❓Як формується ставка за кредитом і коли очікувати на її зниження? Які дієві механізми здешевлення кредитів для бізнесу пропонують банки? Які галузі отримують найбільше кредитів і чому?

👤 Відповіді на ці та інші актуальні питання про кредитування – в інтерв’ю директора Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашової для Mind.ua.

Інші цікаві тези з інтерв’ю ⤵️

▪️банківський сектор дуже швидко налагоджує кредитування нових напрямів, про що свідчить приклад енергетики;

▪️банк не може видати кошти, якщо клієнт неспроможний чітко сформулювати фінансову потребу та надати звітність;

▪️завдяки програмі «Доступні кредити 5-7-9%» сьогодні українські банки вміють працювати з МСБ;

▪️підвищений податок на прибуток банків ставить під сумнів доцільність значного кредитного зростання для багатьох банків;

▪️найкращий спосіб розбудови системи страхування воєнних ризиків –розширення вже діючого публічно-приватного партнерства.

📰 Повний текст – за посиланням.

​​З нагоди Дня вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні,
вводимо в обіг нову обігову пам’ятну монету.

Її назва – “Пам’яті страчених, закатованих або загиблих у полоні”.

💬 "Ця монета – про пам’ять, яка не стирається з часом. Вона вшановує військових і цивільних, чиї життя обірвав російський полон, та нагадує про злочини проти українського народу, які не мають строку давності, про системну політику терору, яку росія веде проти України. Ми закарбовуємо цю пам’ять у металі, щоб вона жила не лише в меморіалах чи книгах, але й нагадувала кожному про ціну людської гідності, свободи та життя. Ми не можемо повернути загиблих, але можемо і повинні зробити все, щоб правда та пам’ять про них залишалися з нами назавжди", – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.

🟢 Про дизайн

Номінал обігової пам’ятної монети 10 гривень.

➡️ Її аверс ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року.

➡️ Водночас на її реверсі зображено ланцюг із розірваною ланкою, що символізує звільнення з кайданів. Частини ланцюга піднімаються вгору і трансформуються в силуети птахів – образи незламного духу, героїзму та світлого переходу у вічність тих, хто віддав своє життя за Україну. По колу розміщено напис ПАМ’ЯТІ СТРАЧЕНИХ, ЗАКАТОВАНИХ АБО ЗАГИБЛИХ У ПОЛОНІ.

▪️Художник реверсу монети – Микола Коваленко, художник аверсу – Володимир Дем’яненко.
▪️Скульптор – Володимир Дем’яненко.

☝️Про обіг

Поступово в готівковий обіг буде введено два мільйони штук таких обігових пам’ятних монет.

Детальніше – за посиланням.

​​📈 Банки очікують подальшого зростання кредитних портфелів бізнесу та населення.

Про це свідчать результати Опитування про умови банківського кредитування.

Наводимо його ключові висновки за II квартал ⤵️

▪️банки і далі очікують зростання кредитних портфелів, однак баланси відповідей стосовно зміни обсягів кредитування бізнесу і населення найнижчі з ІІ кварталу 2023 року;

▪️попит бізнесу на всі види позик збільшився, і в ІІІ кварталі банки очікують на збільшення попиту на всі види корпоративних кредитів, передусім на довгострокові;

▪️попит домогосподарств на позики також підвищився, і банки очікують на його зростання надалі, більшою мірою на іпотеку;

▪️боргове навантаження підприємств було середнім, домогосподарств – низьким;

▪️кредитні стандарти для корпоративного сектору загалом не змінилися, однак у ІІІ кварталі банки планують пом’якшити стандарти для позик МСП;

▪️окремі банки звітували про підвищення рівня схвалення заявок для позик МСП, бо ті мали змогу залучати більші за сумою кредити;

▪️фінансові установи дещо пом’якшили кредитні стандарти для іпотеки і споживчих позик та очікують їх послаблення надалі;

▪️рівень схвалення заявок на кредити домогосподарствам зріс, і банки відзначили зниження відсоткових ставок споживчих кредитів та для іпотеки;

▪️у ІІ кварталі збільшилися кредитний, валютний ризики та ризик ліквідності, в наступному кварталі очікується посилення валютного та кредитного ризиків.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​❓Що відбувається з банківським фондуванням та які тенденції очікуються в найближчий перспективі?

