💡Вже за тиждень, 21 та 22 вересня 2026 року, відбудеться Х Щорічна дослідницька конференція "Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації".
Традиційно ми організовуємо захід спільно з центробанком Польщі, за підтримки широкого кола партнерів.
☝️Цього року внаслідок посилення російських обстрілів конференція відбудеться в онлайн-форматі для безпеки спікерів та учасників.
Спікерами конференції стануть представники центральних банків, полісімейкери, провідні дослідники та економісти з-понад 20 країн світу.
Вони говоритимуть про міжнародну торгівлю в турбулентні часи, монетарну політику в умовах структурного стресу, стійкість центробанків в епоху постійних шоків, довіру до центральних банків, а також порушать багато інших тем.
👤 Ключовим спікером першого дня конференції буде Саймон Джонсон, лауреат Нобелівської премії з економіки 2024 року, професор Школи менеджменту Массачусетського технологічного інституту.
Мартін Кохер, голова Національного банку Австрії, стане хедлайнером другого дня.
📹 Долучайтеся до трансляції конференції на нашому ютуб-каналі.
Робоча мова заходу – англійська (ключові доповіді, панельні дискусії та відеозвернення транслюватимуться із синхронним перекладом на українську мову).
📌 Деталі – за посиланням.
Традиційно ми організовуємо захід спільно з центробанком Польщі, за підтримки широкого кола партнерів.
☝️Цього року внаслідок посилення російських обстрілів конференція відбудеться в онлайн-форматі для безпеки спікерів та учасників.
Спікерами конференції стануть представники центральних банків, полісімейкери, провідні дослідники та економісти з-понад 20 країн світу.
Вони говоритимуть про міжнародну торгівлю в турбулентні часи, монетарну політику в умовах структурного стресу, стійкість центробанків в епоху постійних шоків, довіру до центральних банків, а також порушать багато інших тем.
👤 Ключовим спікером першого дня конференції буде Саймон Джонсон, лауреат Нобелівської премії з економіки 2024 року, професор Школи менеджменту Массачусетського технологічного інституту.
Мартін Кохер, голова Національного банку Австрії, стане хедлайнером другого дня.
📹 Долучайтеся до трансляції конференції на нашому ютуб-каналі.
Робоча мова заходу – англійська (ключові доповіді, панельні дискусії та відеозвернення транслюватимуться із синхронним перекладом на українську мову).
📌 Деталі – за посиланням.
❤5👍4
#NBU_UniversityChallenge_2026
🟢 Запрошуємо молодь з усієї України взяти участь у студентському чемпіонаті «Монетарна політика: виклик НБУ університетам».
NBU University Challenge 2026 – це змагання студентських команд, у якому потрібно буде проаналізувати економічну ситуацію в Україні та запропонувати власні рекомендації щодо монетарної політики.
💡Головне питання чемпіонату: якими мають бути рішення Правління НБУ щодо процентних ставок, офіційного курсу гривні та валютних обмежень і чому?
☝️Участь у чемпіонаті – це можливість:
▪️побачити зсередини, як працює Національний банк та Комітет з монетарної політики;
▪️поглибити знання з макроекономіки та монетарної політики;
▪️попрактикуватися в економічному аналізі та моделюванні;
▪️розвинути навички командної роботи й публічних виступів;
▪️отримати цінний практичний досвід для подальшого професійного розвитку.
❓Хто може долучитися?
Команди з будь-якого закладу вищої освіти України.
У команді має бути від 3 до 5 студентів одного факультету за координації викладача-консультанта.
Важливо! Участь не можуть брати студенти, які вже виходили у фінал попередніх змагань, а також діючі чи колишні стажисти та працівники НБУ.
📆 Ключові дати:
Зареєструватися для участі в чемпіонаті можна до 28 вересня включно.
Фінал чемпіонату відбудеться 26 листопада.
❓Що отримають переможці?
Усі фіналісти отримають дипломи та цінні призи, а також запрошення на стажування до Національного банку. А переможці здобудуть кубок Голови НБУ.
До зустрічі на NBU University Challenge!
📌 Детальніше про чемпіонат – тут, а форма для реєстрації – тут.
🟢 Запрошуємо молодь з усієї України взяти участь у студентському чемпіонаті «Монетарна політика: виклик НБУ університетам».
NBU University Challenge 2026 – це змагання студентських команд, у якому потрібно буде проаналізувати економічну ситуацію в Україні та запропонувати власні рекомендації щодо монетарної політики.
💡Головне питання чемпіонату: якими мають бути рішення Правління НБУ щодо процентних ставок, офіційного курсу гривні та валютних обмежень і чому?
