⚡️ Облікову ставку збережено на рівні 15,5%.
☝️Таке рішення є необхідним для підтримання привабливості гривневих інструментів, стійкості валютного ринку та контрольованості очікувань з метою приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики, ураховуючи збереження проінфляційних ризиків, зокрема пов'язаних із майбутнім міжнародним фінансуванням.
Детальніше
1️⃣ Інфляція знижується дещо швидше за прогноз НБУ. У листопаді як споживча, так і базова інфляція сповільнилися до 9,3% р/р, водночас інфляційні очікування залишаються підвищеними. Упродовж наступних місяців очікується її подальше поступове зниження, зокрема завдяки ефектам від надходження нових урожаїв. Заходи НБУ з підтримання інтересу до гривневих активів та стійкості валютного ринку стримуватимуть фундаментальний ціновий тиск.
2️⃣ Міжнародна допомога наразі є достатньою для підтримання адекватного рівня резервів та беземісійного фінансування дефіциту бюджету. З початку року Україна отримала 45,8 млрд дол. США офіційного фінансування, до кінця року очікується ще понад 5 млрд дол. США. Водночас невизначеність навколо параметрів зовнішнього фінансування на 2026–2027 роки зберігається. Перемовини тривають.
3️⃣ Збереження облікової ставки в жовтні підтримало привабливість гривневих інструментів. Обсяги вкладень населення у гривневі строкові депозити та ОВДП надалі зростали, що обмежувало попит на іноземну валюту та було важливим чинником підтримання стійкої ситуації на валютному ринку. Також відносно жорстка монетарна політика не стала на заваді розвитку кредитування, що зростає темпами понад 30% р/р. Сьогоднішнє рішення також підтримає попит на гривневі активи, але не стане завадою для кредитування.
4️⃣ Перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку. Крім того, зберігаються ризики, пов'язані з неритмічністю та/або недостатністю зовнішнього фінансування. Натомість можлива реалізація й позитивних сценаріїв, зокрема пов’язаних із посиленням підтримки партнерів і зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України.
5️⃣ НБУ гнучко реагуватиме на подальші зміни в розподілі ризиків для цінової динаміки. У разі збереження або посилення інфляційних ризиків НБУ буде готовий утриматися від пом’якшення процентної політики, а за потреби – вжити додаткових заходів. Натомість послаблення проінфляційних ризиків дасть змогу НБУ перейти до циклу пом’якшення процентної політики відповідно до базового сценарію жовтневого макропрогнозу.
📍Дізнавайтеся більше
☝️Таке рішення є необхідним для підтримання привабливості гривневих інструментів, стійкості валютного ринку та контрольованості очікувань з метою приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики, ураховуючи збереження проінфляційних ризиків, зокрема пов'язаних із майбутнім міжнародним фінансуванням.
Детальніше
1️⃣ Інфляція знижується дещо швидше за прогноз НБУ. У листопаді як споживча, так і базова інфляція сповільнилися до 9,3% р/р, водночас інфляційні очікування залишаються підвищеними. Упродовж наступних місяців очікується її подальше поступове зниження, зокрема завдяки ефектам від надходження нових урожаїв. Заходи НБУ з підтримання інтересу до гривневих активів та стійкості валютного ринку стримуватимуть фундаментальний ціновий тиск.
2️⃣ Міжнародна допомога наразі є достатньою для підтримання адекватного рівня резервів та беземісійного фінансування дефіциту бюджету. З початку року Україна отримала 45,8 млрд дол. США офіційного фінансування, до кінця року очікується ще понад 5 млрд дол. США. Водночас невизначеність навколо параметрів зовнішнього фінансування на 2026–2027 роки зберігається. Перемовини тривають.
3️⃣ Збереження облікової ставки в жовтні підтримало привабливість гривневих інструментів. Обсяги вкладень населення у гривневі строкові депозити та ОВДП надалі зростали, що обмежувало попит на іноземну валюту та було важливим чинником підтримання стійкої ситуації на валютному ринку. Також відносно жорстка монетарна політика не стала на заваді розвитку кредитування, що зростає темпами понад 30% р/р. Сьогоднішнє рішення також підтримає попит на гривневі активи, але не стане завадою для кредитування.
4️⃣ Перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку. Крім того, зберігаються ризики, пов'язані з неритмічністю та/або недостатністю зовнішнього фінансування. Натомість можлива реалізація й позитивних сценаріїв, зокрема пов’язаних із посиленням підтримки партнерів і зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України.
5️⃣ НБУ гнучко реагуватиме на подальші зміни в розподілі ризиків для цінової динаміки. У разі збереження або посилення інфляційних ризиків НБУ буде готовий утриматися від пом’якшення процентної політики, а за потреби – вжити додаткових заходів. Натомість послаблення проінфляційних ризиків дасть змогу НБУ перейти до циклу пом’якшення процентної політики відповідно до базового сценарію жовтневого макропрогнозу.
📍Дізнавайтеся більше
👍19❤5👎2
📉 У листопаді 2025 року інфляція надалі сповільнювалася – до 9,3% у річному вимірі.
Про це свідчать дані Держстатистики.
Фактична траєкторія інфляції була дещо нижчою, ніж прогнозував НБУ, через суттєвіше сповільнення темпів зростання цін на сирі продукти, а також непродовольчі товари і послуги.
❓Що буде далі?
Очікується, що в наступні місяці ціновий тиск і надалі послаблюватиметься. Ефекти від надходження нових урожаїв сприятимуть подальшому сповільненню зростання цін на продовольство.
Водночас фундаментальний ціновий тиск стримуватимуть заходи НБУ з підтримання інтересу до гривневих активів та стійкості валютного ринку.
Як результат, очікується, що споживча інфляція і надалі знижуватиметься, але помірніше, ураховуючи вичерпання ефектів бази порівняння.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Про це свідчать дані Держстатистики.
Фактична траєкторія інфляції була дещо нижчою, ніж прогнозував НБУ, через суттєвіше сповільнення темпів зростання цін на сирі продукти, а також непродовольчі товари і послуги.
❓Що буде далі?
Очікується, що в наступні місяці ціновий тиск і надалі послаблюватиметься. Ефекти від надходження нових урожаїв сприятимуть подальшому сповільненню зростання цін на продовольство.
Водночас фундаментальний ціновий тиск стримуватимуть заходи НБУ з підтримання інтересу до гривневих активів та стійкості валютного ринку.
