​​📊 Що відбуватиметься в економіці?

Ключові параметри оновленого макропрогнозу були презентовані під час пресбрифінгу щодо рішень із монетарної політики.

Розвиток подій на горизонті 2026‒2028 років:

1️⃣ Інфляція повернеться до зниження в наступному році та досягне цілі 5% у 2028 році.

У березні інфляція пришвидшилася до 7,9% р/р, а базова – до 7,1%. За оцінками НБУ, вона й надалі зростала в квітні. Ціновий тиск посилився передусім через складну ситуацію в енергетиці після російських обстрілів та різке подорожчання пального на тлі війни на Близькому Сході. Інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження вже в наступному році.

Оновлений прогноз інфляції: 9,4% – у 2026 році, 6,5% – у 2027 році, 5% – у 2028 році.

2️⃣ Цьогоріч очікується стримане зростання економіки, що пришвидшиться в наступні роки.

На початку 2026 року економічна активність сповільнилася, передусім через наслідки атак росії на енергетичну інфраструктуру та об’єкти логістики на тлі дуже холодної зими.

Ураховуючи гірші результати I кварталу, все ще важкий стан енергосистеми та накопичення негативних економічних ефектів від війни на Близькому Сході, НБУ погіршив прогноз зростання ВВП у 2026 році до 1,3%. Надалі очікується пришвидшення зростання реального ВВП – до 2,8–3,7% у 2027–2028 роках.

3️⃣ Зовнішня допомога дасть змогуфінансувати дефіцит бюджету та підтримувати міжнародні резерви на високому рівні: 60-67 млрд дол. США у 2026-2028 роках. Це забезпечуватиме спроможність НБУ підтримувати стійкість валютного ринку.

Невизначеність щодо зовнішньої підтримки суттєво знизилася. ЄС розблокував фінансування для України обсягом 90 млрд євро (Ukraine Support Loan). Очікується й подальше фінансування за програмами Ukraine Facility від ЄС та Extraordinary Revenue Acceleration від країн Групи семи у 2026–2027 роках, а також у межах програми розширеного фінансування (EFF) від МВФ у 2026‒2029 роках.

4️⃣ Війна триває. Її наслідки є найбільшою загрозою для цінової динаміки та економічної активності.

Ризики подальших руйнувань важливих енергетичних та логістичних об’єктів зберігаються. Вагомий вплив також матиме перебіг подій на Близькому Сході.

Водночас, ураховуючи дедалі більшу залученість європейської спільноти до українських питань, зберігається імовірність реалізації позитивних сценаріїв, зокрема пов’язаних із посиленням військової й фінансової підтримки партнерів та досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України.

📍Детальніше – за посиланням.

​​📈 За І квартал 2026 року обсяги касових оборотів банків збільшилися.

Так, обсяг надходжень готівки до кас банків за січень – березень цього року становив 749,8 млрд грн. Це на 5,2% більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

Видача готівки з кас банків за цей період була дещо меншою від надходжень та становила 747,5 млрд грн. Водночас вона збільшилася на 6,3% порівняно з І кварталом 2025 року.

☝️Збільшення обсягів надходжень готівки до кас банків зумовлено, зокрема підвищенням заробітних плат у бюджетній сфері та пенсій (у березні 2026 року), поліпшенням економічної активності в березні завдяки стабілізації енергосистеми та сталому внутрішньому споживчому попиту.

Водночас на збільшення обсягів видачі готівкової гривні з кас банків у І кварталі 2026 року вплинули ризики, пов’язані з посиленням інтенсивності повітряних атак, продовженням руйнування енергетичної та іншої інфраструктури, тривалими відключеннями електроенергії тощо.

✅ Традиційно в І кварталі 2026 року найбільші обсяги готівки з кас банки видавали для (% від загального обсягу видатків):

▪️операцій клієнтів з використанням платіжних карток – 86%;

▪️придбання іноземної валюти в клієнтів – 4,1%;

▪️підкріплення операторів поштового зв’язку – 3,4%.

🟢 Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків, як і раніше, були (% від загального обсягу надходжень):

▪️торговельна виручка – 30,3%;

▪️операції клієнтів з використанням платіжних карток – 27%;

▪️надходження від продажу іноземної валюти – 17,8%;

▪️виручка від усіх видів послуг – 12,1%.