☝️Участь у чемпіонаті – це можливість:
▪️побачити зсередини, як працює Національний банк та Комітет з монетарної політики;
▪️поглибити знання з макроекономіки та монетарної політики;
▪️попрактикуватися в економічному аналізі та моделюванні;
▪️розвинути навички командної роботи й публічних виступів;
▪️отримати цінний практичний досвід для подальшого професійного розвитку.
❓Хто може долучитися?
Команди з будь-якого закладу вищої освіти України.
У команді має бути від 3 до 5 студентів одного факультету за координації викладача-консультанта.
Важливо! Участь не можуть брати студенти, які вже виходили у фінал попередніх змагань, а також діючі чи колишні стажисти та працівники НБУ.
📆 Ключові дати:
Зареєструватися для участі в чемпіонаті можна до 28 вересня включно.
Фінал чемпіонату відбудеться 26 листопада.
❓Що отримають переможці?
Усі фіналісти отримають дипломи та цінні призи, а також запрошення на стажування до Національного банку. А переможці здобудуть кубок Голови НБУ.
До зустрічі на NBU University Challenge!
📌 Детальніше про чемпіонат – тут, а форма для реєстрації – тут.
❤8👍5🤩1
❓️Як фінансові інновації та ШІ змінюють роботу центральних банків і які висновки з дискусій у Джексон-Хоулі важливі для України?
📰 Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для NV.ua підсумував ключові висновки 49 економічного симпозіуму Федерального резервного банку Канзас-Сіті.
Захід щорічно збирає за зачиненими дверима в Джексон-Хоулі (США) високих представників глобальної фінансової спільноти.
▪️Кілька тез.
➡️ Хедлайнер конференції новий Голова ФРС Кевін Ворш виступив зі стратегічною промовою. Від початку каденції він суттєво зменшив роль forward guidance та розпочав перегляд усталеної практики ФРС. Одна з причин цього – «ефект дзеркальної зали». Він виникає, коли ринки орієнтуються на сигнали центрального банку, а центробанк – на ринкові ціни, які вже врахували ці сигнали. За таких обставин передбачуваним має бути не кожне майбутнє рішення центрального банку, а логіка, за якою воно ухвалюється.
➡️ ШІ потенційно стає макроекономічною змінною. Він здатний впливати на продуктивність, зайнятість, інвестиції та потенційне зростання. Для України це особливо актуально через структурний дефіцит робочої сили: автоматизація може стати одним із джерел підвищення продуктивності та зближення з ЄС.
➡️ Стейблкоїни можуть посилювати доларизацію. Вони роблять вже наявну глибину та ліквідність доларового ринку доступними практично будь-кому, а отже, можуть ще більше посилювати мережевий ефект долара.
➡️ Швидкість міжнародних платежів залежить від усієї інфраструктури. Значна частина затримок виникає на «останній милі». Для України важливими залишаються інтеграція платіжних систем, розвиток конкуренції та подальше зближення з європейським платіжним простором.
➡️ ШІ створює ризик «асиметрії розуміння». Класична фінансова теорія багато працює з поняттям «асиметрія інформації»: один учасник знає більше за іншого, але проблему можна зменшувати через звітність, аудит, нагляд та аналіз даних. ШІ створює іншу ситуацію – «асиметрію розуміння». Алгоритм може не просто знати більше, а розуміти систему та поведінку людини краще, ніж людина здатна зрозуміти логіку самого алгоритму. Це може мати прямі наслідки для монетарної політики, а технологічна залежність сама собою стає видом системного ризику.
➡️ Санкції – постійна технологічна та інституційна гонитва. Їхню ефективність визначає те, наскільки швидко вдається виявляти й руйнувати нові канали обходу та підвищувати їхню вартість для агресора.
Головний висновок – інституції мають встигати за технологічними змінами. Для України це означає розвивати власну фінансову інфраструктуру та водночас поглиблювати інтеграцію в європейські й міжнародні правила фінансового ринку.
📍Більше – у колонці.
📰 Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для NV.ua підсумував ключові висновки 49 економічного симпозіуму Федерального резервного банку Канзас-Сіті.
Захід щорічно збирає за зачиненими дверима в Джексон-Хоулі (США) високих представників глобальної фінансової спільноти.
▪️Кілька тез.
➡️ Хедлайнер конференції новий Голова ФРС Кевін Ворш виступив зі стратегічною промовою. Від початку каденції він суттєво зменшив роль forward guidance та розпочав перегляд усталеної практики ФРС. Одна з причин цього – «ефект дзеркальної зали». Він виникає, коли ринки орієнтуються на сигнали центрального банку, а центробанк – на ринкові ціни, які вже врахували ці сигнали. За таких обставин передбачуваним має бути не кожне майбутнє рішення центрального банку, а логіка, за якою воно ухвалюється.
