#NBUNBPconference26 в ефірі!
🟢 Десяту, ювілейну Щорічну дослідницьку конференцію центробанків України та Польщі відкрили Голова НБУ Андрій Пишний та професор Каліфорнійського університету, Берклі Юрій Городніченко.
💬 «За 10 років конференція об’єднала понад 300 спікерів із більш як 25 країн і стала майданчиком для понад 60 глобальних дискусій. Протягом усіх цих років для нас було принципово важливо говорити про теми, які визначають порядок денний центральних банків. Але сьогодні змінилася сама швидкість, з якою цей порядок денний формується», – сказав Андрій Пишний.
Юрій Городніченко підкреслив, що конференція вже стала традицією, а її порядок денний завжди випереджає глобальні економічні дискусії. Це пов'язано з тим, що Україна першою стикається з безпрецедентними викликами на практиці.
Цьогорічна конференція зосередиться на трьох елементах:
▪️стійкості, що перевіряється тоді, коли звичні моделі перестають давати звичні відповіді;
▪️довірі, яка визначає, наскільки ефективними будуть рішення центробанків у моменти найбільшої невизначеності;
▪️інноваціях, що відкривають нові можливості, але водночас створюють нові ризики.
Голова НБУ озвучив головне питання #NBUNBPconference26: якими мають бути центральні банки у світі, де зміни відбуваються швидше, ніж ми встигаємо звикнути до попередніх?
💬 Юрій Городніченко підкреслив: «Розроблені тут рішення стануть орієнтиром для центробанків в майбутньому: якщо ви хочете знати, якими будуть глобальні політичні дискусії у 2030 році, вам просто потрібно прочитати програму цієї конференції».
Він додав, що питання конференції будуть складними, але такі заходи – не для простих запитань. Це – можливість знайти відповіді дуже швидко, які будуть корисними не лише для України, а для багатьох центральних банків. Якщо не зараз – то в майбутньому.
➡️ Поставити запитання до спікерів та переглянути інформацію про виступи можна у чатботі.
➡️ Програма конференції доступна тут.
📹 Трансляція:
▪️UA: https://www.youtube.com/watch?v=Jb-Ao5KAdzY
▪️EN: https://www.youtube.com/watch?v=I4WK6nfJh-E
🟢 Десяту, ювілейну Щорічну дослідницьку конференцію центробанків України та Польщі відкрили Голова НБУ Андрій Пишний та професор Каліфорнійського університету, Берклі Юрій Городніченко.
💬 «За 10 років конференція об’єднала понад 300 спікерів із більш як 25 країн і стала майданчиком для понад 60 глобальних дискусій. Протягом усіх цих років для нас було принципово важливо говорити про теми, які визначають порядок денний центральних банків. Але сьогодні змінилася сама швидкість, з якою цей порядок денний формується», – сказав Андрій Пишний.
Юрій Городніченко підкреслив, що конференція вже стала традицією, а її порядок денний завжди випереджає глобальні економічні дискусії. Це пов'язано з тим, що Україна першою стикається з безпрецедентними викликами на практиці.
Цьогорічна конференція зосередиться на трьох елементах:
▪️стійкості, що перевіряється тоді, коли звичні моделі перестають давати звичні відповіді;
▪️довірі, яка визначає, наскільки ефективними будуть рішення центробанків у моменти найбільшої невизначеності;
▪️інноваціях, що відкривають нові можливості, але водночас створюють нові ризики.
Голова НБУ озвучив головне питання #NBUNBPconference26: якими мають бути центральні банки у світі, де зміни відбуваються швидше, ніж ми встигаємо звикнути до попередніх?
💬 Юрій Городніченко підкреслив: «Розроблені тут рішення стануть орієнтиром для центробанків в майбутньому: якщо ви хочете знати, якими будуть глобальні політичні дискусії у 2030 році, вам просто потрібно прочитати програму цієї конференції».
Він додав, що питання конференції будуть складними, але такі заходи – не для простих запитань. Це – можливість знайти відповіді дуже швидко, які будуть корисними не лише для України, а для багатьох центральних банків. Якщо не зараз – то в майбутньому.
➡️ Поставити запитання до спікерів та переглянути інформацію про виступи можна у чатботі.
➡️ Програма конференції доступна тут.
📹 Трансляція:
▪️UA: https://www.youtube.com/watch?v=Jb-Ao5KAdzY
▪️EN: https://www.youtube.com/watch?v=I4WK6nfJh-E
❤7🔥2👍1
#NBUNBPconference26
💬 «За оцінками фахівців Банку Італії, країни, які швидше інтегрують ШІ, можуть здобути стійку перевагу в продуктивності, посилити свою роль на світових ринках і залучити більше інвестицій. Інші ризикують зіткнутися зі зниженням конкурентоспроможності.
У міру розгортання революції ШІ центральним банкам доведеться постійно вдосконалювати аналіз економіки, свої моделі та інформацію, на яку вони спираються. Наші інвестиції в знання, навички й аналітичний потенціал мають відповідати темпам трансформації, що відбувається поза нашими установами».
🗣 Президент Банку Італії Фабіо Панетта виступив зі спеціальним зверненням до учасників X Щорічної дослідницької конференції НБУ та НБП.
Ключові тези:
▪️ШІ вже стає фактором монетарної політики. Він може поліпшувати прогнозування та аналіз великих масивів даних, але водночас змінює саму економіку – продуктивність, попит, ринок праці, інфляцію, торговельні та капітальні потоки й обмінні курси.
▪️Ефекти ШІ різнитимуться в часі. У короткостроковій перспективі масштабні інвестиції в ШІ створюють додатковий попит на енергію, обчислювальні потужності та кваліфіковану працю, що може посилювати ціновий тиск. У довгостроковій – ключовим ефектом може стати зростання продуктивності.
▪️Важливо розуміти, хто отримає вигоди від зростання продуктивності. Адже автоматизація та заміщення праці матимуть інші наслідки для доходів, споживання та інфляції порівняно зі сценарієм, за якого ШІ доповнюватиме людські навички та створюватиме нові завдання.
➡️ Окремо Фабіо Панетта відзначив досвід НБУ:
💬 «Попри винятково складні умови НБУ зміг зберегти монетарну та фінансову стабільність, адаптуючи свої інструменти до потреб воєнного часу».
