📰 На порталі LB.ua опубліковано текстову версію розмови Голови Національного банку Андрія Пишного та третього Президента України, колишнього Голови Національного банку, під час каденції якого відбулася грошова реформа в Україні, Віктора Ющенка.
Під час зустрічі зі студентами, військовослужбовцями, істориками, представниками бізнесу та експертами Голови НБУ говорили про гривню – її історію, символізм і значення для України.
Розмова точилася навколо того, як формувалася українська грошова традиція та чому національна валюта є важливою частиною державності України.
➡️ Обговорили:
▪️походження назв «гривня» та «шаг», а також їхні історичні витоки;
▪️традиції грошового обігу на українських землях – від часів України-Русі до сучасності;
▪️впровадження грошової реформи в 1996 році;
▪️символічну роль гривні як елемента української ідентичності;
▪️значення національної валюти для економічного суверенітету, зокрема в умовах повномасштабної війни;
▪️довіру до гривні та її значення в сучасній фінансовій системі, а також ще багато тем.
Під час зустрічі зі студентами, військовослужбовцями, істориками, представниками бізнесу та експертами Голови НБУ говорили про гривню – її історію, символізм і значення для України.
Розмова точилася навколо того, як формувалася українська грошова традиція та чому національна валюта є важливою частиною державності України.
➡️ Обговорили:
▪️походження назв «гривня» та «шаг», а також їхні історичні витоки;
▪️традиції грошового обігу на українських землях – від часів України-Русі до сучасності;
▪️впровадження грошової реформи в 1996 році;
▪️символічну роль гривні як елемента української ідентичності;
▪️значення національної валюти для економічного суверенітету, зокрема в умовах повномасштабної війни;
▪️довіру до гривні та її значення в сучасній фінансовій системі, а також ще багато тем.
LB.ua
«Гривня пішла не від чогось войовничого, вона пішла від жіночої прикраси. Мені здається, цей факт багато про що говорить»
Грошову реформу в незалежній Україні намагалися провести тричі до того, як вона успішно стартувала у 1996 році, каже третій Президент України Віктор Ющенко, який і втілював її як очільник Національного банку того часу. І це єдиний раз, коли вона задумувалася…
❤11👍3👎1
🟢 Для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник обтяжений непрацюючими активами та створює хибне враження.
👤 У колонці для інформаційного агентства "Інтерфакс Україна" Голова НБУ Андрій Пишний детально пояснив, чому саме такий погляд дає розуміння реальної картини.
Наприклад, у грудні 2025 року державні банки списали великий обсяг старих NPL – на понад 170 млрд грн. Завдяки системним крокам банки позбулися старих боргів, а показник NPL зменшився до 15-річного мінімуму (до 14% станом на 01 січня 2026 року). Водночас статистично відбулося скорочення валового кредитного портфеля, який включає показники NPL.
📊 Динаміка показника чистих кредитів, на відміну від валових, залишилася незмінною, адже банки насправді не збавляли темпів кредитування.
Так, починаючи з лютого 2025 року чистий гривневий кредитний портфель бізнесу та фізичних осіб зростав на понад 30% р/р, а з грудня 2025 року зростання перевищило 35% р/р.
☝️Цей приклад яскраво демонструє, як насправді позитивна дія – списання старих непрацюючих боргів – впливає на показники банківської статистики:
▪️показник валових кредитів зменшився і створив хибне враження про скорочення обсягів кредитування, що не відповідає дійсності;
▪️натомість динаміка чистих кредитів свідчить про подальше зростання кредитування темпами, близькими до тих, що ми бачили до повномасштабного вторгнення.
📌 Детальніше – у колонці за посиланням.
👤 У колонці для інформаційного агентства "Інтерфакс Україна" Голова НБУ Андрій Пишний детально пояснив, чому саме такий погляд дає розуміння реальної картини.
