🔔 Нагадуємо, що вже сьогодні о 14.00 відбудеться публічний діалог на тему: «Роль національної валюти як важливого чинника суверенітету та стійкості нашої країни».
👥 У ньому візьмуть участь Андрій Пишний, Голова НБУ, та Віктор Ющенко, третій Президент України, очільник НБУ на момент введення гривні в 1996 році.
Захід модеруватиме шеф-редакторка видання LB.ua Соня Кошкіна.
➡️ Стежити наживо за дискусією можна тут.
☝️Нагадаємо, що ця розмова покладе початок спільному проєкту НБУ та LB.ua. Ми запускаємо його в межах комунікаційної кампанії “Гривня. Більше ніж гроші”, присвяченої 30-річчю грошової реформи та 35-річчю Національного банку, які відзначатимуться в 2026 році.
Протягом року заплановано проведення низки тематичних публічних подій та публікації результатів дискусій у межах кампанії в спецпроєкті інтернет-видання LB.ua.
💬 Щомісяця обговорюватимемо важливі теми, пов’язані з різними аспектами грошової політики. До кожної дискусії запрошуватимуться економісти, історики, військові, волонтери, громадські діячі, студенти, журналісти, представники держави та фінансової спільноти.
Партнером проєкту є АБ “Укргазбанкˮ.
Стежте за нашими оновленнями, щоб не проґавити жодної теми і підключайтеся до дискусії сьогодні – буде цікаво!
👥 У ньому візьмуть участь Андрій Пишний, Голова НБУ, та Віктор Ющенко, третій Президент України, очільник НБУ на момент введення гривні в 1996 році.
Захід модеруватиме шеф-редакторка видання LB.ua Соня Кошкіна.
➡️ Стежити наживо за дискусією можна тут.
☝️Нагадаємо, що ця розмова покладе початок спільному проєкту НБУ та LB.ua. Ми запускаємо його в межах комунікаційної кампанії “Гривня. Більше ніж гроші”, присвяченої 30-річчю грошової реформи та 35-річчю Національного банку, які відзначатимуться в 2026 році.
Протягом року заплановано проведення низки тематичних публічних подій та публікації результатів дискусій у межах кампанії в спецпроєкті інтернет-видання LB.ua.
💬 Щомісяця обговорюватимемо важливі теми, пов’язані з різними аспектами грошової політики. До кожної дискусії запрошуватимуться економісти, історики, військові, волонтери, громадські діячі, студенти, журналісти, представники держави та фінансової спільноти.
Партнером проєкту є АБ “Укргазбанкˮ.
Стежте за нашими оновленнями, щоб не проґавити жодної теми і підключайтеся до дискусії сьогодні – буде цікаво!
👍8👎2
🇪🇺 Євроінтеграційний поступ України актуалізує питання доцільності запровадження євро замість гривні: чи варто це робити, коли саме і за яких передумов?
👤 Заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для видання РБК-Україна пояснює відмінності між вступом країн до ЄС і приєднанням до єврозони, наводить причини відтермінування запровадження євро деякими країнами-членами ЄС та аналізує їх досвід як урок для України в контексті євроінтеграції.
Запровадження євро як власної валюти не відбувається автоматично після вступу країни до ЄС. Цьому кроку має передувати виконання необхідних критеріїв, як-то цінова стабільність, здорові державні фінанси, стабільність довгострокових процентних ставок та курсу національної валюти до євро.
💶 Із 11 країн Центральної та Східної Європи, що долучилися до ЄС після 2004 року, лише сім перейшли на євро. Натомість великі економіки ЦСЄ – Польща, Чехія, Угорщина – свідомо не поспішають входити до зони євро.
Для країн ЦСЄ поза єврозоною, які вже значною мірою інтегровані в її ланцюги постачання і торгівлю, додаткові переваги від переходу на євро видаються обмеженими, а ризики – суттєвими.
