#NBUNBPconference26
💬 «Народ України знає, що таке буря, і після років війни продовжує захищати свою свободу та показувати світові, що означає сила. Але ми також бачимо цю силу в інституціях, які продовжують служити українському народові».
👤 Так президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард розпочала своє відеозвернення до учасників ювілейної X Щорічної дослідницької конференції НБУ та НБП, апелюючи до слів Лесі України: «Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі».
Вона високо оцінила роботу Національного банку під час повномасштабної війни: безперебійну роботу фінансової системи та платежів, посилення стійкості банків, поступову нормалізацію монетарної політики та рішення, спрямовані на зміцнення довіри.
💬 «За надзвичайно складних обставин НБУ забезпечив функціонування фінансової системи країни, водночас поступово нормалізуючи свою монетарну політику в умовах війни», – зазначила пані Лагард.
Окремий акцент – підтримка України з боку європейських партнерів та співпраця ЄЦБ із НБУ. Вона вже включає стажування наших фахівців у Франкфурті, а наступного року має розширитися завдяки новій програмі співпраці Європейської системи центральних банків із центральними банками України та Молдови.
💬 «Україна вистоїть і в цій бурі», – підсумувала Крістін Лагард.
➡️ Поставити запитання спікерам та переглянути інформацію про виступи можна у чатботі.
💬 «Народ України знає, що таке буря, і після років війни продовжує захищати свою свободу та показувати світові, що означає сила. Але ми також бачимо цю силу в інституціях, які продовжують служити українському народові».
👤 Так президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард розпочала своє відеозвернення до учасників ювілейної X Щорічної дослідницької конференції НБУ та НБП, апелюючи до слів Лесі України: «Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі».
Вона високо оцінила роботу Національного банку під час повномасштабної війни: безперебійну роботу фінансової системи та платежів, посилення стійкості банків, поступову нормалізацію монетарної політики та рішення, спрямовані на зміцнення довіри.
💬 «За надзвичайно складних обставин НБУ забезпечив функціонування фінансової системи країни, водночас поступово нормалізуючи свою монетарну політику в умовах війни», – зазначила пані Лагард.
Окремий акцент – підтримка України з боку європейських партнерів та співпраця ЄЦБ із НБУ. Вона вже включає стажування наших фахівців у Франкфурті, а наступного року має розширитися завдяки новій програмі співпраці Європейської системи центральних банків із центральними банками України та Молдови.
💬 «Україна вистоїть і в цій бурі», – підсумувала Крістін Лагард.
➡️ Поставити запитання спікерам та переглянути інформацію про виступи можна у чатботі.
❤8👍3
#NBUNBPconference26
💡Наскрізна тема дискусій X Щорічної дослідницької конференції – це довіра.
Під час четвертої панельної дискусії спікери обговорили довіру, як ключовий актив центрального банку.
Її учасники:
▪️Гедімінас Шимкус, Голова Банку Литви;
▪️Ілія Лінгорський, член Ради Національного банку Болгарії;
▪️Міхаель Фауленд, заступник Голови Хорватського національного банку.
Модератор – Прішила Тофано, постійна представниця МВФ в Україні.
Переповідаємо найцікавіші тези.
⬇️⬇️⬇️
🟢 Про важливість довіри
Довіра значуща для центробанків, оскільки:
▪️стабілізує інфляційні очікування;
▪️зменшує премію за ризик;
▪️посилює здатність рішень центрального банку впливати на економіку.
💬 «Для України довіра має додатковий, критично важливий вимір. Україна залежить від значної міжнародної фінансової підтримки, тому підтримувати довіру до ключових економічних інституцій, особливо до НБУ та Міністерства фінансів, важливо не лише всередині країни», – зазначила Прішила Тофано.
🟢 Про запас довіри
На думку Гедімінаса Шимкуса, довіра формується у спокійні часи, але «запас довіри» дає центральному банку більший простір для маневру, коли виникають шоки.
💬 «Досвід НБУ у воєнних умовах є яскравим прикладом такої інституційної стійкості. Під час повномасштабної війни Україна успішно перейшла від фіксованого обмінного курсу до керованої гнучкості курсу, поступово пом’якшила валютні обмеження та повернулася до гнучкого інфляційного таргетування», – наголосив очільник Банку Литви.
🟢 Про формування довіри
Довіра до центрального банку вибудовується роками й тримається на послідовності політики та здатності забезпечувати цінову й фінансову стабільність, переконаний Міхаель Фауленд.
💬 «Якщо ринок бачить, що ви послідовні, незалежно від різних шоків, які відбуваються навколо, це зрештою захистить довіру», – додав він.
🟢 Про інтелектуальну спроможність
Як зазначив Ілія Лінгорський, інтелектуальний потенціал центробанку є джерелом довіри, яке потрібно розвивати щодня. Свобода висловлювань та незалежність центрального банку від політичного впливу критично важливі для цього розвитку, переконаний він.
🟢 Про співпрацю і стійкість
Знання, на думку дискутантів, – це єдиний актив, який приростає, коли ним діляться. Тому співпраця центробанків вкрай важлива.
💬 «Довіра – це не лише мандат та історія досягнень. Це інституція, здатна мислити вільно, мислити наперед і мислити разом з іншими», – сказав Ілія Лінгорський.
Як приклад він навів НБУ, який ділиться з міжнародними колегами своїм досвідом збереження стабільності та забезпечення безперервної роботи фінансової системи і платіжної інфраструктури в умовах повномасштабної війни.
➡️ Преглянути відеозапис концеренції можна за посиланнями на лендингу: https://events.bank.gov.ua/ARConference/2026/index.html
💡Наскрізна тема дискусій X Щорічної дослідницької конференції – це довіра.
Під час четвертої панельної дискусії спікери обговорили довіру, як ключовий актив центрального банку.
Її учасники:
▪️Гедімінас Шимкус, Голова Банку Литви;
▪️Ілія Лінгорський, член Ради Національного банку Болгарії;
▪️Міхаель Фауленд, заступник Голови Хорватського національного банку.
Модератор – Прішила Тофано, постійна представниця МВФ в Україні.
Переповідаємо найцікавіші тези.
⬇️⬇️⬇️
🟢 Про важливість довіри
Довіра значуща для центробанків, оскільки:
▪️стабілізує інфляційні очікування;
▪️зменшує премію за ризик;
▪️посилює здатність рішень центрального банку впливати на економіку.
💬 «Для України довіра має додатковий, критично важливий вимір. Україна залежить від значної міжнародної фінансової підтримки, тому підтримувати довіру до ключових економічних інституцій, особливо до НБУ та Міністерства фінансів, важливо не лише всередині країни», – зазначила Прішила Тофано.
🟢 Про запас довіри
На думку Гедімінаса Шимкуса, довіра формується у спокійні часи, але «запас довіри» дає центральному банку більший простір для маневру, коли виникають шоки.
💬 «Досвід НБУ у воєнних умовах є яскравим прикладом такої інституційної стійкості. Під час повномасштабної війни Україна успішно перейшла від фіксованого обмінного курсу до керованої гнучкості курсу, поступово пом’якшила валютні обмеження та повернулася до гнучкого інфляційного таргетування», – наголосив очільник Банку Литви.
🟢 Про формування довіри
Довіра до центрального банку вибудовується роками й тримається на послідовності політики та здатності забезпечувати цінову й фінансову стабільність, переконаний Міхаель Фауленд.
💬 «Якщо ринок бачить, що ви послідовні, незалежно від різних шоків, які відбуваються навколо, це зрештою захистить довіру», – додав він.
🟢 Про інтелектуальну спроможність
Як зазначив Ілія Лінгорський, інтелектуальний потенціал центробанку є джерелом довіри, яке потрібно розвивати щодня. Свобода висловлювань та незалежність центрального банку від політичного впливу критично важливі для цього розвитку, переконаний він.
🟢 Про співпрацю і стійкість
Знання, на думку дискутантів, – це єдиний актив, який приростає, коли ним діляться. Тому співпраця центробанків вкрай важлива.
💬 «Довіра – це не лише мандат та історія досягнень. Це інституція, здатна мислити вільно, мислити наперед і мислити разом з іншими», – сказав Ілія Лінгорський.
