​​❓ Якими були економічні результати в листопаді-грудні минулого року?

Детальна відповідь – у Макроекономічному та монетарному огляді НБУ.
👇👇👇

✅ Ключові тенденції:

▪️За даними ДССУ, інфляція в листопаді знизилася до 9,3% у річному вимірі. Зокрема, повільніше зростали ціни на продукти харчування.

За оцінками НБУ, такі тенденції зберіглися й у грудні.

▪️Зростання енергодефіциту стримувало діяльність у низці секторів промисловості.

Водночас оборонні замовлення підтримали зростання металургії, а жнива пізніх культур – зростання сільського господарства і сповільнення спаду у вантажних перевезеннях. Будівництво пожвавилося, а обсяги торгівлі далі зростали.

▪️Дефіцит робочої сили поступово зменшувався, проте залишався високим, що підтримувало зростання реальних зарплат (показника, що вже враховує інфляцію).

Збільшення кількості українських мігрантів за кордоном тривало.

▪️У листопаді дефіцит поточного рахунку розширився через вичерпання ефекту разових надходжень до благодійних фондів у жовтні та незначне розширення дефіциту торгівлі товарами.

Водночас стійке зовнішнє фінансування дало змогу наростити міжнародні резерви до чергового історичного максимуму – 57,3 млрд дол. США.

▪️Дефіцит державного бюджету в грудні сягнув рекордних значень, а за весь 2025 рік очікувано й суттєво перевищив показник 2024 року.

Він надалі фінансувався за рахунок міжнародної допомоги та внутрішніх залучень. Роловер ОВДП у всіх валютах у 2025 році становив 116%.

▪️Збереження облікової ставки на незмінному рівні в грудні сприяло подальшому нарощуванню обсягів вкладень населення в гривневі строкові депозити та ОВДП. Це обмежило, зокрема, сезонне зростання чистого попиту на іноземну валюту в грудні.

Чистий продаж валюти НБУ хоча й сезонно збільшився порівняно з попередніми місяцями, але був меншим, ніж рік тому.

ℹ️ Деталі ‒ за посиланням.

​​🟢 Національний банк системно впроваджує ключові вимоги до діяльності банків відповідно до Базельських стандартів та законодавства ЄС.

Це вже забезпечило високий рівень еквівалентності вітчизняних вимог європейським – 78% за даними самооцінки 2025 року за підтримки партнерів.

Однак для вступу в ЄС потрібно втілити всі наявні там вимоги до банків в Україні. НБУ розробив покроковий план упровадження відповідних регуляторних змін.

📑 Деталі цього плану – в окремому розділі Звіту про фінансову стабільність.

Якщо коротко ⤵️

▪️наприкінці 2025 року вже оновлено вимоги щодо контролю концентрації кредитного ризику (LEX) та покриття капіталом операційного ризику, запроваджено вимоги до розкриття інформації про управління ризиками (Pillar III);

▪️протягом першого півріччя 2026 року буде знижено мінімальні вимоги до достатності капіталу до рівня в ЄС та водночас упроваджено вимогу щодо дотримання банками буферів консервації капіталу та системної важливості, а також запроваджено вимоги до управління ризиком третіх сторін;

▪️у другому півріччі 2026 року НБУ надалі напрацьовуватиме рішення для управління банками ESG ризиками, встановить вимоги до дотримання банками індивідуальних нормативів відповідно до Pillar II, доповнюватиме перелік інформації для розкриття в межах Pillar III;

▪️у 2027 році очікується врахування інструментів сек’юритизації в нормативах після розроблення і схвалення відповідного законодавства;

▪️надалі – після завершення воєнного стану та вступу в ЄС – імплементація Директиви із відновлення та врегулювання банків (BRRD), а також запровадження складніших методів розрахунку вимог до капіталу.

