❓Скільки рахунків відкрито в Україні?
Проаналізували дані станом на початок 2026 року і готові розповісти вам про результати.
⬇️⬇️⬇️
Обслуговування рахунків користувачів станом на 01.01.2026 здійснювали 63 надавачі платіжних послуг (60 банків та три небанківські надавачі платіжних послуг).
Загальна кількість рахунків, відкритих користувачами в надавачів платіжних послуг, на початку цього року становила 208,6 млн. Це на 8,2% більше, порівняно з попереднім роком (станом на 01.01.2025 – 192,8 млн).
✅ Так, кількість рахунків в банках становила 207,5 млн, із яких:
▪️майже 200,4 млн – рахунки фізичних осіб;
▪️4,7 млн – рахунки фізичних осіб-підприємців;
▪️2,4 млн – рахунки юридичних осіб.
Кількість рахунків у небанківських надавачів платіжних послуг становила понад 1,11 млн рахунків, із яких:
▪️майже 1,03 млн – рахунки фізичних осіб;
▪️84,2 тис. – рахунки фізичних осіб-підприємців;
▪️0,46 тис. – рахунки юридичних осіб.
Загальна кількість користувачів, які відкрили рахунки в надавачів платіжних послуг, на початку цього року досягла 87,3 млн. Це на 4,4% більше, ніж на початку минулого року (станом на 01.01.2025 – 83,6 млн).
🏦 Так, у банках обслуговувалося 86,3 млн користувачів, із яких:
▪️82,8 млн – фізичні особи;
▪️2,5 млн – фізичні особи-підприємці;
▪️майже 1 млн – юридичні особи.
У небанківських надавачів платіжних послуг обслуговувалося 1,03 млн користувачів, з яких:
▪️946,7 тис. – фізичні особи;
▪️83,8 тис. – фізичні особи-підприємці;
▪️0,43 тис. – юридичні особи.
Співвідношення між кількістю рахунків та кількістю користувачів фізичних осіб свідчить, що одна фізична особа в середньому має два рахунки.
☝️Нагадаємо, що законодавство України не обмежує користувачів у відкритті рахунків.
Одна й та сама людина чи суб’єкт господарювання може одночасно обслуговуватися в кількох надавачах платіжних послуг та мати стільки рахунків, скільки потрібно. Тому кількість користувачів перевищує кількість населення України.
Ще одна важлива тенденція – продовжувала зростати і кількість користувачів, які обслуговуються дистанційно. На початку цього року дистанційно обслуговувалося 91,79% суб’єктів господарювання та 84,51% фізичних осіб (станом на 01.01.2025 – 89,85% суб’єктів господарювання та 82,87% фізичних осіб).
ℹ️ Детальніша статистика станом на 01.01.2026 – в інфографіці.
Проаналізували дані станом на початок 2026 року і готові розповісти вам про результати.
⬇️⬇️⬇️
Обслуговування рахунків користувачів станом на 01.01.2026 здійснювали 63 надавачі платіжних послуг (60 банків та три небанківські надавачі платіжних послуг).
Загальна кількість рахунків, відкритих користувачами в надавачів платіжних послуг, на початку цього року становила 208,6 млн. Це на 8,2% більше, порівняно з попереднім роком (станом на 01.01.2025 – 192,8 млн).
✅ Так, кількість рахунків в банках становила 207,5 млн, із яких:
▪️майже 200,4 млн – рахунки фізичних осіб;
▪️4,7 млн – рахунки фізичних осіб-підприємців;
▪️2,4 млн – рахунки юридичних осіб.
Кількість рахунків у небанківських надавачів платіжних послуг становила понад 1,11 млн рахунків, із яких:
▪️майже 1,03 млн – рахунки фізичних осіб;
▪️84,2 тис. – рахунки фізичних осіб-підприємців;
▪️0,46 тис. – рахунки юридичних осіб.
Загальна кількість користувачів, які відкрили рахунки в надавачів платіжних послуг, на початку цього року досягла 87,3 млн. Це на 4,4% більше, ніж на початку минулого року (станом на 01.01.2025 – 83,6 млн).
🏦 Так, у банках обслуговувалося 86,3 млн користувачів, із яких:
▪️82,8 млн – фізичні особи;
▪️2,5 млн – фізичні особи-підприємці;
▪️майже 1 млн – юридичні особи.
У небанківських надавачів платіжних послуг обслуговувалося 1,03 млн користувачів, з яких:
▪️946,7 тис. – фізичні особи;
▪️83,8 тис. – фізичні особи-підприємці;
▪️0,43 тис. – юридичні особи.
Співвідношення між кількістю рахунків та кількістю користувачів фізичних осіб свідчить, що одна фізична особа в середньому має два рахунки.
☝️Нагадаємо, що законодавство України не обмежує користувачів у відкритті рахунків.
Одна й та сама людина чи суб’єкт господарювання може одночасно обслуговуватися в кількох надавачах платіжних послуг та мати стільки рахунків, скільки потрібно. Тому кількість користувачів перевищує кількість населення України.
Ще одна важлива тенденція – продовжувала зростати і кількість користувачів, які обслуговуються дистанційно. На початку цього року дистанційно обслуговувалося 91,79% суб’єктів господарювання та 84,51% фізичних осіб (станом на 01.01.2025 – 89,85% суб’єктів господарювання та 82,87% фізичних осіб).
ℹ️ Детальніша статистика станом на 01.01.2026 – в інфографіці.
❤6👍2
#ПризначенняНБУ
🟢 Директором Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ з 6 березня 2026 року призначено Михайла Ребрика.
Департамент належить до вертикалі підпорядкування "Монетарна стабільність", загальне керівництво якою здійснює заступник Голови Національного банку Володимир Лепушинський.
💬 “Керівництво департаментом, який відповідальний за макроекономічну аналітику та рекомендації з монетарної політики для виконання мандата Національного банку, потребує стратегічного мислення, системного підходу та глибокої аналітичної експертизи. Розраховую, що багаторічний досвід Михайла Ребрика у сфері реалізації монетарної політики та економічного аналізу, його знання та професійність дадуть змогу забезпечити на належному рівні ефективність та злагодженість нашої команди", – прокоментував Володимир Лепушинський.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
🟢 Директором Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ з 6 березня 2026 року призначено Михайла Ребрика.
Департамент належить до вертикалі підпорядкування "Монетарна стабільність", загальне керівництво якою здійснює заступник Голови Національного банку Володимир Лепушинський.