Як приклад він навів НБУ, який ділиться з міжнародними колегами своїм досвідом збереження стабільності та забезпечення безперервної роботи фінансової системи і платіжної інфраструктури в умовах повномасштабної війни.
➡️ Преглянути відеозапис концеренції можна за посиланнями на лендингу: https://events.bank.gov.ua/ARConference/2026/index.html
events.bank.gov.ua
Дослідницька конференція 2026
❤5👍1
💡Роль незалежності центрального банку у підтримці сучасних підходів до монетарної політики – фінальна панельна дискусія #NBUNBPconference26.
Спікери:
▪️Анка Драгу, Голова Національного банку Молдови;
▪️Девід Вавра, засновник OGResearch, радник Голови НБУ;
▪️Анніка Еріксґаард, заступниця генерального директора з питань інвестицій та міжнародних відносин у Генеральному директораті з економічних та фінансових питань Європейської комісії;
▪️Павел Шаламаха, член Правління Національного банку Польщі;
▪️Олександр Кравченко, Міністр економіки та довкілля України.
Модератор: Лука Гаттіні, керівник підрозділу макроекономіки в Європейському інвестиційному банку.
Ключові висновки
👇👇👇
1️⃣ Незалежність центрального банку є однією з необхідних умов для членства в ЄС та важливою складовою європейської моделі макроекономічної стабільності.
Вона має бути частиною сильного макроекономічного міксу – у поєднанні із фіскальною стабільністю та структурними реформами.
2️⃣ Формального запровадження інфляційного таргетування недостатньо, якщо центральний банк не має можливості незалежно використовувати свої інструменти.
Досвід Великої Британії демонструє, що посилення незалежності центрального банку сприяло зниженню довгострокових інфляційних очікувань і вартості обслуговування державного боргу.
3️⃣ Незалежність потребує інституційних гарантій. Серед ключових захисних факторів – сильні законодавчі та конституційні гарантії, чітке розмежування повноважень і відсутність політичного втручання у монетарну політику.
4️⃣ Центральні банки можуть виконувати широкий спектр функцій – від монетарної політики до нагляду за фінансовим сектором та платіжними системами, залишаючись незалежними.
Водночас розширений мандат можливий лише за умови чіткої ієрархії цілей, де цінова стабільність залишається пріоритетом.
5️⃣ Фінансові ринки можуть бути важливим союзником незалежності центрального банку. Водночас покладатися на них як на останню лінію захисту від політичного втручання небезпечно: втрата довіри ринків може дорого коштувати державі через зростання вартості фінансування.
❓Що це означає для України
Для України сильні інституції, незалежний центральний банк і узгоджена макроекономічна політика є критично важливими як для збереження цінової та фінансової стабільності, так і подальшого руху до Європейського Союзу.
Міжнародний досвід підтверджує: незалежність центрального банку – це не привілей, а фундамент макроекономічної стабільності.
➡️ Запис конференції, а також програма та інформація про спікерів доступні тут.
Дякуємо, що були з нами!
Спікери:
▪️Анка Драгу, Голова Національного банку Молдови;
▪️Девід Вавра, засновник OGResearch, радник Голови НБУ;
▪️Анніка Еріксґаард, заступниця генерального директора з питань інвестицій та міжнародних відносин у Генеральному директораті з економічних та фінансових питань Європейської комісії;
▪️Павел Шаламаха, член Правління Національного банку Польщі;
▪️Олександр Кравченко, Міністр економіки та довкілля України.
Модератор: Лука Гаттіні, керівник підрозділу макроекономіки в Європейському інвестиційному банку.
Ключові висновки
👇👇👇
1️⃣ Незалежність центрального банку є однією з необхідних умов для членства в ЄС та важливою складовою європейської моделі макроекономічної стабільності.
Вона має бути частиною сильного макроекономічного міксу – у поєднанні із фіскальною стабільністю та структурними реформами.
2️⃣ Формального запровадження інфляційного таргетування недостатньо, якщо центральний банк не має можливості незалежно використовувати свої інструменти.
Досвід Великої Британії демонструє, що посилення незалежності центрального банку сприяло зниженню довгострокових інфляційних очікувань і вартості обслуговування державного боргу.
3️⃣ Незалежність потребує інституційних гарантій. Серед ключових захисних факторів – сильні законодавчі та конституційні гарантії, чітке розмежування повноважень і відсутність політичного втручання у монетарну політику.
4️⃣ Центральні банки можуть виконувати широкий спектр функцій – від монетарної політики до нагляду за фінансовим сектором та платіжними системами, залишаючись незалежними.
Водночас розширений мандат можливий лише за умови чіткої ієрархії цілей, де цінова стабільність залишається пріоритетом.
5️⃣ Фінансові ринки можуть бути важливим союзником незалежності центрального банку. Водночас покладатися на них як на останню лінію захисту від політичного втручання небезпечно: втрата довіри ринків може дорого коштувати державі через зростання вартості фінансування.
❓Що це означає для України
Для України сильні інституції, незалежний центральний банк і узгоджена макроекономічна політика є критично важливими як для збереження цінової та фінансової стабільності, так і подальшого руху до Європейського Союзу.
Міжнародний досвід підтверджує: незалежність центрального банку – це не привілей, а фундамент макроекономічної стабільності.
➡️ Запис конференції, а також програма та інформація про спікерів доступні тут.
Дякуємо, що були з нами!
❤6👍3
#NBUNBPconference26
💡X Щорічна дослідницька конференція, яку ми традиційно проводили спільно з центробанком Польщі, завершилася.
Два дні, понад 60 учасників із більш ніж 20 країн, 12 презентованих досліджень, п’ять панельних дискусій, спільна розмова про те, що допомагає інституціям вистояти в часи потрясінь – стійкість, довіра та інновації.
Показово, що ці слова стали не просто темами програми, а наскрізною лінією майже всіх виступів. На цьому наголосив Володимир Лепушинський, заступник Голови НБУ, у своїй підсумковій промові.
Він сформулював висновки з усіх обговорень на конференції.
⬇️⬇️⬇️
🟢 Стійкість і гнучкість. У часи постійних потрясінь центральні банки мають бути гнучкими й адаптивними, але ця гнучкість повинна спиратися на міцний якір – цінову стабільність, інституційну незалежність і чітке розуміння своєї мети.
🟢 Довіра. Вона формується роками, але проходить справжню перевірку саме під час кризи. Репутацію не можна створити в момент потрясіння – її фундамент закладається задовго до нього через послідовність, дисципліну, зрозумілі правила та якісні реформи.
🟢 Незалежність. Захист інституційної незалежності центрального банку в умовах фіскального тиску та геополітичних криз став однією з наскрізних тем конференції. Саме міцний інституційний фундамент дає змогу зберігати стійкість і довіру в екстремальних умовах.
🟢 Інновації та відповідальність. Дискусії про штучний інтелект, технології та цифровізацію показали: нові можливості мають супроводжуватися відповідальністю, а технології – працювати на суспільний інтерес, а не створювати нові ризики чи поглиблювати існуючі проблеми.
💬 «Найбільше мене вразило те, як наші колеги говорили про Україну. Не як про випадок, що потребує співчуття, а як про джерело досвіду та перевірених знань», – сказав Володимир Лепушинський.
Мартін Кохер прямо заявив: те, що зробив НБУ, не просто приклад гнучкої політики, а справжнє інституційне досягнення.
Фабіо Панетта наголосив, що, попри винятково важкі умови, НБУ зумів зберегти монетарну та фінансову стабільність, адаптуючи свої інструменти до вимог воєнного часу.
Яцек Ястшембський відзначив, що зростання рівня гармонізації українського регулювання з нормами ЄС з близько 50% до майже 80% в умовах воєнного стану є «абсолютно вражаючим».
Від імені НБУ дякуємо всім спікерам, учасникам, модераторам, колегам із Національного банку Польщі та широкому колу партнерів, зокрема МВФ програмі міжнародного співробітництва STEP IN 2 EU!
➡️ Запис і програма конференції та інформація про спікерів доступні тут.
➡️ Прочитати підсумки панельних дискусій та виступів ключових спікерів можна за хештегом #NBUNBPconference26.
До зустрічі наступного року! 🇺🇦
💡X Щорічна дослідницька конференція, яку ми традиційно проводили спільно з центробанком Польщі, завершилася.
