​​💫 До 30-річчя гривні запускаємо спільний комунікаційний проєкт з LB.UA – про національну валюту, її історію, символізм та вплив на державотворення.

Проєкт відбудеться у межах комунікаційної кампанії “Гривня. Більше ніж гроші”, присвяченої 30-річчю грошової реформи та 35-річчю Національного банку, які відзначатимуться в 2026 році.

Назва кампанії “Гривня. Більше ніж грошіˮ походить від однойменної виставки та книги, створених спільно Національним банком та Українським домом, а комунікаційний проєкт є окремою ініціативою, натхненною цим культурним проєктом.

💬 “Масштабну публічну розмову про гривню ми розпочали в минулому році виставкою-експедицією, яку створили разом із командою Українського дому. Успіх виставки спонукав наші команди зробити наступний крок – створити книгу, яка продовжить життя експозиції в друкованому форматі. Паралельно Національний банк вів освітню кампанію з повернення питомої української назви розмінній монеті – “шагˮ.

Ми побачили надзвичайний запит, сигнал, що розмова про історію національної валюти потрібна і на часі. Тож готові продовжувати цю розповідь у рік 30-річчя грошової реформи. Це буде розмова про державу, її суверенітет і відповідальність перед наступними поколіннями”, – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.

Проєкт охопить широкий спектр питань: від історії гривні та її значення як невід’ємної складової української державності до практичних аспектів грошової політики та збереження довіри до національної валюти. Партнером проєкту є АБ “Укргазбанк“.

☝️Протягом року заплановано проведення низки тематичних публічних подій та публікації результатів дискусій у спецпроєкті інтернет-видання LB.ua.

📆 Перший тематичний захід у форматі публічного діалогу ми проведемо 26 лютого, згадуючи події чотирьох років від початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Участь у ньому візьмуть Голова НБУ Андрій Пишний та третій Президент України, очільник НБУ на момент введення гривні в 1996 році Віктор Ющенко.

Захід відбудеться в Національному банку і буде присвячений ролі національної валюти як важливого чинника суверенітету та стійкості країни. До спілкування запрошені військові ветерани та студенти закладів вищої освіти. Передбачена також онлайн-трансляція.

Запрошуємо долучатися!

📌 Деталі – за посиланням.

​​«Інновації, перевірені війною, стають глобальним суспільним благом», ‒ зазначив Голова НБУ Андрій Пишний на конференції високого рівня для керівників центральних банків Регіональної групи країн МВФ.

🎙🌐 Виступ відбувся під час сесії «Інновації в економіці нової (холодної) війни»:

💬 «Безпека Європи сьогодні має багато складових. Це не лише армія й оборонні бюджети. Це технології, промислові ланцюги, енергетична стійкість, цифрова та енергетична інфраструктура, фінансова система, здатна працювати в шокових умовах, і інституції, що залишаються незалежними.

І в кожному з цих вимірів Україна може бути постачальником готових рішень.

Звісно, насамперед через найбоєздатнішу армію в Європі та MILTECH-екосистему, перевірену реальними бойовими умовами. Проте це також фінансові, регуляторні та інституційні рішення, які довели свою ефективність під час повномасштабної війни – від забезпечення безперервності платіжних систем до управління макрофінансовою стабільністю в умовах екзистенційного шоку.

І ми готові ділитися цими знаннями з партнерами. Та, власне, й ділимося. Тільки на 2026 рік у нас уже заплановано 19 заходів у межах технічної допомоги, яку надає саме Національний банк України.

Я дозволю собі повторити фразу, сказану мною на відкритті нашої Щорічної дослідницької конференції: «Україна – не питання. Україна – відповідь».

І альянс з Україною – інвестиція в антикрихкість майбутнього Європи та глобальної економіки».

📍Повний текст промови – читайте на LIGA.net.

​​#ГолосНБУ

💡 Цього тижня експерти НБУ обговорювали багато тем, але основна увага була зосереджена на питаннях макроекономіки, кредитування, співпраці з МВФ, інституційної співпраці з іншими центробанками, а також стійкості фінансової системи України.

У дайджесті розповідаємо про все детальніше.
👇👇👇

🚩 Про макроекономічні тренди, стійкість банків, зростання кредитування та міжнародну підтримку України розповів Голова НБУ Андрій Пишний NV.ua.