➡️ ШІ потенційно стає макроекономічною змінною. Він здатний впливати на продуктивність, зайнятість, інвестиції та потенційне зростання. Для України це особливо актуально через структурний дефіцит робочої сили: автоматизація може стати одним із джерел підвищення продуктивності та зближення з ЄС.
➡️ Стейблкоїни можуть посилювати доларизацію. Вони роблять вже наявну глибину та ліквідність доларового ринку доступними практично будь-кому, а отже, можуть ще більше посилювати мережевий ефект долара.
➡️ Швидкість міжнародних платежів залежить від усієї інфраструктури. Значна частина затримок виникає на «останній милі». Для України важливими залишаються інтеграція платіжних систем, розвиток конкуренції та подальше зближення з європейським платіжним простором.
➡️ ШІ створює ризик «асиметрії розуміння». Класична фінансова теорія багато працює з поняттям «асиметрія інформації»: один учасник знає більше за іншого, але проблему можна зменшувати через звітність, аудит, нагляд та аналіз даних. ШІ створює іншу ситуацію – «асиметрію розуміння». Алгоритм може не просто знати більше, а розуміти систему та поведінку людини краще, ніж людина здатна зрозуміти логіку самого алгоритму. Це може мати прямі наслідки для монетарної політики, а технологічна залежність сама собою стає видом системного ризику.
➡️ Санкції – постійна технологічна та інституційна гонитва. Їхню ефективність визначає те, наскільки швидко вдається виявляти й руйнувати нові канали обходу та підвищувати їхню вартість для агресора.
Головний висновок – інституції мають встигати за технологічними змінами. Для України це означає розвивати власну фінансову інфраструктуру та водночас поглиблювати інтеграцію в європейські й міжнародні правила фінансового ринку.
📍Більше – у колонці.
NV
Як змінюється світ фінансів і що це означає для України
Щороку наприкінці серпня Джексон-Хоул у Вайомінгу на кілька днів стає одним із головних центрів світової економічної дискусії за зачиненими дверима
❤7👍5😢1
📈 Темпи кредитування бізнесу та населення зберігаються на високому рівні.
Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України.
Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у банках у серпні 2026 року збільшилися на 33% р/р, населенню – на 38% р/р.
☝️Нагадаємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник зменшився через списання в грудні 2025 року державними банками значного обсягу старих непрацюючих кредитів. Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на показники річних темпів зростання валових кредитів, однак банки не знижували кредитної активності.
Оперативні дані також свідчать про продовження сталого зростання коштів на рахунках клієнтів.
Так, обсяг гривневих коштів на рахунках бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) у банках у серпні зріс на понад 22% р/р, фізичних осіб – на понад 17% р/р.
Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників місячної звітності банків.
📌 Детальніше – у статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними за посиланням.
Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України.
Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у банках у серпні 2026 року збільшилися на 33% р/р, населенню – на 38% р/р.
☝️Нагадаємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник зменшився через списання в грудні 2025 року державними банками значного обсягу старих непрацюючих кредитів. Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на показники річних темпів зростання валових кредитів, однак банки не знижували кредитної активності.
Оперативні дані також свідчать про продовження сталого зростання коштів на рахунках клієнтів.
Так, обсяг гривневих коштів на рахунках бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) у банках у серпні зріс на понад 22% р/р, фізичних осіб – на понад 17% р/р.
Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників місячної звітності банків.
📌 Детальніше – у статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними за посиланням.
❤9👍5
⏰️ Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.
Захід транслюватиметься у прямому ефірі.
➡️ Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
Захід транслюватиметься у прямому ефірі.
➡️ Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
❤5👍1
⚡️ Облікову ставку підвищено з 15,5% до 16%.
Правління НБУ ухвалило таке рішення з огляду на стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків.
Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5% на горизонті політики.
Детальніше.
🟢 У серпні споживча інфляція пришвидшилася до 8,1% р/р, дещо перевищивши траєкторію прогнозу НБУ. Базова інфляція та інфляційні очікування були підвищеними.
Незважаючи на наслідки російських атак, ринок праці та споживчий попит залишалися стійкими. Зокрема, середні зарплати у липні та, за оцінками НБУ, в серпні продовжили зростати високими темпами, що підтримало фундаментальний ціновий тиск.
🟢 Траєкторія інфляції в найближчі місяці може бути дещо вищою, ніж передбачав попередній прогноз НБУ.
Інфляційний тиск підживлюватимуть наслідки посилення атак росії та дорожче, ніж очікувалося, пальне. Крім того, вплив глобальної цінової кон’юнктури залишається проінфляційним.
Водночас інфляцію, вірогідно, обмежуватиме значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку, у тому числі через складнощі з вивезенням урожаїв Чорним морем.
Очікується, що інфляція повернеться на траєкторію сповільнення у 2027 році, у тому числі завдяки заходам НБУ з посилення монетарної політики.