Два дні, понад 60 учасників із більш ніж 20 країн, 12 презентованих досліджень, п’ять панельних дискусій, спільна розмова про те, що допомагає інституціям вистояти в часи потрясінь – стійкість, довіра та інновації.
Показово, що ці слова стали не просто темами програми, а наскрізною лінією майже всіх виступів. На цьому наголосив Володимир Лепушинський, заступник Голови НБУ, у своїй підсумковій промові.
Він сформулював висновки з усіх обговорень на конференції.
⬇️⬇️⬇️
🟢 Стійкість і гнучкість. У часи постійних потрясінь центральні банки мають бути гнучкими й адаптивними, але ця гнучкість повинна спиратися на міцний якір – цінову стабільність, інституційну незалежність і чітке розуміння своєї мети.
🟢 Довіра. Вона формується роками, але проходить справжню перевірку саме під час кризи. Репутацію не можна створити в момент потрясіння – її фундамент закладається задовго до нього через послідовність, дисципліну, зрозумілі правила та якісні реформи.
🟢 Незалежність. Захист інституційної незалежності центрального банку в умовах фіскального тиску та геополітичних криз став однією з наскрізних тем конференції. Саме міцний інституційний фундамент дає змогу зберігати стійкість і довіру в екстремальних умовах.
🟢 Інновації та відповідальність. Дискусії про штучний інтелект, технології та цифровізацію показали: нові можливості мають супроводжуватися відповідальністю, а технології – працювати на суспільний інтерес, а не створювати нові ризики чи поглиблювати існуючі проблеми.
💬 «Найбільше мене вразило те, як наші колеги говорили про Україну. Не як про випадок, що потребує співчуття, а як про джерело досвіду та перевірених знань», – сказав Володимир Лепушинський.
Мартін Кохер прямо заявив: те, що зробив НБУ, не просто приклад гнучкої політики, а справжнє інституційне досягнення.
Фабіо Панетта наголосив, що, попри винятково важкі умови, НБУ зумів зберегти монетарну та фінансову стабільність, адаптуючи свої інструменти до вимог воєнного часу.
Яцек Ястшембський відзначив, що зростання рівня гармонізації українського регулювання з нормами ЄС з близько 50% до майже 80% в умовах воєнного стану є «абсолютно вражаючим».
Від імені НБУ дякуємо всім спікерам, учасникам, модераторам, колегам із Національного банку Польщі та широкому колу партнерів, зокрема МВФ програмі міжнародного співробітництва STEP IN 2 EU!
➡️ Запис і програма конференції та інформація про спікерів доступні тут.
➡️ Прочитати підсумки панельних дискусій та виступів ключових спікерів можна за хештегом #NBUNBPconference26.
До зустрічі наступного року! 🇺🇦
👍5❤3
✅ “Армія+” напряму підключено до Системи BankID НБУ.
Відтепер авторизація для його користувачів стала ще зручнішою і потрібно робити менше натискань у застосунку.
Це стало можливим завдяки продовженню співпраці Національного банку та Міністерства оборони України.
💬 «Одне із завдань держави – забезпечити громадян зручним, надійним та безпечним доступом до цифрових послуг. Підключення мобільного застосунку “Армія+” безпосередньо до Системи BankID НБУ – важливий крок у цьому напрямі. Адже авторизація в ньому для військовослужбовців стане ще простішою», – зазначила заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Ольга Василєва.
📌 Детальніше – за посиланням.
Відтепер авторизація для його користувачів стала ще зручнішою і потрібно робити менше натискань у застосунку.
Це стало можливим завдяки продовженню співпраці Національного банку та Міністерства оборони України.
💬 «Одне із завдань держави – забезпечити громадян зручним, надійним та безпечним доступом до цифрових послуг. Підключення мобільного застосунку “Армія+” безпосередньо до Системи BankID НБУ – важливий крок у цьому напрямі. Адже авторизація в ньому для військовослужбовців стане ще простішою», – зазначила заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Ольга Василєва.
📌 Детальніше – за посиланням.
🔥11❤7👍7👎5
Національний банк взяв до відома рішення Вищого антикорупційного суду, про яке сьогодні повідомили медіа. Після отримання та ознайомлення з відповідним судовим рішенням Національний банк забезпечить належне реагування в межах своїх повноважень та відповідно до вимог законодавства.
➡️ Водночас Національний банк вважає за необхідне наголосити на принциповій позиції щодо здійснення банками операцій із внесення застави.
Національний банк не надавав банкам вказівок або рекомендацій ані щодо автоматичної відмови в проведенні операцій із внесення застави до Вищого антикорупційного суду, ані щодо обов’язкового проведення таких операцій.
Рішення щодо кожної конкретної операції банк приймає самостійно за результатами її належного аналізу та із застосуванням ризик-орієнтованого підходу відповідно до вимог законодавства.
Ризик-орієнтований підхід не означає ані ігнорування банками встановлених законодавством вимог фінансового моніторингу, ані необґрунтованої відмови в обслуговуванні клієнтів (де-рискінгу).
Сам факт того, що кошти вносяться як застава в кримінальному провадженні, не є автоматичною підставою для визнання операції підозрілою або відмови в її проведенні. Так само статус політично значущої особи (PEP) сам по собі не є підставою для відмови в обслуговуванні.
Банк має ретельно проаналізувати конкретну операцію та її учасників, зокрема джерела походження коштів, фінансовий стан платника, зв’язок між заставодавцем та особою, за яку вноситься застава, а також інші обставини, що можуть свідчити про підвищений ризик. Рішення про проведення операції або відмову в її проведенні має бути результатом такого індивідуального аналізу, зокрема з урахуванням історії відносин із клієнтом та джерел походження безготівкових коштів незалежно від часу їх перебування на рахунку або джерел готівкових коштів незалежно від факту наявності інформації про них у декларації НАЗК.
Національний банк уже аналізує практику проведення банками таких операцій та найближчим часом надасть банкам додаткові роз’яснення щодо належного застосування ризик-орієнтованого підходу під час здійснення операцій із внесення застави.
➡️ Водночас Національний банк вважає за необхідне наголосити на принциповій позиції щодо здійснення банками операцій із внесення застави.
Національний банк не надавав банкам вказівок або рекомендацій ані щодо автоматичної відмови в проведенні операцій із внесення застави до Вищого антикорупційного суду, ані щодо обов’язкового проведення таких операцій.
Рішення щодо кожної конкретної операції банк приймає самостійно за результатами її належного аналізу та із застосуванням ризик-орієнтованого підходу відповідно до вимог законодавства.
Ризик-орієнтований підхід не означає ані ігнорування банками встановлених законодавством вимог фінансового моніторингу, ані необґрунтованої відмови в обслуговуванні клієнтів (де-рискінгу).
Сам факт того, що кошти вносяться як застава в кримінальному провадженні, не є автоматичною підставою для визнання операції підозрілою або відмови в її проведенні. Так само статус політично значущої особи (PEP) сам по собі не є підставою для відмови в обслуговуванні.
Банк має ретельно проаналізувати конкретну операцію та її учасників, зокрема джерела походження коштів, фінансовий стан платника, зв’язок між заставодавцем та особою, за яку вноситься застава, а також інші обставини, що можуть свідчити про підвищений ризик. Рішення про проведення операції або відмову в її проведенні має бути результатом такого індивідуального аналізу, зокрема з урахуванням історії відносин із клієнтом та джерел походження безготівкових коштів незалежно від часу їх перебування на рахунку або джерел готівкових коштів незалежно від факту наявності інформації про них у декларації НАЗК.
Національний банк уже аналізує практику проведення банками таких операцій та найближчим часом надасть банкам додаткові роз’яснення щодо належного застосування ризик-орієнтованого підходу під час здійснення операцій із внесення застави.
❤11👍5👎4
📑 Оприлюднено Рамку фінансових компетентностей підприємців, суб’єктів мікро- та малого бізнесу України.
Це узагальнена система фінансових компетентностей, необхідних для започаткування, ведення, розвитку та забезпечення фінансової стійкості бізнесу. Документ розроблено в межах реалізації Національної стратегії розвитку.