Докладніше дізнатися про динаміку касових оборотів банків за останні 10 років можна за посиланням.

​​📊 Бізнес зберіг позитивні оцінки результатів своєї діяльності та поліпшив їх у річному вимірі.

Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).

У квітні 2026 року ІОДА становив 51.7 порівняно з 52.7 у березні 2026 року (у квітні 2025 року – 49.4).

🟢 Цьому сприяли:

▪️стійка міжнародна фінансова підтримка;
▪️пожвавлення споживчого попиту;
▪️бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та будівництво доріг;
▪️сезонний фактор.

🚩 Водночас економічну активність підприємств стримували:

▪️зростання цін на пальне;
▪️збільшення витрат бізнесу;
▪️руйнування виробничих і логістичних потужностей;
▪️високі курсові й інфляційні очікування;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів.

Детальніше про очікування підприємств.
⬇️⬇️⬇️

Другий місяць поспіль підприємства всіх опитаних секторів позитивно оцінили результати своєї поточної діяльності, найвище – у будівництві.

Респонденти очікували на подальше збільшення обсягу виготовленої продукції та нових замовлень на продукцію, обсягу будівництва та наданих послуг, у тому числі нових замовлень, зростання товарообороту, а також збільшення обсягу закупівлі сировини та матеріалів.

☝️Зважаючи на очікуване суттєве пришвидшення темпів зростання закупівельних цін, а також цін на
сировину та матеріали, підприємства більшості секторів очікували на подальше здорожчання цін / тарифів на власну продукцію / послуги. Лише підприємства торгівлі очікували на сповільнення темпів зростання вартості товарів, закуплених для продажу.

Ситуація на ринку праці дещо пом’якшилася. Представники сфер будівництва та торгівлі були оптимістично налаштовані щодо загальної чисельності працівників, натомість підприємства промисловості та сфери послуг зберегли стримані оцінки.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​📑 Сьогодні ми оприлюднили Річний звіт за 2025 рік.

Документ підсумовує найважливіші результати та зміни в макрофінансовій системі України впродовж четвертого року від початку повномасштабного вторгнення.

💬 "2025 рік став роком, коли фінансова система України наповну продемонструвала антикрихкість – здатність не просто витримувати шоки, а ставати сильнішою завдяки ним. Саме це поняття найкраще характеризує роботу Національного банку в умовах повномасштабної війни. Ми не лише зберегли функціональність фінансової системи – ми зробили її більш гнучкою, глибшою та ефективнішою. Як результат, макрофінансова ситуація залишалася керованою, емісійне фінансування не застосовувалося, економіка і далі поступово відновлювалася – реальний ВВП зріс на 1,8%. Інфляція суттєво сповільнилася – до 8% наприкінці року після пікових 16% у травні 2025 року, а міжнародні резерви досягли історичного максимуму – 57,3 млрд дол. США. Тож ми пройшли ще один рік великої турбулентності не лише без втрати керованості, а з новою якістю рішень, інструментів і взаємодії з ринком. Тепер наше завдання – конвертувати цю стійкість у довгостроковий розвиток", – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.

Річний звіт за минулий рік детально описує всі напрями роботи Національного банку, зокрема щодо:

▪️монетарної політики;
▪️розвитку фінансового сектору;
▪️співпраці з міжнародними партнерами тощо.

☝️Також документ дає розуміння стратегічних завдань НБУ на 2026 рік. Серед них – євроінтеграція фінансового сектору, розбудова корпоративного управління, фінансова інклюзія та реінтеграція ветеранів та багато інших.

📌 Ознайомитися з ключовими висновками звіту можна у нашому релізі.

​​#ГолосНБУ

💡 Експерти НБУ цього тижня приділили свою увагу обговоренню питань монетарної політики, кредитування, розвитку фінансової грамотності та етичного використання ШІ у фінансовому секторі, а також регулювання колекторських компаній.

Детально про них – у дайджесті.
⬇️⬇️⬇️

🚩 Про те, чому Національний банк зберіг облікову ставку на рівні 15% та як діятиме надалі, розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час пресбрифінгу щодо оголошення рішень з монетарної політики.

