​​Рішенню Правління НБУ знизити облікову ставку до 15% у січні передувала дискусія Комітету з монетарної політики (КМП), до складу якого входить Правління НБУ та директори профільних департаментів.

➡️ Запрошуємо за лаштунки цієї дискусії.

Вісім членів КМП висловилися за зниження облікової ставки до 15% у січні, двоє – за зниження до 14,5%, а один – за збереження на рівні 15,5%.

Зазначалося, що, з одного боку, інфляція стійко знижується, ризики для достатності зовнішнього фінансування суттєво послабилися, попит на гривневі інструменти зберігається. На думку більшості учасників дискусії, це дає змогу НБУ розпочати цикл пом’якшення процентної політики.

З іншого боку, НБУ варто діяти виважено з огляду на все ще підвищені інфляційні очікування, напружену безпекову ситуацію та проінфляційні ризики. Серед них: вплив масштабних руйнувань в енергосекторі на ціни та ризики появи додаткових бюджетних потреб упродовж року.

Більшість учасників дискусії погодилася, що зниження облікової ставки на 0,5 в. п. узгоджуватиметься із приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики та водночас спрямовується на підтримку економіки.

Усі члени КМП очікують на подальше пом’якшення процентної політики НБУ.

На думку більшості з них, НБУ може обмежитися кількома кроками зі зниження облікової ставки у 2026 році – до 14,5%, якщо розподіл ризиків для інфляції не поліпшиться.

Кілька інших учасників дискусії вважають, що ризики для цінової динаміки та очікувань є відносно збалансованими, тож інфляція у 2026 році може бути нижчою, ніж прогнозується. Відповідно в НБУ буде можливість суттєвіше знизити облікову ставку – до 12,5%-13,5%.

Усі учасники дискусії погодилися, що НБУ має й надалі гнучко реагувати на зміни у фактичній ситуації та розподілі ризиків:

▪️у разі посилення загроз для цінової динаміки НБУ має припинити пом’якшення політики та бути готовим вжити додаткових заходів для збереження контролю за інфляцією;

▪️за умови їх послаблення варто не зволікати із швидшим зниженням облікової ставки.

Деталі ‒ за посиланням.

​​🟢 Розповідаємо про зміни, що відбулися на фінансовому ринку протягом січня.

▪️Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася – до 769 (із 775).
▪️Кількість банків становила 60.

☑️ Станом на 01 лютого 2026 року на ринку небанківських фінансових послуг працювало:

407 фінансових компаній (було 411);
47 страховиків non-life (без змін);
10 life-страховиків (кількість не змінилася), один страховик зі спеціальним статусом;
100 ломбардів (було 101);
84 кредитні спілки (було 85);
один лізингодавець (без змін);
45 страхових брокерів (без змін);
74 колекторські компанії (без змін).

☝️Кількість банківських груп не змінилася (15). Кількість небанківських фінансових груп зменшилася на одну (40).

На платіжному ринку без змін діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні, та 10 міжнародних.

✅ Також не було змін на ринку надавачів фінансових платіжних послуг. Там працюють:

▪️16 платіжних установ;
▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.

До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 69 комерційних агентів (було 66) та 32 технологічних оператори платіжних послуг (без змін).

📌 Детальніше – за посиланням.

​​📊 Статистика щодо кредитування енергетики

✅ За червень 2024 року – січень 2026 року банки профінансували прокти бізнесу, спрямовані на:

▪️розбудову, реконструкцію та відновлення генерації потужністю 1,373 ГВт.

▪️зберігання електроенергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів тощо), теплопостачання, модернізацію теплообладнання, потужністю 556 МВт.

Загалом вони забезпечили фінансування проєктів бізнесу та населення в 21 області України на 36,6 млрд грн.

☝️Зокрема, надали:

▪️майже три тисячі кредитів бізнесу на суму в розмірі 34,0 млрд грн;
▪️та понад 14 тисяч – населенню на суму в розмірі 2,6 млрд грн.

Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам станом на 1 лютого 2026 року становив 24,2 млрд грн, фізичним особам – 2,1 млрд грн.

ℹ️ Детальніше – за посилання.

​​📉 У січні 2026 року інфляція надалі сповільнювалася – до 7,4% у річному вимірі.

Про це свідчать дані Держстату.

Фактичні показники загальної та базової інфляції були близькими до траєкторії січневого прогнозу НБУ.

