​​⚖️ Цьогоріч виповнюється 35 років становлення в Україні системи господарських судів.

З цієї нагоди ми ввели в обіг нову пам’ятну монету «Господарська юстиція України».

Вчора її презентував заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час міжнародної науково-практичної конференції «Господарська юрисдикція України: 35 років розвитку та європейські орієнтири».

💬 «Монета – це більше, ніж просто метал, більше, ніж карбування. Це спосіб зафіксувати в історії ті події, які формують державу. І сьогодні Національний банк України вводить у обіг монету, присвячену 35-річчю господарської юстиції України – одного із фундаментів сучасної держави, від якого, зокрема, залежить робота бізнесу, інвестиційний клімат, міжнародна довіра», – сказав Олексій Шабан.

🟢 Про монету

Номінал пам’ятної монети «Господарська юстиція України» – 5 гривень. Вона виготовлена з нейзильберу.

➡️ На аверсі головним елементом є геометрична форма квадрата, що символізує юрисдикцію як основу правової системи та уособлює стабільність, рівновагу, порядок і фундаментальність. Додаткові абстрактні елементи формують середовище хаосу та зовнішніх впливів. Уся композиція метафорично ілюструє стабільність у світі постійних змін.

➡️ На реверсі зображена архітектурна колона, що уособлює непохитність правової системи. Ліворуч від колони написи: «35» та «Господарська юстиція України». Знизу напис: ДОСВІД / ДОВІРА / ДІЄВІСТЬ (півколом), що відображає ключові цінності господарської юстиції: професійну спадковість, суспільну довіру та ефективність у вирішенні економічних спорів.

▪️Дизайн – Тетяна Балута.

▪️Тираж – до 50 000 штук.

Придбати монету можна буде з 2 червня в інтернет-магазині НБУ та у банків-дистриб’юторів. Інформацію про старт продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.

​​Офіційна позиція Правління Національного банку України щодо заяв Голови Комітету ВРУ пана Гетманцева

Національний банк України звертає увагу на регулярні безпідставні та маніпулятивні звинувачення, озвучені Головою Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики паном Гетманцевим на адресу Голови НБУ та регулятора загалом.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​🟢 Фінансовий сектор залишається стійким до значних негативних подій.

Це увосьме поспіль підтверджує опитування про системні ризики фінансового сектору за участі керівників найбільших банків та небанківських фінансових установ.

☝️Серед інших результатів травневого опитування такі:

▪️поточний стан сектору оцінюється як задовільний чи добрий, але дещо зросла частка негативних оцінок;

▪️загальний рівень ризику вважається помірно високий або середнім;

▪️війна з росією залишається основним джерелом системних ризиків, однак уперше до переліку найбільших загроз додався ризик динаміки світових цін на сировинні товари;

▪️з кінця 2023 року фактор якості законодавства та податкової системи стабільно потрапляє до десятки найбільших ризиків;

▪️ризик якості людського капіталу у фінансовому секторі, який із травня 2024 року потрапляв до п’ятірки найбільших ризиків, опустився на сьоме місце.

➡️ Детальніші висновки – за посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡Традиційно оновили дайджест обговорень експертів НБУ за тиждень. У ньому, як завжди, багато цікавих та різноманітних тем.

Нижче – про кожну з них детально.
👇👇👇

🚩 Про подальшу співпрацю зі Світовим банком для продовження реформ фінансового сектору, ризики екстраподатку в розмірі 50% для банків, приєднання до SEPA та приватизацію державних банків говорили Голова НБУ Андрій Пишний та його перший заступник Сергій Ніколайчук під час зустрічі з регіональним директором Світового банку з питань макроекономіки, фінансів та інвестицій Абебе Адугною та його колегами.

🚩 Актуальні питання у сфері зовнішньоекономічних операцій, виявлені ризики, а також важливість міжвідомчої взаємодії та обміну інформацією в межах компетенцій обговорили Андрій Пишний, його заступник Юрій Гелетій та директор Департаменту фінансового моніторингу Анна Липська під час робочої зустрічі з директором Бюро економічної безпеки України Олександром Цивінським та головою Державної митної служби України Орестом Мандзієм.

