​​​​📣 Офіційна позиція Правління Національного банку України щодо питань, які розглядалися на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України 05 травня 2026 року

Учора заступник Голови Правління Національного банку України Дмитро Олійник брав участь у засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, де надав відповіді на питання депутатів стосовно діяльності АТ “Сенс Банк” та обговорення фігурантів “плівок Міндіча”.

Оскільки регламент засідання не дає змоги в повному обсязі відреагувати на всі питання та коментарі, які стосувалися діяльності Національного банку, вважаємо за потрібне структурувати та зафіксувати позицію Правління Національного банку з таких питань:

1️⃣ Націоналізація Сенс Банку.

2️⃣ Роль Національного банку в процедурі призначення членів наглядової ради Сенс Банку.

3️⃣ Наглядові дії щодо Сенс Банку.

4️⃣ Спростування безпідставних звинувачень в бездіяльності.

5️⃣ Встановлення тарифів на обслуговування клієнтів Сенс Банком.

6️⃣ Розподіл прибутку Сенс Банку.

‼️Детальну позицію за кожним пунктом читайте за посиланням.

​​❓Які основні тренди оверсайта інфраструктури фінансового ринку 2025 року?

Опублікували щорічний звіт і ділимося деякими цифрами.

Так, у 2025 році в Україні ⤵️

▪️фактично здійснювали діяльність 26 платіжних систем: система міжбанківських розрахунків (СЕП); шість “карткових” платіжних систем; 19 платіжних систем "переказу коштів”;

▪️СЕП НБУ залишалася єдиною системно важливою платіжною системою та забезпечувала 99% міжбанківських платежів у країні. Через неї здійснено 595 млн платежів на суму 273,6 трлн грн;

▪️найбільша кількість платіжних операцій у межах України ініційована з використанням платіжних карток. Їх частка становить 72,6% від загальної кількості таких платіжних операцій. За сумою переважають платіжні операції, ініційовані із застосуванням кредитового трансферу, частка яких торік становила 92,3%;

▪️розширювалася інфраструктура приймання платіжних карток НПС “ПРОСТІР”. Розрахунки цими картками здійснювалися у 596 тис. торговельних терміналах та 15,2 тис. банкоматах, що становить майже 100% платіжної інфраструктури України.

💬 "Стійкість та безперервність роботи фінансової інфраструктури є критично важливими для економіки країни, особливо в умовах воєнного стану. У 2025 році, попри складні обставини, інфраструктура фінансового ринку України зберігала стійкість, а платіжні системи та інші об’єкти оверсайта працювали безперебійно та надійно”, – наголосив директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку Андрій Поддєрьогін.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​📊 Міжнародні резерви станом на 1 травня за попередніми даними становили 48,2 млрд дол. США.

У квітні вони зменшилися на 7,3%.

Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції перевищили надходження від розміщення валютних ОВДП та від міжнародних партнерів.

✅ Так, на валютні рахунки уряду в НБУ в квітні надійшло 377,9 млн дол. США, у тому числі:

▪️339,4 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП;
▪️38,5 млн дол. США – через рахунки Світового банку.

Крім того, Україна отримала кредит 1010,0 млн дол. США відповідно до угоди між Україною та Великобританією в межах ERA. Ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів України у зв’язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання.

☝️Водночас, за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 716,6 млн дол. США, у тому числі:

▪️433,7 млн дол. США – обслуговування та погашення валютних ОВДП;
▪️186,7 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
▪️73,4 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед ЄС;
▪️22,8 млн дол. США – сплата іншим кредиторам.

Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 255,3 млн дол. США.
Чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 25,1% порівняно з березнем.

Відповідно до балансових даних НБУ в квітні продав на валютному ринку 3 576,7 млн дол. США.

Попри зменшення, обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​❓️Якою буде динаміка інфляції?

❓️Наскільки суттєво вплинули енергодефіцити на ВВП?

❓️Як на українській економіці позначиться війна на Близькому Сході?