Наприклад, у грудні 2025 року державні банки списали великий обсяг старих NPL – на понад 170 млрд грн. Завдяки системним крокам банки позбулися старих боргів, а показник NPL зменшився до 15-річного мінімуму (до 14% станом на 01 січня 2026 року). Водночас статистично відбулося скорочення валового кредитного портфеля, який включає показники NPL.
📊 Динаміка показника чистих кредитів, на відміну від валових, залишилася незмінною, адже банки насправді не збавляли темпів кредитування.
Так, починаючи з лютого 2025 року чистий гривневий кредитний портфель бізнесу та фізичних осіб зростав на понад 30% р/р, а з грудня 2025 року зростання перевищило 35% р/р.
☝️Цей приклад яскраво демонструє, як насправді позитивна дія – списання старих непрацюючих боргів – впливає на показники банківської статистики:
▪️показник валових кредитів зменшився і створив хибне враження про скорочення обсягів кредитування, що не відповідає дійсності;
▪️натомість динаміка чистих кредитів свідчить про подальше зростання кредитування темпами, близькими до тих, що ми бачили до повномасштабного вторгнення.
📌 Детальніше – у колонці за посиланням.
👍4🔥3❤2
✅ Банки мають достатній запас готівкової валюти.
Про це свідчать результати операцій НБУ з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою 9–10 березня 2026 року.
Наприкінці минулого тижня Національний банк ухвалив превентивне рішення про проведення операцій з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення банківських кас.
☝️Мета – підтримати за потреби готівкову валютну ліквідність банків, з огляду на можливі ситуативні логістичні труднощі з доставкою готівкової валюти з-за кордону через незаконне захоплення інкасаторських машин Ощадбанку на території Угорщини.
НБУ оголошував обсяг операцій із певним запасом, аби у випадку термінового форс-мажору банки мали змогу підкріпити свої каси. У перший день заявки подали п’ять банків, у другий – один банк.
❗️В обидва дні оголошена пропозиція значно перевищила фактичний попит з боку банків.
Національний банк готовий і надалі підтримувати банки в забезпеченні їх кас готівковою іноземною валютою для задоволення потреб українців.
Частота та обсяги відповідних операцій залежатимуть від потреб банківської системи.
ℹ️ Детальніша інформація – за посиланням.
Про це свідчать результати операцій НБУ з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою 9–10 березня 2026 року.
Наприкінці минулого тижня Національний банк ухвалив превентивне рішення про проведення операцій з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення банківських кас.
☝️Мета – підтримати за потреби готівкову валютну ліквідність банків, з огляду на можливі ситуативні логістичні труднощі з доставкою готівкової валюти з-за кордону через незаконне захоплення інкасаторських машин Ощадбанку на території Угорщини.
НБУ оголошував обсяг операцій із певним запасом, аби у випадку термінового форс-мажору банки мали змогу підкріпити свої каси. У перший день заявки подали п’ять банків, у другий – один банк.
❗️В обидва дні оголошена пропозиція значно перевищила фактичний попит з боку банків.
Національний банк готовий і надалі підтримувати банки в забезпеченні їх кас готівковою іноземною валютою для задоволення потреб українців.
Частота та обсяги відповідних операцій залежатимуть від потреб банківської системи.
ℹ️ Детальніша інформація – за посиланням.
👍14❤3😱2🤩1
🟢 Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі в січні практично не змінилася і станом на 01 лютого 2025 року становила 13,9%, показник зберігається на історично низьких рівнях.
Нагадаємо, у грудні 2025 року державні банки списали понад 170 млрд грн старих непрацюючих активів, тож частка NPL у банківському секторі скоротилася нижче 14% станом на 01 січня 2026 року.
☝️Нові кредити і надалі зберігають високу якість, тож якість кредитного портфеля хороша, а рівень дефолтів на історично низькому рівні.
Наразі частка NPL у приватних українських банках становить 8,4%, у банках з іноземним капіталом – 6,5%, у державних банках – 19,6%.
Частка NPL за кредитами бізнесу становить 17,0%, населенню – 10,8%.