🚩 Монетарні рішення НБУ, ситуацію на валютному ринку, прогрес валютної лібералізації, динаміку та пріоритети кредитування, євроінтеграційний трек та детінізацію економіки обговорили Андрій Пишний, Юрій Гелетій, директори та фахівці департаментів під час регулярної зустрічі НБУ з керівниками бізнес-асоціацій.

🚩 Поточні результати діяльності Укргазбанку, питання корпоративного управління, кадрові рішення та підготовку до приватизації обговорили Андрій Пишний та його заступник Дмитро Олійник під час робочої зустрічі з наглядовою радою Укргазбанку в повному складі.

🚩 Про розвиток фінансової інклюзії говорили учасники презентації скорингової моделі самооцінки фінансових установ, дружніх до ветеранів та ветеранок, яку підписантам Хартії з фінансової інклюзії і реінтеграції ветеранів представив НБУ спільно з ЄБРР і Korn Ferry.

🚩 Про екстраподаток для банків та ризики такого рішення для фінансової системи розповіли фахівці Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова та Ігор Лубчук у колонці для інформагентства «Інтерфакс-Україна».

​​🔔 Важливе нагадування!

Уже в цей четвер, 4 червня, відбудеться наш Форум молодих дослідників.

Експерти НБУ обрали найкращі роботи для презентації на Форумі. Свої матеріали представлять студенти та молоді дослідники зі:

▪️Стокгольмської школи економіки;
▪️Амерікан Юніверсіті Київ;
▪️Українського католицького університету;
▪️Київської школи економіки;
▪️Національного університету "Києво-Могилянська академія";
▪️Львівського державного університету безпеки життєдіяльності;
▪️Криворізького національного університету;
▪️Київського національного університету ім. Вадима Гетьмана;
▪️Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

👤 У межах заходу відбудеться лекція почесної доповідачки Прішили Тофано, постійної представниці МВФ в Україні.

Учасники обговорять широкий перелік тем: від аналізу фіскальних імпульсів, ефектів перенесення обмінного курсу, доступності кредитування та глобальних ризиків до фінансової стійкості галузі рослинництва, впливу цифровізації бюрократичних процесів на динаміку працевлаштування та ефектів для економіки від реінтеграції внутрішньо-переміщених осіб у ринок праці.

Захід відбудеться офлайн у Києві, водночас транслюватиметься на спеціальному лендингу та на нашому ютуб-каналі.

👉 Програму Форуму та інформацію про доповідачів можна переглянути за посиланням.

​​📊 Бізнес третій місяць поспіль позитивно оцінив результати своєї діяльності.

Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).

У травні 2026 року ІОДА становив 52.1 порівняно з 51.7 у квітні 2026 року (у травні 2025 року – 50.8 ).

☝️Оптимізму респондентів більшості опитаних секторів сприяли:

▪️стійка ситуація в енергетиці;
▪️надходження міжнародної фінансової допомоги;
▪️пожвавлення споживчого попиту;
▪️поліпшення інфляційних очікувань;
▪️сезонний фактор.

Детальніше про очікування бізнесу.

⬇️⬇️⬇️

🟢 Підприємства будівництва втретє поспіль мали найвищі серед усіх секторів оцінки результатів своєї діяльності, зважаючи на бюджетне фінансування на будівництво доріг, відновлення пошкодженої інфраструктури, високий внутрішній попит, а також сезонний чинник.

🟢 Підприємства промисловості поліпшили позитивні оцінки результатів своєї поточної діяльності завдяки жвавому споживчому попиту і стійкій ситуації в енергетиці.

Зокрема, промисловці очікують зростання обсягів виготовленої продукції та нових замовлень, у тому числі експортних.

