​​Дорогі українці, вітаємо з Різдвом Христовим!

Укотре ми зустрічаємо його в час темряви, коли ворог робить усе можливе й неможливе, аби посіяти в нас відчай та зневіру. Але ще один рік ми вистояли. Бо ми сильні, ми разом, міцно тримаємося за своє: коріння, дім, традиції, родини, країну.

Різдво – час дива, час віри й надії. Нехай це світле свято подарує кожному здоров’я, спокій, добро та здійснення мрій.

Дякуємо нашим захисникам та захисницям, які власними надзусиллями щодня наближають довгоочікуваний мир для нашої країни.

З Різдвом!

​​Український банківський сектор продовжує консолідуватися навколо стратегічних потреб держави.

26 грудня 2025 року українські банки уклали найбільшу в історії фінансового ринку консорціумну кредитну угоду – для фінансування підприємства оборонно-промислового комплексу України.

▪️ До консорціуму увійшли 6 банків державної та приватної форм власності.

▪️Банком-організатором став державний банк.

▪️ Обсяг фінансування – 21,5 млрд грн.

▪️Строк угоди – 3 роки.

▪️ Забезпечення – державна гарантія.

🤝 Учасників угоди привітали Голова НБУ Андрій Пишний та Міністр оборони України Денис Шмигаль.

Залучені кошти будуть спрямовані на виробництво продукції підприємством оборонно-промислового комплексу, яке спеціалізується на виготовленні товарів військового призначення.

Це важливий внесок банківського сектору у зміцнення обороноздатності України, розвиток вітчизняного оборонно-промислового комплексу та зменшення залежності від імпорту озброєння.

☝️Консорціумне кредитування – це механізм, за якого кілька банків спільно фінансують великий проєкт, розподіляючи ризики та залучаючи значні ресурси. Саме цей інструмент дає змогу реалізовувати масштабні та стратегічно важливі для країни ініціативи.

➡️ Детальніше читайте за посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡Цього тижня у дайджесті обговорень експертів НБУ читайте детально про аргументи для збереження Національним банком облікової ставки на попередньому рівні, а також про інтеграцію фінансових сервісів у ритейлі.
👇👇👇

🚩 Чому НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, які «за» і «проти» передували цьому рішенню – читайте про це в підсумках дискусії членів Комітету з монетарної політики.

🚩 Як фінансові сервіси та інноваційні платіжні інструменти інтегруються в ритейлі? Про це розповів директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін під час конференції UAFIN.TECH 2025.

​​💫 Традиційно завершуємо черговий нумізматичний рік випуском пам’ятної монети, присвяченої Архістратигу Михаїлу.

Під час повномасштабної війни саме образ Архангела Михаїла став надзвичайно популярним в Україні, зокрема серед українських захисників та захисниць. Адже саме цей святий вважається заступником тих, хто бореться за справедливість.

🟡 Тож цього року ми знову випускаємо пам’ятну монету, яка так припала до душі українцям, але тепер – у золоті.

Отже, розповідаємо про нову монету.

⤵️⤵️⤵️

Вона має номінал 20 гривень і виготовлена із золота 900 проби.

🔹На аверсі на тлі патерну з ММ-14 (“Малюнка маскувального зразка 2014 року”, відомого також під неофіційними назвами “Піксель” та “Український піксель”) зображено стилізований лавровий вінок, що символізує славу та перемогу.

🔹На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено Архістратига Михаїла; праворуч та ліворуч розташовані стилізовані силуети воїнів Збройних Сил України, гвинтокрили та протитанкові їжаки, що композиційно підкреслюють боротьбу за збереження незалежності. По колу напис: …ЗА НАС І ДУШІ ПРАВЕДНИХ, І СИЛА АРХІСТРАТИГА МИХАЇЛА (рядки з поеми Т. Г. Шевченка “Гайдамаки”) – використано шрифт “ChebanykSansN.2017 © VasylChebanyk”.

Тираж – до 10 000 штук.

🗓️ Реалізація пам’ятної монети в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та банками-дистриб’юторами розпочнеться в січні 2026 року.