Маємо результати нового опитування банків і ділимося ключовими висновками:
👇👇👇

▪️обсяг коштів від домогосподарств, корпорацій та оптового фондування збільшився, і банки очікують його подальшого збільшення;

▪️більше половини банків за обсягом активів системи розраховують на оптове фондування, зокрема фінансування для проєктів відновлення від ЄС та міжнародних фінансових організацій;

▪️середня вартість фондування зросла передусім через здорожчання коштів корпорацій, натомість вартість коштів домогосподарств та оптових залучень дещо знизилася;

▪️очікується підвищення вартості запозичень через зростання ставок за депозитами бізнесу;

▪️поступове зниження частки валютного фондування відновилося, однак у липні – вересні ця частка не зміниться;

▪️вперше з І кварталу 2025 року респонденти повідомили про зниження строковості фондування, однак очікують на її зростання протягом року;

▪️загальний обсяг капіталу за останній рік збільшився, і ключовим чинником його збільшення, починаючи з ІІІ кварталу 2022 року, залишається прибутковість;

▪️макроекономічні умови та підвищена ставка податку на прибуток банків стримуватимуть підвищення обсягу капіталу в майбутньому.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​Українські інноваційні оборонні технології вже стали невід’ємною частиною нашої новітньої боротьби. Про деякі з них знає весь світ.

☝️Сьогодні вводимо в обіг нову пам’ятну монету «Українська бавовна. Морський дрон “Sea Baby”», що розповідає про легендарний надводний безпілотний комплекс “Sea Baby”, розроблений фахівцями Служби безпеки України для виконання бойових завдань у Чорному морі.

Перші зразки “Sea Baby” з’явилися в 2022 році і відтоді він став одним із найвідоміших прикладів українських інновацій у сфері безпілотних технологій.

Завдяки модульній конструкції дрон можна оснащувати різною зброєю відповідно до конкретної місії, забезпечуючи виконання завдань без ризику для життя українських військових. Він здатний не просто знищувати вибухівкою ворожі об’єкти, а й дистанційно мінувати, уражати берегову інфраструктуру та вести вогонь у відповідь по повітряних, надводних чи наземних стратегічних цілях.

✨ Саме “Sea Baby” влаштував незабутню “бавовнуˮ на Кримському мосту та завдав ушкоджень низці російських військових кораблів Чорноморського флоту.

Нова пам’ятна монета продовжує серію, присвячену українським оборонним технологіям та їхнім розробникам. Адже українські конструктори довели всьому світу: українська інженерна думка здатна перемагати та кардинально змінювати підходи до ведення війни.

❓Як виглядає монета?

Монета має номінал 5 гривень.

➡️ На її аверсі зображено стилізований тризуб, який композиційно продовжується зображенням морського дрона “Sea Baby” в русі.

➡️ На реверсі – морський дрон “Sea Baby”, що розсікає хвилі Чорного моря. У верхній частині розміщено логотип Служби безпеки України, яка є розробником цього апарата; нижче – напис SEA BABY, виконаний у стилі трафаретного військового маркування. Літера Y стилізована під жест “Victory”, що означає перемогу.

▪️Тираж – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.

▪️Художник: Андрій Єрмоленко.

▪️Скульптор: Володимир Дем’яненко.

❓Як придбати монету?

Пам’ятна монета «Українська бавовна. Морський дрон “Sea Baby”» введена в обіг 29 липня 2026 року.

Її реалізація в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та банками-дистриб’юторами розпочнеться з 30 липня.

Детальніше дізнавайтеся на їхніх сайтах.

​​🏠 Іпотека у травні

Банки України у травні видали 776 іпотечних кредитів на загальну суму понад 1,5 млрд грн.

Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.

☝️Коротко про результати опитування:

▪️413 кредитів на суму 827 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 206 кредитів на 387 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;

▪️363 кредити на суму 701 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;

▪️середньозважена ефективна ставка становила 8,15% річних на первинному ринку та 9,4% на вторинному ринку;

▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 12%.

