❓Що відбувалося з банківським фондуванням у ІV кварталі 2025 року та чого очікувати цього року?
Ділимося результатами щоквартального опитування банків.
⤵️⤵️⤵️
Протягом минулого кварталу тривав приплив коштів як населення, так і бізнесу. Обсяг оптового фондування зростав переважно в окремих великих банках. Надалі банки не очікують значних змін обсягу коштів клієнтів.
▪️Фінансові установи очікують надходження фінансування для проєктів відновлення, зокрема від ЄС та МФО. Ще один фактор залучення оптового фондування – зацікавленість інвесторів.
▪️Упродовж 2025 року середня вартість фондування загалом зросла, найбільше – коштів бізнесу. Надалі банки загалом очікують зменшення вартості запозичень.
▪️Частка фондування в іноземній валюті зменшувалася три квартали поспіль, і банки очікують на продовження цього тренду.
▪️Також зростав обсяг капіталу і очікується його подальше збільшення впродовж 2026 року. Ключовим чинником такої тенденції як і раніше залишається прибутковість, стримуючими факторами – зміни регуляторних вимог, макроекономічних умов та ризик-апетиту.
▪️Протягом 2025 року вартість капіталу зростала, однак надалі банки прогнозують зниження його вартості.
📌 Детальніше – за посиланням.
Ділимося результатами щоквартального опитування банків.
⤵️⤵️⤵️
Протягом минулого кварталу тривав приплив коштів як населення, так і бізнесу. Обсяг оптового фондування зростав переважно в окремих великих банках. Надалі банки не очікують значних змін обсягу коштів клієнтів.
▪️Фінансові установи очікують надходження фінансування для проєктів відновлення, зокрема від ЄС та МФО. Ще один фактор залучення оптового фондування – зацікавленість інвесторів.
▪️Упродовж 2025 року середня вартість фондування загалом зросла, найбільше – коштів бізнесу. Надалі банки загалом очікують зменшення вартості запозичень.
▪️Частка фондування в іноземній валюті зменшувалася три квартали поспіль, і банки очікують на продовження цього тренду.
▪️Також зростав обсяг капіталу і очікується його подальше збільшення впродовж 2026 року. Ключовим чинником такої тенденції як і раніше залишається прибутковість, стримуючими факторами – зміни регуляторних вимог, макроекономічних умов та ризик-апетиту.
▪️Протягом 2025 року вартість капіталу зростала, однак надалі банки прогнозують зниження його вартості.
📌 Детальніше – за посиланням.
👍6❤3
⏰️ Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.
Під час заходу буде оголошене рішення щодо облікової ставки, а також презентовано оновлений макроекономічний прогноз НБУ.
Пресбрифінг транслюватиметься у прямому ефірі.
➡️ Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
Під час заходу буде оголошене рішення щодо облікової ставки, а також презентовано оновлений макроекономічний прогноз НБУ.
Пресбрифінг транслюватиметься у прямому ефірі.
➡️ Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
👍9❤4😱2
⚡️Облікову ставку знижено до 15%.
Правління НБУ вирішило розпочати цикл пом'якшення процентної політики, знизивши облікову ставку на 0,5 в. п. Аналогічним кроком знизяться й інші ставки НБУ.
☝️Це рішення враховує стійке зниження інфляційного тиску та зменшення ризиків, пов’язаних із зовнішнім фінансуванням. Воно узгоджується з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики й водночас підтримає економіку.
📉 🛒 Так, за оновленим макроекономічним прогнозом, інфляція буде помірною у 2026 році (7,5%) й надалі перебуватиме близько до цілі 5% з її досягненням у середині 2028 року.
🌐 Очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку.
Наприкінці 2025 року Рада ЄС вирішила надати Україні 90 млрд євро фінансової допомоги у 2026-2027 роках. Підтримка України зберігатиметься й у межах чинного механізму ERA Loans. Триває також узгодження нової програми з МВФ обсягом 8,1 млрд дол. США.
Зниження облікової ставки сприятиме подальшій адаптації економіки до викликів війни, зокрема підтримає динаміку кредитування, що зростає упродовж останніх років темпами понад 30% р/р. Водночас монетарні умови будуть достатньо жорсткими для збереження стійкості валютного ринку та зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики.
✅️ НБУ й надалі гнучко реагуватиме на зміни в розподілі ризиків:
▪️за умови сповільнення інфляції близько до траєкторії оновленого прогнозу та відсутності суттєвих негативних змін у розподілі ризиків, і надалі знижуватиме облікову ставку, водночас послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для швидшого, ніж передбачено оновленим макропрогнозом, зниження облікової ставки;
▪️у разі посилення ризиків для цінової динаміки утримається від подальшого пом’якшення процентної політики і буде готовий за потреби вжити додаткових заходів.
➡️ Детальніше читайте за посиланням.
Правління НБУ вирішило розпочати цикл пом'якшення процентної політики, знизивши облікову ставку на 0,5 в. п. Аналогічним кроком знизяться й інші ставки НБУ.
☝️Це рішення враховує стійке зниження інфляційного тиску та зменшення ризиків, пов’язаних із зовнішнім фінансуванням. Воно узгоджується з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики й водночас підтримає економіку.
📉 🛒 Так, за оновленим макроекономічним прогнозом, інфляція буде помірною у 2026 році (7,5%) й надалі перебуватиме близько до цілі 5% з її досягненням у середині 2028 року.
🌐 Очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку.
Наприкінці 2025 року Рада ЄС вирішила надати Україні 90 млрд євро фінансової допомоги у 2026-2027 роках. Підтримка України зберігатиметься й у межах чинного механізму ERA Loans. Триває також узгодження нової програми з МВФ обсягом 8,1 млрд дол. США.
Зниження облікової ставки сприятиме подальшій адаптації економіки до викликів війни, зокрема підтримає динаміку кредитування, що зростає упродовж останніх років темпами понад 30% р/р. Водночас монетарні умови будуть достатньо жорсткими для збереження стійкості валютного ринку та зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики.
✅️ НБУ й надалі гнучко реагуватиме на зміни в розподілі ризиків:
▪️за умови сповільнення інфляції близько до траєкторії оновленого прогнозу та відсутності суттєвих негативних змін у розподілі ризиків, і надалі знижуватиме облікову ставку, водночас послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для швидшого, ніж передбачено оновленим макропрогнозом, зниження облікової ставки;
▪️у разі посилення ризиків для цінової динаміки утримається від подальшого пом’якшення процентної політики і буде готовий за потреби вжити додаткових заходів.
➡️ Детальніше читайте за посиланням.
👍22❤7
🇺🇦 Що відбуватиметься в українській економіці?
📊 Ключові параметри оновленого макропрогнозу були презентовані сьогодні під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
Розвиток економічних подій на горизонті 2026‒2028 років виглядатиме так:
1️⃣ інфляція надалі знижуватиметься.
У наступні місяці цей процес триватиме передусім завдяки подальшому відображенню ефектів від вищих урожаїв 2025 року. Водночас вплив масштабних руйнувань в енергетиці тиснутиме на ціни як через ринкові, так і адміністративні механізми. Однак у наступні роки темпи зростання цін сповільнюватимуться.
