🔔 Сьогодні о 12:00 відбудеться презентація Звіту про фінансову стабільність.
Участь у презентації візьмуть перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова.
Захід транслюватиметься в прямому ефірі.
➡️ Приєднуйтесь до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
Участь у презентації візьмуть перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова.
Захід транслюватиметься в прямому ефірі.
➡️ Приєднуйтесь до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
❤5👍5👎2
💡 У червні Правління НБУ вирішило залишити облікову ставку на рівні 15%.
Як і завжди, цьому рішенню передувала дискусія Комітету з монетарної політики. У ній беруть участь 11 людей: Правління НБУ в повному складі та директори чотирьох департаментів.
Розкриваємо її деталі.
⬇️⬇️⬇️
Восьмеро учасників висловилися за збереження облікової ставки на рівні 15% у червні.
Вони вважають, що контрольованість інфляційних очікувань та жвавий попит на гривневі активи свідчать про достатній рівень жорсткості поточних монетарних умов для забезпечення цінової стабільності. Тож наразі вони не бачать потреби в підвищенні облікової ставки.
☝️Як зауважили кілька учасників дискусії, з часу попереднього засідання в балансі ризиків відбулися позитивні зміни. Йдеться про розблокування програми Ukraine Support Loan від ЄС, черговий успішний раунд домовленостей із МВФ та спільну декларацію лідерів G7 щодо підтримки України, що зменшує ризики недостатності зовнішнього фінансування.
Ще кілька учасників дискусії зазначили, що додатковим аргументом на користь збереження незмінної облікової ставки для них було стрімке падіння цін на енергоносії на тлі зростання оптимізму щодо завершення війни на Близькому Сході.
📈 Троє членів КМП висловилися за підвищення облікової ставки до 15,5% у червні.
Ці учасники дискусії зазначили, що з огляду на зростання інфляції понад прогноз та стійкість фундаментального цінового тиску НБУ варто підвищити облікову ставку. За словами одного з них, для підтримання попиту на гривневі активи НБУ краще діяти превентивно.
Вони переконані, що загальний баланс ризиків для інфляції залишається суттєво зміщеним у бік підвищення. Попри позитивні сигнали стосовно завершення війни на Близькому Сході, невизначеність щодо швидкості деескалації є все ще високою. Крім того, зовнішній ціновий тиск через наслідки цієї війни може виявитися відчутнішим, ніж очікувалося раніше.
📊 Думки членів КМП щодо подальшої динаміки облікової ставки розділилися
Семеро вважають, що за умови збереження контрольованих інфляційних очікувань, жвавого попиту на гривневі активи та стійкої ситуації на валютному ринку достатньо буде надалі утримувати облікову ставку на незмінному рівні.
Натомість, на думку чотирьох учасників дискусії, НБУ, імовірно, муситиме підвищити облікову ставку до 15,5%-16% упродовж наступних місяців.
Члени КМП погодилися, що оновлення макропрогнозу в липні сформує більш ґрунтовну основу для ухвалення наступних рішень.
📑 Читайте повний текст підсумків дискусії за посиланням.
Наступне рішення щодо облікової ставки ухвалюватиметься 30 липня.
Як і завжди, цьому рішенню передувала дискусія Комітету з монетарної політики. У ній беруть участь 11 людей: Правління НБУ в повному складі та директори чотирьох департаментів.
Розкриваємо її деталі.
⬇️⬇️⬇️
Восьмеро учасників висловилися за збереження облікової ставки на рівні 15% у червні.
Вони вважають, що контрольованість інфляційних очікувань та жвавий попит на гривневі активи свідчать про достатній рівень жорсткості поточних монетарних умов для забезпечення цінової стабільності. Тож наразі вони не бачать потреби в підвищенні облікової ставки.
☝️Як зауважили кілька учасників дискусії, з часу попереднього засідання в балансі ризиків відбулися позитивні зміни. Йдеться про розблокування програми Ukraine Support Loan від ЄС, черговий успішний раунд домовленостей із МВФ та спільну декларацію лідерів G7 щодо підтримки України, що зменшує ризики недостатності зовнішнього фінансування.
Ще кілька учасників дискусії зазначили, що додатковим аргументом на користь збереження незмінної облікової ставки для них було стрімке падіння цін на енергоносії на тлі зростання оптимізму щодо завершення війни на Близькому Сході.
📈 Троє членів КМП висловилися за підвищення облікової ставки до 15,5% у червні.