🟢 Ключовим ризиком для інфляції та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Значний вплив також можуть мати порушення ритмічності та недоотримання раніше запланованих обсягів міжнародного фінансування й затягування бойових дій на Близькому Сході.
НБУ бере до уваги ситуацію з публічними фінансами. Вагома частина міжнародної допомоги залежить від реалізації реформ та виконання Україною зобов’язань за програмами підтримки. За умови їх імплементації обсяги зовнішнього фінансування будуть значною мірою надолужені.
🟢 Липневе підвищення облікової ставки підтримало стійкий попит на гривневі депозити та ОВДП, що обмежувало тиск на валютному ринку та ціни.
Додаткове підвищення ставки підтримає ці позитивні тенденції, дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань, сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сповільнення та її подальшому руху до цілі 5%.
🟢 Такий крок не матиме відчутного стримуючого впливу на кредитування.
Для підтримки бізнесу в умовах посилення обстрілів НБУ вже ухвалив два пакети регуляторних рішень щодо розширення доступу до фінансування. Робота над наступними заходами триває.
☝️НБУ готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків.
📍У разі суттєвого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань НБУ буде готовий застосувати додаткові заходи зі стримування інфляції. Однак, якщо в наступні місяці погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов.
➡️ Більше подробиць – за посиланням.
Правління НБУ ухвалило таке рішення з огляду на стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків.
Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5% на горизонті політики.
Детальніше.
🟢 У серпні споживча інфляція пришвидшилася до 8,1% р/р, дещо перевищивши траєкторію прогнозу НБУ. Базова інфляція та інфляційні очікування були підвищеними.
Незважаючи на наслідки російських атак, ринок праці та споживчий попит залишалися стійкими. Зокрема, середні зарплати у липні та, за оцінками НБУ, в серпні продовжили зростати високими темпами, що підтримало фундаментальний ціновий тиск.
🟢 Траєкторія інфляції в найближчі місяці може бути дещо вищою, ніж передбачав попередній прогноз НБУ.
Інфляційний тиск підживлюватимуть наслідки посилення атак росії та дорожче, ніж очікувалося, пальне. Крім того, вплив глобальної цінової кон’юнктури залишається проінфляційним.
Водночас інфляцію, вірогідно, обмежуватиме значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку, у тому числі через складнощі з вивезенням урожаїв Чорним морем.
Очікується, що інфляція повернеться на траєкторію сповільнення у 2027 році, у тому числі завдяки заходам НБУ з посилення монетарної політики.
🟢 Ключовим ризиком для інфляції та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Значний вплив також можуть мати порушення ритмічності та недоотримання раніше запланованих обсягів міжнародного фінансування й затягування бойових дій на Близькому Сході.
НБУ бере до уваги ситуацію з публічними фінансами. Вагома частина міжнародної допомоги залежить від реалізації реформ та виконання Україною зобов’язань за програмами підтримки. За умови їх імплементації обсяги зовнішнього фінансування будуть значною мірою надолужені.
🟢 Липневе підвищення облікової ставки підтримало стійкий попит на гривневі депозити та ОВДП, що обмежувало тиск на валютному ринку та ціни.
Додаткове підвищення ставки підтримає ці позитивні тенденції, дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань, сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сповільнення та її подальшому руху до цілі 5%.
🟢 Такий крок не матиме відчутного стримуючого впливу на кредитування.
Для підтримки бізнесу в умовах посилення обстрілів НБУ вже ухвалив два пакети регуляторних рішень щодо розширення доступу до фінансування. Робота над наступними заходами триває.
☝️НБУ готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків.
📍У разі суттєвого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань НБУ буде готовий застосувати додаткові заходи зі стримування інфляції. Однак, якщо в наступні місяці погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов.
➡️ Більше подробиць – за посиланням.
👍19😢11👎7❤6
🎶 Є пісні, які звучать крізь десятиліття, стають голосом поколінь.
Саме такою є «Червона рута» Володимира Івасюка.
Її співали різні покоління українців. Вона звучала на фестивалях і родинних святах, зі сцени й просто серед друзів. Лунала в різні часи й об’єднувала людей, які могли не знати одне одного, але знали ці слова й цю мелодію.
Минають десятиліття, та навіть сьогодні «Червону руту» переспівують молоді виконавці, вкотре підтверджуючи, що українська пісня має власний голос – щирий, сильний, впізнаваний і щоразу новий.
Тому саме цій пісні та її автору ми присвячуємо нову срібну пам’ятну монету «Червона рута – голос поколінь».
❓Який вигляд має монета?
Номінал монети – 10 гривень. Вона виготовлена зі срібла 925 проби, масою 31,1 г.