Як результат, очікується, що споживча інфляція і надалі знижуватиметься, але помірніше, ураховуючи вичерпання ефектів бази порівняння.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
🔥7👍6❤2😱1
🕸️ У червні цього року ми всі з захватом спостерігали за спецоперацією “Павутинаˮ, яку Служба безпеки України неперевершено провела в глибокому тилу ворога.
Ця подія вразила увесь світ, адже українські захисники знову здивували, і не лише своєю мужністю та силою, але й винахідливістю та професіоналізмом.
Ми не могли оминути увагою цю історичну подію, тож присвятили спецоперації “Павутинаˮ та безпосередньо Службі безпеки України окрему пам’ятну монету “СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ. ЗАХИЩАЄМО УКРАЇНУ РАЗОМ!ˮ.
💬 «Служба безпеки України вкотре продемонструвала, що українська сміливість, помножена на інтелект і винахідливість, здатна здійснити навіть те, що на перший погляд здається неможливим. Операція “Павутинаˮ стала жорстким ударом для ворога і гордістю для країни. Наша монета символічно вкарбовує в металі не лише факт проведення цієї унікальної операції, а й нашу повагу до української спецслужби, а також силу інституції, яка щодня титанічною працею захищає країну – точно й безкомпромісно», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.
🟢 Про дизайн монети
Пам’ятна монета має номінал 5 гривень.
➡️ На аверсі в центрі композиції розміщено стилізований образ троянського коня, за яким проглядається силует вантажівки, що перевозила FPV-дрони на бойові позиції. Також зображено емблему Служби безпеки України з гаслом “СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ. ЗАХИЩАЄМО УКРАЇНУ РАЗОМ!ˮ.
➡️ На реверсі зверху зображено силует дрона з бойовою частиною. Посередині розміщено напис “117 FPV / ДРОНІВˮ – це загальна кількість безпілотників, задіяних у спецоперації. У центрі – дзеркальний силует стратегічного літака, який став однією з головних цілей удару, у момент його ураження. Над ним – стилізована павутина, що поєднує чотири уражені аеродроми, ілюструючи мережевий характер операції та її стратегічну злагодженість.
Додатковим елементом є тактична шкала з цифрами, що в системі керування дронами забезпечує точність їх наведення оператором. У нижній частині півколом розміщено напис: «СПЕЦОПЕРАЦІЯ СБУ “ПАВУТИНАˮ».
Тираж – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.
Придбати монету в інтернет-магазині НБУ можна буде з 16 грудня.
📌 Детальніше, як це зробити – за посиланням.
Ця подія вразила увесь світ, адже українські захисники знову здивували, і не лише своєю мужністю та силою, але й винахідливістю та професіоналізмом.
Ми не могли оминути увагою цю історичну подію, тож присвятили спецоперації “Павутинаˮ та безпосередньо Службі безпеки України окрему пам’ятну монету “СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ. ЗАХИЩАЄМО УКРАЇНУ РАЗОМ!ˮ.
💬 «Служба безпеки України вкотре продемонструвала, що українська сміливість, помножена на інтелект і винахідливість, здатна здійснити навіть те, що на перший погляд здається неможливим. Операція “Павутинаˮ стала жорстким ударом для ворога і гордістю для країни. Наша монета символічно вкарбовує в металі не лише факт проведення цієї унікальної операції, а й нашу повагу до української спецслужби, а також силу інституції, яка щодня титанічною працею захищає країну – точно й безкомпромісно», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.
🟢 Про дизайн монети
Пам’ятна монета має номінал 5 гривень.
➡️ На аверсі в центрі композиції розміщено стилізований образ троянського коня, за яким проглядається силует вантажівки, що перевозила FPV-дрони на бойові позиції. Також зображено емблему Служби безпеки України з гаслом “СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ. ЗАХИЩАЄМО УКРАЇНУ РАЗОМ!ˮ.
➡️ На реверсі зверху зображено силует дрона з бойовою частиною. Посередині розміщено напис “117 FPV / ДРОНІВˮ – це загальна кількість безпілотників, задіяних у спецоперації. У центрі – дзеркальний силует стратегічного літака, який став однією з головних цілей удару, у момент його ураження. Над ним – стилізована павутина, що поєднує чотири уражені аеродроми, ілюструючи мережевий характер операції та її стратегічну злагодженість.
Додатковим елементом є тактична шкала з цифрами, що в системі керування дронами забезпечує точність їх наведення оператором. У нижній частині півколом розміщено напис: «СПЕЦОПЕРАЦІЯ СБУ “ПАВУТИНАˮ».
Тираж – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.
Придбати монету в інтернет-магазині НБУ можна буде з 16 грудня.
📌 Детальніше, як це зробити – за посиланням.
❤50👍13🔥3👎2
#ГолосНБУ
💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали питання монетарної політики, міжнародного фінансування України, трансформацію страхового ринку та впровадження стандартів ESG.
Детально – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про те, чому НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
🚩 Коли НБУ може перейти до послаблення монетарної політики, як облікова ставка центробанку вплинула на кредитування та що буде з ВВП у 2026 році з огляду на дефіцит електроенергії, – про це розповів Андрій Пишний та його заступники Юрій Гелетій та Володимир Лепушинський під час пресбрифінгу.
🚩 Результати чергової місії з МВФ, потребу України у зовнішньому фінансуванні в 2026–2029 роках, страхування воєнних ризиків та інші теми обговорили Андрій Пишний та його перший заступник Сергій Ніколайчук під час зустрічі з делегацією Світового банку.
🚩 Про вплив валютної лібералізації на інвестиції в Україну говорив Андрій Пишний під час конференції, присвяченій інвестуванню та відновленню країни, яку вдруге організувала «Економічна правда».
🚩 Про завершення першого етапу масштабної трансформації страхового ринку та перспективи його подальшого розвитку Голова НБУ розповів в інтерв’ю для інформагентства «Інтерфакс-Україна».
🚩 Також про трансформацію страхового ринку Андрій Пишний розповів в ефірі телемарафону «Єдині новини».
🚩 Про поступове та збалансоване впровадження стандартів ESG у всіх сферах, де це доцільно з огляду на пріоритети потреб оборони України, розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час участі у форумі «Посилення стійкості України: запуск Платформи фінансування сталого розвитку» та у круглому столі Торгово-промислової палати про ESG вимоги в межах програми «5-7-9» для МСБ.
💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали питання монетарної політики, міжнародного фінансування України, трансформацію страхового ринку та впровадження стандартів ESG.
Детально – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про те, чому НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
🚩 Коли НБУ може перейти до послаблення монетарної політики, як облікова ставка центробанку вплинула на кредитування та що буде з ВВП у 2026 році з огляду на дефіцит електроенергії, – про це розповів Андрій Пишний та його заступники Юрій Гелетій та Володимир Лепушинський під час пресбрифінгу.
