⚡️ НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%.
☝️Це рішення враховує, що, попри зниження інфляції протягом останніх місяців, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики пов'язані, зокрема, зі зростанням енергодефіциту та бюджетних потреб, посилилися.
Детальніше.
1️⃣ Інфляція знижується, проте фундаментальний тиск залишається стійким. У вересні темпи зростання цін сповільнилися до 11,9% р/р. За оцінками НБУ, така тенденція тривала й у жовтні. Натомість базова інфляція знижувалася помірнішим темпом через збереження високих витрат бізнесу на оплату праці та енергоресурси. Монетарна політика НБУ спрямована на зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики.
2️⃣ Інфляційні очікування більшості груп респондентів протягом останнього кварталу не поліпшилися (за виключенням банків). Водночас увага домогосподарств до теми інфляції зросла, про що свідчила статистка пошукових запитів в інтернеті.
3️⃣ Обсяги міжнародної допомоги залишаються достатніми для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання адекватного рівня міжнародних резервів. До оновленого прогнозу НБУ закладене припущення про збереження в наступні роки стійкого й достатнього міжнародного фінансування насамперед за рахунок репараційної позики на основі знерухомлених російських активів.
4️⃣ Перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку. Зростання інтенсивності обстрілів та руйнувань енергетичної інфраструктури, логістики та виробництв упродовж останніх місяців посилило ризики вищого тиску на ціни та подальшого зниження економічного потенціалу.
5️⃣ Монетарні умови надалі забезпечували привабливість гривневих активів, хоча імпульс послабився. Водночас вони не перешкоджали розвитку кредитування, яке зростало високими темпами – понад 30% р/р. Ураховуючи посилення проінфляційних ризиків, збереження облікової ставки на незмінному рівні за поточних умов дасть змогу підтримати попит на гривневі депозити і ОВДП.
➡️ НБУ підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови, щоб зберегти стійкість валютного ринку і привабливість заощаджень у гривні та забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики.
➡️ Базовий сценарій жовтневого макропрогнозу НБУ передбачає, що зниження облікової ставки розпочнеться в І кварталі 2026 року. Водночас НБУ готовий відтермінувати зниження в разі реалізації та/або посилення ризиків для цінової динаміки. Натомість послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для переходу до циклу пом'якшення процентної політики.
📍Детальніше – у релізі.
☝️Це рішення враховує, що, попри зниження інфляції протягом останніх місяців, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики пов'язані, зокрема, зі зростанням енергодефіциту та бюджетних потреб, посилилися.
Детальніше.
1️⃣ Інфляція знижується, проте фундаментальний тиск залишається стійким. У вересні темпи зростання цін сповільнилися до 11,9% р/р. За оцінками НБУ, така тенденція тривала й у жовтні. Натомість базова інфляція знижувалася помірнішим темпом через збереження високих витрат бізнесу на оплату праці та енергоресурси. Монетарна політика НБУ спрямована на зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики.
2️⃣ Інфляційні очікування більшості груп респондентів протягом останнього кварталу не поліпшилися (за виключенням банків). Водночас увага домогосподарств до теми інфляції зросла, про що свідчила статистка пошукових запитів в інтернеті.
3️⃣ Обсяги міжнародної допомоги залишаються достатніми для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання адекватного рівня міжнародних резервів. До оновленого прогнозу НБУ закладене припущення про збереження в наступні роки стійкого й достатнього міжнародного фінансування насамперед за рахунок репараційної позики на основі знерухомлених російських активів.
4️⃣ Перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку. Зростання інтенсивності обстрілів та руйнувань енергетичної інфраструктури, логістики та виробництв упродовж останніх місяців посилило ризики вищого тиску на ціни та подальшого зниження економічного потенціалу.
5️⃣ Монетарні умови надалі забезпечували привабливість гривневих активів, хоча імпульс послабився. Водночас вони не перешкоджали розвитку кредитування, яке зростало високими темпами – понад 30% р/р. Ураховуючи посилення проінфляційних ризиків, збереження облікової ставки на незмінному рівні за поточних умов дасть змогу підтримати попит на гривневі депозити і ОВДП.
➡️ НБУ підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови, щоб зберегти стійкість валютного ринку і привабливість заощаджень у гривні та забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики.
➡️ Базовий сценарій жовтневого макропрогнозу НБУ передбачає, що зниження облікової ставки розпочнеться в І кварталі 2026 року. Водночас НБУ готовий відтермінувати зниження в разі реалізації та/або посилення ризиків для цінової динаміки. Натомість послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для переходу до циклу пом'якшення процентної політики.
📍Детальніше – у релізі.
👍20👎5😱2❤1
🇺🇦 Що відбуватиметься в економіці?
Ключові показники оновленого макропрогнозу оприлюднені сьогодні на пресбрифінгу Правління НБУ щодо рішень з монетарної політики.
1️⃣ Інфляція надалі знижуватиметься до цілі 5% на прогнозному горизонті. У вересні споживча інфляція сповільнилася до 11,9% р/р, така ж тенденція тривала й у жовтні. Її збереженню в наступні роки сприятимуть перенесення на споживчі ціни ефектів від цьогорічних врожаїв овочів та зернових, подальше нарощування урожаїв та заходи з монетарної політики, спрямовані на підтримання інтересу до гривневих активів і стійкості валютного ринку.
Прогноз НБУ: інфляція знизиться до 9,2% у 2025 році, до 6,6% у 2026 році та до цілі 5% наприкінці 2027 року.
2️⃣ Зростання економіки триває, однак його темпи залишатимуться стриманими через наслідки війни, зокрема енергодефіцит, зумовлений останніми руйнуваннями інфраструктури та газодобувних потужностей, та збереження дефіциту робочої сили. З огляду на це НБУ переглянув прогноз зростання економіки у 2025 році до 1,9%.
У наступні роки очікується помірне пришвидшення економічного зростання: ВВП України зросте на 2% у 2026 році та на 2,8% у 2027 році.
3️⃣ Міжнародна підтримка України зберігається. Її прогнозованих обсягів буде достатньо для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання адекватного рівня міжнародних резервів. До кінця року очікується надходження ще майже 15 млрд дол. США.
Припускається, що в наступні роки Україна отримає фінансування, зокрема, за рахунок репараційної позики на основі знерухомлених російських активів.
4️⃣ Війна, її інтенсивність та масштаби залишаються основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку. Крім того, актуальним є ризик менш сприятливих зовнішніх умов та/або підвищеної волатильності на глобальних товарних і фінансових ринках на тлі посилення геополітичної невизначеності та деглобалізації. Водночас можуть реалізуватися й позитивні сценарії, пов’язані з посиленням військової та фінансової підтримки партнерів та зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України.
📍Детальніше – у релізі
Ключові показники оновленого макропрогнозу оприлюднені сьогодні на пресбрифінгу Правління НБУ щодо рішень з монетарної політики.
1️⃣ Інфляція надалі знижуватиметься до цілі 5% на прогнозному горизонті. У вересні споживча інфляція сповільнилася до 11,9% р/р, така ж тенденція тривала й у жовтні. Її збереженню в наступні роки сприятимуть перенесення на споживчі ціни ефектів від цьогорічних врожаїв овочів та зернових, подальше нарощування урожаїв та заходи з монетарної політики, спрямовані на підтримання інтересу до гривневих активів і стійкості валютного ринку.
Прогноз НБУ: інфляція знизиться до 9,2% у 2025 році, до 6,6% у 2026 році та до цілі 5% наприкінці 2027 року.
2️⃣ Зростання економіки триває, однак його темпи залишатимуться стриманими через наслідки війни, зокрема енергодефіцит, зумовлений останніми руйнуваннями інфраструктури та газодобувних потужностей, та збереження дефіциту робочої сили. З огляду на це НБУ переглянув прогноз зростання економіки у 2025 році до 1,9%.
У наступні роки очікується помірне пришвидшення економічного зростання: ВВП України зросте на 2% у 2026 році та на 2,8% у 2027 році.
3️⃣ Міжнародна підтримка України зберігається. Її прогнозованих обсягів буде достатньо для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання адекватного рівня міжнародних резервів. До кінця року очікується надходження ще майже 15 млрд дол. США.
Припускається, що в наступні роки Україна отримає фінансування, зокрема, за рахунок репараційної позики на основі знерухомлених російських активів.
4️⃣ Війна, її інтенсивність та масштаби залишаються основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку. Крім того, актуальним є ризик менш сприятливих зовнішніх умов та/або підвищеної волатильності на глобальних товарних і фінансових ринках на тлі посилення геополітичної невизначеності та деглобалізації. Водночас можуть реалізуватися й позитивні сценарії, пов’язані з посиленням військової та фінансової підтримки партнерів та зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України.