➡️ На аверсі монети зображено стилізований портрет Володимира Івасюка за піаніно з нотним станом та ручкою. На піаніно розміщено монограму митця, а на тлі – Карпатські гори, з яких тече річка, що своєю формою нагадує скрипку. Русло річки, простягаючись через збірку творів, з якої починається легенда, символічно поєднує аверс монети з її реверсом. Праворуч від портрета – стилізована квітка червоної рути, а над нею – силует дівчини з квіткою в руках.
➡️ На реверсі – річка, що перетворюється на нотний стан з уривком мелодії “Червона рута”, яка розбиває каміння режиму, даючи свободу квітці червоної рути – символу національного духу, культурної ідентичності, любові та світла, і продовжує звучати крізь часи.
▪️Художниця – Олександра Кучинська.
▪️Скульптори – Володимир Атаманчук та Анатолій Демяненко.
▪️Тираж – до 10 000 штук.
❓Як придбати монету?
Пам’ятну монету можна буде придбати на сайті інтернет-магазину нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів. Інформацію про початок продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.
Саме такою є «Червона рута» Володимира Івасюка.
Її співали різні покоління українців. Вона звучала на фестивалях і родинних святах, зі сцени й просто серед друзів. Лунала в різні часи й об’єднувала людей, які могли не знати одне одного, але знали ці слова й цю мелодію.
Минають десятиліття, та навіть сьогодні «Червону руту» переспівують молоді виконавці, вкотре підтверджуючи, що українська пісня має власний голос – щирий, сильний, впізнаваний і щоразу новий.
Тому саме цій пісні та її автору ми присвячуємо нову срібну пам’ятну монету «Червона рута – голос поколінь».
❓Який вигляд має монета?
Номінал монети – 10 гривень. Вона виготовлена зі срібла 925 проби, масою 31,1 г.
➡️ На аверсі монети зображено стилізований портрет Володимира Івасюка за піаніно з нотним станом та ручкою. На піаніно розміщено монограму митця, а на тлі – Карпатські гори, з яких тече річка, що своєю формою нагадує скрипку. Русло річки, простягаючись через збірку творів, з якої починається легенда, символічно поєднує аверс монети з її реверсом. Праворуч від портрета – стилізована квітка червоної рути, а над нею – силует дівчини з квіткою в руках.
➡️ На реверсі – річка, що перетворюється на нотний стан з уривком мелодії “Червона рута”, яка розбиває каміння режиму, даючи свободу квітці червоної рути – символу національного духу, культурної ідентичності, любові та світла, і продовжує звучати крізь часи.
▪️Художниця – Олександра Кучинська.
▪️Скульптори – Володимир Атаманчук та Анатолій Демяненко.
▪️Тираж – до 10 000 штук.
❓Як придбати монету?
Пам’ятну монету можна буде придбати на сайті інтернет-магазину нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів. Інформацію про початок продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.
❤45👍8👎8
📈 У ІІ кварталі 2026 року реальний ВВП зріс на 0,4% у річному вимірі.
Про це свідчать дані Держстату.
☝️Економічне зростання підтримали:
▪️стійке приватне споживання;
▪️пожвавлення інвестиційної активності;
▪️відсутність значних обмежень електропостачання для населення й бізнесу.
Водночас подальше посилення російських атак на логістику й транспортну інфраструктуру та об’єкти бізнесу обмежувало відновлення економіки.
Від’ємний внесок чистого експорту в зростання ВВП зменшився, а економічні результати за видами діяльності були нерівномірними.
🚩 Динаміка ВВП у другому півріччі, імовірно, залишатиметься стриманою і залежатиме передусім від масштабів і наслідків російських атак на логістику, виробництво та енергетику, а також від обсягів урожаю, бюджетних стимулів і розвитку подій на Близькому Сході.
НБУ врахує ці та інші чинники в оновленому прогнозі на 2026–2028 роки, який оприлюднить наприкінці жовтня.
➡️ Детальніше – за посиланням.
Про це свідчать дані Держстату.
☝️Економічне зростання підтримали:
▪️стійке приватне споживання;
▪️пожвавлення інвестиційної активності;
▪️відсутність значних обмежень електропостачання для населення й бізнесу.
Водночас подальше посилення російських атак на логістику й транспортну інфраструктуру та об’єкти бізнесу обмежувало відновлення економіки.
Від’ємний внесок чистого експорту в зростання ВВП зменшився, а економічні результати за видами діяльності були нерівномірними.
🚩 Динаміка ВВП у другому півріччі, імовірно, залишатиметься стриманою і залежатиме передусім від масштабів і наслідків російських атак на логістику, виробництво та енергетику, а також від обсягів урожаю, бюджетних стимулів і розвитку подій на Близькому Сході.