Банки готові до зазначених новацій. Оцінка стійкості 2025 року підтвердила наявність у системі достатнього запасу міцності та спроможність банків зберігати стійкість навіть за несприятливого сценарію.

Крім того, банки забезпечили безперервність власних процесів, тож подальша трансформація сектору відбувається непомітно для клієнтів.

📌 Детальніше – у Звіті про фінансову стабільність.

​​#НБУ_медіачек

Знову бачимо, що в інтернет-мережі та в окремих медіа поширюється інформація про те, що реалізація ініціативи зі зміни назви розмінної монети “копійка” на “шаг” потребуватиме від держави та НБУ додаткових значних витрат.

«Доказом» цього твердження є нібито те, що Національний банк розпочав закупівлю обладнання для знищення копійок, які будуть вилучатися після зміни назви розмінних монет.

❗️Наголошуємо, що це маніпуляція! Така інформація не відповідає дійсності.

➡️ По-перше, як ми неодноразово зазначали, зміна назви розмінної монети “копійка” на питомо українську назву “шаг” не потребуватиме жодних додаткових витрат з боку держави.

Також не передбачається додаткових витрат виробничого чи організаційно-технічного характеру з боку НБУ. Усі витрати здійснюватимуться в межах вже передбачених операційних витрат на виготовлення банкнот і монет та утилізацію непридатної, вилученої з обігу готівки.

➡️ По-друге, після введення в обіг Національним банком розмінних монет, номінованих у шагах, не планується одномоментне вилучення копійок.

Оскільки монети “50 шагів” та “50 копійок” перебуватимуть в обігу паралельно, вилучення з обігу останніх і їх утилізація наразі не передбачається.

❓Для чого ж тоді НБУ купує обладнання для знищення монет?

Пояснюємо.
👇👇👇

Наразі ми дійсно купуємо спеціалізоване обладнання виробника Monea, марки M60-Decoiner 600 для знищення монет. Цей процес розпочався ще у 2024 році.

Але ця закупівля ніяк не пов’язана з ініціативою щодо шагів. Йдеться про звичайну операційну діяльність НБУ.

Із 2019 року ми вилучаємо з обігу розмінні монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок, що перестали бути платіжними засобами.

☝️За цей час накопичилися значні обсяги непридатних для обігу монет – близько 800 тон. Монети і далі надходять, адже ми продовжили термін їх вилучення (до закінчення дії воєнного стану та ще 90 днів після цього).

Додатково почали надходити з обігу монети номіналом 10 копійок, поступове вилучення яких розпочалося з жовтня 2025 року.

Торік вилучено вже 3,1 млн штук монет цього номіналу. За нашими розрахунками з готівкового обігу може повернутися 5 – 6 % монет номіналом 10 копійок, це близько 420 тон.

Тобто загальний обсяг монет, що потребуватимуть утилізації, становитиме понад 1 200 тон.

💡До речі, для розуміння: у готівковому обігу зараз перебуває близько 11,7 млрд монет, які ми вилучаємо з обігу, а їх загальна вага – понад 28,5 тисяч тон.

Вилучені монети НБУ має утилізувати, знищивши мотиви зображення та перетворивши на брухт. Такий брухт продається на спеціальних аукціонах.

Наприклад, лише у 2025 році дохід Національного банку від його продажу становив близько 29,3 млн грн.

🟢 Зараз знищення монет відбувається на застарілому обладнанні Банкнотно-монетного двору загальною потужністю від 100 до 185 кг/год.

🚩 За такої потужності термін знищення накопичених монет становитиме понад дев’ять років!

Крім того, наявне обладнання має інше призначення – знищення технічних відходів виробництва грошових знаків.

Тому ще у 2024 році НБУ ініціював закупівлю сучасного, потужного обладнання, щоб підвищити продуктивність та автоматизацію процесу знищення непридатних до обігу монет.

☝️Нове обладнання здатне вдвічі пришвидшити темпи знищення накопичених монет і впоратися приблизно за чотири роки.