💬 "Уміння ухвалювати виважені фінансові рішення є однією з ключових передумов стійкості та розвитку бізнесу. Для підприємця важливо не лише створити конкурентний продукт чи послугу, а й уміти управляти фінансами, обирати потрібні фінансові інструменти, оцінювати ризики та планувати розвиток. Рамка систематизує фінансові компетентності, необхідні українському підприємцю на різних етапах розвитку бізнесу. Для нас важливо, щоб вона стала практичною основою для створення якісних освітніх продуктів для підприємців та допомагала їм ухвалювати обґрунтовані фінансові рішення, підвищувати стійкість власного бізнесу, а отже, і стійкість української економіки", – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
Над Рамкою працювала міжвідомча робоча група у складі фахівців Національного банку, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Офісу з розвитку підприємництва та експорту та Міністерства освіти і науки України.
➡️ Детальніше – за посиланням.
Це узагальнена система фінансових компетентностей, необхідних для започаткування, ведення, розвитку та забезпечення фінансової стійкості бізнесу. Документ розроблено в межах реалізації Національної стратегії розвитку.
💬 "Уміння ухвалювати виважені фінансові рішення є однією з ключових передумов стійкості та розвитку бізнесу. Для підприємця важливо не лише створити конкурентний продукт чи послугу, а й уміти управляти фінансами, обирати потрібні фінансові інструменти, оцінювати ризики та планувати розвиток. Рамка систематизує фінансові компетентності, необхідні українському підприємцю на різних етапах розвитку бізнесу. Для нас важливо, щоб вона стала практичною основою для створення якісних освітніх продуктів для підприємців та допомагала їм ухвалювати обґрунтовані фінансові рішення, підвищувати стійкість власного бізнесу, а отже, і стійкість української економіки", – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
Над Рамкою працювала міжвідомча робоча група у складі фахівців Національного банку, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Офісу з розвитку підприємництва та експорту та Міністерства освіти і науки України.
➡️ Детальніше – за посиланням.
👎3❤2👍1
#NBUNBPconference26
🟢 Останні кілька днів ми багато говорили про панельні дискусії та ключові виступи на Х Щорічній дослідницькій конференції "Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації".
Тепер детальніше ознайомимо вас із дослідженнями.
Загалом було п’ять сесій, на яких 12 дослідників із різних країн презентували свої роботи.
Розповідаємо про частину з них.
👇👇👇
👤 Найон Кан (Федеральний банк Німеччини) презентувала індекс геополітичного ризику для єврозони на основі локальних медіа.
Індекс підтвердив суттєву зміну в сприйнятті геополітичних загроз країнами єврозони з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Найон Кан також розповіла, що промислове виробництво єврозони до червня 2022 року було на понад 1% нижчим, ніж в сценарії без війни, а інфляція – приблизно на 0.6 в. п. вищою.
👤 Микола Риженков (Оснабрюцький університет) презентував дослідження про наслідки блокади українських портів.
До 2022 року понад 60% вартості експорту з України проходило через порти, як наслідок, їхня блокада завдала значно більших втрат, ніж зупинка торгівлі з рф та рб.
Повноцінне відкриття портів в Україні компенсує більшу частину втрат, але відновлення буде поступовим: порти треба відбудувати, а світова логістика й українські експортери вже знайшли нові маршрути. Утім, у підсумку економіка може вийти на нову рівновагу, можливо, навіть кращу, ніж до війни.
👤 Алесандро Нава (Університет Падуї) довів, що перебої в морських перевезеннях створюють довший і стійкіший інфляційний тиск.
Звичайний нафтовий шок найсильніший з початку й потім згасає, а транспортний – може посилюватися з часом. Найсильніше від таких шоків потерпає Європа.
👤 Емрехан Актуг (Університет Сабанчі) показав, як геополітичні шоки впливають на компанії.
Загальний вплив є стагфляційним: очікування щодо економічної активності падають, щодо цін зростають. Вплив геополітичних шоків поширюється внутрішніми виробничими мережами, тому навіть ті компанії, які не ведуть зовнішньої торгівлі, відчувають цей вплив через своїх постачальників чи клієнтів.
👤 Пабло Агілар Перес (CEPII) презентував дослідження, засноване на новій історичній базі даних, яка охоплює баланси центральних банків 145 країн з 1900 року.
Воно засвідчило: в часи фінансової кризи політика центрального банку та загальний антикризовий мікс суттєво відрізняються залежно від рівня розвитку країни.
📹 Запис, програма конференції та інформація про спікерів доступні тут.
Прочитати підсумки панельних дискусій та виступів ключових спікерів можна за хештегом #NBUNBPconference26.
Більше про підсумки дослідницьких сесій – на сторінці НБУ в Х.
🟢 Останні кілька днів ми багато говорили про панельні дискусії та ключові виступи на Х Щорічній дослідницькій конференції "Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації".
Тепер детальніше ознайомимо вас із дослідженнями.
Загалом було п’ять сесій, на яких 12 дослідників із різних країн презентували свої роботи.
Розповідаємо про частину з них.
👇👇👇
👤 Найон Кан (Федеральний банк Німеччини) презентувала індекс геополітичного ризику для єврозони на основі локальних медіа.
Індекс підтвердив суттєву зміну в сприйнятті геополітичних загроз країнами єврозони з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Найон Кан також розповіла, що промислове виробництво єврозони до червня 2022 року було на понад 1% нижчим, ніж в сценарії без війни, а інфляція – приблизно на 0.6 в. п. вищою.
👤 Микола Риженков (Оснабрюцький університет) презентував дослідження про наслідки блокади українських портів.
До 2022 року понад 60% вартості експорту з України проходило через порти, як наслідок, їхня блокада завдала значно більших втрат, ніж зупинка торгівлі з рф та рб.
Повноцінне відкриття портів в Україні компенсує більшу частину втрат, але відновлення буде поступовим: порти треба відбудувати, а світова логістика й українські експортери вже знайшли нові маршрути. Утім, у підсумку економіка може вийти на нову рівновагу, можливо, навіть кращу, ніж до війни.
👤 Алесандро Нава (Університет Падуї) довів, що перебої в морських перевезеннях створюють довший і стійкіший інфляційний тиск.
Звичайний нафтовий шок найсильніший з початку й потім згасає, а транспортний – може посилюватися з часом. Найсильніше від таких шоків потерпає Європа.
👤 Емрехан Актуг (Університет Сабанчі) показав, як геополітичні шоки впливають на компанії.
Загальний вплив є стагфляційним: очікування щодо економічної активності падають, щодо цін зростають. Вплив геополітичних шоків поширюється внутрішніми виробничими мережами, тому навіть ті компанії, які не ведуть зовнішньої торгівлі, відчувають цей вплив через своїх постачальників чи клієнтів.
👤 Пабло Агілар Перес (CEPII) презентував дослідження, засноване на новій історичній базі даних, яка охоплює баланси центральних банків 145 країн з 1900 року.
Воно засвідчило: в часи фінансової кризи політика центрального банку та загальний антикризовий мікс суттєво відрізняються залежно від рівня розвитку країни.
📹 Запис, програма конференції та інформація про спікерів доступні тут.
Прочитати підсумки панельних дискусій та виступів ключових спікерів можна за хештегом #NBUNBPconference26.
Більше про підсумки дослідницьких сесій – на сторінці НБУ в Х.
👍6❤4
#ГолосНБУ
💡Цього тижня більшість обговорень як експертів НБУ, так і міжнародних колег були присвячені довірі, стійкості та інноваціям в роботі центробанків. Саме ці ключові поняття були темою №1 на X Щорічній дослідницькій конференції, яку ми проводимо спільно з центробанком Польщі.
Також говорили й на інші теми. Про все – у дайджесті.
👇👇👇
🟢 X Щорічна дослідницька конференція:
🚩 Про те, якою має бути відповідь на виклики майбутнього, розповів Голова НБУ Андрій Пишний у вітальному зверненні на відкритті конференції.
🟢 Зі спеціальними зверненнями до учасників X Щорічної дослідницької конференції Національного банку України та Національного банку Польщі виступили:
▪️ директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва;
▪️ президент ЄЦБ Крістін Лагард;
▪️ Голова Банку Італії Фабіо Панетта.
🟢 Ключові доповіді:
▪️ Як штучний інтелект може змінити економічну та політичну реальність багатьох країн світу та подолати поляризацію ринку праці і нерівність? Про це була ключова доповідь Саймона Джонсона, лауреата Нобелівської премії з економіки 2024 року, професора Школи менеджменту Массачусетського технологічного інституту (MIT Sloan).