🚩 Результати чергової місії з МВФ, потребу України у зовнішньому фінансуванні в 2026–2029 роках, страхування воєнних ризиків та інші теми обговорили Андрій Пишний та його перший заступник Сергій Ніколайчук під час зустрічі з делегацією Світового банку.
🚩 Про вплив валютної лібералізації на інвестиції в Україну говорив Андрій Пишний під час конференції, присвяченій інвестуванню та відновленню країни, яку вдруге організувала «Економічна правда».
🚩 Про завершення першого етапу масштабної трансформації страхового ринку та перспективи його подальшого розвитку Голова НБУ розповів в інтерв’ю для інформагентства «Інтерфакс-Україна».
🚩 Також про трансформацію страхового ринку Андрій Пишний розповів в ефірі телемарафону «Єдині новини».
🚩 Про поступове та збалансоване впровадження стандартів ESG у всіх сферах, де це доцільно з огляду на пріоритети потреб оборони України, розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час участі у форумі «Посилення стійкості України: запуск Платформи фінансування сталого розвитку» та у круглому столі Торгово-промислової палати про ESG вимоги в межах програми «5-7-9» для МСБ.
👍3❤2
🇺🇦 З початку повномасштабної війни Україна не раз дивувала світ своєю майстерністю нищити ворога, який переважає своєю військовою потужністю.
У цьому нашим воїнам допомагають сучасні розробки українських зброярів, які дають їм можливість реалізовувати найсміливіші операції.
☝️Саме одній із таких інноваційних розробок ми присвятили нову пам’ятну монету – «Українська бавовна. Безпілотний надводний апарат "Magura"».
За допомогою цих безпілотних катерів українські військові не лише знищили низку російських кораблів, але і вперше в історії з безпілотної платформи морського базування уразили повітряні цілі: гелікоптери Мі-8 та винищувачі Су-30.
Тож наша нова пам’ятна монета увічнює інженерну майстерність українських розробників зброї і бойову звитягу воїнів, які перетворили морські дрони на один із найефективніших видів озброєння в цій війні.
❓Як виглядає монета?
Монета має номінал 5 гривень.
➡️ На її реверсі зображено стилізований надводний безпілотник “Maguraˮ, що розсікає морські хвилі. Угорі – сцена моменту знищення ворожого винищувача Су-30, яка підтверджує ефективну протидію ворогу на морі та в повітрі. Також на монеті зображена емблема Головного управління розвідки Міністерства оборони України, єдиний спецпідрозділ якого “Groop 13ˮ застосовував ці надводні безпілотники в бойових умовах під час реалізації своїх військових операцій.
➡️ На аверсі монети на матовому тлі зображено стилізований образ Магури – праслов’янської богині війни, перемоги та вічного життя, покровительки війська, на честь якої і названий безпілотний катер «Magura».
Тираж – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.
▪️Художники: Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.
▪️Скульптор: Володимир Дем’яненко.
Як і коли можна придбати монету?
📆 Пам’ятна монета «Українська бавовна. Безпілотний надводний апарат "Magura"» введена в обіг 12 грудня 2025 року.
Її реалізація в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ розпочнеться з 16 грудня 2025 року.
Також придбати пам’ятні монети можна буде в банків-дистриб’юторів – перелік на сайті НБУ.
ℹ️ Детальніше про початок реалізації дізнавайтеся на їх офіційних сайтах.
У цьому нашим воїнам допомагають сучасні розробки українських зброярів, які дають їм можливість реалізовувати найсміливіші операції.
☝️Саме одній із таких інноваційних розробок ми присвятили нову пам’ятну монету – «Українська бавовна. Безпілотний надводний апарат "Magura"».
За допомогою цих безпілотних катерів українські військові не лише знищили низку російських кораблів, але і вперше в історії з безпілотної платформи морського базування уразили повітряні цілі: гелікоптери Мі-8 та винищувачі Су-30.
Тож наша нова пам’ятна монета увічнює інженерну майстерність українських розробників зброї і бойову звитягу воїнів, які перетворили морські дрони на один із найефективніших видів озброєння в цій війні.
❓Як виглядає монета?
Монета має номінал 5 гривень.
➡️ На її реверсі зображено стилізований надводний безпілотник “Maguraˮ, що розсікає морські хвилі. Угорі – сцена моменту знищення ворожого винищувача Су-30, яка підтверджує ефективну протидію ворогу на морі та в повітрі. Також на монеті зображена емблема Головного управління розвідки Міністерства оборони України, єдиний спецпідрозділ якого “Groop 13ˮ застосовував ці надводні безпілотники в бойових умовах під час реалізації своїх військових операцій.
➡️ На аверсі монети на матовому тлі зображено стилізований образ Магури – праслов’янської богині війни, перемоги та вічного життя, покровительки війська, на честь якої і названий безпілотний катер «Magura».
Тираж – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.
▪️Художники: Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.
▪️Скульптор: Володимир Дем’яненко.
Як і коли можна придбати монету?
📆 Пам’ятна монета «Українська бавовна. Безпілотний надводний апарат "Magura"» введена в обіг 12 грудня 2025 року.
Її реалізація в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ розпочнеться з 16 грудня 2025 року.
Також придбати пам’ятні монети можна буде в банків-дистриб’юторів – перелік на сайті НБУ.
ℹ️ Детальніше про початок реалізації дізнавайтеся на їх офіційних сайтах.
❤34🔥13👍9👎1
🎙️ Перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук взяв участь у подкасті "Бюджетні розмови" Центру досліджень фіскальної політики.
Обговорили багато цікавих тем, зокрема: статус Національного банку і мету його діяльності, еволюцію співпраці з МВФ, найскладніше рішення, ухвалене під час повномасштабної війни, кругообіг грошей та точність бюджетних курсових прогнозів.
Наводимо цікаві тези з розмови.
👇👇👇
🟢 Національний банк – державна інституція зі спеціальним статусом, що має монопольне право на емісію національної валюти та відповідає за її стабільність. Щоб гроші ефективно функціонували, НБУ опікується стійкістю банківського сектору та надійною роботою платіжних систем.
☝️Макроекономічна стабільність – комплексне поняття, яке охоплює кілька напрямів:
▪️цінова стабільність, кількісним виміром якої є досягнення інфляційної цілі 5% на прийнятному горизонті політики;
▪️стале економічне зростання, динаміка якого відповідає наявному потенціалу та ресурсам;
▪️курсова стійкість – не незмінність курсу, а помірні двосторонні курсові коливання, які не перешкоджатимуть виконанню інфляційної цілі.