Крім того, впродовж наступних двох-трьох років НБУ зможе отримати до 153 млн грн доходу від реалізації брухту знищених монет. І це суттєво перевищує витрати на придбання нового обладнання (його вартість – 252 300 євро або 12,6 млн грн).

Тож ніякої зради. Довіряйте лише перевіреній інформації.

❓З якими стартовими позиціями Україна входить у 2026 рік?

Відповідь на це питання дав Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для інформаційного агентства “Укрінформ”.

💬 “Факти свідчать про таке: викликів вистачає, однак Україна має запас міцності", – пише Андрій Пишний.

Так, економіка відновлюється повільно.

Дефіцити державного бюджету та зовнішньої торгівлі є рекордними. Безпекова й енергетична ситуація залишаються складними.

Водночас інфляція знижується. Банківська система є стійкою і нарощує кредитування.

Міжнародні резерви – на історичному максимумі. Є домовленості з партнерами щодо фінансування.

ℹ️ Детальніше про кожен показник читайте в колонці.

​​📉 У грудні 2025 року інфляція надалі сповільнювалася – до 8,0% у річному вимірі.

Про це свідчать дані Держстату.

Фактична інфляція була нижчою, ніж прогнозував НБУ, насамперед завдяки подальшому відображенню ефектів вищих урожаїв.

Базова інфляція також виявилася нижчою за прогноз унаслідок стрімкішого сповільнення подорожчання непродовольчих товарів і послуг на тлі послаблення тиску з боку ринку праці та стійкої ситуації на валютному ринку.

❓Що буде далі?

У 2026 році очікується подальше сповільнення інфляції, зокрема завдяки поступовому зменшенню дисбалансів на ринку праці, помірному зовнішньому ціновому тиску та заходам монетарної політики НБУ.

Оновлений прогноз інфляції на 2026-2028 роки буде представлений наприкінці січня у межах макропрогнозу НБУ.

ℹ️ Детально про те, як змінювалися ціни на товари та послуги у грудні – читайте за посиланням.

​​🟢 Українські банки станом на початок 2026 року мають достатній запас капіталу та виконують встановлені нормативи його достатності.

Як свідчать дані щодо значень пруденційних нормативів по системі банків на 1 січня 2026 року, регулятивний капітал становить 290,8 млрд грн, що на 22 млрд грн або на 8% вище показника на 1 січня 2025 року.

☝️Водночас з огляду на прискорене нарощення банками кредитів показники достатності капіталу за рік дещо знизилися, хоча банки й продовжують виконувати нормативи достатності капіталу із значним запасом, зокрема:

▪️норматив достатності регулятивного капіталу, що має бути не менше 10%, становить 15,83%;
▪️норматив достатності капіталу 1 рівня (не менше 7,5%) – 15,54%;
▪️норматив достатності основного капіталу 1 рівня (не менше 5,625%) – 15,54%.

Оцінка стійкості 2025 року, що вперше з початку повномасштабного вторгнення здійснювалася за стандартною процедурою, підтвердила наявність у банків загалом достатнього запасу капіталу для покриття ризиків та подальшого збільшення кредитного портфеля навіть у разі реалізації гіпотетичних кризових сценаріїв.

Лише окремі установи, для яких встановлено підвищені необхідні рівні достатності капіталу, виконують узгоджені з НБУ програми реструктуризації.

🛡️Стабільна рентабельність сектору – запорука подальшої підтримки капіталізації та нарощення банками операцій. Підвищення податку на прибуток банків у 2026 році до 50% дещо стримуватиме потенціал зростання активних операцій банків.

Ціллю Національного банку є подальше впровадження вимог ЄС у фінансовому секторі відповідно до переговорних позицій, що підвищує стійкість сектору до викликів.