▪️ Незалежність, довіра та здатність монетарної політики діяти в умовах шоків. Про це говорив Мартін Кохер, очільник Національного банку Австрії.
🟢 Панельні дискусії:
▪️ Довіра до фінансових ринків: наступні виклики для творців політики.
▪️ Можливості та виклики для України як лабораторії фінансових інновацій.
▪️ Стійкість центральних банків в епоху постійних шоків.
▪️ Довіра як ключовий актив центрального банку.
▪️ Роль незалежності центрального банку у підтримці сучасних підходів до монетарної політики.
🟢 Заключна промова заступника Голови НБУ Володимира Лепушинського під час конференції.
І про інші теми:
⬇️⬇️⬇️
🚩 Державні фінанси, монетарну політику, валютну лібералізацію обговорили Андрій Пишний і його заступники Володимир Лепушинський та Юрій Гелетій під час зустрічі бізнес-асоціацій.
🚩 Про те, як нестача міжнародного фінансування впливає на міжнародні резерви і що потрібно робити, щоб уникнути негативного сценарію, розповів Володимир Лепушинський під час дискусії Центру економічної стратегії.
🚩 Про ключові вимоги НБУ до банків у сфері запобігання легалізації злочинних доходів говорила директор Департаменту фінансового моніторингу Анна Липська під час зустрічі з працівниками банків, відповідальними за проведення фінансового моніторингу.
🚩 Відкриття проєкту “Імплементація Solvency II в Україні” обговорили представники НБУ та страхового ринку.
💡Цього тижня більшість обговорень як експертів НБУ, так і міжнародних колег були присвячені довірі, стійкості та інноваціям в роботі центробанків. Саме ці ключові поняття були темою №1 на X Щорічній дослідницькій конференції, яку ми проводимо спільно з центробанком Польщі.
Також говорили й на інші теми. Про все – у дайджесті.
👇👇👇
🟢 X Щорічна дослідницька конференція:
🚩 Про те, якою має бути відповідь на виклики майбутнього, розповів Голова НБУ Андрій Пишний у вітальному зверненні на відкритті конференції.
🟢 Зі спеціальними зверненнями до учасників X Щорічної дослідницької конференції Національного банку України та Національного банку Польщі виступили:
▪️ директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва;
▪️ президент ЄЦБ Крістін Лагард;
▪️ Голова Банку Італії Фабіо Панетта.
🟢 Ключові доповіді:
▪️ Як штучний інтелект може змінити економічну та політичну реальність багатьох країн світу та подолати поляризацію ринку праці і нерівність? Про це була ключова доповідь Саймона Джонсона, лауреата Нобелівської премії з економіки 2024 року, професора Школи менеджменту Массачусетського технологічного інституту (MIT Sloan).
▪️ Незалежність, довіра та здатність монетарної політики діяти в умовах шоків. Про це говорив Мартін Кохер, очільник Національного банку Австрії.
🟢 Панельні дискусії:
▪️ Довіра до фінансових ринків: наступні виклики для творців політики.
▪️ Можливості та виклики для України як лабораторії фінансових інновацій.
▪️ Стійкість центральних банків в епоху постійних шоків.
▪️ Довіра як ключовий актив центрального банку.
▪️ Роль незалежності центрального банку у підтримці сучасних підходів до монетарної політики.
🟢 Заключна промова заступника Голови НБУ Володимира Лепушинського під час конференції.
І про інші теми:
⬇️⬇️⬇️
🚩 Державні фінанси, монетарну політику, валютну лібералізацію обговорили Андрій Пишний і його заступники Володимир Лепушинський та Юрій Гелетій під час зустрічі бізнес-асоціацій.
🚩 Про те, як нестача міжнародного фінансування впливає на міжнародні резерви і що потрібно робити, щоб уникнути негативного сценарію, розповів Володимир Лепушинський під час дискусії Центру економічної стратегії.
🚩 Про ключові вимоги НБУ до банків у сфері запобігання легалізації злочинних доходів говорила директор Департаменту фінансового моніторингу Анна Липська під час зустрічі з працівниками банків, відповідальними за проведення фінансового моніторингу.
🚩 Відкриття проєкту “Імплементація Solvency II в Україні” обговорили представники НБУ та страхового ринку.
❤5
Позиція Національного банку щодо публічних заяв про нібито невиконання ухвали ВАКС
У зв’язку з поширенням у публічному просторі тверджень про нібито невиконання ухвали ВАКС Національний банк вважає за необхідне повідомити про фактичні обставини та дії, які вже здійснюються регулятором.
1️⃣ Твердження про невиконання Національним банком ухвали ВАКС не відповідає юридичним і фактичним обставинам
Порядок направлення та виконання судових рішень визначається законом і не може підмінятися публічними заявами чи довільним трактуванням процесуальних строків.
Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства ухвала ВАКС має бути направлена Національному банку для виконання безпосередньо судом.
Станом на цей час ані через систему «Електронний суд», ані іншими офіційними каналами комунікації відповідна ухвала безпосередньо від суду до Національного банку не надходила.
❌️ Тому публічні твердження про те, що Національний банк нібито не виконує судове рішення, є некоректними.
⚖️ Національний банк діє і діятиме виключно у спосіб та в межах повноважень, визначених законом. Гучність публічних заяв не може змінювати встановлений законом порядок виконання судових рішень.
Водночас НБУ не став очікувати офіційного надходження ухвали.
Отримавши її копію разом зі зверненням представників захисту, Національний банк розцінив цю інформацію як достатню підставу і невідкладно розпочав відповідні дії в межах своїх законодавчо визначених наглядових повноважень, а саме:
▪️направив запити до банків, зазначених у зверненні адвокатів, та отримав від них інформацію щодо причин відмови або проведення операцій із внесення застави. Наразі тривають наглядовий аналіз і перевірка отриманої інформації;
▪️розпочав необхідні процедури для перевірки дотримання банками вимог платіжного законодавства;
▪️готує додаткове роз’яснення для банків щодо застосування чинних вимог законодавства під час проведення операцій із внесення застави;
▪️готує відповідь ВАКС та представникам захисту.
Наразі Національному банку доступні вступна та резолютивна частини ухвали. Оприлюднення її повного тексту очікується 29 вересня. Це дасть змогу повною мірою проаналізувати мотиви та правові підстави рішення суду.
Після надходження ухвали ВАКС у встановленому законодавством порядку Національний банк забезпечить її належне виконання. Про це НБУ заявляв і раніше. Наша позиція залишається незмінною.
2️⃣ Національний банк не надавав банкам вказівок чи рекомендацій ані щодо блокування, ані щодо обов’язкового проведення платежів із внесення застави
Національний банк вкотре категорично заперечує наявність будь-яких вказівок або рекомендацій банкам ані щодо автоматичної відмови в проведенні операцій із внесення застави до ВАКС, ані щодо обов’язкового проведення таких операцій.
Рішення щодо кожної конкретної операції банк приймає самостійно за результатами її належного аналізу та із застосуванням ризик-орієнтованого підходу відповідно до вимог законодавства.
Показовим є й фактичний результат: станом на кінець минулого тижня банки вже перерахували до ВАКС понад половину визначеної судом суми застави за Ірину Мудру.
❌️ Отже, публічне твердження про те, що банки нібито відмовляються проводити будь-які платежі на депозитний рахунок ВАКС, не відповідає фактичним обставинам.
➡️ Позиція Національного банку залишається незмінною: під час проведення таких операцій банки мають належно виконувати вимоги законодавства.
Національний банк і надалі діятиме виключно в межах закону, належно виконуватиме судові рішення та здійснюватиме визначені законом наглядові повноваження.
У зв’язку з поширенням у публічному просторі тверджень про нібито невиконання ухвали ВАКС Національний банк вважає за необхідне повідомити про фактичні обставини та дії, які вже здійснюються регулятором.
1️⃣ Твердження про невиконання Національним банком ухвали ВАКС не відповідає юридичним і фактичним обставинам
Порядок направлення та виконання судових рішень визначається законом і не може підмінятися публічними заявами чи довільним трактуванням процесуальних строків.
Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства ухвала ВАКС має бути направлена Національному банку для виконання безпосередньо судом.
