​​📉 У грудні 2025 року інфляція надалі сповільнювалася – до 8,0% у річному вимірі.

Про це свідчать дані Держстату.

Фактична інфляція була нижчою, ніж прогнозував НБУ, насамперед завдяки подальшому відображенню ефектів вищих урожаїв.

Базова інфляція також виявилася нижчою за прогноз унаслідок стрімкішого сповільнення подорожчання непродовольчих товарів і послуг на тлі послаблення тиску з боку ринку праці та стійкої ситуації на валютному ринку.

❓Що буде далі?

У 2026 році очікується подальше сповільнення інфляції, зокрема завдяки поступовому зменшенню дисбалансів на ринку праці, помірному зовнішньому ціновому тиску та заходам монетарної політики НБУ.

Оновлений прогноз інфляції на 2026-2028 роки буде представлений наприкінці січня у межах макропрогнозу НБУ.

ℹ️ Детально про те, як змінювалися ціни на товари та послуги у грудні – читайте за посиланням.

​​🟢 Українські банки станом на початок 2026 року мають достатній запас капіталу та виконують встановлені нормативи його достатності.

Як свідчать дані щодо значень пруденційних нормативів по системі банків на 1 січня 2026 року, регулятивний капітал становить 290,8 млрд грн, що на 22 млрд грн або на 8% вище показника на 1 січня 2025 року.

☝️Водночас з огляду на прискорене нарощення банками кредитів показники достатності капіталу за рік дещо знизилися, хоча банки й продовжують виконувати нормативи достатності капіталу із значним запасом, зокрема:

▪️норматив достатності регулятивного капіталу, що має бути не менше 10%, становить 15,83%;
▪️норматив достатності капіталу 1 рівня (не менше 7,5%) – 15,54%;
▪️норматив достатності основного капіталу 1 рівня (не менше 5,625%) – 15,54%.

Оцінка стійкості 2025 року, що вперше з початку повномасштабного вторгнення здійснювалася за стандартною процедурою, підтвердила наявність у банків загалом достатнього запасу капіталу для покриття ризиків та подальшого збільшення кредитного портфеля навіть у разі реалізації гіпотетичних кризових сценаріїв.

Лише окремі установи, для яких встановлено підвищені необхідні рівні достатності капіталу, виконують узгоджені з НБУ програми реструктуризації.

🛡️Стабільна рентабельність сектору – запорука подальшої підтримки капіталізації та нарощення банками операцій. Підвищення податку на прибуток банків у 2026 році до 50% дещо стримуватиме потенціал зростання активних операцій банків.

Ціллю Національного банку є подальше впровадження вимог ЄС у фінансовому секторі відповідно до переговорних позицій, що підвищує стійкість сектору до викликів.

Так, за рік із початку 2027 року банки мають дотримуватися вимог до буферів капіталу та підвищених індивідуальних вимог до капіталу в межах Pillar II. Запроваджуючи нові вимоги, Національний банк орієнтуватиметься на збереження спроможності фінансового сектору кредитувати економіку.

​​🟢 Про роботу СЕП НБУ у 2025 році

Система електронних платежів Національного банку (СЕП) минулого року працювала стабільно і надійно, забезпечуючи безперебійний рух коштів в економіці країни, та ефективно розвивалася.

📊 Це підтверджує наша статистика.

Так, протягом 2025 року через СЕП здійснено 595,1 млн платежів на загальну суму 273,6 трлн грн. Це більше на 23% за кількістю та на 13,5% за обсягом порівняно з 2024 роком.

Крім того, торік через систему здійснено 35,9 млн миттєвих переказів на загальну суму 163,1 млрд грн.

⏰ Середній час здійснення платежів залишається на рівні кількох хвилин. Більше 90% миттєвих переказів виконувалися швидше ніж за три секунди.

Навіть в умовах повномасштабної війни НБУ працював над розвитком СЕП, запроваджуючи нові можливості для користувачів, посилюючи безпеку та конкуренцію на платіжному ринку.

ℹ️ Деталі – за посиланням.

​​💡НБУ пом’якшує валютні обмеження та уточнює особливості валютного регулювання, щоб підтримати роботу українського бізнесу.

