​​📊 Бізнес п’ять місяців поспіль зберігає позитивні оцінки результатів своєї діяльності.

Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).

У липні 2026 року ІОДА становив 50.1 порівняно з 50.4 у червні 2026 року (у липні 2025 року – 48.3).

☝️Збереженню оптимістичних оцінок респондентів більшості опитаних секторів сприяли:

▪️надходження міжнародної фінансової допомоги;
▪️жвавий споживчий попит;
▪️бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та будівництва доріг;
▪️стабільна ситуація в енергетиці;
▪️поліпшення інфляційних очікувань;
▪️сезонність.

🚩 Водночас стримуючий вплив на економічну активність підприємств мали:

▪️посилення інтенсивності обстрілів критично важливих об’єктів;
▪️ускладнення логістики;
▪️незначне посилення курсових очікувань;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів.

Детальніше про очікування бізнесу
⤵️⤵️⤵️

Найвищі серед усіх секторів оцінки результатів своєї діяльності вп’яте поспіль мали підприємства будівництва. Натомість підприємства сфери послуг єдині надали стримані оцінки ділової активності.

Респонденти всіх секторів очікували на подальше сповільнення темпів здорожчання закупівельних цін, цін на сировину та матеріали, цін / тарифів на власну продукцію / послуги, а також вартості товарів, закуплених для продажу. Лише у сфері послуг очікувалося незначне пришвидшення темпів здорожчання цін /тарифів на власні послуги.

Ситуація на ринку праці залишається складною. Лише респонденти будівництва й надалі очікували на збільшення загальної чисельності працівників, натомість підприємства промисловості та сфери послуг були налаштовані на подальше скорочення персоналу. Торговельні компанії були налаштовані на незмінну кількість працівників.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​❗️Національний банк не вимагає зазначення податкового номера і повного номера платіжної картки на квитанціях під час оплати житлово-комунальних послуг.

Останніми днями АТ «Укрпошта» поширює інформацію про нібито нові вимоги Національного банку щодо обов’язкового зазначення на квитанціях за оплату житлово-комунальних послуг персональних даних платника, зокрема податкового номера та повного номера платіжної картки.

Такі твердження не відповідають змісту чинних нормативно-правових актів Національного банку та викривляють установлені ним вимоги. Поширена інформація ґрунтується на спотвореному тлумаченні окремих норм, а окремі твердження прямо суперечать їх змісту. Це може сформувати у громадян хибне уявлення про вимоги Національного банку та рівень захисту їхніх персональних даних.

☝️У зв’язку з цим Національний банк вважає за необхідне надати офіційне спростування поширеної інформації та роз’яснення по суті зазначених питань.

📍Читайте – за посиланням.

​​📣 Інформуємо про стан спецрахунку НБУ для підтримки сил оборони станом на 1 серпня.

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить майже 3,3 млрд грн.

За минулий місяць на нього надійшло понад 1 млрд грн.

Загалом на потреби оборони перераховано майже 157,8 млрд грн, у липні 2026 року – майже 4 млрд грн.

➡️ Підтримати сили оборони.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​📊 Частка NPL у банківському секторі оновила 17-річний мінімум.

📉 Станом 1 липня 2026 року вона скоротилася до 12,5%. Це мінімальне значення з 1 жовтня 2009 року.

Факторами зменшення у січні – червні 2026 року стали як збільшення обсягу нових кредитів ліпшої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів.

Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі за перше півріччя 2026 року зріс на 154,3 млрд грн, або на 11,3%, до 1,514 трлн грн. Водночас обсяг NPL скоротився на 739 млн грн, або на 0,4%, до 188,6 млрд грн.

Скорочення частки NPL зафіксовано в усіх групах банків.

❗️Детальніше – за посиланням.

​​📊 Статистика депозитарію НБУ щодо ОВДП.

Із початку 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах понад 310 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 2 337 млрд грн.

Упродовж січня – липня 2026 року Уряд України:

▪️залучив від розміщення ОВДП на аукціонах 254 897,9 млн грн, 452,0 млн дол. США та 696,7 млн євро;

▪️спрямував на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами за цей період спрямовано 198 895,9 млн грн, 650,0 млн дол. США та 557,8 млн євро.

Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у липні, становила 16,49% річних у гривні та 3,20% річних в євро. ОВДП, номіновані в доларах США, в липні не розміщувалися.