💬 “Керівництво департаментом, який відповідальний за макроекономічну аналітику та рекомендації з монетарної політики для виконання мандата Національного банку, потребує стратегічного мислення, системного підходу та глибокої аналітичної експертизи. Розраховую, що багаторічний досвід Михайла Ребрика у сфері реалізації монетарної політики та економічного аналізу, його знання та професійність дадуть змогу забезпечити на належному рівні ефективність та злагодженість нашої команди", – прокоментував Володимир Лепушинський.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
👍28❤3🔥3
#ГолосНБУ
💡 Цього тижня експерти НБУ обговорювали ситуацію в економіці та банківській системі, а також євроінтеграційні кроки, валютну лібералізацію, перспективи фінансової системи, інфляцію, фінансову інклюзію, а також регулювання грального бізнесу.
Детально про все читайте в дайджесті.
⬇️⬇️⬇️
🚩 Про поточну ситуацію в економіці та банківській системі, а також про кроки регулятора з підготовки до євроінтеграції та повоєнного відновлення розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю Економічній правді.
🚩 Євроінтеграційні кроки та валютну лібералізацію обговорили з представниками компаній – членів Американської торгівельної палати в Україні Сергій Ніколайчук та заступник Голови Юрій Гелетій.
🚩 Про питання регулювання діяльності грального бізнесу говорили заступники Голови НБУ Дмитро Олійник та Олексій Шабан разом із директорами профільних департаментів під час зустрічі з керівництвом Міністерства цифрової трансформації України, Державного агентства України ПлейСіті та представниками банківських асоціацій, банків і міжнародних платіжних систем Mastercard та Visa Ukraine.
🚩 Підсумки минулого року та перспективи 2026 року для фінансового сектору, а також перспективи регулювання управління ризиком третіх сторін обговорили директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова та директор Департаменту методології регулювання діяльності банків Оксана Присяженко під час конференції Op|Risk|2026.
🚩 Що таке інфляція, хто і як її рахує, чому офіційний показник інфляції може не збігатися з особистим сприйняттям зміни цін, чи вартує довіри офіційний показник Державної служби статистики України? Відповіді на ці питання надав Максим Гоменюк, провідний економіст відділу аналізу реального та фіскального секторів Департаменту монетарної політики та економічного аналізу в колонці для видання "OBOZ.UA".
🚩 Прогрес у реалізації Програми фінансової інклюзії в Україні обговорили представники НБУ та Міжнародної фінансової корпорації (IFC) під час засідання Консультативної ради програми.
💡 Цього тижня експерти НБУ обговорювали ситуацію в економіці та банківській системі, а також євроінтеграційні кроки, валютну лібералізацію, перспективи фінансової системи, інфляцію, фінансову інклюзію, а також регулювання грального бізнесу.
Детально про все читайте в дайджесті.
⬇️⬇️⬇️
🚩 Про поточну ситуацію в економіці та банківській системі, а також про кроки регулятора з підготовки до євроінтеграції та повоєнного відновлення розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю Економічній правді.
🚩 Євроінтеграційні кроки та валютну лібералізацію обговорили з представниками компаній – членів Американської торгівельної палати в Україні Сергій Ніколайчук та заступник Голови Юрій Гелетій.
🚩 Про питання регулювання діяльності грального бізнесу говорили заступники Голови НБУ Дмитро Олійник та Олексій Шабан разом із директорами профільних департаментів під час зустрічі з керівництвом Міністерства цифрової трансформації України, Державного агентства України ПлейСіті та представниками банківських асоціацій, банків і міжнародних платіжних систем Mastercard та Visa Ukraine.
🚩 Підсумки минулого року та перспективи 2026 року для фінансового сектору, а також перспективи регулювання управління ризиком третіх сторін обговорили директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова та директор Департаменту методології регулювання діяльності банків Оксана Присяженко під час конференції Op|Risk|2026.
🚩 Що таке інфляція, хто і як її рахує, чому офіційний показник інфляції може не збігатися з особистим сприйняттям зміни цін, чи вартує довіри офіційний показник Державної служби статистики України? Відповіді на ці питання надав Максим Гоменюк, провідний економіст відділу аналізу реального та фіскального секторів Департаменту монетарної політики та економічного аналізу в колонці для видання "OBOZ.UA".
🚩 Прогрес у реалізації Програми фінансової інклюзії в Україні обговорили представники НБУ та Міжнародної фінансової корпорації (IFC) під час засідання Консультативної ради програми.
❤6👍2
#ПростоПроЕкономіку
Як почувається економіка України?
Розповідаємо у нашому розділі "Просто про економіку".
🟢 Масштабні атаки росії на енергетичні об’єкти та морські порти негативно вплинули на економіку.
З одного боку, аварійні відключення електроенергії ускладнили життя бізнесу, зокрема обмежили виробничі можливості. З іншого, – через них українці менш схильні робити нові покупки. В умовах нестачі світла, а подекуди й тепла, населення стриманіше витрачало кошти на товари не першої необхідності.
🟢 Водночас російські обстріли не зупинили економіку, вона надалі зростає.
Торік аграрії зібрали високі врожаї та успішно експортують частину продукції за кордон. Оборонні замовлення та проєкти з відновлення інфраструктури підтримують металургію, машинобудування та будівництво. Високі бюджетні видатки на соціальну сферу підживлюють споживчі витрати населення.
Тож НБУ лише помірно погіршив прогноз зростання реального ВВП України на 2026 рік – із 2% до 1,8%.
🟢 У наступні роки економічне зростання пожвавиться.
Цьому має посприяти збільшення інвестицій бізнесу в нові проєкти, особливо в разі суттєвого зниження безпекових ризиків. Водночас украй важливим є збереження фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів.
Добра новина в тому, що ЄС вже затвердив значні обсяги допомоги Україні на найближчі роки. Це суттєво знижує ризики для економіки.
❓️Хочете знати більше?
📍Читайте наш розділ "Просто про економіку".
Як почувається економіка України?
Розповідаємо у нашому розділі "Просто про економіку".
🟢 Масштабні атаки росії на енергетичні об’єкти та морські порти негативно вплинули на економіку.
З одного боку, аварійні відключення електроенергії ускладнили життя бізнесу, зокрема обмежили виробничі можливості. З іншого, – через них українці менш схильні робити нові покупки. В умовах нестачі світла, а подекуди й тепла, населення стриманіше витрачало кошти на товари не першої необхідності.
🟢 Водночас російські обстріли не зупинили економіку, вона надалі зростає.