Детальніше про продаж дізнавайтеся на сайті інтернет-магазину та сайтах банків-дистриб’юторів.

​​#ПризначенняНБУ

Ігоря Лужанського призначено директором Департаменту стратегії та розвитку НБУ.

Цей департамент належить до вертикалі підпорядкування «Загальний блок», керівництво якою здійснює Голова Національного банку Андрій Пишний.

Новопризначений директор насамперед зосередиться на посиленні ефективності реалізації місії та стратегічних завдань Національного банку, розвитку функцій стратегічного аналізу, плануванні та управлінні проєктами і процесами, а також на системному впровадженні принципів інклюзії.

💬 «Досвід Ігоря Лужанського як добровольця, ветерана війни, керівника та командира сформував експертизу, у центрі якої – людська гідність, довіра та відповідальність за спільний результат.

Для нас важливо і навіть принципово, щоб цей досвід трансформувався в інклюзивний управлінський та стратегічний підхід – із глибоким розумінням потреб ветеранів, із повагою до різноманіття та з готовністю створювати у фінансовій системі рівні можливості для кожного громадянина. Розраховую, що його лідерство дасть нам змогу не лише формувати таке стратегічне бачення, а й втілювати на практиці відповідні дієві зміни», – наголосив Андрій Пишний.

📍Детальніше.

​​Маємо результати оцінки стійкості в розрізі банків.

➡️ Нагадаємо, що вона передбачає оцінку якості активів (AQR) для всіх банків, екстраполяцію результатів AQR у разі виявлення великої кількості помилок в оцінці пруденційних резервів за кредитами, а для найбільших банків ще й стрес-тестування.

Отже:

1️⃣ результати AQR практично не потребували коригування оцінок пруденційних резервів. Відповідно не було підстав і для здійснення екстраполяції результатів першого етапу;

2️⃣ цьогоріч НБУ повернувся до довоєнної практики стрес-тестування із використанням двох макроекономічних сценаріїв – базового та несприятливого. Стрес-тестування проходила 21 фінустанова, на які загалом припадає понад 90% активів банківської системи. 

За результатами стрес-тестування цього року загальний обсяг капіталу банків зростав за обох сценаріїв, тоді як у 2021 році капітал системи в цілому знижувався за несприятливим сценарієм;

3️⃣ порівняно з результатами оцінки стійкості до повномасштабного вторгнення знизилася кількість банків, для яких встановлено підвищені вимоги до достатності капіталу. 12 банків пройшли стрес-тестування без встановлення необхідних рівнів достатності капіталу;

4️⃣ усі банки, для яких встановлено потребу в капіталі, вже виконують погоджені із Національним банком програми реструктуризації. Ці програми переважно містять заходи, які зменшують вразливість банків до ризиків та відповідно дають змогу знизити необхідні нормативи достатності капіталу. Вони не передбачали докапіталізації власниками, проте містили плани наростити капітал за рахунок прибутків;

5️⃣ за результатами виконання програм реструктуризації фінустанови мають досягнути необхідних рівнів достатності капіталу, визначених за базовим сценарієм, до кінця цього року, а за несприятливим – до жовтня 2026 року.

📍Детальніше.

🌍 🇺🇦 Які глобальні та локальні зміни чекають на українські банки?

Про це розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для журналу “Форбс Українаˮ.

На думку Голови НБУ, до 2030 року актуальними будуть такі тренди: платформізація банків, BigTech і перерозподіл доходів, цифрові валюти центральних банків (CBDC), регуляторний апгрейд та розвиток людського капіталу.

➡️ Для українського фінансового сектору на найближчу перспективу Голова НБУ окреслив такі завдання:

▪️визначитися зі стратегією розвитку державних банків;
▪️подальше вдосконалення нагляду із застосуванням ризик-орієнтованого підходу;
▪️доопрацювати законодавства про віртуальні активи;
▪️подальша робота з небанківським фінсектором в напрямі регулювання, прозорості та ризик-менеджменту;
▪️максимальне наближення сектору до вимог ЄС;
▪️посилення інклюзії;
▪️розвиток інфраструктури ринків капіталу.