☝️Уповільненню інфляції сприяли:

▪️зменшення дисбалансів на ринку праці;
▪️збереження вторинних ефектів від високих минулорічних урожаїв;
▪️посилення конкуренції з боку окремої імпортної продукції, зокрема м’ясо-молочної.

У результаті дії цих чинників темпи зростання ціни на оброблені продукти та послуги знижувалися дещо швидше, ніж очікувалося.

Водночас сповільнення зростання адміністративно-регульованих цін було менш стрімким. Крім того, спостерігалися ознаки посилення цінового тиску з боку сирих продуктів харчування.

❓Що буде далі?

У найближчі місяці очікується подальше сповільнення інфляції, проте нижчими темпами, у тому числі через наслідки масштабних руйнувань в енергетиці.

Монетарна політика НБУ сприятиме обмеженню фундаментального цінового тиску для повернення інфляції до цілі на горизонті політики.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​❓Оптимізм навколо ШІ: рушій зростання чи ризик для економіки?

Стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту (ШІ) в попередні роки та потенційні переваги від його масового впровадження в різних секторах економіки зацікавили багатьох інвесторів.

Це призвело до швидкого зростання капіталізації американських компаній, залучених у розроблення і впровадження ШІ. Вартість акцій семи провідних технологічних компаній США у 2023–2025 роках зросла кумулятивно на майже 330%.

☝️Така динаміка спричинила занепокоєння щодо формування спекулятивної "бульбашки" на фондовому ринку США. Зокрема, зросли побоювання щодо можливого повторення кризи інтернет-компаній, так званої "бульбашки доткомів". Наприкінці 1990-х років вона призвела до різкої корекції фондового ринку та сповільнення економічного зростання в США.

Якщо ринкові очікування від впровадження ШІ виявляться завищеними, то наслідки можуть загрожувати стабільності глобальних фінансових ринків та стійкості економічного зростання у світі загалом. Найвідчутнішого впливу, ймовірно, зазнає економіка США, а також окремі країни Південно-Східної Азії, залучені до ланцюгів постачання для ШІ-сектору.

📊 Прямий вплив потенційної ШІ-кризи на валютний ринок, фінансову систему та економіку України може бути відносно незначним. Однак вторинні ефекти – через посилення фінансових умов і перерозподіл глобальних потоків капіталу – будуть відчутнішими та за певних обставин потребуватимуть реакції монетарної політики НБУ.

📑 Докладніше – у тематичній вставці Інфляційного звіту за січень 2026 року.

З якими позиціями Україна входить у 2026 рік та як вдається зберігати макрофінансову стійкість країни – про це в інтерв’ю Голови НБУ Андрій Пишний для видання NV.

Війна триває, енергетичні ризики зросли, невизначеність залишається безпрецедентною. Але водночас Україна має те, що неможливо виміряти одним показником – досвід управління фінансовою системою у найскладніших умовах та сформований запас міцності.

📉 Інфляція після піку минулого року почала знижуватися, що дало змогу розпочати цикл пом’якшення процентної політики.

🏦 Банківська система залишається операційно стійкою, ліквідною й прибутковою. Кредитування економіки зростає, підтримуючи відновлення бізнесу, енергетики та оборонної промисловості.

💰Валютний ринок працює в режимі керованої гнучкості, а міжнародні резерви перебувають на історично високому рівні, забезпечуючи здатність згладжувати шоки.

🌐 Окремий акцент – міжнародне фінансування. Маємо обґрунтовані сподівання, що достатня міжнародна допомога збережеться. На 2026 рік наш прогноз – 51,4 млрд доларів, з яких 3,1 млрд ми вже отримали у січні.

💬 «Наразі важливим етапом для нас є отримання нової програми з МВФ, тож Україна працює над виконанням попередніх заходів. Затвердження програми Фондом стане сигналом для донорів про нашу відданість відповідальній політиці та реформам. Стійкий приплив допомоги – це передумова для подальшого фінансування дефіциту бюджету без емісії та підтримки макрофінансової стійкості», – зазначив Андрій Пишний.

📰 В інтерв’ю також ідеться про керованість державного боргу, поступову валютну лібералізацію, розвиток фінансової інклюзії, готовність банківської системи працювати під час тривалих блекаутів.

📍Усі деталі – у повній версії інтерв’ю.

​​💫 До 30-річчя гривні запускаємо спільний комунікаційний проєкт з LB.UA – про національну валюту, її історію, символізм та вплив на державотворення.

Проєкт відбудеться у межах комунікаційної кампанії “Гривня. Більше ніж гроші”, присвяченої 30-річчю грошової реформи та 35-річчю Національного банку, які відзначатимуться в 2026 році.