🚩 Про роль інновацій під час війни, досвід України та рішення, які центральний банк ухвалює в умовах надзвичайних викликів, розповів Андрій Пишний під час виступу на конференції високого рівня для керівників центральних банків країн Регіональної групи МВФ у Брюсселі.

🚩 Оцінку захисних механізмів у межах місії МВФ, посилення інституційної співпраці, розвиток дослідницької кооперації, обмін досвідом щодо функціонування центрального банку, зокрема в умовах кризи, обговорили Андрій Пишний та його перший заступник Сергій Ніколайчук під час робочого візиту до Відня, де взяли участь у підсумкових зустрічах з експертами місії МВФ, а також зустрілися з Головою Національного банку Австрії.

🚩 Про те, як реформування банківської системи та її системна підготовка до потенційних викликів вплинули на збереження в Україні фінансової стабільності під час повномасштабного вторгнення, розповів Сергій Ніколайчук під час виступу на семінарі з представниками ЦБ Швеції та Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку на тему "Важливість інститутів для соціального та економічного розвитку та роль центральних банків".

​​💳 Про операції з платіжними картками у 2025 році

Проаналізували дані щодо операцій з платіжними картками, емітованими українськими банками та фінансовими установами протягом минулого року.

Ділимося статистикою ⤵️

▪️Кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками та фінансовими установами, за 2025 рік становила 9 512,3 млн, а їхня загальна сума – 7 157,2 млрд грн.

Це більше на 10% за кількістю та 9% за сумою порівняно з 2024 роком.

▪️Загалом у межах України торік здійснено 91,6% від кількості та 90,1% від суми всіх операцій з картками, за кордоном – 8,4% та 9,9% відповідно (у 2024 році – 8,2% та 9,9%).

▪️Більшість операцій з платіжними картками були безготівковими. Так, в Україні та за кордоном здійснено 9 083,5 млн безготівкових операцій на суму 4 684,3 млрд грн.

Це більше на 11% за кількістю та 10,4% за сумою, ніж у 2024 році.

▪️Частка безготівкових операцій із використанням платіжних карток у загальній сумі операцій із платіжними картками за сумою торік зросла до 65,4%, за кількістю – до 95,5% (у 2024 році – 64,5% та 94,6% відповідно).

Аналіз розподілу безготівкових операцій з платіжними картками українських емітентів за їхніми видами свідчить, що у 2025 році найбільше операцій із використанням платіжних карток за кількістю та за сумою припадало на розрахунки з використанням платіжних терміналів в торговельній та сервісній мережі.

📈 Торік кількість платіжних терміналів у торговельній та сервісній мережах порівняно з 2024 роком збільшилася на 12,5% – до 558,6 тис. (із них майже 85% – безконтактні термінали). Це майже на 31% перевищує кількість платіжних терміналів на кінець 2021 року.

Також у минулому році загальна кількість платіжних карток, емітованих українськими банками та фінансовими установами, досягла 148,7 млн. Це на 12,7% більше порівняно з підсумками 2024 року.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​🧑‍🏫 Продовжуємо роботу над поліпшення фінансової грамотності українських школярів.

Фахівці НБУ розробили підручник «Підприємництво і фінансова грамотність» для 9 класу закладів загальної середньої освіти.

☝️Він продовжує методичну та змістову логіку підручника для 8 класу, за яким минулого року розпочали навчання українські школярі.

Підручник забезпечує цілісне бачення курсу на рівні базової середньої освіти, сприяючи формуванню фінансових і підприємницьких компетентностей учнів.

Наразі він отримав гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» та успішно пройшов апробацію, що підтверджує його відповідність Державному стандарту базової середньої освіти та вимогам Нової української школи.

📆 З 2026–2027 навчального року учні, які розпочали навчання фінансової грамотності у 8-х класах, продовжать опановувати предмет у 9 класі, поглиблюючи знання та розвиваючи фінансові й підприємницькі навички.

💬 «Для Національного банку фінансова грамотність залишається одним із пріоритетних напрямів роботи, адже саме вона формує основу фінансово відповідальної поведінки та економічної стійкості суспільства. Водночас розвиток підприємницьких навичок молоді є критично важливим для майбутньої відбудови та післявоєнного розвитку України. Продовження курсу в 9 класі дає змогу системно формувати фінансові й підприємницькі компетентності, адже значна частина навчального матеріалу присвячена саме підприємництву. Ми послідовно інвестуємо у фінансову освіту, дбаючи про підготовку молодого покоління до активної участі в економічному житті країни», – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​🧮 Параметри державного бюджету у 2026 році

Державний бюджет України на 2026 рік затверджено з дефіцитом 1940 млрд грн або близько 19% ВВП (без урахування грантів у доходах).

