Щодо закриття рахунків Revolut користувачам в Україні – фіксуємо позицію Національного банку:
▪️Національний банк підтримує відкриту конкуренцію та розвиток фінансових технологій в Україні;
▪️ми зацікавлені в тому, щоб на український ринок приходили великі іноземні гравці, які у своїй діяльності дотримуються норм вітчизняного та європейського законодавств;
▪️правила єдині для всіх – будь-яка компанія, яка має намір надавати фінансові послуги резидентам України, має пройти процедуру авторизації відповідно до вимог українського законодавства і дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів та рекламу.
Компанія “Revolut” ухвалила рішення припинити надавати послуги та обслуговувати банківські рахунки клієнтів – резидентів України, відкриті через Revolut Bank UAB. Водночас рахунки українців, які проживають та офіційно зареєстровані в країнах Європейської економічної зони, компанія “Revolut” продовжить обслуговувати.
Компанія “Revolut” повідомляла Національний банк про наміри припинити надавати послуги резидентам України. Ми, як і раніше, відкриті до регуляторного діалогу з компанією “Revolut” та вітаємо будь-яку авторизовану належним чином форму присутності цієї компанії на фінансовому ринку України.
Майбутня модель присутності на українському ринку визначатиметься безпосередньо самою компанією з урахуванням українських регуляторних вимог та переліку послуг, які планується надавати українським споживачам.
Національний банк забезпечить оперативний розгляд пакета документів стосовно авторизації, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства. У межах регуляторного діалогу компанії надано вичерпні роз’яснення щодо можливих механізмів авторизації.
▪️Національний банк підтримує відкриту конкуренцію та розвиток фінансових технологій в Україні;
▪️ми зацікавлені в тому, щоб на український ринок приходили великі іноземні гравці, які у своїй діяльності дотримуються норм вітчизняного та європейського законодавств;
▪️правила єдині для всіх – будь-яка компанія, яка має намір надавати фінансові послуги резидентам України, має пройти процедуру авторизації відповідно до вимог українського законодавства і дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів та рекламу.
Компанія “Revolut” ухвалила рішення припинити надавати послуги та обслуговувати банківські рахунки клієнтів – резидентів України, відкриті через Revolut Bank UAB. Водночас рахунки українців, які проживають та офіційно зареєстровані в країнах Європейської економічної зони, компанія “Revolut” продовжить обслуговувати.
Компанія “Revolut” повідомляла Національний банк про наміри припинити надавати послуги резидентам України. Ми, як і раніше, відкриті до регуляторного діалогу з компанією “Revolut” та вітаємо будь-яку авторизовану належним чином форму присутності цієї компанії на фінансовому ринку України.
Майбутня модель присутності на українському ринку визначатиметься безпосередньо самою компанією з урахуванням українських регуляторних вимог та переліку послуг, які планується надавати українським споживачам.
Національний банк забезпечить оперативний розгляд пакета документів стосовно авторизації, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства. У межах регуляторного діалогу компанії надано вичерпні роз’яснення щодо можливих механізмів авторизації.
👎515❤22👍9😱8😢6🤩1
✨Різдво в українській традиції – це сакральне свято, сповнене родинного затишку, тепла та вдячності. Це час, коли за святковим столом збирається вся родина, щоб скуштувати кутю та побажати одне одному миру й злагоди.
Українці здавна напередодні Різдва, у Святий вечір, ставили на покуті в домівках дідуха – оберіг роду й добробуту, символ урожаю та духу предків.
☝️Щоб увічнити наші давні звичаї, ми створили нову пам’ятну монету «Дух Різдва».
Вчора її презентував Голова НБУ Андрій Пишний під час традиційної передноворічної зустрічі з командою Національного банку.
💬 «Наша нова пам’ятна монета «Дух Різдва» увібрала у себе глибокі традиції світлого родинного свята, які поколіннями тримають українців разом. Стилізоване зображення золотистого солом’яного дідуха, традиційного атрибута українського Різдва, та сповнена тепла і затишку передріздвяної трапези української сім’ї. І хоча багато родин сьогодні розділені відстанню, проте у серцях одне одного ми за спільним святковим столом. Тримаймо цей зв’язок!» – сказав Андрій Пишний.
💫 Про пам’ятну монету
Монета має номінал 10 гривень. Вона виготовлена зі срібла 925 проби, маса дорогоцінного металу в чистоті – 31,1 г.
Елементи оздоблення – двостороння локальна позолота зі вставкою діаманту (1,5 мм).
➡️ На аверсі в центрі композиції розміщено стилізоване зображення солом’яного дідуха. Його основу прикрашає солом’яний янгол, що символізує захист і благу вість. Тло композиції розділене на дві площини, що нагадують вікно, осяяне світлом зірок у Святвечір. Одна із зірок символізує Віфлеємську зорю (у її центрі сяє діамант).
➡️ На реверсі зображена традиційна передріздвяна трапеза української сім’ї, де образи батька, матері та дітей візуально ототожнюються з небесними світилами: німби навколо їхніх голів символізують Сонце (дружина), Місяць (чоловік) та зірки (їхні діти). Перед родиною – стіл із дванадцятьма стравами: кутею, варениками, пампухами, рибою та іншими традиційними частуваннями, а також головками часнику – оберегом від нечистої сили.