Успішна співпраця України з Міжнародним валютним фондом є важливим бенчмарком та "знаком якості" для інших партнерів.
💬 "МВФ має високий статус, потужну експертизу і є фундаментом тристоронньої співпраці: Україна виконує свої зобов'язання, Фонд підтверджує успішність їх виконання через перегляди діючої або запуск нової програми, а міжнародні партнери фінансують дефіцит бюджету України, базуючись на рамці, яка погоджується в програмі з МВФ", – пояснив Сергій Ніколайчук.
Він зазначив, що вважає найскладнішим і водночас найправильнішим рішенням НБУ під час повномасштабної війни ‒ повернення до гнучкості обмінного курсу в жовтні 2023 року.
💬 "Розуміючи ризики, ми ретельно до цього кроку готувалися і дуже задоволені результатом. Обмінний курс має пристосовуватися до зміни фундаментальних умов функціонування економіки країни. Ми повернули можливість використовувати курс як ще один інструмент нашої макроекономічної політики", – наголосив перший заступник Голови НБУ.
📌 Послухати подкаст повністю можна за посиланням.
Обговорили багато цікавих тем, зокрема: статус Національного банку і мету його діяльності, еволюцію співпраці з МВФ, найскладніше рішення, ухвалене під час повномасштабної війни, кругообіг грошей та точність бюджетних курсових прогнозів.
Наводимо цікаві тези з розмови.
👇👇👇
🟢 Національний банк – державна інституція зі спеціальним статусом, що має монопольне право на емісію національної валюти та відповідає за її стабільність. Щоб гроші ефективно функціонували, НБУ опікується стійкістю банківського сектору та надійною роботою платіжних систем.
☝️Макроекономічна стабільність – комплексне поняття, яке охоплює кілька напрямів:
▪️цінова стабільність, кількісним виміром якої є досягнення інфляційної цілі 5% на прийнятному горизонті політики;
▪️стале економічне зростання, динаміка якого відповідає наявному потенціалу та ресурсам;
▪️курсова стійкість – не незмінність курсу, а помірні двосторонні курсові коливання, які не перешкоджатимуть виконанню інфляційної цілі.
Успішна співпраця України з Міжнародним валютним фондом є важливим бенчмарком та "знаком якості" для інших партнерів.
💬 "МВФ має високий статус, потужну експертизу і є фундаментом тристоронньої співпраці: Україна виконує свої зобов'язання, Фонд підтверджує успішність їх виконання через перегляди діючої або запуск нової програми, а міжнародні партнери фінансують дефіцит бюджету України, базуючись на рамці, яка погоджується в програмі з МВФ", – пояснив Сергій Ніколайчук.
Він зазначив, що вважає найскладнішим і водночас найправильнішим рішенням НБУ під час повномасштабної війни ‒ повернення до гнучкості обмінного курсу в жовтні 2023 року.
💬 "Розуміючи ризики, ми ретельно до цього кроку готувалися і дуже задоволені результатом. Обмінний курс має пристосовуватися до зміни фундаментальних умов функціонування економіки країни. Ми повернули можливість використовувати курс як ще один інструмент нашої макроекономічної політики", – наголосив перший заступник Голови НБУ.
📌 Послухати подкаст повністю можна за посиланням.
❤11👍1
🐕🐈⬛ Наша спільна з UAnimals благодійна акція #PowerCoins завершена.
💪 Усі разом ми зібрали понад 2 млн грн!
Ці кошти будуть спрямовані на лікування тварин, які постраждали від війни, побудову будок, вольєрів та їжу для прихистків з евакуйованими тваринами, а також корми для безпритульних тварин на прифронтових територіях.
Основною рушійною силою благодійної акції стали діти та молодь, які, зокрема, збирали монети в закладах освіти. Так, участь у ній взяли понад 115 тисяч дітей, студентів та освітян з усієї України.
💬 "Результати акції #PowerCoins демонструють: сила нашої країни – у небайдужості та готовності допомагати. Понад 2 мільйони гривень, зібраних монетами, – це не просто гроші, а символ турботи дітей, педагогів, студентів і багатьох українців про тих, хто не може сам себе захистити. Ми вдячні кожному учаснику та партнерам за довіру й активність. Такі ініціативи формують культуру благодійності в молоді, що є важливою складовою фінансової культури. Це допомагає виховувати покоління, для якого гуманність і відповідальність – справжні цінності", – зазначила директор Департаменту комунікацій НБУ Юлія Євтушенко.
📌 Детальніше – за посиланням.
💪 Усі разом ми зібрали понад 2 млн грн!
Ці кошти будуть спрямовані на лікування тварин, які постраждали від війни, побудову будок, вольєрів та їжу для прихистків з евакуйованими тваринами, а також корми для безпритульних тварин на прифронтових територіях.
Основною рушійною силою благодійної акції стали діти та молодь, які, зокрема, збирали монети в закладах освіти. Так, участь у ній взяли понад 115 тисяч дітей, студентів та освітян з усієї України.
💬 "Результати акції #PowerCoins демонструють: сила нашої країни – у небайдужості та готовності допомагати. Понад 2 мільйони гривень, зібраних монетами, – це не просто гроші, а символ турботи дітей, педагогів, студентів і багатьох українців про тих, хто не може сам себе захистити. Ми вдячні кожному учаснику та партнерам за довіру й активність. Такі ініціативи формують культуру благодійності в молоді, що є важливою складовою фінансової культури. Це допомагає виховувати покоління, для якого гуманність і відповідальність – справжні цінності", – зазначила директор Департаменту комунікацій НБУ Юлія Євтушенко.
📌 Детальніше – за посиланням.
❤18👍2🤩2
📈 У ІІІ кварталі 2025 року реальний ВВП зріс на 2,1% у річному вимірі.
Про це свідчать дані Держстату.
Як і прогнозував НБУ, темпи відновлення економіки пришвидшилися порівняно попереднім кварталом.
Основним драйвером був фіскальний імпульс, зумовлений розширенням бюджетних видатків. Вагомий вплив на економічне зростання мала й ліпша ситуація в енергетичному секторі з аналогічним періодом 2024 року.
❓Чого очікувати далі?
Ураховуючи результати попередніх кварталів, НБУ очікує, що за підсумками 2025 року зростання реального ВВП буде близьким до жовтневого прогнозу (1,9%).
У наступні роки прогнозується помірне пришвидшення економічного зростання (до 2–3%) за рахунок нарощування врожаїв та збільшення інвестицій у проєкти відбудови та оборонний комплекс.