​​📉 Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 1 грудня 2025 року скоротилася до 23,9%.

Це на 6,4 в. п. менше порівняно з показником на початок року. Без урахування кредитів старих боргів державних банків та боргів колишніх власників АТ КБ "ПриватБанк", ця частка є суттєво нижчою.

☝️Визначальним чинником скорочення частки NPL у січні – листопаді 2025 року стало зростання обсягу нових кредитів ліпшої якості.

Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі за цей період зріс на 256,8 млрд грн, або на 19,8% до 1,555 трлн грн. Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився за цей період на 21,4 млрд грн, або на 5,4%.

Частка NPL фізичних осіб за 11 місяців 2025 року знизилася на 2,0 в. п. до 12,5%, бізнесу – на 8,1 в. п. до 30,9%.

➡️ Детальніше – за посиланням.

​​Ось-ось і 2025 рік залишиться позаду.

Для багатьох із нас він був роком болю, втрат, руйнувань та моментів безсилля, але також і моментів величезної любові, тепла, мужності, відданості та вдячності.

Попри всі виклики, ми підтримували одне одного, працювали, допомагали і не здавалися, навіть коли було дуже важко. Бо ми сильні, бо ми разом!

Дякуємо кожному з вас за єдність, а нашим захисникам і захисницям – за можливість зустрічати ще один, новий рік.

Бажаємо нашій країні та кожному з вас миру і щастя, щоб у новому році зустрілися всі ті, хто в розлуці, щоб кожен дім наповнився сміхом, радістю і світлом, а життя нарешті було без тривог, зі сміливими планами не на тиждень, а на роки.

Вистоїмо, бо разом ми сильні!

З Новим роком! 🇺🇦

​​📊 Бізнес зберіг стримані оцінки своєї ділової активності.

Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).

У грудні 2025 року ІОДА становив 49.2 порівняно з 49.4 в листопаді 2025 року, але був суттєво вищий за рівень грудня 2024 року (45.9) та загалом мав найвище значення в грудні за всі роки з початку опитувань.

🚩 Економічну активність підприємств стримували:

▪️подальше погіршення безпекової ситуації;
▪️тривалі відключення електроенергії;
▪️зростання виробничих витрат бізнесу;
▪️руйнування виробничих і логістичних потужностей;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів;
▪️сезонний фактор.

🟢 Водночас позитивними чинниками залишалися:

▪️стійкий споживчий попит;
▪️надходження міжнародної допомоги;
▪️збільшення пропозиції продовольчих товарів;
▪️сповільнення темпів інфляції.

Підприємства торгівлі були найоптимістичнішими серед усіх, свої економічні результати вони позитивно оцінили десятий місяць поспіль. Водночас найстриманішими вдруге поспіль були підприємства промисловості.

Підприємства будівництва та торгівлі очікували на помірніше здорожчання цін на продукцію власного виробництва / вартості товарів, закуплених для продажу, на тлі збереження високих темпів зростання закупівельних цін. Натомість підприємства промисловості та сфери послуг підвищили оцінки щодо здорожчання як цін постачальників, так і цін / тарифів на власну продукцію / послуги.

☝️Ситуація на ринку праці пом’якшилася.

Респонденти сфер будівництва та торгівлі були оптимістично налаштовані щодо загальної чисельності працівників, натомість підприємства промисловості та сектору послуг зберегли стримані оцінки.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​📊 Статистика Депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП

У 2025 році уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах понад 569 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 2 027 млрд грн.

✅ Так, упродовж року Міністерство фінансів:

▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 430 133,1 млн грн, 2 445,9 млн дол. США та 779,2 млн євро;

▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 320 344,4 млн грн, 2 883,0 млн дол. США та 752,5 млн євро.

Роловер вкладень в ОВДП за підсумками 2025 року становить 113% за номіналом у всіх валютах за поточним офіційним курсом.