▪️Художники: Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.
▪️Скульптори: Анатолій Демяненко, Володимир Атаманчук.
Тираж – до 15 000 штук.
Реалізація пам’ятної монети в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та банками-дистриб’юторами розпочнеться в січні 2026 року.
Детальніше про продаж дізнавайтеся на сайті інтернет-магазину та сайтах банків-дистриб’юторів.
Українці здавна напередодні Різдва, у Святий вечір, ставили на покуті в домівках дідуха – оберіг роду й добробуту, символ урожаю та духу предків.
☝️Щоб увічнити наші давні звичаї, ми створили нову пам’ятну монету «Дух Різдва».
Вчора її презентував Голова НБУ Андрій Пишний під час традиційної передноворічної зустрічі з командою Національного банку.
💬 «Наша нова пам’ятна монета «Дух Різдва» увібрала у себе глибокі традиції світлого родинного свята, які поколіннями тримають українців разом. Стилізоване зображення золотистого солом’яного дідуха, традиційного атрибута українського Різдва, та сповнена тепла і затишку передріздвяної трапези української сім’ї. І хоча багато родин сьогодні розділені відстанню, проте у серцях одне одного ми за спільним святковим столом. Тримаймо цей зв’язок!» – сказав Андрій Пишний.
💫 Про пам’ятну монету
Монета має номінал 10 гривень. Вона виготовлена зі срібла 925 проби, маса дорогоцінного металу в чистоті – 31,1 г.
Елементи оздоблення – двостороння локальна позолота зі вставкою діаманту (1,5 мм).
➡️ На аверсі в центрі композиції розміщено стилізоване зображення солом’яного дідуха. Його основу прикрашає солом’яний янгол, що символізує захист і благу вість. Тло композиції розділене на дві площини, що нагадують вікно, осяяне світлом зірок у Святвечір. Одна із зірок символізує Віфлеємську зорю (у її центрі сяє діамант).
➡️ На реверсі зображена традиційна передріздвяна трапеза української сім’ї, де образи батька, матері та дітей візуально ототожнюються з небесними світилами: німби навколо їхніх голів символізують Сонце (дружина), Місяць (чоловік) та зірки (їхні діти). Перед родиною – стіл із дванадцятьма стравами: кутею, варениками, пампухами, рибою та іншими традиційними частуваннями, а також головками часнику – оберегом від нечистої сили.
▪️Художники: Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.
▪️Скульптори: Анатолій Демяненко, Володимир Атаманчук.
Тираж – до 15 000 штук.
Реалізація пам’ятної монети в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та банками-дистриб’юторами розпочнеться в січні 2026 року.
Детальніше про продаж дізнавайтеся на сайті інтернет-магазину та сайтах банків-дистриб’юторів.
👍32❤18👎5😢2🔥1
Дорогі українці, вітаємо з Різдвом Христовим!
Укотре ми зустрічаємо його в час темряви, коли ворог робить усе можливе й неможливе, аби посіяти в нас відчай та зневіру. Але ще один рік ми вистояли. Бо ми сильні, ми разом, міцно тримаємося за своє: коріння, дім, традиції, родини, країну.
Різдво – час дива, час віри й надії. Нехай це світле свято подарує кожному здоров’я, спокій, добро та здійснення мрій.
Дякуємо нашим захисникам та захисницям, які власними надзусиллями щодня наближають довгоочікуваний мир для нашої країни.
З Різдвом!
Укотре ми зустрічаємо його в час темряви, коли ворог робить усе можливе й неможливе, аби посіяти в нас відчай та зневіру. Але ще один рік ми вистояли. Бо ми сильні, ми разом, міцно тримаємося за своє: коріння, дім, традиції, родини, країну.
Різдво – час дива, час віри й надії. Нехай це світле свято подарує кожному здоров’я, спокій, добро та здійснення мрій.
Дякуємо нашим захисникам та захисницям, які власними надзусиллями щодня наближають довгоочікуваний мир для нашої країни.
З Різдвом!
❤52
Український банківський сектор продовжує консолідуватися навколо стратегічних потреб держави.
26 грудня 2025 року українські банки уклали найбільшу в історії фінансового ринку консорціумну кредитну угоду – для фінансування підприємства оборонно-промислового комплексу України.
▪️ До консорціуму увійшли 6 банків державної та приватної форм власності.
▪️Банком-організатором став державний банк.
▪️ Обсяг фінансування – 21,5 млрд грн.
▪️Строк угоди – 3 роки.
▪️ Забезпечення – державна гарантія.
🤝 Учасників угоди привітали Голова НБУ Андрій Пишний та Міністр оборони України Денис Шмигаль.
Залучені кошти будуть спрямовані на виробництво продукції підприємством оборонно-промислового комплексу, яке спеціалізується на виготовленні товарів військового призначення.
Це важливий внесок банківського сектору у зміцнення обороноздатності України, розвиток вітчизняного оборонно-промислового комплексу та зменшення залежності від імпорту озброєння.