Ці учасники дискусії зазначили, що з огляду на зростання інфляції понад прогноз та стійкість фундаментального цінового тиску НБУ варто підвищити облікову ставку. За словами одного з них, для підтримання попиту на гривневі активи НБУ краще діяти превентивно.
Вони переконані, що загальний баланс ризиків для інфляції залишається суттєво зміщеним у бік підвищення. Попри позитивні сигнали стосовно завершення війни на Близькому Сході, невизначеність щодо швидкості деескалації є все ще високою. Крім того, зовнішній ціновий тиск через наслідки цієї війни може виявитися відчутнішим, ніж очікувалося раніше.
📊 Думки членів КМП щодо подальшої динаміки облікової ставки розділилися
Семеро вважають, що за умови збереження контрольованих інфляційних очікувань, жвавого попиту на гривневі активи та стійкої ситуації на валютному ринку достатньо буде надалі утримувати облікову ставку на незмінному рівні.
Натомість, на думку чотирьох учасників дискусії, НБУ, імовірно, муситиме підвищити облікову ставку до 15,5%-16% упродовж наступних місяців.
Члени КМП погодилися, що оновлення макропрогнозу в липні сформує більш ґрунтовну основу для ухвалення наступних рішень.
📑 Читайте повний текст підсумків дискусії за посиланням.
Наступне рішення щодо облікової ставки ухвалюватиметься 30 липня.
👍11
📑 Сьогодні перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова презентували Звіт про фінансову стабільність.
Документ констатує, що в Україні триває найдовший період кредитної експансії за понад п'ятнадцять років.
Наводимо тези зі Звіту, які ілюструють поточну ситуацію.
👇👇👇
▪️Макроекономічні умови для роботи фінансового сектору за останні пів року погіршилися.
НБУ утримував монетарні умови відносно жорсткими для стримування інфляції та згладжував надмірні коливання на валютному ринку.
Дисбаланси тривалої війни значною мірою нівелюються зовнішнім фінансуванням, однак для підтримки ритмічності надходжень коштів від партнерів потрібно пришвидшити темпи реформ.
▪️ Триває найдовший період кредитної експансії за понад п'ятнадцять років.
Завдяки реалізації Стратегії з розвитку кредитування більше року гривневі кредити бізнесу зростають приблизно на третину в рік, співмірний приріст кредитів населенню спостерігається два роки поспіль.
Бізнеси усіх розмірів нарощують запозичення, зростає частка кредитів оборонним компаніям та для відбудови енергетики.
▪️Банкам потрібно розвивати ринкові інструменти кредитування.
Цьогоріч заборгованість із виплати банкам компенсацій за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” очікувано зросте, тож банкам варто більше покладатися на несубсидійовані продукти, зокрема консорціумні кредити та факторинг.
Ефективнішою альтернативою субсидійованого кредитування є використання кредитних гарантій від міжнародних партнерів, однак гаранти могли б поширити такі програми на українські приватні банки, оптимізувати умови цих програм для розширення доступу до них.
▪️Зростання роздрібних кредитів не створює загроз.
Швидке зростання доходів населення підтримує його платоспроможність, відповідно й частка прострочених позик скорочується. Водночас затримка трансформації державної програми підтримки іпотеки обмежує можливості розвитку цього ринку.
Ризики надмірної закредитованості вищі для позичальників у небанківських фінансових установ, тож останнім потрібно поліпшити власну практику.
▪️Підвищене оподаткування обмежує здатність банків генерувати капітал.
Дедалі більшу частку активів та процентних доходів банків формують кредити, які потребують більшого покриття капіталом, ніж безризикові інструменти.
Навіть у разі збереження поточної рентабельності банки не зможуть зростати швидше ніж на 15–20% на рік.
📌 Детальніше про стан фінансового сектору – за посиланням.
Документ констатує, що в Україні триває найдовший період кредитної експансії за понад п'ятнадцять років.
Наводимо тези зі Звіту, які ілюструють поточну ситуацію.
👇👇👇
▪️Макроекономічні умови для роботи фінансового сектору за останні пів року погіршилися.
НБУ утримував монетарні умови відносно жорсткими для стримування інфляції та згладжував надмірні коливання на валютному ринку.
Дисбаланси тривалої війни значною мірою нівелюються зовнішнім фінансуванням, однак для підтримки ритмічності надходжень коштів від партнерів потрібно пришвидшити темпи реформ.
▪️ Триває найдовший період кредитної експансії за понад п'ятнадцять років.