☝️Один із головних висновків виступу: довіра формується роками – завдяки сильним інституціям, послідовній політиці та готовності до складних реформ. Сьогодні до цього додається здатність центробанків адаптуватися до швидких технологічних змін, зберігаючи націленість на виконання мандата.
Дуже рекомендуємо переглянути виступ Голови Банку Італії повністю.
🟢 Посилання на трансляцію: https://www.youtube.com/live/Jb-Ao5KAdzY?si=ihrMz1_lFhIZ2ZvQ
💬 «За оцінками фахівців Банку Італії, країни, які швидше інтегрують ШІ, можуть здобути стійку перевагу в продуктивності, посилити свою роль на світових ринках і залучити більше інвестицій. Інші ризикують зіткнутися зі зниженням конкурентоспроможності.
У міру розгортання революції ШІ центральним банкам доведеться постійно вдосконалювати аналіз економіки, свої моделі та інформацію, на яку вони спираються. Наші інвестиції в знання, навички й аналітичний потенціал мають відповідати темпам трансформації, що відбувається поза нашими установами».
🗣 Президент Банку Італії Фабіо Панетта виступив зі спеціальним зверненням до учасників X Щорічної дослідницької конференції НБУ та НБП.
Ключові тези:
▪️ШІ вже стає фактором монетарної політики. Він може поліпшувати прогнозування та аналіз великих масивів даних, але водночас змінює саму економіку – продуктивність, попит, ринок праці, інфляцію, торговельні та капітальні потоки й обмінні курси.
▪️Ефекти ШІ різнитимуться в часі. У короткостроковій перспективі масштабні інвестиції в ШІ створюють додатковий попит на енергію, обчислювальні потужності та кваліфіковану працю, що може посилювати ціновий тиск. У довгостроковій – ключовим ефектом може стати зростання продуктивності.
▪️Важливо розуміти, хто отримає вигоди від зростання продуктивності. Адже автоматизація та заміщення праці матимуть інші наслідки для доходів, споживання та інфляції порівняно зі сценарієм, за якого ШІ доповнюватиме людські навички та створюватиме нові завдання.
➡️ Окремо Фабіо Панетта відзначив досвід НБУ:
💬 «Попри винятково складні умови НБУ зміг зберегти монетарну та фінансову стабільність, адаптуючи свої інструменти до потреб воєнного часу».
☝️Один із головних висновків виступу: довіра формується роками – завдяки сильним інституціям, послідовній політиці та готовності до складних реформ. Сьогодні до цього додається здатність центробанків адаптуватися до швидких технологічних змін, зберігаючи націленість на виконання мандата.
Дуже рекомендуємо переглянути виступ Голови Банку Італії повністю.
🟢 Посилання на трансляцію: https://www.youtube.com/live/Jb-Ao5KAdzY?si=ihrMz1_lFhIZ2ZvQ
❤6👍1👎1
#NBUNBPconference26
❓Як штучний інтелект може змінити економічну та політичну реальність багатьох країн світу та подолати поляризацію ринку праці і нерівність, які ставали все більшою проблемою протягом останніх десятиліть через надмірну автоматизацію праці.
Про це була ключова доповідь першого дня X Щорічної дослідницької конференції від Саймона Джонсона, лауреата Нобелівської премії з економіки 2024 року, професора Школи менеджменту Массачусетського технологічного інституту (MIT Sloan).
☝️Кілька головних тез:
▪️Капіталізм і демократія працювали впродовж століть. Інституції захистили право власності та обмежили корупцію. Це уможливило інвестиції та створення більшої кількості робочих місць, що забезпечило спільне процвітання.
▪️Однак зараз багато хто ставить їхні переваги під сумнів. Причини: розвиток технологій припинив конвертуватися у спільне процвітання. На відміну від промислової революції, цифрова трансформація з 1980-х років принесла багато автоматизації, але замало нових завдань для людей.
▪️Робочі місця скоротилися, доходи середнього класу та працівників без вищої освіти почали суттєво відставати від доходів власників капіталу і висококваліфікованих фахівців, соціальна нерівність посилилася. Це створило відчуття покинутості та дало стимул зростанню популізму.
▪️Штучний інтелект, найімовірніше, є технологією, яка може глибоко вплинути на економічне та політичне життя багатьох країн світу. Тому гальмувати розвиток ШІ чи зупиняти технології з міркувань безпеки є контрпродуктивним і насправді нереалістичним. Водночас важливо враховувати помилки минулого.
▪️Ураховуючи ризики тотальної автоматизації праці через ШІ, важливо зосередитися на збільшенні кількості нових завдань в економіці, які потребують людського досвіду, та управляти технологією з метою створення більших можливостей для працівників.
💬 «Приватний сектор триматиме лідерство в цьому, але уряд може долучитися до формування технологій або способів їх застосування, щоб це забезпечувало можливості для більшої кількості людей. ШІ – це фантастична можливість, яка може принести користь багатьом людям», – сказав Саймон Джонсон.
Він зазначив, що Україна є хорошим прикладом країни з глибоким технологічним досвідом та вражаючими інноваціями, зокрема в оборонній сфері із застосуванням ШІ.
➡️ Поставити запитання спікерам та переглянути інформацію про виступи можна у чатботі.
➡️ Програма конференції доступна тут.
📹 Трансляція:
UA: https://www.youtube.com/watch?v=Jb-Ao5KAdzY
EN: https://www.youtube.com/watch?v=I4WK6nfJh-E
❓Як штучний інтелект може змінити економічну та політичну реальність багатьох країн світу та подолати поляризацію ринку праці і нерівність, які ставали все більшою проблемою протягом останніх десятиліть через надмірну автоматизацію праці.
Про це була ключова доповідь першого дня X Щорічної дослідницької конференції від Саймона Джонсона, лауреата Нобелівської премії з економіки 2024 року, професора Школи менеджменту Массачусетського технологічного інституту (MIT Sloan).
☝️Кілька головних тез:
▪️Капіталізм і демократія працювали впродовж століть. Інституції захистили право власності та обмежили корупцію. Це уможливило інвестиції та створення більшої кількості робочих місць, що забезпечило спільне процвітання.