Торік аграрії зібрали високі врожаї та успішно експортують частину продукції за кордон. Оборонні замовлення та проєкти з відновлення інфраструктури підтримують металургію, машинобудування та будівництво. Високі бюджетні видатки на соціальну сферу підживлюють споживчі витрати населення.
Тож НБУ лише помірно погіршив прогноз зростання реального ВВП України на 2026 рік – із 2% до 1,8%.
🟢 У наступні роки економічне зростання пожвавиться.
Цьому має посприяти збільшення інвестицій бізнесу в нові проєкти, особливо в разі суттєвого зниження безпекових ризиків. Водночас украй важливим є збереження фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів.
Добра новина в тому, що ЄС вже затвердив значні обсяги допомоги Україні на найближчі роки. Це суттєво знижує ризики для економіки.
❓️Хочете знати більше?
📍Читайте наш розділ "Просто про економіку".
❤6👍5🔥1
📰 На порталі LB.ua опубліковано текстову версію розмови Голови Національного банку Андрія Пишного та третього Президента України, колишнього Голови Національного банку, під час каденції якого відбулася грошова реформа в Україні, Віктора Ющенка.
Під час зустрічі зі студентами, військовослужбовцями, істориками, представниками бізнесу та експертами Голови НБУ говорили про гривню – її історію, символізм і значення для України.
Розмова точилася навколо того, як формувалася українська грошова традиція та чому національна валюта є важливою частиною державності України.
➡️ Обговорили:
▪️походження назв «гривня» та «шаг», а також їхні історичні витоки;
▪️традиції грошового обігу на українських землях – від часів України-Русі до сучасності;
▪️впровадження грошової реформи в 1996 році;
▪️символічну роль гривні як елемента української ідентичності;
▪️значення національної валюти для економічного суверенітету, зокрема в умовах повномасштабної війни;
▪️довіру до гривні та її значення в сучасній фінансовій системі, а також ще багато тем.
Під час зустрічі зі студентами, військовослужбовцями, істориками, представниками бізнесу та експертами Голови НБУ говорили про гривню – її історію, символізм і значення для України.
Розмова точилася навколо того, як формувалася українська грошова традиція та чому національна валюта є важливою частиною державності України.
➡️ Обговорили:
▪️походження назв «гривня» та «шаг», а також їхні історичні витоки;
▪️традиції грошового обігу на українських землях – від часів України-Русі до сучасності;
▪️впровадження грошової реформи в 1996 році;
▪️символічну роль гривні як елемента української ідентичності;
▪️значення національної валюти для економічного суверенітету, зокрема в умовах повномасштабної війни;
▪️довіру до гривні та її значення в сучасній фінансовій системі, а також ще багато тем.
LB.ua
«Гривня пішла не від чогось войовничого, вона пішла від жіночої прикраси. Мені здається, цей факт багато про що говорить»
Грошову реформу в незалежній Україні намагалися провести тричі до того, як вона успішно стартувала у 1996 році, каже третій Президент України Віктор Ющенко, який і втілював її як очільник Національного банку того часу. І це єдиний раз, коли вона задумувалася…
❤11👍3👎1
🟢 Для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник обтяжений непрацюючими активами та створює хибне враження.
👤 У колонці для інформаційного агентства "Інтерфакс Україна" Голова НБУ Андрій Пишний детально пояснив, чому саме такий погляд дає розуміння реальної картини.
Наприклад, у грудні 2025 року державні банки списали великий обсяг старих NPL – на понад 170 млрд грн. Завдяки системним крокам банки позбулися старих боргів, а показник NPL зменшився до 15-річного мінімуму (до 14% станом на 01 січня 2026 року). Водночас статистично відбулося скорочення валового кредитного портфеля, який включає показники NPL.
📊 Динаміка показника чистих кредитів, на відміну від валових, залишилася незмінною, адже банки насправді не збавляли темпів кредитування.
Так, починаючи з лютого 2025 року чистий гривневий кредитний портфель бізнесу та фізичних осіб зростав на понад 30% р/р, а з грудня 2025 року зростання перевищило 35% р/р.
☝️Цей приклад яскраво демонструє, як насправді позитивна дія – списання старих непрацюючих боргів – впливає на показники банківської статистики:
▪️показник валових кредитів зменшився і створив хибне враження про скорочення обсягів кредитування, що не відповідає дійсності;
▪️натомість динаміка чистих кредитів свідчить про подальше зростання кредитування темпами, близькими до тих, що ми бачили до повномасштабного вторгнення.
📌 Детальніше – у колонці за посиланням.
👤 У колонці для інформаційного агентства "Інтерфакс Україна" Голова НБУ Андрій Пишний детально пояснив, чому саме такий погляд дає розуміння реальної картини.
Наприклад, у грудні 2025 року державні банки списали великий обсяг старих NPL – на понад 170 млрд грн. Завдяки системним крокам банки позбулися старих боргів, а показник NPL зменшився до 15-річного мінімуму (до 14% станом на 01 січня 2026 року). Водночас статистично відбулося скорочення валового кредитного портфеля, який включає показники NPL.
📊 Динаміка показника чистих кредитів, на відміну від валових, залишилася незмінною, адже банки насправді не збавляли темпів кредитування.
Так, починаючи з лютого 2025 року чистий гривневий кредитний портфель бізнесу та фізичних осіб зростав на понад 30% р/р, а з грудня 2025 року зростання перевищило 35% р/р.
☝️Цей приклад яскраво демонструє, як насправді позитивна дія – списання старих непрацюючих боргів – впливає на показники банківської статистики:
▪️показник валових кредитів зменшився і створив хибне враження про скорочення обсягів кредитування, що не відповідає дійсності;
▪️натомість динаміка чистих кредитів свідчить про подальше зростання кредитування темпами, близькими до тих, що ми бачили до повномасштабного вторгнення.
📌 Детальніше – у колонці за посиланням.
👍4🔥3❤2
✅ Банки мають достатній запас готівкової валюти.
Про це свідчать результати операцій НБУ з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою 9–10 березня 2026 року.
Наприкінці минулого тижня Національний банк ухвалив превентивне рішення про проведення операцій з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення банківських кас.
☝️Мета – підтримати за потреби готівкову валютну ліквідність банків, з огляду на можливі ситуативні логістичні труднощі з доставкою готівкової валюти з-за кордону через незаконне захоплення інкасаторських машин Ощадбанку на території Угорщини.
НБУ оголошував обсяг операцій із певним запасом, аби у випадку термінового форс-мажору банки мали змогу підкріпити свої каси. У перший день заявки подали п’ять банків, у другий – один банк.