🛒 Прогноз інфляції: 7,5% у 2026 році, 6% у 2027 році, 5% у 2028 році;
2️⃣ зростання економіки триватиме, проте буде стриманим через наслідки війни.
Зважаючи на руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії, НБУ дещо знизив оцінку зростання реального ВВП у 2026 році – до 1,8%. Ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час обмежуватиме ділову активність. Поступове поліпшення ситуації в енергосекторі, відбудова інфраструктури, приватні інвестиції сприятимуть зростанню ВВП до близько 3-4% у 2027-2028 роках;
3️⃣ очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні, які на кінець 2026 року становитимуть 65 млрд дол. США і зростуть до 71 млрд дол. США на кінець 2028 року.
Це дасть змогу підтримувати стійкість валютного ринку та впроваджувати заходи валютної лібералізації за умови контролю ризиків;
4️⃣ перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для цінової динаміки та економічного розвитку.
Упродовж останніх місяців значною мірою посилилися ризики, пов’язані з руйнуваннями енергетичної інфраструктури, натомість ризик недостатності зовнішньої допомоги суттєво знизився завдяки рішенням ЄС. Можуть реалізуватися й позитивні сценарії, зокрема посилення військової й фінансової підтримки партнерів та досягнення суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України.
📍Детальніше ‒ у релізі за посиланням.
📊 Ключові параметри оновленого макропрогнозу були презентовані сьогодні під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
Розвиток економічних подій на горизонті 2026‒2028 років виглядатиме так:
1️⃣ інфляція надалі знижуватиметься.
У наступні місяці цей процес триватиме передусім завдяки подальшому відображенню ефектів від вищих урожаїв 2025 року. Водночас вплив масштабних руйнувань в енергетиці тиснутиме на ціни як через ринкові, так і адміністративні механізми. Однак у наступні роки темпи зростання цін сповільнюватимуться.
🛒 Прогноз інфляції: 7,5% у 2026 році, 6% у 2027 році, 5% у 2028 році;
2️⃣ зростання економіки триватиме, проте буде стриманим через наслідки війни.
Зважаючи на руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії, НБУ дещо знизив оцінку зростання реального ВВП у 2026 році – до 1,8%. Ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час обмежуватиме ділову активність. Поступове поліпшення ситуації в енергосекторі, відбудова інфраструктури, приватні інвестиції сприятимуть зростанню ВВП до близько 3-4% у 2027-2028 роках;
3️⃣ очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні, які на кінець 2026 року становитимуть 65 млрд дол. США і зростуть до 71 млрд дол. США на кінець 2028 року.
Це дасть змогу підтримувати стійкість валютного ринку та впроваджувати заходи валютної лібералізації за умови контролю ризиків;
4️⃣ перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для цінової динаміки та економічного розвитку.
Упродовж останніх місяців значною мірою посилилися ризики, пов’язані з руйнуваннями енергетичної інфраструктури, натомість ризик недостатності зовнішньої допомоги суттєво знизився завдяки рішенням ЄС. Можуть реалізуватися й позитивні сценарії, зокрема посилення військової й фінансової підтримки партнерів та досягнення суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України.
📍Детальніше ‒ у релізі за посиланням.
❤11👍10🤩1
✅ Оцінка стійкості 2025 року підтвердила спроможність банків і далі нарощувати кредитування навіть в умовах гіпотетичної кризи.
Щоб фінансовий сектор зберігав надійність навіть за кризових умов, банки в усьому світі регулярно піддаються стрес-тестуванням.
За результатами таких вправ регулятори визначають рівень стійкості сектору та необхідні заходи для її посилення.
📑 НБУ відновив оцінку стійкості банків зі стрес-тестуванням за несприятливим сценарієм у 2025 році і детально описав її результати в Звіті про фінансову стабільність.
Результати стрес-тестування засвідчили достатню капіталізацію системи, адже переважна більшість великих банків стійкі до криз та спроможні підтримувати кредитний портфель навіть за несприятливого сценарію.
Також проведена оцінка вкотре підтвердила, що більшість банків коректно оцінюють рівень кредитного ризику за пруденційними вимогами. Коригування обсягів пруденційних резервів становило лише 0,2% від їх обсягу на початок року.
☝️Дев’ять банків, для яких встановлено підвищені необхідні рівні достатності капіталу, розробили та виконують програми реструктуризації, щоб цих показників досягнути.
На початок 2026 року середній норматив достатності регулятивного капіталу банків у півтора раза вищий, ніж мінімальні вимоги, а нормативи достатності капіталу 1 рівня та основного капіталу 1 рівня – більше ніж удвічі вищі за необхідні. Тобто банки мають запас капіталу не лише для підтримання стійкості, але і для жвавого кредитування, та могли б нарощувати кредитний портфель навіть у кризових умовах.
📊 За нашими оцінками, банки також мають достатній запас ліквідності, аби швидко наростити кредитний портфель на близько 580 млрд грн, або на 70% (від фактичного чистого портфеля в національній валюті). Зокрема, державні банки – на більше 70% або близько 270 млрд грн, іноземні та приватні – 125% та 35% відповідно.
Зараз банки не збавляють темпів у кредитуванні. Нарощують кредити установи всіх груп, пропонуючи кошти компаніям різного розміру, форм власності та галузей. Тож проникнення кредитів бізнесу відносно ВВП зросло вперше від початку повномасштабного вторгнення.
Стрес-тестування та комунікація його результатів важливі для підвищення прозорості фінансового сектору України на шляху України до ЄС. Тому Національний банк запропонував, щоб цей крок став частиною зобов’язань України в межах Плану програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility (п. 5.1.) і успішно його виконав.
📌 Детальніше – у Звіті про фінансову стабільність.
Щоб фінансовий сектор зберігав надійність навіть за кризових умов, банки в усьому світі регулярно піддаються стрес-тестуванням.
За результатами таких вправ регулятори визначають рівень стійкості сектору та необхідні заходи для її посилення.
📑 НБУ відновив оцінку стійкості банків зі стрес-тестуванням за несприятливим сценарієм у 2025 році і детально описав її результати в Звіті про фінансову стабільність.
Результати стрес-тестування засвідчили достатню капіталізацію системи, адже переважна більшість великих банків стійкі до криз та спроможні підтримувати кредитний портфель навіть за несприятливого сценарію.
Також проведена оцінка вкотре підтвердила, що більшість банків коректно оцінюють рівень кредитного ризику за пруденційними вимогами. Коригування обсягів пруденційних резервів становило лише 0,2% від їх обсягу на початок року.
☝️Дев’ять банків, для яких встановлено підвищені необхідні рівні достатності капіталу, розробили та виконують програми реструктуризації, щоб цих показників досягнути.
