❓Які ділові очікування бізнесу на найближчі 12 місяців?
У ІІІ кварталі НБУ опитав керівників 664 компанії з 21 регіону країни.
📋 За результатами опитування бізнес очікує на:
▪️незначні темпи зростання ділової активності;
▪️зменшення обсягів виробництва товарів і послуг;
▪️несприятливу перспективу свого фінансово-економічного розвитку.
Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) становив 100.8% порівняно зі 107.0% у ІІ кварталі 2026 року.
🟢 Щодо макроекономічної ситуації у найближчі 12 місяців
▪️підприємства з 13 регіонів погіршили оцінки щодо обсягів виробництва товарів і послуг;
▪️інфляційні очікування за квартал майже не змінилися: річна інфляція очікується на рівні 11.5% (у ІІ кварталі – 11.6%);
▪️курсові очікування незначно посилилися: середнє значення обмінного курсу – 46.90 грн/дол. США і 54.85 грн/євро (у ІІ кварталі – 46.12 грн/дол. США і 54.42 грн/євро).
🟢 Щодо власного розвитку підприємств у найближчі 12 місяців
Респонденти стримано оцінили поточний фінансово-економічний стан власних підприємств.
☝️Найстриманіші очікування мали:
▪️за видами економічної діяльності – керівники підприємств добувної промисловості, торгівлі, транспорту та зв’язку;
▪️за розміром – великі та малі підприємства;
▪️за напрямом діяльності – всі респонденти, крім категорії «інші» та тих, що здійснюють лише експортні операції.
На зростання обсягів реалізації продукції на внутрішньому ринку очікували представники більшості видів економічної діяльності, крім добувної промисловості та будівництва, найбільше – компанії енерго- та водопостачання. Підприємства будівництва були найбільше налаштовані на збільшення обсягів реалізації продукції на зовнішньому ринку.
Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, очікували на зростання їхніх обсягів, але нижчими темпами, ніж квартал тому. Найвищі очікування мали підприємства енерго- та водопостачання.
Респонденти очікували на подальше зменшення кількості працівників на своїх підприємствах. Найбільше – представники добувної промисловості.
Учасники опитування послабили свої оцінки щодо потреби в позикових коштах найближчим часом. Частка респондентів, які планували брати банківські кредити, майже не змінилася, водночас зросла частка тих, що планували залучати кредити в гривні – 86.9% (у ІІ кварталі – 80.8%). Респонденти поліпшили оцінки щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів.
➡️ Детальніше – за посиланням.
У ІІІ кварталі НБУ опитав керівників 664 компанії з 21 регіону країни.
📋 За результатами опитування бізнес очікує на:
▪️незначні темпи зростання ділової активності;
▪️зменшення обсягів виробництва товарів і послуг;
▪️несприятливу перспективу свого фінансово-економічного розвитку.
Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) становив 100.8% порівняно зі 107.0% у ІІ кварталі 2026 року.
🟢 Щодо макроекономічної ситуації у найближчі 12 місяців
▪️підприємства з 13 регіонів погіршили оцінки щодо обсягів виробництва товарів і послуг;
▪️інфляційні очікування за квартал майже не змінилися: річна інфляція очікується на рівні 11.5% (у ІІ кварталі – 11.6%);
▪️курсові очікування незначно посилилися: середнє значення обмінного курсу – 46.90 грн/дол. США і 54.85 грн/євро (у ІІ кварталі – 46.12 грн/дол. США і 54.42 грн/євро).
🟢 Щодо власного розвитку підприємств у найближчі 12 місяців
Респонденти стримано оцінили поточний фінансово-економічний стан власних підприємств.
☝️Найстриманіші очікування мали:
▪️за видами економічної діяльності – керівники підприємств добувної промисловості, торгівлі, транспорту та зв’язку;
▪️за розміром – великі та малі підприємства;
▪️за напрямом діяльності – всі респонденти, крім категорії «інші» та тих, що здійснюють лише експортні операції.
На зростання обсягів реалізації продукції на внутрішньому ринку очікували представники більшості видів економічної діяльності, крім добувної промисловості та будівництва, найбільше – компанії енерго- та водопостачання. Підприємства будівництва були найбільше налаштовані на збільшення обсягів реалізації продукції на зовнішньому ринку.
Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, очікували на зростання їхніх обсягів, але нижчими темпами, ніж квартал тому. Найвищі очікування мали підприємства енерго- та водопостачання.
Респонденти очікували на подальше зменшення кількості працівників на своїх підприємствах. Найбільше – представники добувної промисловості.