📆 З 14 січня 2026 року набули чинності такі зміни:

1️⃣ Розширюються можливості компаній у межах стимулюючої лібералізації

НБУ запроваджує новий стимулюючий ліміт – “позиковий”, щоб збільшити гнучкість українських підприємств в управлінні залученими ними коштами з-за кордону.

☝️Ключова мета – створити регуляторне підґрунтя, що сприятиме реструктуризації “старих” зовнішніх позик. Це важливо для залучення нових ресурсів в економіку України.

Розмір “позикового” ліміту = сумі коштів, що надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року. Він зменшуватиметься еквівалентно до погашення основної суми такого кредиту.

У межах “позикового” ліміту бізнес зможе здійснити операції, передбачені стимулюючою лібералізацією: погашення "старих" кредитів, розрахунки за "старий" імпорт товарів, фінансування закордонних підрозділів тощо.

2️⃣ Продавці та виробники товарів матимуть змогу переказувати валюту на рахунки фізичних осіб в іноземних банках для відшкодування коштів за повернений та непоставлений товар

☝️Важлива умова для проведення таких операцій – повернення коштів здійснюватиметься на рахунок фізичної особи-споживача, з якого проводилася оплата товару, а сума повернення коштів у валюті платежу не повинна перевищувати вартість товару під час його купівлі.

Такі зміни потрібні, щоб забезпечити рівні умови для фізичних осіб-споживачів товарів, придбаних на території України, що підтримає привабливість українських виробників.

3️⃣ Запроваджуються зміни у сфері валютного нагляду за граничними строками розрахунків за експорт товарів з метою імплементації розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2025 року № 1209-р.

Зміни стосуються діяльності Експортно-кредитного агентства та експорту страхових послуг.

📌 Деталі – за посиланням.

​​📊 Бізнес очікує зростання ділової активності у 2026 році на тлі поліпшення інфляційних та незначного посилення курсових очікувань.

Про це свідчать результати опитування 663 керівників підприємств з 21 регіону країни у ІV кварталі 2025 року.

Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) становив 102.1% порівняно зі 102.5% у ІІІ кварталі 2025 року.

🟢 Макроекономічна ситуація в Україні

Хоча загалом бізнес стримано оцінив обсяги виробництва товарів і послуг в наступні 12 місяців, оптимістами в цьому питанні виявилися:

▪️респонденти з восьми областей;
▪️представники переважної більшості видів економічної діяльності;
▪️великі підприємства;
▪️підприємства, що працюють виключно на внутрішньому ринку.

Інфляційні очікування у IV кварталі поліпшились: очікувана в найближчі 12 місяців річна інфляція становила 11.1% порівняно з 11.4 % у ІІІ кварталі.

Натомість курсові очікування незначно посилились – до 44.27 грн/дол. США з 44.11 грн/дол. США у попередньому опитуванні.

🟢 Поточний стан та розвиток підприємств

Бізнес зберіг як стримані оцінки щодо поточного фінансово-економічного стану власних підприємств, так і позитивні – стосовно змін у найближчий рік.

☝️Галузеві оптимісти:

▪️підприємства енерго- та водопостачання;
▪️переробної промисловості;
▪️будівництва.

Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, зберегли очікування щодо зростання їх обсягів протягом року. Найвищі очікування, які і у попередньому кварталі, мали підприємства енерго- та водопостачання.

Учасники опитування пом’якшили песимістичні оцінки щодо майбутньої загальної кількості працівників. Зокрема, підприємства енерго- та водопостачання, а також інших видів діяльності очікували на збільшення персоналу.

Незважаючи на подальше зменшення потреби в позикових коштах найближчим часом, частка підприємств, які планують брати банківські кредити, зросла до 35.8% із 33.3% у ІІІ кварталі. Традиційно бізнес надає перевагу кредитам в гривні – 80,9%.

ℹ️ Більше даних про результати опитування – за посиланням.

​​🟢 Статистика щодо кредитування енергетики

За червень 2024 року – грудень 2025 року банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу спрямованих:

▪️на розбудову генерації в енергетиці потужністю 1,342 ГВт;
▪️зі зберігання енергії та генерації тепла – на 543 МВт.