На початок 2026 року середній норматив достатності регулятивного капіталу банків у півтора раза вищий, ніж мінімальні вимоги, а нормативи достатності капіталу 1 рівня та основного капіталу 1 рівня – більше ніж удвічі вищі за необхідні. Тобто банки мають запас капіталу не лише для підтримання стійкості, але і для жвавого кредитування, та могли б нарощувати кредитний портфель навіть у кризових умовах.
📊 За нашими оцінками, банки також мають достатній запас ліквідності, аби швидко наростити кредитний портфель на близько 580 млрд грн, або на 70% (від фактичного чистого портфеля в національній валюті). Зокрема, державні банки – на більше 70% або близько 270 млрд грн, іноземні та приватні – 125% та 35% відповідно.
Зараз банки не збавляють темпів у кредитуванні. Нарощують кредити установи всіх груп, пропонуючи кошти компаніям різного розміру, форм власності та галузей. Тож проникнення кредитів бізнесу відносно ВВП зросло вперше від початку повномасштабного вторгнення.
Стрес-тестування та комунікація його результатів важливі для підвищення прозорості фінансового сектору України на шляху України до ЄС. Тому Національний банк запропонував, щоб цей крок став частиною зобов’язань України в межах Плану програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility (п. 5.1.) і успішно його виконав.
📌 Детальніше – у Звіті про фінансову стабільність.
❤5👍2
🟢 Сьогодні вводимо в обіг нову монету, присвячену українським оборонним технологіям та їхнім розробникам.
Це – пам’ятна монета «Українська бавовна. Ракета-дрон “Паляниця”».
☝️Перша вітчизняна далекобійна система озброєння з турбореактивним двигуном, що призначена для високоточних ударів Збройних Сил України по стратегічних об’єктах у глибокому тилу противника.
Вона здатна вражати цілі на відстані до 650 км, ефективно долаючи системи протиповітряної оборони завдяки низькій висоті польоту (від 15 до 500 м) та швидкості до 900 км/год.
“Паляниця” – це не лише зразок сучасної військової техніки, що демонструє здатність України знаходити інноваційні рішення, швидко масштабувати їх і застосовувати там, де це має найбільший стратегічний ефект, а й символ національної оборонної потужності, української винахідливості та незламності, що гартується в боротьбі за свободу.
❓Як виглядає монета?
Монета має номінал 5 гривень.
➡️ На її аверсі зображено стилізований силует ракети-дрона “Паляниця”, що вражає ворожого змія.
➡️ На реверсі монети зображено атаку української далекобійної ракети-дрона на об’єкт паливно-енергетичного комплексу країни-агресора. Угорі – напис ПАЛЯНИЦЯ.
Тираж – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.
Художники: Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук. Скульптор: Володимир Атаманчук.
❓Як і коли можна придбати монету?
Пам’ятна монета «Українська бавовна. Ракета-дрон “Паляниця”» введена в обіг 30 січня 2026 року.
Її реалізація в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та банками-дистриб’юторами (перелік є на сайті НБУ) розпочнеться в лютому 2026 року.
ℹ️ Детальніше про початок реалізації дізнавайтеся на їхніх офіційних сайтах.
Це – пам’ятна монета «Українська бавовна. Ракета-дрон “Паляниця”».
☝️Перша вітчизняна далекобійна система озброєння з турбореактивним двигуном, що призначена для високоточних ударів Збройних Сил України по стратегічних об’єктах у глибокому тилу противника.
Вона здатна вражати цілі на відстані до 650 км, ефективно долаючи системи протиповітряної оборони завдяки низькій висоті польоту (від 15 до 500 м) та швидкості до 900 км/год.
“Паляниця” – це не лише зразок сучасної військової техніки, що демонструє здатність України знаходити інноваційні рішення, швидко масштабувати їх і застосовувати там, де це має найбільший стратегічний ефект, а й символ національної оборонної потужності, української винахідливості та незламності, що гартується в боротьбі за свободу.
❓Як виглядає монета?
Монета має номінал 5 гривень.
➡️ На її аверсі зображено стилізований силует ракети-дрона “Паляниця”, що вражає ворожого змія.
➡️ На реверсі монети зображено атаку української далекобійної ракети-дрона на об’єкт паливно-енергетичного комплексу країни-агресора. Угорі – напис ПАЛЯНИЦЯ.
Тираж – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.
Художники: Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук. Скульптор: Володимир Атаманчук.
❓Як і коли можна придбати монету?
Пам’ятна монета «Українська бавовна. Ракета-дрон “Паляниця”» введена в обіг 30 січня 2026 року.
Її реалізація в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та банками-дистриб’юторами (перелік є на сайті НБУ) розпочнеться в лютому 2026 року.
ℹ️ Детальніше про початок реалізації дізнавайтеся на їхніх офіційних сайтах.
❤33👍14🔥7👎3
📈 За 2025 рік обсяги касових оборотів банків зросли.
Так, обсяг надходжень готівки до кас банків торік збільшився на 6,7% порівняно з 2024 роком та становив 3 009,1 млрд грн.
Видачі готівки із кас банків за 2025 рік збільшилися дещо більше (на 8,8%) та становили 3 115,8 млрд грн.
☝️Зростання обсягів готівки зумовлено відновленням економічної активності (після падіння у 2022 році), частина якої обслуговується готівковим обігом.
Цьому сприяли, зокрема, підвищення заробітних плат та соціальних виплат населенню, стійкий споживчий попит на товари та послуги, сповільнення темпів інфляції.
Водночас на збільшення обсягів видач готівкової гривні з кас банків, зокрема у III та IV кварталах 2025 року, також вплинули ризики, пов’язані з посиленням інтенсивності повітряних атак, руйнуванням енергетичної та іншої інфраструктури, тривалими відключеннями електроенергії тощо. Це спонукає громадян робити певний запас готівки.
✅ Традиційно найбільшими обсягами готівку з кас банки видавали (% від загального обсягу видатків):
▪️за операціями клієнтів із використанням платіжних карток (85,3% від загального обсягу видатків);
▪️для придбання іноземної валюти у клієнтів (5,1% від загального обсягу видатків);
▪️для підкріплення операторів поштового зв’язку (3,2% від загального обсягу видатків).
☑️ Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків були (% від загального обсягу надходжень):
▪️торговельна виручка (31,6% від загального обсягу надходжень);
▪️операції клієнтів з використанням платіжних карток (25,0% від загального обсягу надходжень);
▪️надходження від продажу іноземної валюти (15,3% від загального обсягу надходжень);
▪️виручка від усіх видів послуг (13% від загального обсягу надходжень).
➡️ Докладніше дізнатися про динаміку касових оборотів банків за останні 10 років можна за посиланням.
Так, обсяг надходжень готівки до кас банків торік збільшився на 6,7% порівняно з 2024 роком та становив 3 009,1 млрд грн.
Видачі готівки із кас банків за 2025 рік збільшилися дещо більше (на 8,8%) та становили 3 115,8 млрд грн.
☝️Зростання обсягів готівки зумовлено відновленням економічної активності (після падіння у 2022 році), частина якої обслуговується готівковим обігом.
Цьому сприяли, зокрема, підвищення заробітних плат та соціальних виплат населенню, стійкий споживчий попит на товари та послуги, сповільнення темпів інфляції.