📍Детальніше – у релізі
👍13😱3❤2👎1
🔵 Чорне і Азовське моря – невід’ємна частина природної спадщини України. Богато українців мають найтепліші спогади про їх унікальні, багатолюдні й колоритні морські узбережжя, красиві маяки і неперевершену флору та фауну.
Як нагадування про цінність цих морів, ми випустили новий набір з двох пам’ятних монет «Мешканці морських глибин», які продовжують серію «Флора і фауна».
Монети присвячені мешканцям Чорного і Азовського морів – раку-самітнику та бичку-кругляку.
☝️Про набір монет
До набору входять дві пам’ятні монети номіналом 5 гривень кожна.
➡️ На аверсах монет розміщено стилізований контур Азовського та Чорного моря з прилеглою територією України, виконаний у формі рельєфних горизонтальних ліній, що імітують морські хвилі.
➡️ На реверсі монети, присвяченої:
🌊 Азовському морю – зображено двох бичків-кругляків (кольоровий друк) у природному середовищі – на піщано-мулистому дні серед кам’янистих уламків і водної рослинності. На передньому плані зображено кладку ікри, що акцентує увагу на репродуктивній функції виду та його екологічному значенні;
🌊 Чорному морю – рак-самітник (кольоровий друк) у типовому біотопі – на кам’янистому дні з черепашками та уламками мушель, що характерні для прибережної зони Чорного моря.
Тираж набору – до 50 000 штук у сувенірному пакованні.
💻 Його продаж в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ розпочнеться з 28 жовтня 2025 року.
Крім того, набір також реалізовуватиметься і банками-дистриб’юторами (перелік є на нашому сайті), у міру відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ. Про початок реалізації вони повідомлятимуть на власних сайтах.
Як нагадування про цінність цих морів, ми випустили новий набір з двох пам’ятних монет «Мешканці морських глибин», які продовжують серію «Флора і фауна».
Монети присвячені мешканцям Чорного і Азовського морів – раку-самітнику та бичку-кругляку.
☝️Про набір монет
До набору входять дві пам’ятні монети номіналом 5 гривень кожна.
➡️ На аверсах монет розміщено стилізований контур Азовського та Чорного моря з прилеглою територією України, виконаний у формі рельєфних горизонтальних ліній, що імітують морські хвилі.
➡️ На реверсі монети, присвяченої:
🌊 Азовському морю – зображено двох бичків-кругляків (кольоровий друк) у природному середовищі – на піщано-мулистому дні серед кам’янистих уламків і водної рослинності. На передньому плані зображено кладку ікри, що акцентує увагу на репродуктивній функції виду та його екологічному значенні;
🌊 Чорному морю – рак-самітник (кольоровий друк) у типовому біотопі – на кам’янистому дні з черепашками та уламками мушель, що характерні для прибережної зони Чорного моря.
Тираж набору – до 50 000 штук у сувенірному пакованні.
💻 Його продаж в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ розпочнеться з 28 жовтня 2025 року.
Крім того, набір також реалізовуватиметься і банками-дистриб’юторами (перелік є на нашому сайті), у міру відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ. Про початок реалізації вони повідомлятимуть на власних сайтах.
❤46👍18👎3🔥2
#ГолосНБУ
💡Цього тижня експерти НБУ говорили про монетарні рішення, інновації в цифрових платежах, упровадження ESG у фінансовому секторі, новий закон про факторинг та інші теми.
У дайджесті про все детально.
👇👇👇
🚩 Про висновки регіонального економічного огляду МВФ для країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для видання «Економічна правда».
🚩 Чому НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5% та як НБУ діятиме далі розповів Андрій Пишний під час пресбрифінгу з оголошення монетарних рішень.
🚩 Як монетарні умови впливають на кредитування, якою буде валютно-курсова політика НБУ та які очікування щодо подальшої міжнародної фінансової підтримки України? На ці та інші питання відповіли Андрій Пишний, його перший заступник Сергій Ніколайчук та заступник Юрій Гелетій під час пресбрифінгу з оголошення монетарних рішень.
🚩 Роль відкритого банкінгу в розвитку нових фінансових сервісів, інновації в цифрових платежах та захист критичної фінансової інфраструктури обговорили заступник Голови НБУ Олексій Шабан, директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін та начальник Управління захисту критичної інфраструктури Роман Проскуровський на конференції «Трансформація та інновації в банківських платежах», організованій Асоціацією українських банків та компанією «Adelie international consulting».
🚩 Про роль НБУ в упровадженні принципів ESG у фінансовому секторі з огляду на пришвидшення євроінтеграційних процесів та потребу ефективного виконання банками і небанківськими фінансовими установами ключової функції з підтримки економіки розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час дискусії на Міжнародній конференції з відповідального ведення бізнесу.
🚩 Як новий закон про факторинг змінить доступ до фінансових ресурсів для малого та середнього бізнесу розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук на конференції ЄБРР «Факторинг та фінансування ланцюгів поставок у Центральній Азії».
💡Цього тижня експерти НБУ говорили про монетарні рішення, інновації в цифрових платежах, упровадження ESG у фінансовому секторі, новий закон про факторинг та інші теми.
У дайджесті про все детально.
👇👇👇
🚩 Про висновки регіонального економічного огляду МВФ для країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для видання «Економічна правда».
🚩 Чому НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5% та як НБУ діятиме далі розповів Андрій Пишний під час пресбрифінгу з оголошення монетарних рішень.
🚩 Як монетарні умови впливають на кредитування, якою буде валютно-курсова політика НБУ та які очікування щодо подальшої міжнародної фінансової підтримки України? На ці та інші питання відповіли Андрій Пишний, його перший заступник Сергій Ніколайчук та заступник Юрій Гелетій під час пресбрифінгу з оголошення монетарних рішень.
🚩 Роль відкритого банкінгу в розвитку нових фінансових сервісів, інновації в цифрових платежах та захист критичної фінансової інфраструктури обговорили заступник Голови НБУ Олексій Шабан, директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін та начальник Управління захисту критичної інфраструктури Роман Проскуровський на конференції «Трансформація та інновації в банківських платежах», організованій Асоціацією українських банків та компанією «Adelie international consulting».
🚩 Про роль НБУ в упровадженні принципів ESG у фінансовому секторі з огляду на пришвидшення євроінтеграційних процесів та потребу ефективного виконання банками і небанківськими фінансовими установами ключової функції з підтримки економіки розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час дискусії на Міжнародній конференції з відповідального ведення бізнесу.
🚩 Як новий закон про факторинг змінить доступ до фінансових ресурсів для малого та середнього бізнесу розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук на конференції ЄБРР «Факторинг та фінансування ланцюгів поставок у Центральній Азії».
❤4👍1
🏘 Іпотека в серпні
Банки України в серпні видали 789 іпотечних кредитів на загальну суму 1,4 млрд грн.
☝️Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.
Коротко про результати опитування:
▪️480 кредитів на суму 889,8 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 136 на 267,3 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;
▪️309 кредитів на 543,6 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;
▪️середньозважена ефективна ставка становила 8,13% річних на первинному ринку та 8,99% на вторинному ринку;
▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів скоротилася до 12%.
➡️ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у серпні видано:
▪️у Київській області (249 договорів на загальну суму 457,2 млн грн, або 31,9% від загального обсягу);
▪️у місті Києві (125 договорів на 280,7 млн грн);
▪️у Львівській області (61 договір на 124,5 млн грн);
▪️в Івано-Франківській області (56 договорів на 93,2 млн грн);
▪️у Вінницькій області (48 договорів на 75,7 млн грн).
Під час опитування відповіді надали 39 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 13 банків.
📍Нагадаємо: Рада з фінансової стабільності схвалила Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.
Банки України в серпні видали 789 іпотечних кредитів на загальну суму 1,4 млрд грн.
☝️Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.
Коротко про результати опитування:
▪️480 кредитів на суму 889,8 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 136 на 267,3 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;
▪️309 кредитів на 543,6 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;
▪️середньозважена ефективна ставка становила 8,13% річних на первинному ринку та 8,99% на вторинному ринку;
▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів скоротилася до 12%.
➡️ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у серпні видано:
▪️у Київській області (249 договорів на загальну суму 457,2 млн грн, або 31,9% від загального обсягу);
▪️у місті Києві (125 договорів на 280,7 млн грн);
▪️у Львівській області (61 договір на 124,5 млн грн);
▪️в Івано-Франківській області (56 договорів на 93,2 млн грн);
▪️у Вінницькій області (48 договорів на 75,7 млн грн).
Під час опитування відповіді надали 39 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 13 банків.
📍Нагадаємо: Рада з фінансової стабільності схвалила Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.
👍9❤4
Система BankID НБУ продовжує зміцнювати свої позиції.
