Більшість компаній реального сектору економіки України – фінансово здорові.
☝️Це засвідчило окреме дослідження у свіжому Звіті про фінансову стабільність.
У межах зазначеного дослідження фахівці Національного банку оцінили показники нефінансових приватних компаній за 2021–2025 роки. У середньому аналіз охопив близько 180 тис. компаній, які генерують понад 90% виручки приватного нефінансового сектору, за кожен рік зазначеного періоду.
Фінансове здоров’я оцінене за сімома фінансовими показниками, серед яких динаміка доходів, рентабельність, боргове навантаження та ліквідність.
➡️ Ключові висновки дослідження:
▪️фінансовий стан бізнесу загалом хороший. У 2025 році половина активів належала компаніям, що мають міцне або відмінне фінансове здоров’я. Погіршення 2022 року змінилося відновленням у 2023–2024 роках до стану, близького до 2021 року;
▪️краще фінансове здоров’я у компаній сільського господарства, машинобудування, торгівлі та переробної промисловості, натомість у хімічній галузі та металургії частка слабких компаній зросла найбільше;
▪️близько половини позичальників банків мають міцне або відмінне фінансове здоров’я, а частка компаній зі слабким фінансовим станом у 2025 році порівняно з 2022 роком скоротилася на 10 в. п. до 18% активів;
▪️поліпшення показників варто трактувати обережно, адже з кожним роком до аналізу не потрапляли компанії, які повністю припинили діяльність унаслідок воєнних втрат. Водночас нерідко компанії зі слабким фінансовим здоров’ям за індивідуальною оцінкою мають підтримку від своїх фінансово стійкіших груп компаній;
▪️сповільнення економіки, дисбаланси на ринку праці та зростання собівартості послаблюють компанії, однак помірне боргове навантаження та значна ліквідність нині є ключовими чинниками їх стійкості.
Кредитний потенціал реального сектору ще не вичерпаний: компанії, що активно кредитуються в українських банках, мають близько третини активів бізнесу та генерують 40% його виручки. Це свідчить про простір для подальшого зростання кредитного портфеля, хоча попит на банківські кредити обмежений.
📍Детальніше – у тематичному розділі Звіту про фінансову стабільність.
☝️Це засвідчило окреме дослідження у свіжому Звіті про фінансову стабільність.
У межах зазначеного дослідження фахівці Національного банку оцінили показники нефінансових приватних компаній за 2021–2025 роки. У середньому аналіз охопив близько 180 тис. компаній, які генерують понад 90% виручки приватного нефінансового сектору, за кожен рік зазначеного періоду.
Фінансове здоров’я оцінене за сімома фінансовими показниками, серед яких динаміка доходів, рентабельність, боргове навантаження та ліквідність.
➡️ Ключові висновки дослідження:
▪️фінансовий стан бізнесу загалом хороший. У 2025 році половина активів належала компаніям, що мають міцне або відмінне фінансове здоров’я. Погіршення 2022 року змінилося відновленням у 2023–2024 роках до стану, близького до 2021 року;
▪️краще фінансове здоров’я у компаній сільського господарства, машинобудування, торгівлі та переробної промисловості, натомість у хімічній галузі та металургії частка слабких компаній зросла найбільше;
▪️близько половини позичальників банків мають міцне або відмінне фінансове здоров’я, а частка компаній зі слабким фінансовим станом у 2025 році порівняно з 2022 роком скоротилася на 10 в. п. до 18% активів;
▪️поліпшення показників варто трактувати обережно, адже з кожним роком до аналізу не потрапляли компанії, які повністю припинили діяльність унаслідок воєнних втрат. Водночас нерідко компанії зі слабким фінансовим здоров’ям за індивідуальною оцінкою мають підтримку від своїх фінансово стійкіших груп компаній;
▪️сповільнення економіки, дисбаланси на ринку праці та зростання собівартості послаблюють компанії, однак помірне боргове навантаження та значна ліквідність нині є ключовими чинниками їх стійкості.
Кредитний потенціал реального сектору ще не вичерпаний: компанії, що активно кредитуються в українських банках, мають близько третини активів бізнесу та генерують 40% його виручки. Це свідчить про простір для подальшого зростання кредитного портфеля, хоча попит на банківські кредити обмежений.
📍Детальніше – у тематичному розділі Звіту про фінансову стабільність.