☑️ Загалом вони профінансували проєкти із відновлення енергетики та підтримки енергонезалежності в 21 області країни на 35,3 млрд грн. Зокрема, надано понад:

▪️2,7 тисячі кредитів бізнесу на 32,9 млрд грн;
▪️14 тисяч – населенню на 2,4 млрд грн.

Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам з урахуванням їх погашення станом на 01 січня 2026 року сягнув 23,4 млрд грн, фізичним особам – 1,9 млрд грн.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡Цього тижня в дайджесті обговорень експертів НБУ читайте про стартові позиції України на початку 2026 року, співпрацю з МВФ, зокрема щодо нової очікуваної чотирирічної програми в межах Механізму розширеного фінансування, а також про перейменування копійки на шаг.
👇👇👇

🚩 Із якими стартовими позиціями Україна розпочинає 2026 рік? Про це Голова НБУ Андрій Пишний розповів у колонці для інформагентства «Укрінформ».

🚩 Параметри нової чотирирічної програми в межах Механізму розширеного фінансування (та важливість її затвердження Радою директорів МВФ), а також поточну макроекономічну ситуацію, прогнози, стан фінансового сектору та пріоритети на 2026 рік обговорили члени Правління НБУ під час візиту до Національного банку директора-розпорядника МВФ Крісталіни Георгієвої з командою.

🚩 Про повернення питомо української назви роздрібної монети «шаг», зокрема про виникнення ідеї, дослідження назви, дизайн та вартість карбування після ухвалення відповідного законопроєкту парламентом розповів Андрій Пишний в інтерв’ю для програми «Є розмова» інформагентства «Укрінформ».

🟢 Копійка має відійти в минуле. Україна має свою власну питому назву – шаг, що означає дрібну монету. Повернути її якраз на часі.

На цьому наголосив Голова НБУ Андрій Пишний під час інтерв’ю для програми «Є розмова» інформагенції Укрінформ.

💬 «Це розмова не про дрібну монету. Це розмова про нашу ідентичність, про державність, суверенітет і про остаточний розрив із москвою», – сказав Голова НБУ.

Він зауважив, що українська гривня цього року відзначає 30-річчя. Але навіть через три десятиліття в нашому грошовому обігу досі залишався символ колоніального минулого. Настав час поставити крапку в цьому питанні.

💬 «Ми розглядаємо заміну копійки на шаг як завершення грошової реформи, розпочатої в 1996 році. Шаг – це не забаганка Національного банку, не наша вигадка. Це питома українська назва, глибоко історично вкорінена в українську культуру, що підтверджено відповідними дослідженнями Національної академії наук України», – додав Голова НБУ.

Важливо, що повернення шагів не потребує жодних додаткових витрат із державного бюджету.

💬 «Хочу вкотре зробити офіційну заяву, за яку я як Голова Національного банку несу усю повноту відповідальності: жодних додаткових витрат із Державного бюджету України ця ініціатива за собою не несе», ‒ зазначив Андрій Пишний.

📌 Детальніше дивіться у відео розмови або читайте текстову версію.

​​📈 За 2025 рік сума готівки, що перебувала в обігу в Україні, збільшилася на 12,6% (або на 103,9 млрд гривень) та станом на 01 січня 2026 року становила 926,3 млрд гривень.

Торік темпи зростання готівки в обігу дещо пришвидшилися (за 2024 рік зростання становило 7,6%). Це, зокрема, зумовлено подальшим відновленням економічної активності, частина якої обслуговується готівковим обігом.

☝️Цьому сприяли, зокрема, підвищення заробітної плати та соціальних виплат населенню, стійкий споживчий попит на товари та послуги, сповільнення інфляції.

Водночас на збільшення обсягів готівки в обігу також вплинули ризики, пов’язані із зростанням інтенсивності атак, у тому числі на енергетичну та іншу інфраструктуру. Це спонукає громадян робити певний запас готівкової гривні.

