​​💡 Для захисників і захисниць та їхніх родин запускаємо спеціальний розділ на сайті з фінансової грамотності “Гаразд” .

❓Що це і для чого?

Минулого року ми провели опитування серед військовослужбовців та їхніх родин щодо фінансових питань, які їх турбують. Проаналізувавши всі відповіді, ми створили спеціальний розділ, де вже доступно більше 80 освітніх практичних матеріалів.

☝️Вони охоплюють такі теми:

▪ фінанси під час військової служби;

▪ бюджет і заощадження;

▪ банківські послуги, кредити та пільги;

▪ страхування;

▪ захист від шахрайства;

▪ відкриття і розвиток бізнесу для ветеранів та їхніх родин.

Тут ви знайдете не лише статті, а й чеклісти, покрокові алгоритми, шаблони для планування бюджету та корисні поради щодо того, як приймати обмірковані фінансові рішення під час військової служби.

Ми постійно оновлюємо розділ з урахуванням реальних освітніх потреб захисників і захисниць та їхніх родин.

Матеріали створено в межах ініціативи НБУ “Фінансова грамотність для захисників та захисниць України”, щоб посилити фінансову стійкість військових, ветеранів і їхніх родин на всіх етапах: під час служби, у період адаптації та після повернення до цивільного життя.

💬 “Для Національного банку цей проєкт насамперед про підтримку тих, хто тримає оборону. Війна змінила і нашу країну, і життя мільйонів українців, які стали на її захист. Ми прагнемо, щоб фінансова система була достойною підтримкою для військових, ветеранів та ветеранок, а також їхніх родин так само, як вони стали підтримкою країни. Наша ціль – зробити фінансову систему України найінклюзивнішою у світі, щоб українські захисники та їхні рідні відчували фінансову безпеку та впевненість у щоденних фінансових рішеннях”, – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.

Якщо тема фінансів у вас викликає більше запитань, ніж відповідей, то почніть із цього розділу. Перегляньте матеріали та поділіться з тими, кому це може бути корисно. Користуйтеся, зберігайте, повертайтеся, коли потрібно.

ℹ️ Переглянути матеріали можна на сайті “Гаразд”.

​​Зібрали дані про рівень підроблення банкнот гривні торік і ділимося ключовими даними.
⬇️⬇️⬇️

📉 Отже, рівень підроблення банкнот національної валюти за результатами 2025 року знизився утричі порівняно з показником 2024 року.

За підсумками минулого року на 1 млн справжніх банкнот гривні припадало близько 1,7 підроблених банкнот. Це найнижчий показник з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. У 2024 році він становив близько 5,1 підроблених банкнот.

🇪🇺 Для порівняння: згідно з інформацією Європейського центрального банку аналогічний показник щодо рівня підроблених банкнот євро у країнах ЄС у 2025 році був у понад вісім разів вищий і становив 14 підроблених банкнот.

Найчастіше у 2025 році з обігу вилучалися підроблені банкноти двох номіналів:

▪️500 грн (80% від загальної кількості вилучених підробок);
▪️200 грн (13%).

Вилучені з обігу підроблені банкноти номіналами 20, 50, 100 та 1000 грн становили лише 7%.

☝️Як і в попередні роки, найбільше підробляли банкноти гривні старого зразка (2003 – 2007 років), зокрема 500 гривень зразка 2006 року.

За результатами 2025 року підробки банкнот гривні сучасного покоління (зразка 2014 – 2019 років) становлять лише 10% від загальної кількості підробок, вилучених у банківській системі України (0,2 шт. підробок на один мільйон справжніх банкнот).

Здебільшого ці підроблені банкноти мали низьку якість та були розраховані на неуважність громадян і касових працівників закладів торгівлі.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​❓ Які зміни відбулися в готівковому обігу в І кварталі 2026 року?

📉 Станом на 01 квітня цього року сума готівки, що перебувала в обігу в Україні, з початку року зменшилася на 0,3% (або на 3,1 млрд грн) та становила 923,2 млрд грн.

Це пов’язано з сезонними факторами, адже традиційно в I кварталі року відбувається вилучення з обігу готівки, що була випущена в минулі періоди.

Далі до вашої уваги цікаві факти про оновлену статистику готівкового обігу станом на 01 квітня 2026 року.
👇👇👇

У готівковому обігу перебуває 2,6 млрд шт. банкнот на загальну суму 913,4 млрд грн, а також 15,2 млрд шт. монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 9,6 млрд грн.

На одного жителя України станом на 01 квітня 2026 року припадало 63 банкноти і 195 розмінних та обігових монет (станом на 01 січня 2026 року – 64 та 193 шт. відповідно).

📊 В обігу найбільше банкнот номіналом 500 грн, найменше – номіналом 50 грн (25,5% та 4,7% від загальної кількості банкнот в обігу відповідно).

Також варто нагадати, що з 02 березня цього року перестали бути засобом платежу банкноти номіналами 1, 2, 5, та 10 грн (зразків 2003–2007 років) усіх років випуску. Водночас вони враховуються в структурі готівки в обігу до тих пір, поки громадяни можуть їх обміняти на монети та банкноти іншими номіналами, що перебувають в обігу.