👍11❤1😱1
#ПризначенняНБУ
🟢 Директором Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку з 9 липня призначено Тараса Токарчука.
Цей Департамент належить до вертикалі підпорядкування "Монетарна стабільність", загальне керівництво якою здійснює заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський.
💬 "Розроблення рішень з монетарної політики, макроекономічний аналіз, прогнозування та дослідження є основою якісного виконання ключового мандата Національного банку України із забезпечення цінової стабільності. Очікую, що Тарас Токарчук, маючи багаторічний досвід роботи в НБУ, включно з періодом запровадження інфляційного таргетування в Україні та утриманням стабільності в умовах повномасштабної війни, а також високі аналітичні й управлінські навички та глибоке розуміння монетарних процесів, забезпечить ефективну роботу департаменту та його подальший розвиток", – прокоментував Володимир Лепушинський.
➡️ Детальніше – за посиланням.
🟢 Директором Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку з 9 липня призначено Тараса Токарчука.
Цей Департамент належить до вертикалі підпорядкування "Монетарна стабільність", загальне керівництво якою здійснює заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський.
💬 "Розроблення рішень з монетарної політики, макроекономічний аналіз, прогнозування та дослідження є основою якісного виконання ключового мандата Національного банку України із забезпечення цінової стабільності. Очікую, що Тарас Токарчук, маючи багаторічний досвід роботи в НБУ, включно з періодом запровадження інфляційного таргетування в Україні та утриманням стабільності в умовах повномасштабної війни, а також високі аналітичні й управлінські навички та глибоке розуміння монетарних процесів, забезпечить ефективну роботу департаменту та його подальший розвиток", – прокоментував Володимир Лепушинський.
➡️ Детальніше – за посиланням.
❤15👍4
🔋 Статистика щодо кредитування енергетики
Банки в межах меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак рф за два роки забезпечили фінансування проєктів бізнесу з відновлення генерації в енергетиці потужністю 1,9 ГВт.
Станом на початок липня найбільші обсяги фінансування надано на розбудову СЕС, газових та гідро / біо / вітрових установок, придбання генераторів.
Також профінансовано проєкти зі зберігання енергії та модернізації теплообладнання, потужністю 751 МВт.
☝️Загалом за два роки банки надали:
▪️більше 5 тисяч кредитів бізнесу на суму 52 млрд грн;
▪️близько 20 тисяч – населенню на суму 4 млрд грн.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів бізнесу з урахуванням їх погашення становить 34 млрд грн, населенню – 3 млрд грн.
Проєкти фінансуються у 21 області країни.
💬 «Енергетичний меморандум став чудовим прикладом ефективного об’єднання зусиль банків різних розмірів, форм власності та бізнес-моделей. Підтримання бізнесу та загалом економіки країни, які критично залежні від функціонування енергетичної системи, стали для них вищою спільною метою, попри високу конкуренцію та загальну орієнтованість на комерційну вигоду. Ми вдячні банкам і рухаємося далі, тримаючи баланс між підтримкою стабільності фінансової системи та сприянням економічному розвитку і відновленню», – підсумував Голова НБУ Андрій Пишний.
➡️ Детальніше – за посиланням.
Банки в межах меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак рф за два роки забезпечили фінансування проєктів бізнесу з відновлення генерації в енергетиці потужністю 1,9 ГВт.
Станом на початок липня найбільші обсяги фінансування надано на розбудову СЕС, газових та гідро / біо / вітрових установок, придбання генераторів.
Також профінансовано проєкти зі зберігання енергії та модернізації теплообладнання, потужністю 751 МВт.
☝️Загалом за два роки банки надали:
▪️більше 5 тисяч кредитів бізнесу на суму 52 млрд грн;
▪️близько 20 тисяч – населенню на суму 4 млрд грн.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів бізнесу з урахуванням їх погашення становить 34 млрд грн, населенню – 3 млрд грн.
Проєкти фінансуються у 21 області країни.
💬 «Енергетичний меморандум став чудовим прикладом ефективного об’єднання зусиль банків різних розмірів, форм власності та бізнес-моделей. Підтримання бізнесу та загалом економіки країни, які критично залежні від функціонування енергетичної системи, стали для них вищою спільною метою, попри високу конкуренцію та загальну орієнтованість на комерційну вигоду. Ми вдячні банкам і рухаємося далі, тримаючи баланс між підтримкою стабільності фінансової системи та сприянням економічному розвитку і відновленню», – підсумував Голова НБУ Андрій Пишний.