Вона залишається надійним сервісом віддаленої ідентифікації для громадян України, забезпечуючи зручний доступ до різних сфер дистанційних послуг.
✅️ Динаміка використання системи
За III квартал 2025 року через систему здійснено 27,7 млн успішних ідентифікацій, що на 17% більше, ніж у попередньому кварталі.
Зростання відбулося за рахунок збільшення кількості успішних електронних ідентифікацій у:
▪️некомерційних абонентів – на 18%;
▪️комерційних абонентів – на 3%.
У некомерційних абонентів найбільша частка ідентифікацій у ІІІ кварталі припадала на державні онлайн-портали, зокрема:
▪️17,6 млн ідентифікацій (64% від загальної кількості) – через ID.GOV.UA. Це на 20% більше, ніж у II кварталі цього року. Cеред них 6,2 млн – для отримання послуг МВС (+56%), 3,9 млн – послуги Пенсійного фонду України (+26%), 2,5 млн – для підписання петицій та звернень до органів влади;
▪️5,5 млн ідентифікацій – у мобільному застосунку Резерв+ (+18%);
▪️2,6 млн – у застосунку Дія (+10%).
➡️ Також у 10 разів зросла кількість трансакцій в освітньому застосунку Мрія та у III кварталі становила 91 тис. ідентифікацій.
✅️ Нові учасники системи
У III кварталі 2025 року до системи приєдналися нові надавачі послуг, серед яких:
▪️сервіс, що надає працівникам доступ до фактично зароблених коштів (зарплата на вимогу);
▪️сервіс для публікації оголошень про оренду чи продаж власного нерухомого майна;
▪️фінансова компанія з онлайн-кредитування.
➡️ Станом на кінець вересня 2025 року Система BankID НБУ об’єднувала 39 банків-ідентифікаторів та 108 абонентів – надавачів послуг.
Також у вересні оптимізовано міжабонентські тарифи. Мета змін – зробити участь у системі привабливішою для нових сегментів бізнесу та сприяти створенню нових цифрових продуктів.
Оновлена тарифна модель дає змогу абонентам ‒ надавачам послуг оптимізувати власні витрати та обрати найзручніші пакети відповідно до обсягів і типів операцій.
Водночас очікується, що банки-ідентифікатори зберігатимуть рівень дохідність завдяки зростанню кількості трансакцій завдяки підключенню нових сервісів і розширенню сфер використання системи.
☝️Такі зміни сприяють збалансованому розвитку ринку цифрової ідентифікації в Україні та розширюють можливості для впровадження інноваційних онлайн-рішень у приватному і державному секторах.
Вона залишається надійним сервісом віддаленої ідентифікації для громадян України, забезпечуючи зручний доступ до різних сфер дистанційних послуг.
✅️ Динаміка використання системи
За III квартал 2025 року через систему здійснено 27,7 млн успішних ідентифікацій, що на 17% більше, ніж у попередньому кварталі.
Зростання відбулося за рахунок збільшення кількості успішних електронних ідентифікацій у:
▪️некомерційних абонентів – на 18%;
▪️комерційних абонентів – на 3%.
У некомерційних абонентів найбільша частка ідентифікацій у ІІІ кварталі припадала на державні онлайн-портали, зокрема:
▪️17,6 млн ідентифікацій (64% від загальної кількості) – через ID.GOV.UA. Це на 20% більше, ніж у II кварталі цього року. Cеред них 6,2 млн – для отримання послуг МВС (+56%), 3,9 млн – послуги Пенсійного фонду України (+26%), 2,5 млн – для підписання петицій та звернень до органів влади;
▪️5,5 млн ідентифікацій – у мобільному застосунку Резерв+ (+18%);
▪️2,6 млн – у застосунку Дія (+10%).
➡️ Також у 10 разів зросла кількість трансакцій в освітньому застосунку Мрія та у III кварталі становила 91 тис. ідентифікацій.
✅️ Нові учасники системи
У III кварталі 2025 року до системи приєдналися нові надавачі послуг, серед яких:
▪️сервіс, що надає працівникам доступ до фактично зароблених коштів (зарплата на вимогу);
▪️сервіс для публікації оголошень про оренду чи продаж власного нерухомого майна;
▪️фінансова компанія з онлайн-кредитування.
➡️ Станом на кінець вересня 2025 року Система BankID НБУ об’єднувала 39 банків-ідентифікаторів та 108 абонентів – надавачів послуг.
Також у вересні оптимізовано міжабонентські тарифи. Мета змін – зробити участь у системі привабливішою для нових сегментів бізнесу та сприяти створенню нових цифрових продуктів.
Оновлена тарифна модель дає змогу абонентам ‒ надавачам послуг оптимізувати власні витрати та обрати найзручніші пакети відповідно до обсягів і типів операцій.
Водночас очікується, що банки-ідентифікатори зберігатимуть рівень дохідність завдяки зростанню кількості трансакцій завдяки підключенню нових сервісів і розширенню сфер використання системи.
☝️Такі зміни сприяють збалансованому розвитку ринку цифрової ідентифікації в Україні та розширюють можливості для впровадження інноваційних онлайн-рішень у приватному і державному секторах.
👍16❤8👎1
💫 Національний банк вдруге проводить Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності.
📆 Пройти онлайн-тест можна безплатно на освітньому сайті «Гаразд» з 31 жовтня до 7 листопада.
☝️Тест містить 20 практичних кейсів про повсякденні фінансові ситуації – від планування бюджету та заощаджень до користування фінансовими послугами та захисту від платіжного шахрайства.
Після проходження кожен учасник отримає персональні рекомендації й матеріали, які допоможуть покращити фінансові знання.
💬 «Минулого року ми вперше запропонували українцям пройти своєрідний «чекап» фінансових знань і ця ініціатива отримала надзвичайно позитивний відгук. Ми закладаємо в неї особливий сенс: йдеться не про «оцінки» чи «бали», важливіше – побачити свої сильні сторони та сфери для розвитку в особистих фінансах. Фактично, це тренажер реальних фінансових рішень. Тут можна безпечно помилитися, щоб у житті діяти впевнено та раціонально», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.
Тестування можуть пройти усі охочі, але питання тесту більше орієнтовані на аудиторію студентів, доросле населення та людей старшого віку.
🟢 Проведіть свій «фінансовий чекап» просто зараз: https://harazd.bank.gov.ua/tests/test/general-test
📍 Детальніше про Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності – за посиланням.
📆 Пройти онлайн-тест можна безплатно на освітньому сайті «Гаразд» з 31 жовтня до 7 листопада.
☝️Тест містить 20 практичних кейсів про повсякденні фінансові ситуації – від планування бюджету та заощаджень до користування фінансовими послугами та захисту від платіжного шахрайства.
Після проходження кожен учасник отримає персональні рекомендації й матеріали, які допоможуть покращити фінансові знання.
💬 «Минулого року ми вперше запропонували українцям пройти своєрідний «чекап» фінансових знань і ця ініціатива отримала надзвичайно позитивний відгук. Ми закладаємо в неї особливий сенс: йдеться не про «оцінки» чи «бали», важливіше – побачити свої сильні сторони та сфери для розвитку в особистих фінансах. Фактично, це тренажер реальних фінансових рішень. Тут можна безпечно помилитися, щоб у житті діяти впевнено та раціонально», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.
Тестування можуть пройти усі охочі, але питання тесту більше орієнтовані на аудиторію студентів, доросле населення та людей старшого віку.
🟢 Проведіть свій «фінансовий чекап» просто зараз: https://harazd.bank.gov.ua/tests/test/general-test
📍 Детальніше про Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності – за посиланням.
❤10👍3🔥3👎1
📊 5 висновків жовтневого Інфляційного звіту з оновленим прогнозом НБУ на 2025‒2027 роки.
1️⃣ Інфляція поступово знижуватиметься
Її сповільненню найближчими місяцями посприяє висока пропозиція продовольства.
Водночас тиск на ціни зберігатиметься через значні витрати бізнесу, зокрема на енергоресурси й оплату праці, та поступове підвищення адміністративно-регульованих цін.
Інфляційний прогноз НБУ: 9,2% у 2025 році, 6,6% у 2026 році та 5% у 2027-му. Зниженню інфляції також сприятимуть заходи монетарної політики НБУ, спрямовані на збереження інтересу населення до гривневих інструментів для заощаджень і стійкості валютного ринку.
2️⃣ Відновлення економіки залишатиметься стриманим через наслідки війни.
За прогнозом НБУ, у 2025 році реальний ВВП зросте на 1,9%, а в наступному році – на 2%. Надалі очікується помірне пришвидшення економічного відновлення до 2,8% у 2027 році за рахунок нарощування врожаїв та збільшення інвестицій у відбудову та оборонний комплекс.
3️⃣ Міжнародна допомога буде достатньою, щоб фінансувати дефіцит бюджету без емісії.