☝️Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у грудні, становила в гривні 17,80% річних, у доларах США – 4,00% річних, в євро – 3,25% річних.

Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб станом на 01 січня 2026 року становив 181,6 млрд грн в еквіваленті порівняно з 171,4 млрд грн в еквіваленті станом на 01 січня 2024 року.

💬 “Стабільна робота внутрішнього боргового ринку – результат ефективної взаємодії фіскальної та монетарної влади та вагома складова забезпечення макрофінансової стійкості. Це важливий інструмент для поліпшення строковості коштів у банківській системі, мінімізації ризиків для валютного ринку та цінової стабільності, а разом із потужною міжнародною підтримкою – запобіжник емісійного фінансування дефіциту бюджету три роки поспіль під час повномасштабної війни“, – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.

ℹ️ Детальна статистика – за посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡 Про майбутні глобальні фінансові тренди та завдання для фінсектору України, а також про практичний бік реалізації монетарної політики говорили експерти НБУ цього тижня.

Як завжди, детально про все – у дайджесті.
👇👇👇

🚩 Про п’ять головних глобальних фінансових трендів до 2030 року та ключові завдання фінансового сектору України, які вже на порядку денному, розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для журналу «Форбс Україна».

🚩 Про практичні аспекти формулювання та реалізації монетарної політики розповіли фахівці Департаменту монетарної політики та економічного аналізу під час XVI семінару для викладачів українських закладів вищої освіти.

​​📣 Інформуємо про стан спецрахунку за підсумком грудня і загалом 2025 року.

На спецрахунок, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, у грудні 2025 року надійшло майже 20 млрд грн, а загалом за рік – майже 97 млрд грн в еквіваленті (для порівняння за підсумком 2024 року надійшло майже 16 млрд грн в еквіваленті).

☝️Загалом із початку повномасштабного вторгнення рф в Україну на спецрахунок НБУ надійшло майже 146,8 млрд грн.

Станом на 01 січня 2026 року залишок коштів на спецрахунку становить понад 24,7 млрд грн.

✅ У 2025 році на потреби оборони зі спецрахунку перераховано понад 88 млрд грн (за підсумком 2024 року – понад 5,9 млрд грн).

Загалом від початку повномасштабного вторгнення рф перераховано понад 122,6 млрд грн, із них у грудні 2025 року – майже 26 млрд грн.

➡️ Підтримати сили оборони.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​🟢 Бізнес в Україні потерпає від війни, однак продовжує працювати, зберігає платоспроможність і нарощує кредитний портфель навіть у прифронтових областях, у тому числі завдяки державній підтримці.

Умови ведення бізнесу на прифронтових територіях залишаються складними через інтенсивність обстрілів, міграцію населення до безпечніших регіонів та ризики окупації.

Водночас зберігаються передумови для подальшого банківського фінансування підприємств у цих регіонах.

☝️За даними Звіту про фінансову стабільність, підприємства в наближених до фронту областях мають операційну рентабельність на рівні середньої по країні.

Із середини 2024 року банки нарощують темпи кредитування в прифронтових регіонах, і зараз ці темпи співмірні з іншими регіонами.

Тривалий час після початку вторгнення кредитування в наближених до фронту областях було вкрай обмеженим, адже банки після втрати понад третини портфеля в цих регіонах уникали їх кредитування.

✅ Ключові фактори відновлення кредитування бізнесу в прифронтових областях:

▪️спрямування державної підтримки на ці регіони, зокрема поширення державних гарантій на ці території та запровадження компенсації воєнних збитків від ЕКА;
▪️пристосування кредитної політики банків до викликів війни;
▪️пристосування бізнесу до роботи в умовах високих безпекових ризиків.

Попри високі безпекові ризики, попит на позики зберігається. Банки прогнозують його подальше зростання та підтверджують готовність підтримувати бізнес.

ℹ️ Детальніше – у Звіті про фінансову стабільність за посиланням.

​​🟢 Розповідаємо про зміни, що відбулися на фінансовому ринку в грудні.

Отже:

▪️кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на шість компаній – до 775;
▪️кількість банків – 61.