Далі розповідаємо цікаві факти про оновлену статистику готівкового обігу станом на 01 січня 2026 року.
⬇️⬇️⬇️

▪️У готівковому обігу перебуває 2,6 млрд банкнот на загальну суму 916,9 млрд гривень, а також 15,2 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 9,3 млрд гривень.

▪️На одного жителя України на початок цього року припадало: 64 банкноти і 193 платіжних розмінних та обігових монет (станом на 01 січня 2025 року – 63 та 186 шт. відповідно).

▪️Серед банкнот найбільше в обігу – номіналом 500 гривень, найменше – номіналом 50 гривень (26% та 4,6% від загальної кількості банкнот в обігу відповідно).

▪️Стосовно монет нагадаємо, що сьогодні в готівковому обігу перебувають розмінні та обігові монети. Обігові монети є чотирьох номіналів: 1, 2, 5 та 10 гривень.

Із них найбільше в обігу монет номіналом 1 гривня, найменше – номіналом 10 гривень (4,6% та 2,3% від загальної кількості обігових монет в обігу відповідно).

▪️Щодо розмінних монет, то варто пам’ятати, що з 01 жовтня 2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 копійок.

Ці монети припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги. Тож їхнє поступове вилучення дасть змогу скоротити витрати держави на виготовлення, оброблення, транспортування та зберігання, а також учасників готівкового обігу – на їх обслуговування в обігу.

За 2025 рік було вилучено вже 3,1 млн штук монет цього номіналу. Наразі частка монет цього номіналу від загальної кількості в обігу на початок року становить 27,2%.

▪️Натомість на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі та послуг. Їх частка від загальної кількості в обігу становить 9,1%,

📊 Динаміка обсягів монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту в 2025 році припав на монети номіналами 5 і 10 гривень.

Їх кількість в обігу зросла на 21% та 29% відповідно порівняно з початком 2025 року.

Така тенденція пов’язана з тим, що НБУ продовжує поступове вилучення з обігу банкнот номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, замінюючи їх відповідними монетами, які здатні перебувати в обігу значно довший час.

📉 Найбільше за минулий рік у готівковому обігу скоротилася кількість монет номіналом 25 копійок, їх стало менше на 0,1% порівняно з початком 2025 року, що зумовлено вилученням цих неплатіжних монет з обігу.

⬆️ За 2025 рік вперше за останні роки в обігу збільшилася кількість банкнот номіналами 100 та 50 гривень (на 4,5% та 6,3% відповідно порівняно з початком року). Це може бути наслідком зміни тарифної політики НБУ, спрямованої на підвищення рівня розмінності грошових знаків.

▪️Водночас серед банкнот, якими підкріплюється готівковий обіг, найбільше скорочення кількості припадає на банкноти номіналом 200 гривень, кількість яких в обігу торік зменшилася на 17,6% (зокрема внаслідок активного заміщення їх банкнотами номіналом 1 000 гривень та поступовим вилученням старих зразків цього номіналу з обігу).

▪️Також суттєво зменшилася кількість банкнот номіналами 10 і 5 гривень (на 10% та 8% відповідно), оскільки, як вже зазначалося, вони поступово вилучаються з обігу і замінюються на відповідні монети.

ℹ️ Докладно вивчити динаміку всіх номіналів монет та банкнот в обігу можна на сайті НБУ.

​​З Днем Соборності України!

Попри тривалу повномасштабну війну, темряву й холод, якими тероризує нашу країну ворог, ми об’єднані й ми разом. Наша країна неподільна, а соборність – беззаперечна.

107 років тому, у 1919 році, Акт злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки став історичним свідченням нашого прагнення до єдності. Це був усвідомлений вибір – бути разом у спільній державі, попри тиск і загрози.

Сьогодні захисники і захисниці щодня боронять нашу країну, – і кожен з нас робить усе можливе, щоб зберегти державність та майбутнє України.

Тож борімося, єднаймося, ми вистоїмо!

Слава Україні та українським героям! 🇺🇦

⚠️ Обережно, фішинг!

❗️Сьогодні зафіксували шахрайську кампанію з розсилання листів зі шкідливими вкладеннями, що імітують офіційний лист від НБУ, зокрема від Департамента фінансового моніторингу з вимогою надання документів.

