​​🟢 Розширюємо публікацію статистичних показників валютного ринку України.

Ми збільшуємо обсяг даних у відкритому доступі на нашому сайті.

☝️Відсьогодні додаємо:

▪️обсяги банківських металів (без фізичної поставки) куплених банками у юридичних та фізичних осіб;

▪️обсяги купівлі / продажу фізичними особами банківських металів (із фізичною поставкою).

Відповідні дані, починаючи із січня 2025 року, оприлюднюватимуться щомісячно в розділі “Статистика” (Статистика зовнішнього сектору / Офіційний курс гривні до іноземних валют та показники валютного ринку України).

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

🎙Як почувається економіка, що буде з інфляцією та коли чекати легалізації віртуальних активів?

➡️ Про це Голова НБУ Андрій Пишний говорив в інтерв’ю для ютуб-каналу STERNENKO.

Йшлося про рішення, ухвалені у 2022 році для швидкої стабілізації фінансової системи та про поступове повернення елементів нормальності в наступні роки для збільшення її стійкості.

Приділили увагу валютно-курсовій та процентній політиці Національного банку.

У фокусі також співпраця з Міжнародним валютним фондом та адаптація фінансового законодавства України до стандартів ЄС.

🟢 Бонусні питання від глядачів:

▪️Чому так важливо перейменувати копійку на шаг?

▪️Чи перейде Україна на євро після приєднання до ЄС?

▪️Чи будуть доступнішими військові облігації у валюті?

▪️Яке значення має татуювання Андрія Пишного?

Дивіться відео повністю за посиланням.

​​#NBUUniversityChallenge
#NBUUniC2025

💫 Маємо гарну традицію вітати фіналістів NBU University Challenge у стінах Національного банку!

Цього року нагородження переможців було ще більш урочистим та символічним. Адже в цей день на запрошення НБУ до нас завітали очільники центробанків Нідерландів та Іспанії.

Студенти взяли участь у панельній дискусії за участю наших гостей та Голови НБУ Андрія Пишного. Наприкінці заходу він привітав фіналістів челенджу.

Андрій Пишний особисто відзначив команди Київської школи економіки, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Державного торговельно-економічного університету, що посіли в челенджі перше, друге та третє місце відповідно.

🏆 Студенти з Київської школи економіки отримали головний приз змагання – кубок Голови НБУ.

Усі 15 фіналістів запрошені на стажування до Національного банку.

👥 Після панельної дискусії фіналісти NBU University Challenge мали мотиваційну зустріч із заступником Голови НБУ Володимиром Лепушинським та представниками Департаменту монетарної політики та економічного аналізу – організаторами змагання.

Говорили про особливості роботи Національного банку та фінансової системи в умовах повномасштабного вторгнення, про особистий шлях працівників НБУ та кар’єрні можливості, що відкриває стажування в головному фінансовому регуляторі країни.

☝️ Нагадаємо, що ми проводимо цей чемпіонат для студентів із 2019 року. У 2025 році NBU University Challenge зібрав майже 100 учасників із 20 українських закладів вищої освіти. Загалом за сім років у змаганнях взяли участь 162 команди з 50 вишів.

Продовжимо традицію і цього року. Тож слідкуйте за новинами! Чемпіонат, як завжди, стартуватиме восени.

ℹ️ Детальніше про чемпіонат – на нашому лендингу.

​​🇺🇦 Прифронтовим регіонам – Запоріжжю, Харківщині та Херсонщині – присвячені наші нові обігові пам’ятні монети.

☝️Відсьогодні в обігу три обігові пам’ятні монети з тематичної серії “Ми сильні. Ми разом”, присвяченої єдності України та її регіонам:

▪️“Ми сильні. Ми разом. Запорізька область”;
▪️“Ми сильні. Ми разом. Харківська область”;
▪️“Ми сильні. Ми разом. Херсонська область”.

💬 «Торік ми започаткували нову серію обігових пам’ятних монет “Ми сильні. Ми разом”. Її ідея – продемонструвати єдність України, стійкість кожного регіону та його жителів. Сьогодні в обіг вводяться три нові монети із цієї серії, присвячені прифронтовим регіонам. Тим, хто щодня витримує удари ворога і тримає Україну, – Запорізькій, Харківській та Херсонській областям. На реверсі кожної монети – мапа України. Ціла, нерозривна, єдина. Із чіткими адміністративними межами.