🚩 Про призупинення циклу пом'якшення процентної політики, розвиток кредитування, перспективи зовнішнього фінансування та на інші теми говорили Андрій Пишний і його заступники Володимир Лепушинський та Юрій Гелетій під час спілкування з журналістами в межах монетарного пресбрифінгу.

🚩 Про фінансову грамотність молоді як системний та важливий напрям роботи НБУ розповів Андрій Пишний під час заходу, присвяченого цій темі в Приватбанку.

🚩 Про перспективи залучення державними банками приватного капіталу для повоєнного відновлення України розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час 12 інвестиційної конференції CFA Центральної та Східної Європи.

🚩 Про етичне та відповідальне використання штучного інтелекту у фінансовому секторі говорили директор Департаменту стратегії та розвитку Ігор Лужанський та керівник проєктів і програм управління реалізації стратегічних змін цього департаменту Олександра Володіна під час AI Discussion Day.

🚩 Про оновлені вимоги до колекторських компаній розповів начальник управління методології регулювання окремих ринків небанківських фінансових послуг Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Олексій Онищенко.

🚩 Про саморегулювання ринку мікрокредитування та прозорі правила говорив директор Департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг Володимир Суханов під час підписання Меморандуму про відповідальне кредитування, який об’єднав 20 учасників ринку мікрокредитування та профільні асоціації.

​​📣 Інформуємо про стан спецрахунку, відкритого НБУ на потреби оборони, станом на 1 травня.

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становив понад 2,9 млрд грн.

За минулий місяць на нього надійшло понад 178 млн грн.

Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло майже 155,5 млрд грн в еквіваленті. З цієї суми на потреби сил оборони загалом перераховано майже 153,6 млрд грн, у квітні 2026 року – майже 2 млрд грн.

👉 Підтримати сили оборони.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​#ПризначенняНБУ

🟢 Начальником Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку з 4 травня 2026 року призначено Юлію Требух.

Управління захисту прав споживачів фінансових послуг належить до вертикалі підпорядкування "Загальний блок", керівництво якою здійснює Голова НБУ Андрій Пишний.

💬 "Належний захист прав споживачів фінансових послуг є одним із ключових елементів довіри до фінансової системи та фундаментом її стійкості. Призначення Юлії Требух на посаду начальника Управління захисту прав споживачів фінансових послуг сприятиме подальшому розвитку цього напряму відповідно до європейських принципів. Її багаторічний професійний досвід у сфері права та банківської діяльності стане вагомим підґрунтям для реалізації ефективної практики захисту прав клієнтів фінансових установ. Розраховую на посилення напрацювань і досягнень команди НБУ в цьому напрямі, а також у напрямі розбудови фінансової інклюзії, зокрема щодо доступності фінансових послуг: як фізичної, так і цифрової", – наголосив Андрій Пишний.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​📊 Статистика Депозитарію НБУ щодо ОВДП

Із початку 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах понад 184 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – більше ніж 2 211 млрд грн.

✅ Упродовж січня – квітня 2026 року міністерство фінансів:

▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 153 896,8 млн грн, 351,5 млн дол. США та 294,9 млн євро;

▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 104 743,7 млн грн, 650,0 млн дол. США та 188,8 млн євро.

Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у квітні, становила 16,20% річних у гривні, 3,24% у доларах США та 3,25% річних у євро.

☝️Портфель військових облігацій станом на 01 травня 2026 року становив:

▪️у власності юридичних осіб (без банків) – 95,7 млрд грн в еквіваленті порівняно з 102,9 млрд грн в еквіваленті станом на 01 травня 2025 року;

▪️ у власності фізичних осіб станом – 94,1 млрд грн в еквіваленті порівняно з 72,0 млрд грн в еквіваленті станом на 01 травня 2025 року.

👉 Детальніше – за посиланням.

​​💡 Підбили підсумки Global Money Week 2026 в Україні і ділимося результатами.

Цього року ми в дванадцяте поспіль провели міжнародну інформаційну кампанію з фінансової обізнаності дітей та молоді і результати вражають.