ℹ️ Детальніше про те, які чинники та як впливали на реальний ВВП – читайте у релізі НБУ.
Про це свідчать дані Держстату.
Як і прогнозував НБУ, темпи відновлення економіки пришвидшилися порівняно попереднім кварталом.
Основним драйвером був фіскальний імпульс, зумовлений розширенням бюджетних видатків. Вагомий вплив на економічне зростання мала й ліпша ситуація в енергетичному секторі з аналогічним періодом 2024 року.
❓Чого очікувати далі?
Ураховуючи результати попередніх кварталів, НБУ очікує, що за підсумками 2025 року зростання реального ВВП буде близьким до жовтневого прогнозу (1,9%).
У наступні роки прогнозується помірне пришвидшення економічного зростання (до 2–3%) за рахунок нарощування врожаїв та збільшення інвестицій у проєкти відбудови та оборонний комплекс.
ℹ️ Детальніше про те, які чинники та як впливали на реальний ВВП – читайте у релізі НБУ.
👍11❤5👎1
💡 НБУ оновлює формат флагманського видання Visnyk of the National Bank of Ukraine.
Відтепер «Вісник» працюватиме як серія публікацій та стане єдиною платформою для дослідницьких матеріалів НБУ.
☝️У «Віснику» публікуватимуться два типи робіт:
▪️робочі матеріали – академічно орієнтовані дослідження, зазвичай на ранніх етапах підготовки, що містять оригінальні теоретичні або емпіричні результати;
▪️тематичні матеріали – лаконічні аналітичні публікації або технічні звіти, спрямовані на підтримку ухвалення рішень у сфері політики й аналітичної роботи.
Такі зміни дозволять нам швидше та гнучкіше поширювати дослідження, що особливо важливо в умовах підвищеної невизначеності.
ℹ️ Деталі
Відтепер «Вісник» працюватиме як серія публікацій та стане єдиною платформою для дослідницьких матеріалів НБУ.
☝️У «Віснику» публікуватимуться два типи робіт:
▪️робочі матеріали – академічно орієнтовані дослідження, зазвичай на ранніх етапах підготовки, що містять оригінальні теоретичні або емпіричні результати;
▪️тематичні матеріали – лаконічні аналітичні публікації або технічні звіти, спрямовані на підтримку ухвалення рішень у сфері політики й аналітичної роботи.
Такі зміни дозволять нам швидше та гнучкіше поширювати дослідження, що особливо важливо в умовах підвищеної невизначеності.
ℹ️ Деталі
👍16🔥7❤3👎1
❓Як СЕП та банки працюватимуть наприкінці 2025 року та на початку 2026 року?
Традиційно визначили регламент їх роботи у цей період, тож розповідаємо.
⬇️⬇️⬇️
Система електронних платежів НБУ (СЕП) працюватиме в цілодобовому режимі 24/7 із датою поточного календарного дня згідно з Технологічним регламентом роботи системи.
☝️Водночас ми врахували прохання Державної казначейської служби України встановити для неї обмеження на роботу в СЕП у зв’язку із завершенням звітного року. Тож:
▪️30 та 31 грудня 2025 року розрахунки Державної казначейської служби України за платежами з погашення та обслуговування державного боргу в іноземній валюті здійснюватимуться до 13.00, а в гривні – до 16.00;
▪️31 грудня 2025 року та 01 січня 2026 року СЕП продовжує працювати в штатному режимі 24/7, водночас через СЕП не будуть прийматися платіжні та інформаційні повідомлення від та на адресу Державної казначейської служби України.
Банківська система України, валютний ринок України, депозитарій НБУ, а також інші системи Національного банку в усі зазначені дні працюватимуть у звичайному режимі.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Традиційно визначили регламент їх роботи у цей період, тож розповідаємо.
⬇️⬇️⬇️
Система електронних платежів НБУ (СЕП) працюватиме в цілодобовому режимі 24/7 із датою поточного календарного дня згідно з Технологічним регламентом роботи системи.
☝️Водночас ми врахували прохання Державної казначейської служби України встановити для неї обмеження на роботу в СЕП у зв’язку із завершенням звітного року. Тож:
▪️30 та 31 грудня 2025 року розрахунки Державної казначейської служби України за платежами з погашення та обслуговування державного боргу в іноземній валюті здійснюватимуться до 13.00, а в гривні – до 16.00;
▪️31 грудня 2025 року та 01 січня 2026 року СЕП продовжує працювати в штатному режимі 24/7, водночас через СЕП не будуть прийматися платіжні та інформаційні повідомлення від та на адресу Державної казначейської служби України.
Банківська система України, валютний ринок України, депозитарій НБУ, а також інші системи Національного банку в усі зазначені дні працюватимуть у звичайному режимі.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
❤16👎1
⏰️ Сьогодні о 14:00 відбудеться презентація Звіту про фінансову стабільність.
Участь у презентації візьмуть перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова.
➡️ Захід транслюватиметься в прямому ефірі.
Приєднуйтесь до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
Участь у презентації візьмуть перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова.
➡️ Захід транслюватиметься в прямому ефірі.
Приєднуйтесь до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
❤9👍5
🟢 Банківський сектор продовжує демонструвати стійкість і адаптивність в складних умовах. Зростання кредитування та інвестицій в інфраструктуру та посилення ролі фінансових установ як посередників, створюють основу для підтримки економіки як у період війни, так і для повоєнної відбудови.
Про це сьогодні розповіли перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час презентації Звіту про фінансову стабільність.
Наводимо ключові висновки.
👇👇👇
☑️ Про макроекономічні умови та виклики
У другому півріччі економіка зростала, а інфляція сповільнювалася. Однак викликаний ворогом енергодефіцит сповільнить подальше економічне зростання.
Фінансова підтримка залишатиметься запорукою макроекономічної стійкості України. Водночас зберігаються ризики, пов’язані з неритмічністю або недостатністю зовнішнього фінансування. У цьому разі банки мають можливість дещо наростити свої вкладення в державні цінні папери з огляду на достатню ліквідність.
☑️ Про кредитування бізнесу та населення
Банки усіх груп нарощують бізнес-кредити, пропонуючи кошти компаніям різного розміру, форм власності та галузей. Основу портфеля становлять кредити МСП, проте в другому півріччі посилився попит великого бізнесу на інвестиційні позики.
Роздрібне незабезпечене кредитування приваблює більшість банків. Підвищити їх інтерес до іпотечного кредитування має запровадження в 2026 році компенсаційної моделі.