✅ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у травні видано:

▪️у Київській області (278 договорів на загальну суму 556 млн грн, або 36% від загального обсягу);
▪️у місті Києві (156 договорів на 342 млн грн);
▪️у Львівській області (46 договорів на 106 млн грн);
▪️в Івано-Франківській області (32 договори на 61 млн грн);
▪️в Одеській області (30 договорів на 47 млн грн).

Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 12 банків.

💡Нагадуємо, що Рада з фінансової стабільності у травні 2026 року схвалила оновлену Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.

​​⏰ Сьогодні о 14.00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.

Захід транслюватиметься в прямому ефірі.

➡️ Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.

​​🟢Облікова ставка підвищується на 0,5 в. п. до 15,5%.

Таке рішення ухвалене з огляду на стійке посилення фундаментального цінового тиску та суттєвіше пришвидшення загальної інфляції до кінця року.

☝️Його мета – зберегти привабливість гривневих заощаджень, стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань. Це важливо для повернення інфляції на траєкторію сповільнення до цільового рівня 5%.

Детальніше⤵️

Упродовж останніх місяців інтерес населення до гривневих активів зберігався, зокрема завдяки своєчасному призупиненню зниження облікової ставки в березні та збереженню її на рівні 15% упродовж наступних місяців.

Українці надалі нарощували інвестиції як у строкові гривневі депозити, так і в ОДВП, номіновані в гривні.

Однак фундаментальний ціновий тиск стійко посилювався. Хоча в червні загальна інфляція сповільнилася до 7,2%, базова інфляція стійко зростає з початку року, перевищуючи прогнози НБУ.

☝️Крім того, посилилася низка проінфляційних ризиків, зокрема пов’язаних із війною на Близькому Сході, що може додатково підвищити витрати бізнесу.

З огляду на це Правління НБУ вирішило підвищити облікову ставку на 0,5 в. п. до 15,5%. Це дасть змогу підтримати привабливість гривневих інструментів для заощаджень, стійкість валютного ринку, контрольованість інфляційних очікувань та перейти до зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики. Водночас такий крок не матиме відчутного стримуючого впливу на кредитування, що стійко зростає на більш ніж 30% на рік.

НБУ готовий додатково посилити процентну політику, щоб стримати ціновий тиск.

Поточний прогноз Національного банку передбачає можливість подальшого підвищення облікової ставки та повернення до циклу пом’якшення процентної політики у IІ кварталі 2027 року.

Водночас НБУ гнучко реагуватиме як на динаміку інфляції, так і на зміни в розподілі ризиків.

📌 Посилання на пресреліз.

​​💡НБУ розпочинає модернізацію операційного дизайну процентної політики.

Стратегічна мета змін – активізація грошового ринку та розвиток надійних ринкових орієнтирів вартості на ньому. У підсумку зміни посилять спроможність НБУ виконувати головне завдання монетарної політики – забезпечувати цінову стабільність – завдяки підвищенню ефективності монетарної трансмісії.

☝️У межах першого етапу модернізації змінюється механізм проведення операцій із тримісячними депозитними сертифікатами.

Із 7 серпня 2026 року, замість повного задоволення заявок банків, НБУ проводитиме процентні тендери з оголошеним обсягом розміщення цього інструменту один раз на два тижні.

Можливості банків розміщувати ліквідність у цьому інструменті й надалі залежатимуть від їхньої активності на ринку строкових гривневих депозитів населення. Водночас фактичні обсяги розміщення визначатимуться за результатами тендерів, що стимулюватиме банки активніше працювати з власною ліквідністю.

НБУ встановлюватиме обсяги процентних тендерів з фокусом на збереженні привабливості гривневих інструментів.

🟢 Подальші етапи впроваджуватимуться поступово, Національний банк інформуватиме про них за підсумками ухвалених рішень.

Вони враховуватимуть потребу збереження належної жорсткості монетарних умов для забезпечення цінової стабільності, а також підтримання стимулів для конкуренції банків за вкладників.