🟢 Підприємства сфери послуг також втретє поспіль надали позитивні оцінки поточної ділової активності завдяки поліпшенню ситуації в енергосистемі й пожвавленню попиту.

🟢 Підприємства торгівлі єдині серед опитаних секторів стримано оцінили результати своєї ділової активності, зважаючи на здорожчання пального, курсові коливання і, як наслідок, збільшення власних витрат.

Респонденти всіх секторів очікували на повільніше здорожчання як закупівельних цін, цін на сировину та матеріали, так і цін / тарифів на власну продукцію / послуги, а також товарів, закуплених для продажу.

Ситуація на ринку праці залишається нестійкою. Респонденти будівництва та торгівлі зберегли очікування щодо збільшення загальної чисельності працівників, натомість підприємства сфери послуг та особливо промисловості були налаштовані на подальше скорочення персоналу.

📌 Детальніше – за посиланням.

📉 Частка NPL у банківському секторі далі зменшується: станом на 01 травня 2026 року – до 12,6%, або на 1,3 в. п., з початку року.

Факторами, які сприяли збереженню позитивної тенденції, у січні – квітні 2026 року стали як збільшення обсягу нових кредитів ліпшої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів.

☝️Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі за зазначений період зріс на 122,3 млрд грн, або на 9,0%, до 1,482 трлн грн.

Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився на 2,9 млрд грн, або на 1,5%, до 186,5 млрд грн. Частка NPL фізичних осіб зменшилася на 0,4 в. п. до 10,4%, бізнесу – на 1,6 в. п. до 15,4%.

☑️ Скорочення частки NPL зафіксовано в усіх групах банків:

▪️у державних банках – до 17,9%;
▪️у приватних українських банках – до 7,7%;
▪️у банках з іноземним капіталом – до 5,9%.

Нагадаємо, у грудні 2025 року державні банки списали великий обсяг старих непрацюючих активів на понад 170 млрд грн, тож частка NPL зменшилася до 15-річного мінімуму.

👉 ДЕТАЛІ

​​📣 Інформуємо про стан спецрахунку, відкритого НБУ на потреби оборони, станом на 1 червня.

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить майже 6,4 млрд грн.

За минулий місяць на нього надійшло майже 3,3 млрд грн, а усього з початку повномасштабного вторгнення – понад 158,7 млрд грн в еквіваленті.

З цієї суми загалом на потреби оборони перераховано понад 153,4 млрд грн, у травні 2026 року – майже 122,7 млн грн.

👉 Підтримати сили оборони України.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​📊 Статистика Депозитарію НБУ щодо ОВДП

Із початку 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах майже 201 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 2 228 млрд грн.

✅ Упродовж січня – травня 2026 року Міністерство фінансів:

▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 166 020,9 млн грн, 452,0 млн дол. США та 294,9 млн євро;

▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 134 105,2 млн грн, 650,0 млн дол. США та 188,8 млн євро.

Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у травні, становила 16,15% річних у гривні та 3,15% у доларах США. ОВДП, номіновані в євро, у травні не розміщувалися.

☝️Портфель військових облігацій станом на 01 червня 2026 року становив:

▪️у власності юридичних осіб (без банків) – 98,9 млрд грн в еквіваленті порівняно з 117,6 млрд грн в еквіваленті станом на 01 червня 2025 року;

▪️ у власності фізичних осіб – 103,4 млрд грн в еквіваленті порівняно з 79,1 млрд грн в еквіваленті станом на 01 червня 2025 року.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​❓Що відбувається з цінами та коли інфляція піде на спад?

Розповідаємо ⤵️

Із червня 2025 року до січня 2026 року інфляція знижувалася, а потім знову почала зростати через наслідки зимових атак росії на українську енергетику та спалаху війни на Близькому Сході навесні.

☝️На таку тенденцію вплинули кілька чинників, зокрема:

▪️підвищення бізнесом цін на власну продукцію / послуги через зростання цін на енергоресурси, газ і пальне та витрат на оплату праці;

▪️ослаблення курсу гривні в попередні періоди.