Водночас на збільшення обсягів видач готівкової гривні з кас банків, зокрема у III та IV кварталах 2025 року, також вплинули ризики, пов’язані з посиленням інтенсивності повітряних атак, руйнуванням енергетичної та іншої інфраструктури, тривалими відключеннями електроенергії тощо. Це спонукає громадян робити певний запас готівки.
✅ Традиційно найбільшими обсягами готівку з кас банки видавали (% від загального обсягу видатків):
▪️за операціями клієнтів із використанням платіжних карток (85,3% від загального обсягу видатків);
▪️для придбання іноземної валюти у клієнтів (5,1% від загального обсягу видатків);
▪️для підкріплення операторів поштового зв’язку (3,2% від загального обсягу видатків).
☑️ Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків були (% від загального обсягу надходжень):
▪️торговельна виручка (31,6% від загального обсягу надходжень);
▪️операції клієнтів з використанням платіжних карток (25,0% від загального обсягу надходжень);
▪️надходження від продажу іноземної валюти (15,3% від загального обсягу надходжень);
▪️виручка від усіх видів послуг (13% від загального обсягу надходжень).
➡️ Докладніше дізнатися про динаміку касових оборотів банків за останні 10 років можна за посиланням.
❤7👍3
#ГолосНБУ
💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали зниження облікової ставки до 15%, питання кредитування, валютного ринку, впливу енергодефіциту на економіку, загалом стійкість фінансового сектору та інші питання.
Про них, як завжди, – в дайджесті.
👇👇👇
🚩 Чому НБУ перейшов до циклу помʼякшення процентної політики та що буде далі, розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
🚩 Про наступний етап перезавантаження українського страхового ринку розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у колонці для Інтерфакс Україна.
🚩 Стан фінансового ринку України та ініціативи Національного банку, спрямовані на підтримку стійкості української економіки, а також подальшу співпрацю обговорили Андрій Пишний та Сергій Ніколайчук із представниками Credit Agricole Ukraine.
🚩 Про темпи кредитування бізнесу, ситуацію на валютному ринку, вплив енергодефіциту на економіку й інші питання розповів Андрій Пишний та його заступники Володимир Лепушинський і Юрій Гелетій під час пресбрифінгу щодо монетарної політики.
🚩 Про типові підозрілі операції, що здійснювалися клієнтами банків, які були виявлені під час здійснення нагляду протягом 2025 року, за результатами якого встановлено випадки недотримання банками вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, говорили заступник Голови НБУ Дмитро Олійник, директор Департаменту фінансового моніторингу Анна Липська та фахівці цього департаменту під час зустрічі з представниками банків.
💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали зниження облікової ставки до 15%, питання кредитування, валютного ринку, впливу енергодефіциту на економіку, загалом стійкість фінансового сектору та інші питання.
Про них, як завжди, – в дайджесті.
👇👇👇
🚩 Чому НБУ перейшов до циклу помʼякшення процентної політики та що буде далі, розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
🚩 Про наступний етап перезавантаження українського страхового ринку розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у колонці для Інтерфакс Україна.
🚩 Стан фінансового ринку України та ініціативи Національного банку, спрямовані на підтримку стійкості української економіки, а також подальшу співпрацю обговорили Андрій Пишний та Сергій Ніколайчук із представниками Credit Agricole Ukraine.
🚩 Про темпи кредитування бізнесу, ситуацію на валютному ринку, вплив енергодефіциту на економіку й інші питання розповів Андрій Пишний та його заступники Володимир Лепушинський і Юрій Гелетій під час пресбрифінгу щодо монетарної політики.
🚩 Про типові підозрілі операції, що здійснювалися клієнтами банків, які були виявлені під час здійснення нагляду протягом 2025 року, за результатами якого встановлено випадки недотримання банками вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, говорили заступник Голови НБУ Дмитро Олійник, директор Департаменту фінансового моніторингу Анна Липська та фахівці цього департаменту під час зустрічі з представниками банків.
❤5👍1
📊 Бізнес на початку року сезонно послабив оцінки ділової активності, але рівень очікувань вищий, ніж рік тому.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У січні 2026 року ІОДА становив 41.3 порівняно з 49.2 в грудні 2025 року, але був дещо вищий за рівень січня 2025 року (41.0).
⬆️ Респонденти всіх секторів, крім промисловості, мали ліпші очікування щодо результатів своєї поточної діяльності, ніж рік тому.
☝️Динаміку оцінок, крім сезонності, стримували:
▪️посилення атак на енергетичну та логістичну інфраструктуру;
▪️нестача енергоресурсів;
▪️зростання виробничих витрат на альтернативні джерела живлення;
▪️проблеми з логістикою;
▪️дефіцит кваліфікованих спеціалістів;
▪️посилення курсових очікувань.
🟢 Водночас позитивними чинниками залишалися надходження міжнародної фінансової допомоги та сповільнення інфляції.
Підприємства сфери послуг найменш песимістично оцінили свої економічні перспективи, а найстриманішими були будівельники. Підприємства торгівлі суттєво послабили свої оцінки після десяти місяців позитивних очікувань. Також стриманіше, ніж у попередньому місяці, оцінили результати своєї поточної діяльності промисловці.
На тлі очікуваного пришвидшення темпів зростання закупівельних цін, респонденти всіх секторів очікували на подальше здорожчання цін / тарифів на власну продукцію / послуги.
Ситуація на ринку праці є нестійкою. На відміну від попереднього місяця, керівники підприємств усіх секторів були налаштовані на зменшення загальної чисельності працівників, найсуттєвіше – у промисловості.
📌 Детальніше - за посиланням.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У січні 2026 року ІОДА становив 41.3 порівняно з 49.2 в грудні 2025 року, але був дещо вищий за рівень січня 2025 року (41.0).
⬆️ Респонденти всіх секторів, крім промисловості, мали ліпші очікування щодо результатів своєї поточної діяльності, ніж рік тому.
☝️Динаміку оцінок, крім сезонності, стримували:
▪️посилення атак на енергетичну та логістичну інфраструктуру;
▪️нестача енергоресурсів;
▪️зростання виробничих витрат на альтернативні джерела живлення;
▪️проблеми з логістикою;
▪️дефіцит кваліфікованих спеціалістів;
▪️посилення курсових очікувань.
🟢 Водночас позитивними чинниками залишалися надходження міжнародної фінансової допомоги та сповільнення інфляції.
Підприємства сфери послуг найменш песимістично оцінили свої економічні перспективи, а найстриманішими були будівельники. Підприємства торгівлі суттєво послабили свої оцінки після десяти місяців позитивних очікувань. Також стриманіше, ніж у попередньому місяці, оцінили результати своєї поточної діяльності промисловці.
На тлі очікуваного пришвидшення темпів зростання закупівельних цін, респонденти всіх секторів очікували на подальше здорожчання цін / тарифів на власну продукцію / послуги.
Ситуація на ринку праці є нестійкою. На відміну від попереднього місяця, керівники підприємств усіх секторів були налаштовані на зменшення загальної чисельності працівників, найсуттєвіше – у промисловості.