НБУ очікує 51,5 млрд дол. США зовнішньої допомоги в цьому році, понад 45 млрд дол. США в наступному та 39 млрд дол. США у 2027-му.
Це також дасть змогу підтримувати міжнародні резерви на достатньому рівні для збереження стійкості валютного ринку. Очікується, що наприкінці цього року резерви зростуть до 53,6 млрд дол. США.
4️⃣ Стійкий попит на робітників підтримає зниження безробіття та зростання зарплат.
Ситуація з пошуком працівників дещо поліпшилася, однак залишалася напруженою. Ураховуючи високий попит на робітників, прогнозується, що безробіття поступово знижуватиметься – до близько 9% у 2027 році.
Реальні зарплати (в яких уже враховано інфляцію) у 2025 році зростуть на близько 6%, а у 2026-2027 роках – на 4-5% щороку.
5️⃣ Прогноз НБУ ґрунтується на припущенні про поступову нормалізацію економічних умов на прогнозному горизонті (у 2025‒2027 роках).
Він ураховує наслідки зростання інтенсивності обстрілів та руйнувань, додаткове збільшення видатків на оборону в 2025 році, а також потреби в значних обсягах зовнішнього фінансування.
☝️Як завжди, цікавий бонус до Інфляційного звіту – тематичні вставки.
Цього разу проаналізували регіональні особливості інфляції, а також причини розширення дефіциту поточного рахунку та зовнішню стійкість економіки України.
📍Детальніше про висновки.
📍Читати Інфляційний звіт.
1️⃣ Інфляція поступово знижуватиметься
Її сповільненню найближчими місяцями посприяє висока пропозиція продовольства.
Водночас тиск на ціни зберігатиметься через значні витрати бізнесу, зокрема на енергоресурси й оплату праці, та поступове підвищення адміністративно-регульованих цін.
Інфляційний прогноз НБУ: 9,2% у 2025 році, 6,6% у 2026 році та 5% у 2027-му. Зниженню інфляції також сприятимуть заходи монетарної політики НБУ, спрямовані на збереження інтересу населення до гривневих інструментів для заощаджень і стійкості валютного ринку.
2️⃣ Відновлення економіки залишатиметься стриманим через наслідки війни.
За прогнозом НБУ, у 2025 році реальний ВВП зросте на 1,9%, а в наступному році – на 2%. Надалі очікується помірне пришвидшення економічного відновлення до 2,8% у 2027 році за рахунок нарощування врожаїв та збільшення інвестицій у відбудову та оборонний комплекс.
3️⃣ Міжнародна допомога буде достатньою, щоб фінансувати дефіцит бюджету без емісії.
НБУ очікує 51,5 млрд дол. США зовнішньої допомоги в цьому році, понад 45 млрд дол. США в наступному та 39 млрд дол. США у 2027-му.
Це також дасть змогу підтримувати міжнародні резерви на достатньому рівні для збереження стійкості валютного ринку. Очікується, що наприкінці цього року резерви зростуть до 53,6 млрд дол. США.
4️⃣ Стійкий попит на робітників підтримає зниження безробіття та зростання зарплат.
Ситуація з пошуком працівників дещо поліпшилася, однак залишалася напруженою. Ураховуючи високий попит на робітників, прогнозується, що безробіття поступово знижуватиметься – до близько 9% у 2027 році.
Реальні зарплати (в яких уже враховано інфляцію) у 2025 році зростуть на близько 6%, а у 2026-2027 роках – на 4-5% щороку.
5️⃣ Прогноз НБУ ґрунтується на припущенні про поступову нормалізацію економічних умов на прогнозному горизонті (у 2025‒2027 роках).
Він ураховує наслідки зростання інтенсивності обстрілів та руйнувань, додаткове збільшення видатків на оборону в 2025 році, а також потреби в значних обсягах зовнішнього фінансування.
☝️Як завжди, цікавий бонус до Інфляційного звіту – тематичні вставки.
Цього разу проаналізували регіональні особливості інфляції, а також причини розширення дефіциту поточного рахунку та зовнішню стійкість економіки України.
📍Детальніше про висновки.
📍Читати Інфляційний звіт.
❤13👍4👎1🔥1
#ГолосНБУ
Свіжий дайджест тем, які цього тижня коментували спікери Національного банку.
Коротко про головне.
🚩 Голова НБУ Андрій Пишний взяв участь у форумі Forbes Banker. Він окреслив перспективи за кількома напрямами – макроекономічна ситуація, фінансове регулювання, у тому числі з урахуванням євроінтеграції, розвиток інновацій та штучного інтелекту у фінансовому секторі. Читайте про це детальніше.
🚩 Національний банк у жовтні зберіг облікову ставку на рівні 15,5% річних, щоб утримати привабливість заощаджень у гривні та знизити інфляцію до цілі 5% на горизонті політики. Про аргументацію такого рішення та оновлений прогноз розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час Ukrainian CFO Forum.
🚩 НБУ проводить Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності. До 7 листопада кожен охочий може пройти безплатне онлайн-тестування на сайті «Гаразд» і дізнатися, наскільки впевнено орієнтується у світі грошей. Голова НБУ Андрій Пишний в ефірі телемарафону «Єдині новини» розповів детальніше.
🚩 Представники Національного банку долучилися до серії освітніх заходів Асоціації українських банків з організації корпоративного управління у фінансових установах. Детальніше.
🚩 Про ключові новації нового закону про факторинг розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук під час Pro Collection Conference: Talk & Network.
🚩 Цього тижня відбулася лекція першого заступника Голови НБУ Сергія Ніколайчука для студентів Київської школи економіки. Він розповів про еволюцію монетарної політики в Україні за останні десять років: від упровадження режиму інфляційного таргетування (ІТ) до змін в умовах повномасштабного вторгнення. Короткий конспект лекції.
Свіжий дайджест тем, які цього тижня коментували спікери Національного банку.
Коротко про головне.
🚩 Голова НБУ Андрій Пишний взяв участь у форумі Forbes Banker. Він окреслив перспективи за кількома напрямами – макроекономічна ситуація, фінансове регулювання, у тому числі з урахуванням євроінтеграції, розвиток інновацій та штучного інтелекту у фінансовому секторі. Читайте про це детальніше.
🚩 Національний банк у жовтні зберіг облікову ставку на рівні 15,5% річних, щоб утримати привабливість заощаджень у гривні та знизити інфляцію до цілі 5% на горизонті політики. Про аргументацію такого рішення та оновлений прогноз розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час Ukrainian CFO Forum.
🚩 НБУ проводить Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності. До 7 листопада кожен охочий може пройти безплатне онлайн-тестування на сайті «Гаразд» і дізнатися, наскільки впевнено орієнтується у світі грошей. Голова НБУ Андрій Пишний в ефірі телемарафону «Єдині новини» розповів детальніше.
🚩 Представники Національного банку долучилися до серії освітніх заходів Асоціації українських банків з організації корпоративного управління у фінансових установах. Детальніше.
🚩 Про ключові новації нового закону про факторинг розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук під час Pro Collection Conference: Talk & Network.
🚩 Цього тижня відбулася лекція першого заступника Голови НБУ Сергія Ніколайчука для студентів Київської школи економіки. Він розповів про еволюцію монетарної політики в Україні за останні десять років: від упровадження режиму інфляційного таргетування (ІТ) до змін в умовах повномасштабного вторгнення. Короткий конспект лекції.
👍6👎2❤1
🟢 У жовтні Правління НБУ вирішило залишити облікову ставку незмінною – на рівні 15,5%.
Цьому рішенню передувала дискусія на засіданні Комітету з монетарної політики (КМП), до складу якого входить як керівництво Національного банку, так і директори профільних департаментів.
☝️На 11 день після оголошення рішення традиційно публікуємо підсумки цієї дискусії.
💬 Шестеро членів КМП висловилися за збереження облікової ставки на рівні 15,5% у жовтні.
На їхню думку, з моменту вересневого засідання КМП розподіл ризиків для інфляції помітно погіршився. Так, вищий енергодефіцит та збільшення дефіциту бюджету з високою ймовірністю можуть посилити ціновий тиск. Ураховуючи ще й підвищені інфляційні очікування, НБУ наразі доцільно дещо відтермінувати початок циклу зниження облікової ставки, щоб підтримати стійке сповільнення інфляції до цілі 5% на горизонті політики.
💬 Четверо членів КМП висловилися за зниження облікової ставки до 15% у жовтні.
Ці учасники дискусії вважають, що ризики для подальшої інфляційної динаміки залишаються відносно збалансованими, ураховуючи стрімкіше, ніж очікувалося, сповільнення інфляції та подальший прогрес у перемовинах щодо фінансування на наступні роки.