На кожній монеті виокремлено один із регіонів, якому вона присвячена, – Запоріжжя, Харківщина, Херсонщина. Щоб підкреслити просту й незаперечну істину: кожен із них – невід’ємна частина Української держави. Саме таке послання несуть у собі наші нові монети.

Це не просто 10 гривень, це знак пам’яті, фіксація нашої стійкості в історії. Бо держава, яка бореться, має говорити не лише зброєю, а й символами, що формують національну пам’ять. Ми сильні, бо знаємо, за що боремося. Ми разом, бо розуміємо, що тільки разом переможемо», – наголосив Голова Національного банку Андрій Пишний, презентуючи нові монети у четверті роковини від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну на острові Хортиця (Запоріжжя).

🟢 Про дизайн монет

Номінал монет 10 гривень, вони мають аверс, ідентичний обіговим монетам номіналом 10 гривень зразка 2018 року.

Головним елементом реверсу цих монет є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіону, якому присвячена монета.

🟢 Про обіг монет

Поступово в готівковий обіг буде введено по два мільйони штук кожної з таких обігових пам’ятних монет.

Частина тиражу буде сформована в спеціально оформлені ролики по 25 монет, тираж кожного – 15 тис. шт.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​🏡 Іпотека в грудні 2025 року

Банки України в грудні видали 952 іпотечних кредити на загальну суму майже 2 млрд грн.

Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.

☝️Коротко про результати опитування:

▪️539 кредитів на 1,1 млрд грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 203 на 385 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;

▪️413 кредитів на 827 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;

▪️ середньозважена ефективна ставка становила 8,11% річних на первинному ринку та 8,66% на вторинному ринку;

▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 13%.

✅ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у грудні видано:

▪️у Київській області (347 договорів на загальну суму 722 млн грн, або 37% від загального обсягу);
▪️у місті Києві (191 договір на 455 млн грн);
▪️у Львівській області (47 договорів на 103 млн грн);
▪️в Одеській області (40 договорів на 78 млн грн);
▪️у Волинській області (38 договорів на 69 млн грн).

Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 14 банків.

💡 Нагадаємо: Рада з фінансової стабільності схвалила Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.

​​📲 Відтепер знайти відділення мережі Power Banking у додатку Дія стало ще простіше.

Адже в Дії з’явився окремий фільтр Power Banking: застосувавши його, можна побачити мапу з відділеннями банків, що працюють навіть тоді, коли немає енергоживлення.

☝️Power Banking – це створена за ініціативи НБУ об’єднана мережа відділень банків України, які здатні працювати та надавати необхідні послуги клієнтам навіть під час тривалого блекауту.

Наразі мережа Power Banking налічує 2 408 працюючих відділень банків, забезпечених альтернативними джерелами енергії та резервними каналами зв’язку, посиленою інкасацією готівки та додатковим персоналом.

❓Як знайти відділення мережі Power Banking у Дії?

Перейдіть у меню до розділу “Сервіси” – “Незламність” та натисніть на вкладку Power Banking у верхньому меню – на мапі залишаться лише відділення банків, що належать до мережі Power Banking та працюватимуть навіть під час блекауту.

За потреби мапу можна завантажити на свій телефон, щоб користуватись офлайн.

🤝 Дякуємо Міністерству цифрової трансформації України за співпрацю!

Тепер кожен українець зможе ще швидше знайти інформацію про відділення банків, які працюватимуть та надаватимуть необхідні клієнтам банківські послуги в разі довготривалих відключень світла та зв’язку.

​​💡 У 2026 році НБУ особливу увагу приділятиме корпоративному управлінню в банках.

▪️Чому Національний банк обрав саме такий пріоритет?
▪️До чого це призведе для банків?
▪️Які зміни це спричинить для банківської системи в цілому?

👤 Про це і не тільки розповів Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю виданню The Page.

Наводимо кілька тез.
👇👇👇

Відсутність корпоративного управління, навіть за умови достатнього капіталу, є ознакою наявності в банку системних ризиків. Це головна ідея, сформульована Базельським комітетом.

Оцінку якості корпоративного управління НБУ імплементує у свої наглядові процеси, бере до уваги під час відповідних суджень, здійснюючи комплексну оцінку. Саме якісне корпоративне управління визначає, наскільки стратегія розвитку банку, його кредитна політика, сама бізнес-модель відповідають вимогам законодавства.