📉 Це менше, ніж фактичний рівень дефіциту бюджету в 2025 році як в абсолютному, так і у відсотковому вимірах.

Фінансування дефіциту бюджету є реалістичним з огляду на вже підтверджені обсяги підтримки від міжнародних партнерів. НБУ припускає надходження близько 51 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги у 2026 році. Ризик її недоотримання відчутно знизився завдяки рішенню Ради ЄС щодо надання Україні 90 млрд євро у 2026-2027 роках за рахунок запозичень ЄС на ринках капіталу.

Прогнози ВВП та інфляції, на яких ґрунтуються бюджетні параметри, вищі, ніж закладено в прогноз НБУ. Це створює певні ризики для податкових надходжень. Натомість консервативніша, ніж очікує НБУ, оцінка імпорту може забезпечити простір для додаткових доходів.

🚩 Основним ризиком для бюджету є виникнення додаткових фінансових потреб на підтримку обороноздатності та відбудову, у тому числі відновлення інфраструктури.

Наслідки обстрілів інфраструктури посилюють й ризик зниження доходів бюджету.

З огляду на це особливого значення набуває виконання Україною зобов’язань, необхідних для отримання міжнародної підтримки, зокрема в межах програми МВФ. Стійкий приплив міжнародної допомоги дасть змогу і надалі беземісійно фінансувати дефіцит бюджету та забезпечити макрофінансову стійкість.

ℹ️ Докладніше – у тематичній вставці Інфляційного звіту за січень 2026 року.

​​📈 Високі темпи кредитування бізнесу і населення зберігаються.

За даними оперативної статистики, темпи зростання чистих гривневих кредитів бізнесу в січні 2026 року збереглися на рівні грудня 2025 року – 35,6% р/р, а населенню – пришвидшилися до 34,5% р/р.

Водночас обсяг валових кредитів бізнесу в національній валюті за цей період скоротився на 1,7% р/р через статистичний ефект, що триває. Нагадаємо, у грудні 2025 року державні банки припинили визнання близько 157 млрд грн старих непрацюючих гривневих активів.

⬇️ Річний приріст нових кредитів банків майже компенсував ці списані активи, а частка NPL у банківському секторі скоротилася до 14% станом на 01 січня 2026 року або до історично найнижчого показника за понад 15 років.

Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на кредитну статистику, хоча й не відображає зниження кредитної активності.

☝️Також оперативні дані свідчать, що банківська система і далі зберігає високі запаси ліквідності з огляду на стале збільшення фондування від клієнтів.

Так, обсяг гривневих коштів на рахунках фізичних осіб у банках в січні зріс на 18,7% р/р, бізнесу – на 22% р/р.

Детальніша інформація – в Огляді банківського сектору, який буде оприлюднено до 20 лютого.

📌 Дані оперативної статистики – за посиланням.

​​🟢 Про кредитові та дебетові перекази

Підбили підсумки 2025 року і маємо для вас оновлені дані.
⬇️⬇️⬇️

Минулого року в межах України бізнес і населення здійснили понад 3,1 млрд платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету.

Такі послуги надавали 60 банків та три небанківські фінансові установи.

🇺🇦 У межах України минулого року із застосуванням кредитового трансферу було здійснено 3 126,1 млн операцій на суму понад 48 768,44 млрд грн.

🌎 Водночас транскордонних операцій було здійснено:

➡️ в Україну – 9,9 млн на суму 72,32 млрд дол. США в екв. (у 2024 році – 5,7 млн операцій на суму 69,27 млрд дол. США в екв.);

⬅️ з України – 2,5 млн на суму 89,99 млрд дол. США в екв. (у 2024 році – 1,4 млн операцій на суму 77,06 млрд дол. США в екв.).

За цей же період здійснено 2,7 млн платіжних операцій, ініційованих із застосуванням прямого дебету, на суму 15,41 млрд грн (у 2024 році – 1,7 млн операцій на суму 31,20 млрд грн).

☝️Крім того, на користь фізичних осіб в Україну з-за кордону надійшло 7,2 млн операцій, або 72,70% від загальної кількості платіжних операцій, здійснених із застосуванням кредитового трансферу.