Так, за рік із початку 2027 року банки мають дотримуватися вимог до буферів капіталу та підвищених індивідуальних вимог до капіталу в межах Pillar II. Запроваджуючи нові вимоги, Національний банк орієнтуватиметься на збереження спроможності фінансового сектору кредитувати економіку.

​​🟢 Про роботу СЕП НБУ у 2025 році

Система електронних платежів Національного банку (СЕП) минулого року працювала стабільно і надійно, забезпечуючи безперебійний рух коштів в економіці країни, та ефективно розвивалася.

📊 Це підтверджує наша статистика.

Так, протягом 2025 року через СЕП здійснено 595,1 млн платежів на загальну суму 273,6 трлн грн. Це більше на 23% за кількістю та на 13,5% за обсягом порівняно з 2024 роком.

Крім того, торік через систему здійснено 35,9 млн миттєвих переказів на загальну суму 163,1 млрд грн.

⏰ Середній час здійснення платежів залишається на рівні кількох хвилин. Більше 90% миттєвих переказів виконувалися швидше ніж за три секунди.

Навіть в умовах повномасштабної війни НБУ працював над розвитком СЕП, запроваджуючи нові можливості для користувачів, посилюючи безпеку та конкуренцію на платіжному ринку.

ℹ️ Деталі – за посиланням.

​​💡НБУ пом’якшує валютні обмеження та уточнює особливості валютного регулювання, щоб підтримати роботу українського бізнесу.

📆 З 14 січня 2026 року набули чинності такі зміни:

1️⃣ Розширюються можливості компаній у межах стимулюючої лібералізації

НБУ запроваджує новий стимулюючий ліміт – “позиковий”, щоб збільшити гнучкість українських підприємств в управлінні залученими ними коштами з-за кордону.

☝️Ключова мета – створити регуляторне підґрунтя, що сприятиме реструктуризації “старих” зовнішніх позик. Це важливо для залучення нових ресурсів в економіку України.

Розмір “позикового” ліміту = сумі коштів, що надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року. Він зменшуватиметься еквівалентно до погашення основної суми такого кредиту.

У межах “позикового” ліміту бізнес зможе здійснити операції, передбачені стимулюючою лібералізацією: погашення "старих" кредитів, розрахунки за "старий" імпорт товарів, фінансування закордонних підрозділів тощо.

2️⃣ Продавці та виробники товарів матимуть змогу переказувати валюту на рахунки фізичних осіб в іноземних банках для відшкодування коштів за повернений та непоставлений товар

☝️Важлива умова для проведення таких операцій – повернення коштів здійснюватиметься на рахунок фізичної особи-споживача, з якого проводилася оплата товару, а сума повернення коштів у валюті платежу не повинна перевищувати вартість товару під час його купівлі.

Такі зміни потрібні, щоб забезпечити рівні умови для фізичних осіб-споживачів товарів, придбаних на території України, що підтримає привабливість українських виробників.

3️⃣ Запроваджуються зміни у сфері валютного нагляду за граничними строками розрахунків за експорт товарів з метою імплементації розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2025 року № 1209-р.

Зміни стосуються діяльності Експортно-кредитного агентства та експорту страхових послуг.

📌 Деталі – за посиланням.

​​📊 Бізнес очікує зростання ділової активності у 2026 році на тлі поліпшення інфляційних та незначного посилення курсових очікувань.

Про це свідчать результати опитування 663 керівників підприємств з 21 регіону країни у ІV кварталі 2025 року.

Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) становив 102.1% порівняно зі 102.5% у ІІІ кварталі 2025 року.

🟢 Макроекономічна ситуація в Україні

Хоча загалом бізнес стримано оцінив обсяги виробництва товарів і послуг в наступні 12 місяців, оптимістами в цьому питанні виявилися:

▪️респонденти з восьми областей;
▪️представники переважної більшості видів економічної діяльності;
▪️великі підприємства;
▪️підприємства, що працюють виключно на внутрішньому ринку.