Завдяки реалізації Стратегії з розвитку кредитування більше року гривневі кредити бізнесу зростають приблизно на третину в рік, співмірний приріст кредитів населенню спостерігається два роки поспіль.
Бізнеси усіх розмірів нарощують запозичення, зростає частка кредитів оборонним компаніям та для відбудови енергетики.
▪️Банкам потрібно розвивати ринкові інструменти кредитування.
Цьогоріч заборгованість із виплати банкам компенсацій за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” очікувано зросте, тож банкам варто більше покладатися на несубсидійовані продукти, зокрема консорціумні кредити та факторинг.
Ефективнішою альтернативою субсидійованого кредитування є використання кредитних гарантій від міжнародних партнерів, однак гаранти могли б поширити такі програми на українські приватні банки, оптимізувати умови цих програм для розширення доступу до них.
▪️Зростання роздрібних кредитів не створює загроз.
Швидке зростання доходів населення підтримує його платоспроможність, відповідно й частка прострочених позик скорочується. Водночас затримка трансформації державної програми підтримки іпотеки обмежує можливості розвитку цього ринку.
Ризики надмірної закредитованості вищі для позичальників у небанківських фінансових установ, тож останнім потрібно поліпшити власну практику.
▪️Підвищене оподаткування обмежує здатність банків генерувати капітал.
Дедалі більшу частку активів та процентних доходів банків формують кредити, які потребують більшого покриття капіталом, ніж безризикові інструменти.
Навіть у разі збереження поточної рентабельності банки не зможуть зростати швидше ніж на 15–20% на рік.
📌 Детальніше про стан фінансового сектору – за посиланням.
👍9❤4👎3🤩1
📖 Українські народні казки супроводжують нас із дитинства, першими знайомлять із поняттями добра і зла, мужності, справедливості, любові до рідної землі.
Передаючись із покоління в покоління, вони формують нашу культурну пам’ять і життєві цінності.
💡У час, коли найбільше хочеться вірити в казку, у те, що добро завжди перемагає зло, ми вирішили ввести в обіг нову пам’ятну монету «Українські народні казки. Кирило Кожум’яка».
Цей вибір не випадковий. Кирило Кожум’яка – це узагальнений образ людини, яка завдяки своїй праці, силі духу та сміливості перемагає зло й захищає тих, хто в нелегкий час потребує допомоги. Не одне покоління українців зростало на цій казці, яка і далі нагадує нам, що справжня сила полягає не лише в могутності, а й у готовності захищати інших.
🟢 Про пам’ятну монету
Монета має номінал 5 гривень, виготовлена з нейзильберу.
➡️ На аверсі зображені три сюжетні композиції, розділені між собою стилізованими мотузками. Кожна з них ілюструє ключові епізоди казки: ремесло Кирила Кожум’яки; звернення дітей по допомогу; поневолення князівни змієм.
➡️ На реверсі – сцена бою Кирила Кожум’яки зі змієм, що втілює протистояння людської сили, волі та справедливості руйнівному злу.
▪️Художник – Аліса Іванова.
▪️Скульптори: Володимир Дем’яненко, Володимир Атаманчук.
▪️Тираж – до 75 000 штук у сувенірному паковані.
🟢 Про продаж монети
Придбати монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів. Детальніше про старт продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.
Передаючись із покоління в покоління, вони формують нашу культурну пам’ять і життєві цінності.
💡У час, коли найбільше хочеться вірити в казку, у те, що добро завжди перемагає зло, ми вирішили ввести в обіг нову пам’ятну монету «Українські народні казки. Кирило Кожум’яка».
Цей вибір не випадковий. Кирило Кожум’яка – це узагальнений образ людини, яка завдяки своїй праці, силі духу та сміливості перемагає зло й захищає тих, хто в нелегкий час потребує допомоги. Не одне покоління українців зростало на цій казці, яка і далі нагадує нам, що справжня сила полягає не лише в могутності, а й у готовності захищати інших.
🟢 Про пам’ятну монету
Монета має номінал 5 гривень, виготовлена з нейзильберу.
➡️ На аверсі зображені три сюжетні композиції, розділені між собою стилізованими мотузками. Кожна з них ілюструє ключові епізоди казки: ремесло Кирила Кожум’яки; звернення дітей по допомогу; поневолення князівни змієм.
➡️ На реверсі – сцена бою Кирила Кожум’яки зі змієм, що втілює протистояння людської сили, волі та справедливості руйнівному злу.
▪️Художник – Аліса Іванова.