☑️ Станом на 1 січня 2026 року на ринку небанківських фінансових послуг працювало:

411 фінансових компаній (було 414);
47 страховиків non-life (було 48), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
101 ломбард (було 102);
85 кредитних спілок (було 86);
один лізингодавець (без змін);
45 страхових брокерів (без змін);
74 колекторські компанії (без змін).

Кількість банківських груп зменшилася на одну (15), а небанківських – не змінилася (41).

☝️На платіжному ринку без змін діють 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні та 10 міжнародних.

Також без змін і на ринку надавачів фінансових платіжних послуг. Там працюють:

▪️16 платіжних установ;
▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.

До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 66 комерційних агентів (було 58) та 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін).

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​📈 Упродовж 2025 року міжнародні резерви зросли на понад 30% до 57,3 млрд дол. США.

Це найвищий показник за всю історію незалежної України.

Зокрема, грудні вони зросли на 4,6%.

Такій динаміці сприяли надходження від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.

Минулого року Україна отримала найпотужнішу світову фінансову підтримку за часів повномасштабної війни – 52,4 млрд дол. США, відповідно до балансових даних.

✅ Найбільша фінансова допомога надійшла:

▪️від Європейського Союзу – 32,7 млрд дол. США;
▪️через рахунки Світового банку – 13,2 млрд дол. США;
▪️від Канади – 3,4 млрд дол. США;
▪️від МВФ – 0,9 млрд дол. США;
▪️від Банку розвитку Ради Європи – 0,2 млрд дол. США.

Також Україна отримала 2,0 млрд дол. США відповідно до угоди між Україною та Великобританією в межах ERA.

Ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів України у зв’язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання.

☝️Крім того, у 2025 році країна отримала понад 3,3 млрд дол. США завдяки розміщенню валютних ОВДП. Це разом із міжнародною допомогою дало змогу:

▪️компенсувати виплати країни за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті (6,8 млрд дол. США) та виплати Міжнародному валютному фонду (3,2 млрд дол. США);

▪️компенсувати чисті інтервенції НБУ з продажу валюти (36,2 млрд дол. США), що здійснювалися для компенсації структурного дефіциту на валютному ринку та згладжування надмірних курсових коливань в умовах керованої гнучкості обмінного курсу;

▪️наростити міжнародні резерви до історично рекордного рівня, що є достатнім, щоб і надалі підтримувати курсову стійкість.

💬 “Рекордне зростання обсягу міжнародних резервів під час повномасштабної війни стало можливим завдяки синергії трьох ключових чинників. По-перше, це потужна підтримка наших міжнародних партнерів, яка є не благодійністю, а по суті платою за безпекові послуги, що надає Україна дуже дорогою ціною. По-друге, стабільна робота внутрішнього боргового ринку, що є результатом ефективної взаємодії фіскальної та монетарної влади. По-третє, політика Національного банку – комплекс інструментів процентної та валютно-курсової політики, заходів контролю за рухом капіталу тощо, що дає змогу витрачати менше, ніж країна отримує, і нарощувати "подушку безпеки" у вигляді міжнародних резервів. У 2026 році Україна розраховує отримати понад 45 млрд дол. США від міжнародних партнерів. Це наш запас міцності для безперебійного фінансування потреб країни на оборону і відбудову, збереження стійкості валютного ринку", – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​❓ Якими були економічні результати в листопаді-грудні минулого року?

Детальна відповідь – у Макроекономічному та монетарному огляді НБУ.
👇👇👇

✅ Ключові тенденції:

▪️За даними ДССУ, інфляція в листопаді знизилася до 9,3% у річному вимірі. Зокрема, повільніше зростали ціни на продукти харчування.

За оцінками НБУ, такі тенденції зберіглися й у грудні.

▪️Зростання енергодефіциту стримувало діяльність у низці секторів промисловості.

Водночас оборонні замовлення підтримали зростання металургії, а жнива пізніх культур – зростання сільського господарства і сповільнення спаду у вантажних перевезеннях. Будівництво пожвавилося, а обсяги торгівлі далі зростали.