Назва кампанії “Гривня. Більше ніж грошіˮ походить від однойменної виставки та книги, створених спільно Національним банком та Українським домом, а комунікаційний проєкт є окремою ініціативою, натхненною цим культурним проєктом.

💬 “Масштабну публічну розмову про гривню ми розпочали в минулому році виставкою-експедицією, яку створили разом із командою Українського дому. Успіх виставки спонукав наші команди зробити наступний крок – створити книгу, яка продовжить життя експозиції в друкованому форматі. Паралельно Національний банк вів освітню кампанію з повернення питомої української назви розмінній монеті – “шагˮ.

Ми побачили надзвичайний запит, сигнал, що розмова про історію національної валюти потрібна і на часі. Тож готові продовжувати цю розповідь у рік 30-річчя грошової реформи. Це буде розмова про державу, її суверенітет і відповідальність перед наступними поколіннями”, – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.

Проєкт охопить широкий спектр питань: від історії гривні та її значення як невід’ємної складової української державності до практичних аспектів грошової політики та збереження довіри до національної валюти. Партнером проєкту є АБ “Укргазбанк“.

☝️Протягом року заплановано проведення низки тематичних публічних подій та публікації результатів дискусій у спецпроєкті інтернет-видання LB.ua.

📆 Перший тематичний захід у форматі публічного діалогу ми проведемо 26 лютого, згадуючи події чотирьох років від початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Участь у ньому візьмуть Голова НБУ Андрій Пишний та третій Президент України, очільник НБУ на момент введення гривні в 1996 році Віктор Ющенко.

Захід відбудеться в Національному банку і буде присвячений ролі національної валюти як важливого чинника суверенітету та стійкості країни. До спілкування запрошені військові ветерани та студенти закладів вищої освіти. Передбачена також онлайн-трансляція.

Запрошуємо долучатися!

📌 Деталі – за посиланням.

​​«Інновації, перевірені війною, стають глобальним суспільним благом», ‒ зазначив Голова НБУ Андрій Пишний на конференції високого рівня для керівників центральних банків Регіональної групи країн МВФ.

🎙🌐 Виступ відбувся під час сесії «Інновації в економіці нової (холодної) війни»:

💬 «Безпека Європи сьогодні має багато складових. Це не лише армія й оборонні бюджети. Це технології, промислові ланцюги, енергетична стійкість, цифрова та енергетична інфраструктура, фінансова система, здатна працювати в шокових умовах, і інституції, що залишаються незалежними.

І в кожному з цих вимірів Україна може бути постачальником готових рішень.

Звісно, насамперед через найбоєздатнішу армію в Європі та MILTECH-екосистему, перевірену реальними бойовими умовами. Проте це також фінансові, регуляторні та інституційні рішення, які довели свою ефективність під час повномасштабної війни – від забезпечення безперервності платіжних систем до управління макрофінансовою стабільністю в умовах екзистенційного шоку.

І ми готові ділитися цими знаннями з партнерами. Та, власне, й ділимося. Тільки на 2026 рік у нас уже заплановано 19 заходів у межах технічної допомоги, яку надає саме Національний банк України.

Я дозволю собі повторити фразу, сказану мною на відкритті нашої Щорічної дослідницької конференції: «Україна – не питання. Україна – відповідь».

І альянс з Україною – інвестиція в антикрихкість майбутнього Європи та глобальної економіки».

📍Повний текст промови – читайте на LIGA.net.

​​#ГолосНБУ

💡 Цього тижня експерти НБУ обговорювали багато тем, але основна увага була зосереджена на питаннях макроекономіки, кредитування, співпраці з МВФ, інституційної співпраці з іншими центробанками, а також стійкості фінансової системи України.

У дайджесті розповідаємо про все детальніше.
👇👇👇

🚩 Про макроекономічні тренди, стійкість банків, зростання кредитування та міжнародну підтримку України розповів Голова НБУ Андрій Пишний NV.ua.

🚩 Про роль інновацій під час війни, досвід України та рішення, які центральний банк ухвалює в умовах надзвичайних викликів, розповів Андрій Пишний під час виступу на конференції високого рівня для керівників центральних банків країн Регіональної групи МВФ у Брюсселі.

🚩 Оцінку захисних механізмів у межах місії МВФ, посилення інституційної співпраці, розвиток дослідницької кооперації, обмін досвідом щодо функціонування центрального банку, зокрема в умовах кризи, обговорили Андрій Пишний та його перший заступник Сергій Ніколайчук під час робочого візиту до Відня, де взяли участь у підсумкових зустрічах з експертами місії МВФ, а також зустрілися з Головою Національного банку Австрії.