▪️Однак зараз багато хто ставить їхні переваги під сумнів. Причини: розвиток технологій припинив конвертуватися у спільне процвітання. На відміну від промислової революції, цифрова трансформація з 1980-х років принесла багато автоматизації, але замало нових завдань для людей.
▪️Робочі місця скоротилися, доходи середнього класу та працівників без вищої освіти почали суттєво відставати від доходів власників капіталу і висококваліфікованих фахівців, соціальна нерівність посилилася. Це створило відчуття покинутості та дало стимул зростанню популізму.
▪️Штучний інтелект, найімовірніше, є технологією, яка може глибоко вплинути на економічне та політичне життя багатьох країн світу. Тому гальмувати розвиток ШІ чи зупиняти технології з міркувань безпеки є контрпродуктивним і насправді нереалістичним. Водночас важливо враховувати помилки минулого.
▪️Ураховуючи ризики тотальної автоматизації праці через ШІ, важливо зосередитися на збільшенні кількості нових завдань в економіці, які потребують людського досвіду, та управляти технологією з метою створення більших можливостей для працівників.
💬 «Приватний сектор триматиме лідерство в цьому, але уряд може долучитися до формування технологій або способів їх застосування, щоб це забезпечувало можливості для більшої кількості людей. ШІ – це фантастична можливість, яка може принести користь багатьом людям», – сказав Саймон Джонсон.
Він зазначив, що Україна є хорошим прикладом країни з глибоким технологічним досвідом та вражаючими інноваціями, зокрема в оборонній сфері із застосуванням ШІ.
➡️ Поставити запитання спікерам та переглянути інформацію про виступи можна у чатботі.
➡️ Програма конференції доступна тут.
📹 Трансляція:
UA: https://www.youtube.com/watch?v=Jb-Ao5KAdzY
EN: https://www.youtube.com/watch?v=I4WK6nfJh-E
YouTube
X Щорічна дослідницька конференція – день 1
Трансляція першого дня Х Щорічної дослідницької конференції "Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації" (21 вересня 2026 року).
Поставити запитання спікерам та дізнатися будь-яку інформацію про конференцію можна…
Поставити запитання спікерам та дізнатися будь-яку інформацію про конференцію можна…
👍5🤩2👎1
🟢Національний банк провів першу зустріч із представниками страхового ринку з нагоди відкриття проєкту «Імплементація Solvency II в Україні».
Повноцінне впровадження європейських вимог до платоспроможності страховиків є важливою складовою інтеграції України до ЄС. Мета проєкту – оцінити готовність страхового ринку до нових вимог, підготувати учасників ринку та регулятора до переходу на європейські підходи.
💬 «Для Національного банку цей проєкт є надзвичайно амбітним, украй важливим і потрібним, адже від якості його реалізації залежатиме рівень готовності кожного страховика до ведення бізнесу в умовах, коли Україна стане членом ЄС. Наша спільна мета: повноцінне запровадження в Україні оцінки платоспроможності страховиків відповідно до вимог Solvency II та розбудова інституційних спроможностей регулятора й кожного страховика для безболісного та планомірного переходу на новий режим оцінки платоспроможності», – зазначив перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час відкриття Проєкту.
Проєкт розрахований до 2030 року та передбачає зміну регуляторного середовища для оцінки платоспроможності страховиків за вимогами Solvency II, оцінку готовності страхового ринку до нових вимог, проведення кількісного дослідження їхнього впливу, запровадження нової звітності відповідно до підходів EIOPA та розбудову ризик-орієнтованого нагляду НБУ.
☝️Спільна робота НБУ, страховиків, актуарної спільноти, міжнародних партнерів та експертів уже розпочалася.
📌 Детальніше про проєкт «Імплементація Solvency II в Україні» та його основні завдання читайте на сайті НБУ.
Повноцінне впровадження європейських вимог до платоспроможності страховиків є важливою складовою інтеграції України до ЄС. Мета проєкту – оцінити готовність страхового ринку до нових вимог, підготувати учасників ринку та регулятора до переходу на європейські підходи.
💬 «Для Національного банку цей проєкт є надзвичайно амбітним, украй важливим і потрібним, адже від якості його реалізації залежатиме рівень готовності кожного страховика до ведення бізнесу в умовах, коли Україна стане членом ЄС. Наша спільна мета: повноцінне запровадження в Україні оцінки платоспроможності страховиків відповідно до вимог Solvency II та розбудова інституційних спроможностей регулятора й кожного страховика для безболісного та планомірного переходу на новий режим оцінки платоспроможності», – зазначив перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час відкриття Проєкту.
Проєкт розрахований до 2030 року та передбачає зміну регуляторного середовища для оцінки платоспроможності страховиків за вимогами Solvency II, оцінку готовності страхового ринку до нових вимог, проведення кількісного дослідження їхнього впливу, запровадження нової звітності відповідно до підходів EIOPA та розбудову ризик-орієнтованого нагляду НБУ.
☝️Спільна робота НБУ, страховиків, актуарної спільноти, міжнародних партнерів та експертів уже розпочалася.
📌 Детальніше про проєкт «Імплементація Solvency II в Україні» та його основні завдання читайте на сайті НБУ.
❤4👍3👎2🔥1
💡Довіра до фінансових ринків: наступні виклики для творців політики.
Таку тему обговорили Девід Марш (OMFIF) та Яцек Ястшембський (Польська комісія з фінансового нагляду) – учасники першої панельної дискусії на #NBUNBPconference26.
👤 Модерував розмову Сергій Ніколайчук, перший заступник Голови НБУ.
Довіра – це складне та багатовимірне поняття. На початку розмови Сергій Ніколайчук виокремив її чотири ключові складові:
▪️довіра до центрального банку;
▪️довіра до фіскальної політики;
▪️довіра учасників ринку;
▪️інституційна та геополітична довіра.
Важливо, щоб усі ці складові були забезпечені.
☝️Зі свого боку, учасники дискусії наголосили, що швидкість поточних змін вимагає від центробанків передбачуваності та активної комунікації із учасниками фінансового ринку.
Переказуємо основні меседжі дискусії.
⬇️⬇️⬇️
🟢 Від ризику – до невизначеності
Світ дедалі частіше стикається саме з невизначеністю. На відміну від ризику, майбутній розвиток якого можна оцінити, невизначеність не дає змоги побудувати такий розподіл імовірностей. У таких умовах ключовим завданням стає не прогнозування всіх можливих сценаріїв, а створення максимальної передбачуваності там, де це можливо.