▪️Дефіцит робочої сили поступово зменшувався, проте залишався високим, що підтримувало зростання реальних зарплат (показника, що вже враховує інфляцію).

Збільшення кількості українських мігрантів за кордоном тривало.

▪️У листопаді дефіцит поточного рахунку розширився через вичерпання ефекту разових надходжень до благодійних фондів у жовтні та незначне розширення дефіциту торгівлі товарами.

Водночас стійке зовнішнє фінансування дало змогу наростити міжнародні резерви до чергового історичного максимуму – 57,3 млрд дол. США.

▪️Дефіцит державного бюджету в грудні сягнув рекордних значень, а за весь 2025 рік очікувано й суттєво перевищив показник 2024 року.

Він надалі фінансувався за рахунок міжнародної допомоги та внутрішніх залучень. Роловер ОВДП у всіх валютах у 2025 році становив 116%.

▪️Збереження облікової ставки на незмінному рівні в грудні сприяло подальшому нарощуванню обсягів вкладень населення в гривневі строкові депозити та ОВДП. Це обмежило, зокрема, сезонне зростання чистого попиту на іноземну валюту в грудні.

Чистий продаж валюти НБУ хоча й сезонно збільшився порівняно з попередніми місяцями, але був меншим, ніж рік тому.

ℹ️ Деталі ‒ за посиланням.

​​🟢 Національний банк системно впроваджує ключові вимоги до діяльності банків відповідно до Базельських стандартів та законодавства ЄС.

Це вже забезпечило високий рівень еквівалентності вітчизняних вимог європейським – 78% за даними самооцінки 2025 року за підтримки партнерів.

Однак для вступу в ЄС потрібно втілити всі наявні там вимоги до банків в Україні. НБУ розробив покроковий план упровадження відповідних регуляторних змін.

📑 Деталі цього плану – в окремому розділі Звіту про фінансову стабільність.

Якщо коротко ⤵️

▪️наприкінці 2025 року вже оновлено вимоги щодо контролю концентрації кредитного ризику (LEX) та покриття капіталом операційного ризику, запроваджено вимоги до розкриття інформації про управління ризиками (Pillar III);

▪️протягом першого півріччя 2026 року буде знижено мінімальні вимоги до достатності капіталу до рівня в ЄС та водночас упроваджено вимогу щодо дотримання банками буферів консервації капіталу та системної важливості, а також запроваджено вимоги до управління ризиком третіх сторін;

▪️у другому півріччі 2026 року НБУ надалі напрацьовуватиме рішення для управління банками ESG ризиками, встановить вимоги до дотримання банками індивідуальних нормативів відповідно до Pillar II, доповнюватиме перелік інформації для розкриття в межах Pillar III;

▪️у 2027 році очікується врахування інструментів сек’юритизації в нормативах після розроблення і схвалення відповідного законодавства;

▪️надалі – після завершення воєнного стану та вступу в ЄС – імплементація Директиви із відновлення та врегулювання банків (BRRD), а також запровадження складніших методів розрахунку вимог до капіталу.

Банки готові до зазначених новацій. Оцінка стійкості 2025 року підтвердила наявність у системі достатнього запасу міцності та спроможність банків зберігати стійкість навіть за несприятливого сценарію.

Крім того, банки забезпечили безперервність власних процесів, тож подальша трансформація сектору відбувається непомітно для клієнтів.

📌 Детальніше – у Звіті про фінансову стабільність.

​​#НБУ_медіачек

Знову бачимо, що в інтернет-мережі та в окремих медіа поширюється інформація про те, що реалізація ініціативи зі зміни назви розмінної монети “копійка” на “шаг” потребуватиме від держави та НБУ додаткових значних витрат.

«Доказом» цього твердження є нібито те, що Національний банк розпочав закупівлю обладнання для знищення копійок, які будуть вилучатися після зміни назви розмінних монет.

❗️Наголошуємо, що це маніпуляція! Така інформація не відповідає дійсності.