Тож обережне пом’якшення монетарних умов не створить загроз для руху інфляції до цілі та водночас підтримає відновлення економіки, темпи якого переглянуті донизу в оновленому прогнозі НБУ.
📊 Думки членів КМП щодо подальшої траєкторії облікової ставки розділилися.
💬 П’ятеро з них вважать, що НБУ зможе розпочати зниження облікової ставки не раніше січня 2026 року.
На їхню думку, значні бюджетні видатки, що очікуються наприкінці року, разом із ускладненням ситуації в енергосекторі обмежуватимуть простір для пом’якшення політики щонайменше найближчими місяцями.
💬 Натомість п’ятеро інших членів КМП припускають можливість зниження облікової ставки вже наприкінці цього року в разі подальшого стійкого сповільнення інфляції та поліпшення інфляційних очікувань.
Важливою передумовою такого рішення має бути прогрес щодо нової програми з МВФ, а також стосовно репараційної позики на основі знерухомлених російських активів.
🗓️ Попри розбіжності в думках щодо початку циклу зниження ставки, учасники дискусії мають близькі оцінки стосовно простору для пом’якшення процентної політики у 2026 році. Переважна більшість із них очікують облікову ставку в межах 12,5% - 13,5% наприкінці наступного року. Лише один член КМП бачить можливості для її суттєвішого зниження.
ℹ️ Детальні підсумки КМП вже на сайті НБУ.
Цьому рішенню передувала дискусія на засіданні Комітету з монетарної політики (КМП), до складу якого входить як керівництво Національного банку, так і директори профільних департаментів.
☝️На 11 день після оголошення рішення традиційно публікуємо підсумки цієї дискусії.
💬 Шестеро членів КМП висловилися за збереження облікової ставки на рівні 15,5% у жовтні.
На їхню думку, з моменту вересневого засідання КМП розподіл ризиків для інфляції помітно погіршився. Так, вищий енергодефіцит та збільшення дефіциту бюджету з високою ймовірністю можуть посилити ціновий тиск. Ураховуючи ще й підвищені інфляційні очікування, НБУ наразі доцільно дещо відтермінувати початок циклу зниження облікової ставки, щоб підтримати стійке сповільнення інфляції до цілі 5% на горизонті політики.
💬 Четверо членів КМП висловилися за зниження облікової ставки до 15% у жовтні.
Ці учасники дискусії вважають, що ризики для подальшої інфляційної динаміки залишаються відносно збалансованими, ураховуючи стрімкіше, ніж очікувалося, сповільнення інфляції та подальший прогрес у перемовинах щодо фінансування на наступні роки.
Тож обережне пом’якшення монетарних умов не створить загроз для руху інфляції до цілі та водночас підтримає відновлення економіки, темпи якого переглянуті донизу в оновленому прогнозі НБУ.
📊 Думки членів КМП щодо подальшої траєкторії облікової ставки розділилися.
💬 П’ятеро з них вважать, що НБУ зможе розпочати зниження облікової ставки не раніше січня 2026 року.
На їхню думку, значні бюджетні видатки, що очікуються наприкінці року, разом із ускладненням ситуації в енергосекторі обмежуватимуть простір для пом’якшення політики щонайменше найближчими місяцями.
💬 Натомість п’ятеро інших членів КМП припускають можливість зниження облікової ставки вже наприкінці цього року в разі подальшого стійкого сповільнення інфляції та поліпшення інфляційних очікувань.
Важливою передумовою такого рішення має бути прогрес щодо нової програми з МВФ, а також стосовно репараційної позики на основі знерухомлених російських активів.
🗓️ Попри розбіжності в думках щодо початку циклу зниження ставки, учасники дискусії мають близькі оцінки стосовно простору для пом’якшення процентної політики у 2026 році. Переважна більшість із них очікують облікову ставку в межах 12,5% - 13,5% наприкінці наступного року. Лише один член КМП бачить можливості для її суттєвішого зниження.
ℹ️ Детальні підсумки КМП вже на сайті НБУ.
❤10👍4
💡Традиційно поповнюємо новою пам’ятною монетою вашу улюблену серію “Східний календар”.
За китайською астрологією 2026 рік пройде під знаком Вогняного (Червоного) Коня.
🎠 Тож наша монета “Рік Коня” присвячена саме цьому символу.
Кінь – сьомий знак східного календаря, що уособлює активність, життєлюбство, незалежність, витривалість і цілеспрямованість. А ще – динаміку, рішучість і прагнення до свободи.
Розповідаємо про нову цікавинку, присвячену символу наступного року.
👇👇👇
🟢 Про дизайн монети
➡️ На реверсі зображено стилізований символ східного календаря 2026 року – коня на тлі підкови.
Підкова символізує удачу та захист, яких ми зичимо українським захисникам та захисницям.
Під цим зображенням розміщено три крапки – символ продовження боротьби.
Грива коня передає динаміку руху “за вітром” або “проти вітру” – це метафора внутрішньої сили, спротиву та прагнення до свободи.
➡️ На аверсі по колу зображені 12 символів східного календаря, в центрі кола – стилізований годинник зі стрілкою, що вказує на головуючий у 2026 році знак китайського зодіаку.
Дизайн монети створила художниця Марина Куц, скульптор – Володимир Атаманчук.
☝️Про продаж монети
Пам’ятна монета “Рік Коня” вводиться в обіг 03 листопада 2025 року.
Її номінал 5 гривень. Тираж – 80 тисяч штук у сувенірній упаковці.
Придбати пам’ятну монету “Рік Коня” можна буде в інтернет-магазині НБУ з 04 листопада.
Крім того, монета реалізовуватиметься і банками-дистриб’юторами (перелік є на нашому сайті) e міру відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ.
📆 Про початок реалізації та точки продажу дізнавайтеся на їхніх офіційних сайтах.
За китайською астрологією 2026 рік пройде під знаком Вогняного (Червоного) Коня.
🎠 Тож наша монета “Рік Коня” присвячена саме цьому символу.
Кінь – сьомий знак східного календаря, що уособлює активність, життєлюбство, незалежність, витривалість і цілеспрямованість. А ще – динаміку, рішучість і прагнення до свободи.
Розповідаємо про нову цікавинку, присвячену символу наступного року.
👇👇👇
🟢 Про дизайн монети
➡️ На реверсі зображено стилізований символ східного календаря 2026 року – коня на тлі підкови.
Підкова символізує удачу та захист, яких ми зичимо українським захисникам та захисницям.
Під цим зображенням розміщено три крапки – символ продовження боротьби.
Грива коня передає динаміку руху “за вітром” або “проти вітру” – це метафора внутрішньої сили, спротиву та прагнення до свободи.
➡️ На аверсі по колу зображені 12 символів східного календаря, в центрі кола – стилізований годинник зі стрілкою, що вказує на головуючий у 2026 році знак китайського зодіаку.
Дизайн монети створила художниця Марина Куц, скульптор – Володимир Атаманчук.
☝️Про продаж монети
Пам’ятна монета “Рік Коня” вводиться в обіг 03 листопада 2025 року.
Її номінал 5 гривень. Тираж – 80 тисяч штук у сувенірній упаковці.
Придбати пам’ятну монету “Рік Коня” можна буде в інтернет-магазині НБУ з 04 листопада.
Крім того, монета реалізовуватиметься і банками-дистриб’юторами (перелік є на нашому сайті) e міру відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ.
📆 Про початок реалізації та точки продажу дізнавайтеся на їхніх офіційних сайтах.
👍21❤19👎2😢1
🤝 НБУ тримає зв’язок із бізнесом.
Минулого тижня наші експерти провели чергову зустріч із керівниками підприємств України, які беруть участь в опитуваннях Національного банку.
✅ Захід зібрав 129 представників 120 підприємств майже усіх видів діяльності та переважної більшості регіонів України. Його програма традиційно охопила широке коло питань, зокрема:
▪️огляд поточного стану економіки та оновлений макропрогноз НБУ;
▪️монетарну та валютно-курсову політику;
▪️трек міжнародної співпраці;
▪️поступ валютної лібералізації;
▪️страхування воєнних ризиків.
Також під час зустрічі представники Національного банку – фахівці департаментів статистики та звітності, монетарної політики та економічного аналізу, фінансової стабільності, відкритих ринків, методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ та фінансового моніторингу – надали детальні відповіді на численні запитання представників бізнес-спільноти.
💬 “Традиційно дякуємо бізнесу за участь в опитуваннях НБУ. Це дуже цінне джерело інформації, яке ми використовуємо під час обговорення рішень з монетарної політики та з інших сфер діяльності Національного банку“, – зазначив перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук.
➡️ Детальніше про підсумки зустрічі – за посиланням.
Минулого тижня наші експерти провели чергову зустріч із керівниками підприємств України, які беруть участь в опитуваннях Національного банку.