📌 Детальніше - за посиланням.
👍5😱1
📣 Інформуємо про стан спецрахунку станом на 1 лютого 2026 року.
За минулий місяць на спецрахунок, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, надійшло понад 4,2 млрд грн. А всього з початку повномасштабного вторгнення – майже 151 млрд грн в еквіваленті.
За увесь період на потреби оборони з цієї суми перераховано майже 126 млрд грн, у січні 2026 року – понад 3,3 млрд грн.
Залишок коштів на спецрахунку становив понад 26,2 млрд грн.
👉 Підтримати сили оборони
📌 Детальніше – за посиланням.
За минулий місяць на спецрахунок, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, надійшло понад 4,2 млрд грн. А всього з початку повномасштабного вторгнення – майже 151 млрд грн в еквіваленті.
За увесь період на потреби оборони з цієї суми перераховано майже 126 млрд грн, у січні 2026 року – понад 3,3 млрд грн.
Залишок коштів на спецрахунку становив понад 26,2 млрд грн.
👉 Підтримати сили оборони
📌 Детальніше – за посиланням.
👍11🔥3❤1
🔐 Система BankID НБУ: підсумки 2025 року.
У 2025 році кількість успішних ідентифікацій через Систему BankID НБУ зросла до 109 млн, що на 25% більше ніж у 2024 році.
💬 «Система BankID НБУ залишається ефективним інструментом постачання електронної ідентифікації для дистанційних сервісів у різних сферах. Зростання кількості ідентифікацій як у державному, так і приватному секторах свідчить про практичну затребуваність такого інструменту та довіру з боку користувачів системи», — сказала Ольга Василєва, заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ.
Протягом 2025 року до системи підключилися 11 нових абонентів – надавачів послуг.
На початку 2026 року Система BankID НБУ налічувала 39 банків-ідентифікаторів та 112 абонентів – надавачів послуг.
📄 У 2025 році оновлено низку документів, що регулюють використання Системи BankID НБУ. Зміни спрямовані на посилення безпеки та захисту персональних даних користувачів, розширення кола абонентів із нових сфер послуг, спрощення процедури приєднання до системи нових абонентів та зручності їх взаємодії з Національним банком.
📌 Деталі – за посиланням.
У 2025 році кількість успішних ідентифікацій через Систему BankID НБУ зросла до 109 млн, що на 25% більше ніж у 2024 році.
💬 «Система BankID НБУ залишається ефективним інструментом постачання електронної ідентифікації для дистанційних сервісів у різних сферах. Зростання кількості ідентифікацій як у державному, так і приватному секторах свідчить про практичну затребуваність такого інструменту та довіру з боку користувачів системи», — сказала Ольга Василєва, заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ.
Протягом 2025 року до системи підключилися 11 нових абонентів – надавачів послуг.
На початку 2026 року Система BankID НБУ налічувала 39 банків-ідентифікаторів та 112 абонентів – надавачів послуг.
📄 У 2025 році оновлено низку документів, що регулюють використання Системи BankID НБУ. Зміни спрямовані на посилення безпеки та захисту персональних даних користувачів, розширення кола абонентів із нових сфер послуг, спрощення процедури приєднання до системи нових абонентів та зручності їх взаємодії з Національним банком.
📌 Деталі – за посиланням.
❤10👍7
📊 Статистика депозитарію НБУ щодо ОВДП
У січні 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах 64 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 2 091 млрд грн.
✅ Із початку повномасштабного вторгнення до 31 січня 2026 року Міністерство фінансів:
▪️залучило на аукціонах 1 546 120,9 млн грн, 10 791,3 млн дол. США та 3 247,2 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за ОВДП 1 036 023,6 млн грн, 11 495,3 млн дол. США та 2 921,4 млн євро.
Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у січні, становила 17,8% річних у гривні. ОВДП, номіновані в доларах США та в євро, у січні не розміщувалися.
☝️Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб станом на 1 лютого 2026 року становив 187,3 млрд грн в еквіваленті порівняно з 168,2 млрд грн в еквіваленті станом на 1 лютого 2025 року.
➡️ Детальніше – посиланням.
У січні 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах 64 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 2 091 млрд грн.
✅ Із початку повномасштабного вторгнення до 31 січня 2026 року Міністерство фінансів:
▪️залучило на аукціонах 1 546 120,9 млн грн, 10 791,3 млн дол. США та 3 247,2 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за ОВДП 1 036 023,6 млн грн, 11 495,3 млн дол. США та 2 921,4 млн євро.
Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у січні, становила 17,8% річних у гривні. ОВДП, номіновані в доларах США та в євро, у січні не розміщувалися.
☝️Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб станом на 1 лютого 2026 року становив 187,3 млрд грн в еквіваленті порівняно з 168,2 млрд грн в еквіваленті станом на 1 лютого 2025 року.
➡️ Детальніше – посиланням.
👍10❤3
❓Якою буде інфляція та як зростатиме економіка у 2026–2028 роках? А також, що буде з ринком праці та міжнародною допомогою?
📑 Детальний аналіз і прогноз макроекономічної ситуації читайте в щоквартальному Інфляційному звіті за січень 2026 року.
Коротко переповідаємо.
👇👇👇
🟢 Інфляція
Найближчими місяцями інфляція продовжить знижуватися. Однак через масштабні наслідки руйнувань у енергетиці та низьку базу порівняння, сформовану в минулому році, вона тимчасово пришвидшиться в другому півріччі. Тож за підсумками 2026 року інфляція знизиться помірно – до 7,5%.
Надалі очікується стійке її сповільнення – до 6% у 2027 році та до цілі НБУ 5% у 2028 році.
Для досягнення цієї цілі НБУ забезпечуватиме належний рівень монетарних умов, водночас поступово пом’якшуватиме процентну політику.
🟢 Відновлення економіки
Нарощування врожаїв та інвестиції у відбудову інфраструктури й оборонний комплекс, а також стійкий споживчий попит підтримають подальше відновлення.
Однак, ураховуючи масштабні руйнування енергосистеми України (НБУ припускає у 2026 році дефіцит електроенергії у 6%), зростання реального ВВП буде стриманим – 1,8%. У 2027 році на тлі поступового зниження безпекових ризиків відновлення економіки пришвидшиться до 2,8%, а у 2028 році – до 3,7%.
🟢 Ринок праці та зарплати
Ситуація на ринку праці поступово поліпшуватиметься, зокрема завдяки очікуваному поверненню мігрантів у наступні роки. Водночас бізнес ще тривалий час потребуватиме значної кількості працівників. Це сприятиме подальшому скороченню безробіття та підтримуватиме помірне зростання зарплат.
За прогнозом НБУ, у 2026 році реальні зарплати зростуть на 7% (як і у 2025 році), а у 2027-2028 роках – на близько 6% щороку.