☑️ Про процентну маржу та ставки
Процентна маржа висока та підтримує ефективність банків, тож фінустанови й надалі інвестують у власну інфраструктуру та підтримку стійкості.
Однак підвищення ставки податку на прибуток банків до рівня 50% у 2026 році обмежує їх можливості надалі нарощувати операції.
☑️ Про запас капіталу
Банки мають достатній запас капіталу для покриття ризиків та подальшого збільшення кредитного портфеля навіть у разі реалізації гіпотетичних кризових сценаріїв. Це підтвердила оцінка стійкості в 2025 році, що вперше з початку повномасштабної війни включала стрес-тестування за несприятливим сценарієм.
З початку 2027 року банки мають дотримуватися вимог до буферів капіталу.
Також розробляється методологія визначення підвищених індивідуальних вимог до капіталу в межах Pillar II для їх запровадження із 2027 року. Водночас мінімальна вимога до достатності регулятивного капіталу знизиться із поточних 10% до 8%, що відповідає практиці ЄС.
☑️ Про небанківський фінансовий ринок
Трансформація триває, найбільшим є поступ страхового ринку. Незважаючи на високий рівень невизначеності, обсяги активів та страхових премій зростають.
Страховики вже мають певні продукти для страхування від воєнних ризиків, водночас підготовка довгострокової системної моделі воєнного страхування ще триває.
📌 Детальніше – за посиланням.
Про це сьогодні розповіли перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час презентації Звіту про фінансову стабільність.
Наводимо ключові висновки.
👇👇👇
☑️ Про макроекономічні умови та виклики
У другому півріччі економіка зростала, а інфляція сповільнювалася. Однак викликаний ворогом енергодефіцит сповільнить подальше економічне зростання.
Фінансова підтримка залишатиметься запорукою макроекономічної стійкості України. Водночас зберігаються ризики, пов’язані з неритмічністю або недостатністю зовнішнього фінансування. У цьому разі банки мають можливість дещо наростити свої вкладення в державні цінні папери з огляду на достатню ліквідність.
☑️ Про кредитування бізнесу та населення
Банки усіх груп нарощують бізнес-кредити, пропонуючи кошти компаніям різного розміру, форм власності та галузей. Основу портфеля становлять кредити МСП, проте в другому півріччі посилився попит великого бізнесу на інвестиційні позики.
Роздрібне незабезпечене кредитування приваблює більшість банків. Підвищити їх інтерес до іпотечного кредитування має запровадження в 2026 році компенсаційної моделі.
☑️ Про процентну маржу та ставки
Процентна маржа висока та підтримує ефективність банків, тож фінустанови й надалі інвестують у власну інфраструктуру та підтримку стійкості.
Однак підвищення ставки податку на прибуток банків до рівня 50% у 2026 році обмежує їх можливості надалі нарощувати операції.
☑️ Про запас капіталу
Банки мають достатній запас капіталу для покриття ризиків та подальшого збільшення кредитного портфеля навіть у разі реалізації гіпотетичних кризових сценаріїв. Це підтвердила оцінка стійкості в 2025 році, що вперше з початку повномасштабної війни включала стрес-тестування за несприятливим сценарієм.
З початку 2027 року банки мають дотримуватися вимог до буферів капіталу.
Також розробляється методологія визначення підвищених індивідуальних вимог до капіталу в межах Pillar II для їх запровадження із 2027 року. Водночас мінімальна вимога до достатності регулятивного капіталу знизиться із поточних 10% до 8%, що відповідає практиці ЄС.
☑️ Про небанківський фінансовий ринок
Трансформація триває, найбільшим є поступ страхового ринку. Незважаючи на високий рівень невизначеності, обсяги активів та страхових премій зростають.
Страховики вже мають певні продукти для страхування від воєнних ризиків, водночас підготовка довгострокової системної моделі воєнного страхування ще триває.
📌 Детальніше – за посиланням.
❤7👍3
🇺🇦 Шагу – бути!
Верховна Рада України в першому читанні підтримала законопроєкт про перейменування розмінної монети з «копійки» на «шаг».
✅️ «За» проголосували 264 народні депутати.
Дякуємо парламентарям за підтримку декомунізації та повернення питомо української назви – шаг, що існувала задовго до московської окупації.
Шаг мав з’явитися в незалежній Україні ще у 1996 році.
Очікуємо голосування в цілому 27 грудня.
НБУ щороку карбує десятки мільйонів розмінних монет, і попит на них зберігається, зокрема з боку торгівлі та сфери послуг.
План на 2026 рік – накарбувати ще 50 млн розмінних монет.
Тож нехай це будуть уже українські шаги.
Ми вдячні кожному, хто нас підтримав.
Далі – пряма мова.
👇👇👇
🟢 Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук:
«На 34-му році незалежності ми маємо копійку як елемент, який пов'язує нас із радянщиною. Тільки в двох країнах: у росії і білорусії, і ще в Україні, залишається копійка як розмінна монета. Ми не маємо права ігнорувати це. Ми повинні повернути українське слово "шаг". І це не вигадка, це відновлення історичної справедливості. Це не про дрібну монету, це про великий вибір. Це про те, з ким ми і від кого ми назавжди пішли. Про те, що навіть у монетах Україна більше не буде перебувати під російським впливом. І це малий крок у металі, але дуже великий крок у справедливості».
🟢 Голова Комітету з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетьманцев:
«Насправді немає про що говорити з приводу цього законопроєкту: комітет підтримав його одноголосно. Ми підтримали законопроєкт №14093 як базовий і рекомендуємо Верховній Раді прийняти його за основу і в цілому. Шаг, безперечно, ми підтримуємо».
🟢 Народний депутат України Олександр Аліксійчук:
«Перейменування грошової одиниці з копійки на шаг – це насправді не про назву дрібної монети. Це про державну гідність, це про історичну правду і це про завершення деколонізації. Копійка – це той термін, який був принесений нам російською імперією, потім радянською. Це те, що вбиває нашу мову, вбиває нашу культуру і робить все, щоб ми не мали української ідентичності. Якщо ми не будемо повертати наше собі, то гріш ціна буде кожному з нас. Тому не маніпулюйте, голосуйте і підтримайте повернення всього українського, ідентичного, яке ми маємо протягом тисячоліть, яке знищувалося протягом десятиліть і століть. Слава Україні!»
🟢 Народний депутат України Степан Кубів:
«Сьогодні історичний факт, історичний час. Я пам'ятаю, коли мій дідусь у 1997 році показав мені гривню і шаги. Мені було 16 років, я донині гордий тим, що це знав. Прийшов час повертати своє. Боротьба за цінності не вимірюється економічними і грошовими показниками. Ціна цінностей – це життя. Національна валюта – це частина культурного коду, коду нації і коду перемоги».