🟢 Від стабільності – до стійкості
Також відбувається поступовий перехід від концепції стабільності до концепції стійкості.
Стабільність, що передбачає здатність системи повертатися до рівноваги, була десятиліттями в основі фінансового нагляду. Однак зараз зміни подекуди бувають настільки значними, що повернення до рівноваги стає недосяжним.
З огляду на це, з часом концепцію стабільності як всеосяжну мету фінансового нагляду та регулювання, ймовірно, замінить концепція стійкості, в основі якої здатність системи адаптуватися до нових умов та продовжувати працювати.
🟢 Зростання ролі нефінансових ризиків
Ще один важливий тренд – зміщення уваги від управління переважно фінансовими ризиками до управління нефінансовими, зокрема операційними, ризиками. Серед них особливого значення набуває цифрова стійкість – здатність фінансової системи протистояти технологічним викликам та продовжувати роботу в умовах цифрових збоїв.
На думку учасників дискусії, економіки Європи та США виявилися відносно стійкими та змогли подолати низку шоків. Цьому, зокрема, сприяло збільшення видатків Європи на оборону.
🟢 Передбачуваність – відповідь на невизначеність
В умовах високої невизначеності центральні банки та фінансові регулятори намагаються посилювати передбачуваність своєї політики.
Для цього важливими є чітке визначення та ранжування пріоритетів, планування власних дій, а також активна комунікація з учасниками фінансового ринку. Адже довіра формується не лише рішеннями, а й розумінням того, чого очікувати від політики та інституцій у майбутньому.
💬 «Центральний банк може мати повну довіру щодо своєї здатності забезпечувати низьку інфляцію у середньостроковій перспективі, але ринки все одно вимагатимуть вищої премії за ризик, якщо сумніватимуться у стійкості державних фінансів і державного боргу чи стійкості інституцій до геополітичних шоків. Україна перебуває в епіцентрі геополітичних ризиків: нам доводиться протидіяти кібератакам і забезпечувати безперервну операційну діяльність фінансового сектору в екстремальних умовах», – підкреслив Сергій Ніколайчук.
➡️ Програма конференції доступна тут.
📹 Запис трансляції:
UA: https://www.youtube.com/watch?v=Jb-Ao5KAdzY
EN: https://www.youtube.com/watch?v=I4WK6nfJh-E
Таку тему обговорили Девід Марш (OMFIF) та Яцек Ястшембський (Польська комісія з фінансового нагляду) – учасники першої панельної дискусії на #NBUNBPconference26.
👤 Модерував розмову Сергій Ніколайчук, перший заступник Голови НБУ.
Довіра – це складне та багатовимірне поняття. На початку розмови Сергій Ніколайчук виокремив її чотири ключові складові:
▪️довіра до центрального банку;
▪️довіра до фіскальної політики;
▪️довіра учасників ринку;
▪️інституційна та геополітична довіра.
Важливо, щоб усі ці складові були забезпечені.
☝️Зі свого боку, учасники дискусії наголосили, що швидкість поточних змін вимагає від центробанків передбачуваності та активної комунікації із учасниками фінансового ринку.
Переказуємо основні меседжі дискусії.
⬇️⬇️⬇️
🟢 Від ризику – до невизначеності
Світ дедалі частіше стикається саме з невизначеністю. На відміну від ризику, майбутній розвиток якого можна оцінити, невизначеність не дає змоги побудувати такий розподіл імовірностей. У таких умовах ключовим завданням стає не прогнозування всіх можливих сценаріїв, а створення максимальної передбачуваності там, де це можливо.
🟢 Від стабільності – до стійкості
Також відбувається поступовий перехід від концепції стабільності до концепції стійкості.
Стабільність, що передбачає здатність системи повертатися до рівноваги, була десятиліттями в основі фінансового нагляду. Однак зараз зміни подекуди бувають настільки значними, що повернення до рівноваги стає недосяжним.
З огляду на це, з часом концепцію стабільності як всеосяжну мету фінансового нагляду та регулювання, ймовірно, замінить концепція стійкості, в основі якої здатність системи адаптуватися до нових умов та продовжувати працювати.
🟢 Зростання ролі нефінансових ризиків
Ще один важливий тренд – зміщення уваги від управління переважно фінансовими ризиками до управління нефінансовими, зокрема операційними, ризиками. Серед них особливого значення набуває цифрова стійкість – здатність фінансової системи протистояти технологічним викликам та продовжувати роботу в умовах цифрових збоїв.
На думку учасників дискусії, економіки Європи та США виявилися відносно стійкими та змогли подолати низку шоків. Цьому, зокрема, сприяло збільшення видатків Європи на оборону.
🟢 Передбачуваність – відповідь на невизначеність
В умовах високої невизначеності центральні банки та фінансові регулятори намагаються посилювати передбачуваність своєї політики.
Для цього важливими є чітке визначення та ранжування пріоритетів, планування власних дій, а також активна комунікація з учасниками фінансового ринку. Адже довіра формується не лише рішеннями, а й розумінням того, чого очікувати від політики та інституцій у майбутньому.
💬 «Центральний банк може мати повну довіру щодо своєї здатності забезпечувати низьку інфляцію у середньостроковій перспективі, але ринки все одно вимагатимуть вищої премії за ризик, якщо сумніватимуться у стійкості державних фінансів і державного боргу чи стійкості інституцій до геополітичних шоків. Україна перебуває в епіцентрі геополітичних ризиків: нам доводиться протидіяти кібератакам і забезпечувати безперервну операційну діяльність фінансового сектору в екстремальних умовах», – підкреслив Сергій Ніколайчук.
➡️ Програма конференції доступна тут.
📹 Запис трансляції:
UA: https://www.youtube.com/watch?v=Jb-Ao5KAdzY
EN: https://www.youtube.com/watch?v=I4WK6nfJh-E
❤5👎2👍1
💡Завершуємо перший день #NBUNBPconference26 підсумками панельної дискусії про можливості та виклики для України як лабораторії фінансових інновацій.