🟢 Міжнародна допомога
НБУ припускає, що Україна отримає від міжнародних партнерів 51,4 млрд дол. США у 2026 році, близько 43 млрд дол. США у 2027 році та майже 22 млрд дол. США у 2028 році. Це дасть змогу профінансувати дефіцит бюджету без звернення до емісії, а також зберігати достатні міжнародні резерви для підтримання стійкості валютного ринку.
Більше інформації – в Інфляційному звіті.
☝️Також не забудьте переглянути спецтеми, вони традиційно цікаві: маленька монетарна незалежність країн ЦСЕ, можливі ризики бульбашки ШІ та інші теми.
📑 Детальний аналіз і прогноз макроекономічної ситуації читайте в щоквартальному Інфляційному звіті за січень 2026 року.
Коротко переповідаємо.
👇👇👇
🟢 Інфляція
Найближчими місяцями інфляція продовжить знижуватися. Однак через масштабні наслідки руйнувань у енергетиці та низьку базу порівняння, сформовану в минулому році, вона тимчасово пришвидшиться в другому півріччі. Тож за підсумками 2026 року інфляція знизиться помірно – до 7,5%.
Надалі очікується стійке її сповільнення – до 6% у 2027 році та до цілі НБУ 5% у 2028 році.
Для досягнення цієї цілі НБУ забезпечуватиме належний рівень монетарних умов, водночас поступово пом’якшуватиме процентну політику.
🟢 Відновлення економіки
Нарощування врожаїв та інвестиції у відбудову інфраструктури й оборонний комплекс, а також стійкий споживчий попит підтримають подальше відновлення.
Однак, ураховуючи масштабні руйнування енергосистеми України (НБУ припускає у 2026 році дефіцит електроенергії у 6%), зростання реального ВВП буде стриманим – 1,8%. У 2027 році на тлі поступового зниження безпекових ризиків відновлення економіки пришвидшиться до 2,8%, а у 2028 році – до 3,7%.
🟢 Ринок праці та зарплати
Ситуація на ринку праці поступово поліпшуватиметься, зокрема завдяки очікуваному поверненню мігрантів у наступні роки. Водночас бізнес ще тривалий час потребуватиме значної кількості працівників. Це сприятиме подальшому скороченню безробіття та підтримуватиме помірне зростання зарплат.
За прогнозом НБУ, у 2026 році реальні зарплати зростуть на 7% (як і у 2025 році), а у 2027-2028 роках – на близько 6% щороку.
🟢 Міжнародна допомога
НБУ припускає, що Україна отримає від міжнародних партнерів 51,4 млрд дол. США у 2026 році, близько 43 млрд дол. США у 2027 році та майже 22 млрд дол. США у 2028 році. Це дасть змогу профінансувати дефіцит бюджету без звернення до емісії, а також зберігати достатні міжнародні резерви для підтримання стійкості валютного ринку.
Більше інформації – в Інфляційному звіті.
☝️Також не забудьте переглянути спецтеми, вони традиційно цікаві: маленька монетарна незалежність країн ЦСЕ, можливі ризики бульбашки ШІ та інші теми.
❤12👍5👎1
📈 Міжнародні резерви станом на 1 лютого 2026 року за попередніми даними зросли до 57,7 млрд дол. США, оновивши історичний максимум.
У січні вони збільшилися на 357,8 млн дол. США.
☝️Ключовим чинником зростання було зовнішнє фінансування, що значною мірою компенсувало чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.
Так, на валютні рахунки уряду в НБУ в січні надійшло 3 124,0 млн дол. США через рахунки Світового банку.
✅ За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 310,7 млн дол. США, у тому числі:
▪️233,9 млн дол. США – обслуговування та погашення ОЗДП;
▪️76,8 млн дол. США – сплата іншим кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 171,6 млн дол. США.
Чистий продаж валюти Національним банком становив 3 729,5 млн дол. США, зменшившись на 20,7% порівняно з груднем.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
У січні вони збільшилися на 357,8 млн дол. США.
☝️Ключовим чинником зростання було зовнішнє фінансування, що значною мірою компенсувало чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.
Так, на валютні рахунки уряду в НБУ в січні надійшло 3 124,0 млн дол. США через рахунки Світового банку.
✅ За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 310,7 млн дол. США, у тому числі:
▪️233,9 млн дол. США – обслуговування та погашення ОЗДП;
▪️76,8 млн дол. США – сплата іншим кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 171,6 млн дол. США.
Чистий продаж валюти Національним банком становив 3 729,5 млн дол. США, зменшившись на 20,7% порівняно з груднем.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
👍13❤3👎1
🟢 Стійкі та стабільно високі темпи кредитування зберігаються другий рік поспіль.
За даними оперативної статистики, чисті гривневі кредити бізнесу в національній валюті в грудні 2025 року зросли на 35,6% у річному вимірі, населенню – на 32% рік до року. За 2024 рік чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 21%, населенню – на 38% р/р.
Кредитний портфель зростає в банків усіх груп, а позики отримують підприємства різних розмірів та форм власності.
📈 За 2025 рік чисті гривневі кредити приватним МСП зросли на 32,9%, великим приватним компаніям – на 29,7%. У 2025 році банки жваво кредитували і державні компанії.
Динаміка чистих кредитів краще ілюструє темпи кредитування, адже вона не викривлена високим обсягом непрацюючих позик (NPL) та заходами банків щодо їхнього врегулювання (списання і продаж).
☝️Так, обсяг валових гривневих корпоративних кредитів, що включає NPL, за наведений період скоротився на 2% р/р винятково через статистичний ефект. У грудні ПриватБанк припинив визнання близько 140 млрд грн старих непрацюючих гривневих активів. Також помітні обсяги таких активів списали й інші державні банки. Однак річний приріст нових кредитів банків майже компенсував ці списані активи.
Зазначене припинення визнання старих непрацюючих активів дало змогу суттєво скоротити частку NPL у банківському секторі в грудні ‒ з 24% до 14% на 1 січня 2026 року.
⬇️ Зараз частка NPL у державних банках становить менше 20%, у приватних банках з українським та іноземним капіталом – 8,4% та 6,5% відповідно. Це історично найнижчі показники за понад 15 років і наслідок системних зусиль із реалізації кроків для зниження рівня NPL у фінансовому секторі.
Унаслідок припинення визнання старих непрацюючих активів ПриватБанк донарахував податок на прибуток, тож витрати з податку на прибуток зросли удвічі, а показник прибутку після оподаткування скоротився.
✅ Загалом кредитування підтримує прибутковість банківської системи чотири квартали поспіль. За попередніми даними, платоспроможні банки за 2025 рік отримали 126,8 млрд грн чистого прибутку. Зароблені прибутки банки спрямовують на підтримку кредитування для стійкого зростання кредитного портфеля.
📑 Детальніша інформація – в Огляді банківського сектору, який буде оприлюднено до 20 лютого.
👉 Дані оперативної статистики за посиланнями:
▪️https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial
▪️https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist
За даними оперативної статистики, чисті гривневі кредити бізнесу в національній валюті в грудні 2025 року зросли на 35,6% у річному вимірі, населенню – на 32% рік до року. За 2024 рік чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 21%, населенню – на 38% р/р.