Нагадаємо, у грудні 2025 року державні банки списали понад 170 млрд грн старих непрацюючих активів, тож частка NPL у банківському секторі скоротилася нижче 14% станом на 01 січня 2026 року.
☝️Нові кредити і надалі зберігають високу якість, тож якість кредитного портфеля хороша, а рівень дефолтів на історично низькому рівні.
Наразі частка NPL у приватних українських банках становить 8,4%, у банках з іноземним капіталом – 6,5%, у державних банках – 19,6%.
Частка NPL за кредитами бізнесу становить 17,0%, населенню – 10,8%.
Національний банк України
Наглядова статистика
❤8👍2
📈 У лютому 2026 року інфляція пришвидшилася – до 7,6% у річному вимірі.
Про це свідчать дані Держстату.
Загальна інфляція була незначно вищою, ніж прогнозував Національний банк, а базова – відповідала прогнозу.
Темпи зростання цін на паливо, послуги та сирі продукти перевищили прогнозні оцінки, тоді як вартість оброблених продуктів зростала дещо повільніше, ніж очікувалося.
❓Що буде з цінами далі?
Інфляція залишається помірною та близькою до прогнозу НБУ. Водночас вплив проінфляційних чинників упродовж останнього місяця посилився, зокрема через зростання геополітичної напруженості у світі та підвищення волатильності цін на енергоносії.
Ці та інші чинники, які потенційно можуть призвести до відхилення інфляції від прогнозної траєкторії, враховуватимуться під час ухвалення наступних рішень з монетарної політики.
ℹ️ Детальніше про те, як змінювалися ціни на товари та послуги, – за посиланням.
Про це свідчать дані Держстату.
Загальна інфляція була незначно вищою, ніж прогнозував Національний банк, а базова – відповідала прогнозу.
Темпи зростання цін на паливо, послуги та сирі продукти перевищили прогнозні оцінки, тоді як вартість оброблених продуктів зростала дещо повільніше, ніж очікувалося.
❓Що буде з цінами далі?
Інфляція залишається помірною та близькою до прогнозу НБУ. Водночас вплив проінфляційних чинників упродовж останнього місяця посилився, зокрема через зростання геополітичної напруженості у світі та підвищення волатильності цін на енергоносії.
Ці та інші чинники, які потенційно можуть призвести до відхилення інфляції від прогнозної траєкторії, враховуватимуться під час ухвалення наступних рішень з монетарної політики.
ℹ️ Детальніше про те, як змінювалися ціни на товари та послуги, – за посиланням.
😢7👍4❤3
📊 Розповідаємо, які зміни відбулися на фінансовому ринку в лютому.
Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на вісім установ – до 761. Кількість банків, що мають ліцензію, становила 60.
✅ Станом на 1 березня 2026 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали:
403 фінансові компанії (було 407);
47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
100 ломбардів (без змін);
81 кредитна спілка (було 84);
один лізингодавець (без змін);
45 страхових брокерів (без змін);
73 колекторські компанії (було 74).
Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (40) не змінилася.
☝️На платіжному ринку діє 14 платіжних систем (було 15), створених резидентами, ураховуючи державні, та 10 міжнародних (без змін).
Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють:
▪️6 платіжних установ (без змін);
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (було 12);
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей (без змін);
▪️один оператор поштового зв’язку (без змін).
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 69 комерційних агентів (без змін) та 32 технологічних оператори платіжних послуг (без змін).
📌 Детальніше – за посиланням.
Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на вісім установ – до 761. Кількість банків, що мають ліцензію, становила 60.
✅ Станом на 1 березня 2026 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали:
403 фінансові компанії (було 407);
47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
100 ломбардів (без змін);
81 кредитна спілка (було 84);
один лізингодавець (без змін);
45 страхових брокерів (без змін);
73 колекторські компанії (було 74).
Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (40) не змінилася.
☝️На платіжному ринку діє 14 платіжних систем (було 15), створених резидентами, ураховуючи державні, та 10 міжнародних (без змін).
Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють:
▪️6 платіжних установ (без змін);
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (було 12);
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей (без змін);
▪️один оператор поштового зв’язку (без змін).
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 69 комерційних агентів (без змін) та 32 технологічних оператори платіжних послуг (без змін).
📌 Детальніше – за посиланням.
👍4❤3👎1
💡Ефектом фіскального витіснення (crowding out effect) в економіці називають ситуацію, коли через активне залучення коштів урядом від банків за привабливими ставками кредитування стає менш доступним, що може призвести до скорочення приватних інвестицій та сповільнення довгострокового економічного зростання.
❓Чи спостерігається такий ефект в українській економіці?
Фахівці Національного банку доводять, що твердження про фіскальне витіснення в українській економіці не мають належного підтвердження, а банківське кредитування не залежить від інвестицій банків в ОВДП.
Деталі – в колонці експертів з Департаменту фінансової стабільності – директора Первін Дадашової та головного економіста Романа Солтисяка.
⬇️⬇️⬇️
Якщо коротко:
▪️скорочення чистих кредитів порівняно з 2014 роком передусім пов’язано з масштабним очищенням банківської системи від неплатоспроможних банків, які зловживали недобросовісними кредитними практиками та приховували реальні збитки за NPL, а також зниженням попиту на кредити.
Зараз банки удосконалили кредитні практики та кредитують надійних позичальників;
▪️банки активно кредитують бізнес, навіть коли кредитні ставки відповідають дохідності ОВДП, хоча в теорії мали б обирати безризикові вкладення в державні облігації.
Перелік фінансових вигод для банків від кредитування значно ширший, ніж отримання відсотків, тож ОВДП не можуть конкурувати за цим показником, навіть якщо мають ту ж номінальну дохідність;
▪️левову частку ОВДП в активах банків становлять капіталізаційні ОВДП, які державні банки отримали для збільшення їхнього статутного капіталу, та придбані державними банками державні цінні папери з огляду на їх спеціалізацію.
Навіть попри це, частка ОВДП у чистих активах банків сьогодні загалом нижча за “довоєнний” рівень;
▪️якщо проаналізувати питання глибше, дослідивши зв'язок між зміною обсягів кредитів бізнесу та інвестиціями банків в ОВДП, то економетрична модель, що базується на даних українських банків, доводить, що зміна обсягу ОВДП не впливає на кредитування бізнесу.
📰 Повний текст – за посиланням.
❓Чи спостерігається такий ефект в українській економіці?
Фахівці Національного банку доводять, що твердження про фіскальне витіснення в українській економіці не мають належного підтвердження, а банківське кредитування не залежить від інвестицій банків в ОВДП.
Деталі – в колонці експертів з Департаменту фінансової стабільності – директора Первін Дадашової та головного економіста Романа Солтисяка.
⬇️⬇️⬇️
Якщо коротко:
▪️скорочення чистих кредитів порівняно з 2014 роком передусім пов’язано з масштабним очищенням банківської системи від неплатоспроможних банків, які зловживали недобросовісними кредитними практиками та приховували реальні збитки за NPL, а також зниженням попиту на кредити.
Зараз банки удосконалили кредитні практики та кредитують надійних позичальників;
▪️банки активно кредитують бізнес, навіть коли кредитні ставки відповідають дохідності ОВДП, хоча в теорії мали б обирати безризикові вкладення в державні облігації.
Перелік фінансових вигод для банків від кредитування значно ширший, ніж отримання відсотків, тож ОВДП не можуть конкурувати за цим показником, навіть якщо мають ту ж номінальну дохідність;
▪️левову частку ОВДП в активах банків становлять капіталізаційні ОВДП, які державні банки отримали для збільшення їхнього статутного капіталу, та придбані державними банками державні цінні папери з огляду на їх спеціалізацію.