☝️Протягом двох тижнів:

▪️до заходів доєдналися 278 тисяч учасників серед дітей, молоді та освітян;
▪️до кампанії долучилися 3 341 заклад освіти та організація;
▪️27 тисяч педагогів підтримали кампанію у своїх закладах освіти по всій країні;
▪️більше 1000 волонтерів від банків та фінансових установ провели освітні заходи;
▪️охоплення інформаційних активностей становило 5,7 млн переглядів.

У межах Global Money Week 2026 разом із партнерами ми реалізували комплексну програму заходів для різних вікових аудиторій — від дошкільнят до студентів та педагогів, включно з уроками, вебінарами, конкурсами, інтерактивними заходами та освітніми проєктами.

✅ Серед них:

▪️третя щорічна конференція для педагогів FinLit Forum;

▪️European Money Quiz 2026 – найбільше європейське змагання з фінансової грамотності для підлітків, до якого в Україні долучилися понад 4 800 учнів (2 405 команд) із 424 закладів освіти та 370 педагогів;

▪️Всеукраїнський чемпіонат з фінансової грамотності для учнів 10 класів, який об’єднав понад 5 600 школярів: у шкільному етапі взяли участь 359 закладів освіти, 400 педагогів і 5 656 учнів, до обласного етапу пройшли 336 учасників, а в національному фіналі змагалися 24 фіналісти з усіх областей України.

Результати Global Money Week 2026 підтверджують стабільно високий рівень інтересу до фінансової грамотності в Україні.

Нагадаємо, цьогорічною темою інформаційної кампанії були «Чесні розмови про гроші».

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​🔔 Запрошуємо на наш традиційний воркшоп, який відбудеться 14 травня і об’єднає провідних економістів з різних країн світу.

☝️Цьогорічна тема: "Монетарна політика в країнах з ринками, що розвиваються: кредитування і поведінка заощаджень у монетарній трансмісії".

Учасники обговорюватимуть роль фінансової системи в ефективності монетарної політики в умовах зростання невизначеності та частих шоків пропозиції.

👤 Ключовим спікером воркшопу буде Клаудіо Боріо, екскерівник монетарно-економічного департаменту Банку міжнародних розрахунків. Він розповість про глобальні виклики для макрофінансової стабільності.

Зі спеціальною лекцією на тему: “Інтеграція фінансового сектору в різні аналітичні рамки та моделі” виступить Селім Елекдаг з Міжнародного валютного фонду.

Програма воркшопу також передбачає виступи представників Центру перспективних досліджень та міжнародної інформації, центральних банків України, Франції, Іспанії та Латвії, університетів Меріленду та Бількент.

💻 Формат – онлайн, мова – англійська.

Детальніше – за посиланням.

​​​​📣 Офіційна позиція Правління Національного банку України щодо питань, які розглядалися на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України 05 травня 2026 року

Учора заступник Голови Правління Національного банку України Дмитро Олійник брав участь у засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, де надав відповіді на питання депутатів стосовно діяльності АТ “Сенс Банк” та обговорення фігурантів “плівок Міндіча”.

Оскільки регламент засідання не дає змоги в повному обсязі відреагувати на всі питання та коментарі, які стосувалися діяльності Національного банку, вважаємо за потрібне структурувати та зафіксувати позицію Правління Національного банку з таких питань:

1️⃣ Націоналізація Сенс Банку.

2️⃣ Роль Національного банку в процедурі призначення членів наглядової ради Сенс Банку.

3️⃣ Наглядові дії щодо Сенс Банку.

4️⃣ Спростування безпідставних звинувачень в бездіяльності.

5️⃣ Встановлення тарифів на обслуговування клієнтів Сенс Банком.

6️⃣ Розподіл прибутку Сенс Банку.

‼️Детальну позицію за кожним пунктом читайте за посиланням.

​​❓Які основні тренди оверсайта інфраструктури фінансового ринку 2025 року?

Опублікували щорічний звіт і ділимося деякими цифрами.