☝️Консорціумне кредитування – це механізм, за якого кілька банків спільно фінансують великий проєкт, розподіляючи ризики та залучаючи значні ресурси. Саме цей інструмент дає змогу реалізовувати масштабні та стратегічно важливі для країни ініціативи.
➡️ Детальніше читайте за посиланням.
26 грудня 2025 року українські банки уклали найбільшу в історії фінансового ринку консорціумну кредитну угоду – для фінансування підприємства оборонно-промислового комплексу України.
▪️ До консорціуму увійшли 6 банків державної та приватної форм власності.
▪️Банком-організатором став державний банк.
▪️ Обсяг фінансування – 21,5 млрд грн.
▪️Строк угоди – 3 роки.
▪️ Забезпечення – державна гарантія.
🤝 Учасників угоди привітали Голова НБУ Андрій Пишний та Міністр оборони України Денис Шмигаль.
Залучені кошти будуть спрямовані на виробництво продукції підприємством оборонно-промислового комплексу, яке спеціалізується на виготовленні товарів військового призначення.
Це важливий внесок банківського сектору у зміцнення обороноздатності України, розвиток вітчизняного оборонно-промислового комплексу та зменшення залежності від імпорту озброєння.
☝️Консорціумне кредитування – це механізм, за якого кілька банків спільно фінансують великий проєкт, розподіляючи ризики та залучаючи значні ресурси. Саме цей інструмент дає змогу реалізовувати масштабні та стратегічно важливі для країни ініціативи.
➡️ Детальніше читайте за посиланням.
🔥15👍7❤6👎6
#ГолосНБУ
💡Цього тижня у дайджесті обговорень експертів НБУ читайте детально про аргументи для збереження Національним банком облікової ставки на попередньому рівні, а також про інтеграцію фінансових сервісів у ритейлі.
👇👇👇
🚩 Чому НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, які «за» і «проти» передували цьому рішенню – читайте про це в підсумках дискусії членів Комітету з монетарної політики.
🚩 Як фінансові сервіси та інноваційні платіжні інструменти інтегруються в ритейлі? Про це розповів директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін під час конференції UAFIN.TECH 2025.
💡Цього тижня у дайджесті обговорень експертів НБУ читайте детально про аргументи для збереження Національним банком облікової ставки на попередньому рівні, а також про інтеграцію фінансових сервісів у ритейлі.
👇👇👇
🚩 Чому НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, які «за» і «проти» передували цьому рішенню – читайте про це в підсумках дискусії членів Комітету з монетарної політики.
🚩 Як фінансові сервіси та інноваційні платіжні інструменти інтегруються в ритейлі? Про це розповів директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін під час конференції UAFIN.TECH 2025.
👍5❤1👎1
💫 Традиційно завершуємо черговий нумізматичний рік випуском пам’ятної монети, присвяченої Архістратигу Михаїлу.
Під час повномасштабної війни саме образ Архангела Михаїла став надзвичайно популярним в Україні, зокрема серед українських захисників та захисниць. Адже саме цей святий вважається заступником тих, хто бореться за справедливість.
🟡 Тож цього року ми знову випускаємо пам’ятну монету, яка так припала до душі українцям, але тепер – у золоті.
Отже, розповідаємо про нову монету.
⤵️⤵️⤵️
Вона має номінал 20 гривень і виготовлена із золота 900 проби.
🔹На аверсі на тлі патерну з ММ-14 (“Малюнка маскувального зразка 2014 року”, відомого також під неофіційними назвами “Піксель” та “Український піксель”) зображено стилізований лавровий вінок, що символізує славу та перемогу.
🔹На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено Архістратига Михаїла; праворуч та ліворуч розташовані стилізовані силуети воїнів Збройних Сил України, гвинтокрили та протитанкові їжаки, що композиційно підкреслюють боротьбу за збереження незалежності. По колу напис: …ЗА НАС І ДУШІ ПРАВЕДНИХ, І СИЛА АРХІСТРАТИГА МИХАЇЛА (рядки з поеми Т. Г. Шевченка “Гайдамаки”) – використано шрифт “ChebanykSansN.2017 © VasylChebanyk”.
Тираж – до 10 000 штук.
🗓️ Реалізація пам’ятної монети в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та банками-дистриб’юторами розпочнеться в січні 2026 року.
Детальніше про продаж дізнавайтеся на сайті інтернет-магазину та сайтах банків-дистриб’юторів.
Під час повномасштабної війни саме образ Архангела Михаїла став надзвичайно популярним в Україні, зокрема серед українських захисників та захисниць. Адже саме цей святий вважається заступником тих, хто бореться за справедливість.
🟡 Тож цього року ми знову випускаємо пам’ятну монету, яка так припала до душі українцям, але тепер – у золоті.
Отже, розповідаємо про нову монету.
⤵️⤵️⤵️
Вона має номінал 20 гривень і виготовлена із золота 900 проби.
🔹На аверсі на тлі патерну з ММ-14 (“Малюнка маскувального зразка 2014 року”, відомого також під неофіційними назвами “Піксель” та “Український піксель”) зображено стилізований лавровий вінок, що символізує славу та перемогу.