➡️ Відповіді на ці та багато інших запитань – у квітневому Інфляційному звіті зі свіжим прогнозом від Національного банку на більш ніж 50 сторінок.

Ключові показники:

▪️інфляція у 2026 році пришвидшиться до 9,4%, а з наступного року почне знижуватися: до 6,5% наприкінці 2027 року та до 5% у 2028 році;

▪️відновлення економіки цього року сповільниться до 1,3%, але пришвидшиться в наступні роки до 2,8–3,7% на рік;

▪️безробіття цього року знизиться до 10%, а в наступні роки становитиме близько 9%. Реальні зарплати зростуть на більше 11% у 2026 році та на 6-7% щороку у 2027-2028 роках;

▪️дефіцит бюджету поступово звузиться з 19% ВВП цього року до 18% у 2027 році та 11% у 2028 році. Ключовим джерелом фінансування дефіциту бюджету залишатиметься міжнародна допомога.

НБУ припускає, що Україна отримає від міжнародних партнерів близько 53 млрд дол. США у 2026 році, 42 млрд дол. США у 2027 році та 22 млрд дол. США у 2028 році;

▪️міжнародні резерви будуть достатніми для підтримання стійкості валютного ринку – 60‒67 млрд дол. США у 2026‒2028 роках.

📊 Базовий сценарій прогнозу враховує поточні наслідки обстрілів і руйнувань та достатні обсяги зовнішнього фінансування. Він ґрунтується на припущеннях про поступову нормалізацію умов для функціонування економіки України, тимчасовий характер гострої фази війни на Близькому Сході та, відповідно, зниження цін на нафту з другого півріччя 2026 року.

☝️Важливою частиною кожного Інфляційного звіту НБУ є тематичні вставки.

Цього разу команда НБУ проаналізувала:
▪️канали впливу війни на Близькому Сході на економіку України;
▪️точність макроекономічних прогнозів НБУ;
▪️як війна розмежувала траєкторії розвитку регіонів України.

➡️ Більше деталей тут.

📑 Читати звіт.

​​8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Щороку в цей день ми вшановуємо пам’ять тих, хто віддав свої життя за світле майбутнє мільйонів людей. Схиляємо голови перед подвигом кожного, хто боровся за свободу, мир і людську гідність, та згадуємо всіх невинних жертв війни.

Україна, як ніхто інший, усвідомлює ціну миру, єдності і свободи. Віримо, що завдяки мужності й незламності українських героїв та згуртованості світу зло знову буде поборене.

Вічна пам’ять загиблим. Честь і шана героям!

​​🟢 Рада з фінансової стабільності схвалила оновлені Стратегію з розвитку кредитування та Стратегію з розвитку іпотечного кредитування.

Оновлення спрямовані на посилення досягнутого позитивного ефекту від реалізації передбачених стратегіями кроків і на їх доповнення заходами у відповідь на нові виклики, пов’язані, зокрема, з триваючим повномасштабним вторгнення рф.

☝️Також члени РФС оцінили стан реалізації стратегій. Так, успішне виконання близько 60% заходів Стратегії з розвитку кредитування сприяло:

▪️динамічному зростанню кредитування сталими та високими темпами;

▪️розширенню доступу до кредитів для критичних галузей енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК) і бізнесу на територіях стійкості.

Національний банк не лише втілював передбачені в ній заходи, але й інкорпорував принцип підтримки активності сектору до своєї системи прийняття рішень, зокрема через впровадження вимог до капіталу відповідно до норм ЄС із перехідним періодом та гнучкий підхід до активації буферів.

🇪🇺 Як наслідок дій НБУ регулювання банківського сектору стало ближчим до норм ЄС – рівень регуляторної еквівалентності за останні два роки збільшився із 49% до 78%, тоді як спроможність банків кредитувати не зменшилася, а темпи кредитування значно пришвидшилися.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​📈 У квітні 2026 року інфляція пришвидшилася до 8,6% у річному вимірі.

Головним чинником такої динаміки залишалося подорожчання пального на тлі зростання світових цін на нафту. Тривало подорожчання всіх видів пального, передусім дизелю та автомобільного газу.