Реформа корпоративного управління в державних банках стартувала в 2016 році після ухвалення Засад стратегічного реформування державного банківського сектору. Зараз наступний етап цієї еволюції, зокрема перехід до глибшої імплементації оцінок корпоративного управління в наглядові метрики.

ℹ️ Детальніше про це, а також про еволюцію наглядових рад банків читайте в інтерв’ю.

​​🔔 Нагадуємо, що вже сьогодні о 14.00 відбудеться публічний діалог на тему: «Роль національної валюти як важливого чинника суверенітету та стійкості нашої країни».

👥 У ньому візьмуть участь Андрій Пишний, Голова НБУ, та Віктор Ющенко, третій Президент України, очільник НБУ на момент введення гривні в 1996 році.
Захід модеруватиме шеф-редакторка видання LB.ua Соня Кошкіна.

➡️ Стежити наживо за дискусією можна тут.

☝️Нагадаємо, що ця розмова покладе початок спільному проєкту НБУ та LB.ua. Ми запускаємо його в межах комунікаційної кампанії “Гривня. Більше ніж гроші”, присвяченої 30-річчю грошової реформи та 35-річчю Національного банку, які відзначатимуться в 2026 році. 

Протягом року заплановано проведення низки тематичних публічних подій та публікації результатів дискусій у межах кампанії в спецпроєкті інтернет-видання LB.ua. 

💬 Щомісяця обговорюватимемо важливі теми, пов’язані з різними аспектами грошової політики. До кожної дискусії запрошуватимуться економісти, історики, військові, волонтери, громадські діячі, студенти, журналісти, представники держави та фінансової спільноти.

Партнером проєкту є АБ “Укргазбанкˮ.

Стежте за нашими оновленнями, щоб не проґавити жодної теми і підключайтеся до дискусії сьогодні – буде цікаво!

​​🇪🇺 Євроінтеграційний поступ України актуалізує питання доцільності запровадження євро замість гривні: чи варто це робити, коли саме і за яких передумов?

👤 Заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для видання РБК-Україна пояснює відмінності між вступом країн до ЄС і приєднанням до єврозони, наводить причини відтермінування запровадження євро деякими країнами-членами ЄС та аналізує їх досвід як урок для України в контексті євроінтеграції.

Запровадження євро як власної валюти не відбувається автоматично після вступу країни до ЄС. Цьому кроку має передувати виконання необхідних критеріїв, як-то цінова стабільність, здорові державні фінанси, стабільність довгострокових процентних ставок та курсу національної валюти до євро.

💶 Із 11 країн Центральної та Східної Європи, що долучилися до ЄС після 2004 року, лише сім перейшли на євро. Натомість великі економіки ЦСЄ – Польща, Чехія, Угорщина – свідомо не поспішають входити до зони євро.

Для країн ЦСЄ поза єврозоною, які вже значною мірою інтегровані в її ланцюги постачання і торгівлю, додаткові переваги від переходу на євро видаються обмеженими, а  ризики – суттєвими.

🇺🇦 Для України дискусія щодо ризиків приєднання до єврозони є наразі передчасною. Продовження євроінтеграційних реформ і забезпечення макрофінансової стабільності наближуватимуть перспективи вступу України до зони євро, що зробить цю дискусію актуальною.

📰 Читайте колонку за посиланням.

​​🌐⚡️ Рада директорів МВФ ухвалила нову чотирирічну програму для України в межах "Механізм розширеного фінансування" (The Extended Fund Facility, EFF)

💰Обсяг програми 8,1 млрд дол. США.

☝️Рішення Ради також передбачає негайне виділення першого траншу ‒ 1,5 млрд дол. США.

Нова програма спиратиметься на досягнення попередньої програми EFF 2023 року.

Водночас вона враховує виклики, пов’язані з тривалішою війною, та фокусується на закріпленні макроекономічної та фінансової стабільності й подальшому просуванні структурних реформ, зокрема у сфері врядування, з метою забезпечення стійкого післявоєнного відновлення та підтримки курсу України на вступ до ЄС.