Кредитний портфель зростає в банків усіх груп, а позики отримують підприємства різних розмірів та форм власності.
📈 За 2025 рік чисті гривневі кредити приватним МСП зросли на 32,9%, великим приватним компаніям – на 29,7%. У 2025 році банки жваво кредитували і державні компанії.
Динаміка чистих кредитів краще ілюструє темпи кредитування, адже вона не викривлена високим обсягом непрацюючих позик (NPL) та заходами банків щодо їхнього врегулювання (списання і продаж).
☝️Так, обсяг валових гривневих корпоративних кредитів, що включає NPL, за наведений період скоротився на 2% р/р винятково через статистичний ефект. У грудні ПриватБанк припинив визнання близько 140 млрд грн старих непрацюючих гривневих активів. Також помітні обсяги таких активів списали й інші державні банки. Однак річний приріст нових кредитів банків майже компенсував ці списані активи.
Зазначене припинення визнання старих непрацюючих активів дало змогу суттєво скоротити частку NPL у банківському секторі в грудні ‒ з 24% до 14% на 1 січня 2026 року.
⬇️ Зараз частка NPL у державних банках становить менше 20%, у приватних банках з українським та іноземним капіталом – 8,4% та 6,5% відповідно. Це історично найнижчі показники за понад 15 років і наслідок системних зусиль із реалізації кроків для зниження рівня NPL у фінансовому секторі.
Унаслідок припинення визнання старих непрацюючих активів ПриватБанк донарахував податок на прибуток, тож витрати з податку на прибуток зросли удвічі, а показник прибутку після оподаткування скоротився.
✅ Загалом кредитування підтримує прибутковість банківської системи чотири квартали поспіль. За попередніми даними, платоспроможні банки за 2025 рік отримали 126,8 млрд грн чистого прибутку. Зароблені прибутки банки спрямовують на підтримку кредитування для стійкого зростання кредитного портфеля.
📑 Детальніша інформація – в Огляді банківського сектору, який буде оприлюднено до 20 лютого.
👉 Дані оперативної статистики за посиланнями:
▪️https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial
▪️https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist
❤5👍2🤩1
#ГолосНБУ
💡Цього тижня експерти НБУ мали зустрічі з іноземними гостями та обговорювали з ними питання макроекономічної ситуації в Україні, стан валютного ринку, міжнародну допомогу та інші питання.
Про все – у дайджесті.
⬇️⬇️⬇️
🚩 Поточну макроекономічну ситуацію в Україні, стан валютного ринку та фінансового сектору обговорили Голова НБУ Андрій Пишний та його перший заступник Сергій Ніколайчук під час зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом Великої Британії в Україні Нілом Кромптоном.
🚩 Досвід України з реалізації монетарної політики в умовах довготривалої воєнної агресії та побудови архітектури міжнародної допомоги, а також поточну макроекономічну ситуацію в Україні, трансформацію страхового ринку України та подальшу співпрацю з Литвою обговорили Андрій Пишний та Сергій Ніколайчук під час зустрічі з Міністром фінансів Литви Кріступасом Вайтєкунасом.
💡Цього тижня експерти НБУ мали зустрічі з іноземними гостями та обговорювали з ними питання макроекономічної ситуації в Україні, стан валютного ринку, міжнародну допомогу та інші питання.
Про все – у дайджесті.
⬇️⬇️⬇️
🚩 Поточну макроекономічну ситуацію в Україні, стан валютного ринку та фінансового сектору обговорили Голова НБУ Андрій Пишний та його перший заступник Сергій Ніколайчук під час зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом Великої Британії в Україні Нілом Кромптоном.
🚩 Досвід України з реалізації монетарної політики в умовах довготривалої воєнної агресії та побудови архітектури міжнародної допомоги, а також поточну макроекономічну ситуацію в Україні, трансформацію страхового ринку України та подальшу співпрацю з Литвою обговорили Андрій Пишний та Сергій Ніколайчук під час зустрічі з Міністром фінансів Литви Кріступасом Вайтєкунасом.
❤4👍2🔥1
Рішенню Правління НБУ знизити облікову ставку до 15% у січні передувала дискусія Комітету з монетарної політики (КМП), до складу якого входить Правління НБУ та директори профільних департаментів.
➡️ Запрошуємо за лаштунки цієї дискусії.
Вісім членів КМП висловилися за зниження облікової ставки до 15% у січні, двоє – за зниження до 14,5%, а один – за збереження на рівні 15,5%.
Зазначалося, що, з одного боку, інфляція стійко знижується, ризики для достатності зовнішнього фінансування суттєво послабилися, попит на гривневі інструменти зберігається. На думку більшості учасників дискусії, це дає змогу НБУ розпочати цикл пом’якшення процентної політики.
З іншого боку, НБУ варто діяти виважено з огляду на все ще підвищені інфляційні очікування, напружену безпекову ситуацію та проінфляційні ризики. Серед них: вплив масштабних руйнувань в енергосекторі на ціни та ризики появи додаткових бюджетних потреб упродовж року.
Більшість учасників дискусії погодилася, що зниження облікової ставки на 0,5 в. п. узгоджуватиметься із приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики та водночас спрямовується на підтримку економіки.
Усі члени КМП очікують на подальше пом’якшення процентної політики НБУ.
На думку більшості з них, НБУ може обмежитися кількома кроками зі зниження облікової ставки у 2026 році – до 14,5%, якщо розподіл ризиків для інфляції не поліпшиться.
Кілька інших учасників дискусії вважають, що ризики для цінової динаміки та очікувань є відносно збалансованими, тож інфляція у 2026 році може бути нижчою, ніж прогнозується. Відповідно в НБУ буде можливість суттєвіше знизити облікову ставку – до 12,5%-13,5%.
Усі учасники дискусії погодилися, що НБУ має й надалі гнучко реагувати на зміни у фактичній ситуації та розподілі ризиків:
▪️у разі посилення загроз для цінової динаміки НБУ має припинити пом’якшення політики та бути готовим вжити додаткових заходів для збереження контролю за інфляцією;
▪️за умови їх послаблення варто не зволікати із швидшим зниженням облікової ставки.
Деталі ‒ за посиланням.
➡️ Запрошуємо за лаштунки цієї дискусії.
Вісім членів КМП висловилися за зниження облікової ставки до 15% у січні, двоє – за зниження до 14,5%, а один – за збереження на рівні 15,5%.
Зазначалося, що, з одного боку, інфляція стійко знижується, ризики для достатності зовнішнього фінансування суттєво послабилися, попит на гривневі інструменти зберігається. На думку більшості учасників дискусії, це дає змогу НБУ розпочати цикл пом’якшення процентної політики.
З іншого боку, НБУ варто діяти виважено з огляду на все ще підвищені інфляційні очікування, напружену безпекову ситуацію та проінфляційні ризики. Серед них: вплив масштабних руйнувань в енергосекторі на ціни та ризики появи додаткових бюджетних потреб упродовж року.