НБУ врахує ці та інші чинники в оновленому прогнозі на 2026–2028 роки, який оприлюднить наприкінці жовтня.
➡️ Детальніше – за посиланням.
👍14👎4❤3
🔔 Вже наступного понеділка стартує X Щорічна дослідницька конференція "Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації", яку ми традиційно приводимо спільно з центробанком Польщі.
Цього року через погіршення безпекової ситуації захід відбудеться онлайн, водночас участь у ньому візьмуть понад 60 представників з 20 країн світу. Це визнані міжнародні експерти в галузі економіки та фінансів.
☝️У перший день конференції ключовим спікером буде Саймон Джонсон, лауреат Нобелівської премії з економіки 2024 року, професор Школи менеджменту Массачусетського технологічного інституту.
Хедлайнером другого дня стане Мартін Кохер, голова Національного банку Австрії.
➡️ Ознайомитися з програмою конференції можна тут.
Не пропустіть, адже це важлива подія в економічному світі, де обговорюватимуться найактуальніші питання, тренди та прогнози щодо стану та розвитку світової економіки у період глобальних змін.
Долучайтеся до трансляції конференції на нашому ютуб-каналі.
Цього року через погіршення безпекової ситуації захід відбудеться онлайн, водночас участь у ньому візьмуть понад 60 представників з 20 країн світу. Це визнані міжнародні експерти в галузі економіки та фінансів.
☝️У перший день конференції ключовим спікером буде Саймон Джонсон, лауреат Нобелівської премії з економіки 2024 року, професор Школи менеджменту Массачусетського технологічного інституту.
Хедлайнером другого дня стане Мартін Кохер, голова Національного банку Австрії.
➡️ Ознайомитися з програмою конференції можна тут.
Не пропустіть, адже це важлива подія в економічному світі, де обговорюватимуться найактуальніші питання, тренди та прогнози щодо стану та розвитку світової економіки у період глобальних змін.
Долучайтеся до трансляції конференції на нашому ютуб-каналі.
❤4👍4👎1
#ГолосНБУ
💡 Що обговорювали експерти НБУ цього тижня? Серед ключових тем – монетарна політика, виклики для економіки в Україні та світі, наближення українського фінансового ринку до європейських норм та багато інших.
Традиційно про все – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про те, чому Національний банк підвищив облікову ставку до 16% та як діятиме надалі, Голова НБУ Андрій Пишний пояснив під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
🚩 Як посилення російських ударів відображається на українській економіці, які очікування щодо міжнародної допомоги та закриття дефіциту бюджету, а також інші питання прокоментували Андрій Пишний та його заступники Володимир Лепушинський та Юрій Гелетій під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
🚩 Про ключові висновки економічного симпозіуму Федерального резервного банку Канзас-Сіті у Джексон-Хоулі розповів Андрій Пишний у колонці для NV.ua.
🚩 Про те, як банки можуть підтримати бізнес в умовах посилення російських атак, Андрій Пишний розповів у колонці для Укрінформу.
🚩 Про те, які фактори можуть спричинити наступну фінансову кризу та як підготуватися, розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час виступу на 14 щорічній конференції BCC, організованій Женевським інститутом міжнародних відносин та розвитку і Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань у Женеві.
🚩 Про розвиток інфраструктури ринків капіталу, посилення кіберстійкості фінансової системи та подальші напрями технічної співпраці говорили заступники Голови НБУ Юрій Гелетій та Олексій Шабан під час зустрічі з керуючим директором ЄБРР з питань політики, стратегії та впровадження Меліс Екмен Табоєр.
🚩 Про те, як Україна крок за кроком наближає свою платіжну інфраструктуру до європейських стандартів, розповів директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін під час Power Payment Summit: Ukraine–Europe Bridge.
💡 Що обговорювали експерти НБУ цього тижня? Серед ключових тем – монетарна політика, виклики для економіки в Україні та світі, наближення українського фінансового ринку до європейських норм та багато інших.
Традиційно про все – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про те, чому Національний банк підвищив облікову ставку до 16% та як діятиме надалі, Голова НБУ Андрій Пишний пояснив під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
🚩 Як посилення російських ударів відображається на українській економіці, які очікування щодо міжнародної допомоги та закриття дефіциту бюджету, а також інші питання прокоментували Андрій Пишний та його заступники Володимир Лепушинський та Юрій Гелетій під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
🚩 Про ключові висновки економічного симпозіуму Федерального резервного банку Канзас-Сіті у Джексон-Хоулі розповів Андрій Пишний у колонці для NV.ua.
🚩 Про те, як банки можуть підтримати бізнес в умовах посилення російських атак, Андрій Пишний розповів у колонці для Укрінформу.