Інфляційні очікування у IV кварталі поліпшились: очікувана в найближчі 12 місяців річна інфляція становила 11.1% порівняно з 11.4 % у ІІІ кварталі.

Натомість курсові очікування незначно посилились – до 44.27 грн/дол. США з 44.11 грн/дол. США у попередньому опитуванні.

🟢 Поточний стан та розвиток підприємств

Бізнес зберіг як стримані оцінки щодо поточного фінансово-економічного стану власних підприємств, так і позитивні – стосовно змін у найближчий рік.

☝️Галузеві оптимісти:

▪️підприємства енерго- та водопостачання;
▪️переробної промисловості;
▪️будівництва.

Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, зберегли очікування щодо зростання їх обсягів протягом року. Найвищі очікування, які і у попередньому кварталі, мали підприємства енерго- та водопостачання.

Учасники опитування пом’якшили песимістичні оцінки щодо майбутньої загальної кількості працівників. Зокрема, підприємства енерго- та водопостачання, а також інших видів діяльності очікували на збільшення персоналу.

Незважаючи на подальше зменшення потреби в позикових коштах найближчим часом, частка підприємств, які планують брати банківські кредити, зросла до 35.8% із 33.3% у ІІІ кварталі. Традиційно бізнес надає перевагу кредитам в гривні – 80,9%.

ℹ️ Більше даних про результати опитування – за посиланням.

​​🟢 Статистика щодо кредитування енергетики

За червень 2024 року – грудень 2025 року банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу спрямованих:

▪️на розбудову генерації в енергетиці потужністю 1,342 ГВт;
▪️зі зберігання енергії та генерації тепла – на 543 МВт.

☑️ Загалом вони профінансували проєкти із відновлення енергетики та підтримки енергонезалежності в 21 області країни на 35,3 млрд грн. Зокрема, надано понад:

▪️2,7 тисячі кредитів бізнесу на 32,9 млрд грн;
▪️14 тисяч – населенню на 2,4 млрд грн.

Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам з урахуванням їх погашення станом на 01 січня 2026 року сягнув 23,4 млрд грн, фізичним особам – 1,9 млрд грн.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡Цього тижня в дайджесті обговорень експертів НБУ читайте про стартові позиції України на початку 2026 року, співпрацю з МВФ, зокрема щодо нової очікуваної чотирирічної програми в межах Механізму розширеного фінансування, а також про перейменування копійки на шаг.
👇👇👇

🚩 Із якими стартовими позиціями Україна розпочинає 2026 рік? Про це Голова НБУ Андрій Пишний розповів у колонці для інформагентства «Укрінформ».

🚩 Параметри нової чотирирічної програми в межах Механізму розширеного фінансування (та важливість її затвердження Радою директорів МВФ), а також поточну макроекономічну ситуацію, прогнози, стан фінансового сектору та пріоритети на 2026 рік обговорили члени Правління НБУ під час візиту до Національного банку директора-розпорядника МВФ Крісталіни Георгієвої з командою.

🚩 Про повернення питомо української назви роздрібної монети «шаг», зокрема про виникнення ідеї, дослідження назви, дизайн та вартість карбування після ухвалення відповідного законопроєкту парламентом розповів Андрій Пишний в інтерв’ю для програми «Є розмова» інформагентства «Укрінформ».

🟢 Копійка має відійти в минуле. Україна має свою власну питому назву – шаг, що означає дрібну монету. Повернути її якраз на часі.

На цьому наголосив Голова НБУ Андрій Пишний під час інтерв’ю для програми «Є розмова» інформагенції Укрінформ.

💬 «Це розмова не про дрібну монету. Це розмова про нашу ідентичність, про державність, суверенітет і про остаточний розрив із москвою», – сказав Голова НБУ.

Він зауважив, що українська гривня цього року відзначає 30-річчя. Але навіть через три десятиліття в нашому грошовому обігу досі залишався символ колоніального минулого. Настав час поставити крапку в цьому питанні.