🔹На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено Архістратига Михаїла; праворуч та ліворуч розташовані стилізовані силуети воїнів Збройних Сил України, гвинтокрили та протитанкові їжаки, що композиційно підкреслюють боротьбу за збереження незалежності. По колу напис: …ЗА НАС І ДУШІ ПРАВЕДНИХ, І СИЛА АРХІСТРАТИГА МИХАЇЛА (рядки з поеми Т. Г. Шевченка “Гайдамаки”) – використано шрифт “ChebanykSansN.2017 © VasylChebanyk”.
Тираж – до 10 000 штук.
🗓️ Реалізація пам’ятної монети в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та банками-дистриб’юторами розпочнеться в січні 2026 року.
Детальніше про продаж дізнавайтеся на сайті інтернет-магазину та сайтах банків-дистриб’юторів.
👍28👎5❤2
#ПризначенняНБУ
Ігоря Лужанського призначено директором Департаменту стратегії та розвитку НБУ.
Цей департамент належить до вертикалі підпорядкування «Загальний блок», керівництво якою здійснює Голова Національного банку Андрій Пишний.
Новопризначений директор насамперед зосередиться на посиленні ефективності реалізації місії та стратегічних завдань Національного банку, розвитку функцій стратегічного аналізу, плануванні та управлінні проєктами і процесами, а також на системному впровадженні принципів інклюзії.
💬 «Досвід Ігоря Лужанського як добровольця, ветерана війни, керівника та командира сформував експертизу, у центрі якої – людська гідність, довіра та відповідальність за спільний результат.
Для нас важливо і навіть принципово, щоб цей досвід трансформувався в інклюзивний управлінський та стратегічний підхід – із глибоким розумінням потреб ветеранів, із повагою до різноманіття та з готовністю створювати у фінансовій системі рівні можливості для кожного громадянина. Розраховую, що його лідерство дасть нам змогу не лише формувати таке стратегічне бачення, а й втілювати на практиці відповідні дієві зміни», – наголосив Андрій Пишний.
📍Детальніше.
Ігоря Лужанського призначено директором Департаменту стратегії та розвитку НБУ.
Цей департамент належить до вертикалі підпорядкування «Загальний блок», керівництво якою здійснює Голова Національного банку Андрій Пишний.
Новопризначений директор насамперед зосередиться на посиленні ефективності реалізації місії та стратегічних завдань Національного банку, розвитку функцій стратегічного аналізу, плануванні та управлінні проєктами і процесами, а також на системному впровадженні принципів інклюзії.
💬 «Досвід Ігоря Лужанського як добровольця, ветерана війни, керівника та командира сформував експертизу, у центрі якої – людська гідність, довіра та відповідальність за спільний результат.
Для нас важливо і навіть принципово, щоб цей досвід трансформувався в інклюзивний управлінський та стратегічний підхід – із глибоким розумінням потреб ветеранів, із повагою до різноманіття та з готовністю створювати у фінансовій системі рівні можливості для кожного громадянина. Розраховую, що його лідерство дасть нам змогу не лише формувати таке стратегічне бачення, а й втілювати на практиці відповідні дієві зміни», – наголосив Андрій Пишний.
📍Детальніше.
👍14❤3
Маємо результати оцінки стійкості в розрізі банків.
➡️ Нагадаємо, що вона передбачає оцінку якості активів (AQR) для всіх банків, екстраполяцію результатів AQR у разі виявлення великої кількості помилок в оцінці пруденційних резервів за кредитами, а для найбільших банків ще й стрес-тестування.
Отже:
1️⃣ результати AQR практично не потребували коригування оцінок пруденційних резервів. Відповідно не було підстав і для здійснення екстраполяції результатів першого етапу;
2️⃣ цьогоріч НБУ повернувся до довоєнної практики стрес-тестування із використанням двох макроекономічних сценаріїв – базового та несприятливого. Стрес-тестування проходила 21 фінустанова, на які загалом припадає понад 90% активів банківської системи.
За результатами стрес-тестування цього року загальний обсяг капіталу банків зростав за обох сценаріїв, тоді як у 2021 році капітал системи в цілому знижувався за несприятливим сценарієм;
3️⃣ порівняно з результатами оцінки стійкості до повномасштабного вторгнення знизилася кількість банків, для яких встановлено підвищені вимоги до достатності капіталу. 12 банків пройшли стрес-тестування без встановлення необхідних рівнів достатності капіталу;
4️⃣ усі банки, для яких встановлено потребу в капіталі, вже виконують погоджені із Національним банком програми реструктуризації. Ці програми переважно містять заходи, які зменшують вразливість банків до ризиків та відповідно дають змогу знизити необхідні нормативи достатності капіталу. Вони не передбачали докапіталізації власниками, проте містили плани наростити капітал за рахунок прибутків;
5️⃣ за результатами виконання програм реструктуризації фінустанови мають досягнути необхідних рівнів достатності капіталу, визначених за базовим сценарієм, до кінця цього року, а за несприятливим – до жовтня 2026 року.
📍Детальніше.