Навіть попри це, частка ОВДП у чистих активах банків сьогодні загалом нижча за “довоєнний” рівень;
▪️якщо проаналізувати питання глибше, дослідивши зв'язок між зміною обсягів кредитів бізнесу та інвестиціями банків в ОВДП, то економетрична модель, що базується на даних українських банків, доводить, що зміна обсягу ОВДП не впливає на кредитування бізнесу.
📰 Повний текст – за посиланням.
Інтерфакс-Україна
Чи присутній ефект “фіскального витіснення” в українській економіці?
Первін Дадашова, директор Департаменту фінансової стабільності НБУ
❤7👍5👎1
📊 Статистика щодо кредитування енергетики
За червень 2024 року – лютий 2026 року банки профінансували проєкти бізнесу, спрямовані на:
▪️розбудову, реконструкцію та відновлення генерації потужністю 1,405 ГВт;
▪️зберігання електроенергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів тощо), теплопостачання, модернізацію теплообладнання, потужністю 587 МВт.
✅ Загалом вони забезпечили фінансування проєктів бізнесу та населення в 21 області України на 38,7 млрд грн.
Зокрема, надали:
▪️понад три тисячі кредитів бізнесу на суму 35,9 млрд грн;
▪️понад 15 тисяч – населенню на суму 2,8 млрд грн.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам станом на 1 березня 2026 року становив 25,7 млрд грн, фізичним особам – 2,2 млрд грн.
📌 Детальніше – за посиланням.
За червень 2024 року – лютий 2026 року банки профінансували проєкти бізнесу, спрямовані на:
▪️розбудову, реконструкцію та відновлення генерації потужністю 1,405 ГВт;
▪️зберігання електроенергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів тощо), теплопостачання, модернізацію теплообладнання, потужністю 587 МВт.
✅ Загалом вони забезпечили фінансування проєктів бізнесу та населення в 21 області України на 38,7 млрд грн.
Зокрема, надали:
▪️понад три тисячі кредитів бізнесу на суму 35,9 млрд грн;
▪️понад 15 тисяч – населенню на суму 2,8 млрд грн.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам станом на 1 березня 2026 року становив 25,7 млрд грн, фізичним особам – 2,2 млрд грн.
📌 Детальніше – за посиланням.
❤7👍3
📰 У свіжому друкованому номері NV вийшло інтерв’ю Голови Національного банку України Андрія Пишного.
Поговорили про те, як сьогодні працює фінансова система країни під час війни та які виклики і можливості стоять перед економікою.
Зокрема, у розмові про:
▪️динаміку та структуру кредитування економіки;
▪️ризики для макроекономічної стабільності;
▪️зовнішнє фінансування та керованість державного боргу;
▪️поступову валютну лібералізацію.
📍Повністю розмову ви також можете прочитати онлайн.
Поговорили про те, як сьогодні працює фінансова система країни під час війни та які виклики і можливості стоять перед економікою.
Зокрема, у розмові про:
▪️динаміку та структуру кредитування економіки;
▪️ризики для макроекономічної стабільності;
▪️зовнішнє фінансування та керованість державного боргу;
▪️поступову валютну лібералізацію.
📍Повністю розмову ви також можете прочитати онлайн.
❤9👍7👎2🤩2
#ГолосНБУ
💡 Традиційно публікуємо суботній дайджест з підсумками обговорень експертів НБУ.
Цього тижня вони говорили про таке.
👇👇👇
🚩 Про те, як захистити монетарну та фінансову стабільність під час повномасштабної війни розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час зустрічі «Друзі України в ОЕСР» у межах Тижня фінансових ринків Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
🚩 Міжнародну фінансову підтримку України, реформу фінансових ринків, приведення регулювання фінансового сектору у відповідність до європейських стандартів, участь приватного бізнесу у відбудові України обговорювали Андрій Пишний та його перший заступник Сергій Ніколайчук із міжнародними партнерами під час робочого візиту до Парижа.