🚩 Про те, які фактори можуть спричинити наступну фінансову кризу та як підготуватися, розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час виступу на 14 щорічній конференції BCC, організованій Женевським інститутом міжнародних відносин та розвитку і Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань у Женеві.
🚩 Про розвиток інфраструктури ринків капіталу, посилення кіберстійкості фінансової системи та подальші напрями технічної співпраці говорили заступники Голови НБУ Юрій Гелетій та Олексій Шабан під час зустрічі з керуючим директором ЄБРР з питань політики, стратегії та впровадження Меліс Екмен Табоєр.
🚩 Про те, як Україна крок за кроком наближає свою платіжну інфраструктуру до європейських стандартів, розповів директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін під час Power Payment Summit: Ukraine–Europe Bridge.
👍2👎2❤1😢1
В умовах, коли український бізнес став пріоритетною ціллю для ворога, надважливо зберегти доступ життєздатних підприємств до фінансування і допомогти їм пройти період підвищених воєнних ризиків.
📰 Голова Національного банку Андрій Пишний у колонці для "Укрінформ" зазначив, що банківська система має для цього достатній ресурс, а Національний банк зі свого боку розширює її потенціал із підтримки клієнтів.
Так, Національний банк представив два пакети регуляторних змін та у відповідь очікує від банків пропозиції щодо конкретних кредитних продуктів під актуальні потреби бізнесу, а як кінцевий результат – збільшення фінансування, відновлення виробництв, стійкий експорт і швидшу відбудову критичної інфраструктури громад.
📍Детальніше – у колонці.
📰 Голова Національного банку Андрій Пишний у колонці для "Укрінформ" зазначив, що банківська система має для цього достатній ресурс, а Національний банк зі свого боку розширює її потенціал із підтримки клієнтів.
Так, Національний банк представив два пакети регуляторних змін та у відповідь очікує від банків пропозиції щодо конкретних кредитних продуктів під актуальні потреби бізнесу, а як кінцевий результат – збільшення фінансування, відновлення виробництв, стійкий експорт і швидшу відбудову критичної інфраструктури громад.
📍Детальніше – у колонці.
Укрінформ
Підставити плече бізнесу
Як банки можуть підтримати бізнес в умовах посилення російських атак — Укрінформ.
👍6❤2👎2
#NBUNBPconference26
⏰️ Розпочинаємо о 09:00!
Перший день X Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі на тему «Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації».
💻 Працюємо повністю в онлайн-форматі.
Ювілейна конференція збирає в одному просторі понад 60 високопрофесійних фахівців з усього світу.
🗣 Відкривають конференцію:
▪️Андрій Пишний, Голова Національного банку України;
▪️Юрій Городніченко, Каліфорнійський університет, Берклі, радник Голови НБУ
Також очікуємо на:
▪️спеціальне звернення Фабіо Панетти, голови Банку Італії;
▪️ключову доповідь Саймона Джонсона, професора підприємництва та керівника групи з глобальної економіки та менеджменту Школи менеджменту ім. А.П. Слоуна Масачусетського технологічного інституту.
▪️участь у дослідницьких сесіях експертів у галузі економіки та фінансів, зокрема представників ЄЦБ, центральних банків Польщі, Литви, Бельгії, Хорватії, Італії та інших.
📍Поставити запитання до спікерів, переглянути програму заходу та інформацію про доповідачів можна тут: https://events.bank.gov.ua/ARConference/2026/index.html
📹 Дивіться #NBUNBPconference26 наживо:
🇺🇦UA: https://www.youtube.com/watch?v=Jb-Ao5KAdzY
🇺🇲 EN: https://www.youtube.com/watch?v=I4WK6nfJh-E
⏰️ Розпочинаємо о 09:00!
Перший день X Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі на тему «Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації».
💻 Працюємо повністю в онлайн-форматі.
Ювілейна конференція збирає в одному просторі понад 60 високопрофесійних фахівців з усього світу.
🗣 Відкривають конференцію:
▪️Андрій Пишний, Голова Національного банку України;
▪️Юрій Городніченко, Каліфорнійський університет, Берклі, радник Голови НБУ
Також очікуємо на:
▪️спеціальне звернення Фабіо Панетти, голови Банку Італії;
▪️ключову доповідь Саймона Джонсона, професора підприємництва та керівника групи з глобальної економіки та менеджменту Школи менеджменту ім. А.П. Слоуна Масачусетського технологічного інституту.
▪️участь у дослідницьких сесіях експертів у галузі економіки та фінансів, зокрема представників ЄЦБ, центральних банків Польщі, Литви, Бельгії, Хорватії, Італії та інших.