✅ Захід зібрав 129 представників 120 підприємств майже усіх видів діяльності та переважної більшості регіонів України. Його програма традиційно охопила широке коло питань, зокрема:
▪️огляд поточного стану економіки та оновлений макропрогноз НБУ;
▪️монетарну та валютно-курсову політику;
▪️трек міжнародної співпраці;
▪️поступ валютної лібералізації;
▪️страхування воєнних ризиків.
Також під час зустрічі представники Національного банку – фахівці департаментів статистики та звітності, монетарної політики та економічного аналізу, фінансової стабільності, відкритих ринків, методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ та фінансового моніторингу – надали детальні відповіді на численні запитання представників бізнес-спільноти.
💬 “Традиційно дякуємо бізнесу за участь в опитуваннях НБУ. Це дуже цінне джерело інформації, яке ми використовуємо під час обговорення рішень з монетарної політики та з інших сфер діяльності Національного банку“, – зазначив перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук.
➡️ Детальніше про підсумки зустрічі – за посиланням.
👍4❤2
📊 Бізнес зберіг позитивні оцінки ділової активності.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У жовтні 2025 року ІОДА становив 50.3 порівняно з 50.4 у вересні 2025 року та був вищий за рівень у жовтні 2024 року (49.4).
☝️Збереженню оптимістичних настроїв сприяли:
▪️надходження міжнародної фінансової підтримки;
▪️стійкий споживчий попит;
▪️бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та будівництва доріг;
▪️сповільнення темпів інфляції;
▪️забезпечення стійкої ситуації на валютному ринку.
🚩 Натомість економічну активність підприємств стримували:
▪️зростання інтенсивності обстрілів;
▪️руйнувань енергетичної інфраструктури, логістики та виробництв;
▪️енергодефіцит;
▪️значні витрати бізнесу на відновлення, оплату праці та енергоресурси;
▪️збереження дефіциту робочої сили.
Детальніше про очікування бізнесу.
⬇️⬇️⬇️
🟢 Підприємства торгівлі восьмий місяць поспіль зберігають позитивні і другий поспіль – найоптимістичніші серед усіх респондентів оцінки щодо своєї економічної діяльності завдяки надходженню достатньої пропозиції товарів від нового врожаю, жвавому споживчому попиту і сповільненню інфляції: секторальний індекс у жовтні зріс до 54.3 (у вересні – 54.0).
🟢 Підприємства будівництва також поліпшили свої оцінки, зважаючи на бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та будівництво доріг, пожвавлення житлового будівництва, а також сезонний чинник: секторальний індекс – 53.3 (у вересні – 50.0).
🟢 Підприємства промисловості були стриманіші щодо результатів своєї діяльності, зважаючи на подальше руйнування виробничих потужностей, високі витрати на відновлення, оплату праці й енергоресурси, а також енергодефіцит: секторальний індекс – 48.8 порівняно (у вересні – 49.1).
🟢 Підприємства сфери послуг також стриманіше оцінили свої економічні перспективи з огляду на руйнування залізничної інфраструктури, ускладнення та здорожчання логістики, збереження дефіциту кваліфікованих кадрів: секторальний індекс – 48.7 (у вересні – 49.4).
Підприємства промисловості, будівництва та торгівлі очікували на сповільнення темпів зростання цін постачальників і зберегли високі оцінки щодо тарифів на власні продукцію / послуги. Натомість підприємства сфери послуг були налаштовані на здорожчання цін на власні послуги на тлі очікуваного пришвидшення темпів зростання закупівельних цін.
Ситуація на ринку праці дещо пом’якшилася. Респонденти будівництва та торгівлі очікували на збільшення загальної чисельності працівників. Проте у промисловості та секторі послуг і надалі очікувалося скорочення персоналу, найсуттєвіше – у промисловості.
ℹ️ Більше даних про результати опитування – за посиланням.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У жовтні 2025 року ІОДА становив 50.3 порівняно з 50.4 у вересні 2025 року та був вищий за рівень у жовтні 2024 року (49.4).
☝️Збереженню оптимістичних настроїв сприяли:
▪️надходження міжнародної фінансової підтримки;
▪️стійкий споживчий попит;
▪️бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та будівництва доріг;
▪️сповільнення темпів інфляції;
▪️забезпечення стійкої ситуації на валютному ринку.
🚩 Натомість економічну активність підприємств стримували:
▪️зростання інтенсивності обстрілів;
▪️руйнувань енергетичної інфраструктури, логістики та виробництв;
▪️енергодефіцит;
▪️значні витрати бізнесу на відновлення, оплату праці та енергоресурси;
▪️збереження дефіциту робочої сили.
Детальніше про очікування бізнесу.
⬇️⬇️⬇️
🟢 Підприємства торгівлі восьмий місяць поспіль зберігають позитивні і другий поспіль – найоптимістичніші серед усіх респондентів оцінки щодо своєї економічної діяльності завдяки надходженню достатньої пропозиції товарів від нового врожаю, жвавому споживчому попиту і сповільненню інфляції: секторальний індекс у жовтні зріс до 54.3 (у вересні – 54.0).
🟢 Підприємства будівництва також поліпшили свої оцінки, зважаючи на бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та будівництво доріг, пожвавлення житлового будівництва, а також сезонний чинник: секторальний індекс – 53.3 (у вересні – 50.0).
🟢 Підприємства промисловості були стриманіші щодо результатів своєї діяльності, зважаючи на подальше руйнування виробничих потужностей, високі витрати на відновлення, оплату праці й енергоресурси, а також енергодефіцит: секторальний індекс – 48.8 порівняно (у вересні – 49.1).
🟢 Підприємства сфери послуг також стриманіше оцінили свої економічні перспективи з огляду на руйнування залізничної інфраструктури, ускладнення та здорожчання логістики, збереження дефіциту кваліфікованих кадрів: секторальний індекс – 48.7 (у вересні – 49.4).
Підприємства промисловості, будівництва та торгівлі очікували на сповільнення темпів зростання цін постачальників і зберегли високі оцінки щодо тарифів на власні продукцію / послуги. Натомість підприємства сфери послуг були налаштовані на здорожчання цін на власні послуги на тлі очікуваного пришвидшення темпів зростання закупівельних цін.
Ситуація на ринку праці дещо пом’якшилася. Респонденти будівництва та торгівлі очікували на збільшення загальної чисельності працівників. Проте у промисловості та секторі послуг і надалі очікувалося скорочення персоналу, найсуттєвіше – у промисловості.
ℹ️ Більше даних про результати опитування – за посиланням.
❤6👍4
📉 Частка NPL у банківському секторі продовжує скорочуватися.
Станом на 01 жовтня 2025 року вона сягнула мінімального за останнє десятиліття рівня – 25,0%.
Це на 5,3 в. п. нижче показника на початок року та на 1,6 в. п. нижче показника березня 2022 року.
☝️Визначальним фактором скорочення частки NPL у січні – вересні 2025 року стало зростання обсягу нових кредитів ліпшої якості. Зменшенню частки NPL також сприяло їхнє списання.
Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі за цей період зріс на 182,2 млрд грн, або на 14,0%, до 1,480 трлн грн. Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився на 22,6 млрд грн, або на 5,7%, до 370,6 млрд грн.
⬇️ Частка NPL фізичних осіб за дев’ять місяців 2025 року знизилася на 2,7 в. п. до 12,8%, бізнесу – на 6,5 в. п. до 32,5%.
Скорочення частки NPL зафіксовано в усіх групах банків.
📌 Детальніше – за посиланням.
Станом на 01 жовтня 2025 року вона сягнула мінімального за останнє десятиліття рівня – 25,0%.
Це на 5,3 в. п. нижче показника на початок року та на 1,6 в. п. нижче показника березня 2022 року.
☝️Визначальним фактором скорочення частки NPL у січні – вересні 2025 року стало зростання обсягу нових кредитів ліпшої якості. Зменшенню частки NPL також сприяло їхнє списання.
Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі за цей період зріс на 182,2 млрд грн, або на 14,0%, до 1,480 трлн грн. Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився на 22,6 млрд грн, або на 5,7%, до 370,6 млрд грн.
⬇️ Частка NPL фізичних осіб за дев’ять місяців 2025 року знизилася на 2,7 в. п. до 12,8%, бізнесу – на 6,5 в. п. до 32,5%.
Скорочення частки NPL зафіксовано в усіх групах банків.
📌 Детальніше – за посиланням.
👍7❤3
💫 У Всесвітній день заощаджень ми провели масштабну освітню подію – конференцію «FinLit Forum: Фінансова грамотність – спільна місія фінансового ринку».
Захід об’єднав представників державних і фінансових установ: банків, страхових компаній, їх асоціацій, які вже працюють над розвитком фінансової культури.
Відкрив конференцію Голова НБУ Андрій Пишний.