Бізнесу (за зовнішніми контрактами) надійшло 68,88 млрд дол. США в екв, або 95,25% від загальної суми платіжних операцій, найбільше – з країн ЄС (46,68%), Швейцарії (20,46%), США (11,04%).

Також представники бізнесу здійснили найбільший обсяг платіжних операцій з України – 1,2 млн на суму 89,42 млрд дол. США в екв. (це 47,98% від загальної кількості та 99,37% від загальної суми відповідно).

Найбільше коштів також надійшло до країн ЄС (58,38%), Швейцарії (10,85%) та Великої Британії (6,81%).

📌 Детальніше – за посиланням.

​​#призначенняНБУ

🟢 Директором Департаменту міжнародного співробітництва НБУ з 18 лютого 2026 року призначено Андрія Буквича.

Департамент належить до вертикалі підпорядкування "Фінансова стабільність", загальне керівництво якою здійснює перший заступник Голови Національного банку Сергій Ніколайчук.

💬 “Розвиток відносин з міжнародними партнерами – важливий напрямок діяльності Національного банку для підвищення його власної ефективності та просування інтересів України на міжнародній арені. Радий вітати Андрія Буквича в нашій команді та сподіваюся, що разом ми зробимо все можливе для досягнення амбітної цілі – якісної реалізації стратегічних завдань Національного банку в міжнародній сфері", – зазначив Сергій Ніколайчук.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​📈 Чисті гривневі кредити бізнесу та населенню зростали швидкими темпами два роки поспіль та за 2025 рік збільшилися більш ніж на третину.

Маємо свіжий Огляд банківського сектору за ІV квартал 2025 року, наводимо головні висновки.
👇👇👇

🟢 Кредити

Активне кредитування було стабільним джерелом приросту чистих активів банківського сектору, які зросли на 11% за IV квартал та на 17,2% за 2025 рік.

Обсяг чистих гривневих кредитів бізнесу інтенсивно збільшувався впродовж року.

Основною складовою гривневого портфеля бізнесу залишаються кредити МСП. Також пожвавилося кредитування державних компаній, передусім сектору енергетики. Активізувалося кредитування і в іноземній валюті.

☝️Швидше зростало кредитування терміном понад три роки, за галузями – позики компаніям оптової торгівлі, сільського господарства, харчової промисловості, фінансових послуг, а також підприємствам галузей енергетики та машинобудування, зокрема ОПК.

Протягом року кредити на ринкових умовах зростали вчетверо швидше, ніж субсидійовані, а частка кредитів за програмою “5-7-9%” у гривневому портфелі бізнесу знизилася до 30%.

Водночас державна підтримка стала таргетованішою, тож із середини 2024 року темпи кредитування в прифронтових регіонах зрівнялися з іншими областями.

⬆️ Приріст чистих гривневих кредитів населенню за рік пожвавився до 33,9%, зокрема іпотечного – до 35,8%. Помітним є приріст обсягу автокредитів.

Частка непрацюючих кредитів у грудні знизилася до історично найнижчого показника за понад 15 років (13,9%).

🟢 Депозити

Зобов’язання банків зросли на 12,3% у ІV кварталі та на 16,1% за рік за рахунок припливу коштів бізнесу і населення.

Частка строкових залучень за квартал майже не змінилася та становила 33,8%, а рівень доларизації вкладів фізосіб знизився до 33,2%.

🟢 Ставки

Ринкові ставки за гривневими кредитами бізнесу тимчасово зросли в листопаді, але вже в грудні знизилися до 15,2% річних.

Ставки за кредитами населенню впродовж кварталу зросли на 1,3 в. п. до 28,7% річних.

🟢 Прибуток

За попередніми даними до річного аудиту, за 2025 рік банки отримали 126,8 млрд грн прибутку, майже половину якого сформували державні банки.

Основним джерелом прибутку залишався чистий процентний дохід з огляду на стабільну дохідність кредитів і нарощення портфеля.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​🔔 Друзі, важлива новина.

📆 Із 02 березня 2026 року банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років замінюються на відповідні обігові монети.

Із цієї дати ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу. Їх не можна буде використовувати при розрахунках готівкою, а всі торговельні мережі, підприємства сфери послуг, банки та фінансові установи не прийматимуть їх для розрахунків за товари, послуги і платіжних операцій.