📍Поставити запитання до спікерів, переглянути програму заходу та інформацію про доповідачів можна тут: https://events.bank.gov.ua/ARConference/2026/index.html
📹 Дивіться #NBUNBPconference26 наживо:
🇺🇦UA: https://www.youtube.com/watch?v=Jb-Ao5KAdzY
🇺🇲 EN: https://www.youtube.com/watch?v=I4WK6nfJh-E
events.bank.gov.ua
Дослідницька конференція 2026
👍4❤3🔥1
#NBUNBPconference26 в ефірі!
🟢 Десяту, ювілейну Щорічну дослідницьку конференцію центробанків України та Польщі відкрили Голова НБУ Андрій Пишний та професор Каліфорнійського університету, Берклі Юрій Городніченко.
💬 «За 10 років конференція об’єднала понад 300 спікерів із більш як 25 країн і стала майданчиком для понад 60 глобальних дискусій. Протягом усіх цих років для нас було принципово важливо говорити про теми, які визначають порядок денний центральних банків. Але сьогодні змінилася сама швидкість, з якою цей порядок денний формується», – сказав Андрій Пишний.
Юрій Городніченко підкреслив, що конференція вже стала традицією, а її порядок денний завжди випереджає глобальні економічні дискусії. Це пов'язано з тим, що Україна першою стикається з безпрецедентними викликами на практиці.
Цьогорічна конференція зосередиться на трьох елементах:
▪️стійкості, що перевіряється тоді, коли звичні моделі перестають давати звичні відповіді;
▪️довірі, яка визначає, наскільки ефективними будуть рішення центробанків у моменти найбільшої невизначеності;
▪️інноваціях, що відкривають нові можливості, але водночас створюють нові ризики.
Голова НБУ озвучив головне питання #NBUNBPconference26: якими мають бути центральні банки у світі, де зміни відбуваються швидше, ніж ми встигаємо звикнути до попередніх?
💬 Юрій Городніченко підкреслив: «Розроблені тут рішення стануть орієнтиром для центробанків в майбутньому: якщо ви хочете знати, якими будуть глобальні політичні дискусії у 2030 році, вам просто потрібно прочитати програму цієї конференції».
Він додав, що питання конференції будуть складними, але такі заходи – не для простих запитань. Це – можливість знайти відповіді дуже швидко, які будуть корисними не лише для України, а для багатьох центральних банків. Якщо не зараз – то в майбутньому.
➡️ Поставити запитання до спікерів та переглянути інформацію про виступи можна у чатботі.
➡️ Програма конференції доступна тут.
📹 Трансляція:
▪️UA: https://www.youtube.com/watch?v=Jb-Ao5KAdzY
▪️EN: https://www.youtube.com/watch?v=I4WK6nfJh-E
🟢 Десяту, ювілейну Щорічну дослідницьку конференцію центробанків України та Польщі відкрили Голова НБУ Андрій Пишний та професор Каліфорнійського університету, Берклі Юрій Городніченко.
💬 «За 10 років конференція об’єднала понад 300 спікерів із більш як 25 країн і стала майданчиком для понад 60 глобальних дискусій. Протягом усіх цих років для нас було принципово важливо говорити про теми, які визначають порядок денний центральних банків. Але сьогодні змінилася сама швидкість, з якою цей порядок денний формується», – сказав Андрій Пишний.
Юрій Городніченко підкреслив, що конференція вже стала традицією, а її порядок денний завжди випереджає глобальні економічні дискусії. Це пов'язано з тим, що Україна першою стикається з безпрецедентними викликами на практиці.
Цьогорічна конференція зосередиться на трьох елементах:
▪️стійкості, що перевіряється тоді, коли звичні моделі перестають давати звичні відповіді;
▪️довірі, яка визначає, наскільки ефективними будуть рішення центробанків у моменти найбільшої невизначеності;
▪️інноваціях, що відкривають нові можливості, але водночас створюють нові ризики.
Голова НБУ озвучив головне питання #NBUNBPconference26: якими мають бути центральні банки у світі, де зміни відбуваються швидше, ніж ми встигаємо звикнути до попередніх?
💬 Юрій Городніченко підкреслив: «Розроблені тут рішення стануть орієнтиром для центробанків в майбутньому: якщо ви хочете знати, якими будуть глобальні політичні дискусії у 2030 році, вам просто потрібно прочитати програму цієї конференції».
Він додав, що питання конференції будуть складними, але такі заходи – не для простих запитань. Це – можливість знайти відповіді дуже швидко, які будуть корисними не лише для України, а для багатьох центральних банків. Якщо не зараз – то в майбутньому.
➡️ Поставити запитання до спікерів та переглянути інформацію про виступи можна у чатботі.
➡️ Програма конференції доступна тут.
📹 Трансляція:
▪️UA: https://www.youtube.com/watch?v=Jb-Ao5KAdzY
▪️EN: https://www.youtube.com/watch?v=I4WK6nfJh-E
❤7🔥2👍1