➡️ Нагадаємо, що вона передбачає оцінку якості активів (AQR) для всіх банків, екстраполяцію результатів AQR у разі виявлення великої кількості помилок в оцінці пруденційних резервів за кредитами, а для найбільших банків ще й стрес-тестування.
Отже:
1️⃣ результати AQR практично не потребували коригування оцінок пруденційних резервів. Відповідно не було підстав і для здійснення екстраполяції результатів першого етапу;
2️⃣ цьогоріч НБУ повернувся до довоєнної практики стрес-тестування із використанням двох макроекономічних сценаріїв – базового та несприятливого. Стрес-тестування проходила 21 фінустанова, на які загалом припадає понад 90% активів банківської системи.
За результатами стрес-тестування цього року загальний обсяг капіталу банків зростав за обох сценаріїв, тоді як у 2021 році капітал системи в цілому знижувався за несприятливим сценарієм;
3️⃣ порівняно з результатами оцінки стійкості до повномасштабного вторгнення знизилася кількість банків, для яких встановлено підвищені вимоги до достатності капіталу. 12 банків пройшли стрес-тестування без встановлення необхідних рівнів достатності капіталу;
4️⃣ усі банки, для яких встановлено потребу в капіталі, вже виконують погоджені із Національним банком програми реструктуризації. Ці програми переважно містять заходи, які зменшують вразливість банків до ризиків та відповідно дають змогу знизити необхідні нормативи достатності капіталу. Вони не передбачали докапіталізації власниками, проте містили плани наростити капітал за рахунок прибутків;
5️⃣ за результатами виконання програм реструктуризації фінустанови мають досягнути необхідних рівнів достатності капіталу, визначених за базовим сценарієм, до кінця цього року, а за несприятливим – до жовтня 2026 року.
📍Детальніше.
👍12❤3
🌍 🇺🇦 Які глобальні та локальні зміни чекають на українські банки?
Про це розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для журналу “Форбс Українаˮ.
На думку Голови НБУ, до 2030 року актуальними будуть такі тренди: платформізація банків, BigTech і перерозподіл доходів, цифрові валюти центральних банків (CBDC), регуляторний апгрейд та розвиток людського капіталу.
➡️ Для українського фінансового сектору на найближчу перспективу Голова НБУ окреслив такі завдання:
▪️визначитися зі стратегією розвитку державних банків;
▪️подальше вдосконалення нагляду із застосуванням ризик-орієнтованого підходу;
▪️доопрацювати законодавства про віртуальні активи;
▪️подальша робота з небанківським фінсектором в напрямі регулювання, прозорості та ризик-менеджменту;
▪️максимальне наближення сектору до вимог ЄС;
▪️посилення інклюзії;
▪️розвиток інфраструктури ринків капіталу.
Про це розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для журналу “Форбс Українаˮ.
На думку Голови НБУ, до 2030 року актуальними будуть такі тренди: платформізація банків, BigTech і перерозподіл доходів, цифрові валюти центральних банків (CBDC), регуляторний апгрейд та розвиток людського капіталу.
➡️ Для українського фінансового сектору на найближчу перспективу Голова НБУ окреслив такі завдання:
▪️визначитися зі стратегією розвитку державних банків;
▪️подальше вдосконалення нагляду із застосуванням ризик-орієнтованого підходу;
▪️доопрацювати законодавства про віртуальні активи;
▪️подальша робота з небанківським фінсектором в напрямі регулювання, прозорості та ризик-менеджменту;
▪️максимальне наближення сектору до вимог ЄС;
▪️посилення інклюзії;
▪️розвиток інфраструктури ринків капіталу.
Forbes
«BigTech забиратиме частину прибутків банків». Голова НБУ Андрій Пишний про п’ять головних глобальних фінансових трендів до 2030…
Держабанки, євроінтеграція, криптовалюти та зміна ролі банків у фінансовій системі. Голова НБУ Андрій Пишний виокремив ключові локальні та глобальні банківські тренди, про які треба знати українським банкірам там їхнім клієнтам
👍9👎8❤2
📉 Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 1 грудня 2025 року скоротилася до 23,9%.
Це на 6,4 в. п. менше порівняно з показником на початок року. Без урахування кредитів старих боргів державних банків та боргів колишніх власників АТ КБ "ПриватБанк", ця частка є суттєво нижчою.
☝️Визначальним чинником скорочення частки NPL у січні – листопаді 2025 року стало зростання обсягу нових кредитів ліпшої якості.
Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі за цей період зріс на 256,8 млрд грн, або на 19,8% до 1,555 трлн грн. Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився за цей період на 21,4 млрд грн, або на 5,4%.
Частка NPL фізичних осіб за 11 місяців 2025 року знизилася на 2,0 в. п. до 12,5%, бізнесу – на 8,1 в. п. до 30,9%.
➡️ Детальніше – за посиланням.
Це на 6,4 в. п. менше порівняно з показником на початок року. Без урахування кредитів старих боргів державних банків та боргів колишніх власників АТ КБ "ПриватБанк", ця частка є суттєво нижчою.
☝️Визначальним чинником скорочення частки NPL у січні – листопаді 2025 року стало зростання обсягу нових кредитів ліпшої якості.
Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі за цей період зріс на 256,8 млрд грн, або на 19,8% до 1,555 трлн грн. Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився за цей період на 21,4 млрд грн, або на 5,4%.
Частка NPL фізичних осіб за 11 місяців 2025 року знизилася на 2,0 в. п. до 12,5%, бізнесу – на 8,1 в. п. до 30,9%.
➡️ Детальніше – за посиланням.
❤3👍2
Ось-ось і 2025 рік залишиться позаду.
Для багатьох із нас він був роком болю, втрат, руйнувань та моментів безсилля, але також і моментів величезної любові, тепла, мужності, відданості та вдячності.
Попри всі виклики, ми підтримували одне одного, працювали, допомагали і не здавалися, навіть коли було дуже важко. Бо ми сильні, бо ми разом!
Дякуємо кожному з вас за єдність, а нашим захисникам і захисницям – за можливість зустрічати ще один, новий рік.
Бажаємо нашій країні та кожному з вас миру і щастя, щоб у новому році зустрілися всі ті, хто в розлуці, щоб кожен дім наповнився сміхом, радістю і світлом, а життя нарешті було без тривог, зі сміливими планами не на тиждень, а на роки.
Вистоїмо, бо разом ми сильні!
З Новим роком! 🇺🇦
Для багатьох із нас він був роком болю, втрат, руйнувань та моментів безсилля, але також і моментів величезної любові, тепла, мужності, відданості та вдячності.
Попри всі виклики, ми підтримували одне одного, працювали, допомагали і не здавалися, навіть коли було дуже важко. Бо ми сильні, бо ми разом!
Дякуємо кожному з вас за єдність, а нашим захисникам і захисницям – за можливість зустрічати ще один, новий рік.
Бажаємо нашій країні та кожному з вас миру і щастя, щоб у новому році зустрілися всі ті, хто в розлуці, щоб кожен дім наповнився сміхом, радістю і світлом, а життя нарешті було без тривог, зі сміливими планами не на тиждень, а на роки.
Вистоїмо, бо разом ми сильні!
З Новим роком! 🇺🇦
❤37👍4
📊 Бізнес зберіг стримані оцінки своєї ділової активності.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У грудні 2025 року ІОДА становив 49.2 порівняно з 49.4 в листопаді 2025 року, але був суттєво вищий за рівень грудня 2024 року (45.9) та загалом мав найвище значення в грудні за всі роки з початку опитувань.
🚩 Економічну активність підприємств стримували:
▪️подальше погіршення безпекової ситуації;
▪️тривалі відключення електроенергії;
▪️зростання виробничих витрат бізнесу;
▪️руйнування виробничих і логістичних потужностей;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів;
▪️сезонний фактор.
🟢 Водночас позитивними чинниками залишалися:
▪️стійкий споживчий попит;
▪️надходження міжнародної допомоги;
▪️збільшення пропозиції продовольчих товарів;
▪️сповільнення темпів інфляції.
Підприємства торгівлі були найоптимістичнішими серед усіх, свої економічні результати вони позитивно оцінили десятий місяць поспіль. Водночас найстриманішими вдруге поспіль були підприємства промисловості.
Підприємства будівництва та торгівлі очікували на помірніше здорожчання цін на продукцію власного виробництва / вартості товарів, закуплених для продажу, на тлі збереження високих темпів зростання закупівельних цін. Натомість підприємства промисловості та сфери послуг підвищили оцінки щодо здорожчання як цін постачальників, так і цін / тарифів на власну продукцію / послуги.
☝️Ситуація на ринку праці пом’якшилася.
Респонденти сфер будівництва та торгівлі були оптимістично налаштовані щодо загальної чисельності працівників, натомість підприємства промисловості та сектору послуг зберегли стримані оцінки.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У грудні 2025 року ІОДА становив 49.2 порівняно з 49.4 в листопаді 2025 року, але був суттєво вищий за рівень грудня 2024 року (45.9) та загалом мав найвище значення в грудні за всі роки з початку опитувань.
🚩 Економічну активність підприємств стримували:
▪️подальше погіршення безпекової ситуації;
▪️тривалі відключення електроенергії;
▪️зростання виробничих витрат бізнесу;
▪️руйнування виробничих і логістичних потужностей;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів;
▪️сезонний фактор.
🟢 Водночас позитивними чинниками залишалися:
▪️стійкий споживчий попит;
▪️надходження міжнародної допомоги;
▪️збільшення пропозиції продовольчих товарів;
▪️сповільнення темпів інфляції.
Підприємства торгівлі були найоптимістичнішими серед усіх, свої економічні результати вони позитивно оцінили десятий місяць поспіль. Водночас найстриманішими вдруге поспіль були підприємства промисловості.
Підприємства будівництва та торгівлі очікували на помірніше здорожчання цін на продукцію власного виробництва / вартості товарів, закуплених для продажу, на тлі збереження високих темпів зростання закупівельних цін. Натомість підприємства промисловості та сфери послуг підвищили оцінки щодо здорожчання як цін постачальників, так і цін / тарифів на власну продукцію / послуги.
☝️Ситуація на ринку праці пом’якшилася.