📊 Попри певне зниження світових цін на нафту в середині місяця, корекція роздрібних цін була стриманою через інерційність ціноутворення, а також вплив значних запасів, сформованих за цінового піку і законтрактованих за вищими цінами обсягів. Крім того, тривало подорожчання проїзду в транспорті.

Підвищення заробітних плат, подорожчання пального та відповідне збільшення витрат на логістику зумовили швидше зростання цін на послуги та непродовольчі товари.

Фактичні показники загальної та базової інфляції перевищили траєкторію квітневого прогнозу Національного банку.

☝️Основною причиною відхилення загальної інфляції від прогнозу були суттєвіші шоки пропозиції окремих сирих продуктів харчування.

❓Чого очікувати далі?

У найближчі місяці інфляція залишатиметься близькою до поточного рівня, але пришвидшиться в другому півріччі (до 9,4% наприкінці року) внаслідок посилення тиску на виробничі витрати підприємств.

Відповідно до квітневого прогнозу НБУ, інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження у 2027 році. Монетарна політика Національного банку спрямована на приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики. У разі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ буде готовий вжити додаткових заходів зі стримування інфляції.

➡️ Детальніше – за посиланням.

​​📊 Про частку NPL у банківському секторі далі

Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 1 квітня скоротилася до 12,9%, або на 1 в. п. з початку року (на 13,7 в. п. з березня 2022 року).

Факторами зменшення частки NPL у січні – березні 2026 року стали як збільшення обсягу нових кредитів ліпшої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів.

Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі за І квартал зріс на 75,8 млрд грн, або на 5,6%, до 1,436 трлн грн. Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився на 3,8 млрд грн, або на 2,0%, до 185,5 млрд грн.

📉 Частка NPL фізичних осіб за І квартал 2026 року зменшилася на 0,5 в. п. до 10,3%, бізнесу – на 1,3 в. п. до 15,7%.

☑️ Скорочення частки NPL зафіксовано в усіх групах банків:

▪️у державних банках – до 18,4%;
▪️у приватних українських банках – до 7,8%;
▪️у банках з іноземним капіталом – до 6,2%.

➡️ Детальніше - за посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡 Євроінтеграційні процеси у фінансовому секторі України, макроекономічну ситуацію, безпеку платежів та багато інших тем обговорювали експерти НБУ протягом тижня.

Читайте в дайджесті.
👇👇👇

🚩 Подальші дії щодо належної оцінки та реагування на «угорський» інцидент з інкасаторами Ощадбанку, оновлений макроекономічний прогноз та очікування щодо зовнішнього фінансування, а також схвалення РФС стратегій з розвитку кредитування та іпотеки й загалом ситуація в кредитуванні – такі теми стали ключовими під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.

🚩 Про імплементацію актів права ЄС у фінансовому секторі України, а також про подальші регуляторні плани центробанку говорили перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту методології регулювання діяльності банків Оксана Присяженко під час круглого столу в Асоціації українських банків з питань гармонізації фінансового законодавства України з правом ЄС (acquis ЄС).

🚩 Оцінку макроекономічної ситуації в Україні представив заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський під час участі в щорічному Економічному та фінансовому діалозі з регіональними партнерами.

🚩 Списки банків, які мають формувати банківські документи для Національного архівного фонду обговорили члени експертно-перевірної комісії Галузевого державного архіву НБУ на чолі із заступником Голови НБУ Ярославом Матузкою.

🚩 Про євроінтеграцію, миттєві перекази та безпеку платежів говорили представники НБУ під час своїх виступів на XXVI Payments & Security EMA Conference.

​​Запрошуємо за лаштунки квітневого рішення НБУ зберегти облікову ставку на рівні 15%.

Перед тим, як Правління НБУ ухвалило це рішення, відбулася дискусія Комітету з монетарної політики. До неї долучаються 11 людей: Правління НБУ в повному складі та директори чотирьох департаментів.

Розкриваємо деталі дискусії.