🚩 Про те, як реформування банківської системи та її системна підготовка до потенційних викликів вплинули на збереження в Україні фінансової стабільності під час повномасштабного вторгнення, розповів Сергій Ніколайчук під час виступу на семінарі з представниками ЦБ Швеції та Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку на тему "Важливість інститутів для соціального та економічного розвитку та роль центральних банків".

​​💳 Про операції з платіжними картками у 2025 році

Проаналізували дані щодо операцій з платіжними картками, емітованими українськими банками та фінансовими установами протягом минулого року.

Ділимося статистикою ⤵️

▪️Кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками та фінансовими установами, за 2025 рік становила 9 512,3 млн, а їхня загальна сума – 7 157,2 млрд грн.

Це більше на 10% за кількістю та 9% за сумою порівняно з 2024 роком.

▪️Загалом у межах України торік здійснено 91,6% від кількості та 90,1% від суми всіх операцій з картками, за кордоном – 8,4% та 9,9% відповідно (у 2024 році – 8,2% та 9,9%).

▪️Більшість операцій з платіжними картками були безготівковими. Так, в Україні та за кордоном здійснено 9 083,5 млн безготівкових операцій на суму 4 684,3 млрд грн.

Це більше на 11% за кількістю та 10,4% за сумою, ніж у 2024 році.

▪️Частка безготівкових операцій із використанням платіжних карток у загальній сумі операцій із платіжними картками за сумою торік зросла до 65,4%, за кількістю – до 95,5% (у 2024 році – 64,5% та 94,6% відповідно).

Аналіз розподілу безготівкових операцій з платіжними картками українських емітентів за їхніми видами свідчить, що у 2025 році найбільше операцій із використанням платіжних карток за кількістю та за сумою припадало на розрахунки з використанням платіжних терміналів в торговельній та сервісній мережі.

📈 Торік кількість платіжних терміналів у торговельній та сервісній мережах порівняно з 2024 роком збільшилася на 12,5% – до 558,6 тис. (із них майже 85% – безконтактні термінали). Це майже на 31% перевищує кількість платіжних терміналів на кінець 2021 року.

Також у минулому році загальна кількість платіжних карток, емітованих українськими банками та фінансовими установами, досягла 148,7 млн. Це на 12,7% більше порівняно з підсумками 2024 року.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​🧑‍🏫 Продовжуємо роботу над поліпшення фінансової грамотності українських школярів.

Фахівці НБУ розробили підручник «Підприємництво і фінансова грамотність» для 9 класу закладів загальної середньої освіти.

☝️Він продовжує методичну та змістову логіку підручника для 8 класу, за яким минулого року розпочали навчання українські школярі.

Підручник забезпечує цілісне бачення курсу на рівні базової середньої освіти, сприяючи формуванню фінансових і підприємницьких компетентностей учнів.

Наразі він отримав гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» та успішно пройшов апробацію, що підтверджує його відповідність Державному стандарту базової середньої освіти та вимогам Нової української школи.

📆 З 2026–2027 навчального року учні, які розпочали навчання фінансової грамотності у 8-х класах, продовжать опановувати предмет у 9 класі, поглиблюючи знання та розвиваючи фінансові й підприємницькі навички.

💬 «Для Національного банку фінансова грамотність залишається одним із пріоритетних напрямів роботи, адже саме вона формує основу фінансово відповідальної поведінки та економічної стійкості суспільства. Водночас розвиток підприємницьких навичок молоді є критично важливим для майбутньої відбудови та післявоєнного розвитку України. Продовження курсу в 9 класі дає змогу системно формувати фінансові й підприємницькі компетентності, адже значна частина навчального матеріалу присвячена саме підприємництву. Ми послідовно інвестуємо у фінансову освіту, дбаючи про підготовку молодого покоління до активної участі в економічному житті країни», – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​🧮 Параметри державного бюджету у 2026 році

Державний бюджет України на 2026 рік затверджено з дефіцитом 1940 млрд грн або близько 19% ВВП (без урахування грантів у доходах).

📉 Це менше, ніж фактичний рівень дефіциту бюджету в 2025 році як в абсолютному, так і у відсотковому вимірах.