📩 Зловмисники надсилають листи з різних електронних адрес, але в підписі зазначають фейкову особу, нібито фахівця НБУ.

❌️ Не завантажуйте файли, додані до таких листів, а також не переходьте за доданими посиланнями!

☝️ Підкреслюємо, для електронного листування працівники НБУ використовують виключно офіційну корпоративну пошту, яка містить домен @bank.gov.ua.

​​#ГолосНБУ

💡Підсумки обговорень експертів Національного банку за цей тиждень читайте у свіжому дайджесті.
⬇️⬇️⬇️

🚩 Про книгу «Гривня. Більше ніж гроші» та чому вона стане особистою експедицією для кожного розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час презентації видання.

🚩 Чому інфляція знижується та що буде далі, зокрема з процентною політикою НБУ, розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський на заході Центру економічної стратегії, присвяченому головним трендам 2025 року і перспективам на 2026 рік для української економіки.

🚩 Про результати оцінки стійкості банків у 2025 році, стан банківського кредитування та регуляторні плани Національного банку розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова в подкасті для Центру економічної стратегії.

​​🏘️ Іпотека в листопаді 2025 року

Банки України в листопаді видали 743 іпотечних кредити на загальну суму 1,5 млрд грн.

Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.

✅ Коротко про результати опитування:

▪️434 кредити на 910 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 163 на 319 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;

▪️309 кредитів на 614 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;

▪️середньозважена ефективна ставка становила 8,14% річних на первинному ринку та 9,42% на вторинному ринку;

▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 11%.

☝️У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у листопаді видано:

▪️у Київській області (239 договорів на загальну суму 521 млн грн, або 34% від загального обсягу);
▪️у Києві (148 договорів на 343 млн грн);
▪️у Львівській області (51 договір на 109 млн грн);
▪️в Івано-Франківській області (40 договорів на 75 млн грн);
▪️у Волинській області (32 договори на 56 млн грн).

Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 14 банків.

💡Нагадаємо: Рада з фінансової стабільності схвалила Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.

✅ Перший етап перезавантаження українського страхового ринку успішно завершено: страховики оздоровлені та прозорі, працюють в межах оновленого секторального законодавства.

👤 Про наступні кроки – в колонці першого заступника Голови НБУ Сергія Ніколайчука для інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна».

На порядку денному імплементація чергової порції актів права ЄС, зокрема директиви Solvency II про вимоги до платоспроможності страховиків, Insurance Distribution Directive щодо реалізації страхових продуктів та Motor Insurance Directive щодо страхування відповідальності автовласників.

Відповідні законопроєкти буде передано до парламенту після обговорення з ринком вже цього року.

☝️Однак важливо не лише провести трансформацію, а й зберегти її здобутки.

Тож Національний банк і далі перевірятиме структури власності страховиків щодо їх прозорості, а ключових власників – стосовно відповідності вимогам щодо професійної придатності та фінансового стану, а також приділятиме увагу стану корпоративного управління і внутрішнього контролю та розвиватиме ризик-орієнтований нагляд.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​❓Як банки кредитували бізнес і населення у ІV кварталі 2025 року та які тенденції очікують на початку 2026 року?

Про це – у результатах Опитування про умови банківського кредитування.

Розповідаємо ⤵️

Банки зберегли оптимістичні настрої стосовно розвитку кредитування: понад три чверті з них планують збільшити кредитування бізнесу, а баланс відповідей про зростання обсягів кредитування домогосподарств став найвищим з початку 2021 року.

▪️Попит на кредити бізнесу та населення зростав як впродовж ІV кварталу, так загалом увесь минулий рік. Банки також очікують у I кварталі 2026 року на збільшення попиту, як на всі види корпоративних кредитів, так і на іпотечні та споживчі кредити.

▪️Боргове навантаження підприємств респонденти оцінили як середнє, домогосподарств – як низьке.

▪️Для бізнесу і населення тривало пом’якшення кредитних стандартів. Надалі банки планують і надалі їх пом’якшувати, крім стандартів на іпотеку.