🇺🇦 Для України дискусія щодо ризиків приєднання до єврозони є наразі передчасною. Продовження євроінтеграційних реформ і забезпечення макрофінансової стабільності наближуватимуть перспективи вступу України до зони євро, що зробить цю дискусію актуальною.
📰 Читайте колонку за посиланням.
👤 Заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для видання РБК-Україна пояснює відмінності між вступом країн до ЄС і приєднанням до єврозони, наводить причини відтермінування запровадження євро деякими країнами-членами ЄС та аналізує їх досвід як урок для України в контексті євроінтеграції.
Запровадження євро як власної валюти не відбувається автоматично після вступу країни до ЄС. Цьому кроку має передувати виконання необхідних критеріїв, як-то цінова стабільність, здорові державні фінанси, стабільність довгострокових процентних ставок та курсу національної валюти до євро.
💶 Із 11 країн Центральної та Східної Європи, що долучилися до ЄС після 2004 року, лише сім перейшли на євро. Натомість великі економіки ЦСЄ – Польща, Чехія, Угорщина – свідомо не поспішають входити до зони євро.
Для країн ЦСЄ поза єврозоною, які вже значною мірою інтегровані в її ланцюги постачання і торгівлю, додаткові переваги від переходу на євро видаються обмеженими, а ризики – суттєвими.
🇺🇦 Для України дискусія щодо ризиків приєднання до єврозони є наразі передчасною. Продовження євроінтеграційних реформ і забезпечення макрофінансової стабільності наближуватимуть перспективи вступу України до зони євро, що зробить цю дискусію актуальною.
📰 Читайте колонку за посиланням.
👍11❤2👎2
🌐⚡️ Рада директорів МВФ ухвалила нову чотирирічну програму для України в межах "Механізм розширеного фінансування" (The Extended Fund Facility, EFF)
💰Обсяг програми 8,1 млрд дол. США.
☝️Рішення Ради також передбачає негайне виділення першого траншу ‒ 1,5 млрд дол. США.
Нова програма спиратиметься на досягнення попередньої програми EFF 2023 року.
Водночас вона враховує виклики, пов’язані з тривалішою війною, та фокусується на закріпленні макроекономічної та фінансової стабільності й подальшому просуванні структурних реформ, зокрема у сфері врядування, з метою забезпечення стійкого післявоєнного відновлення та підтримки курсу України на вступ до ЄС.
💬 «Співпраця з МВФ ‒ це «замковий камінь» міжнародної підтримки: завдяки їй відбувається консолідація зовнішнього фінансування. Водночас нова програма МВФ – це свідчення довіри міжнародної спільноти до економічної політики України та визнання нашої спроможності забезпечувати макроекономічну і фінансову стабільність навіть в умовах винятково високої невизначеності, – прокоментував Голова Національного банку України Андрій Пишний.
Детальніше – за посиланням.
💰Обсяг програми 8,1 млрд дол. США.
☝️Рішення Ради також передбачає негайне виділення першого траншу ‒ 1,5 млрд дол. США.
Нова програма спиратиметься на досягнення попередньої програми EFF 2023 року.
Водночас вона враховує виклики, пов’язані з тривалішою війною, та фокусується на закріпленні макроекономічної та фінансової стабільності й подальшому просуванні структурних реформ, зокрема у сфері врядування, з метою забезпечення стійкого післявоєнного відновлення та підтримки курсу України на вступ до ЄС.
💬 «Співпраця з МВФ ‒ це «замковий камінь» міжнародної підтримки: завдяки їй відбувається консолідація зовнішнього фінансування. Водночас нова програма МВФ – це свідчення довіри міжнародної спільноти до економічної політики України та визнання нашої спроможності забезпечувати макроекономічну і фінансову стабільність навіть в умовах винятково високої невизначеності, – прокоментував Голова Національного банку України Андрій Пишний.
Детальніше – за посиланням.
🔥10👍6❤4😢1
❓Як почувається українська економіка та чого чекати далі?