Станом на цей час ані через систему «Електронний суд», ані іншими офіційними каналами комунікації відповідна ухвала безпосередньо від суду до Національного банку не надходила.
❌️ Тому публічні твердження про те, що Національний банк нібито не виконує судове рішення, є некоректними.
⚖️ Національний банк діє і діятиме виключно у спосіб та в межах повноважень, визначених законом. Гучність публічних заяв не може змінювати встановлений законом порядок виконання судових рішень.
Водночас НБУ не став очікувати офіційного надходження ухвали.
Отримавши її копію разом зі зверненням представників захисту, Національний банк розцінив цю інформацію як достатню підставу і невідкладно розпочав відповідні дії в межах своїх законодавчо визначених наглядових повноважень, а саме:
▪️направив запити до банків, зазначених у зверненні адвокатів, та отримав від них інформацію щодо причин відмови або проведення операцій із внесення застави. Наразі тривають наглядовий аналіз і перевірка отриманої інформації;
▪️розпочав необхідні процедури для перевірки дотримання банками вимог платіжного законодавства;
▪️готує додаткове роз’яснення для банків щодо застосування чинних вимог законодавства під час проведення операцій із внесення застави;
▪️готує відповідь ВАКС та представникам захисту.
Наразі Національному банку доступні вступна та резолютивна частини ухвали. Оприлюднення її повного тексту очікується 29 вересня. Це дасть змогу повною мірою проаналізувати мотиви та правові підстави рішення суду.
Після надходження ухвали ВАКС у встановленому законодавством порядку Національний банк забезпечить її належне виконання. Про це НБУ заявляв і раніше. Наша позиція залишається незмінною.
2️⃣ Національний банк не надавав банкам вказівок чи рекомендацій ані щодо блокування, ані щодо обов’язкового проведення платежів із внесення застави
Національний банк вкотре категорично заперечує наявність будь-яких вказівок або рекомендацій банкам ані щодо автоматичної відмови в проведенні операцій із внесення застави до ВАКС, ані щодо обов’язкового проведення таких операцій.
Рішення щодо кожної конкретної операції банк приймає самостійно за результатами її належного аналізу та із застосуванням ризик-орієнтованого підходу відповідно до вимог законодавства.
Показовим є й фактичний результат: станом на кінець минулого тижня банки вже перерахували до ВАКС понад половину визначеної судом суми застави за Ірину Мудру.
❌️ Отже, публічне твердження про те, що банки нібито відмовляються проводити будь-які платежі на депозитний рахунок ВАКС, не відповідає фактичним обставинам.
➡️ Позиція Національного банку залишається незмінною: під час проведення таких операцій банки мають належно виконувати вимоги законодавства.
Національний банк і надалі діятиме виключно в межах закону, належно виконуватиме судові рішення та здійснюватиме визначені законом наглядові повноваження.
❤13👍10👎10
Напередодні кожного засідання Правління НБУ, де приймаються рішення про облікову ставку, відбувається засідання Комітету з монетарної політики (КМП). У ньому беруть участь Правління НБУ та директори трьох профільних департаментів.
📈 Після вересневого комітету Правління НБУ вирішило підвищити облікову ставку з 15,5% до 16%.
❓️Які рішення обговорювалися на комітеті?
Сім із 10 членів КМП висловилися за підвищення облікової ставки у вересні з огляду на стійкий фундаментальний ціновий тиск, подальше відображення вторинних ефектів від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків.
Зазначалося, що таке рішення, у тому числі, сприятиме більшій привабливості гривневих активів, збереженню стійкості валютного ринку та захисту міжнародних резервів, що важливо для контрольованості інфляційних очікувань та процесів.
Вони погодилися, що помірне підвищення облікової ставки не матиме значного стримуючого впливу на банківське кредитування.
Три з 10 учасників дискусії висловилися за збереження облікової ставки на рівні 15,5%, ураховуючи стриману динаміку базової інфляції та помітне охолодження економічної активності впродовж останніх місяців.
На їхню думку, процентна політика НБУ є достатньо жорсткою для підтримання привабливості гривневих активів і забезпечення контрольованості інфляційних очікувань. Водночас збереження незмінної облікової ставки підтримає ділову активність.
❓️Яку динаміку облікової ставки очікують?
Семеро учасників дискусії вважають, що НБУ впродовж наступних місяців утримуватиме ставку на незмінному рівні, а в 2027 році зможе перейти до її поступового зниження в міру послаблення проінфляційних ризиків.
Двоє – зазначали, що з огляду на стійкість цінового тиску та посилення середньострокових ризиків для інфляції жовтневий прогноз НБУ може передбачати щонайменше одне додаткове підвищення облікової ставки. Водночас вони теж очікують, що НБУ зможе перейти до пом’якшення політики в 2027 році.
Один учасник дискусії вважає, що НБУ зможе розпочати зниження облікової ставки вже цього року та продовжити його в 2027 році.
Учасники дискусії погодилися, що з огляду на високий рівень невизначеності НБУ має гнучко реагувати на зміни в розподілі ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань:
▪️у разі їхнього посилення імовірними є додаткові заходи зі стримування інфляції;
▪️якщо в наступні місяці погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов.
📍Детальніше – у пресрелізі.
📈 Після вересневого комітету Правління НБУ вирішило підвищити облікову ставку з 15,5% до 16%.
❓️Які рішення обговорювалися на комітеті?
Сім із 10 членів КМП висловилися за підвищення облікової ставки у вересні з огляду на стійкий фундаментальний ціновий тиск, подальше відображення вторинних ефектів від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків.
Зазначалося, що таке рішення, у тому числі, сприятиме більшій привабливості гривневих активів, збереженню стійкості валютного ринку та захисту міжнародних резервів, що важливо для контрольованості інфляційних очікувань та процесів.
Вони погодилися, що помірне підвищення облікової ставки не матиме значного стримуючого впливу на банківське кредитування.
Три з 10 учасників дискусії висловилися за збереження облікової ставки на рівні 15,5%, ураховуючи стриману динаміку базової інфляції та помітне охолодження економічної активності впродовж останніх місяців.
На їхню думку, процентна політика НБУ є достатньо жорсткою для підтримання привабливості гривневих активів і забезпечення контрольованості інфляційних очікувань. Водночас збереження незмінної облікової ставки підтримає ділову активність.
❓️Яку динаміку облікової ставки очікують?
Семеро учасників дискусії вважають, що НБУ впродовж наступних місяців утримуватиме ставку на незмінному рівні, а в 2027 році зможе перейти до її поступового зниження в міру послаблення проінфляційних ризиків.
Двоє – зазначали, що з огляду на стійкість цінового тиску та посилення середньострокових ризиків для інфляції жовтневий прогноз НБУ може передбачати щонайменше одне додаткове підвищення облікової ставки. Водночас вони теж очікують, що НБУ зможе перейти до пом’якшення політики в 2027 році.
Один учасник дискусії вважає, що НБУ зможе розпочати зниження облікової ставки вже цього року та продовжити його в 2027 році.
Учасники дискусії погодилися, що з огляду на високий рівень невизначеності НБУ має гнучко реагувати на зміни в розподілі ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань:
▪️у разі їхнього посилення імовірними є додаткові заходи зі стримування інфляції;
▪️якщо в наступні місяці погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов.
📍Детальніше – у пресрелізі.
❤6👎4👍2
#NBU_UniversityChallenge_2026
🔔 ОСТАННІЙ ШАНС!
28 вересня – останній день реєстрації на студентський чемпіонат «Монетарна політика: виклик НБУ університетам».
❓Є команда? Є цікавість до економіки? Є власна думка про те, якою має бути монетарна політика України?
Тоді час діяти!
Зберіть від трьох до п’яти студентів, зареєструйте команду і спробуйте відповісти на питання: якими мають бути рішення НБУ щодо процентних ставок, курсу гривні та валютних обмежень і чому?
✅ Ви отримаєте можливість:
▪️зануритися в роботу НБУ;
▪️попрактикуватися в економічному аналізі;
▪️удосконалити навички командної роботи та майстерність публічних виступів;
▪️здобути кубок Голови НБУ.
А фіналістів чекають дипломи, цінні призи та запрошення на стажування до НБУ.
⏰ Не чекайте завтра. Сьогодні – останній шанс зареєструватися!