💬 «Ми розглядаємо заміну копійки на шаг як завершення грошової реформи, розпочатої в 1996 році. Шаг – це не забаганка Національного банку, не наша вигадка. Це питома українська назва, глибоко історично вкорінена в українську культуру, що підтверджено відповідними дослідженнями Національної академії наук України», – додав Голова НБУ.

Важливо, що повернення шагів не потребує жодних додаткових витрат із державного бюджету.

💬 «Хочу вкотре зробити офіційну заяву, за яку я як Голова Національного банку несу усю повноту відповідальності: жодних додаткових витрат із Державного бюджету України ця ініціатива за собою не несе», ‒ зазначив Андрій Пишний.

📌 Детальніше дивіться у відео розмови або читайте текстову версію.

​​📈 За 2025 рік сума готівки, що перебувала в обігу в Україні, збільшилася на 12,6% (або на 103,9 млрд гривень) та станом на 01 січня 2026 року становила 926,3 млрд гривень.

Торік темпи зростання готівки в обігу дещо пришвидшилися (за 2024 рік зростання становило 7,6%). Це, зокрема, зумовлено подальшим відновленням економічної активності, частина якої обслуговується готівковим обігом.

☝️Цьому сприяли, зокрема, підвищення заробітної плати та соціальних виплат населенню, стійкий споживчий попит на товари та послуги, сповільнення інфляції.

Водночас на збільшення обсягів готівки в обігу також вплинули ризики, пов’язані із зростанням інтенсивності атак, у тому числі на енергетичну та іншу інфраструктуру. Це спонукає громадян робити певний запас готівкової гривні.

Далі розповідаємо цікаві факти про оновлену статистику готівкового обігу станом на 01 січня 2026 року.
⬇️⬇️⬇️

▪️У готівковому обігу перебуває 2,6 млрд банкнот на загальну суму 916,9 млрд гривень, а також 15,2 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 9,3 млрд гривень.

▪️На одного жителя України на початок цього року припадало: 64 банкноти і 193 платіжних розмінних та обігових монет (станом на 01 січня 2025 року – 63 та 186 шт. відповідно).

▪️Серед банкнот найбільше в обігу – номіналом 500 гривень, найменше – номіналом 50 гривень (26% та 4,6% від загальної кількості банкнот в обігу відповідно).

▪️Стосовно монет нагадаємо, що сьогодні в готівковому обігу перебувають розмінні та обігові монети. Обігові монети є чотирьох номіналів: 1, 2, 5 та 10 гривень.

Із них найбільше в обігу монет номіналом 1 гривня, найменше – номіналом 10 гривень (4,6% та 2,3% від загальної кількості обігових монет в обігу відповідно).

▪️Щодо розмінних монет, то варто пам’ятати, що з 01 жовтня 2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 копійок.

Ці монети припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги. Тож їхнє поступове вилучення дасть змогу скоротити витрати держави на виготовлення, оброблення, транспортування та зберігання, а також учасників готівкового обігу – на їх обслуговування в обігу.

За 2025 рік було вилучено вже 3,1 млн штук монет цього номіналу. Наразі частка монет цього номіналу від загальної кількості в обігу на початок року становить 27,2%.

▪️Натомість на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі та послуг. Їх частка від загальної кількості в обігу становить 9,1%,

📊 Динаміка обсягів монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту в 2025 році припав на монети номіналами 5 і 10 гривень.

Їх кількість в обігу зросла на 21% та 29% відповідно порівняно з початком 2025 року.

Така тенденція пов’язана з тим, що НБУ продовжує поступове вилучення з обігу банкнот номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, замінюючи їх відповідними монетами, які здатні перебувати в обігу значно довший час.

📉 Найбільше за минулий рік у готівковому обігу скоротилася кількість монет номіналом 25 копійок, їх стало менше на 0,1% порівняно з початком 2025 року, що зумовлено вилученням цих неплатіжних монет з обігу.