Зрозумілі відповіді на ці непрості питання шукайте у рубриці "Просто про економіку" на нашому сайті.
✅ Ми оновили її після публікації січневого Інфляційного звіту, який традиційно містить багато цифр та досить складну термінологію.
Натомість на сторінці "Просто про економіку" ми максимально простою мовою розповідаємо про головні економічні події та бачення НБУ стосовно майбутнього розвитку економіки України.
☝️Ви зможете дізнатися:
▪️що і як впливало на економічну динаміку в 2025 році та чого очікувати в 2026 році;
▪️якою є ситуація на ринку праці та що далі буде з робочими місцями та зарплатами;
▪️що відбувається з цінами та як захистити свої заощадження від інфляції.
➡️ Шукайте та читайте розділ "Просто про економіку":
▪️на головній сторінці сайту НБУ в розділі "Актуальні посилання";
▪️за прямим посиланням.
Зрозумілі відповіді на ці непрості питання шукайте у рубриці "Просто про економіку" на нашому сайті.
✅ Ми оновили її після публікації січневого Інфляційного звіту, який традиційно містить багато цифр та досить складну термінологію.
Натомість на сторінці "Просто про економіку" ми максимально простою мовою розповідаємо про головні економічні події та бачення НБУ стосовно майбутнього розвитку економіки України.
☝️Ви зможете дізнатися:
▪️що і як впливало на економічну динаміку в 2025 році та чого очікувати в 2026 році;
▪️якою є ситуація на ринку праці та що далі буде з робочими місцями та зарплатами;
▪️що відбувається з цінами та як захистити свої заощадження від інфляції.
➡️ Шукайте та читайте розділ "Просто про економіку":
▪️на головній сторінці сайту НБУ в розділі "Актуальні посилання";
▪️за прямим посиланням.
👍12❤1
💫 Учора стартував наш спільний з LB.UA проєкт, присвячений одразу кільком важливим датам: 30-річчю гривні, 35-річчю Національного банку та 35 річниці незалежності України.
👥 Почали ми його з публічного діалогу за участю Голови НБУ Андрія Пишного та третього Президента України, колишнього Голови Національного банку, за якого відбулася грошова реформа в Україні, Віктора Ющенка. Модерувала захід шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна.
У цей день в нашій Операційній залі зібралися десятки студентів, а також військовослужбовці, історики, представники бізнесу та інші експерти, які прийшли послухати розмову та поставити свої питання спікерам.
☝️Насамперед говорили про значення національної валюти як чинника суверенітету та стійкості нашої країни. Але під час розмови згадали і про те, як «народилася» гривня, і про перші кроки впровадження грошової реформи. Наші гості з перших вуст почули спогади, як і за яких умов ухвалювалися рішення про створення власної національної валюти, якою була реакція суспільства й окремих політиків на дизайн перших банкнот гривні, та багато інших деталей.
Також порушили питання сучасності: забезпечення стійкості гривні в умовах повномасштабного вторгнення, її значення в самоідентифікації нації, а також відновлення історичної справедливості – зміну назви розмінної монети з «копійка» на «шаг», що потрібно для остаточного завершення грошової реформи.
🎤 До обговорення активно долучалися студенти й інші запрошені гості. До спікерів було дуже багато різноманітних питань.
Зокрема, що складніше – дати валюті життя чи втримати її життєздатність у стані воєнної нестабільності та макроекономічної невизначеності, як тиск з боку рф впливав на темпи та рішення щодо впровадження грошової реформи, які фактори допомогли втримати банківську систему в умовах повномасштабного вторгнення тощо.
💬 Питань від студентів було багато – настільки, що ми не вкладалися у таймінг, а розмову ще й перервала повітряна тривога. І все одно залишилося відчуття, що ми могли б говорити значно довше.