➡️ Детальніше – за посиланням.
👍9🔥2
💡В обіг вводиться банкнота номіналом 2 000 гривень.
Сьогодні про розширення номінального ряду національної валюти оголосив Голова Національного банку Андрій Пишний.
💬 "Банкнотний ряд національної валюти для центральних банків будь-якої країни не є чимось статичним. Економіка змінюється. Змінюються доходи, ціни, обсяг готівки в обігу, а також поведінка населення. І банкнотний ряд національної валюти має відповідати цим змінам. Так само як у 2019 році економічні передумови привели до появи банкноти номіналом 1 000 гривень, у 2026 році вони сформували обґрунтовану потребу у введенні в обіг банкноти номіналом 2 000 гривень", – пояснив Андрій Пишний.
📆 Нова банкнота буде введена в готівковий обіг з 4 вересня 2026 року.
У презентації нової банкноти взяли участь Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук та заступник Керівника Офісу Президента України Олена Ковальська.
❓Як виглядає банкнота 2000 гривень?
Банкнота вшановує Василя Стуса – українського поета-шістдесятника, перекладача, публіциста, прозаїка, мислителя, літературознавця, літературного критика, правозахисника, політв’язня срср, члена Української Гельсінської групи, одного з найактивніших представників українського дисидентського руху та борця за незалежність України у ХХ ст., лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно, 1991), Героя України (посмертно, 2005).
На лицьовому боці нової банкноти зображено портрет Василя Стуса, а на зворотному – зображення будівлі філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався.
💬 "Василь Стус став символом незламності українського духу, уособленням особистої відповідальності перед народом, державою і майбутніми поколіннями", – наголосив Андрій Пишний під час пресбрифінгу в Національному банку.
☝️Також на банкноті є рядок з його вірша, написаного в ув’язненні: «І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве».
Ці слова написані шрифтом, створеним за мотивами графіки Георгія Нарбута – творця українського державного стилю 1917–1919 років, автора перших гривень та шагів часів Української Народної Республіки.
🇺🇦 Використання цього шрифту підкреслює, що банкнота є візуальним документом української державності.
За дизайном нова банкнота наслідує модифіковані банкноти гривні зразка 2014–2019 років. За розміром і кольором вона відрізняється від банкнот інших номіналів.
🛡️ Про захист банкноти
Банкнота містить понад 20 захисних елементів – як захисту паперу, так і інноваційні поліграфічні елементи захисту, що надійно захищають її від підроблення.
💬 "Це перша у світі банкнота, у якій для посилення захисту використано унікальну "віконну" захисну стрічку AnimaTM Colour – поліхромну та анімовану. Дизайн стрічки розроблений на замовлення Національного банку в синьо-жовтій кольоровій гамі. Під час зміни кута нахилу банкноти на ній спостерігаються ефект руху та зміна зображення – Тризуб змінюється на знак гривні. Цю стрічку, як новий продукт, було презентовано виробником лише наприкінці квітня 2026 року, і ось зараз ми вже реалізували його на новій банкноті", – розповів Андрій Пишний.
➡️ Детальніше – за посиланням.
Сьогодні про розширення номінального ряду національної валюти оголосив Голова Національного банку Андрій Пишний.
💬 "Банкнотний ряд національної валюти для центральних банків будь-якої країни не є чимось статичним. Економіка змінюється. Змінюються доходи, ціни, обсяг готівки в обігу, а також поведінка населення. І банкнотний ряд національної валюти має відповідати цим змінам. Так само як у 2019 році економічні передумови привели до появи банкноти номіналом 1 000 гривень, у 2026 році вони сформували обґрунтовану потребу у введенні в обіг банкноти номіналом 2 000 гривень", – пояснив Андрій Пишний.
📆 Нова банкнота буде введена в готівковий обіг з 4 вересня 2026 року.
У презентації нової банкноти взяли участь Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук та заступник Керівника Офісу Президента України Олена Ковальська.
❓Як виглядає банкнота 2000 гривень?
Банкнота вшановує Василя Стуса – українського поета-шістдесятника, перекладача, публіциста, прозаїка, мислителя, літературознавця, літературного критика, правозахисника, політв’язня срср, члена Української Гельсінської групи, одного з найактивніших представників українського дисидентського руху та борця за незалежність України у ХХ ст., лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно, 1991), Героя України (посмертно, 2005).