🪖 Портфель військових облігацій станом на 3 серпня становив:

▪️у власності юридичних осіб (без банків) 91,0 млрд грн в еквіваленті порівняно із 108,1 млрд грн в еквіваленті рік тому;

▪️у власності фізичних осіб 109,1 млрд грн в еквіваленті порівняно з 73,1 млрд грн в еквіваленті станом на 01 серпня 2025 року.

📍Детальна статистика – за посиланням.

📰 У колонці для "Інтерфакс-Україна" заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський розповідає про липневе рішення НБУ підвищити облікову ставку до 15,5%, відповідаючи на шість запитань:

▪️чому НБУ підвищує ставку, коли інфляція знизилася;

▪️чому "шок пропозиції" не робить ставку безсилою;

▪️навіщо застосовувати облікову ставку, якщо валютний курс має більший вплив;

▪️чому більші міжнародні резерви – не самодостатній аргумент на користь низької ставки;

▪️яка ціна рішення і ціна бездіяльності;

▪️чому аналітики не очікували підвищення ставки.

☝️ Рішення про облікову ставку ґрунтується не лише на показнику загальної інфляції. Воно враховує і стійке зростання базової інфляції понад прогноз, і суттєвіше пришвидшення інфляції до кінця року, і посилення ризиків.

НБУ розуміє, що облікова ставка не відновить підстанцію, не розблокує порт і не збільшить пропозицію робочої сили, які є одними з причин цінового тиску. Але її завдання інше – не допустити, щоб такі шоки перетворилися на стійку інфляцію через вторинні ефекти.

Під вторинними ефектами мається на увазі перегляд цін дедалі ширшим колом бізнесів, розкручування спіралі "зарплати – ціни", погіршення інфляційних очікувань, перетік заощаджень у валюту та посилення перенесення курсових змін на ціни. Саме проти такого закріплення інфляції й спрямоване підвищення облікової ставки.

Крім того, ситуація не зводиться до чистого шоку пропозиції. Разом із зростанням витрат бізнесу прогноз передбачає розширення бюджетних стимулів і збереження стійкого споживчого попиту. Отже, одночасно діють чинники і пропозиції, і попиту.

Аналогічною логікою керуються й інші центральні банки. Через збільшення тиску на ціни на тлі війни на Близькому Сході свої ключові ставки підвищили ЄЦБ, центробанки Японії, Норвегії, Австралії, Чехії, Нової Зеландії, Кореї, Молдови, Грузії, ПАР, Колумбії та інші.

📍Детальніше – у колонці.

​​#ПризначенняНБУ

Директором Департаменту стратегії та розвитку Національного банку України з 05 серпня 2026 року призначено Володимира Суханова.

Департамент стратегії та розвитку належить до вертикалі підпорядкування "Загальний блок", керівництво якою здійснює Голова Національного банку Андрій Пишний.

💬 "Стратегування – це не справа однієї людини, а постійний діалог, ефективна координація між підрозділами, узгодження рішень і взаємодія. Саме тому цей стратегічний напрям Правління доручає людині, яка добре знає український фінансовий сектор, має успішний управлінський досвід і вміє реалізовувати ефективні зміни.

Володимир Суханов уже продемонстрував це, очолюючи Департамент нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг. Попереду не менш амбітні завдання, серед яких формування та запуск інноваційного хабу НБУ для просування інновацій у фінансовому секторі та системне впровадження принципів інклюзії", – зазначив Андрій Пишний.

📍Детальніше – за посиланням.

​​📊 Липневий Інфляційний звіт уже опубліковано.

☝️ У ньому – оновлений макроекономічний прогноз та детальний аналіз стану економіки.

Ключові показники:

▪️інфляція у 2026 році пришвидшиться до 10%, але з наступного року почне знижуватися – до 6,9% наприкінці 2027 року та до цілі 5% у 2028 році;

▪️економіка цього року зросте на 1,8%. У 2027–2028 роках зростання реального ВВП пришвидшиться до 2,8–3% на рік;

▪️безробіття знизиться до 10% у 2026 році та близько 9% у наступні два роки. Реальні зарплати цього року зростуть на понад 12%, а у 2027–2028 роках – на 4–6% щороку;

▪️дефіцит бюджету без урахування грантів становитиме близько 35% ВВП у 2026 році, а надалі скоротиться до 26% ВВП у 2027 році та 15% ВВП у 2028 році;

▪️обсяг міжнародної підтримки включно з непрямим бюджетним фінансуванням очікується на рівні 87 млрд дол. США у 2026 році, 59 млрд дол. США у 2027 році та 33 млрд дол. США у 2028 році;

▪️міжнародні резерви збільшаться до 70–74 млрд дол. США у 2026–2028 роках.