▪️Рівень схвалення заявок для кредитів підприємствам зростав три квартали поспіль для всіх видів позик бізнесу, крім валютних.

Також зріс рівень схвалення заявок на споживчі кредити, а на іпотеку – не змінився.

▪️Протягом 2025 року найбільше зріс кредитний ризик. На початку 2026 року очікується посилення передусім ризику ліквідності та кредитного ризику.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​❓Що відбувалося з банківським фондуванням у ІV кварталі 2025 року та чого очікувати цього року?

Ділимося результатами щоквартального опитування банків.
⤵️⤵️⤵️

Протягом минулого кварталу тривав приплив коштів як населення, так і бізнесу. Обсяг оптового фондування зростав переважно в окремих великих банках. Надалі банки не очікують значних змін обсягу коштів клієнтів.

▪️Фінансові установи очікують надходження фінансування для проєктів відновлення, зокрема від ЄС та МФО. Ще один фактор залучення оптового фондування – зацікавленість інвесторів.

▪️Упродовж 2025 року середня вартість фондування загалом зросла, найбільше – коштів бізнесу. Надалі банки загалом очікують зменшення вартості запозичень.

▪️Частка фондування в іноземній валюті зменшувалася три квартали поспіль, і банки очікують на продовження цього тренду.

▪️Також зростав обсяг капіталу і очікується його подальше збільшення впродовж 2026 року. Ключовим чинником такої тенденції як і раніше залишається прибутковість, стримуючими факторами – зміни регуляторних вимог, макроекономічних умов та ризик-апетиту.

▪️Протягом 2025 року вартість капіталу зростала, однак надалі банки прогнозують зниження його вартості.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​⏰️ Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.

Під час заходу буде оголошене рішення щодо облікової ставки, а також презентовано оновлений макроекономічний прогноз НБУ.

Пресбрифінг транслюватиметься у прямому ефірі.

➡️ Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.

​​⚡️Облікову ставку знижено до 15%.

Правління НБУ вирішило розпочати цикл пом'якшення процентної політики, знизивши облікову ставку на 0,5 в. п. Аналогічним кроком знизяться й інші ставки НБУ.

☝️Це рішення враховує стійке зниження інфляційного тиску та зменшення ризиків, пов’язаних із зовнішнім фінансуванням. Воно узгоджується з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики й водночас підтримає економіку.

📉 🛒 Так, за оновленим макроекономічним прогнозом, інфляція буде помірною у 2026 році (7,5%) й надалі перебуватиме близько до цілі 5% з її досягненням у середині 2028 року.

🌐 Очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку.
Наприкінці 2025 року Рада ЄС вирішила надати Україні 90 млрд євро фінансової допомоги у 2026-2027 роках. Підтримка України зберігатиметься й у межах чинного механізму ERA Loans. Триває також узгодження нової програми з МВФ обсягом 8,1 млрд дол. США.

Зниження облікової ставки сприятиме подальшій адаптації економіки до викликів війни, зокрема підтримає динаміку кредитування, що зростає упродовж останніх років темпами понад 30% р/р. Водночас монетарні умови будуть достатньо жорсткими для збереження стійкості валютного ринку та зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики.

✅️ НБУ й надалі гнучко реагуватиме на зміни в розподілі ризиків:
▪️за умови сповільнення інфляції близько до траєкторії оновленого прогнозу та відсутності суттєвих негативних змін у розподілі ризиків, і надалі знижуватиме облікову ставку, водночас послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для швидшого, ніж передбачено оновленим макропрогнозом, зниження облікової ставки;

▪️у разі посилення ризиків для цінової динаміки утримається від подальшого пом’якшення процентної політики і буде готовий за потреби вжити додаткових заходів.

➡️ Детальніше читайте за посиланням.

​​🇺🇦 Що відбуватиметься в українській економіці?

📊 Ключові параметри оновленого макропрогнозу були презентовані сьогодні під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.

Розвиток економічних подій на горизонті 2026‒2028 років виглядатиме так:

1️⃣ інфляція надалі знижуватиметься.