Стосовно монет нагадуємо, що сьогодні в готівковому обігу перебувають розмінні та обігові монети. Обігові монети мають чотири номінали: 1, 2, 5 та 10 грн. Із них найбільше в обігу монет номіналом 1 грн, найменше – номіналом 10 грн (4,7% та 2,4% від загальної кількості обігових монет в обігу відповідно).

☝️Щодо розмінних монет варто пам’ятати, що з 01 жовтня 2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 коп. Ці монети припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги.

Тож їхнє поступове вилучення дасть змогу зменшити витрати держави на їх виготовлення, оброблення, транспортування та зберігання, а також учасників готівкового обігу – на їх обслуговування. Із жовтня 2025 року і до сьогодні було вилучено вже 4,8 млн шт. монет цим номіналом. Наразі частка монет номіналом 10 коп. від загальної кількості монет в обігу станом на 01 квітня 2026 року – 27,1%.

Натомість на розмінні монети номіналом 50 коп. зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі та послуг. Їх частка від загальної кількості монет в обігу станом на 01 квітня 2026 року – 9,1%.

ℹ️ Докладно вивчити динаміку готівки в обігу в розрізі монет та банкнот різними номіналами можна на сайті НБУ.

Нова норма для країн європейського регіону – потрясіння, що накладаються одне на одне, та екстраординарно висока невизначеність.

☝️Так звучить ключова теза економічного огляду МВФ для країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи, що презентував Альфред Каммер, директор Європейського департаменту Фонду, під час Весняних зборів.

❓️Як політики мають реагувати на цю невизначеність та про порядок денний європейців, розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для Forbes Ukraine.

Коротке резюме:

▪️важливо концентруватися не стільки на короткостроковій стабілізації, скільки на системних рішеннях. Реформи мають бути в пріоритеті, наскільки б фокус на антикризовому управлінні не спокушав відсунути їх на другий план;

▪️центральні банки мають особливо фокусуватися на збереженні під контролем інфляційних очікувань, щоб запобігти сплеску інфляції. Фіскальна політика має бути більш дисциплінованою, ніж під час коронакризи;

▪️український досвід розглядається партнерами як приклад ефективної політики в умовах екстраординарної невизначеності. "Немає нікого кращого, хто міг би достовірно та аргументовано розповісти про політику в умовах потрясінь та невизначеності", – сказав Альфред Каммер.

​​40 років тому, 26 квітня 1986 року, світ сколихнула аварія, найбільша в історії ядерної енергетики.

☢️ Вона призвела до радіоактивного забруднення території Європи та довготривалих екологічних наслідків, кардинально змінила долі понад 90 тисяч людей, які зазнали евакуації і залишили свої домівки, та до людських втрат, масштаб яких не повністю встановлено й досі.

Утім Чорнобиль став не лише символом трагедії, а й місцем безпрецедентного людського подвигу. Бо ця техногенна трагедія стала справжнім випробуванням для людської відповідальності та мужності.

Близько 600 тисяч людей – військові, пожежники, медики, інженери, водолази, будівельники, науковці та інші – долучилися до боротьби з невидимою загрозою.

☝️Саме героям ‒ ліквідаторам Чорнобильської катастрофи ми присвятили нову пам’ятну монету «Тим, хто врятував світ. 40 років Чорнобильської катастрофи».

Сьогодні її презентував Голова НБУ Андрій Пишний під час відкриття виставки «Чорнобиль: 40 років потому. Історія, що зобов’язує».

💬 «Пам’ятна монета присвячена 40 роковинам трагедії на ЧАЕС та ліквідаторам. Працюючи над монетою, ми прискіпливо шукали правильну тональність. Вона мала бути доречною з погляду пройдених сорока років та водночас резонувати з тим, що й сьогодні Україна постійно відчуває загрозу техногенної катастрофи через повномасштабну війну.
Тож, з одного боку, ця монета є нагадуванням, що подібне не повинно повторитися. Мільйони українців мають спогади про час після 26 квітня 1986 року. Це страшні спогади, яких не повинно бути в наступних поколінь.

Ще одне символічне завдання монети – подякувати усім ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, які стали щитом для країни.

"Тим, хто врятував світ" – саме так ми і назвали монету. І ця назва перегукується з однойменним пам’ятником, встановленим у Чорнобилі у пам’ять про пожежників, які в перші хвилини аварії прийняли на себе удар вогняної стихії. Українці пам’ятатимуть їх відданість і той біль, що пронісся усією країною», – сказав Андрій Пишний.

🟢 Про монету

Монета має номінал 5 гривень.

➡️ На аверсі розміщено напис ЧОРНОБ, у якому перші дві літери стилізовано під число 40, що символічно поєднує часовий вимір трагедії з її назвою, а незавершене зображення букви Б відіграє роль композиційного переходу до реверсу.

➡️ На реверсі розміщено напис БІЛЬ, який за змістом перегукується з незавершеним словом на аверсі, а також нагадує про страждання, спричинені наслідками Чорнобильської катастрофи, і глибоку скорботу, що назавжди закарбувалася в колективній пам’яті.

▪️Художник – Микола Коваленко.
▪️Тираж – до 50 000 штук у сувенірному пакованні.

Придбати монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів. Про початок продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.