▪️Скульптори: Володимир Дем’яненко, Володимир Атаманчук.
▪️Тираж – до 75 000 штук у сувенірному паковані.
🟢 Про продаж монети
Придбати монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів. Детальніше про старт продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.
🔥32🤩15❤9👎4👍2
📉 Частка NPL у банківському секторі залишається на низькому рівні – 12,8% станом на 01 червня 2026 року.
З початку року вона скоротилася на 1,1 в. п.
☝️Факторами зменшення частки NPL у січні – травні 2026 року стали як збільшення обсягу нових кредитів ліпшої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів.
Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі за зазначений період зріс на 113,9 млрд грн, або на 8,4%, до 1,474 трлн грн.
Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився на 922 млн грн, або на 0,5%, до 188,4 млрд грн. Частка NPL фізичних осіб зменшилася на 0,4 в. п. до 10,4%, бізнесу – на 1,7 в. п. до 15,3%.
☑️ Скорочення частки NPL зафіксовано в усіх групах банків:
▪ у державних банках – до 18,4%;
▪ у приватних українських банках – до 8,0%;
▪ у банках з іноземним капіталом – до 5,8%.
Нагадаємо, у грудні 2025 року державні банки списали великий обсяг старих непрацюючих активів на понад 170 млрд грн, тож частка NPL зменшилася до п’ятнадцятирічного мінімуму.
📌 ДЕТАЛІ
З початку року вона скоротилася на 1,1 в. п.
☝️Факторами зменшення частки NPL у січні – травні 2026 року стали як збільшення обсягу нових кредитів ліпшої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів.
Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі за зазначений період зріс на 113,9 млрд грн, або на 8,4%, до 1,474 трлн грн.
Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився на 922 млн грн, або на 0,5%, до 188,4 млрд грн. Частка NPL фізичних осіб зменшилася на 0,4 в. п. до 10,4%, бізнесу – на 1,7 в. п. до 15,3%.
☑️ Скорочення частки NPL зафіксовано в усіх групах банків:
▪ у державних банках – до 18,4%;
▪ у приватних українських банках – до 8,0%;
▪ у банках з іноземним капіталом – до 5,8%.
Нагадаємо, у грудні 2025 року державні банки списали великий обсяг старих непрацюючих активів на понад 170 млрд грн, тож частка NPL зменшилася до п’ятнадцятирічного мінімуму.
📌 ДЕТАЛІ
❤11👍5👎2
📊 Бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінив результати власної економічної діяльності, поліпшивши їх у річному вимірі.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У червні 2026 року ІОДА становив 50.4 порівняно з 52.1 у травні 2026 року (у червні 2025 року – 50.0).
🟢 Оптимізму респондентів усіх опитаних секторів сприяли:
▪️активізація надходжень зовнішньої фінансової допомоги;
▪️поступове зниження цін на пальне;
▪️стабільна ситуація в енергетиці;
▪️стійкий споживчий попит;
сезонний фактор.
🚩 Водночас стримуючими чинниками залишалися:
▪️подальше руйнування виробничих потужностей, логістики та енергетичної інфраструктури;
▪️збільшення витрат бізнесу на оплату праці на тлі дефіциту кваліфікованих кадрів;
▪️незначне посилення інфляційних і курсових очікувань.
Детальніше про очікування бізнесу.
⬇️⬇️⬇️
Найоптимістичнішими серед усіх секторів економіки вчетверте поспіль були підприємства будівництва.
Підприємства сфери послуг, як і у три попередні місяці, надали позитивні оцінки поточної ділової активності завдяки стабільній ситуації в енергосистемі, налагодженню логістики й поступовому зниженню цін на пальне.
Підприємства торгівлі відновили позитивні очікування, а підприємства промисловості очікували ділову активність на рівні попереднього місяця на тлі збереження стійкої ситуації в енергетиці та сталого внутрішнього попиту.
Респонденти всіх секторів очікували на подальше сповільнення темпів здорожчання закупівельних цін, цін на сировину та матеріали, цін / тарифів на власну продукцію / послуги, а також товарів, закуплених для продажу.
Ситуація на ринку праці залишається складною. Лише респонденти будівництва зберегли свої позитивні очікування щодо загальної чисельності працівників, натомість підприємства інших секторів були налаштовані на подальше скорочення персоналу, найбільше – у промисловості.
📌 Детальніше – за посиланням.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У червні 2026 року ІОДА становив 50.4 порівняно з 52.1 у травні 2026 року (у червні 2025 року – 50.0).