У наступні місяці цей процес триватиме передусім завдяки подальшому відображенню ефектів від вищих урожаїв 2025 року. Водночас вплив масштабних руйнувань в енергетиці тиснутиме на ціни як через ринкові, так і адміністративні механізми. Однак у наступні роки темпи зростання цін сповільнюватимуться.

🛒 Прогноз інфляції: 7,5% у 2026 році, 6% у 2027 році, 5% у 2028 році;

2️⃣ зростання економіки триватиме, проте буде стриманим через наслідки війни.

Зважаючи на руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії, НБУ дещо знизив оцінку зростання реального ВВП у 2026 році – до 1,8%. Ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час обмежуватиме ділову активність. Поступове поліпшення ситуації в енергосекторі, відбудова інфраструктури, приватні інвестиції сприятимуть зростанню ВВП до близько 3-4% у 2027-2028 роках;

3️⃣ очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні, які на кінець 2026 року становитимуть 65 млрд дол. США і зростуть до 71 млрд дол. США на кінець 2028 року.

Це дасть змогу підтримувати стійкість валютного ринку та впроваджувати заходи валютної лібералізації за умови контролю ризиків;

4️⃣ перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для цінової динаміки та економічного розвитку.

Упродовж останніх місяців значною мірою посилилися ризики, пов’язані з руйнуваннями енергетичної інфраструктури, натомість ризик недостатності зовнішньої допомоги суттєво знизився завдяки рішенням ЄС. Можуть реалізуватися й позитивні сценарії, зокрема посилення військової й фінансової підтримки партнерів та досягнення суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України.

📍Детальніше ‒ у релізі за посиланням.

​​✅ Оцінка стійкості 2025 року підтвердила спроможність банків і далі нарощувати кредитування навіть в умовах гіпотетичної кризи.

Щоб фінансовий сектор зберігав надійність навіть за кризових умов, банки в усьому світі регулярно піддаються стрес-тестуванням.

За результатами таких вправ регулятори визначають рівень стійкості сектору та необхідні заходи для її посилення.

📑 НБУ відновив оцінку стійкості банків зі стрес-тестуванням за несприятливим сценарієм у 2025 році і детально описав її результати в Звіті про фінансову стабільність.

Результати стрес-тестування засвідчили достатню капіталізацію системи, адже переважна більшість великих банків стійкі до криз та спроможні підтримувати кредитний портфель навіть за несприятливого сценарію.

Також проведена оцінка вкотре підтвердила, що більшість банків коректно оцінюють рівень кредитного ризику за пруденційними вимогами. Коригування обсягів пруденційних резервів становило лише 0,2% від їх обсягу на початок року.

☝️Дев’ять банків, для яких встановлено підвищені необхідні рівні достатності капіталу, розробили та виконують програми реструктуризації, щоб цих показників досягнути.

На початок 2026 року середній норматив достатності регулятивного капіталу банків у півтора раза вищий, ніж мінімальні вимоги, а нормативи достатності капіталу 1 рівня та основного капіталу 1 рівня – більше ніж удвічі вищі за необхідні. Тобто банки мають запас капіталу не лише для підтримання стійкості, але і для жвавого кредитування, та могли б нарощувати кредитний портфель навіть у кризових умовах.

📊 За нашими оцінками, банки також мають достатній запас ліквідності, аби швидко наростити кредитний портфель на близько 580 млрд грн, або на 70% (від фактичного чистого портфеля в національній валюті). Зокрема, державні банки – на більше 70% або близько 270 млрд грн, іноземні та приватні – 125% та 35% відповідно.

Зараз банки не збавляють темпів у кредитуванні. Нарощують кредити установи всіх груп, пропонуючи кошти компаніям різного розміру, форм власності та галузей. Тож проникнення кредитів бізнесу відносно ВВП зросло вперше від початку повномасштабного вторгнення.

Стрес-тестування та комунікація його результатів важливі для підвищення прозорості фінансового сектору України на шляху України до ЄС. Тому Національний банк запропонував, щоб цей крок став частиною зобов’язань України в межах Плану програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility (п. 5.1.) і успішно його виконав.

📌 Детальніше – у Звіті про фінансову стабільність.