Водночас темпи зростання споживчих цін залишаються помірними: так, у квітні інфляція становила 8,6% у річному вимірі.

НБУ очікує, що через вплив дорожчих енергоресурсів інфляція пришвидшиться до кінця року, однак не стрімко – до 9,4% у річному вимірі.

📉 Надалі інфляція має повернутися до зниження. Цьому сприятимуть:

▪️зниження цін на енергоресурси (у разі закінчення війни на Близькому Сході);

▪️нарощування врожаїв і, як наслідок, зниження цін на продовольство.

Національний банк теж протидіятиме ціновому тиску, зокрема не допускатиме надмірних курсових коливань на валютному ринку.

Відповідно до прогнозу НБУ все це допоможе знизити інфляцію до 6,5% у 2027 році і до цілі Національного банку 5% у 2028 році.

📌 Читайте наш розділ «Просто про економіку» та дізнавайтеся більше.

​​🔔 Нагадуємо, що вже сьогодні о 9.30 стартує наш Форум молодих дослідників.

Учасники обговорять багато тем: від аналізу фіскальних імпульсів, ефектів перенесення обмінного курсу, доступності кредитування та глобальних ризиків до фінансової стійкості галузі рослинництва, впливу цифровізації бюрократичних процесів на динаміку працевлаштування та ефектів для економіки від реінтеграції внутрішньо-переміщених осіб у ринок праці.

Cвої роботи представлять студенти та молоді дослідники з дев’яти вищих навчальних закладів.

✨Родзинкою заходу буде лекція почесної доповідачки Прішили Тофано, постійної представниці МВФ в Україні.

📹 Слідкувати за подією в прямому ефірі можна тут або тут.

​​💳 Операції з платіжними картками

Розповідаємо про ключові тренди за підсумком I кварталу 2026 року.

👇👇👇

Тренд зростання кількості та суми безготівкових операцій із платіжними картками продовжується і цьогоріч.

▪️Кількість операцій (безготівкових та з отримання готівки) з використанням платіжних карток в Україні та за її межами становила 2 300 млн шт., а їхня сума – 1 830,6 млрд грн (у I кварталі 2025 року було здійснено 2 191,3 млн операцій на загальну суму 1 646,5 млрд грн).

▪️Із них безготівковими були 2 208,8 млн операцій на загальну суму 1 232,5 млрд грн. Це більше на 5,9% та 14,8% відповідно порівняно з I кварталом 2025 року.

▪️Частка безготівкових операцій за сумою зросла до 67,3%, за кількістю – до 96% (у І кварталі 2025 року ці показники становили 65,2% та 95,2% відповідно).

▪️Найбільше операцій із використанням платіжних карток за кількістю та сумою припадало на розрахунки в торговельній та сервісній мережах (74,3% та 52,3% відповідно). Там було здійснено 1 640,4 млн операцій на суму 644,1 млрд грн.

▪️Перекази “з картки на картку” становили близько чверті за сумою (25,3%) та менше десятини за кількістю (7,2%). Оплата товарів і послуг в інтернеті становила 16,9% за сумою та 14,5% за кількістю.

❓Що ще цікавого?

▪️Кількість активних pos-терміналів зросла майже на 1% (до 563,4 тис. шт.), а кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, – на 6,6% (до 654,5 тис. шт.).

▪️Банкоматна мережа налічує 15,7 тис. банкоматів.

▪️Загальна кількість емітованих платіжних карток в Україні досягла 151,7 млн шт. Це на 2% більше порівняно з початком цього року.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​📊 Дізнавайтеся про ключові результати квітня-травня 2026 року у свіжому Макроекономічному та монетарному огляді НБУ.

Коротко про головне.
👇👇👇

📈 У квітні загальна інфляція пришвидшилася до 8,6% р/р передусім через подорожчання пального на тлі війни на Близькому Сході.

Базова інфляція також пришвидшилася (до 7,6% р/р) унаслідок посилення тиску з боку витрат бізнесу, зокрема на оплату праці й логістику, та на тлі послаблення обмінного курсу гривні в попередні періоди.