До зустрічі на NBU University Challenge 2026!
🔔 ОСТАННІЙ ШАНС!
28 вересня – останній день реєстрації на студентський чемпіонат «Монетарна політика: виклик НБУ університетам».
❓Є команда? Є цікавість до економіки? Є власна думка про те, якою має бути монетарна політика України?
Тоді час діяти!
Зберіть від трьох до п’яти студентів, зареєструйте команду і спробуйте відповісти на питання: якими мають бути рішення НБУ щодо процентних ставок, курсу гривні та валютних обмежень і чому?
✅ Ви отримаєте можливість:
▪️зануритися в роботу НБУ;
▪️попрактикуватися в економічному аналізі;
▪️удосконалити навички командної роботи та майстерність публічних виступів;
▪️здобути кубок Голови НБУ.
А фіналістів чекають дипломи, цінні призи та запрошення на стажування до НБУ.
⏰ Не чекайте завтра. Сьогодні – останній шанс зареєструватися!
До зустрічі на NBU University Challenge 2026!
❤7👍1👎1
#NBUNBPconference26
🌐 Більше 60 спікерів з-понад 20 країн світу. 16 годин обговорень. Два ключові виступи, п’ять панельних дискусій, дванадцять досліджень та три відеозвернення.
Усе це – про ювілейну X Щорічну дослідницьку конференцію центральних банків України та Польщі.
Голова НБУ Андрій Пишний поділився ключовими висновками конференції в колонці для Liga.net:
1️⃣ стійкість потрібно формувати задовго до того, як вона зазнає випробувань;
2️⃣ довіра – це пам'ять, перетворена на очікування;
3️⃣ незалежність центральних банків знову під тиском;
4️⃣ інновації розширюють можливості, але не знімають відповідальності;
5️⃣ Україна – не питання, а відповідь.
📰 Читайте колонку.
🌐 Більше 60 спікерів з-понад 20 країн світу. 16 годин обговорень. Два ключові виступи, п’ять панельних дискусій, дванадцять досліджень та три відеозвернення.
Усе це – про ювілейну X Щорічну дослідницьку конференцію центральних банків України та Польщі.
Голова НБУ Андрій Пишний поділився ключовими висновками конференції в колонці для Liga.net:
1️⃣ стійкість потрібно формувати задовго до того, як вона зазнає випробувань;
2️⃣ довіра – це пам'ять, перетворена на очікування;
3️⃣ незалежність центральних банків знову під тиском;
4️⃣ інновації розширюють можливості, але не знімають відповідальності;
5️⃣ Україна – не питання, а відповідь.
📰 Читайте колонку.
LIGA.net
Уроки бурі: що показала конференція центробанків України та Польщі
НБУ і Банк Польщі провели конференцію: 5 уроків стійкості від Лагард, МВФ і Нобелівських лауреатів
❤6👍2
🏘️ Іпотека у липні
Банки України у липні видали 710 іпотечних кредитів на загальну суму 1,4 млрд грн.
Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.
☝️Коротко про результати опитування:
▪️367 кредитів на суму 730 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 134 кредити на 253 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;
▪️343 кредити на суму 714 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;
▪️середньозважена ефективна ставка становила 7,64% річних на первинному ринку та 10,06% на вторинному ринку;
▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 12%.
✅ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у липні видано:
▪️у Київській області (265 договорів на загальну суму 543 млн грн, або 38% від загального обсягу);
▪️у місті Києві (87 договорів на 209 млн грн);
▪️у Львівській області (52 договори на 130 млн грн);
▪️у Вінницькій області (28 договорів на 58 млн грн);
▪️в Волинській області (25 договорів на 54 млн грн).
Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 14 банків.
Нагадуємо, що Рада з фінансової стабільності у травні 2026 року схвалила оновлену Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.
Банки України у липні видали 710 іпотечних кредитів на загальну суму 1,4 млрд грн.
Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.
☝️Коротко про результати опитування:
▪️367 кредитів на суму 730 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 134 кредити на 253 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;
▪️343 кредити на суму 714 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;
▪️середньозважена ефективна ставка становила 7,64% річних на первинному ринку та 10,06% на вторинному ринку;
▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 12%.
✅ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у липні видано:
▪️у Київській області (265 договорів на загальну суму 543 млн грн, або 38% від загального обсягу);
▪️у місті Києві (87 договорів на 209 млн грн);
▪️у Львівській області (52 договори на 130 млн грн);
▪️у Вінницькій області (28 договорів на 58 млн грн);
▪️в Волинській області (25 договорів на 54 млн грн).
Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 14 банків.
Нагадуємо, що Рада з фінансової стабільності у травні 2026 року схвалила оновлену Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.
❤7👍3
💡 Підбили підсумки Х Щорічної дослідницької конференції центральних банків України та Польщі «Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації».
Захід відбувся в онлайн-форматі, об’єднавши 60 спікерів з більш ніж 20 країн – керівників центральних банків, представників міжнародних фінансових організацій та дослідників провідних університетів.
☝️Ключові виступи та спеціальні звернення були від:
▪️директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої;
▪️президентки ЄЦБ Крістін Лагард;
▪️Голови Банку Італії Фабіо Панетти;
▪️Голови Національного банку Австрії Мартіна Кохера;
▪️лауреата Нобелівської премії з економіки 2024 року Саймона Джонсона.
Напрацьовані в межах заходу рішення допоможуть центральним банкам зберігати стійкість і довіру та ефективно впроваджувати інновації, відповідаючи на виклики майбутнього.
➡️ Огляд двох днів конференції читайте у підсумковому релізі.
Захід відбувся в онлайн-форматі, об’єднавши 60 спікерів з більш ніж 20 країн – керівників центральних банків, представників міжнародних фінансових організацій та дослідників провідних університетів.
☝️Ключові виступи та спеціальні звернення були від:
▪️директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої;
▪️президентки ЄЦБ Крістін Лагард;
▪️Голови Банку Італії Фабіо Панетти;
▪️Голови Національного банку Австрії Мартіна Кохера;
▪️лауреата Нобелівської премії з економіки 2024 року Саймона Джонсона.
Напрацьовані в межах заходу рішення допоможуть центральним банкам зберігати стійкість і довіру та ефективно впроваджувати інновації, відповідаючи на виклики майбутнього.
➡️ Огляд двох днів конференції читайте у підсумковому релізі.
❤4👍1
📊 Бізнес стримано оцінив результати своєї діяльності.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У вересні 2026 року ІОДА становив 48.2 порівняно з 48.3 у серпні 2026 року з та 50.4 у вересні 2025 року.
🚩 Економічну активність стримували:
▪️подальше погіршення безпекової ситуації;
▪️руйнування об’єктів логістики, виробництва та складських приміщень;
▪️зростання витрат підприємств через здорожчання цін на пальне;
▪️обмежена внутрішня пропозиція товарів і послуг;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів;
▪️незначне посилення курсових очікувань.
🟢 Натомість позитивними чинниками були:
▪️стабільна ситуація з енергопостачанням;
▪️високий урожай;
розбудова нових логістичних маршрутів.
Детальніше про очікування бізнесу
⤵️⤵️⤵️
Підприємства промисловості відновили позитивні оцінки щодо своєї діяльності, завдяки пожвавленню ситуації в переробній промисловості та стабільній ситуації в енергетиці.
Водночас підприємства будівництва після шести місяців позитивних настроїв надали стримані оцінки, зважаючи на призупинення державного фінансування на відновлення доріг та інфраструктури, сезонність будівельних робіт і збільшення витрат.
Підприємства торгівлі та сфери послуг також були стриманими в оцінках результатів своєї діяльності. Серед чинників: подальші руйнування складської інфраструктури, високовартісна й складна логістика, здорожчання пального, дефіцит кваліфікованих кадрів
Більшість респондентів усіх секторів очікували на пришвидшення темпів зростання як закупівельних цін / цін на сировину та матеріали, так і цін / тарифів на власну продукцію / послуги, а також вартості товарів, закуплених для продажу.
Ситуація на ринку праці залишається неоднозначною. Підприємства більшості секторів були налаштовані на скорочення персоналу, найбільше – у сфері послуг. Лише будівельники розраховували на збільшення чисельності працівників.
📌 Детальніше – за посиланням.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У вересні 2026 року ІОДА становив 48.2 порівняно з 48.3 у серпні 2026 року з та 50.4 у вересні 2025 року.