🟢 Оптимізму респондентів усіх опитаних секторів сприяли:
▪️активізація надходжень зовнішньої фінансової допомоги;
▪️поступове зниження цін на пальне;
▪️стабільна ситуація в енергетиці;
▪️стійкий споживчий попит;
сезонний фактор.
🚩 Водночас стримуючими чинниками залишалися:
▪️подальше руйнування виробничих потужностей, логістики та енергетичної інфраструктури;
▪️збільшення витрат бізнесу на оплату праці на тлі дефіциту кваліфікованих кадрів;
▪️незначне посилення інфляційних і курсових очікувань.
Детальніше про очікування бізнесу.
⬇️⬇️⬇️
Найоптимістичнішими серед усіх секторів економіки вчетверте поспіль були підприємства будівництва.
Підприємства сфери послуг, як і у три попередні місяці, надали позитивні оцінки поточної ділової активності завдяки стабільній ситуації в енергосистемі, налагодженню логістики й поступовому зниженню цін на пальне.
Підприємства торгівлі відновили позитивні очікування, а підприємства промисловості очікували ділову активність на рівні попереднього місяця на тлі збереження стійкої ситуації в енергетиці та сталого внутрішнього попиту.
Респонденти всіх секторів очікували на подальше сповільнення темпів здорожчання закупівельних цін, цін на сировину та матеріали, цін / тарифів на власну продукцію / послуги, а також товарів, закуплених для продажу.
Ситуація на ринку праці залишається складною. Лише респонденти будівництва зберегли свої позитивні очікування щодо загальної чисельності працівників, натомість підприємства інших секторів були налаштовані на подальше скорочення персоналу, найбільше – у промисловості.
📌 Детальніше – за посиланням.
❤8👍5
📣 Інформуємо про стан спецрахунку НБУ для підтримки сил оборони станом на 1 липня
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить понад 6 млрд грн.
За минулий місяць на нього надійшло майже 302 млн грн, а загалом з початку повномасштабного вторгнення – понад 159 млрд грн в еквіваленті.
Загалом на потреби оборони перераховано понад 154 млрд грн, у червні 2026 року – майже 651 млн грн.
➡️ Підтримати сили оборони
📌 Детальніше - за посиланням.
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить понад 6 млрд грн.
За минулий місяць на нього надійшло майже 302 млн грн, а загалом з початку повномасштабного вторгнення – понад 159 млрд грн в еквіваленті.
Загалом на потреби оборони перераховано понад 154 млрд грн, у червні 2026 року – майже 651 млн грн.
➡️ Підтримати сили оборони
📌 Детальніше - за посиланням.
❤12👍2
📊 Статистика депозитарію НБУ щодо ОВДП
Із початку 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах майже 240 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – більше ніж 2 266 млрд грн.
✅ Упродовж січня – червня 2026 року Міністерство фінансів:
▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 204 799,5 млн грн, 452,0 млн дол. США та 294,9 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 180 535,0 млн грн, 650,0 млн дол. США та 188,8 млн євро.
Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у червні, становила 16,15 % річних у гривні та 3,20 % річних в євро. ОВДП, номіновані в доларах США у червні не розміщувалися.
☝️Портфель військових облігацій станом на 1 липня становив:
▪️89,1 млрд грн в еквіваленті порівняно з 114,1 млрд грн в еквіваленті рік тому у власності юридичних осіб (без банків);
▪️101,9 млрд грн в еквіваленті порівняно з 76,6 млрд грн в еквіваленті у власності фізичних осіб.
➡️ Детальніше – за посиланням.
Із початку 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах майже 240 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – більше ніж 2 266 млрд грн.
✅ Упродовж січня – червня 2026 року Міністерство фінансів:
▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 204 799,5 млн грн, 452,0 млн дол. США та 294,9 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 180 535,0 млн грн, 650,0 млн дол. США та 188,8 млн євро.
Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у червні, становила 16,15 % річних у гривні та 3,20 % річних в євро. ОВДП, номіновані в доларах США у червні не розміщувалися.
☝️Портфель військових облігацій станом на 1 липня становив:
▪️89,1 млрд грн в еквіваленті порівняно з 114,1 млрд грн в еквіваленті рік тому у власності юридичних осіб (без банків);
▪️101,9 млрд грн в еквіваленті порівняно з 76,6 млрд грн в еквіваленті у власності фізичних осіб.
➡️ Детальніше – за посиланням.
👍8❤2