Учасники опитування послабили свої оцінки щодо потреби в позикових коштах найближчим часом. Частка респондентів, які планували брати банківські кредити, майже не змінилася, водночас зросла частка тих, що планували залучати кредити в гривні – 86.9% (у ІІ кварталі – 80.8%). Респонденти поліпшили оцінки щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів.
➡️ Детальніше – за посиланням.
❤4👍3
▪️Що отримає Україна від приєднання до SEPA?
▪️Як фінансовий моніторинг допомагає боротися з тіньовими схемами?
▪️Чи готові банки працювати під час тривалих блекаутів?
🎙 На ці та інші запитання Голова НБУ Андрій Пишний відповів у подкасті «Слідкуй за грошима» з Ольгою Василевською-Смаглюк.
🟢 SEPA – це дешевші перекази в євро для українців і бізнесу.
Завдяки приєднанню до єдиної зони платежів у євро (SEPA) перекази між Україною та європейськими країнами стануть швидшими та доступнішими за вартістю. Крім того, це посилить конкурентоспроможність українського бізнесу.
У Молдові за п’ять місяців після приєднання до SEPA базова мінімальна вартість переказу знизилася з 20 євро до 1,26 євро. Для України потенційна економія може сягати сотень мільйонів євро щороку.
Щоб отримати ці переваги, потрібно ухвалити законодавчі зміни, які є важливою складовою євроінтеграційного руху країни і наших зобов’язань перед міжнародними партнерами.
🟢 Фінансовий моніторинг захищає економіку від незаконних операцій.
Він допомагає протидіяти відмиванню коштів, корупції, ухиленню від сплати податків та використанню фінансової системи в злочинних цілях.
Водночас банки мають застосовувати ризик-орієнтований підхід. Зокрема, під час обслуговування політично значущих осіб (PEP) неприпустимі необґрунтовані відмови чи штучне затягування операцій. НБУ закликає повідомляти про такі випадки.
🟢 Боротьба з дропами потребує системного рішення.
НБУ підтримує створення реєстру дропів, який допоможе банкам виявляти ризикові операції та протидіяти незаконним схемам. Передавання власних платіжних даних третім особам може мати серйозні й довготривалі наслідки.
🟢 Банківська система готується до найскладніших сценаріїв зими.
Мережа POWER BANKING охоплює майже 2 400 відділень, які здатні працювати та надавати необхідні послуги клієнтам навіть під час тривалого блекауту. Вони підготовлені до роботи в найскладніших умовах: забезпечені альтернативними джерелами енергії та резервними каналами зв’язку тощо.
📽 Більше деталей – у повному випуску подкасту «Слідкуй за грошима».
▪️Як фінансовий моніторинг допомагає боротися з тіньовими схемами?
▪️Чи готові банки працювати під час тривалих блекаутів?
🎙 На ці та інші запитання Голова НБУ Андрій Пишний відповів у подкасті «Слідкуй за грошима» з Ольгою Василевською-Смаглюк.
🟢 SEPA – це дешевші перекази в євро для українців і бізнесу.
Завдяки приєднанню до єдиної зони платежів у євро (SEPA) перекази між Україною та європейськими країнами стануть швидшими та доступнішими за вартістю. Крім того, це посилить конкурентоспроможність українського бізнесу.
У Молдові за п’ять місяців після приєднання до SEPA базова мінімальна вартість переказу знизилася з 20 євро до 1,26 євро. Для України потенційна економія може сягати сотень мільйонів євро щороку.
Щоб отримати ці переваги, потрібно ухвалити законодавчі зміни, які є важливою складовою євроінтеграційного руху країни і наших зобов’язань перед міжнародними партнерами.
🟢 Фінансовий моніторинг захищає економіку від незаконних операцій.
Він допомагає протидіяти відмиванню коштів, корупції, ухиленню від сплати податків та використанню фінансової системи в злочинних цілях.
Водночас банки мають застосовувати ризик-орієнтований підхід. Зокрема, під час обслуговування політично значущих осіб (PEP) неприпустимі необґрунтовані відмови чи штучне затягування операцій. НБУ закликає повідомляти про такі випадки.
🟢 Боротьба з дропами потребує системного рішення.
НБУ підтримує створення реєстру дропів, який допоможе банкам виявляти ризикові операції та протидіяти незаконним схемам. Передавання власних платіжних даних третім особам може мати серйозні й довготривалі наслідки.
🟢 Банківська система готується до найскладніших сценаріїв зими.
Мережа POWER BANKING охоплює майже 2 400 відділень, які здатні працювати та надавати необхідні послуги клієнтам навіть під час тривалого блекауту. Вони підготовлені до роботи в найскладніших умовах: забезпечені альтернативними джерелами енергії та резервними каналами зв’язку тощо.