На лицьовому боці нової банкноти зображено портрет Василя Стуса, а на зворотному – зображення будівлі філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався.
💬 "Василь Стус став символом незламності українського духу, уособленням особистої відповідальності перед народом, державою і майбутніми поколіннями", – наголосив Андрій Пишний під час пресбрифінгу в Національному банку.
☝️Також на банкноті є рядок з його вірша, написаного в ув’язненні: «І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве».
Ці слова написані шрифтом, створеним за мотивами графіки Георгія Нарбута – творця українського державного стилю 1917–1919 років, автора перших гривень та шагів часів Української Народної Республіки.
🇺🇦 Використання цього шрифту підкреслює, що банкнота є візуальним документом української державності.
За дизайном нова банкнота наслідує модифіковані банкноти гривні зразка 2014–2019 років. За розміром і кольором вона відрізняється від банкнот інших номіналів.
🛡️ Про захист банкноти
Банкнота містить понад 20 захисних елементів – як захисту паперу, так і інноваційні поліграфічні елементи захисту, що надійно захищають її від підроблення.
💬 "Це перша у світі банкнота, у якій для посилення захисту використано унікальну "віконну" захисну стрічку AnimaTM Colour – поліхромну та анімовану. Дизайн стрічки розроблений на замовлення Національного банку в синьо-жовтій кольоровій гамі. Під час зміни кута нахилу банкноти на ній спостерігаються ефект руху та зміна зображення – Тризуб змінюється на знак гривні. Цю стрічку, як новий продукт, було презентовано виробником лише наприкінці квітня 2026 року, і ось зараз ми вже реалізували його на новій банкноті", – розповів Андрій Пишний.
➡️ Детальніше – за посиланням.
❤36😢19👎16👍4😱4🔥1
📊 У червні 2026 року загальна інфляція сповільнилася до 7,2% у річному вимірі.
Водночас базова інфляція пришвидшилася до 8,1% р/р.
Про це свідчать дані Держстату.
Фактичні показники загальної інфляції відповідали квітневому прогнозу Національного банку, натомість базова інфляція надалі перевищувала траєкторію прогнозу.
☝️Ключові чинники прискорення базової інфляції:
▪️зростання витрат виробників у переробній харчовій промисловості;
▪️вищі ціни на послуги та тлі швидшого зростання зарплат.
Подальша інфляційна динаміка буде відображена в макроекономічному прогнозі, який НБУ оприлюднить 30 липня 2026 року під час монетарного пресбрифінгу.
Детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 06 серпня 2026 року.
ℹ️ Докладніше – за посиланням.
Водночас базова інфляція пришвидшилася до 8,1% р/р.
Про це свідчать дані Держстату.
Фактичні показники загальної інфляції відповідали квітневому прогнозу Національного банку, натомість базова інфляція надалі перевищувала траєкторію прогнозу.
☝️Ключові чинники прискорення базової інфляції:
▪️зростання витрат виробників у переробній харчовій промисловості;
▪️вищі ціни на послуги та тлі швидшого зростання зарплат.
Подальша інфляційна динаміка буде відображена в макроекономічному прогнозі, який НБУ оприлюднить 30 липня 2026 року під час монетарного пресбрифінгу.
Детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 06 серпня 2026 року.
ℹ️ Докладніше – за посиланням.
👍13❤6
#2000_UAH
❓️Чому введення банкноти 2000 гривень не може вплинути на інфляцію?
Інтуїтивно здається, що ось зараз НБУ увімкне друкарський верстат для випуску нової банкноти номіналом 2000 гривень ‒ і ціни полетять догори.
Але таке уявлення про зв’язок між цінами та банкнотним рядом є перевернутим з ніг на голову та ігнорує економічні процеси.
Насправді вплив на ціни від введення банкноти нового номіналу буде близьким до нуля.
Розберемося з усім по черзі.
1️⃣ НБУ запустив «друкарський верстат»?
❌️ В економічному розумінні – ні.
Емісія чи-то «друк грошей» передбачають, що в економіці має збільшитися обсяг грошей.
Натомість вихід нової банкноти 2000 гривень відбуватиметься виключно за рахунок їх обміну на безготівкові кошти або на банкноти інших номіналів. Відповідно грошей більше не стане, а впливу на інфляцію не буде.