❗️Громадяни матимуть достатньо часу, щоб обміняти наявні в них банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень.

☝️Обміняти їх на обігові монети та банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу, можна буде без обмежень та без стягнення плати за такий обмін:

▪️в усіх відділеннях банків України – упродовж року з дати вилучення їх з обігу, до 26 лютого 2027 року включно;

▪️в уповноважених банках (АТ "Ощадбанк", АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Райффайзен Банк", АТ "ПУМБ") – упродовж трьох років з дати вилучення їх з обігу, до 28 лютого 2029 року включно;

▪️у Національному банку – наразі безстроково.

❓Чому це потрібно?

Банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень наразі майже не зустрічаються у сфері роздрібної торгівлі, громадяни ними майже не розраховуються. Середній термін їх придатності становить близько 2,5 років. Тобто фактично банкноти цих номіналів, які ще залишалися в обігу, є зношеними.

В обігу вже багато років перебувають обігові монети номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень. Тривалість обігу монет становить близько 20 – 25 років.

Перехід на розрахунки відповідними обіговими монетами вже звичний для громадян, він не створює для них незручностей, водночас приносить користь і державі, і банкам, і торговельним мережам.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡Безперебійність роботи фінансової системи та як її забезпечити під час повномасштабної війни, розвиток фінансових компаній, кредитування, розвиток ринку капіталів та вплив обстрілів енергосистеми на економіку. Такі теми обговорювали експерти НБУ цього тижня.

У дайджесті – детальніше.
👇👇👇

🚩 Цього тижня на запрошення НБУ до Києва приїздили голова центрального банку Нідерландів Олаф Слейпен, його колега, колишній очільник центробанку Нідерландів Клаас Кнот, а також голова центробанку Іспанії Хосе Луїс Ескріва. Разом із Головою НБУ Андрієм Пишним та членами Правління Національного банку вони обговорювали питання безперебійності роботи фінансової системи, фінансову підтримку України, виклики для Європи та ролі центральних банків у їх вирішенні, а також євроінтеграцію України та її внесок у розвиток ЄС.

🚩 Сталий розвиток ринку фінансових компаній та зміцнення довіри споживачів до нього обговорили Андрій Пишний, його перший заступник Сергій Ніколайчук, заступник Дмитро Олійник та директори профільних департаментів НБУ під час зустрічі з представниками фінансових установ цього сегменту.

🚩 Про прогрес у запровадженні в Україні вертикально-інтегрованої інфраструктури ринків капіталу розповів заступник Голови НБУ Юрій Гелетій під час конференції "Інвестування в Україні: від проєктів до партнерства".

🚩 Про потенціал кредитування з використанням гарантій Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час круглого столу про результати роботи Фонду, організованого Світовим банком.

🚩 Як наслідки обстрілів енергосистеми впливають на економіку? Про це розповів Артем Вдовиченко, заступник начальника управління економічного аналізу Департаменту монетарної політики та економічного аналізу, під час дискусії Центру економічної стратегії.

​​🇺🇦 Гасло «Слава Україні! Героям слава!» відтепер і на банкнотах номіналом 200 гривень.

Вони з’являться в обігу з 25 лютого у межах планового випуску.

❓Як вони виглядатимуть?

У правій верхній частині на зворотному боці модифікованих банкнот номіналом 200 гривень розміщено патріотичне гасло «Слава Україні! Героям слава!».

Всі інші елементи дизайну та захисту цих банкнот відповідають банкнотам номіналом 200 гривень зразка 2019 року.

☝️Громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти попереднього зразка на модифіковані. Вони перебуватимуть в обігу разом із банкнотами номіналом 200 гривень попередніх років виготовлення.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​🟢 Розширюємо публікацію статистичних показників валютного ринку України.

Ми збільшуємо обсяг даних у відкритому доступі на нашому сайті.

☝️Відсьогодні додаємо:

▪️обсяги банківських металів (без фізичної поставки) куплених банками у юридичних та фізичних осіб;

▪️обсяги купівлі / продажу фізичними особами банківських металів (із фізичною поставкою).

Відповідні дані, починаючи із січня 2025 року, оприлюднюватимуться щомісячно в розділі “Статистика” (Статистика зовнішнього сектору / Офіційний курс гривні до іноземних валют та показники валютного ринку України).

ℹ️ Детальніше – за посиланням.