📽 Більше деталей – у повному випуску подкасту «Слідкуй за грошима».
YouTube
SEPA зекономить українцям сотні мільйонів євро в рік. Голова НБУ Андрій Пишний.Слідкуй за грошима.
Вітаємо на нашому першому випуску подкасту “Слідкуй за грошима”. AML Hub запускає новий формат розмов про гроші, фінансову безпеку та правила, які впливають на життя кожного з нас.
Що таке фінмоніторинг і чому він стосується не лише політиків та бізнесу?…
Що таке фінмоніторинг і чому він стосується не лише політиків та бізнесу?…
🔥9❤3👍3👎3
📽️ Цього тижня відбулася презентація повнометражного документального фільму «Битва за гривню», присвяченого історії створення національної валюти України та становленню фінансової незалежності нашої держави.
Фільм символічно вийшов до 30-ї річниці проведення грошової реформи.
👤 Від НБУ участь у події взяв заступник Голови Національного банку Ярослав Матузка.
Першочергово він подякував команді, яка працювала над створенням фільму, наголосивши, що своєю творчістю вони зробили історію створення гривні ближчою до кожної людини.
💬 «Проведення грошової реформи було складною і відповідальною роботою, яка стала частиною становлення незалежної держави. І важливо, щоб історія створення гривні була відома не лише дотичним фахівцям, а й широкому загалу. Саме тому Національний банк підтримав створення документального фільму «Битва за гривню». Кіно допомагає побачити за історичними подіями людей, зрозуміти їхні рішення та відчути, як минуле пов’язане з сьогоденням», – сказав Ярослав Матузка.
Він додав, що сьогодні гривня – не лише економічний інструмент, але й важливий символ державності й незалежності України.
Фільм «Битва за гривню» – це історія боротьби України за фінансову та економічну незалежність.
💡Авторкою ідеї та продюсеркою стала Тетяна Лазарєва, автор і режисер – Володимир Сидько.
Команда працювала над стрічкою кілька років, розшукуючи свідків та безпосередніх учасників проведення реформи, важливі архівні документи та хроніку. Навіть у період повномасштабної війни, попри великі складнощі, виробництво фільму не спинилося.
☝️Так, своїми спогадами в ньому діляться третій Президент України та Голова НБУ у 1993‒1999 роках Віктор Ющенко, Голова НБУ Андрій Пишний, колишній віцепрем’єр-міністр України Віктор Пинзеник, генерал-лейтенант Василь Крутов, колишній керівник служби безпеки НБУ Ігор Чернік, капітан корабля, який перевозив гривню, Юрій Алаликін та багато інших свідків та учасників тих подій.
Через їхні свідчення та спогади показана жива історія введення в обіг гривні у 1996 році: від розроблення та виготовлення банкнот до їх секретного транспортування в Україну й проведення грошової реформи.
Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно та ТАСКОМБАНКУ.
Фільм символічно вийшов до 30-ї річниці проведення грошової реформи.
👤 Від НБУ участь у події взяв заступник Голови Національного банку Ярослав Матузка.
Першочергово він подякував команді, яка працювала над створенням фільму, наголосивши, що своєю творчістю вони зробили історію створення гривні ближчою до кожної людини.
💬 «Проведення грошової реформи було складною і відповідальною роботою, яка стала частиною становлення незалежної держави. І важливо, щоб історія створення гривні була відома не лише дотичним фахівцям, а й широкому загалу. Саме тому Національний банк підтримав створення документального фільму «Битва за гривню». Кіно допомагає побачити за історичними подіями людей, зрозуміти їхні рішення та відчути, як минуле пов’язане з сьогоденням», – сказав Ярослав Матузка.
Він додав, що сьогодні гривня – не лише економічний інструмент, але й важливий символ державності й незалежності України.
Фільм «Битва за гривню» – це історія боротьби України за фінансову та економічну незалежність.
💡Авторкою ідеї та продюсеркою стала Тетяна Лазарєва, автор і режисер – Володимир Сидько.
Команда працювала над стрічкою кілька років, розшукуючи свідків та безпосередніх учасників проведення реформи, важливі архівні документи та хроніку. Навіть у період повномасштабної війни, попри великі складнощі, виробництво фільму не спинилося.