🟢 Усі учасники висловилися за збереження облікової ставки у квітні на незмінному рівні.

Вони погодилися, що це рішення враховує посилення цінового тиску і, відповідно, недоцільність кроків з пом’якшення процентної політики. Водночас воно бере до уваги стійкість інфляційних очікувань та збереження довіри до гривневих активів, що дає НБУ змогу гнучкіше балансувати між забезпеченням контрольованості інфляційних процесів та підтримкою економіки, яка суттєво загальмувала у I кварталі 2026 року.

Один із учасників дискусії зазначив, що березневе рішення призупинити зниження облікової ставки разом із заходами для стійкості валютного ринку та комунікаціями надали чіткий сигнал ринку про готовність НБУ належно реагувати. Підвищений попит на валюту згас, зниження ставок за гривневими депозитами та ОВДП зупинилося, а попит на них залишається жвавим. Отже, наразі немає нагальної потреби в підвищенні облікової ставки.

Як додав інший учасник, оновлений прогноз НБУ передбачає триваліше, ніж очікувалося раніше, утримання облікової ставки на рівні 15% – до II кварталу 2027 року. Це також є відповіддю НБУ на посилення цінового тиску, зумовленого передусім подорожчанням енергоносіїв на тлі війни на Близькому Сході.

Водночас кілька учасників дискусії заявили, що всерйоз розглядали підвищення облікової ставки в квітні, але, зрештою, підтримали збереження облікової ставки незмінною. Причини: поліпшення інфляційних очікувань населення в квітні, помітне зниження чистого попиту на валюту, позитивні новини щодо розблокування фінансування від ЄС.

🟢 Члени КМП очікують на тривале утримання облікової ставки на рівні 15%.

На їхню думку, для збереження контролю за інфляційними процесами та повернення інфляції на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5% НБУ варто утримуватися від зниження облікової ставки щонайменше до кінця 2026 року та, ймовірно, на початку 2027 року.

Кілька членів КМП зазначили, що в разі подальшої реалізації проінфляційних ризиків і появи загрози відтермінування досягнення інфляційної цілі НБУ має бути готовим застосувати додаткові заходи зі стримування інфляції, у тому числі підвищити облікову ставку.

📍Детальніше ‒ за посиланням.

​​📊 З огляду на високу невизначеність НБУ розглядає різні сценарії розвитку війни на Близькому Сході.

Базовий сценарій передбачає поступове зниження напруженості з кінця ІІ кварталу та зниження ціни на нафту марки Brent до 80 дол./бар. наприкінці 2026 року.

Альтернативний – тривалішу війну та вартість нафти не нижче 100 дол./бар. до кінця 2026 року.

Розповідаємо про те, як події на Близькому Сході впливатимуть на ціни та економіку України.
👇👇👇

🟢 Інфляція

Світові ціни на нафту швидко транслюються у внутрішній ціновий тиск через високу імпортозалежність України від пального. Крім того, значний ефект матимуть вторинні ефекти, зокрема зростання логістичних витрат бізнесу поступово переноситиметься на вартість широкого спектру товарів і послуг.

🟢 ВВП

Подорожчання енергоносіїв пригнічує економічну активність. Зростання собівартості в енергоємних та транспортно залежних галузях знижує їх маржинальність і змушує бізнес скорочувати виробництво. Це створює додаткові перешкоди для економічного відновлення.

🟢 Зовнішня торгівля

Подорожчання нафти та природного газу збільшує витрати на імпорт енергоносіїв для підтримання оборонних потреб і ділової активності. Додатковим чинником здорожчання імпорту є ринок добрив. Частково ці ефекти компенсуватимуться підвищенням цін на продовольчі товари та металургійну продукцію, які експортує Україна. Крім того, очікується зростання попиту на українські оборонні технології.

🟢 Безпека

Перегляд геополітичних пріоритетів ключовими партнерами створює як нові можливості, так і ризики для України. Водночас вищі ціни на енергоносії збільшують фінансовий ресурс агресора, хоча й не вирішують його структурних проблем, що надалі накопичуються.