Прогноз враховує наслідки посилення російських атак і війни на Близькому Сході, а також значний економічний імпульс від спрямування частини зовнішнього фінансування на локалізацію оборонного виробництва.

Прогноз ґрунтується на припущенні про поступову нормалізацію умов для роботи економіки в наступні роки.

📗Традиційно Інфляційний звіт містить тематичні дослідження.

Цього разу команда НБУ проаналізувала:
▪️як змінюються цілі російських атак та якою є ціна адаптації української економіки;
▪️макроекономічні сценарії Бюджетної декларації на 2027–2029 роки;
▪️як під час повномасштабної війни змінювалася комунікація НБУ – на основі аналізу із застосуванням ШІ.

➡️ Більше висновків – у нашому релізі.

📍Читати Інфляційний звіт.

​​Національний банк України ухвалив рішення випустити в 2026 році пам’ятну монету, присвячену Святому Папі Римському Іоанну Павлу ІІ, видатному духовному лідеру, одному з найвпливовіших поляків ХХ століття, та 25-річчю його історичного Апостольського візиту до України.

Ідею майбутнього випуску монети представили Голова НБУ Андрій Пишний та Надзвичайний і Повноважний Посол України при Святому Престолі (Ватикан) Андрій Юраш.

«Сьогодні ми презентуємо рішення – зберегти в металі пам’ять про людину та ідеї, які через двадцять п’ять років після її візиту звучать для України надзвичайно сучасно. Свобода. Гідність. Європейське покликання України. Здатність народів, які мають складну спільну історію, не залишатися її заручниками, а будувати спільне майбутнє», — сказав Голова НБУ Андрій Пишний.

Апостольський візит Іоанна Павла II до України відбувся 23–27 червня 2001 року.

Під час першого звернення в Києві Папа Римський назвав себе другом українського народу, говорив про особливе місце України між Сходом і Заходом та наголосив: «Україна має виразне європейське покликання».

Національний банк розпочинає роботу над майбутньою монетою, яка буде введена в обіг у 2026 році.

Детальніше про рішення.

​​🌐 Міжнародні резерви України станом на 01 серпня 2026 року за попередніми даними становили 51,2 млрд дол. США.

У липні вони зменшилися на 0,1%.

📉 Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями Національного банку та борговими виплатами країни в іноземній валюті.

☝️Ці операції незначно перевищили надходження від міжнародних партнерів, розміщення валютних облігацій та конвертації у гривню валюти, отриманої в межах програми Ukraine Support Loan.

➡️ Зокрема, упродовж липня на користь уряду надійшло 1 640,6 млн дол. США, у тому числі:

▪️683,3 млн дол. США – від МВФ;
▪️498,7 млн дол. США – через рахунки Світового банку;
▪️458,6 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП.

🇺🇦 Крім того, Україна отримала 5,1 млрд дол. США від Європейського Союзу в межах оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan. Ці кошти не зараховуються до міжнародних резервів України у зв’язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання.

Водночас у разі їх продажу урядом Національному банку за гривню для подальшого використання за призначенням на відповідну суму збільшуються міжнародні резерви.

У липні уряд конвертував у гривню 3,43 млрд дол. США з цих коштів, що відповідним чином сприяло збільшенню міжнародних резервів.

➡️ Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,2 місяця майбутнього імпорту.

📍Детальніше – за посиланням.

​​🤝 Національний банк ухвалив низку змін для підтримки бізнесу в умовах посилення атак росії.

Вони стосуються умов реструктуризації кредитів та можливостей залучення нових кредитних коштів.

З огляду на успішну практику застосування превентивних реструктуризацій після кризових явищ 2020 та 2022 років, ці кроки не матимуть впливу на фінансову стабільність і водночас дадуть змогу значній частині боржників стабілізувати свою діяльність.

💬 «Наше завдання – вчасно реагувати й не допустити, щоб тимчасові труднощі позбавляли життєздатні підприємства доступу до фінансування. Особливо, зважаючи на останні масштабні руйнування морської експортної інфраструктури та логістичних центрів, – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний. – Наші рішення не скасовують відповідального оцінювання ризиків. Вони дають банкам більше гнучкості, а життєздатним підприємствам – можливість пройти складний період, зберегти виробництво, робочі місця та внесок у стійкість економіки».

📍Детально про зміни.