⬆️ За 2025 рік вперше за останні роки в обігу збільшилася кількість банкнот номіналами 100 та 50 гривень (на 4,5% та 6,3% відповідно порівняно з початком року). Це може бути наслідком зміни тарифної політики НБУ, спрямованої на підвищення рівня розмінності грошових знаків.

▪️Водночас серед банкнот, якими підкріплюється готівковий обіг, найбільше скорочення кількості припадає на банкноти номіналом 200 гривень, кількість яких в обігу торік зменшилася на 17,6% (зокрема внаслідок активного заміщення їх банкнотами номіналом 1 000 гривень та поступовим вилученням старих зразків цього номіналу з обігу).

▪️Також суттєво зменшилася кількість банкнот номіналами 10 і 5 гривень (на 10% та 8% відповідно), оскільки, як вже зазначалося, вони поступово вилучаються з обігу і замінюються на відповідні монети.

ℹ️ Докладно вивчити динаміку всіх номіналів монет та банкнот в обігу можна на сайті НБУ.

​​З Днем Соборності України!

Попри тривалу повномасштабну війну, темряву й холод, якими тероризує нашу країну ворог, ми об’єднані й ми разом. Наша країна неподільна, а соборність – беззаперечна.

107 років тому, у 1919 році, Акт злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки став історичним свідченням нашого прагнення до єдності. Це був усвідомлений вибір – бути разом у спільній державі, попри тиск і загрози.

Сьогодні захисники і захисниці щодня боронять нашу країну, – і кожен з нас робить усе можливе, щоб зберегти державність та майбутнє України.

Тож борімося, єднаймося, ми вистоїмо!

Слава Україні та українським героям! 🇺🇦

⚠️ Обережно, фішинг!

❗️Сьогодні зафіксували шахрайську кампанію з розсилання листів зі шкідливими вкладеннями, що імітують офіційний лист від НБУ, зокрема від Департамента фінансового моніторингу з вимогою надання документів.

📩 Зловмисники надсилають листи з різних електронних адрес, але в підписі зазначають фейкову особу, нібито фахівця НБУ.

❌️ Не завантажуйте файли, додані до таких листів, а також не переходьте за доданими посиланнями!

☝️ Підкреслюємо, для електронного листування працівники НБУ використовують виключно офіційну корпоративну пошту, яка містить домен @bank.gov.ua.

​​#ГолосНБУ

💡Підсумки обговорень експертів Національного банку за цей тиждень читайте у свіжому дайджесті.
⬇️⬇️⬇️

🚩 Про книгу «Гривня. Більше ніж гроші» та чому вона стане особистою експедицією для кожного розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час презентації видання.

🚩 Чому інфляція знижується та що буде далі, зокрема з процентною політикою НБУ, розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський на заході Центру економічної стратегії, присвяченому головним трендам 2025 року і перспективам на 2026 рік для української економіки.

🚩 Про результати оцінки стійкості банків у 2025 році, стан банківського кредитування та регуляторні плани Національного банку розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова в подкасті для Центру економічної стратегії.

​​🏘️ Іпотека в листопаді 2025 року

Банки України в листопаді видали 743 іпотечних кредити на загальну суму 1,5 млрд грн.

Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.

✅ Коротко про результати опитування:

▪️434 кредити на 910 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 163 на 319 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;

▪️309 кредитів на 614 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;

▪️середньозважена ефективна ставка становила 8,14% річних на первинному ринку та 9,42% на вторинному ринку;

▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 11%.

☝️У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у листопаді видано:

▪️у Київській області (239 договорів на загальну суму 521 млн грн, або 34% від загального обсягу);
▪️у Києві (148 договорів на 343 млн грн);
▪️у Львівській області (51 договір на 109 млн грн);
▪️в Івано-Франківській області (40 договорів на 75 млн грн);
▪️у Волинській області (32 договори на 56 млн грн).

Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 14 банків.

💡Нагадаємо: Рада з фінансової стабільності схвалила Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.

✅ Перший етап перезавантаження українського страхового ринку успішно завершено: страховики оздоровлені та прозорі, працюють в межах оновленого секторального законодавства.

👤 Про наступні кроки – в колонці першого заступника Голови НБУ Сергія Ніколайчука для інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна».

На порядку денному імплементація чергової порції актів права ЄС, зокрема директиви Solvency II про вимоги до платоспроможності страховиків, Insurance Distribution Directive щодо реалізації страхових продуктів та Motor Insurance Directive щодо страхування відповідальності автовласників.

Відповідні законопроєкти буде передано до парламенту після обговорення з ринком вже цього року.

☝️Однак важливо не лише провести трансформацію, а й зберегти її здобутки.

Тож Національний банк і далі перевірятиме структури власності страховиків щодо їх прозорості, а ключових власників – стосовно відповідності вимогам щодо професійної придатності та фінансового стану, а також приділятиме увагу стану корпоративного управління і внутрішнього контролю та розвиватиме ризик-орієнтований нагляд.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​❓Як банки кредитували бізнес і населення у ІV кварталі 2025 року та які тенденції очікують на початку 2026 року?

Про це – у результатах Опитування про умови банківського кредитування.

Розповідаємо ⤵️

Банки зберегли оптимістичні настрої стосовно розвитку кредитування: понад три чверті з них планують збільшити кредитування бізнесу, а баланс відповідей про зростання обсягів кредитування домогосподарств став найвищим з початку 2021 року.

▪️Попит на кредити бізнесу та населення зростав як впродовж ІV кварталу, так загалом увесь минулий рік. Банки також очікують у I кварталі 2026 року на збільшення попиту, як на всі види корпоративних кредитів, так і на іпотечні та споживчі кредити.

▪️Боргове навантаження підприємств респонденти оцінили як середнє, домогосподарств – як низьке.

▪️Для бізнесу і населення тривало пом’якшення кредитних стандартів. Надалі банки планують і надалі їх пом’якшувати, крім стандартів на іпотеку.

▪️Рівень схвалення заявок для кредитів підприємствам зростав три квартали поспіль для всіх видів позик бізнесу, крім валютних.

Також зріс рівень схвалення заявок на споживчі кредити, а на іпотеку – не змінився.

▪️Протягом 2025 року найбільше зріс кредитний ризик. На початку 2026 року очікується посилення передусім ризику ліквідності та кредитного ризику.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​❓Що відбувалося з банківським фондуванням у ІV кварталі 2025 року та чого очікувати цього року?

Ділимося результатами щоквартального опитування банків.
⤵️⤵️⤵️

Протягом минулого кварталу тривав приплив коштів як населення, так і бізнесу. Обсяг оптового фондування зростав переважно в окремих великих банках. Надалі банки не очікують значних змін обсягу коштів клієнтів.

▪️Фінансові установи очікують надходження фінансування для проєктів відновлення, зокрема від ЄС та МФО. Ще один фактор залучення оптового фондування – зацікавленість інвесторів.

▪️Упродовж 2025 року середня вартість фондування загалом зросла, найбільше – коштів бізнесу. Надалі банки загалом очікують зменшення вартості запозичень.

▪️Частка фондування в іноземній валюті зменшувалася три квартали поспіль, і банки очікують на продовження цього тренду.

▪️Також зростав обсяг капіталу і очікується його подальше збільшення впродовж 2026 року. Ключовим чинником такої тенденції як і раніше залишається прибутковість, стримуючими факторами – зміни регуляторних вимог, макроекономічних умов та ризик-апетиту.

▪️Протягом 2025 року вартість капіталу зростала, однак надалі банки прогнозують зниження його вартості.

📌 Детальніше – за посиланням.