❗️В обидва дні оголошена пропозиція значно перевищила фактичний попит з боку банків.
Національний банк готовий і надалі підтримувати банки в забезпеченні їх кас готівковою іноземною валютою для задоволення потреб українців.
Частота та обсяги відповідних операцій залежатимуть від потреб банківської системи.
ℹ️ Детальніша інформація – за посиланням.
Про це свідчать результати операцій НБУ з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою 9–10 березня 2026 року.
Наприкінці минулого тижня Національний банк ухвалив превентивне рішення про проведення операцій з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення банківських кас.
☝️Мета – підтримати за потреби готівкову валютну ліквідність банків, з огляду на можливі ситуативні логістичні труднощі з доставкою готівкової валюти з-за кордону через незаконне захоплення інкасаторських машин Ощадбанку на території Угорщини.
НБУ оголошував обсяг операцій із певним запасом, аби у випадку термінового форс-мажору банки мали змогу підкріпити свої каси. У перший день заявки подали п’ять банків, у другий – один банк.
❗️В обидва дні оголошена пропозиція значно перевищила фактичний попит з боку банків.
Національний банк готовий і надалі підтримувати банки в забезпеченні їх кас готівковою іноземною валютою для задоволення потреб українців.
Частота та обсяги відповідних операцій залежатимуть від потреб банківської системи.
ℹ️ Детальніша інформація – за посиланням.
👍14❤3😱2🤩1
🟢 Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі в січні практично не змінилася і станом на 01 лютого 2025 року становила 13,9%, показник зберігається на історично низьких рівнях.
Нагадаємо, у грудні 2025 року державні банки списали понад 170 млрд грн старих непрацюючих активів, тож частка NPL у банківському секторі скоротилася нижче 14% станом на 01 січня 2026 року.
☝️Нові кредити і надалі зберігають високу якість, тож якість кредитного портфеля хороша, а рівень дефолтів на історично низькому рівні.
Наразі частка NPL у приватних українських банках становить 8,4%, у банках з іноземним капіталом – 6,5%, у державних банках – 19,6%.
Частка NPL за кредитами бізнесу становить 17,0%, населенню – 10,8%.
Нагадаємо, у грудні 2025 року державні банки списали понад 170 млрд грн старих непрацюючих активів, тож частка NPL у банківському секторі скоротилася нижче 14% станом на 01 січня 2026 року.
☝️Нові кредити і надалі зберігають високу якість, тож якість кредитного портфеля хороша, а рівень дефолтів на історично низькому рівні.
Наразі частка NPL у приватних українських банках становить 8,4%, у банках з іноземним капіталом – 6,5%, у державних банках – 19,6%.
Частка NPL за кредитами бізнесу становить 17,0%, населенню – 10,8%.
Національний банк України
Наглядова статистика
❤8👍2
📈 У лютому 2026 року інфляція пришвидшилася – до 7,6% у річному вимірі.
Про це свідчать дані Держстату.
Загальна інфляція була незначно вищою, ніж прогнозував Національний банк, а базова – відповідала прогнозу.
Темпи зростання цін на паливо, послуги та сирі продукти перевищили прогнозні оцінки, тоді як вартість оброблених продуктів зростала дещо повільніше, ніж очікувалося.
❓Що буде з цінами далі?
Інфляція залишається помірною та близькою до прогнозу НБУ. Водночас вплив проінфляційних чинників упродовж останнього місяця посилився, зокрема через зростання геополітичної напруженості у світі та підвищення волатильності цін на енергоносії.
Ці та інші чинники, які потенційно можуть призвести до відхилення інфляції від прогнозної траєкторії, враховуватимуться під час ухвалення наступних рішень з монетарної політики.
ℹ️ Детальніше про те, як змінювалися ціни на товари та послуги, – за посиланням.
Про це свідчать дані Держстату.
Загальна інфляція була незначно вищою, ніж прогнозував Національний банк, а базова – відповідала прогнозу.
Темпи зростання цін на паливо, послуги та сирі продукти перевищили прогнозні оцінки, тоді як вартість оброблених продуктів зростала дещо повільніше, ніж очікувалося.
❓Що буде з цінами далі?
Інфляція залишається помірною та близькою до прогнозу НБУ. Водночас вплив проінфляційних чинників упродовж останнього місяця посилився, зокрема через зростання геополітичної напруженості у світі та підвищення волатильності цін на енергоносії.
Ці та інші чинники, які потенційно можуть призвести до відхилення інфляції від прогнозної траєкторії, враховуватимуться під час ухвалення наступних рішень з монетарної політики.
ℹ️ Детальніше про те, як змінювалися ціни на товари та послуги, – за посиланням.
😢7👍4❤3
📊 Розповідаємо, які зміни відбулися на фінансовому ринку в лютому.
Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на вісім установ – до 761. Кількість банків, що мають ліцензію, становила 60.
✅ Станом на 1 березня 2026 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали:
403 фінансові компанії (було 407);
47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
100 ломбардів (без змін);
81 кредитна спілка (було 84);
один лізингодавець (без змін);
45 страхових брокерів (без змін);
73 колекторські компанії (було 74).
Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (40) не змінилася.
☝️На платіжному ринку діє 14 платіжних систем (було 15), створених резидентами, ураховуючи державні, та 10 міжнародних (без змін).
Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють:
▪️6 платіжних установ (без змін);
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (було 12);
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей (без змін);
▪️один оператор поштового зв’язку (без змін).
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 69 комерційних агентів (без змін) та 32 технологічних оператори платіжних послуг (без змін).
📌 Детальніше – за посиланням.
Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на вісім установ – до 761. Кількість банків, що мають ліцензію, становила 60.
✅ Станом на 1 березня 2026 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали:
403 фінансові компанії (було 407);
47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
100 ломбардів (без змін);
81 кредитна спілка (було 84);
один лізингодавець (без змін);
45 страхових брокерів (без змін);
73 колекторські компанії (було 74).
Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (40) не змінилася.
☝️На платіжному ринку діє 14 платіжних систем (було 15), створених резидентами, ураховуючи державні, та 10 міжнародних (без змін).
Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють:
▪️6 платіжних установ (без змін);
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (було 12);
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей (без змін);
▪️один оператор поштового зв’язку (без змін).
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 69 комерційних агентів (без змін) та 32 технологічних оператори платіжних послуг (без змін).
📌 Детальніше – за посиланням.