НБУ оперативно реагуватиме на зміну зовнішніх умов, фокусуючись на збереженні макрофінансової стабільності та мінімізації негативного впливу зовнішніх шоків на економіку. У разі зростання ризиків для цінової динаміки НБУ буде готовий посилити монетарні умови.

​​📊 Статистика щодо кредитування енергетики

За червень 2024 року – квітень 2026 року банки профінансували проєкти бізнесу, спрямовані на:

▪️розбудову, реконструкцію та відновлення генерації потужністю 1,636 ГВт;

▪️зберігання електроенергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів тощо), теплопостачання, модернізації теплообладнання, потужністю 682 МВт.

✅ Загалом вони забезпечили фінансування проєктів бізнесу та населення в 21 області України на 45,9 млрд грн.

Зокрема, надали:

▪️понад чотири тисячі кредитів бізнесу на суму 42,9 млрд грн;
▪️понад 16,5 тисяч – населенню на суму 3,0 млрд грн.

Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам з урахуванням їх погашення станом на кінець квітня 2026 року становив 28,5 млрд грн, фізичним особам – 2,3 млрд грн.

📌 Детальніше – за посиланням.

Звітуємо про прогрес у реалізації Стратегії розвитку фінансового сектору України у 2025 році.

⬇️⬇️⬇️

Станом на кінець минулого року повністю реалізовано або виконується за графіком 77% заходів Стратегії.

Так, завершено реалізацію 12 стратегічних заходів із 104 (12%).

✅ Найбільша частка реалізованих заходів зафіксована в цілі II “Фінансова стабільність” (19%) та цілі I “Макроекономічна стабільність” (17%). Цілі ІІІ і V реалізовано на 12% та 5% відповідно.

4 з 14 (або 29%) індикаторів реалізації стратегічних цілей досягли своїх цільових значень.

☝️У 2026 році заплановано повністю реалізувати 35% заходів, що загалом у підсумку становитиме 47% усіх заходів Стратегії.

Хоча Стратегія є безстроковою, кожен її захід має визначених відповідальних виконавців та строки реалізації. Фінальний строк реалізації усіх заходів Стратегії – кінець 2030 року.

💬 «Завдяки чітким пріоритетам, визначеним Стратегією, ми забезпечуємо прозорий та скоординований рух реформ і розвитку фінансового сектору. У 2026 році Національний банк зосередиться на забезпеченні макроекономічної стабільності та підтримці відновлення країни. Ми збережемо режим керованої гнучкості курсу та за наявності передумов продовжимо поступове пом’якшення валютних обмежень. Ще один наш пріоритет – посилення фінансової стійкості: врегулювання ринку непрацюючих кредитів, розвиток інфраструктури ринків капіталу та підвищення прозорості та якості фінансової звітності. Водночас працюватимемо над створенням інструментів фінансування критичних галузей економіки, страхуванням воєнних ризиків, гармонізацією українського законодавства з європейським. Плануємо пришвидшити розвиток сучасних та безбарʼєрних фінансових сервісів, відкритого банкінгу, кіберзахисту та цифрової фінансової стійкості», ‒ наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.

📌Детальніше – за посиланням.

​​❓Які зміни відбулися на фінансовому ринку минулого місяця?

Розповідаємо ⤵️

Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на 10 установ – до 749. Кількість банків зменшилася на один – 59.

✅ Станом на 01 травня на ринку небанківських фінансових послуг працювало:

395 фінансових компаній (було 399);
47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
97 ломбардів (було 100);
79 кредитних спілок (було 81);
один лізингодавець (без змін);
47 страхових брокерів (без змін);
72 колекторських компанії (було 73).
Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (39) не змінилася.

На платіжному ринку діє 12 платіжних систем (було 13), створених резидентами, ураховуючи державні (без змін), та 10 міжнародних (без змін).

☝️Водночас кількість надавачів фінансових платіжних послуг не змінилася. На ринку працюють:

▪️16 платіжних установ;
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.