💬 «Про потребу розвивати фінансову грамотність дедалі частіше говорять на зустрічах у МВФ, ЄЦБ, Світовому банку. Це питання вже давно на порядку денному багатьох центральних банків: понад 80 країн мають стратегії розвитку фінансової грамотності та успішно їх реалізовують.
Україна – серед них. Торік ми також затвердили Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року і впевнено рухаємося до нашої мети — щоб кожен громадянин України вмів приймати зважені фінансові рішення, які сприятимуть його фінансовій стійкості та зростанню добробуту», — наголосив він.
✅ Національний банк України представив державну політику у сфері підвищення фінансової грамотності, зокрема Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року та Рамку фінансових компетентностей для дорослих і дітей:
▪️обговорили дослідження рівня фінансової грамотності дорослих та дітей;
▪️презентували вже реалізовані Національним банком проєкти: інформаційні кампанії, впровадження предмета «Підприємництво і фінансова грамотність» у школах, можливості для розвитку фінансової грамотності з сайтом «Гаразд» та проєкти Музею грошей НБУ;
▪️визначили проблемні теми та аудиторії, які потребують особливої уваги;
▪️учасники ринку поділилися власним досвідом про те, як бізнес може долучатися до розвитку фінансової грамотності населення.
Форум став майданчиком для обміну ідеями, партнерства та натхнення.
Дякуємо всім учасникам за активність і спільне прагнення зробити фінансову грамотність частиною ДНК учасників фінансового ринку.
Захід об’єднав представників державних і фінансових установ: банків, страхових компаній, їх асоціацій, які вже працюють над розвитком фінансової культури.
Відкрив конференцію Голова НБУ Андрій Пишний.
💬 «Про потребу розвивати фінансову грамотність дедалі частіше говорять на зустрічах у МВФ, ЄЦБ, Світовому банку. Це питання вже давно на порядку денному багатьох центральних банків: понад 80 країн мають стратегії розвитку фінансової грамотності та успішно їх реалізовують.
Україна – серед них. Торік ми також затвердили Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року і впевнено рухаємося до нашої мети — щоб кожен громадянин України вмів приймати зважені фінансові рішення, які сприятимуть його фінансовій стійкості та зростанню добробуту», — наголосив він.
✅ Національний банк України представив державну політику у сфері підвищення фінансової грамотності, зокрема Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року та Рамку фінансових компетентностей для дорослих і дітей:
▪️обговорили дослідження рівня фінансової грамотності дорослих та дітей;
▪️презентували вже реалізовані Національним банком проєкти: інформаційні кампанії, впровадження предмета «Підприємництво і фінансова грамотність» у школах, можливості для розвитку фінансової грамотності з сайтом «Гаразд» та проєкти Музею грошей НБУ;
▪️визначили проблемні теми та аудиторії, які потребують особливої уваги;
▪️учасники ринку поділилися власним досвідом про те, як бізнес може долучатися до розвитку фінансової грамотності населення.
Форум став майданчиком для обміну ідеями, партнерства та натхнення.
Дякуємо всім учасникам за активність і спільне прагнення зробити фінансову грамотність частиною ДНК учасників фінансового ринку.
❤15👍3
📣 Інформуємо про стан спецрахунку, відкритого НБУ на потреби оборони, станом на 1 листопада.
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становив майже 33,7 млрд грн.
За минулий місяць на нього надійшло понад 34,3 млрд грн.
Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло понад 120,6 млрд грн в еквіваленті.
З цієї суми на потреби оборони перераховано понад 86,8 млрд грн, у жовтні 2025 року – майже 4,6 млрд грн.
👉 Підтримати сили оборони.
📌 Детальніше – за посиланням.
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становив майже 33,7 млрд грн.
За минулий місяць на нього надійшло понад 34,3 млрд грн.
Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло понад 120,6 млрд грн в еквіваленті.
З цієї суми на потреби оборони перераховано понад 86,8 млрд грн, у жовтні 2025 року – майже 4,6 млрд грн.
👉 Підтримати сили оборони.
📌 Детальніше – за посиланням.
❤7👍1
❓Який наразі стан платіжного балансу України та як його правильно діагностувати, щоб сформувати адекватну політику?
Про це Голова НБУ Андрій Пишний розповів у колонці для ІА "Інтерфакс-Україна".
Наведемо кілька важливих тез.
⬇️⬇️⬇️
Станом на вересень за останні 12 місяців дефіцит поточного рахунку досяг рекордних 28 млрд дол. США. Основна причина ‒ перевищення обсягів імпорту порівняно з обсягами експорту.
☝️Підручник у такій ситуації каже, що ситуація є нестійкою, її потрібно збалансувати.
Стандартні інструменти: обмінний курс та скорочення споживання, зокрема через урізання бюджетних видатків.
Така логіка була виправданою для криз платіжного балансу 2008–2009, 2014-2015 років, але зараз в Україні повномасштабна війна, а кризи немає. Україна не "проїдає" міжнародні резерви, а накопичує.
🟢 Макрофінансова система – стійка. Отже, є ширший контекст, зважаючи на який потрібно ставити діагноз економіці, і він звучить так: сьогодні Україна вирішує спільноєвропейські безпекові завдання та отримує для цього ресурси від демократичного світу.
Із початку повномасштабного вторгнення Україна отримала більше 155 млрд дол. США тільки фінансової допомоги. У міжнародній політиці виділення ресурсів завжди переслідує чіткі цілі чи завдання. У нашому випадку – це завдання безпеки, зокрема спільної європейської, яке без України виконати неможливо.
💡Це дає підстави цілком виправдано закладати достатнє міжнародне фінансування як базове припущення (ймовірність реалізації якого перевищує 50%) до прогнозу НБУ і будувати на цій основі рішення щодо політики.
Водночас мати попередньо розроблені плани на випадок "а що, якщо ні?".
У цьому разі одного дефіциту поточного рахунку недостатньо для висновків про вірогідність кризи платіжного балансу навіть за підручником. Так, якщо розглядати кошти на підтримку України як гранти (або інвестиції), що точніше відображає їхню справжню економічну природу, то поточний рахунок буде збалансованим або навіть покаже профіцит.
📰 Дізнавайтеся більше в колонці.
Про це Голова НБУ Андрій Пишний розповів у колонці для ІА "Інтерфакс-Україна".
Наведемо кілька важливих тез.
⬇️⬇️⬇️
Станом на вересень за останні 12 місяців дефіцит поточного рахунку досяг рекордних 28 млрд дол. США. Основна причина ‒ перевищення обсягів імпорту порівняно з обсягами експорту.
☝️Підручник у такій ситуації каже, що ситуація є нестійкою, її потрібно збалансувати.
Стандартні інструменти: обмінний курс та скорочення споживання, зокрема через урізання бюджетних видатків.
Така логіка була виправданою для криз платіжного балансу 2008–2009, 2014-2015 років, але зараз в Україні повномасштабна війна, а кризи немає. Україна не "проїдає" міжнародні резерви, а накопичує.
🟢 Макрофінансова система – стійка. Отже, є ширший контекст, зважаючи на який потрібно ставити діагноз економіці, і він звучить так: сьогодні Україна вирішує спільноєвропейські безпекові завдання та отримує для цього ресурси від демократичного світу.
Із початку повномасштабного вторгнення Україна отримала більше 155 млрд дол. США тільки фінансової допомоги. У міжнародній політиці виділення ресурсів завжди переслідує чіткі цілі чи завдання. У нашому випадку – це завдання безпеки, зокрема спільної європейської, яке без України виконати неможливо.
💡Це дає підстави цілком виправдано закладати достатнє міжнародне фінансування як базове припущення (ймовірність реалізації якого перевищує 50%) до прогнозу НБУ і будувати на цій основі рішення щодо політики.
Водночас мати попередньо розроблені плани на випадок "а що, якщо ні?".
У цьому разі одного дефіциту поточного рахунку недостатньо для висновків про вірогідність кризи платіжного балансу навіть за підручником. Так, якщо розглядати кошти на підтримку України як гранти (або інвестиції), що точніше відображає їхню справжню економічну природу, то поточний рахунок буде збалансованим або навіть покаже профіцит.
📰 Дізнавайтеся більше в колонці.
Інтерфакс-Україна
Платіжний баланс України: вірна діагностика – запорука адекватної політики
Андрій Пишний, Голова Національного банку України
👍9❤4👎2
✅ Станом на 01 жовтня 2025 року сума готівки, що перебувала в обігу в Україні, становила 890,1 млрд гривень.
Це на 67,7 млрд грн, або на 8,2 %, більше, ніж станом на 01 січня 2025 року (822,4 млрд гривень).
Якщо у I кварталі року спостерігалося вилученням готівки з обігу, то у II і III кварталах попит на готівку дещо пожвавився.
☝️Це стала тенденція, що спостерігається майже кожного року та пояснюється сезонністю.