Так, у 2025 році в Україні ⤵️

▪️фактично здійснювали діяльність 26 платіжних систем: система міжбанківських розрахунків (СЕП); шість “карткових” платіжних систем; 19 платіжних систем "переказу коштів”;

▪️СЕП НБУ залишалася єдиною системно важливою платіжною системою та забезпечувала 99% міжбанківських платежів у країні. Через неї здійснено 595 млн платежів на суму 273,6 трлн грн;

▪️найбільша кількість платіжних операцій у межах України ініційована з використанням платіжних карток. Їх частка становить 72,6% від загальної кількості таких платіжних операцій. За сумою переважають платіжні операції, ініційовані із застосуванням кредитового трансферу, частка яких торік становила 92,3%;

▪️розширювалася інфраструктура приймання платіжних карток НПС “ПРОСТІР”. Розрахунки цими картками здійснювалися у 596 тис. торговельних терміналах та 15,2 тис. банкоматах, що становить майже 100% платіжної інфраструктури України.

💬 "Стійкість та безперервність роботи фінансової інфраструктури є критично важливими для економіки країни, особливо в умовах воєнного стану. У 2025 році, попри складні обставини, інфраструктура фінансового ринку України зберігала стійкість, а платіжні системи та інші об’єкти оверсайта працювали безперебійно та надійно”, – наголосив директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку Андрій Поддєрьогін.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​📊 Міжнародні резерви станом на 1 травня за попередніми даними становили 48,2 млрд дол. США.

У квітні вони зменшилися на 7,3%.

Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції перевищили надходження від розміщення валютних ОВДП та від міжнародних партнерів.

✅ Так, на валютні рахунки уряду в НБУ в квітні надійшло 377,9 млн дол. США, у тому числі:

▪️339,4 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП;
▪️38,5 млн дол. США – через рахунки Світового банку.

Крім того, Україна отримала кредит 1010,0 млн дол. США відповідно до угоди між Україною та Великобританією в межах ERA. Ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів України у зв’язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання.

☝️Водночас, за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 716,6 млн дол. США, у тому числі:

▪️433,7 млн дол. США – обслуговування та погашення валютних ОВДП;
▪️186,7 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
▪️73,4 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед ЄС;
▪️22,8 млн дол. США – сплата іншим кредиторам.

Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 255,3 млн дол. США.
Чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 25,1% порівняно з березнем.

Відповідно до балансових даних НБУ в квітні продав на валютному ринку 3 576,7 млн дол. США.

Попри зменшення, обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​❓️Якою буде динаміка інфляції?

❓️Наскільки суттєво вплинули енергодефіцити на ВВП?

❓️Як на українській економіці позначиться війна на Близькому Сході?

➡️ Відповіді на ці та багато інших запитань – у квітневому Інфляційному звіті зі свіжим прогнозом від Національного банку на більш ніж 50 сторінок.

Ключові показники:

▪️інфляція у 2026 році пришвидшиться до 9,4%, а з наступного року почне знижуватися: до 6,5% наприкінці 2027 року та до 5% у 2028 році;

▪️відновлення економіки цього року сповільниться до 1,3%, але пришвидшиться в наступні роки до 2,8–3,7% на рік;

▪️безробіття цього року знизиться до 10%, а в наступні роки становитиме близько 9%. Реальні зарплати зростуть на більше 11% у 2026 році та на 6-7% щороку у 2027-2028 роках;

▪️дефіцит бюджету поступово звузиться з 19% ВВП цього року до 18% у 2027 році та 11% у 2028 році. Ключовим джерелом фінансування дефіциту бюджету залишатиметься міжнародна допомога.

НБУ припускає, що Україна отримає від міжнародних партнерів близько 53 млрд дол. США у 2026 році, 42 млрд дол. США у 2027 році та 22 млрд дол. США у 2028 році;

▪️міжнародні резерви будуть достатніми для підтримання стійкості валютного ринку – 60‒67 млрд дол. США у 2026‒2028 роках.

📊 Базовий сценарій прогнозу враховує поточні наслідки обстрілів і руйнувань та достатні обсяги зовнішнього фінансування. Він ґрунтується на припущеннях про поступову нормалізацію умов для функціонування економіки України, тимчасовий характер гострої фази війни на Близькому Сході та, відповідно, зниження цін на нафту з другого півріччя 2026 року.

☝️Важливою частиною кожного Інфляційного звіту НБУ є тематичні вставки.

Цього разу команда НБУ проаналізувала:
▪️канали впливу війни на Близькому Сході на економіку України;
▪️точність макроекономічних прогнозів НБУ;
▪️як війна розмежувала траєкторії розвитку регіонів України.