Емісія вже давно не пов’язана з роботою реального друкарського верстата та здійснюється спочатку на безготівковій основі.
Ба більше, Національний банк, як і інші центральні банки світу, на постійній основі друкує банкноти, замінюючи старі й пошкоджені на нові. Але це не призводить до зростання інфляції чи девальвації, бо обсяг грошей в економіці не змінюється.
Тому коли ви отримуєте новенькі банкноти в банкоматі, це не означає, що НБУ здійснює емісію з відповідним впливом на інфляцію.
2️⃣ Тобто впливу на інфляцію не буде?
✅️ Так, не буде.
Введення нової банкноти є наслідком номінального збільшення обсягів економіки (зростання цін, зарплат та готівки в обігу), а не передумовою цих процесів.
Готівкові гроші потрібні, щоб обслуговувати розрахунки в економіці. Коли економіка змінюється, банкнотний ряд має відображати ці зміни.
Востаннє нова банкнота вводилася сім років тому. З того часу Україна пережила одне за одним два великих потрясіння: спочатку коронакризу, а далі повномасштабне вторгнення росії в Україну, яке досі триває
Як свідчать дані Держстату, середньомісячна зарплата за цей час в Україні зросла втричі, а рівень цін на основі індексу інфляції – удвічі. За даними НБУ, більш ніж удвічі зріс обсяг готівки в обігу.
Коли банкнот забагато – це щонайменше не зручно для населення. А ще це зумовлює більші витрати держави на грошовий обіг. Вихід банкнот нового номіналу має вирішити цю проблему.
3️⃣ Що тоді буде з інфляцією?
📉 Головне завдання Національного банку – щоб інфляція була низькою та стабільною. Зараз вона перебуває на рівні близько 7%, а ціллю НБУ є приведення інфляції до 5%.
НБУ очікує на таку динаміку інфляції:
▪️певне пришвидшення у другому півріччі 2026 року на тлі значних витрат бізнесу, зокрема на енергоносії та зарплати;
▪️зниження за підсумками 2027 року та повернення до цілі 5% у 2028 році.
❓️Чому введення банкноти 2000 гривень не може вплинути на інфляцію?
Інтуїтивно здається, що ось зараз НБУ увімкне друкарський верстат для випуску нової банкноти номіналом 2000 гривень ‒ і ціни полетять догори.
Але таке уявлення про зв’язок між цінами та банкнотним рядом є перевернутим з ніг на голову та ігнорує економічні процеси.
Насправді вплив на ціни від введення банкноти нового номіналу буде близьким до нуля.
Розберемося з усім по черзі.
1️⃣ НБУ запустив «друкарський верстат»?
❌️ В економічному розумінні – ні.
Емісія чи-то «друк грошей» передбачають, що в економіці має збільшитися обсяг грошей.
Натомість вихід нової банкноти 2000 гривень відбуватиметься виключно за рахунок їх обміну на безготівкові кошти або на банкноти інших номіналів. Відповідно грошей більше не стане, а впливу на інфляцію не буде.
Емісія вже давно не пов’язана з роботою реального друкарського верстата та здійснюється спочатку на безготівковій основі.
Ба більше, Національний банк, як і інші центральні банки світу, на постійній основі друкує банкноти, замінюючи старі й пошкоджені на нові. Але це не призводить до зростання інфляції чи девальвації, бо обсяг грошей в економіці не змінюється.
Тому коли ви отримуєте новенькі банкноти в банкоматі, це не означає, що НБУ здійснює емісію з відповідним впливом на інфляцію.
2️⃣ Тобто впливу на інфляцію не буде?
✅️ Так, не буде.
Введення нової банкноти є наслідком номінального збільшення обсягів економіки (зростання цін, зарплат та готівки в обігу), а не передумовою цих процесів.
Готівкові гроші потрібні, щоб обслуговувати розрахунки в економіці. Коли економіка змінюється, банкнотний ряд має відображати ці зміни.
Востаннє нова банкнота вводилася сім років тому. З того часу Україна пережила одне за одним два великих потрясіння: спочатку коронакризу, а далі повномасштабне вторгнення росії в Україну, яке досі триває
Як свідчать дані Держстату, середньомісячна зарплата за цей час в Україні зросла втричі, а рівень цін на основі індексу інфляції – удвічі. За даними НБУ, більш ніж удвічі зріс обсяг готівки в обігу.