(Продовження ⬇️)
Верховна Рада України в першому читанні підтримала законопроєкт про перейменування розмінної монети з «копійки» на «шаг».
✅️ «За» проголосували 264 народні депутати.
Дякуємо парламентарям за підтримку декомунізації та повернення питомо української назви – шаг, що існувала задовго до московської окупації.
Шаг мав з’явитися в незалежній Україні ще у 1996 році.
Очікуємо голосування в цілому 27 грудня.
НБУ щороку карбує десятки мільйонів розмінних монет, і попит на них зберігається, зокрема з боку торгівлі та сфери послуг.
План на 2026 рік – накарбувати ще 50 млн розмінних монет.
Тож нехай це будуть уже українські шаги.
Ми вдячні кожному, хто нас підтримав.
Далі – пряма мова.
👇👇👇
🟢 Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук:
«На 34-му році незалежності ми маємо копійку як елемент, який пов'язує нас із радянщиною. Тільки в двох країнах: у росії і білорусії, і ще в Україні, залишається копійка як розмінна монета. Ми не маємо права ігнорувати це. Ми повинні повернути українське слово "шаг". І це не вигадка, це відновлення історичної справедливості. Це не про дрібну монету, це про великий вибір. Це про те, з ким ми і від кого ми назавжди пішли. Про те, що навіть у монетах Україна більше не буде перебувати під російським впливом. І це малий крок у металі, але дуже великий крок у справедливості».
🟢 Голова Комітету з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетьманцев:
«Насправді немає про що говорити з приводу цього законопроєкту: комітет підтримав його одноголосно. Ми підтримали законопроєкт №14093 як базовий і рекомендуємо Верховній Раді прийняти його за основу і в цілому. Шаг, безперечно, ми підтримуємо».
🟢 Народний депутат України Олександр Аліксійчук:
«Перейменування грошової одиниці з копійки на шаг – це насправді не про назву дрібної монети. Це про державну гідність, це про історичну правду і це про завершення деколонізації. Копійка – це той термін, який був принесений нам російською імперією, потім радянською. Це те, що вбиває нашу мову, вбиває нашу культуру і робить все, щоб ми не мали української ідентичності. Якщо ми не будемо повертати наше собі, то гріш ціна буде кожному з нас. Тому не маніпулюйте, голосуйте і підтримайте повернення всього українського, ідентичного, яке ми маємо протягом тисячоліть, яке знищувалося протягом десятиліть і століть. Слава Україні!»
🟢 Народний депутат України Степан Кубів:
«Сьогодні історичний факт, історичний час. Я пам'ятаю, коли мій дідусь у 1997 році показав мені гривню і шаги. Мені було 16 років, я донині гордий тим, що це знав. Прийшов час повертати своє. Боротьба за цінності не вимірюється економічними і грошовими показниками. Ціна цінностей – це життя. Національна валюта – це частина культурного коду, коду нації і коду перемоги».
(Продовження ⬇️)
❤41👎30👍10🔥1
(Продовження)
🟢 Народна депутатка України Лариса Білозір:
«Гривня ‒ це символ української державності, але поряд із нею вже майже більше 30 років незалежності живе слово копійка. Слово, яке має російське походження, яке досі об'єднує нас у грошовому просторі з державою-агресором. Сьогодні копійка залишилася лише там, де панує російський вплив. Натомість шаг ‒ це наше, це слово з української, з історії, української мови, з української культури. Це не новація, це повернення вкраденого. Цей законопроєкт важливий ще й тим, що він не створює жодних додаткових витрат. Ніхто не примушує громадян міняти гроші. Копійки і шаги перебуватимуть в обігу паралельно у співвідношенні один до одного. Тобто аргументів “протиˮ з економічної точки зору не повинно бути. У війні з Росією немає дрібниць. Назви, символи, мова – це теж має величезне значення».
🟢 Народний депутат України Іван Крулько:
«Питання про введення в Україні розмінної монети шаг – це питання ідеології. Ідеологічну справедливість треба відновлювати. "Геть від москви" мусить бути нашим гаслом. І коли ми відсікаємося від москви введенням розмінної монети шаг, ми відновлюємо історичну справедливість і йдемо геть від москви».
🟢 Народний депутат України Ігор Гузь:
«Все, що пов'язане з росією, все ‒ на будь-якому відліку: музику, кіно – все прибирати. Це ідеологічна боротьба, яку ми маємо виграти. Все, що пов'язане з росією, маємо прибрати. Голосуємо "за". Слава Україні!».
🟢 Народний депутат України Ярослав Юрчишин:
«Колись, 30 років тому, ми з вами вийшли з рубльової зони. На жаль, ми досі залишилися в копійчаній зоні, де досі є росія, білорусь і невизнана Придністровська республіка. Жодних економічних витрат це не потребує. І голосувати проти може тільки дві категорії, за словами Петлюри: московські воші і українські гниди. Не будьте ними».
🟢 Народна депутатка України Лариса Білозір:
«Гривня ‒ це символ української державності, але поряд із нею вже майже більше 30 років незалежності живе слово копійка. Слово, яке має російське походження, яке досі об'єднує нас у грошовому просторі з державою-агресором. Сьогодні копійка залишилася лише там, де панує російський вплив. Натомість шаг ‒ це наше, це слово з української, з історії, української мови, з української культури. Це не новація, це повернення вкраденого. Цей законопроєкт важливий ще й тим, що він не створює жодних додаткових витрат. Ніхто не примушує громадян міняти гроші. Копійки і шаги перебуватимуть в обігу паралельно у співвідношенні один до одного. Тобто аргументів “протиˮ з економічної точки зору не повинно бути. У війні з Росією немає дрібниць. Назви, символи, мова – це теж має величезне значення».
🟢 Народний депутат України Іван Крулько:
«Питання про введення в Україні розмінної монети шаг – це питання ідеології. Ідеологічну справедливість треба відновлювати. "Геть від москви" мусить бути нашим гаслом. І коли ми відсікаємося від москви введенням розмінної монети шаг, ми відновлюємо історичну справедливість і йдемо геть від москви».
🟢 Народний депутат України Ігор Гузь:
«Все, що пов'язане з росією, все ‒ на будь-якому відліку: музику, кіно – все прибирати. Це ідеологічна боротьба, яку ми маємо виграти. Все, що пов'язане з росією, маємо прибрати. Голосуємо "за". Слава Україні!».