Кожен наступний етап модернізації операційного дизайну спиратиметься на результати попереднього етапу. НБУ аналізуватиме вплив змін на грошовий ринок, депозитні ставки, попит на гривневі активи, ефективність процентної трансмісії та загальні монетарні умови.

За потреби параметри операційного дизайну можуть бути скориговані.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​❓Що відбуватиметься в економіці?

НБУ опублікував ключові параметри оновленого макропрогнозу на 2026–2028 роки.
👇👇👇

1️⃣ Інфляція пришвидшиться до 10% наприкінці року через розширення бюджетних стимулів та зростання витрат підприємств.

У 2027 році очікується зниження інфляції до 6,9%, а наприкінці 2028 року – досягнення цільового рівня 5%. Цьому сприятимуть поступове скорочення дефіцитів бюджету, послаблення тиску на ринку праці, очікуване нарощування врожаїв та поліпшення ситуації в енергетиці в міру зниження безпекових ризиків. Вагомий вплив матимуть заходи НБУ.

2️⃣ Економіка зросте на 1,8% у 2026 році завдяки значним видаткам бюджету, фінансуванню партнерами локалізації виробництва озброєння та вищим урожаям.

Наслідки посилення атак росії на логістику, енергетику та об’єкти бізнесу обмежать відновлення.

У 2027–2028 роках економічне зростання пришвидшиться до близько 3%. Економіку підтримають збільшення інвестицій у розбудову виробничих потужностей, зокрема ОПК, поступова стабілізація в енергосекторі, нарощування врожаїв та збереження стійкого споживчого попиту.

3️⃣ Очікуваних обсягів зовнішньої підтримки буде достатньо для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання стійкої ситуації на валютному ринку.

Загальний обсяг прямої бюджетної підтримки від партнерів у 2026 році може сягнути близько 54 млрд дол. США. Крім того, значна частина коштів за оборонною складовою програми “Ukraine Support Loan” спрямовуватиметься на локалізацію виробництва зброї в Україні.

У результаті НБУ очікує, що міжнародні резерви України збільшаться до майже 70 млрд дол. США цього року.

4️⃣ Війна триває. Повітряний терор з боку росії посилюється, а ризики подальших руйнувань важливих інфраструктурних та виробничих об’єктів залишаються значними.

Також зберігається ризик порушення ритмічності та/або зміни обсягів міжнародного фінансування, а ризики, пов’язані з війною на Близькому Сході, зросли.

Водночас зберігається потенціал сприятливішого розвитку подій, пов'язаного з посиленням військової і фінансової підтримки партнерів та досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​🚩 Через систематичні атаки росії на енергетичну, логістичну, складську та портову інфраструктуру вкотре ускладнились умови роботи українського бізнесу. Особливо відчутно на підприємства реального сектору впливає обмеження морської логістики.

Експорт продукції суттєво затримується або тимчасово призупиняється. Погіршуються грошові потоки, накопичується готова продукція, змінюються ціни та попит, порушуються виробничі й логістичні ланцюги.

☝️Як наслідок – зростає навантаження на бізнес, погіршується здатність підприємств своєчасно обслуговувати кредити та залучати нове фінансування.

Збереження доступу бізнесу до банківського фінансування є одним із ключових чинників економічної стійкості держави та її експортного потенціалу під час воєнного стану.

Саме тому Голова НБУ Андрій Пишний в листі звернувся до банків із рекомендаціями щодо підтримки підприємств реального сектору, які постраждали від погіршення безпекової ситуації.

➡️ Детально про те, що саме рекомендує НБУ, пояснив Андрій Пишний.

​​#ГолосНБУ

💡Про те, які чинники вплинули на рішення НБУ підвищити облікову ставку, чому змінюється операційний дизайн процентної політики, як розвиватиметься економіка в найближчий період, як банки мають зараз підтримати підприємства критично важливих галузей економіки, що постраждали від погіршення безпекової ситуації, та про інші питання говорили експерти НБУ протягом тижня.

Усі теми – в дайджесті.
⤵️⤵️⤵️

🚩 Чому НБУ підвищив облікову ставку до 15,5% та що планує робити далі, розповів Голова НБУ під час брифінгу щодо оголошення рішень з монетарної політики.