Коли банкнот забагато – це щонайменше не зручно для населення. А ще це зумовлює більші витрати держави на грошовий обіг. Вихід банкнот нового номіналу має вирішити цю проблему.
3️⃣ Що тоді буде з інфляцією?
📉 Головне завдання Національного банку – щоб інфляція була низькою та стабільною. Зараз вона перебуває на рівні близько 7%, а ціллю НБУ є приведення інфляції до 5%.
НБУ очікує на таку динаміку інфляції:
▪️певне пришвидшення у другому півріччі 2026 року на тлі значних витрат бізнесу, зокрема на енергоносії та зарплати;
▪️зниження за підсумками 2027 року та повернення до цілі 5% у 2028 році.
👍40👎37❤14
#2000_UAH
Продовжуємо знайомити вас із новою банкнотою номіналом 2000 гривень.
Сьогодні відкрили спеціальний лендинг, присвячений їй.
☝️Гортаючи лендинг, можна:
▪️детально роздивитися банкноту: покрутити її, збільшити та вивчити кожну деталь;
▪️дізнатися, чому саме Василь Стус зображений на банкноті та що означають інші зображення і символи на ній;
▪️дізнатися про систему захисту нової банкноти, вивчити основні захисні елементи;
▪️отримати відповіді на поширені запитання. Наприклад, коли можна буде потримати її в руках, скільки банкнот буде надруковано та багато інших.
➡️ Переходьте на лендинг та дізнавайтеся про #2000_UAH те, що вам цікаво.
Продовжуємо знайомити вас із новою банкнотою номіналом 2000 гривень.
Сьогодні відкрили спеціальний лендинг, присвячений їй.
☝️Гортаючи лендинг, можна:
▪️детально роздивитися банкноту: покрутити її, збільшити та вивчити кожну деталь;
▪️дізнатися, чому саме Василь Стус зображений на банкноті та що означають інші зображення і символи на ній;
▪️дізнатися про систему захисту нової банкноти, вивчити основні захисні елементи;
▪️отримати відповіді на поширені запитання. Наприклад, коли можна буде потримати її в руках, скільки банкнот буде надруковано та багато інших.
➡️ Переходьте на лендинг та дізнавайтеся про #2000_UAH те, що вам цікаво.
👍16👎14❤3
📊 Про зміни, що відбулися на фінансовому ринку минулого місяця.
Кількість учасників небанківського фінансового ринку у червні зменшилася на шість установ – до 738 (з 744).
Кількість банків, що мають банківську ліцензію, не змінилася та становила 59.
✅ Станом на 1 липня на ринку небанківських фінансових послуг працювали:
389 фінансових компаній (було 391);
47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом (без змін);
96 ломбардів (було 97);
79 кредитних спілок (без змін);
один лізингодавець (без змін);
43 страхових брокери (було 46);
72 колекторські компанії (без змін).
Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (39) не змінилася.
На платіжному ринку також без змін діють 13 платіжних систем, створених резидентами, серед них дві державні, та 10 міжнародних платіжних систем.
☝️Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють:
▪️15 платіжних установ (було 16);
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (без змін);
▪️один банк – емітент електронних грошей (без змін);
▪️один оператор поштового зв’язку (без змін).
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 100 комерційних агентів (без змін), 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін) та шість надавачів нефінансових платіжних послуг (без змін).
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Кількість учасників небанківського фінансового ринку у червні зменшилася на шість установ – до 738 (з 744).
Кількість банків, що мають банківську ліцензію, не змінилася та становила 59.
✅ Станом на 1 липня на ринку небанківських фінансових послуг працювали:
389 фінансових компаній (було 391);
47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом (без змін);
96 ломбардів (було 97);
79 кредитних спілок (без змін);
один лізингодавець (без змін);
43 страхових брокери (було 46);
72 колекторські компанії (без змін).
Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (39) не змінилася.
На платіжному ринку також без змін діють 13 платіжних систем, створених резидентами, серед них дві державні, та 10 міжнародних платіжних систем.
☝️Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють:
▪️15 платіжних установ (було 16);
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (без змін);
▪️один банк – емітент електронних грошей (без змін);
▪️один оператор поштового зв’язку (без змін).
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 100 комерційних агентів (без змін), 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін) та шість надавачів нефінансових платіжних послуг (без змін).
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
❤5👍4