👍4❤3👎1
💡Ефектом фіскального витіснення (crowding out effect) в економіці називають ситуацію, коли через активне залучення коштів урядом від банків за привабливими ставками кредитування стає менш доступним, що може призвести до скорочення приватних інвестицій та сповільнення довгострокового економічного зростання.
❓Чи спостерігається такий ефект в українській економіці?
Фахівці Національного банку доводять, що твердження про фіскальне витіснення в українській економіці не мають належного підтвердження, а банківське кредитування не залежить від інвестицій банків в ОВДП.
Деталі – в колонці експертів з Департаменту фінансової стабільності – директора Первін Дадашової та головного економіста Романа Солтисяка.
⬇️⬇️⬇️
Якщо коротко:
▪️скорочення чистих кредитів порівняно з 2014 роком передусім пов’язано з масштабним очищенням банківської системи від неплатоспроможних банків, які зловживали недобросовісними кредитними практиками та приховували реальні збитки за NPL, а також зниженням попиту на кредити.
Зараз банки удосконалили кредитні практики та кредитують надійних позичальників;
▪️банки активно кредитують бізнес, навіть коли кредитні ставки відповідають дохідності ОВДП, хоча в теорії мали б обирати безризикові вкладення в державні облігації.
Перелік фінансових вигод для банків від кредитування значно ширший, ніж отримання відсотків, тож ОВДП не можуть конкурувати за цим показником, навіть якщо мають ту ж номінальну дохідність;
▪️левову частку ОВДП в активах банків становлять капіталізаційні ОВДП, які державні банки отримали для збільшення їхнього статутного капіталу, та придбані державними банками державні цінні папери з огляду на їх спеціалізацію.
Навіть попри це, частка ОВДП у чистих активах банків сьогодні загалом нижча за “довоєнний” рівень;
▪️якщо проаналізувати питання глибше, дослідивши зв'язок між зміною обсягів кредитів бізнесу та інвестиціями банків в ОВДП, то економетрична модель, що базується на даних українських банків, доводить, що зміна обсягу ОВДП не впливає на кредитування бізнесу.
📰 Повний текст – за посиланням.
❓Чи спостерігається такий ефект в українській економіці?
Фахівці Національного банку доводять, що твердження про фіскальне витіснення в українській економіці не мають належного підтвердження, а банківське кредитування не залежить від інвестицій банків в ОВДП.
Деталі – в колонці експертів з Департаменту фінансової стабільності – директора Первін Дадашової та головного економіста Романа Солтисяка.
⬇️⬇️⬇️
Якщо коротко:
▪️скорочення чистих кредитів порівняно з 2014 роком передусім пов’язано з масштабним очищенням банківської системи від неплатоспроможних банків, які зловживали недобросовісними кредитними практиками та приховували реальні збитки за NPL, а також зниженням попиту на кредити.
Зараз банки удосконалили кредитні практики та кредитують надійних позичальників;
▪️банки активно кредитують бізнес, навіть коли кредитні ставки відповідають дохідності ОВДП, хоча в теорії мали б обирати безризикові вкладення в державні облігації.
Перелік фінансових вигод для банків від кредитування значно ширший, ніж отримання відсотків, тож ОВДП не можуть конкурувати за цим показником, навіть якщо мають ту ж номінальну дохідність;
▪️левову частку ОВДП в активах банків становлять капіталізаційні ОВДП, які державні банки отримали для збільшення їхнього статутного капіталу, та придбані державними банками державні цінні папери з огляду на їх спеціалізацію.
Навіть попри це, частка ОВДП у чистих активах банків сьогодні загалом нижча за “довоєнний” рівень;
▪️якщо проаналізувати питання глибше, дослідивши зв'язок між зміною обсягів кредитів бізнесу та інвестиціями банків в ОВДП, то економетрична модель, що базується на даних українських банків, доводить, що зміна обсягу ОВДП не впливає на кредитування бізнесу.
📰 Повний текст – за посиланням.
Інтерфакс-Україна
Чи присутній ефект “фіскального витіснення” в українській економіці?
Первін Дадашова, директор Департаменту фінансової стабільності НБУ
❤7👍5👎1
📊 Статистика щодо кредитування енергетики
За червень 2024 року – лютий 2026 року банки профінансували проєкти бізнесу, спрямовані на:
▪️розбудову, реконструкцію та відновлення генерації потужністю 1,405 ГВт;
▪️зберігання електроенергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів тощо), теплопостачання, модернізацію теплообладнання, потужністю 587 МВт.
✅ Загалом вони забезпечили фінансування проєктів бізнесу та населення в 21 області України на 38,7 млрд грн.
Зокрема, надали:
▪️понад три тисячі кредитів бізнесу на суму 35,9 млрд грн;
▪️понад 15 тисяч – населенню на суму 2,8 млрд грн.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам станом на 1 березня 2026 року становив 25,7 млрд грн, фізичним особам – 2,2 млрд грн.
📌 Детальніше – за посиланням.
За червень 2024 року – лютий 2026 року банки профінансували проєкти бізнесу, спрямовані на:
▪️розбудову, реконструкцію та відновлення генерації потужністю 1,405 ГВт;
▪️зберігання електроенергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів тощо), теплопостачання, модернізацію теплообладнання, потужністю 587 МВт.
✅ Загалом вони забезпечили фінансування проєктів бізнесу та населення в 21 області України на 38,7 млрд грн.
Зокрема, надали:
▪️понад три тисячі кредитів бізнесу на суму 35,9 млрд грн;
▪️понад 15 тисяч – населенню на суму 2,8 млрд грн.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам станом на 1 березня 2026 року становив 25,7 млрд грн, фізичним особам – 2,2 млрд грн.
📌 Детальніше – за посиланням.
❤7👍3
📰 У свіжому друкованому номері NV вийшло інтерв’ю Голови Національного банку України Андрія Пишного.
Поговорили про те, як сьогодні працює фінансова система країни під час війни та які виклики і можливості стоять перед економікою.
Зокрема, у розмові про:
▪️динаміку та структуру кредитування економіки;
▪️ризики для макроекономічної стабільності;
▪️зовнішнє фінансування та керованість державного боргу;
▪️поступову валютну лібералізацію.
📍Повністю розмову ви також можете прочитати онлайн.
Поговорили про те, як сьогодні працює фінансова система країни під час війни та які виклики і можливості стоять перед економікою.
Зокрема, у розмові про:
▪️динаміку та структуру кредитування економіки;
▪️ризики для макроекономічної стабільності;
▪️зовнішнє фінансування та керованість державного боргу;
▪️поступову валютну лібералізацію.