У розмові було багато сенсів: і про гроші, і про пам’ять, і про відповідальність, і про історичну тяглість держави. Це лише початок великої і важливої розмови», – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
📹 Переглянути запис публічного діалогу можна за посиланням. Також згодом більше матеріалів, відео та фото буде опубліковано в спеціальному проєкті LB.UA.
💡Нагадаємо, що в межах комунікаційної кампанії “Гривня. Більше ніж гроші”, присвяченої 30-річчю грошової реформи та 35-річчю Національного банку, які відзначатимуться у 2026 році, ми запланували низку тематичних публічних подій та публікації результатів дискусій у спецпроєкті інтернет-видання LB.ua.
Щомісяця обговорюватимемо важливі теми, пов’язані з різними аспектами грошової політики. До кожної дискусії запрошуватимуться економісти, історики, військові, волонтери, громадські діячі, студенти, журналісти, представники держави та фінансової спільноти.
🟢 Партнером проєкту є АБ «УКРГАЗБАНК».
Дивіться та читайте всі матеріали проєкту на наших сторінках, а також на LB.UA.
👥 Почали ми його з публічного діалогу за участю Голови НБУ Андрія Пишного та третього Президента України, колишнього Голови Національного банку, за якого відбулася грошова реформа в Україні, Віктора Ющенка. Модерувала захід шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна.
У цей день в нашій Операційній залі зібралися десятки студентів, а також військовослужбовці, історики, представники бізнесу та інші експерти, які прийшли послухати розмову та поставити свої питання спікерам.
☝️Насамперед говорили про значення національної валюти як чинника суверенітету та стійкості нашої країни. Але під час розмови згадали і про те, як «народилася» гривня, і про перші кроки впровадження грошової реформи. Наші гості з перших вуст почули спогади, як і за яких умов ухвалювалися рішення про створення власної національної валюти, якою була реакція суспільства й окремих політиків на дизайн перших банкнот гривні, та багато інших деталей.
Також порушили питання сучасності: забезпечення стійкості гривні в умовах повномасштабного вторгнення, її значення в самоідентифікації нації, а також відновлення історичної справедливості – зміну назви розмінної монети з «копійка» на «шаг», що потрібно для остаточного завершення грошової реформи.
🎤 До обговорення активно долучалися студенти й інші запрошені гості. До спікерів було дуже багато різноманітних питань.
Зокрема, що складніше – дати валюті життя чи втримати її життєздатність у стані воєнної нестабільності та макроекономічної невизначеності, як тиск з боку рф впливав на темпи та рішення щодо впровадження грошової реформи, які фактори допомогли втримати банківську систему в умовах повномасштабного вторгнення тощо.
💬 Питань від студентів було багато – настільки, що ми не вкладалися у таймінг, а розмову ще й перервала повітряна тривога. І все одно залишилося відчуття, що ми могли б говорити значно довше.
У розмові було багато сенсів: і про гроші, і про пам’ять, і про відповідальність, і про історичну тяглість держави. Це лише початок великої і важливої розмови», – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
📹 Переглянути запис публічного діалогу можна за посиланням. Також згодом більше матеріалів, відео та фото буде опубліковано в спеціальному проєкті LB.UA.
💡Нагадаємо, що в межах комунікаційної кампанії “Гривня. Більше ніж гроші”, присвяченої 30-річчю грошової реформи та 35-річчю Національного банку, які відзначатимуться у 2026 році, ми запланували низку тематичних публічних подій та публікації результатів дискусій у спецпроєкті інтернет-видання LB.ua.
Щомісяця обговорюватимемо важливі теми, пов’язані з різними аспектами грошової політики. До кожної дискусії запрошуватимуться економісти, історики, військові, волонтери, громадські діячі, студенти, журналісти, представники держави та фінансової спільноти.
🟢 Партнером проєкту є АБ «УКРГАЗБАНК».
Дивіться та читайте всі матеріали проєкту на наших сторінках, а також на LB.UA.
❤7👍5