До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 95 комерційних агентів (було 69), 32 технологічних оператори платіжних послуг (без змін) та чотири надавачі нефінансових платіжних послуг.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​Розповідаємо, як працювала Система BankID НБУ в І кварталі 2026 року
⬇️⬇️⬇️

Громадяни України все активніше використовують систему BankID НБУ для віддаленої ідентифікації та верифікації для дистанційного отримання послуг у різних сферах.

📈 За січень – березень цього року кількість успішних електронних ідентифікацій з її використанням стабільно збільшувалася та досягла 33 млн. Це на 7% більше, ніж у IV кварталі 2025 року.

Таке збільшення відбулося за рахунок зростання кількості успішних електронних ідентифікацій у:

▪️некомерційних абонентів – на 33% до 30,8 млн;
▪️комерційних абонентів – на 36% до 2,2 млн.

У І кварталі 2026 року до системи підключилися три нові абоненти – надавачі послуг: ТОВ "ГЛОВОАПП УКРАЇНА" (Glovo) (послуга підтвердження віку користувача) та дві фінансові компанії (видача онлайн-кредитів).

На кінець І кварталу цього року Система BankID НБУ налічувала 38 банків-ідентифікаторів та 113 абонентів – надавачів послуг.

​​📣 Розпочинаємо чергову хвилю Всеукраїнської інформаційної кампанії з платіжної безпеки – #ШахрайГудбай.

Традиційно разом з Департаментом кіберполіції Національної поліції України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України поліпшуватимемо обізнаність громадян, а також нагадаємо їм про основні правила безпеки під час безготівкових розрахунків, особливо в інтернеті.

Поліпшення знань та навичок громадян для безпечного використання платіжних карток та інтернет-банкінгу дасть їм змогу обачніше користуватися безготівковими розрахунками та уберегтися від шахрайських схем і пасток у віртуальному просторі.

💬 "Шахраї дедалі частіше впливають не на системи, а на поведінку людей, адже соціальна інженерія залишається найпоширенішим методом шахрайства. За минулий рік 90% від загальної суми всіх збитків від шахрайства було спричинено саме такими схемами – про це свідчать дані, отримані від надавачів платіжних послуг. Саме тому ми продовжуємо просвітницьку роботу серед населення та розпочинаємо нову хвилю інформаційної кампанії #ШахрайГудбай, щоб підвищити обізнаність громадян і допомогти їм уберегти свої кошти від шахраїв", – прокоментував заступник Голови НБУ Олексій Шабан.

🗓 Інформаційна кампанія триватиме до кінця року в усіх регіонах України. У її межах разом із партнерами інформуватимемо громадян про те, як вберегтися від платіжного шахрайства, а також розкажемо про найпоширеніші шахрайські схеми.

📍Детальніше – за посиланням.

​​📊 Макроекономічні прогнози є важливою складовою ухвалення рішень з монетарної політики.

🎯 НБУ регулярно порівнює точність власних прогнозів з оцінками інших організацій.

Це дає змогу оперативно виявляти недоліки прогнозного інструментарію та вдосконалювати його.

Наводимо стислі результати порівняльного аналізу прогнозів за чотирма ключовими показниками.

🟢 Інфляція.

Влучність прогнозу поліпшилась у 2025 році. Зокрема НБУ точно передбачив розворот тренду інфляції в середині року та чинники, що його спричинили.

🟢 ВВП.

Точність прогнозів упродовж 2019 – 2025 років залишалася високою, попри складність прогнозування в умовах високої невизначеності.

🟢 Сальдо поточного рахунку.

Прогнози за період 2019 – 2025 років були влучнішими за консенсусні, посівши третє місце за скоригованими показниками та друге – без урахування часового ефекту.
Облікова ставка. Точність прогнозів за період 2019 – 2025 років була традиційно вищою, ніж у більшості учасників ринку: третє місце за показником скоригованих помилок та перше – за нескоригованими помилками.

Загалом відхилення прогнозів НБУ від фактичних даних за 2019-2025 роки не мають стійкої тенденції до пере- чи недооцінки показників. Розбіжності зумовлювалися передусім дією непередбачуваних чинників, як-то мінлива пропозиція продовольства або перегляд припущень щодо тривалості й інтенсивності безпекових ризиків.