Вона зібрала найбільшу кількість учасників:
▪️Олексій Шабан, Національний банк України;
▪️Наталія Микольська, Diia.City United;
▪️Якуб Карновський, KredoBank;
▪️Елізабет Нобл, Європейське управління банківського нагляду;
▪️Андрій Дубас, Асоціація українських банків;
▪️Сергій Наумов, Національна асоціація банків України;
▪️Денис Ястреб, Національна асоціація страховиків України.
Модерувала розмову Джемма Ферст (GIZ).
Найважливіші тези ⬇️
🟢 Фінансовий сектор
Український фінансовий сектор був цифровим і технологічним ще до повномасштабного вторгнення. Водночас війна стала безпрецедентним стрес-тестом, але також і прискорювачем інновацій.
Це стало можливим завдяки поєднанню державних реформ, спроможності бізнесу та готовності людей користуватися цифровими сервісами.
🟢 Страховий ринок
Повномасштабне вторгнення змусило фінансовий сектор працювати в умовах постійної невизначеності. Ще у 2022 році банки змогли продовжити роботу завдяки завчасно напрацьованим рішенням: мобільному банкінгу, дистанційній ідентифікації, резервуванню даних та іншим цифровим інструментам.
Для страхового сектору війна стала постійним випробуванням здатності оцінювати нові ризики. Водночас Україна продовжила гармонізацію регулювання з європейськими вимогами, розвиває повністю електронні страхові поліси та створила окремі продукти воєнного страхування.
🟢 Масштабування інновацій
Українські інновації мають потенціал виходити далеко за межі внутрішнього ринку. Представники європейського фінансового сектору відзначають високий рівень цифровізації України та здатність держави й бізнесу швидко об’єднуватися для впровадження технологій.
☝️Водночас перед Україною та Європою стоять спільні завдання:
▪️інтегрувати фінансові ринки та спростити транскордонний рух капіталу;
▪️ефективніше перетворювати приватні заощадження на інвестиції;
▪️створювати умови для масштабування українського фінтеху на ринках ЄС;
▪️розвивати фінансові інструменти для відновлення та відбудови України.
🟢 Кібербезпека
НБУ роками адаптував вимоги до цифрової стійкості банків у відповідь на реальні ризики. Україна на практиці пережила недоступність великого провайдера зв'язку та оператора державних реєстрів.
Вимоги, які здаються гальмом, у критичних умовах виявляються тим, без чого фінансові послуги взагалі неможливо надавати. Водночас світова практика доводить, що збалансоване регулювання може йти на користь інноваціям.
🟢 Фінансова інклюзія
Спільне завдання регулятора та фінансового сектору – забезпечити сталість, безпеку та інклюзивність фінансової системи. Зокрема зробити послуги доступними для ветеранів, людей з інвалідністю, мешканців прифронтових територій та всіх, хто може мати додаткові бар’єри у доступі до фінансів.
Україна вже демонструє, що навіть в умовах війни фінансова система може не лише вистояти, а й продовжувати інноваційний розвиток. Важливо перетворити цей досвід на рішення, які масштабуються в Україні й Європі.
⏰ Завтра ми продовжимо розповідати про виступи на Х Щорічній дослідницькій конференції. Трансляція другого дня стартує о 10:30.
➡️ Переглянути запис першого дня конференції та програму заходу можна на сайті конференції.
Вона зібрала найбільшу кількість учасників:
▪️Олексій Шабан, Національний банк України;
▪️Наталія Микольська, Diia.City United;
▪️Якуб Карновський, KredoBank;
▪️Елізабет Нобл, Європейське управління банківського нагляду;
▪️Андрій Дубас, Асоціація українських банків;
▪️Сергій Наумов, Національна асоціація банків України;
▪️Денис Ястреб, Національна асоціація страховиків України.
Модерувала розмову Джемма Ферст (GIZ).
Найважливіші тези ⬇️
🟢 Фінансовий сектор
Український фінансовий сектор був цифровим і технологічним ще до повномасштабного вторгнення. Водночас війна стала безпрецедентним стрес-тестом, але також і прискорювачем інновацій.
Це стало можливим завдяки поєднанню державних реформ, спроможності бізнесу та готовності людей користуватися цифровими сервісами.
🟢 Страховий ринок
Повномасштабне вторгнення змусило фінансовий сектор працювати в умовах постійної невизначеності. Ще у 2022 році банки змогли продовжити роботу завдяки завчасно напрацьованим рішенням: мобільному банкінгу, дистанційній ідентифікації, резервуванню даних та іншим цифровим інструментам.
Для страхового сектору війна стала постійним випробуванням здатності оцінювати нові ризики. Водночас Україна продовжила гармонізацію регулювання з європейськими вимогами, розвиває повністю електронні страхові поліси та створила окремі продукти воєнного страхування.
🟢 Масштабування інновацій
Українські інновації мають потенціал виходити далеко за межі внутрішнього ринку. Представники європейського фінансового сектору відзначають високий рівень цифровізації України та здатність держави й бізнесу швидко об’єднуватися для впровадження технологій.
☝️Водночас перед Україною та Європою стоять спільні завдання:
▪️інтегрувати фінансові ринки та спростити транскордонний рух капіталу;
▪️ефективніше перетворювати приватні заощадження на інвестиції;
▪️створювати умови для масштабування українського фінтеху на ринках ЄС;
▪️розвивати фінансові інструменти для відновлення та відбудови України.
🟢 Кібербезпека
НБУ роками адаптував вимоги до цифрової стійкості банків у відповідь на реальні ризики. Україна на практиці пережила недоступність великого провайдера зв'язку та оператора державних реєстрів.
Вимоги, які здаються гальмом, у критичних умовах виявляються тим, без чого фінансові послуги взагалі неможливо надавати. Водночас світова практика доводить, що збалансоване регулювання може йти на користь інноваціям.
🟢 Фінансова інклюзія
Спільне завдання регулятора та фінансового сектору – забезпечити сталість, безпеку та інклюзивність фінансової системи. Зокрема зробити послуги доступними для ветеранів, людей з інвалідністю, мешканців прифронтових територій та всіх, хто може мати додаткові бар’єри у доступі до фінансів.
Україна вже демонструє, що навіть в умовах війни фінансова система може не лише вистояти, а й продовжувати інноваційний розвиток. Важливо перетворити цей досвід на рішення, які масштабуються в Україні й Європі.
