиків, передусім пов’язаних з параметрами зовнішнього фінансування.
Восьмеро з них прогнозують, що наприкінці 2026 року облікова ставка становитиме 12,5%, водночас більшість не виключає сценарію проведення жорсткішої процентної політики за реалізації ризиків.
Троє учасників дискусії впевнені, що проінфляційні ризики, пов’язані з наслідками війни, і надалі значно обмежуватимуть простір для зниження ставки. На їхню думку, наприкінці 2026 року вона буде в діапазоні 13–14%.
📍Деталі ‒ за посиланням.
☝️Рішенню традиційно передувала дискусія на засіданні Комітету з монетарної політики (КМП), до складу якого входить Правління НБУ та директори профільних департаментів.
Розкриваємо деталі цієї дискусії.
1️⃣ Члени КМП обговорили основні чинники сповільнення інфляції та ризики для подальшої цінової динаміки.
Зазначалося, що інфляція знижується швидше за прогноз НБУ – до 9,3% у листопаді. Однак інфляційні очікування залишаються підвищеними, а увага населення до теми інфляції зростає.
Ризики для цінової стабільності й надалі генерувала складна безпекова ситуація. Крім того, на той момент зберігалася невизначеність щодо параметрів зовнішньої допомоги у 2026-2027 роках.
2️⃣ Десятеро членів КМП висловилися за збереження облікової ставки на рівні 15,5% у грудні, один – за зниження до 15%.
Більшість із них погодилася, що збереження облікової ставки є необхідним для приведення інфляції до цілі 5%, ураховуючи високі проінфляційні ризики, зокрема пов'язані з наслідками війни, а також йомовірною недостатністю міжнародного фінансування.
На думку одного учасника дискусії, що висловився за зниження ставки, стійке сповільнення інфляції з певним випередженням прогнозу НБУ є вагомою підставою для обережного пом’якшення політики, а на ризики, пов'язані із зовнішньою допомогою, варто реагувати виключно в разі їх реалізації.
3️⃣ Члени КМП очікують пом’якшення процентної політики НБУ у 2026 році за умови зниження проінфляційних ризиків, передусім пов’язаних з параметрами зовнішнього фінансування.
Восьмеро з них прогнозують, що наприкінці 2026 року облікова ставка становитиме 12,5%, водночас більшість не виключає сценарію проведення жорсткішої процентної політики за реалізації ризиків.
Троє учасників дискусії впевнені, що проінфляційні ризики, пов’язані з наслідками війни, і надалі значно обмежуватимуть простір для зниження ставки. На їхню думку, наприкінці 2026 року вона буде в діапазоні 13–14%.
📍Деталі ‒ за посиланням.
❤9👍5👎1
🏡 Банки України в жовтні видали 809 іпотечних кредитів на загальну суму 1,6 млрд грн.
Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.
☝️Коротко про результати опитування:
▪️486 кредитів на 972 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 138 на 257 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;
▪️323 кредити на 632 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;
▪️середньозважена ефективна ставка становила 8,2% річних на первинному ринку та 9,4% на вторинному ринку;
▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів скоротилася до 11%.
✅ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у жовтні видано:
▪️у Київській області (309 договорів на загальну суму 638 млн грн, або 40% від загального обсягу);
▪️у місті Києві (155 договорів на 348 млн грн);
▪️в Івано-Франківській області (44 договори на 77 млн грн);
▪️у Львівській області (35 договорів на 73 млн грн);
▪️у Вінницькій області (35 договорів на 64 млн грн).
Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 14 банків.
Нагадаємо: Рада з фінансової стабільності схвалила Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.
Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.
☝️Коротко про результати опитування:
▪️486 кредитів на 972 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 138 на 257 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;
▪️323 кредити на 632 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;
▪️середньозважена ефективна ставка становила 8,2% річних на первинному ринку та 9,4% на вторинному ринку;
▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів скоротилася до 11%.
✅ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у жовтні видано:
▪️у Київській області (309 договорів на загальну суму 638 млн грн, або 40% від загального обсягу);
▪️у місті Києві (155 договорів на 348 млн грн);
▪️в Івано-Франківській області (44 договори на 77 млн грн);
▪️у Львівській області (35 договорів на 73 млн грн);
▪️у Вінницькій області (35 договорів на 64 млн грн).
Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 14 банків.
Нагадаємо: Рада з фінансової стабільності схвалила Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.
❤5👎2👍1
🟢 Українська дипломатія – це голос України у світі. Голос правди, свободи та гідності.
Для України дипломатія завжди була надзвичайно важливою. Але під час повномасштабної агресії вона стала буквально питанням виживання.
Адже наші дипломати мають підібрати такі слова й аргументи, які світ почує і зрозуміє, зробити все для посилення нашої оборони та збереження життів.
💫 На честь українських дипломатів Національний банк України випустив нову пам’ятну монету «Дипломатія».
У День працівників дипломатичної служби України її презентував у Міністерстві закордонних справ України Голова НБУ Андрій Пишний.
💬 «Уся країна є свідком, яка титанічна робота ведеться українськими дипломатами зараз. Минулого тижня ми, затамувавши подих, стежили за перемовинами щодо репараційної позики та подальшої підтримки з боку Європейського Союзу. Ми відчуваємо, наскільки потужною є політична енергія світу, який стоїть разом з Україною. І розуміємо, яких неймовірних зусиль це щоденно потребує. Національний банк говорить «Дякую!» працівникам дипломатичної служби України», ‒ сказав Андрій Пишний.
❓ Як виглядає пам’ятна монета?
Монета має номінал 5 гривень.
➡️ На аверсі розміщено стилізоване зображення оливкової гілки – найдавнішого символу миру та добросусідства.
➡️ На реверсі вгорі зображені переплетені лінії, що символізують складність міжнародних зв’язків. Трикутник візуально підкреслює стійкість основи дипломатичної діяльності. Центральний елемент композиції – прорис відбитка печатки Війська Запорізького 1648–1649 років, що свідчить про історичність української дипломатичної традиції.
Тираж – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.
🎨 Художники: Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.
📆 Реалізація монети в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ розпочнеться з 24 грудня 2025 року.
Також придбати пам’ятні монети можна буде в банків-дистриб’юторів – перелік на сайті НБУ. Детальніше про початок реалізації дізнавайтеся на їх офіційних сайтах.
Для України дипломатія завжди була надзвичайно важливою. Але під час повномасштабної агресії вона стала буквально питанням виживання.
Адже наші дипломати мають підібрати такі слова й аргументи, які світ почує і зрозуміє, зробити все для посилення нашої оборони та збереження життів.
💫 На честь українських дипломатів Національний банк України випустив нову пам’ятну монету «Дипломатія».
У День працівників дипломатичної служби України її презентував у Міністерстві закордонних справ України Голова НБУ Андрій Пишний.
💬 «Уся країна є свідком, яка титанічна робота ведеться українськими дипломатами зараз. Минулого тижня ми, затамувавши подих, стежили за перемовинами щодо репараційної позики та подальшої підтримки з боку Європейського Союзу. Ми відчуваємо, наскільки потужною є політична енергія світу, який стоїть разом з Україною. І розуміємо, яких неймовірних зусиль це щоденно потребує. Національний банк говорить «Дякую!» працівникам дипломатичної служби України», ‒ сказав Андрій Пишний.
❓ Як виглядає пам’ятна монета?
Монета має номінал 5 гривень.
➡️ На аверсі розміщено стилізоване зображення оливкової гілки – найдавнішого символу миру та добросусідства.
➡️ На реверсі вгорі зображені переплетені лінії, що символізують складність міжнародних зв’язків. Трикутник візуально підкреслює стійкість основи дипломатичної діяльності. Центральний елемент композиції – прорис відбитка печатки Війська Запорізького 1648–1649 років, що свідчить про історичність української дипломатичної традиції.
Тираж – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.
🎨 Художники: Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.
📆 Реалізація монети в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ розпочнеться з 24 грудня 2025 року.
Також придбати пам’ятні монети можна буде в банків-дистриб’юторів – перелік на сайті НБУ. Детальніше про початок реалізації дізнавайтеся на їх офіційних сайтах.
👍10❤8👎7🔥1😱1