Респонденти сфер будівництва та торгівлі були оптимістично налаштовані щодо загальної чисельності працівників, натомість підприємства промисловості та сектору послуг зберегли стримані оцінки.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
❤11👍4👎1
📊 Статистика Депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП
У 2025 році уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах понад 569 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 2 027 млрд грн.
✅ Так, упродовж року Міністерство фінансів:
▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 430 133,1 млн грн, 2 445,9 млн дол. США та 779,2 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 320 344,4 млн грн, 2 883,0 млн дол. США та 752,5 млн євро.
Роловер вкладень в ОВДП за підсумками 2025 року становить 113% за номіналом у всіх валютах за поточним офіційним курсом.
☝️Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у грудні, становила в гривні 17,80% річних, у доларах США – 4,00% річних, в євро – 3,25% річних.
Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб станом на 01 січня 2026 року становив 181,6 млрд грн в еквіваленті порівняно з 171,4 млрд грн в еквіваленті станом на 01 січня 2024 року.
💬 “Стабільна робота внутрішнього боргового ринку – результат ефективної взаємодії фіскальної та монетарної влади та вагома складова забезпечення макрофінансової стійкості. Це важливий інструмент для поліпшення строковості коштів у банківській системі, мінімізації ризиків для валютного ринку та цінової стабільності, а разом із потужною міжнародною підтримкою – запобіжник емісійного фінансування дефіциту бюджету три роки поспіль під час повномасштабної війни“, – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
ℹ️ Детальна статистика – за посиланням.
У 2025 році уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах понад 569 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 2 027 млрд грн.
✅ Так, упродовж року Міністерство фінансів:
▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 430 133,1 млн грн, 2 445,9 млн дол. США та 779,2 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 320 344,4 млн грн, 2 883,0 млн дол. США та 752,5 млн євро.
Роловер вкладень в ОВДП за підсумками 2025 року становить 113% за номіналом у всіх валютах за поточним офіційним курсом.
☝️Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у грудні, становила в гривні 17,80% річних, у доларах США – 4,00% річних, в євро – 3,25% річних.
Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб станом на 01 січня 2026 року становив 181,6 млрд грн в еквіваленті порівняно з 171,4 млрд грн в еквіваленті станом на 01 січня 2024 року.
💬 “Стабільна робота внутрішнього боргового ринку – результат ефективної взаємодії фіскальної та монетарної влади та вагома складова забезпечення макрофінансової стійкості. Це важливий інструмент для поліпшення строковості коштів у банківській системі, мінімізації ризиків для валютного ринку та цінової стабільності, а разом із потужною міжнародною підтримкою – запобіжник емісійного фінансування дефіциту бюджету три роки поспіль під час повномасштабної війни“, – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
ℹ️ Детальна статистика – за посиланням.
👍12❤5
#ГолосНБУ
💡 Про майбутні глобальні фінансові тренди та завдання для фінсектору України, а також про практичний бік реалізації монетарної політики говорили експерти НБУ цього тижня.
Як завжди, детально про все – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про п’ять головних глобальних фінансових трендів до 2030 року та ключові завдання фінансового сектору України, які вже на порядку денному, розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для журналу «Форбс Україна».
🚩 Про практичні аспекти формулювання та реалізації монетарної політики розповіли фахівці Департаменту монетарної політики та економічного аналізу під час XVI семінару для викладачів українських закладів вищої освіти.
💡 Про майбутні глобальні фінансові тренди та завдання для фінсектору України, а також про практичний бік реалізації монетарної політики говорили експерти НБУ цього тижня.
Як завжди, детально про все – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про п’ять головних глобальних фінансових трендів до 2030 року та ключові завдання фінансового сектору України, які вже на порядку денному, розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для журналу «Форбс Україна».
🚩 Про практичні аспекти формулювання та реалізації монетарної політики розповіли фахівці Департаменту монетарної політики та економічного аналізу під час XVI семінару для викладачів українських закладів вищої освіти.
👍7
📣 Інформуємо про стан спецрахунку за підсумком грудня і загалом 2025 року.
На спецрахунок, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, у грудні 2025 року надійшло майже 20 млрд грн, а загалом за рік – майже 97 млрд грн в еквіваленті (для порівняння за підсумком 2024 року надійшло майже 16 млрд грн в еквіваленті).
☝️Загалом із початку повномасштабного вторгнення рф в Україну на спецрахунок НБУ надійшло майже 146,8 млрд грн.
Станом на 01 січня 2026 року залишок коштів на спецрахунку становить понад 24,7 млрд грн.
✅ У 2025 році на потреби оборони зі спецрахунку перераховано понад 88 млрд грн (за підсумком 2024 року – понад 5,9 млрд грн).
Загалом від початку повномасштабного вторгнення рф перераховано понад 122,6 млрд грн, із них у грудні 2025 року – майже 26 млрд грн.
➡️ Підтримати сили оборони.
📌 Детальніше – за посиланням.
На спецрахунок, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, у грудні 2025 року надійшло майже 20 млрд грн, а загалом за рік – майже 97 млрд грн в еквіваленті (для порівняння за підсумком 2024 року надійшло майже 16 млрд грн в еквіваленті).