⏰ Завтра ми продовжимо розповідати про виступи на Х Щорічній дослідницькій конференції. Трансляція другого дня стартує о 10:30.
➡️ Переглянути запис першого дня конференції та програму заходу можна на сайті конференції.
❤4👍4👎3
🌊 Рік тому ми започаткували новий, особливий напрям пам’ятних монет, присвячених розмаїттю життя в Чорному та Азовському морях.
Ми хотіли показати, якою красивою та унікальною є їхня екосистема, а також привернути увагу до проблеми її збереження.
Чорне та Азовське моря – частина природної спадщини України. У них живуть сотні видів, кожен із яких відіграє свою роль у морській екосистемі. Серед них чорноморський гребінець і морський кріт, чия присутність може багато розповісти про стан морського середовища.
☝️Саме їм ми присвятили новий набір «Мешканці морських глибин», до якого увійшли пам’ятні монети:
▪️«Азовське море. Морський кріт»;
▪️«Чорне море. Чорноморський гребінець».
Вони продовжують серію «Флора і фауна України».
🟢 Про набір монет
До набору входять дві пам’ятні монети номіналом 5 гривень кожна.
➡️ На реверсі монети, присвяченої:
🐚 Азовському морю – зображено двох морських кротів сірого та болотяного кольорів (кольоровий друк) у зостері – морській траві, що є оптимальним життєвим середовищем для цього виду;
🐚 Чорному морю – зображено трьох чорноморських гребінців жовто-синього, помаранчевого та білого кольорів (кольоровий друк) у типовому біотопі – піщаних заглибленнях.
На аверсах монет відповідно розміщено стилізовані контури Азовського та Чорного морів із прилеглою територією України, виконані у формі рельєфних горизонтальних ліній, що імітують морські хвилі.
Тираж набору – до 50 000 штук у сувенірному пакованні.
📆 Реалізація набору пам’ятних монет у інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ розпочнеться з 29 вересня 2026 року.
Крім того, придбати його можна буде в банків-дистриб’юторів. Про старт продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.
Ми хотіли показати, якою красивою та унікальною є їхня екосистема, а також привернути увагу до проблеми її збереження.
Чорне та Азовське моря – частина природної спадщини України. У них живуть сотні видів, кожен із яких відіграє свою роль у морській екосистемі. Серед них чорноморський гребінець і морський кріт, чия присутність може багато розповісти про стан морського середовища.
☝️Саме їм ми присвятили новий набір «Мешканці морських глибин», до якого увійшли пам’ятні монети:
▪️«Азовське море. Морський кріт»;
▪️«Чорне море. Чорноморський гребінець».
Вони продовжують серію «Флора і фауна України».
🟢 Про набір монет
До набору входять дві пам’ятні монети номіналом 5 гривень кожна.
➡️ На реверсі монети, присвяченої:
🐚 Азовському морю – зображено двох морських кротів сірого та болотяного кольорів (кольоровий друк) у зостері – морській траві, що є оптимальним життєвим середовищем для цього виду;
🐚 Чорному морю – зображено трьох чорноморських гребінців жовто-синього, помаранчевого та білого кольорів (кольоровий друк) у типовому біотопі – піщаних заглибленнях.
На аверсах монет відповідно розміщено стилізовані контури Азовського та Чорного морів із прилеглою територією України, виконані у формі рельєфних горизонтальних ліній, що імітують морські хвилі.
Тираж набору – до 50 000 штук у сувенірному пакованні.
📆 Реалізація набору пам’ятних монет у інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ розпочнеться з 29 вересня 2026 року.
Крім того, придбати його можна буде в банків-дистриб’юторів. Про старт продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.
👍43❤21🔥8👎7
#NBUNBPconference26
⏰️ Важливе нагадування!
За пів години, о 10:30, розпочинаємо другий день X Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі на тему «Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації».
🗣 Вітальне звернення:
▪️Андрій Пишний, Голови Національного банку України;
▪️Павел Шаламаха, член правління Народового банку Польщі;
▪️Прішила Тофано, Постійна представниця МВФ в Україні.
Також у програмі:
▪️ключова доповідь Мартіна Кохера, голови Національного банку Австрії;
▪️відеозвернення Крісталіни Георгієвої, директорки-розпорядниці Міжнародного валютного фонду;
▪️відеозвернення Крістін Лагард, президентки Європейського центрального банку;
▪️панельні дискусії та дослідницькі сесії за участі полісімейкерів з глобальної фінансової системи.
➡️ Поставити запитання до спікерів, переглянути програму заходу та інформацію про доповідачів можна тут: https://events.bank.gov.ua/ARConference/2026/index.html
📹 Дивіться #NBUNBPconference26 наживо:
🇺🇦 UA: https://www.youtube.com/watch?v=wsjJJAWERcs
🇺🇲 EN: https://www.youtube.com/watch?v=tU8QwtGXEAE
⏰️ Важливе нагадування!
За пів години, о 10:30, розпочинаємо другий день X Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі на тему «Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації».
🗣 Вітальне звернення:
▪️Андрій Пишний, Голови Національного банку України;
▪️Павел Шаламаха, член правління Народового банку Польщі;
▪️Прішила Тофано, Постійна представниця МВФ в Україні.
Також у програмі:
▪️ключова доповідь Мартіна Кохера, голови Національного банку Австрії;
▪️відеозвернення Крісталіни Георгієвої, директорки-розпорядниці Міжнародного валютного фонду;
▪️відеозвернення Крістін Лагард, президентки Європейського центрального банку;
▪️панельні дискусії та дослідницькі сесії за участі полісімейкерів з глобальної фінансової системи.
➡️ Поставити запитання до спікерів, переглянути програму заходу та інформацію про доповідачів можна тут: https://events.bank.gov.ua/ARConference/2026/index.html
📹 Дивіться #NBUNBPconference26 наживо:
🇺🇦 UA: https://www.youtube.com/watch?v=wsjJJAWERcs
🇺🇲 EN: https://www.youtube.com/watch?v=tU8QwtGXEAE
❤5👍5👎2
💡Розпочали другий день #NBUNBPconference26 із вітального звернення Голови НБУ Андрія Пишного.
Цьогоріч конференція проходить онлайн через безпекові умови. Але, як наголосив Андрій Пишний, це говорить не про зменшення її важливості, а є прикладом адаптації, як однієї з основ стійкості.