📍Повністю розмову ви також можете прочитати онлайн.
❤9👍7👎2🤩2
#ГолосНБУ
💡 Традиційно публікуємо суботній дайджест з підсумками обговорень експертів НБУ.
Цього тижня вони говорили про таке.
👇👇👇
🚩 Про те, як захистити монетарну та фінансову стабільність під час повномасштабної війни розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час зустрічі «Друзі України в ОЕСР» у межах Тижня фінансових ринків Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
🚩 Міжнародну фінансову підтримку України, реформу фінансових ринків, приведення регулювання фінансового сектору у відповідність до європейських стандартів, участь приватного бізнесу у відбудові України обговорювали Андрій Пишний та його перший заступник Сергій Ніколайчук із міжнародними партнерами під час робочого візиту до Парижа.
🚩 Про розширення участі приватного капіталу у фінансуванні української економіки, питання фінансової інклюзії, а також досвід НБУ в збереженні макроекономічної стабільності, забезпеченні безперебійної роботи банківської системи та доступу громадян до фінансових послуг навіть у періоди масованих атак на енергетичну інфраструктуру говорили Андрій Пишний та його заступник Юрій Гелетій із партнерами під час робочого візиту до Лондона.
🚩 Про поглиблення співпраці у сфері кібербезпеки фінансового сектору говорили Сергій Ніколайчук та заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час зустрічі з представниками Mastercard.
🚩 Чи присутній ефект фіскального витіснення в українській економіці? Відповідь на це питання – у колонці директора Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашової та головного економіста управління макропруденційної політики та досліджень цього департаменту Романа Солтисяка для Інтерфакс-Україна.
💡 Традиційно публікуємо суботній дайджест з підсумками обговорень експертів НБУ.
Цього тижня вони говорили про таке.
👇👇👇
🚩 Про те, як захистити монетарну та фінансову стабільність під час повномасштабної війни розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час зустрічі «Друзі України в ОЕСР» у межах Тижня фінансових ринків Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
🚩 Міжнародну фінансову підтримку України, реформу фінансових ринків, приведення регулювання фінансового сектору у відповідність до європейських стандартів, участь приватного бізнесу у відбудові України обговорювали Андрій Пишний та його перший заступник Сергій Ніколайчук із міжнародними партнерами під час робочого візиту до Парижа.
🚩 Про розширення участі приватного капіталу у фінансуванні української економіки, питання фінансової інклюзії, а також досвід НБУ в збереженні макроекономічної стабільності, забезпеченні безперебійної роботи банківської системи та доступу громадян до фінансових послуг навіть у періоди масованих атак на енергетичну інфраструктуру говорили Андрій Пишний та його заступник Юрій Гелетій із партнерами під час робочого візиту до Лондона.
🚩 Про поглиблення співпраці у сфері кібербезпеки фінансового сектору говорили Сергій Ніколайчук та заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час зустрічі з представниками Mastercard.
🚩 Чи присутній ефект фіскального витіснення в українській економіці? Відповідь на це питання – у колонці директора Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашової та головного економіста управління макропруденційної політики та досліджень цього департаменту Романа Солтисяка для Інтерфакс-Україна.
❤6👍3
📈 Високі темпи кредитування бізнесу і населення зберігаються.
За даними оперативної статистики, чисті гривневі кредити бізнесу у банках, платоспроможних на останню звітну дату, в лютому 2026 року зросли на 33,5% р/р, а населенню – на 35% р/р.
Натомість обсяг валових кредитів бізнесу в національній валюті залишається нижчим за показник рік тому через ефект бази порівняння: після списання в грудні 2025 року державними банками близько 157 млрд грн старих непрацюючих гривневих активів.
☝️Нагадаємо, внаслідок цього списання частка NPL у банківському секторі скоротилася до історично найнижчого показника за понад 15 років, однак статистично за рахунок цієї складової скоротився валовий кредитний портфель.
Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на кредитну статистику, хоча й не відображає зниження кредитної активності.
📊 Тож для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник обтяжений непрацюючими активами та створює хибне враження.
Також оперативні дані свідчать, що банківська система і далі зберігає високі запаси ліквідності з огляду на стале збільшення фондування від клієнтів.
⬆️ Так, обсяг гривневих коштів на рахунках фізичних осіб у банках, в лютому зріс на 19,9% р/р, бізнесу – на 16,2% р/р.
Спойлер: ми вже працюємо над розширенням нашої статистики, аби надати користувачам детальніше розуміння стану банківського кредитування. Деталі згодом.
За даними оперативної статистики, чисті гривневі кредити бізнесу у банках, платоспроможних на останню звітну дату, в лютому 2026 року зросли на 33,5% р/р, а населенню – на 35% р/р.
Натомість обсяг валових кредитів бізнесу в національній валюті залишається нижчим за показник рік тому через ефект бази порівняння: після списання в грудні 2025 року державними банками близько 157 млрд грн старих непрацюючих гривневих активів.
☝️Нагадаємо, внаслідок цього списання частка NPL у банківському секторі скоротилася до історично найнижчого показника за понад 15 років, однак статистично за рахунок цієї складової скоротився валовий кредитний портфель.
Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на кредитну статистику, хоча й не відображає зниження кредитної активності.
📊 Тож для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник обтяжений непрацюючими активами та створює хибне враження.
Також оперативні дані свідчать, що банківська система і далі зберігає високі запаси ліквідності з огляду на стале збільшення фондування від клієнтів.
⬆️ Так, обсяг гривневих коштів на рахунках фізичних осіб у банках, в лютому зріс на 19,9% р/р, бізнесу – на 16,2% р/р.
Спойлер: ми вже працюємо над розширенням нашої статистики, аби надати користувачам детальніше розуміння стану банківського кредитування. Деталі згодом.
👍8❤5
📲 Сьогодні на нашому сайті з’явилася нова сторінка, присвячена сталому розвитку фінансового сектору.
☝️На ній відображатимуться документи та напрацювання НБУ стосовно впровадження принципів сталого розвитку, екологічної та соціальної відповідальності у фінансовому секторі, зокрема:
▪️матеріали для фінансового сектору як провідника у сфері сталого розвитку, що завдяки врахуванню ESG-факторів сприяє формуванню передумов для залучення коштів до проєктів для сталого розвитку;
▪️інформація про оцінку ESG-факторів, ризики для фінансового сектору та їх врахування фінансовими установами, зокрема відповідні вимоги та рекомендації регулятора.
Сторінка також містить новий глосарій, опрацьований з ключовими стейкхолдерами.