🚩 Модернізацію операційного дизайну процентної політики, макроекономічний прогноз та інші теми обговорили Андрій Пишний і його заступники Володимир Лепушинський та Юрій Гелетій під час спілкування з медіа в межах брифінгу щодо оголошення рішень з монетарної політики.

🚩 Про підтримку банками підприємств критично важливих галузей економіки, що постраждали від погіршення безпекової ситуації, нові рішення НБУ щодо монетарної політики та інші теми говорили члени Правління під час чергової зустрічі з керівниками 30 найбільших банків. 

🚩 Про те, як формується ставка за кредитом і коли очікувати на її зниження, про дієві механізми здешевлення кредитів та про інші актуальні питання кредитування бізнесу розповіла директор Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова в інтерв’ю Mind.ua.

🚩 Про підготовку готівкової інфраструктури до введення в обіг нової банкноти номіналом 2000 гривень, що відбудеться 4 вересня 2026 року, розповів директор Департаменту грошового обігу Олег Прохода під час робочої зустрічі представників НБУ з компаніями, що забезпечують для банків та фінансових установ постачання, налаштування та сервісне обслуговування банкоматів, ПТКС і сортувального обладнання.

​​📊 Бізнес п’ять місяців поспіль зберігає позитивні оцінки результатів своєї діяльності.

Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).

У липні 2026 року ІОДА становив 50.1 порівняно з 50.4 у червні 2026 року (у липні 2025 року – 48.3).

☝️Збереженню оптимістичних оцінок респондентів більшості опитаних секторів сприяли:

▪️надходження міжнародної фінансової допомоги;
▪️жвавий споживчий попит;
▪️бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та будівництва доріг;
▪️стабільна ситуація в енергетиці;
▪️поліпшення інфляційних очікувань;
▪️сезонність.

🚩 Водночас стримуючий вплив на економічну активність підприємств мали:

▪️посилення інтенсивності обстрілів критично важливих об’єктів;
▪️ускладнення логістики;
▪️незначне посилення курсових очікувань;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів.

Детальніше про очікування бізнесу
⤵️⤵️⤵️

Найвищі серед усіх секторів оцінки результатів своєї діяльності вп’яте поспіль мали підприємства будівництва. Натомість підприємства сфери послуг єдині надали стримані оцінки ділової активності.

Респонденти всіх секторів очікували на подальше сповільнення темпів здорожчання закупівельних цін, цін на сировину та матеріали, цін / тарифів на власну продукцію / послуги, а також вартості товарів, закуплених для продажу. Лише у сфері послуг очікувалося незначне пришвидшення темпів здорожчання цін /тарифів на власні послуги.

Ситуація на ринку праці залишається складною. Лише респонденти будівництва й надалі очікували на збільшення загальної чисельності працівників, натомість підприємства промисловості та сфери послуг були налаштовані на подальше скорочення персоналу. Торговельні компанії були налаштовані на незмінну кількість працівників.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​❗️Національний банк не вимагає зазначення податкового номера і повного номера платіжної картки на квитанціях під час оплати житлово-комунальних послуг.

Останніми днями АТ «Укрпошта» поширює інформацію про нібито нові вимоги Національного банку щодо обов’язкового зазначення на квитанціях за оплату житлово-комунальних послуг персональних даних платника, зокрема податкового номера та повного номера платіжної картки.

Такі твердження не відповідають змісту чинних нормативно-правових актів Національного банку та викривляють установлені ним вимоги. Поширена інформація ґрунтується на спотвореному тлумаченні окремих норм, а окремі твердження прямо суперечать їх змісту. Це може сформувати у громадян хибне уявлення про вимоги Національного банку та рівень захисту їхніх персональних даних.

☝️У зв’язку з цим Національний банк вважає за необхідне надати офіційне спростування поширеної інформації та роз’яснення по суті зазначених питань.

📍Читайте – за посиланням.

​​📣 Інформуємо про стан спецрахунку НБУ для підтримки сил оборони станом на 1 серпня.