💬 «Відповідь на виклики майбутнього не в тому, щоб навчитися передбачати кожен наступний шок. Вона в тому, щоб створювати та зберігати інституції, здатні виконувати свою функцію навіть тоді, коли прогноз утрачає актуальність, традиційний інструмент не працює, а перевіреного рецепта немає».
Голова НБУ запропонував три ключові тези для дискусій конференції:
▪️стійкість неможлива без гнучкості, але гнучкість потребує якоря;
▪️довіра потребує відкритості, а відкритість – відповідальності;
▪️інновації розширюють нашу спроможність, але не знімають відповідальності.
👤 Також із вітальним словом виступив Павел Шаламаха, член правління Національного банку Польщі. Він висловив підтримку НБУ та назвав його роботу в умовах повномасштабної війни унікальним прикладом стійкості.
Він підкреслив, що незалежність центрального банку – це не привілей, це умова для виконання мандату. Вона захищає монетарну політику від короткострокових політичних впливів і дозволяє надійно заякорити інфляційні очікування.
👤 Продовжуючи вітальну частину, Прішила Тофано, представниця МВФ, відзначила довготривале партнерство Міжнародного валютного фонду та НБУ й підтвердила незмінну відданість МВФ підтримці України.
Вона наголосила на важливості конференції як платформи для обміну досвідом між центральними банками та політсімейкерами, що особливо актуально в умовах посилення геополітичної напруженості, фрагментації торгівлі та невизначеності.
👤 Завершив вітальну частину посол Німеччини в Україні Борис Руге. Він наголосив, що Німеччина є незмінним прихильником як військової, так і економічно-фінансової підтримки України, додавши що моральні цінності та стратегічні інтереси країн повністю збігаються.
Пан посол підкреслив, що Україна є невід'ємною частиною європейської родини і в майбутньому стане членом ЄС, а німецький уряд готовий підтримувати її на цьому шляху реформ.
➡️ Поставити запитання до спікерів, переглянути програму заходу та трансляцію можна тут.
Цьогоріч конференція проходить онлайн через безпекові умови. Але, як наголосив Андрій Пишний, це говорить не про зменшення її важливості, а є прикладом адаптації, як однієї з основ стійкості.
💬 «Відповідь на виклики майбутнього не в тому, щоб навчитися передбачати кожен наступний шок. Вона в тому, щоб створювати та зберігати інституції, здатні виконувати свою функцію навіть тоді, коли прогноз утрачає актуальність, традиційний інструмент не працює, а перевіреного рецепта немає».
Голова НБУ запропонував три ключові тези для дискусій конференції:
▪️стійкість неможлива без гнучкості, але гнучкість потребує якоря;
▪️довіра потребує відкритості, а відкритість – відповідальності;
▪️інновації розширюють нашу спроможність, але не знімають відповідальності.
👤 Також із вітальним словом виступив Павел Шаламаха, член правління Національного банку Польщі. Він висловив підтримку НБУ та назвав його роботу в умовах повномасштабної війни унікальним прикладом стійкості.
Він підкреслив, що незалежність центрального банку – це не привілей, це умова для виконання мандату. Вона захищає монетарну політику від короткострокових політичних впливів і дозволяє надійно заякорити інфляційні очікування.
👤 Продовжуючи вітальну частину, Прішила Тофано, представниця МВФ, відзначила довготривале партнерство Міжнародного валютного фонду та НБУ й підтвердила незмінну відданість МВФ підтримці України.
Вона наголосила на важливості конференції як платформи для обміну досвідом між центральними банками та політсімейкерами, що особливо актуально в умовах посилення геополітичної напруженості, фрагментації торгівлі та невизначеності.
👤 Завершив вітальну частину посол Німеччини в Україні Борис Руге. Він наголосив, що Німеччина є незмінним прихильником як військової, так і економічно-фінансової підтримки України, додавши що моральні цінності та стратегічні інтереси країн повністю збігаються.
Пан посол підкреслив, що Україна є невід'ємною частиною європейської родини і в майбутньому стане членом ЄС, а німецький уряд готовий підтримувати її на цьому шляху реформ.
➡️ Поставити запитання до спікерів, переглянути програму заходу та трансляцію можна тут.
❤4👍4👎1
🟢 Незалежність, довіра та здатність монетарної політики діяти в умовах шоків.
Про це говорив Мартін Кохер, очільник Національного банку Австрії, під час своєї ключової промови на #NBUNBPconference26.
Модерував розмову Володимир Лепушинський, заступник Голови НБУ.
Переказуємо найважливіше.
⬇️⬇️⬇️
Довіра – це не статус, а результат роботи центрального банку. Незалежність створює інституційні умови, щоб центробанк міг виконувати свій основний мандат – забезпечувати цінову стабільність. Але довіра формується передусім фактичною поведінкою центробанку та її відповідністю мандату.
Центральний банк може залишатися формально незалежним, але втратити довіру, якщо його рішення перестають бути послідовними. Тому добре функціонуючий режим економічної політики має спиратися щонайменше на чотири складові:
▪️спільну мету – монетарна та фіскальна політики мають бути узгодженими;
▪️стійкість – відданість мандату має зберігатися навіть тоді, коли її складно дотримуватися;
▪️експертизу – не уникати помилок, а вчасно їх розпізнавати та коригувати курс політики;
▪️послідовність і прозорість – правила та логіка рішень мають бути зрозумілими для суспільства й фінансових ринків.
☝️Розповідаючи про виклики для центральних банків, Мартін Кохер використав приклад Одіссея, який прив'язав себе до щогли, щоб протистояти сиренам.
У монетарній політиці сирени співають щоразу, коли дотримання цінової стабільності вимагає складних рішень. Найспокусливішими «сиренами» для центробанків є шоки пропозиції.
Що сильніший шок, то більше підстав в уряду пом'якшувати його наслідки для людей і бізнесу, і то більше підстав у центробанку не дати інфляції поширитися. Це створює реальний ризик розбіжностей між урядом і центробанком.
💬 «Шоки пропозиції створюють складний компроміс: надмірно м’яка реакція центрального банку може дозволити тимчасовому інфляційному шоку поширитися на зарплати, ціни та інфляційні очікування – стати стійким. Водночас надмірно жорстка політика може непотрібно посилити економічний спад», – сказав очільник Національного банку Австрії.