💬 «Співпраця з МВФ ‒ це «замковий камінь» міжнародної підтримки: завдяки їй відбувається консолідація зовнішнього фінансування. Водночас нова програма МВФ – це свідчення довіри міжнародної спільноти до економічної політики України та визнання нашої спроможності забезпечувати макроекономічну і фінансову стабільність навіть в умовах винятково високої невизначеності, – прокоментував Голова Національного банку України Андрій Пишний.

Детальніше – за посиланням.

​​❓Як почувається українська економіка та чого чекати далі?

Зрозумілі відповіді на ці непрості питання шукайте у рубриці "Просто про економіку" на нашому сайті.

✅ Ми оновили її після публікації січневого Інфляційного звіту, який традиційно містить багато цифр та досить складну термінологію.

Натомість на сторінці "Просто про економіку" ми максимально простою мовою розповідаємо про головні економічні події та бачення НБУ стосовно майбутнього розвитку економіки України.

☝️Ви зможете дізнатися:

▪️що і як впливало на економічну динаміку в 2025 році та чого очікувати в 2026 році;
▪️якою є ситуація на ринку праці та що далі буде з робочими місцями та зарплатами;
▪️що відбувається з цінами та як захистити свої заощадження від інфляції.

➡️ Шукайте та читайте розділ "Просто про економіку":

▪️на головній сторінці сайту НБУ в розділі "Актуальні посилання";
▪️за прямим посиланням.

​​💫 Учора стартував наш спільний з LB.UA проєкт, присвячений одразу кільком важливим датам: 30-річчю гривні, 35-річчю Національного банку та 35 річниці незалежності України.

👥 Почали ми його з публічного діалогу за участю Голови НБУ Андрія Пишного та третього Президента України, колишнього Голови Національного банку, за якого відбулася грошова реформа в Україні, Віктора Ющенка. Модерувала захід шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна.

У цей день в нашій Операційній залі зібралися десятки студентів, а також військовослужбовці, історики, представники бізнесу та інші експерти, які прийшли послухати розмову та поставити свої питання спікерам.

☝️Насамперед говорили про значення національної валюти як чинника суверенітету та стійкості нашої країни. Але під час розмови згадали і про те, як «народилася» гривня, і про перші кроки впровадження грошової реформи. Наші гості з перших вуст почули спогади, як і за яких умов ухвалювалися рішення про створення власної національної валюти, якою була реакція суспільства й окремих політиків на дизайн перших банкнот гривні, та багато інших деталей.

Також порушили питання сучасності: забезпечення стійкості гривні в умовах повномасштабного вторгнення, її значення в самоідентифікації нації, а також відновлення історичної справедливості – зміну назви розмінної монети з «копійка» на «шаг», що потрібно для остаточного завершення грошової реформи.

🎤 До обговорення активно долучалися студенти й інші запрошені гості. До спікерів було дуже багато різноманітних питань.

Зокрема, що складніше – дати валюті життя чи втримати її життєздатність у стані воєнної нестабільності та макроекономічної невизначеності, як тиск з боку рф впливав на темпи та рішення щодо впровадження грошової реформи, які фактори допомогли втримати банківську систему в умовах повномасштабного вторгнення тощо.

💬 Питань від студентів було багато – настільки, що ми не вкладалися у таймінг, а розмову ще й перервала повітряна тривога. І все одно залишилося відчуття, що ми могли б говорити значно довше.
У розмові було багато сенсів: і про гроші, і про пам’ять, і про відповідальність, і про історичну тяглість держави. Це лише початок великої і важливої розмови», – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.

📹 Переглянути запис публічного діалогу можна за посиланням. Також згодом більше матеріалів, відео та фото буде опубліковано в спеціальному проєкті LB.UA.

💡Нагадаємо, що в межах комунікаційної кампанії “Гривня. Більше ніж гроші”, присвяченої 30-річчю грошової реформи та 35-річчю Національного банку, які відзначатимуться у 2026 році, ми запланували низку тематичних публічних подій та публікації результатів дискусій у спецпроєкті інтернет-видання LB.ua.

Щомісяця обговорюватимемо важливі теми, пов’язані з різними аспектами грошової політики. До кожної дискусії запрошуватимуться економісти, історики, військові, волонтери, громадські діячі, студенти, журналісти, представники держави та фінансової спільноти.

🟢 Партнером проєкту є АБ «УКРГАЗБАНК».

Дивіться та читайте всі матеріали проєкту на наших сторінках, а також на LB.UA.