За оцінками НБУ, у травні загальна інфляція сповільнилася, а базова – дещо зросла.

⚙️Ділові настрої підприємств та економічна активність у травні пожвавилися в низці галузей. Активізація вивезення зернових вантажів підтримала транспортну галузь, а поліпшення споживчих настроїв – торгівлю.

Проте інтенсивні обстріли виробничих потужностей та енергетичної інфраструктури в промислових регіонах стримували діяльність у металургії та видобувних секторах, а вичерпання запасів олійних культур – у харчовій промисловості.

🧰 Зростання пропозиції робочої сили в травні сповільнилось, однак усе ще переважало розширення попиту. Зберігався значний дефіцит кадрів, особливо кваліфікованих фахівців. Брак працівників та підвищення виплат у бюджетному секторі підтримували високі темпи зростання заробітних плат.

Кількість мігрантів за кордоном з початку року дещо знизилася, значною мірою внаслідок перегляду статистичних даних та під впливом сезонних чинників.

☝️Дефіцит торгівлі товарами в квітні звузився завдяки меншим закупівлям газу та сезонному скороченню імпорту сільгоспвиробниками. Міжнародні резерви скоротилися через менші обсяги надходжень міжнародної допомоги, проте залишалися на високому рівні – 48,2 млрд дол. станом на кінець квітня.

Дефіцит державного бюджету у квітні–травні суттєво розширився внаслідок значного нарощування видатків на тлі зниження ризиків щодо міжнародного фінансування. Попри низьку активність на внутрішньому борговому ринку у квітні–травні, роловер ОВДП у всіх валютах з початку року залишається значним – 113%.

🟢 Своєчасне призупинення циклу пом'якшення процентної політики підтримало привабливість гривневих інструментів. Так, у травні обсяг гривневих строкових депозитів населення зріс на 3,6 млрд грн, портфель гривневих ОВДП – на 5,8 млрд грн. Зниження чистого попиту на валюту дало змогу НБУ скоротити в травні обсяги інтервенцій з продажу іноземної валюти.

➡️ Деталі ‒ за посиланням.

​​💵 Міжнародні резерви станом на 1 червня за попередніми даними становили 45,7 млрд дол. США.

У травні вони зменшилися на 5,2%.

Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями Національного банку та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції перевищили надходження від розміщення валютних ОВДП та від міжнародних партнерів.

Попри зменшення, обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.

🟢 Так, на валютні рахунки уряду в НБУ в травні надійшло 599,2 млн дол. США, у тому числі:

▪️498,8 млн дол. США – через рахунки Світового банку;
▪️100,4 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП.

☑️ За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 126,2 млн дол. США, у тому числі:

▪️12,9 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
▪️7,9 млн дол. США – обслуговування валютних ОВДП;
▪️105,4 млн дол. США – сплата іншим кредиторам.

Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 274,9 млн дол. США.

Чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 12,4%. Відповідно до балансових даних НБУ в травні продав на валютному ринку 3 134,9 млн дол. США.

☝️Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,7 місяця майбутнього імпорту.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​🔋Статистика енергокредитування

З 01 червня 2024 року до 25 травня 2026 року банки надали:

▪️понад 4,5 тисячі кредитів бізнесу на суму 47,2 млрд грн;
▪️понад 18 тисяч – населенню на суму 3,4 млрд грн.

☑️ Банки долучилися до реалізації проєктів:

▪️з розбудови, реконструкції та відновлення генерації потужністю 1,763 ГВт;
▪️зі зберігання електроенергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів тощо), теплопостачання, модернізації теплообладнання, потужністю 715 МВт.

Загалом профінансовано проєкти бізнесу та населення в 21 області України на 50,6 млрд грн.

Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам станом на кінець травня 2026 року становив 30,5 млрд грн, фізичним особам – 2,6 млрд грн.

📌 Детальніше – за посиланням.