➡️ По-перше, як ми неодноразово зазначали, зміна назви розмінної монети “копійка” на питомо українську назву “шаг” не потребуватиме жодних додаткових витрат з боку держави.

Також не передбачається додаткових витрат виробничого чи організаційно-технічного характеру з боку НБУ. Усі витрати здійснюватимуться в межах вже передбачених операційних витрат на виготовлення банкнот і монет та утилізацію непридатної, вилученої з обігу готівки.

➡️ По-друге, після введення в обіг Національним банком розмінних монет, номінованих у шагах, не планується одномоментне вилучення копійок.

Оскільки монети “50 шагів” та “50 копійок” перебуватимуть в обігу паралельно, вилучення з обігу останніх і їх утилізація наразі не передбачається.

❓Для чого ж тоді НБУ купує обладнання для знищення монет?

Пояснюємо.
👇👇👇

Наразі ми дійсно купуємо спеціалізоване обладнання виробника Monea, марки M60-Decoiner 600 для знищення монет. Цей процес розпочався ще у 2024 році.

Але ця закупівля ніяк не пов’язана з ініціативою щодо шагів. Йдеться про звичайну операційну діяльність НБУ.

Із 2019 року ми вилучаємо з обігу розмінні монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок, що перестали бути платіжними засобами.

☝️За цей час накопичилися значні обсяги непридатних для обігу монет – близько 800 тон. Монети і далі надходять, адже ми продовжили термін їх вилучення (до закінчення дії воєнного стану та ще 90 днів після цього).

Додатково почали надходити з обігу монети номіналом 10 копійок, поступове вилучення яких розпочалося з жовтня 2025 року.

Торік вилучено вже 3,1 млн штук монет цього номіналу. За нашими розрахунками з готівкового обігу може повернутися 5 – 6 % монет номіналом 10 копійок, це близько 420 тон.

Тобто загальний обсяг монет, що потребуватимуть утилізації, становитиме понад 1 200 тон.

💡До речі, для розуміння: у готівковому обігу зараз перебуває близько 11,7 млрд монет, які ми вилучаємо з обігу, а їх загальна вага – понад 28,5 тисяч тон.

Вилучені монети НБУ має утилізувати, знищивши мотиви зображення та перетворивши на брухт. Такий брухт продається на спеціальних аукціонах.

Наприклад, лише у 2025 році дохід Національного банку від його продажу становив близько 29,3 млн грн.

🟢 Зараз знищення монет відбувається на застарілому обладнанні Банкнотно-монетного двору загальною потужністю від 100 до 185 кг/год.

🚩 За такої потужності термін знищення накопичених монет становитиме понад дев’ять років!

Крім того, наявне обладнання має інше призначення – знищення технічних відходів виробництва грошових знаків.

Тому ще у 2024 році НБУ ініціював закупівлю сучасного, потужного обладнання, щоб підвищити продуктивність та автоматизацію процесу знищення непридатних до обігу монет.

☝️Нове обладнання здатне вдвічі пришвидшити темпи знищення накопичених монет і впоратися приблизно за чотири роки.

Крім того, впродовж наступних двох-трьох років НБУ зможе отримати до 153 млн грн доходу від реалізації брухту знищених монет. І це суттєво перевищує витрати на придбання нового обладнання (його вартість – 252 300 євро або 12,6 млн грн).

Тож ніякої зради. Довіряйте лише перевіреній інформації.

❓З якими стартовими позиціями Україна входить у 2026 рік?

Відповідь на це питання дав Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для інформаційного агентства “Укрінформ”.

💬 “Факти свідчать про таке: викликів вистачає, однак Україна має запас міцності", – пише Андрій Пишний.

Так, економіка відновлюється повільно.

Дефіцити державного бюджету та зовнішньої торгівлі є рекордними. Безпекова й енергетична ситуація залишаються складними.

Водночас інфляція знижується. Банківська система є стійкою і нарощує кредитування.

Міжнародні резерви – на історичному максимумі. Є домовленості з партнерами щодо фінансування.

ℹ️ Детальніше про кожен показник читайте в колонці.