Він дасть змогу учасникам фінансового сектору однозначно розуміти поняття у сфері сталого розвитку та поліпшити якість пруденційного регулювання.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
☝️На ній відображатимуться документи та напрацювання НБУ стосовно впровадження принципів сталого розвитку, екологічної та соціальної відповідальності у фінансовому секторі, зокрема:
▪️матеріали для фінансового сектору як провідника у сфері сталого розвитку, що завдяки врахуванню ESG-факторів сприяє формуванню передумов для залучення коштів до проєктів для сталого розвитку;
▪️інформація про оцінку ESG-факторів, ризики для фінансового сектору та їх врахування фінансовими установами, зокрема відповідні вимоги та рекомендації регулятора.
Сторінка також містить новий глосарій, опрацьований з ключовими стейкхолдерами.
Він дасть змогу учасникам фінансового сектору однозначно розуміти поняття у сфері сталого розвитку та поліпшити якість пруденційного регулювання.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
👍10❤7👎1
💡Розпочали інформаційну кампанію для дітей та молоді Global Money Week 2026
📆 Цього року вона триватиме із 16 до 29 березня 2026 року.
Ми вже 12 раз підтримуємо цю ініціативу та традиційно є її офіційним координатором в Україні.
☝️Ключова тема кампанії цього року – «Чесні розмови про гроші» («Smart Money Talks»).
Вона акцентує увагу на тому, як важливо вміти ставити фахівцям запитання про кошти, відкрито спілкуватися про фінансові проблеми, опановувати основи далекоглядного управління грошима та критично оцінювати джерела фінансових порад.
✅ У межах цієї кампанії заплановано багато просвітницьких заходів та три потужних освітніх ініціативи:
▪️національний фінал Всеукраїнського чемпіонату з фінансової грамотності для учнів 10 класів закладів загальної середньої освіти;
▪️національний фінал найбільшої фінансової вікторини Європи для підлітків віком від 13 до 15 років «European Money Quiz»;
▪️наймасштабнішу в Україні щорічну освітню конференцію з фінансової грамотності для педагогів «FinLit Forum», яка відбудеться 27 березня 2026 року.
Першим з них провели учора фінал другого Всеукраїнського чемпіонату з фінансової грамотності. Це змагання для визначення найкмітливіших, найактивніших та найбільш фінансово грамотних учнів 10 класів закладів загальної середньої освіти. І вже маємо переможців!
ℹ️ Детальніше про інформаційну кампанію Global Money Week 2026 та Всеукраїнський чемпіонат з фінансової грамотності – за посиланням.
📆 Цього року вона триватиме із 16 до 29 березня 2026 року.
Ми вже 12 раз підтримуємо цю ініціативу та традиційно є її офіційним координатором в Україні.
☝️Ключова тема кампанії цього року – «Чесні розмови про гроші» («Smart Money Talks»).
Вона акцентує увагу на тому, як важливо вміти ставити фахівцям запитання про кошти, відкрито спілкуватися про фінансові проблеми, опановувати основи далекоглядного управління грошима та критично оцінювати джерела фінансових порад.
✅ У межах цієї кампанії заплановано багато просвітницьких заходів та три потужних освітніх ініціативи:
▪️національний фінал Всеукраїнського чемпіонату з фінансової грамотності для учнів 10 класів закладів загальної середньої освіти;
▪️національний фінал найбільшої фінансової вікторини Європи для підлітків віком від 13 до 15 років «European Money Quiz»;
▪️наймасштабнішу в Україні щорічну освітню конференцію з фінансової грамотності для педагогів «FinLit Forum», яка відбудеться 27 березня 2026 року.
Першим з них провели учора фінал другого Всеукраїнського чемпіонату з фінансової грамотності. Це змагання для визначення найкмітливіших, найактивніших та найбільш фінансово грамотних учнів 10 класів закладів загальної середньої освіти. І вже маємо переможців!
ℹ️ Детальніше про інформаційну кампанію Global Money Week 2026 та Всеукраїнський чемпіонат з фінансової грамотності – за посиланням.
❤7👍4
🏫 Понад 4 800 учнів змагалися за право представити Україну на European Money Quiz 2026!
У межах Global Money Week 2026 НБУ провів національний фінал European Money Quiz 2026 – найбільшого європейського змагання з фінансової грамотності для підлітків.
💫 Команда-переможниця представить нашу країну в європейському фіналі, що відбудеться 18–19 травня 2026 року в Брюсселі (Бельгія).
❓Як проходили змагання?
Вони відбулися в три етапи: шкільний, обласний етапи та національний фінал.
☝️До шкільного етапу долучилися:
▪️424 заклади освіти з усієї України;
▪️370 педагогів, які координували участь команд;
▪️4 810 учнів (2 405 команд).
На обласному етапі змагалися 275 команд – переможниць шкільного відбору.
У національному фіналі взяли участь 24 команди з усіх областей України.
🏆За підсумками національного відбору European Money Quiz 2026:
▪️перше місце посіла команда з ліцею "Школа гуманітарної праці" Херсонської обласної ради (Херсонська область) у складі Андрія Тимченко та Орини Павлович під керівництвом вчителя Людмили Маркової;
▪️друге місце посіла команда з ліцею № 214 Оболонського району м. Києва (Київська область) у складі Данила Радіонова та Анни Коростишевської під керівництвом вчителя Наталії Загідуліної;
▪️третє місце посіла команда з Одеської гімназії № 107 Одеської міської ради (Одеська область) у складі Дмитра Меля та Лева Петрова під керівництвом вчителя Марії Дегтярьової.
Фінал відбувся дистанційно на платформі “Kahoot”. Учасники відповідали на 15 запитань, що охоплювали теми платежів і рахунків, заощаджень, кредитів, депозитів, страхування, податків, інвестування, підприємництва, благодійності, захисту прав споживачів фінансових послуг і платіжного шахрайства.
Крім теоретичних завдань, учні розв’язували практичні ситуаційні задачі, наближені до реального життя, що вимагали швидких і обґрунтованих фінансових рішень.
🟢 Партнером European Money Quiz в Україні вже вчетверте стала Національна асоціація банків України. Цьогоріч конкурс також підтримав ПриватБанк.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
У межах Global Money Week 2026 НБУ провів національний фінал European Money Quiz 2026 – найбільшого європейського змагання з фінансової грамотності для підлітків.
💫 Команда-переможниця представить нашу країну в європейському фіналі, що відбудеться 18–19 травня 2026 року в Брюсселі (Бельгія).