Більшість учасників дискусії погодилася, що зниження облікової ставки на 0,5 в. п. узгоджуватиметься із приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики та водночас спрямовується на підтримку економіки.
Усі члени КМП очікують на подальше пом’якшення процентної політики НБУ.
На думку більшості з них, НБУ може обмежитися кількома кроками зі зниження облікової ставки у 2026 році – до 14,5%, якщо розподіл ризиків для інфляції не поліпшиться.
Кілька інших учасників дискусії вважають, що ризики для цінової динаміки та очікувань є відносно збалансованими, тож інфляція у 2026 році може бути нижчою, ніж прогнозується. Відповідно в НБУ буде можливість суттєвіше знизити облікову ставку – до 12,5%-13,5%.
Усі учасники дискусії погодилися, що НБУ має й надалі гнучко реагувати на зміни у фактичній ситуації та розподілі ризиків:
▪️у разі посилення загроз для цінової динаміки НБУ має припинити пом’якшення політики та бути готовим вжити додаткових заходів для збереження контролю за інфляцією;
▪️за умови їх послаблення варто не зволікати із швидшим зниженням облікової ставки.
Деталі ‒ за посиланням.
👍13❤7
🟢 Розповідаємо про зміни, що відбулися на фінансовому ринку протягом січня.
▪️Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася – до 769 (із 775).
▪️Кількість банків становила 60.
☑️ Станом на 01 лютого 2026 року на ринку небанківських фінансових послуг працювало:
407 фінансових компаній (було 411);
47 страховиків non-life (без змін);
10 life-страховиків (кількість не змінилася), один страховик зі спеціальним статусом;
100 ломбардів (було 101);
84 кредитні спілки (було 85);
один лізингодавець (без змін);
45 страхових брокерів (без змін);
74 колекторські компанії (без змін).
☝️Кількість банківських груп не змінилася (15). Кількість небанківських фінансових груп зменшилася на одну (40).
На платіжному ринку без змін діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні, та 10 міжнародних.
✅ Також не було змін на ринку надавачів фінансових платіжних послуг. Там працюють:
▪️16 платіжних установ;
▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 69 комерційних агентів (було 66) та 32 технологічних оператори платіжних послуг (без змін).
📌 Детальніше – за посиланням.
▪️Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася – до 769 (із 775).
▪️Кількість банків становила 60.
☑️ Станом на 01 лютого 2026 року на ринку небанківських фінансових послуг працювало:
407 фінансових компаній (було 411);
47 страховиків non-life (без змін);
10 life-страховиків (кількість не змінилася), один страховик зі спеціальним статусом;
100 ломбардів (було 101);
84 кредитні спілки (було 85);
один лізингодавець (без змін);
45 страхових брокерів (без змін);
74 колекторські компанії (без змін).
☝️Кількість банківських груп не змінилася (15). Кількість небанківських фінансових груп зменшилася на одну (40).
На платіжному ринку без змін діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні, та 10 міжнародних.
✅ Також не було змін на ринку надавачів фінансових платіжних послуг. Там працюють:
▪️16 платіжних установ;
▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 69 комерційних агентів (було 66) та 32 технологічних оператори платіжних послуг (без змін).
📌 Детальніше – за посиланням.
❤6👍4👎1
📊 Статистика щодо кредитування енергетики
✅ За червень 2024 року – січень 2026 року банки профінансували прокти бізнесу, спрямовані на:
▪️розбудову, реконструкцію та відновлення генерації потужністю 1,373 ГВт.
▪️зберігання електроенергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів тощо), теплопостачання, модернізацію теплообладнання, потужністю 556 МВт.
Загалом вони забезпечили фінансування проєктів бізнесу та населення в 21 області України на 36,6 млрд грн.
☝️Зокрема, надали:
▪️майже три тисячі кредитів бізнесу на суму в розмірі 34,0 млрд грн;
▪️та понад 14 тисяч – населенню на суму в розмірі 2,6 млрд грн.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам станом на 1 лютого 2026 року становив 24,2 млрд грн, фізичним особам – 2,1 млрд грн.
ℹ️ Детальніше – за посилання.
✅ За червень 2024 року – січень 2026 року банки профінансували прокти бізнесу, спрямовані на:
▪️розбудову, реконструкцію та відновлення генерації потужністю 1,373 ГВт.
▪️зберігання електроенергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів тощо), теплопостачання, модернізацію теплообладнання, потужністю 556 МВт.
Загалом вони забезпечили фінансування проєктів бізнесу та населення в 21 області України на 36,6 млрд грн.
☝️Зокрема, надали:
▪️майже три тисячі кредитів бізнесу на суму в розмірі 34,0 млрд грн;
▪️та понад 14 тисяч – населенню на суму в розмірі 2,6 млрд грн.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам станом на 1 лютого 2026 року становив 24,2 млрд грн, фізичним особам – 2,1 млрд грн.
ℹ️ Детальніше – за посилання.
🔥6👍3
📉 У січні 2026 року інфляція надалі сповільнювалася – до 7,4% у річному вимірі.
Про це свідчать дані Держстату.
Фактичні показники загальної та базової інфляції були близькими до траєкторії січневого прогнозу НБУ.
☝️Уповільненню інфляції сприяли:
▪️зменшення дисбалансів на ринку праці;
▪️збереження вторинних ефектів від високих минулорічних урожаїв;
▪️посилення конкуренції з боку окремої імпортної продукції, зокрема м’ясо-молочної.
У результаті дії цих чинників темпи зростання ціни на оброблені продукти та послуги знижувалися дещо швидше, ніж очікувалося.
Водночас сповільнення зростання адміністративно-регульованих цін було менш стрімким. Крім того, спостерігалися ознаки посилення цінового тиску з боку сирих продуктів харчування.
❓Що буде далі?
У найближчі місяці очікується подальше сповільнення інфляції, проте нижчими темпами, у тому числі через наслідки масштабних руйнувань в енергетиці.
Монетарна політика НБУ сприятиме обмеженню фундаментального цінового тиску для повернення інфляції до цілі на горизонті політики.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Про це свідчать дані Держстату.
Фактичні показники загальної та базової інфляції були близькими до траєкторії січневого прогнозу НБУ.
☝️Уповільненню інфляції сприяли:
▪️зменшення дисбалансів на ринку праці;
▪️збереження вторинних ефектів від високих минулорічних урожаїв;
▪️посилення конкуренції з боку окремої імпортної продукції, зокрема м’ясо-молочної.
У результаті дії цих чинників темпи зростання ціни на оброблені продукти та послуги знижувалися дещо швидше, ніж очікувалося.
Водночас сповільнення зростання адміністративно-регульованих цін було менш стрімким. Крім того, спостерігалися ознаки посилення цінового тиску з боку сирих продуктів харчування.
❓Що буде далі?
У найближчі місяці очікується подальше сповільнення інфляції, проте нижчими темпами, у тому числі через наслідки масштабних руйнувань в енергетиці.
Монетарна політика НБУ сприятиме обмеженню фундаментального цінового тиску для повернення інфляції до цілі на горизонті політики.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
❤6👍4👎2