☝️Так, своїми спогадами в ньому діляться третій Президент України та Голова НБУ у 1993‒1999 роках Віктор Ющенко, Голова НБУ Андрій Пишний, колишній віцепрем’єр-міністр України Віктор Пинзеник, генерал-лейтенант Василь Крутов, колишній керівник служби безпеки НБУ Ігор Чернік, капітан корабля, який перевозив гривню, Юрій Алаликін та багато інших свідків та учасників тих подій.
Через їхні свідчення та спогади показана жива історія введення в обіг гривні у 1996 році: від розроблення та виготовлення банкнот до їх секретного транспортування в Україну й проведення грошової реформи.
Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно та ТАСКОМБАНКУ.
❤6👍3🔥1
❓️Що означають ідеї цьогорічних нобелевських лауреатів з економіки для українського бізнесу?
☝️Пояснює Максим Солодаренко, головний експерт відділу досліджень НБУ, доцент і академічний директор PhD-програми з економіки Київської школи економіки, у колонці для Forbes Ukraine.
💬 "У вересні НБУ підняв облікову ставку з 15,5% до 16%. Для будь-якого власника бізнесу така новина ставить просте питання: що це змінює для мене? Скажімо, власниця невеликого фітнес-клубу в Києві саме рахує ціну річного абонемента на наступний рік і думає про кредит на відкриття другого залу.
Відповідь на її питання частково дають ідеї, за які цього року присудили Нобелівську премію з економіки. Вони пояснюють, чому для бізнесу важить і сама ставка, і визначеність щодо подальших дій центрального банку", – зазначає Максим Солодаренко.
☝️Пояснює Максим Солодаренко, головний експерт відділу досліджень НБУ, доцент і академічний директор PhD-програми з економіки Київської школи економіки, у колонці для Forbes Ukraine.
💬 "У вересні НБУ підняв облікову ставку з 15,5% до 16%. Для будь-якого власника бізнесу така новина ставить просте питання: що це змінює для мене? Скажімо, власниця невеликого фітнес-клубу в Києві саме рахує ціну річного абонемента на наступний рік і думає про кредит на відкриття другого залу.
Відповідь на її питання частково дають ідеї, за які цього року присудили Нобелівську премію з економіки. Вони пояснюють, чому для бізнесу важить і сама ставка, і визначеність щодо подальших дій центрального банку", – зазначає Максим Солодаренко.
Forbes
Нобель за стабілізацію. На що власнику бізнесу спиратися під час війни?
Чому під час війни підприємцям важливо знати наперед, як діятиме НБУ? Відповідь дають ідеї цьогорічних Нобелівських лауреатів з економіки. Розбір Максима Солодаренка
👍3🔥3❤2
#ГолосНБУ
💡Традиційний дайджест обговорень експертів НБУ. Цього тижня в ньому багато тем та спікерів.
Пропонуємо почитати про таке.
👇👇👇
🚩 Викликам і перспективам економік Центрально-Східної та Південно-Східної Європи в межах Щорічних зборів МВФ та групи Світового банку був присвячений виступ Голови НБУ Андрія Пишного під час Регіонального економічного огляду МВФ для країн Центрально-Східної та Південно-Східної Європи.
🚩 Про фінансовий моніторинг, приєднання України до SEPA та підготовку банків до осінньо-зимового періоду розповів Андрій Пишний в інтерв’ю для подкасту «Слідкуй за грошима».
🚩 Про результати валютно-курсового режиму воєнного часу Андрій Пишний розповів у колонці для Економічної правди.
🚩 Про співпрацю НБУ з МВФ, Світовим банком, ЄЦБ та центральними банками країн Європи та світу, наслідки російських атак на українську економіку, міжнародну фінансову підтримку, виконання євроінтеграційних зобов’язань, зокрема у фінансовому секторі України, та на інші теми говорили Андрій Пишний і члени команди НБУ під час Щорічних зборів МВФ та Групи Світового банку, які цьогоріч проходять у Бангкоку:
▪️перший і другий дні;
▪️третій день;
▪️четвертий день.
🚩 Про еволюцію української фінансової системи від глобальної фінансової кризи до повномасштабної війни розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час лекції для студентів економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
🚩 Посилення регуляторної та наглядової спроможності НБУ, розвиток регулювання віртуальних активів, SupTech, відповідальне використання ШІ, фінансові інновації та подальшу співпрацю обговорила команда Національного банку на чолі із заступником Голови НБУ Олексієм Шабаном під час зустрічі з представниками Financial Innovation forImpact, Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) та Міністерства закордонних справ у справах Співдружності та розвитку Великої Британії (FCDO).
🚩 Про особливості монетарної політики, роботу валютного ринку в умовах війни та перспективи приєднання України до єврозони розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський під час онлайн-лекції для студентів The University of Pittsburgh.