​​#ГолосНБУ

Свіжа підбірка публікацій та виступів наших спікерів – про монетарну політику, фінансову інклюзію та нові плани щодо випуску пам’ятних монет.

Отже.

🚩 НБУ вшанує видатного духовного лідера, одного з найвпливовіших поляків ХХ століття, Святого Іоанна Павла II. Цього року, до 25-річчя візиту Папи Римського до України, буде випущена присвячена йому пам’ятна монета. Голова НБУ Андрій Пишний у своєму виступі розповів про значення такого рішення для українсько-польського партнерства.

🚩 Якою НБУ бачить українську економіку у 2026 році і як це впливає на монетарну політику? Про це розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський під час дискусії Центру економічної стратегії, присвяченій огляду макропрогнозів.

🚩 Також у колонці для інформагентства “Інтерфакс-Україна” Володимир Лепушинський детально розповідає про липневе рішення НБУ підвищити облікову ставку до 15,5%.

🚩 Чи готові банки обслуговувати ветеранів? Презентували результати першого етапу реалізації Хартії фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів. Голова НБУ Андрій Пишний окреслив необхідність формування нової культури, заснованої на людяності.

​​✅️ У липні Правління НБУ вирішило підвищити облікову ставку з 15% до 15,5%, щоб обмежити ціновий тиск. Також НБУ анонсував модернізацію операційного дизайну процентної політики.

☝️Цим рішенням традиційно передувала дискусія між членами Правління НБУ та директорами чотирьох профільних департаментів під час засідання Комітету з монетарної політики. Її підсумки – вже на сайті.

🟢 Коротке резюме:

9 із 11 учасників висловилися за підвищення облікової ставки до 15,5% у липні. Вони відзначали, що пришвидшення базової інфляції має ознаки стійкої тенденції, а проінфляційні ризики посилилися.

На їхню думку, ціновий тиск зберігатиметься, зокрема, внаслідок подальшого зростання виробничих витрат бізнесу. Серед причин цього – подорожчання енергоресурсів через війну на Близькому сході, а також наслідки російських атак на енергетичну та логістичну інфраструктуру. Вагомим чинником залишатиметься й збільшення витрат підприємств на оплату праці на тлі значного дефіциту кадрів.

Відчутний вплив на інфляційну динаміку матиме також стійкий споживчий попит. Він підживлюватиметься подальшим підвищенням зарплат і очікуваним розширенням бюджетних стимулів. Як наслідок, ціновий тиск зростатиме як через дію чинників з боку пропозиції, так і через канал попиту.

За таких умов, на думку дев’ятьох учасників дискусії, підвищення облікової ставки є необхідним. Це підтримає привабливість гривневих інструментів для заощаджень і стійкість валютного ринку, що обмежуватиме ціновий тиск. А сигнал НБУ про готовність забезпечувати цінову стабільність має позитивно вплинути на інфляційні очікування.

2 з 11 учасників дискусії висловилися за збереження облікової ставки на рівні 15%. Вони вважають, що цього рівня достатньо, щоб повернути інфляцію до зниження до цілі 5%.

Так, інфляційні очікування є відносно стійкими, гривневі інструменти для заощаджень – привабливими, а прогноз НБУ передбачає досить швидке повернення інфляції до зниження – вже в 2027 році.

Ці учасники дискусії також зазначили, що посилення атак росії на порти може суттєво обмежити зростання внутрішніх цін на продовольство через складнощі з вивезенням агропродукції, а атаки на виробничі об’єкти – можливості бізнесу підвищувати зарплати високими темпами. Такі чинники стримуватимуть ціновий тиск.

▪️ Як далі зміниться облікова ставка, на думку членів Комітету?
▪️Чи підтримали вони зміни до інструментарію НБУ?

📍Детальні відповіді – у підсумках дискусії Комітету.

​​🎙 Актуальне інтерв’ю Голови НБУ Андрія Пишного в ефірі Радіо NV.

Серед тем:

▪️липневі монетарні рішення: підвищення ставки та модернізація операційного дизайну;

▪️оновлений макропрогноз: що буде з інфляцією та як на економіку вплинули посилені удари росії по портовій інфраструктурі;

▪️значення для економіки локалізації оборонного виробництва завдяки міжнародному фінансуванню;

▪️продовження валютної лібералізації та інші теми.

У розмові з Віталієм Сичем та Сергієм Фурсою Голова НБУ також відповів на запитання про природу спроб дискредитувати роботу НБУ та відповідні інформаційні атаки.