Саме тому, за його словами, центральному банку потрібні одночасно незалежність, щоб витримувати цей компроміс, розсудливість, щоб правильно оцінити ситуацію, та стійкість у дотриманні ключового мандату.
💬 «Попри колосальний виклик, Україна стоїть міцно. Ваша витривалість на цьому шляху заслуговує на наше найглибше захоплення та підтримку», – додав він.
➡️ Поставити запитання до спікерів, переглянути програму заходу та інформацію про доповідачів можна тут.
Про це говорив Мартін Кохер, очільник Національного банку Австрії, під час своєї ключової промови на #NBUNBPconference26.
Модерував розмову Володимир Лепушинський, заступник Голови НБУ.
Переказуємо найважливіше.
⬇️⬇️⬇️
Довіра – це не статус, а результат роботи центрального банку. Незалежність створює інституційні умови, щоб центробанк міг виконувати свій основний мандат – забезпечувати цінову стабільність. Але довіра формується передусім фактичною поведінкою центробанку та її відповідністю мандату.
Центральний банк може залишатися формально незалежним, але втратити довіру, якщо його рішення перестають бути послідовними. Тому добре функціонуючий режим економічної політики має спиратися щонайменше на чотири складові:
▪️спільну мету – монетарна та фіскальна політики мають бути узгодженими;
▪️стійкість – відданість мандату має зберігатися навіть тоді, коли її складно дотримуватися;
▪️експертизу – не уникати помилок, а вчасно їх розпізнавати та коригувати курс політики;
▪️послідовність і прозорість – правила та логіка рішень мають бути зрозумілими для суспільства й фінансових ринків.
☝️Розповідаючи про виклики для центральних банків, Мартін Кохер використав приклад Одіссея, який прив'язав себе до щогли, щоб протистояти сиренам.
У монетарній політиці сирени співають щоразу, коли дотримання цінової стабільності вимагає складних рішень. Найспокусливішими «сиренами» для центробанків є шоки пропозиції.
Що сильніший шок, то більше підстав в уряду пом'якшувати його наслідки для людей і бізнесу, і то більше підстав у центробанку не дати інфляції поширитися. Це створює реальний ризик розбіжностей між урядом і центробанком.
💬 «Шоки пропозиції створюють складний компроміс: надмірно м’яка реакція центрального банку може дозволити тимчасовому інфляційному шоку поширитися на зарплати, ціни та інфляційні очікування – стати стійким. Водночас надмірно жорстка політика може непотрібно посилити економічний спад», – сказав очільник Національного банку Австрії.
Саме тому, за його словами, центральному банку потрібні одночасно незалежність, щоб витримувати цей компроміс, розсудливість, щоб правильно оцінити ситуацію, та стійкість у дотриманні ключового мандату.
💬 «Попри колосальний виклик, Україна стоїть міцно. Ваша витривалість на цьому шляху заслуговує на наше найглибше захоплення та підтримку», – додав він.
➡️ Поставити запитання до спікерів, переглянути програму заходу та інформацію про доповідачів можна тут.
❤6👍1
#NBUNBPconference26
💬 «Ми всі багато чому навчилися з їхнього досвіду».
Так директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва розпочала розмову під час X Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі.
💡Вона відзначила чотири уроки НБУ, важливі для інших центральних банків та міжнародної фінансової спільноти загалом.
1️⃣ Стійкість потрібно формувати задовго до випробувань. Реформи банківського сектору, посилення нагляду, накопичення резервів, розвиток цифрової фінансової інфраструктури та зміцнення незалежності НБУ стали фундаментом стійкості фінансової системи після початку повномасштабного вторгнення.
2️⃣ Стійкість потребує здатності адаптуватися. Надзвичайні рішення перших днів війни дали змогу запобігти паніці та зберегти стабільність, а надалі НБУ адаптував свою політику та розпочав її поступову нормалізацію.
3️⃣ В умовах надзвичайної невизначеності критично важливий людський капітал. Дані, дослідження, професійна експертиза, сценарний аналіз і планування різних варіантів розвитку подій стали основою для рішень НБУ та важливою складовою програм України з МВФ.
4️⃣ Стійкість залежить від довіри. Довіра до НБУ та інших економічних інституцій України важлива для громадян і бізнесу, а під час війни – також для збереження масштабної міжнародної фінансової підтримки.
💬 «Саме ці якості допомагали Україні впродовж останніх років, забезпечують стабільність сьогодні та закладають підґрунтя для її європейського майбутнього», – підсумувала Крісталіна Георгієва.
➡️ Поставити запитання до спікерів, переглянути програму заходу та інформацію про доповідачів можна тут.
💬 «Ми всі багато чому навчилися з їхнього досвіду».
Так директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва розпочала розмову під час X Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі.
💡Вона відзначила чотири уроки НБУ, важливі для інших центральних банків та міжнародної фінансової спільноти загалом.
1️⃣ Стійкість потрібно формувати задовго до випробувань. Реформи банківського сектору, посилення нагляду, накопичення резервів, розвиток цифрової фінансової інфраструктури та зміцнення незалежності НБУ стали фундаментом стійкості фінансової системи після початку повномасштабного вторгнення.
2️⃣ Стійкість потребує здатності адаптуватися. Надзвичайні рішення перших днів війни дали змогу запобігти паніці та зберегти стабільність, а надалі НБУ адаптував свою політику та розпочав її поступову нормалізацію.
3️⃣ В умовах надзвичайної невизначеності критично важливий людський капітал. Дані, дослідження, професійна експертиза, сценарний аналіз і планування різних варіантів розвитку подій стали основою для рішень НБУ та важливою складовою програм України з МВФ.
4️⃣ Стійкість залежить від довіри. Довіра до НБУ та інших економічних інституцій України важлива для громадян і бізнесу, а під час війни – також для збереження масштабної міжнародної фінансової підтримки.
💬 «Саме ці якості допомагали Україні впродовж останніх років, забезпечують стабільність сьогодні та закладають підґрунтя для її європейського майбутнього», – підсумувала Крісталіна Георгієва.
➡️ Поставити запитання до спікерів, переглянути програму заходу та інформацію про доповідачів можна тут.
👍4❤3