➡️ Більше деталей тут.

📑 Читати звіт.

​​8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Щороку в цей день ми вшановуємо пам’ять тих, хто віддав свої життя за світле майбутнє мільйонів людей. Схиляємо голови перед подвигом кожного, хто боровся за свободу, мир і людську гідність, та згадуємо всіх невинних жертв війни.

Україна, як ніхто інший, усвідомлює ціну миру, єдності і свободи. Віримо, що завдяки мужності й незламності українських героїв та згуртованості світу зло знову буде поборене.

Вічна пам’ять загиблим. Честь і шана героям!

​​🟢 Рада з фінансової стабільності схвалила оновлені Стратегію з розвитку кредитування та Стратегію з розвитку іпотечного кредитування.

Оновлення спрямовані на посилення досягнутого позитивного ефекту від реалізації передбачених стратегіями кроків і на їх доповнення заходами у відповідь на нові виклики, пов’язані, зокрема, з триваючим повномасштабним вторгнення рф.

☝️Також члени РФС оцінили стан реалізації стратегій. Так, успішне виконання близько 60% заходів Стратегії з розвитку кредитування сприяло:

▪️динамічному зростанню кредитування сталими та високими темпами;

▪️розширенню доступу до кредитів для критичних галузей енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК) і бізнесу на територіях стійкості.

Національний банк не лише втілював передбачені в ній заходи, але й інкорпорував принцип підтримки активності сектору до своєї системи прийняття рішень, зокрема через впровадження вимог до капіталу відповідно до норм ЄС із перехідним періодом та гнучкий підхід до активації буферів.

🇪🇺 Як наслідок дій НБУ регулювання банківського сектору стало ближчим до норм ЄС – рівень регуляторної еквівалентності за останні два роки збільшився із 49% до 78%, тоді як спроможність банків кредитувати не зменшилася, а темпи кредитування значно пришвидшилися.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​📈 У квітні 2026 року інфляція пришвидшилася до 8,6% у річному вимірі.

Головним чинником такої динаміки залишалося подорожчання пального на тлі зростання світових цін на нафту. Тривало подорожчання всіх видів пального, передусім дизелю та автомобільного газу.

📊 Попри певне зниження світових цін на нафту в середині місяця, корекція роздрібних цін була стриманою через інерційність ціноутворення, а також вплив значних запасів, сформованих за цінового піку і законтрактованих за вищими цінами обсягів. Крім того, тривало подорожчання проїзду в транспорті.

Підвищення заробітних плат, подорожчання пального та відповідне збільшення витрат на логістику зумовили швидше зростання цін на послуги та непродовольчі товари.

Фактичні показники загальної та базової інфляції перевищили траєкторію квітневого прогнозу Національного банку.

☝️Основною причиною відхилення загальної інфляції від прогнозу були суттєвіші шоки пропозиції окремих сирих продуктів харчування.

❓Чого очікувати далі?

У найближчі місяці інфляція залишатиметься близькою до поточного рівня, але пришвидшиться в другому півріччі (до 9,4% наприкінці року) внаслідок посилення тиску на виробничі витрати підприємств.

Відповідно до квітневого прогнозу НБУ, інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження у 2027 році. Монетарна політика Національного банку спрямована на приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики. У разі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ буде готовий вжити додаткових заходів зі стримування інфляції.

➡️ Детальніше – за посиланням.

​​📊 Про частку NPL у банківському секторі далі

Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 1 квітня скоротилася до 12,9%, або на 1 в. п. з початку року (на 13,7 в. п. з березня 2022 року).

Факторами зменшення частки NPL у січні – березні 2026 року стали як збільшення обсягу нових кредитів ліпшої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів.

Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі за І квартал зріс на 75,8 млрд грн, або на 5,6%, до 1,436 трлн грн. Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився на 3,8 млрд грн, або на 2,0%, до 185,5 млрд грн.

📉 Частка NPL фізичних осіб за І квартал 2026 року зменшилася на 0,5 в. п. до 10,3%, бізнесу – на 1,3 в. п. до 15,7%.