🚩 Економічну активність стримували:
▪️подальше погіршення безпекової ситуації;
▪️руйнування об’єктів логістики, виробництва та складських приміщень;
▪️зростання витрат підприємств через здорожчання цін на пальне;
▪️обмежена внутрішня пропозиція товарів і послуг;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів;
▪️незначне посилення курсових очікувань.
🟢 Натомість позитивними чинниками були:
▪️стабільна ситуація з енергопостачанням;
▪️високий урожай;
розбудова нових логістичних маршрутів.
Детальніше про очікування бізнесу
⤵️⤵️⤵️
Підприємства промисловості відновили позитивні оцінки щодо своєї діяльності, завдяки пожвавленню ситуації в переробній промисловості та стабільній ситуації в енергетиці.
Водночас підприємства будівництва після шести місяців позитивних настроїв надали стримані оцінки, зважаючи на призупинення державного фінансування на відновлення доріг та інфраструктури, сезонність будівельних робіт і збільшення витрат.
Підприємства торгівлі та сфери послуг також були стриманими в оцінках результатів своєї діяльності. Серед чинників: подальші руйнування складської інфраструктури, високовартісна й складна логістика, здорожчання пального, дефіцит кваліфікованих кадрів
Більшість респондентів усіх секторів очікували на пришвидшення темпів зростання як закупівельних цін / цін на сировину та матеріали, так і цін / тарифів на власну продукцію / послуги, а також вартості товарів, закуплених для продажу.
Ситуація на ринку праці залишається неоднозначною. Підприємства більшості секторів були налаштовані на скорочення персоналу, найбільше – у сфері послуг. Лише будівельники розраховували на збільшення чисельності працівників.
📌 Детальніше – за посиланням.
❤3👍1
🟢 Про частку NPL
Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 01 вересня 2026 року скоротилася до 11,5%. Це на 2,4 в. п. менше порівняно з показником на початку року.
☝️Чинниками скорочення частки NPL у січні – серпні 2025 року стали як зростання обсягу нових кредитів ліпшої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів.
Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі з початку року збільшився на 269,8 млрд грн, або на 19,8% до 1,630 трлн грн. Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився за цей період на 1,6 млрд грн, або на 0,9%.
⬇️ Частка NPL фізичних осіб за вісім місяців 2026 року знизилася на 1,1 в. п. до 9,7%, бізнесу – на 3,1 в. п. до 13,9%.
Скорочення частки NPL зафіксовано в усіх групах банків.
📌 Детальніше – за посиланням.
Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 01 вересня 2026 року скоротилася до 11,5%. Це на 2,4 в. п. менше порівняно з показником на початку року.
☝️Чинниками скорочення частки NPL у січні – серпні 2025 року стали як зростання обсягу нових кредитів ліпшої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів.
Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі з початку року збільшився на 269,8 млрд грн, або на 19,8% до 1,630 трлн грн. Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився за цей період на 1,6 млрд грн, або на 0,9%.
⬇️ Частка NPL фізичних осіб за вісім місяців 2026 року знизилася на 1,1 в. п. до 9,7%, бізнесу – на 3,1 в. п. до 13,9%.
Скорочення частки NPL зафіксовано в усіх групах банків.
📌 Детальніше – за посиланням.
❤2👍2🤩1
День захисників і захисниць України – день вдячності тим, хто захищає нашу державу.
Цьогоріч ми знову відзначаємо його в умовах війни. Наші захисники й захисниці продовжують боронити країну в надзвичайно складних умовах.
Ми вдячні кожному й кожній, хто стоїть на захисті України. Тим, хто сьогодні тримає оборону, хто захищав державу від перших днів війни, хто повернувся з фронту і тим, хто віддав за Україну своє життя.
На честь захисників і захисниць України НБУ ввів у обіг срібну пам’ятну монету “Під покровом”. Вона присвячена усім, хто обрав шлях відваги та безкомпромісної боротьби за право українського народу жити на своїй землі.
🟢 Про монету
Номінал монети 10 гривень. Її виготовлено зі срібла 925 проби, маса – 31,1 г.
➡️ На реверсі зображено дві постаті – козака зі щитом і шаблею, який уособлює мужність і готовність захищати рідну землю, та українку-берегиню – образ родини, традицій і духовної спадщини. У руках жінка тримає сокола – символ волі, рішучості і захисту.
У центрі композиції розміщено будинки різних епох – від традиційної української хати до сучасних багатоповерхівок. Чоловіча і жіноча постаті огортають композицію монети стилізованою тканиною з піксельним камуфляжним візерунком, ніби приховуючи її від ворога. Загальна композиція асоціативно нагадує тризуб, а також відображає семантику Дерева життя.
➡️ На аверсі відтворено сакральний образ Берегині (Дерева життя) – давній символ української духовної традиції, що слугує оберегом та уособлює тяглість роду, єдність поколінь і життєву силу. Її образ нагадує янгола з розправленими крилами та символізує Покрову – невидимий духовний щит над тими, хто тримає щит реальний.
▪️Художник – Олександра Кучинська.
▪️Скульптори: Володимир Атаманчук, Анатолій Демяненко.
▪️Тираж – до 10 000 штук.
Придбати пам’ятну монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів. Інформацію про старт продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.
Дякуємо захисникам і захисницям.
Слава Україні і українським героям!🇺🇦
Цьогоріч ми знову відзначаємо його в умовах війни. Наші захисники й захисниці продовжують боронити країну в надзвичайно складних умовах.
Ми вдячні кожному й кожній, хто стоїть на захисті України. Тим, хто сьогодні тримає оборону, хто захищав державу від перших днів війни, хто повернувся з фронту і тим, хто віддав за Україну своє життя.
На честь захисників і захисниць України НБУ ввів у обіг срібну пам’ятну монету “Під покровом”. Вона присвячена усім, хто обрав шлях відваги та безкомпромісної боротьби за право українського народу жити на своїй землі.
🟢 Про монету
Номінал монети 10 гривень. Її виготовлено зі срібла 925 проби, маса – 31,1 г.
➡️ На реверсі зображено дві постаті – козака зі щитом і шаблею, який уособлює мужність і готовність захищати рідну землю, та українку-берегиню – образ родини, традицій і духовної спадщини. У руках жінка тримає сокола – символ волі, рішучості і захисту.
У центрі композиції розміщено будинки різних епох – від традиційної української хати до сучасних багатоповерхівок. Чоловіча і жіноча постаті огортають композицію монети стилізованою тканиною з піксельним камуфляжним візерунком, ніби приховуючи її від ворога. Загальна композиція асоціативно нагадує тризуб, а також відображає семантику Дерева життя.
➡️ На аверсі відтворено сакральний образ Берегині (Дерева життя) – давній символ української духовної традиції, що слугує оберегом та уособлює тяглість роду, єдність поколінь і життєву силу. Її образ нагадує янгола з розправленими крилами та символізує Покрову – невидимий духовний щит над тими, хто тримає щит реальний.
▪️Художник – Олександра Кучинська.
▪️Скульптори: Володимир Атаманчук, Анатолій Демяненко.
▪️Тираж – до 10 000 штук.
Придбати пам’ятну монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів. Інформацію про старт продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.
Дякуємо захисникам і захисницям.
Слава Україні і українським героям!🇺🇦
❤17👎7👍2
📣 Інформуємо про стан спецрахунку НБУ для підтримки сил оборони станом на 1 жовтня.
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить понад 12 млрд грн.
За минулий місяць на нього надійшло понад 369 млн грн.
Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло майже 170,4 млрд грн в еквіваленті.
З цієї суми на потреби оборони загалом було перераховано понад 159 млрд грн, у вересні 2026 року – майже 1,3 млрд грн.
➡️ Підтримати сили оборони можна тут.
📌 Детальніше – за посиланням.
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить понад 12 млрд грн.
За минулий місяць на нього надійшло понад 369 млн грн.
Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло майже 170,4 млрд грн в еквіваленті.
З цієї суми на потреби оборони загалом було перераховано понад 159 млрд грн, у вересні 2026 року – майже 1,3 млрд грн.
➡️ Підтримати сили оборони можна тут.
📌 Детальніше – за посиланням.
❤7😢2👍1😱1