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить майже 3,3 млрд грн.

За минулий місяць на нього надійшло понад 1 млрд грн.

Загалом на потреби оборони перераховано майже 157,8 млрд грн, у липні 2026 року – майже 4 млрд грн.

➡️ Підтримати сили оборони.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​📊 Частка NPL у банківському секторі оновила 17-річний мінімум.

📉 Станом 1 липня 2026 року вона скоротилася до 12,5%. Це мінімальне значення з 1 жовтня 2009 року.

Факторами зменшення у січні – червні 2026 року стали як збільшення обсягу нових кредитів ліпшої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів.

Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі за перше півріччя 2026 року зріс на 154,3 млрд грн, або на 11,3%, до 1,514 трлн грн. Водночас обсяг NPL скоротився на 739 млн грн, або на 0,4%, до 188,6 млрд грн.

Скорочення частки NPL зафіксовано в усіх групах банків.

❗️Детальніше – за посиланням.

​​📊 Статистика депозитарію НБУ щодо ОВДП.

Із початку 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах понад 310 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 2 337 млрд грн.

Упродовж січня – липня 2026 року Уряд України:

▪️залучив від розміщення ОВДП на аукціонах 254 897,9 млн грн, 452,0 млн дол. США та 696,7 млн євро;

▪️спрямував на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами за цей період спрямовано 198 895,9 млн грн, 650,0 млн дол. США та 557,8 млн євро.

Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у липні, становила 16,49% річних у гривні та 3,20% річних в євро. ОВДП, номіновані в доларах США, в липні не розміщувалися.

🪖 Портфель військових облігацій станом на 3 серпня становив:

▪️у власності юридичних осіб (без банків) 91,0 млрд грн в еквіваленті порівняно із 108,1 млрд грн в еквіваленті рік тому;

▪️у власності фізичних осіб 109,1 млрд грн в еквіваленті порівняно з 73,1 млрд грн в еквіваленті станом на 01 серпня 2025 року.

📍Детальна статистика – за посиланням.

📰 У колонці для "Інтерфакс-Україна" заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський розповідає про липневе рішення НБУ підвищити облікову ставку до 15,5%, відповідаючи на шість запитань:

▪️чому НБУ підвищує ставку, коли інфляція знизилася;

▪️чому "шок пропозиції" не робить ставку безсилою;

▪️навіщо застосовувати облікову ставку, якщо валютний курс має більший вплив;

▪️чому більші міжнародні резерви – не самодостатній аргумент на користь низької ставки;

▪️яка ціна рішення і ціна бездіяльності;

▪️чому аналітики не очікували підвищення ставки.

☝️ Рішення про облікову ставку ґрунтується не лише на показнику загальної інфляції. Воно враховує і стійке зростання базової інфляції понад прогноз, і суттєвіше пришвидшення інфляції до кінця року, і посилення ризиків.

НБУ розуміє, що облікова ставка не відновить підстанцію, не розблокує порт і не збільшить пропозицію робочої сили, які є одними з причин цінового тиску. Але її завдання інше – не допустити, щоб такі шоки перетворилися на стійку інфляцію через вторинні ефекти.

Під вторинними ефектами мається на увазі перегляд цін дедалі ширшим колом бізнесів, розкручування спіралі "зарплати – ціни", погіршення інфляційних очікувань, перетік заощаджень у валюту та посилення перенесення курсових змін на ціни. Саме проти такого закріплення інфляції й спрямоване підвищення облікової ставки.

Крім того, ситуація не зводиться до чистого шоку пропозиції. Разом із зростанням витрат бізнесу прогноз передбачає розширення бюджетних стимулів і збереження стійкого споживчого попиту. Отже, одночасно діють чинники і пропозиції, і попиту.

Аналогічною логікою керуються й інші центральні банки. Через збільшення тиску на ціни на тлі війни на Близькому Сході свої ключові ставки підвищили ЄЦБ, центробанки Японії, Норвегії, Австралії, Чехії, Нової Зеландії, Кореї, Молдови, Грузії, ПАР, Колумбії та інші.

📍Детальніше – у колонці.