➡️ Зазвичай прогнози НБУ є консервативнішими за ринкові. Причина – асиметричність ціни помилки: наслідки недооцінки ризиків значно небезпечніші, ніж наслідки зайвої обережності. Водночас, попри такий стриманий підхід, точність прогнозів НБУ загалом залишається вищою за консенсусні.

📍Детальніше читайте в тематичній вкладці Інфляційного звіту за квітень 2026 року

​​📣 Сьогодні 14 травня о 12:00 стартує шостий онлайн-воркшоп НБУ "Монетарна політика в країнах з ринками, що розвиваються".

Провідні економісти з різних країн світу говоритимуть про роль фінансової системи у трансмісії монетарної політики в умовах зростаючої невизначеності та постійних шоків.

🗣 Спікери воркшопу: представники МВФ, Банку міжнародних розрахунків, центральних банків України, Франції, Іспанії та Латвії, університетів Меріленду та Бількент.

📍Трансляція та програма заходу доступні за посиланням.

​​🗓 Національний банк фіналізує підготовку нормативно-правових актів для реалізації закону щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні, як це рекомендує зазначений закон, просуваючись у межах передбаченого дедлайну – до 26 червня 2026 року.

➡️ Ми підтримуємо зв'язок з Комітетом Верховної ради України з питань фінансів, податкової та митної політики і на його прохання повідомили про поточний статус підготовки підзаконних актів у листі від 30 квітня 2026 року.

📑 Наразі всі потрібні проєкти НПА підготовлено, триває їх юридична експертиза та внутрішнє узгодження. У переліку таких актів є зміни до:

▪️Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні;

▪️Положення про ліцензування банків;

▪️Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах;

▪️Положення про організацію системи внутрішнього контролю в банках України та банківських групах;

▪️Положення про застосування Національним банком України заходів впливу;

▪️Положення про організацію та проведення інспекційних перевірок;

▪️Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей банків в Україні;

▪️Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні;

▪️Положення про залучення комерційних агентів для надання фінансових платіжних послуг;

▪️Положення про здійснення банками фінансового моніторингу.

Окремі акти вже були винесені на громадське обговорення. Після проходження внутрішніх процедур зміни до зазначених вище нормативно-правових актів Національного банку будуть затверджені Правлінням НБУ.

Фінансова інклюзія – важлива частина місії Національного банку. Ми визначили для себе амбітну ціль – створити найінклюзивнішу фінансову систему у світі. Цього року представимо Стратегію розвитку фінансової інклюзії.

Робота триває. Вже провели першу робочу зустріч щодо створення банку фінансової інклюзії та практичних аспектів запуску нової моделі банківської діяльності в Україні із представниками NovaPay.

Ми і далі консолідуватимемо зусилля учасників ринку, разом впроваджуючи фундаментальні зміни в підходах до регулювання, фінансових продуктах та інфраструктурі. Запрошуємо до діалогу інші компанії.

​​​​📈 Темпи кредитування бізнесу та населення зберігаються на високому рівні.

Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України.

⬆️ Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у платоспроможних банках у квітні 2026 року збільшилися на 34% р/р, населенню – на 35% р/р.

ℹ️ Нагадаємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити за наглядовою статистикою, адже валовий показник зменшився через списання у грудні 2025 року державними банками старих непрацюючих кредитів на понад 170 млрд грн (зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на кредитну статистику), однак банки не знижували кредитної активності.

Оперативні дані також свідчать про продовження сталого зростання коштів на рахунках клієнтів.

⬆️ Так, приріст обсягу гривневих коштів на рахунках фізичних осіб у банках у квітні залишився на рівні 20% р/р, бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) – пришвидшився до 14% р/р.

Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників квартальної та річної звітності банків.

➡️ Детальніше – в статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними за посиланням: https://bank.gov.ua/files/stat/Indicators_Banks_2026-05-01.xlsx