🚩 Про перспективи монетарної політики НБУ, хеджуваннявалютного ризику та управління ринковими ризиками розповіли представники НБУ під час конференції Market|Risk|2026 від Extra Consulting.
🚩 Про імплементацію ESG-принципів українськими банками розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час круглого столу «Впровадження ESG в Україні: поточний стан, регуляторні очікування та як консультаційний ринок може підтримати потреби компаній і банків», організованого ООН в Україні.
🚩 Про підтримку агросектору Первін Дадашова розповіла під час регіонального діалогу «Урожай-2026: як зберегти, продати, вижити» у Полтавському державному аграрному університеті.
🚩 Про адаптацію та структурну зміну фінансового сектору в екстремальних безпекових умовах розповіла Первін Дадашовапід час 6th International Sustainability Forum 2026.
🚩 Про розвиток відкритого банкінгу в Україні розповіла заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Ольга Василєва під час конференції FinRetail.
🚩 Про те, що означають ідеї цьогорічних нобелевських лауреатів з економіки для українського бізнесу, пояснив Максим Солодаренко, головний експерт відділу досліджень НБУ, доцент і академічний директор PhD-програми з економіки Київської школи економіки, у колонці для Forbes Ukraine.
💡Традиційний дайджест обговорень експертів НБУ. Цього тижня в ньому багато тем та спікерів.
Пропонуємо почитати про таке.
👇👇👇
🚩 Викликам і перспективам економік Центрально-Східної та Південно-Східної Європи в межах Щорічних зборів МВФ та групи Світового банку був присвячений виступ Голови НБУ Андрія Пишного під час Регіонального економічного огляду МВФ для країн Центрально-Східної та Південно-Східної Європи.
🚩 Про фінансовий моніторинг, приєднання України до SEPA та підготовку банків до осінньо-зимового періоду розповів Андрій Пишний в інтерв’ю для подкасту «Слідкуй за грошима».
🚩 Про результати валютно-курсового режиму воєнного часу Андрій Пишний розповів у колонці для Економічної правди.
🚩 Про співпрацю НБУ з МВФ, Світовим банком, ЄЦБ та центральними банками країн Європи та світу, наслідки російських атак на українську економіку, міжнародну фінансову підтримку, виконання євроінтеграційних зобов’язань, зокрема у фінансовому секторі України, та на інші теми говорили Андрій Пишний і члени команди НБУ під час Щорічних зборів МВФ та Групи Світового банку, які цьогоріч проходять у Бангкоку:
▪️перший і другий дні;
▪️третій день;
▪️четвертий день.
🚩 Про еволюцію української фінансової системи від глобальної фінансової кризи до повномасштабної війни розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час лекції для студентів економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
🚩 Посилення регуляторної та наглядової спроможності НБУ, розвиток регулювання віртуальних активів, SupTech, відповідальне використання ШІ, фінансові інновації та подальшу співпрацю обговорила команда Національного банку на чолі із заступником Голови НБУ Олексієм Шабаном під час зустрічі з представниками Financial Innovation forImpact, Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) та Міністерства закордонних справ у справах Співдружності та розвитку Великої Британії (FCDO).
🚩 Про особливості монетарної політики, роботу валютного ринку в умовах війни та перспективи приєднання України до єврозони розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський під час онлайн-лекції для студентів The University of Pittsburgh.
🚩 Про перспективи монетарної політики НБУ, хеджуваннявалютного ризику та управління ринковими ризиками розповіли представники НБУ під час конференції Market|Risk|2026 від Extra Consulting.
🚩 Про імплементацію ESG-принципів українськими банками розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час круглого столу «Впровадження ESG в Україні: поточний стан, регуляторні очікування та як консультаційний ринок може підтримати потреби компаній і банків», організованого ООН в Україні.
🚩 Про підтримку агросектору Первін Дадашова розповіла під час регіонального діалогу «Урожай-2026: як зберегти, продати, вижити» у Полтавському державному аграрному університеті.
🚩 Про адаптацію та структурну зміну фінансового сектору в екстремальних безпекових умовах розповіла Первін Дадашовапід час 6th International Sustainability Forum 2026.
🚩 Про розвиток відкритого банкінгу в Україні розповіла заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Ольга Василєва під час конференції FinRetail.
🚩 Про те, що означають ідеї цьогорічних нобелевських лауреатів з економіки для українського бізнесу, пояснив Максим Солодаренко, головний експерт відділу досліджень НБУ, доцент і академічний директор PhD-програми з економіки Київської школи економіки, у колонці для Forbes Ukraine.
❤4