Додатковим фактором збільшення обсягів готівки в обігу у III кварталі стало посилення невизначеності щодо завершення війни та зростання інтенсивності повітряних атак, що можуть призвести до тривалої відсутності електроживлення.
Отже, наводимо цікаві факти про оновлену статистику готівкового обігу станом на 01 жовтня 2025 року ⤵️
▪️У готівковому обігу перебуває 2,6 млрд банкнот на загальну суму 881,0 млрд гривень, а також 15,1 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 8,9 млрд гривень.
▪️На одного жителя України станом на 01 жовтня 2025 року припадало 63 банкноти і 191 платіжна розмінна та обігова монета (станом на 01 січня 2025 року – 63 та 186 шт. відповідно).
▪️Серед банкнот найбільше в обігу – номіналом 500 гривень, найменше – номіналом 50 гривень (26,6% та 4,5% від загальної кількості банкнот в обігу відповідно).
▪️Стосовно монет нагадаємо, що сьогодні в готівковому обігу перебувають розмінні та обігові монети. Обігові монети є чотирьох номіналів: 1, 2, 5 та 10 гривень. Із них найбільше в обігу монет номіналом 1 гривня, найменше – номіналом 10 гривень (4,5% та 2,2% від загальної кількості обігових монет в обігу відповідно).
▪️Щодо розмінних монет нагадаємо, що з 01 жовтня 2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 копійок. Їх частка від загальної кількості в обігу становить 27,4%, водночас вони припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги. Тож їхнє поступове вилучення дасть змогу скоротити витрати держави на виготовлення, оброблення, транспортування та зберігання, а також учасників готівкового обігу – на їх обслуговування в обігу.
▪️Натомість на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі та послуг. Наразі їх частка від загальної кількості в обігу становить 9,1%.
▪️Динаміка обсягів банкнот та монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту за січень – вересень 2025 року припадав на банкноти номіналом 1 000 гривень та монети номіналом 10 гривень. Їх питома вага за загальною кількістю в обігу зросла на 3,6 % та 0,3 % відповідно порівняно з початком цього року.
ℹ️ Докладно вивчити динаміку всіх номіналів монет та банкнот в обігу можна на сайті НБУ.
Це на 67,7 млрд грн, або на 8,2 %, більше, ніж станом на 01 січня 2025 року (822,4 млрд гривень).
Якщо у I кварталі року спостерігалося вилученням готівки з обігу, то у II і III кварталах попит на готівку дещо пожвавився.
☝️Це стала тенденція, що спостерігається майже кожного року та пояснюється сезонністю.
Додатковим фактором збільшення обсягів готівки в обігу у III кварталі стало посилення невизначеності щодо завершення війни та зростання інтенсивності повітряних атак, що можуть призвести до тривалої відсутності електроживлення.
Отже, наводимо цікаві факти про оновлену статистику готівкового обігу станом на 01 жовтня 2025 року ⤵️
▪️У готівковому обігу перебуває 2,6 млрд банкнот на загальну суму 881,0 млрд гривень, а також 15,1 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 8,9 млрд гривень.
▪️На одного жителя України станом на 01 жовтня 2025 року припадало 63 банкноти і 191 платіжна розмінна та обігова монета (станом на 01 січня 2025 року – 63 та 186 шт. відповідно).
▪️Серед банкнот найбільше в обігу – номіналом 500 гривень, найменше – номіналом 50 гривень (26,6% та 4,5% від загальної кількості банкнот в обігу відповідно).
▪️Стосовно монет нагадаємо, що сьогодні в готівковому обігу перебувають розмінні та обігові монети. Обігові монети є чотирьох номіналів: 1, 2, 5 та 10 гривень. Із них найбільше в обігу монет номіналом 1 гривня, найменше – номіналом 10 гривень (4,5% та 2,2% від загальної кількості обігових монет в обігу відповідно).
▪️Щодо розмінних монет нагадаємо, що з 01 жовтня 2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 копійок. Їх частка від загальної кількості в обігу становить 27,4%, водночас вони припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги. Тож їхнє поступове вилучення дасть змогу скоротити витрати держави на виготовлення, оброблення, транспортування та зберігання, а також учасників готівкового обігу – на їх обслуговування в обігу.
▪️Натомість на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі та послуг. Наразі їх частка від загальної кількості в обігу становить 9,1%.
▪️Динаміка обсягів банкнот та монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту за січень – вересень 2025 року припадав на банкноти номіналом 1 000 гривень та монети номіналом 10 гривень. Їх питома вага за загальною кількістю в обігу зросла на 3,6 % та 0,3 % відповідно порівняно з початком цього року.
ℹ️ Докладно вивчити динаміку всіх номіналів монет та банкнот в обігу можна на сайті НБУ.
❤3👍3👎1🤩1
Рада з фінансової стабільності 30 жовтня вчергове зібралася на засідання.
Що обговорювали та яких висновків дійшли?
🟢 Огляд системних ризиків фінансового сектору від НБУ.
Ключовий – перебіг повномасштабної війни, зокрема її стримуючий ефект для економічного зростання через руйнування енергетичної інфраструктури упродовж останніх місяців та виникнення відповідних додаткових бюджетних потреб. Попри ризики, банки нарощують кредитні портфелі, проникнення кредитів в економіку зростає.
🟢 Ризики підвищеного оподаткування банків за підвищеною ставкою 50% у 2026 році.
Члени Ради РФС погодилися як з оцінками того, що фіскальний ефект від такого заходу буде, вірогідно, суттєво нижчим за публічно прокомунікований, так і з переліком ризиків, які створює реалізація цієї ініціативи. Зокрема, це обмеження кредитного та інвестиційного потенціалу банків, критично важливого для подальшої підтримки зростаючих потреб фінансування ключових галузей, передусім енергетики та ВПК.
🟢 Концепція регулювання ринку віртуальних активів.
Обговорили запропонований НБУ розподіл повноважень між регуляторами та етапи запуску ринку й узгодили позиції для подальшого опрацювання відповідного законопроєкту в парламенті.
📍Детальніше ‒ у релізі:
Що обговорювали та яких висновків дійшли?
🟢 Огляд системних ризиків фінансового сектору від НБУ.
Ключовий – перебіг повномасштабної війни, зокрема її стримуючий ефект для економічного зростання через руйнування енергетичної інфраструктури упродовж останніх місяців та виникнення відповідних додаткових бюджетних потреб. Попри ризики, банки нарощують кредитні портфелі, проникнення кредитів в економіку зростає.
🟢 Ризики підвищеного оподаткування банків за підвищеною ставкою 50% у 2026 році.
Члени Ради РФС погодилися як з оцінками того, що фіскальний ефект від такого заходу буде, вірогідно, суттєво нижчим за публічно прокомунікований, так і з переліком ризиків, які створює реалізація цієї ініціативи. Зокрема, це обмеження кредитного та інвестиційного потенціалу банків, критично важливого для подальшої підтримки зростаючих потреб фінансування ключових галузей, передусім енергетики та ВПК.
🟢 Концепція регулювання ринку віртуальних активів.
Обговорили запропонований НБУ розподіл повноважень між регуляторами та етапи запуску ринку й узгодили позиції для подальшого опрацювання відповідного законопроєкту в парламенті.
📍Детальніше ‒ у релізі:
👍3❤1👎1
📊 Статистика Депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП.
Із початку 2025 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах майже 489 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – понад 1 946 млрд грн.
✅ Упродовж січня – жовтня 2025 року Міністерство фінансів:
▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 376 643,2 млн грн, 1 969,7 млн дол. США та 643,4 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 299 380,4 млн грн, 2 333,2 млн дол. США та 752,5 млн євро.
Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у жовтні, становила в гривні 17,80% річних, у доларах США – 4,11% річних. ОВДП, номіновані в євро, у жовтні не розміщувалися.
Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб станом на 01 листопада 2025 року становив 172,9 млрд грн в еквіваленті порівняно з 158,9 млрд грн в еквіваленті станом на 01 листопада 2024 року.
ℹ️ Детальна статистика – за посиланням.
Із початку 2025 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах майже 489 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – понад 1 946 млрд грн.
✅ Упродовж січня – жовтня 2025 року Міністерство фінансів:
▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 376 643,2 млн грн, 1 969,7 млн дол. США та 643,4 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 299 380,4 млн грн, 2 333,2 млн дол. США та 752,5 млн євро.
Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у жовтні, становила в гривні 17,80% річних, у доларах США – 4,11% річних. ОВДП, номіновані в євро, у жовтні не розміщувалися.
Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб станом на 01 листопада 2025 року становив 172,9 млрд грн в еквіваленті порівняно з 158,9 млрд грн в еквіваленті станом на 01 листопада 2024 року.
ℹ️ Детальна статистика – за посиланням.
👍6❤1👎1🤩1