❓Як проходили змагання?
Вони відбулися в три етапи: шкільний, обласний етапи та національний фінал.
☝️До шкільного етапу долучилися:
▪️424 заклади освіти з усієї України;
▪️370 педагогів, які координували участь команд;
▪️4 810 учнів (2 405 команд).
На обласному етапі змагалися 275 команд – переможниць шкільного відбору.
У національному фіналі взяли участь 24 команди з усіх областей України.
🏆За підсумками національного відбору European Money Quiz 2026:
▪️перше місце посіла команда з ліцею "Школа гуманітарної праці" Херсонської обласної ради (Херсонська область) у складі Андрія Тимченко та Орини Павлович під керівництвом вчителя Людмили Маркової;
▪️друге місце посіла команда з ліцею № 214 Оболонського району м. Києва (Київська область) у складі Данила Радіонова та Анни Коростишевської під керівництвом вчителя Наталії Загідуліної;
▪️третє місце посіла команда з Одеської гімназії № 107 Одеської міської ради (Одеська область) у складі Дмитра Меля та Лева Петрова під керівництвом вчителя Марії Дегтярьової.
Фінал відбувся дистанційно на платформі “Kahoot”. Учасники відповідали на 15 запитань, що охоплювали теми платежів і рахунків, заощаджень, кредитів, депозитів, страхування, податків, інвестування, підприємництва, благодійності, захисту прав споживачів фінансових послуг і платіжного шахрайства.
Крім теоретичних завдань, учні розв’язували практичні ситуаційні задачі, наближені до реального життя, що вимагали швидких і обґрунтованих фінансових рішень.
🟢 Партнером European Money Quiz в Україні вже вчетверте стала Національна асоціація банків України. Цьогоріч конкурс також підтримав ПриватБанк.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
❤13👍3
⏰️ Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.
Захід транслюватиметься у прямому ефірі.
📍Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
Захід транслюватиметься у прямому ефірі.
📍Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
❤4👍4
⚡️Облікову ставку збережено на рівні 15%.
НБУ відтерміновує подальше пом’якшення процентної політики з огляду на ризики посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.
Це рішення підтримає привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість очікувань з метою збереження помірної інфляції цьогоріч та її приведення до цілі 5% на горизонті політики.
Докладніше – нижче.
1️⃣ Після тривалого періоду зниження загальна інфляція в лютому незначно пришвидшилася – до 7,6% р/р. Водночас інфляційні очікування домогосподарств відчутно погіршилися, імовірно, на тлі складної ситуації в енергетиці на початку року, а також одночасного здорожчання низки товарів щоденного споживання, таких як пальне і сирі продукти харчування.
Подальша траєкторія інфляції може бути вищою, ніж прогнозувалося, зокрема через подорожчання енергоресурсів на тлі війни на Близькому Сході.
2️⃣ Зовнішня допомога дає змогу фінансувати дефіцит бюджету та підтримувати міжнародні резерви на високому рівні, що важливо для забезпечення стійкості валютного ринку. З початку року Україна отримала 5,5 млрд дол. США офіційного фінансування. Міжнародні резерви – на високому рівні: близько 55 млрд дол. США станом на кінець лютого.
3️⃣ Російська агресія і надалі залишається основним ризиком, створюючи загрози для цінової динаміки та економічної активності. Водночас упродовж останніх місяців суттєво посилилися й геополітичні ризики. Якщо війна на Близькому Сході буде тривалою, то світові ціни на енергоресурси з високою ймовірністю суттєво відхилятимуться від траєкторії прогнозу НБУ. Це підсилюватиме інфляційний тиск в Україні та збільшуватиме спроможність росії продовжувати війну.
4️⃣ Збереження облікової ставки на незмінному рівні підтримає інтерес до гривневих активів, сприятиме забезпеченню стійкості валютного ринку й контрольованості інфляційних процесів, водночас не створюватиме загроз для подальшого розвитку кредитування, що зростає темпами понад 30% у річному вимірі.
5️⃣ За умови збереження суттєвих проінфляційних ризиків НБУ утримається від пом’якшення процентної політики. Натомість у разі їх подальшого посилення НБУ буде готовий підвищити облікову ставку та вжити додаткових заходів для підтримання цінової стабільності.
📍Більше – за посиланням.
НБУ відтерміновує подальше пом’якшення процентної політики з огляду на ризики посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.
Це рішення підтримає привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість очікувань з метою збереження помірної інфляції цьогоріч та її приведення до цілі 5% на горизонті політики.
Докладніше – нижче.
1️⃣ Після тривалого періоду зниження загальна інфляція в лютому незначно пришвидшилася – до 7,6% р/р. Водночас інфляційні очікування домогосподарств відчутно погіршилися, імовірно, на тлі складної ситуації в енергетиці на початку року, а також одночасного здорожчання низки товарів щоденного споживання, таких як пальне і сирі продукти харчування.
Подальша траєкторія інфляції може бути вищою, ніж прогнозувалося, зокрема через подорожчання енергоресурсів на тлі війни на Близькому Сході.
2️⃣ Зовнішня допомога дає змогу фінансувати дефіцит бюджету та підтримувати міжнародні резерви на високому рівні, що важливо для забезпечення стійкості валютного ринку. З початку року Україна отримала 5,5 млрд дол. США офіційного фінансування. Міжнародні резерви – на високому рівні: близько 55 млрд дол. США станом на кінець лютого.
3️⃣ Російська агресія і надалі залишається основним ризиком, створюючи загрози для цінової динаміки та економічної активності. Водночас упродовж останніх місяців суттєво посилилися й геополітичні ризики. Якщо війна на Близькому Сході буде тривалою, то світові ціни на енергоресурси з високою ймовірністю суттєво відхилятимуться від траєкторії прогнозу НБУ. Це підсилюватиме інфляційний тиск в Україні та збільшуватиме спроможність росії продовжувати війну.
4️⃣ Збереження облікової ставки на незмінному рівні підтримає інтерес до гривневих активів, сприятиме забезпеченню стійкості валютного ринку й контрольованості інфляційних процесів, водночас не створюватиме загроз для подальшого розвитку кредитування, що зростає темпами понад 30% у річному вимірі.
5️⃣ За умови збереження суттєвих проінфляційних ризиків НБУ утримається від пом’якшення процентної політики. Натомість у разі їх подальшого посилення НБУ буде готовий підвищити облікову ставку та вжити додаткових заходів для підтримання цінової стабільності.
📍Більше – за посиланням.
❤12👍4😢1