☝️Загалом із початку повномасштабного вторгнення рф в Україну на спецрахунок НБУ надійшло майже 146,8 млрд грн.
Станом на 01 січня 2026 року залишок коштів на спецрахунку становить понад 24,7 млрд грн.
✅ У 2025 році на потреби оборони зі спецрахунку перераховано понад 88 млрд грн (за підсумком 2024 року – понад 5,9 млрд грн).
Загалом від початку повномасштабного вторгнення рф перераховано понад 122,6 млрд грн, із них у грудні 2025 року – майже 26 млрд грн.
➡️ Підтримати сили оборони.
📌 Детальніше – за посиланням.
❤10👍5🔥1
🟢 Бізнес в Україні потерпає від війни, однак продовжує працювати, зберігає платоспроможність і нарощує кредитний портфель навіть у прифронтових областях, у тому числі завдяки державній підтримці.
Умови ведення бізнесу на прифронтових територіях залишаються складними через інтенсивність обстрілів, міграцію населення до безпечніших регіонів та ризики окупації.
Водночас зберігаються передумови для подальшого банківського фінансування підприємств у цих регіонах.
☝️За даними Звіту про фінансову стабільність, підприємства в наближених до фронту областях мають операційну рентабельність на рівні середньої по країні.
Із середини 2024 року банки нарощують темпи кредитування в прифронтових регіонах, і зараз ці темпи співмірні з іншими регіонами.
Тривалий час після початку вторгнення кредитування в наближених до фронту областях було вкрай обмеженим, адже банки після втрати понад третини портфеля в цих регіонах уникали їх кредитування.
✅ Ключові фактори відновлення кредитування бізнесу в прифронтових областях:
▪️спрямування державної підтримки на ці регіони, зокрема поширення державних гарантій на ці території та запровадження компенсації воєнних збитків від ЕКА;
▪️пристосування кредитної політики банків до викликів війни;
▪️пристосування бізнесу до роботи в умовах високих безпекових ризиків.
Попри високі безпекові ризики, попит на позики зберігається. Банки прогнозують його подальше зростання та підтверджують готовність підтримувати бізнес.
ℹ️ Детальніше – у Звіті про фінансову стабільність за посиланням.
Умови ведення бізнесу на прифронтових територіях залишаються складними через інтенсивність обстрілів, міграцію населення до безпечніших регіонів та ризики окупації.
Водночас зберігаються передумови для подальшого банківського фінансування підприємств у цих регіонах.
☝️За даними Звіту про фінансову стабільність, підприємства в наближених до фронту областях мають операційну рентабельність на рівні середньої по країні.
Із середини 2024 року банки нарощують темпи кредитування в прифронтових регіонах, і зараз ці темпи співмірні з іншими регіонами.
Тривалий час після початку вторгнення кредитування в наближених до фронту областях було вкрай обмеженим, адже банки після втрати понад третини портфеля в цих регіонах уникали їх кредитування.
✅ Ключові фактори відновлення кредитування бізнесу в прифронтових областях:
▪️спрямування державної підтримки на ці регіони, зокрема поширення державних гарантій на ці території та запровадження компенсації воєнних збитків від ЕКА;
▪️пристосування кредитної політики банків до викликів війни;
▪️пристосування бізнесу до роботи в умовах високих безпекових ризиків.
Попри високі безпекові ризики, попит на позики зберігається. Банки прогнозують його подальше зростання та підтверджують готовність підтримувати бізнес.
ℹ️ Детальніше – у Звіті про фінансову стабільність за посиланням.
❤10👍3
🟢 Розповідаємо про зміни, що відбулися на фінансовому ринку в грудні.
Отже:
▪️кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на шість компаній – до 775;
▪️кількість банків – 61.
☑️ Станом на 1 січня 2026 року на ринку небанківських фінансових послуг працювало:
411 фінансових компаній (було 414);
47 страховиків non-life (було 48), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
101 ломбард (було 102);
85 кредитних спілок (було 86);
один лізингодавець (без змін);
45 страхових брокерів (без змін);
74 колекторські компанії (без змін).
Кількість банківських груп зменшилася на одну (15), а небанківських – не змінилася (41).
☝️На платіжному ринку без змін діють 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні та 10 міжнародних.
Також без змін і на ринку надавачів фінансових платіжних послуг. Там працюють:
▪️16 платіжних установ;
▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 66 комерційних агентів (було 58) та 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін).
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Отже:
▪️кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на шість компаній – до 775;
▪️кількість банків – 61.
☑️ Станом на 1 січня 2026 року на ринку небанківських фінансових послуг працювало:
411 фінансових компаній (було 414);
47 страховиків non-life (було 48), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
101 ломбард (було 102);
85 кредитних спілок (було 86);
один лізингодавець (без змін);
45 страхових брокерів (без змін);
74 колекторські компанії (без змін).
Кількість банківських груп зменшилася на одну (15), а небанківських – не змінилася (41).
☝️На платіжному ринку без змін діють 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні та 10 міжнародних.
Також без змін і на ринку надавачів фінансових платіжних послуг. Там працюють:
▪️16 платіжних установ;
▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 66 комерційних агентів (було 58) та 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін).
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
👍4❤2