🟢 Народний депутат України Ярослав Юрчишин:
«Колись, 30 років тому, ми з вами вийшли з рубльової зони. На жаль, ми досі залишилися в копійчаній зоні, де досі є росія, білорусь і невизнана Придністровська республіка. Жодних економічних витрат це не потребує. І голосувати проти може тільки дві категорії, за словами Петлюри: московські воші і українські гниди. Не будьте ними».
❤31👎28👍5
#ГолосНБУ
💡Цього тижня експерти НБУ приділили багато уваги темам фінансової стабільності та монетарної політики. Але не оминули увагою й інші теми, зокрема регулювання ринку віртуальних активів та готовності платіжного ринку України до інтеграції з європейським платіжним простором.
Традиційно про все детально – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про мету діяльності Національного банку, співпрацю з Міжнародним валютним фондом та найскладніше рішення під час повномасштабної війни розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у подкасті Центру досліджень фіскальної політики.
🚩 Про ESG-трансформацію в банківському секторі України Сергій Ніколайчук розповів під час круглого столу «Сталий розвиток фінансового сектору України через призму вимог ЄС: узгодження політики, стандартів та плани на 2026 рік», організованому Європейським інвестиційним банком.
🚩 Про макроекономічні умови та виклики, кредитування бізнесу і населення, процентні ставки і запас капіталу банків та загалом про стан фінансового сектору розповіли Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час презентації Звіту про фінансову стабільність.
🚩 Якими будуть процентні ставки, інфляція та курс у 2026 році? Баченням Національного банку поділився заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський під час заходу Ukraine Business News.
🚩 Про реакцію монетарної політики на різні сценарії повоєнного розвитку України говорив Володимир Лепушинський під час онлайн-дискусії “Вступ до ЄС: що далі? Макроекономічна політика для інтеграції, безпеки та зростання”, організованої Kyiv School of Economics.
🚩 Про запровадження регулювання та нагляду за обігом віртуальних активів в Україні та проведення секторальної оцінки ризиків у сфері фінансового моніторингу говорили заступник Голови НБУ Олексій Шабан та директор Департаменту фінансового моніторингу Анна Липська під час щорічного міжнародного форуму «Фінансовий моніторинг 2025 – євроінтеграційні перспективи ПВК/ФТ системи України».
🚩 Про технологічні пріоритети регулятора, зокрема розвиток відкритого банкінгу та платіжної інфраструктури відповідно до стандарту ISO 20022 у межах інтеграції з європейським платіжним простором розповів Олексій Шабан під час Cashless Day 2025: European Integration Track, організованого Європейською Бізнес Асоціацією.
💡Цього тижня експерти НБУ приділили багато уваги темам фінансової стабільності та монетарної політики. Але не оминули увагою й інші теми, зокрема регулювання ринку віртуальних активів та готовності платіжного ринку України до інтеграції з європейським платіжним простором.
Традиційно про все детально – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про мету діяльності Національного банку, співпрацю з Міжнародним валютним фондом та найскладніше рішення під час повномасштабної війни розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у подкасті Центру досліджень фіскальної політики.
🚩 Про ESG-трансформацію в банківському секторі України Сергій Ніколайчук розповів під час круглого столу «Сталий розвиток фінансового сектору України через призму вимог ЄС: узгодження політики, стандартів та плани на 2026 рік», організованому Європейським інвестиційним банком.
🚩 Про макроекономічні умови та виклики, кредитування бізнесу і населення, процентні ставки і запас капіталу банків та загалом про стан фінансового сектору розповіли Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час презентації Звіту про фінансову стабільність.
🚩 Якими будуть процентні ставки, інфляція та курс у 2026 році? Баченням Національного банку поділився заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський під час заходу Ukraine Business News.
🚩 Про реакцію монетарної політики на різні сценарії повоєнного розвитку України говорив Володимир Лепушинський під час онлайн-дискусії “Вступ до ЄС: що далі? Макроекономічна політика для інтеграції, безпеки та зростання”, організованої Kyiv School of Economics.
🚩 Про запровадження регулювання та нагляду за обігом віртуальних активів в Україні та проведення секторальної оцінки ризиків у сфері фінансового моніторингу говорили заступник Голови НБУ Олексій Шабан та директор Департаменту фінансового моніторингу Анна Липська під час щорічного міжнародного форуму «Фінансовий моніторинг 2025 – євроінтеграційні перспективи ПВК/ФТ системи України».
🚩 Про технологічні пріоритети регулятора, зокрема розвиток відкритого банкінгу та платіжної інфраструктури відповідно до стандарту ISO 20022 у межах інтеграції з європейським платіжним простором розповів Олексій Шабан під час Cashless Day 2025: European Integration Track, організованого Європейською Бізнес Асоціацією.
❤6👍1
💫 Виставка-експедиція «Гривня. Більше ніж гроші» отримала продовження.
Національний банк України та Національний центр «Український Дім» провели анонс однойменного видання.
💬 «Організовуючи виставку-експедицію «Гривня. Більше ніж гроші», ми навіть не уявляли, наскільки вражаючий ефект вона матиме. Понад 35 тисяч відвідувачів, із них близько третини – діти та підлітки, черги до кас та численний резонанс у медіа спонукали нас до розвитку розмови про історію національної валюти. Тепер – у форматі друкованого видання.
Завдяки підтримці партнерів та експертизі наших команд з’явився справжній артефакт – понад 600 сторінок, що розповідають захопливу історію про те, як наші гроші відображають історію України. Кожен ескіз, кожен портрет, кожна банкнота чи монета є свідченнями еволюції української держави, символом її національної ідентичності. І ця розмова – варта уваги», зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
📍Детальніше про захід та книгу.
Національний банк України та Національний центр «Український Дім» провели анонс однойменного видання.
💬 «Організовуючи виставку-експедицію «Гривня. Більше ніж гроші», ми навіть не уявляли, наскільки вражаючий ефект вона матиме. Понад 35 тисяч відвідувачів, із них близько третини – діти та підлітки, черги до кас та численний резонанс у медіа спонукали нас до розвитку розмови про історію національної валюти. Тепер – у форматі друкованого видання.
Завдяки підтримці партнерів та експертизі наших команд з’явився справжній артефакт – понад 600 сторінок, що розповідають захопливу історію про те, як наші гроші відображають історію України. Кожен ескіз, кожен портрет, кожна банкнота чи монета є свідченнями еволюції української держави, символом її національної ідентичності. І ця розмова – варта уваги», зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
📍Детальніше про захід та книгу.
❤12👍8