☑️ Скорочення частки NPL зафіксовано в усіх групах банків:

▪️у державних банках – до 18,4%;
▪️у приватних українських банках – до 7,8%;
▪️у банках з іноземним капіталом – до 6,2%.

➡️ Детальніше - за посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡 Євроінтеграційні процеси у фінансовому секторі України, макроекономічну ситуацію, безпеку платежів та багато інших тем обговорювали експерти НБУ протягом тижня.

Читайте в дайджесті.
👇👇👇

🚩 Подальші дії щодо належної оцінки та реагування на «угорський» інцидент з інкасаторами Ощадбанку, оновлений макроекономічний прогноз та очікування щодо зовнішнього фінансування, а також схвалення РФС стратегій з розвитку кредитування та іпотеки й загалом ситуація в кредитуванні – такі теми стали ключовими під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.

🚩 Про імплементацію актів права ЄС у фінансовому секторі України, а також про подальші регуляторні плани центробанку говорили перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту методології регулювання діяльності банків Оксана Присяженко під час круглого столу в Асоціації українських банків з питань гармонізації фінансового законодавства України з правом ЄС (acquis ЄС).

🚩 Оцінку макроекономічної ситуації в Україні представив заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський під час участі в щорічному Економічному та фінансовому діалозі з регіональними партнерами.

🚩 Списки банків, які мають формувати банківські документи для Національного архівного фонду обговорили члени експертно-перевірної комісії Галузевого державного архіву НБУ на чолі із заступником Голови НБУ Ярославом Матузкою.

🚩 Про євроінтеграцію, миттєві перекази та безпеку платежів говорили представники НБУ під час своїх виступів на XXVI Payments & Security EMA Conference.

​​Запрошуємо за лаштунки квітневого рішення НБУ зберегти облікову ставку на рівні 15%.

Перед тим, як Правління НБУ ухвалило це рішення, відбулася дискусія Комітету з монетарної політики. До неї долучаються 11 людей: Правління НБУ в повному складі та директори чотирьох департаментів.

Розкриваємо деталі дискусії.

🟢 Усі учасники висловилися за збереження облікової ставки у квітні на незмінному рівні.

Вони погодилися, що це рішення враховує посилення цінового тиску і, відповідно, недоцільність кроків з пом’якшення процентної політики. Водночас воно бере до уваги стійкість інфляційних очікувань та збереження довіри до гривневих активів, що дає НБУ змогу гнучкіше балансувати між забезпеченням контрольованості інфляційних процесів та підтримкою економіки, яка суттєво загальмувала у I кварталі 2026 року.

Один із учасників дискусії зазначив, що березневе рішення призупинити зниження облікової ставки разом із заходами для стійкості валютного ринку та комунікаціями надали чіткий сигнал ринку про готовність НБУ належно реагувати. Підвищений попит на валюту згас, зниження ставок за гривневими депозитами та ОВДП зупинилося, а попит на них залишається жвавим. Отже, наразі немає нагальної потреби в підвищенні облікової ставки.

Як додав інший учасник, оновлений прогноз НБУ передбачає триваліше, ніж очікувалося раніше, утримання облікової ставки на рівні 15% – до II кварталу 2027 року. Це також є відповіддю НБУ на посилення цінового тиску, зумовленого передусім подорожчанням енергоносіїв на тлі війни на Близькому Сході.

Водночас кілька учасників дискусії заявили, що всерйоз розглядали підвищення облікової ставки в квітні, але, зрештою, підтримали збереження облікової ставки незмінною. Причини: поліпшення інфляційних очікувань населення в квітні, помітне зниження чистого попиту на валюту, позитивні новини щодо розблокування фінансування від ЄС.

🟢 Члени КМП очікують на тривале утримання облікової ставки на рівні 15%.

На їхню думку, для збереження контролю за інфляційними процесами та повернення інфляції на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5% НБУ варто утримуватися від зниження облікової ставки щонайменше до кінця 2026 року та, ймовірно, на початку 2027 року.

Кілька членів КМП зазначили, що в разі подальшої реалізації проінфляційних ризиків і появи загрози відтермінування досягнення інфляційної цілі НБУ має бути готовим застосувати додаткові заходи зі стримування інфляції, у тому числі підвищити облікову ставку.

📍Детальніше ‒ за посиланням.