Фінансування дефіциту бюджету є реалістичним з огляду на вже підтверджені обсяги підтримки від міжнародних партнерів. НБУ припускає надходження близько 51 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги у 2026 році. Ризик її недоотримання відчутно знизився завдяки рішенню Ради ЄС щодо надання Україні 90 млрд євро у 2026-2027 роках за рахунок запозичень ЄС на ринках капіталу.

Прогнози ВВП та інфляції, на яких ґрунтуються бюджетні параметри, вищі, ніж закладено в прогноз НБУ. Це створює певні ризики для податкових надходжень. Натомість консервативніша, ніж очікує НБУ, оцінка імпорту може забезпечити простір для додаткових доходів.

🚩 Основним ризиком для бюджету є виникнення додаткових фінансових потреб на підтримку обороноздатності та відбудову, у тому числі відновлення інфраструктури.

Наслідки обстрілів інфраструктури посилюють й ризик зниження доходів бюджету.

З огляду на це особливого значення набуває виконання Україною зобов’язань, необхідних для отримання міжнародної підтримки, зокрема в межах програми МВФ. Стійкий приплив міжнародної допомоги дасть змогу і надалі беземісійно фінансувати дефіцит бюджету та забезпечити макрофінансову стійкість.

ℹ️ Докладніше – у тематичній вставці Інфляційного звіту за січень 2026 року.

​​📈 Високі темпи кредитування бізнесу і населення зберігаються.

За даними оперативної статистики, темпи зростання чистих гривневих кредитів бізнесу в січні 2026 року збереглися на рівні грудня 2025 року – 35,6% р/р, а населенню – пришвидшилися до 34,5% р/р.

Водночас обсяг валових кредитів бізнесу в національній валюті за цей період скоротився на 1,7% р/р через статистичний ефект, що триває. Нагадаємо, у грудні 2025 року державні банки припинили визнання близько 157 млрд грн старих непрацюючих гривневих активів.

⬇️ Річний приріст нових кредитів банків майже компенсував ці списані активи, а частка NPL у банківському секторі скоротилася до 14% станом на 01 січня 2026 року або до історично найнижчого показника за понад 15 років.

Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на кредитну статистику, хоча й не відображає зниження кредитної активності.

☝️Також оперативні дані свідчать, що банківська система і далі зберігає високі запаси ліквідності з огляду на стале збільшення фондування від клієнтів.

Так, обсяг гривневих коштів на рахунках фізичних осіб у банках в січні зріс на 18,7% р/р, бізнесу – на 22% р/р.

Детальніша інформація – в Огляді банківського сектору, який буде оприлюднено до 20 лютого.

📌 Дані оперативної статистики – за посиланням.

​​🟢 Про кредитові та дебетові перекази

Підбили підсумки 2025 року і маємо для вас оновлені дані.
⬇️⬇️⬇️

Минулого року в межах України бізнес і населення здійснили понад 3,1 млрд платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету.

Такі послуги надавали 60 банків та три небанківські фінансові установи.

🇺🇦 У межах України минулого року із застосуванням кредитового трансферу було здійснено 3 126,1 млн операцій на суму понад 48 768,44 млрд грн.

🌎 Водночас транскордонних операцій було здійснено:

➡️ в Україну – 9,9 млн на суму 72,32 млрд дол. США в екв. (у 2024 році – 5,7 млн операцій на суму 69,27 млрд дол. США в екв.);

⬅️ з України – 2,5 млн на суму 89,99 млрд дол. США в екв. (у 2024 році – 1,4 млн операцій на суму 77,06 млрд дол. США в екв.).

За цей же період здійснено 2,7 млн платіжних операцій, ініційованих із застосуванням прямого дебету, на суму 15,41 млрд грн (у 2024 році – 1,7 млн операцій на суму 31,20 млрд грн).

☝️Крім того, на користь фізичних осіб в Україну з-за кордону надійшло 7,2 млн операцій, або 72,70% від загальної кількості платіжних операцій, здійснених із застосуванням кредитового трансферу.

Бізнесу (за зовнішніми контрактами) надійшло 68,88 млрд дол. США в екв, або 95,25% від загальної суми платіжних операцій, найбільше – з країн ЄС (46,68%), Швейцарії (20,46%), США (11,04%).

Також представники бізнесу здійснили найбільший обсяг платіжних операцій з України – 1,2 млн на суму 89,42 млрд дол. США в екв. (це 47,98% від загальної кількості та 99,37% від загальної суми відповідно).

Найбільше коштів також надійшло до країн ЄС (58,38%), Швейцарії (10,85%) та Великої Британії (6,81%).

📌 Детальніше – за посиланням.