🚩 Про розширення участі приватного капіталу у фінансуванні української економіки, питання фінансової інклюзії, а також досвід НБУ в збереженні макроекономічної стабільності, забезпеченні безперебійної роботи банківської системи та доступу громадян до фінансових послуг навіть у періоди масованих атак на енергетичну інфраструктуру говорили Андрій Пишний та його заступник Юрій Гелетій із партнерами під час робочого візиту до Лондона.
🚩 Про поглиблення співпраці у сфері кібербезпеки фінансового сектору говорили Сергій Ніколайчук та заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час зустрічі з представниками Mastercard.
🚩 Чи присутній ефект фіскального витіснення в українській економіці? Відповідь на це питання – у колонці директора Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашової та головного економіста управління макропруденційної політики та досліджень цього департаменту Романа Солтисяка для Інтерфакс-Україна.
💡 Традиційно публікуємо суботній дайджест з підсумками обговорень експертів НБУ.
Цього тижня вони говорили про таке.
👇👇👇
🚩 Про те, як захистити монетарну та фінансову стабільність під час повномасштабної війни розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час зустрічі «Друзі України в ОЕСР» у межах Тижня фінансових ринків Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
🚩 Міжнародну фінансову підтримку України, реформу фінансових ринків, приведення регулювання фінансового сектору у відповідність до європейських стандартів, участь приватного бізнесу у відбудові України обговорювали Андрій Пишний та його перший заступник Сергій Ніколайчук із міжнародними партнерами під час робочого візиту до Парижа.
🚩 Про розширення участі приватного капіталу у фінансуванні української економіки, питання фінансової інклюзії, а також досвід НБУ в збереженні макроекономічної стабільності, забезпеченні безперебійної роботи банківської системи та доступу громадян до фінансових послуг навіть у періоди масованих атак на енергетичну інфраструктуру говорили Андрій Пишний та його заступник Юрій Гелетій із партнерами під час робочого візиту до Лондона.
🚩 Про поглиблення співпраці у сфері кібербезпеки фінансового сектору говорили Сергій Ніколайчук та заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час зустрічі з представниками Mastercard.
🚩 Чи присутній ефект фіскального витіснення в українській економіці? Відповідь на це питання – у колонці директора Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашової та головного економіста управління макропруденційної політики та досліджень цього департаменту Романа Солтисяка для Інтерфакс-Україна.
❤6👍3
📈 Високі темпи кредитування бізнесу і населення зберігаються.
За даними оперативної статистики, чисті гривневі кредити бізнесу у банках, платоспроможних на останню звітну дату, в лютому 2026 року зросли на 33,5% р/р, а населенню – на 35% р/р.
Натомість обсяг валових кредитів бізнесу в національній валюті залишається нижчим за показник рік тому через ефект бази порівняння: після списання в грудні 2025 року державними банками близько 157 млрд грн старих непрацюючих гривневих активів.
☝️Нагадаємо, внаслідок цього списання частка NPL у банківському секторі скоротилася до історично найнижчого показника за понад 15 років, однак статистично за рахунок цієї складової скоротився валовий кредитний портфель.
Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на кредитну статистику, хоча й не відображає зниження кредитної активності.
📊 Тож для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник обтяжений непрацюючими активами та створює хибне враження.
Також оперативні дані свідчать, що банківська система і далі зберігає високі запаси ліквідності з огляду на стале збільшення фондування від клієнтів.
⬆️ Так, обсяг гривневих коштів на рахунках фізичних осіб у банках, в лютому зріс на 19,9% р/р, бізнесу – на 16,2% р/р.
Спойлер: ми вже працюємо над розширенням нашої статистики, аби надати користувачам детальніше розуміння стану банківського кредитування. Деталі згодом.
За даними оперативної статистики, чисті гривневі кредити бізнесу у банках, платоспроможних на останню звітну дату, в лютому 2026 року зросли на 33,5% р/р, а населенню – на 35% р/р.
Натомість обсяг валових кредитів бізнесу в національній валюті залишається нижчим за показник рік тому через ефект бази порівняння: після списання в грудні 2025 року державними банками близько 157 млрд грн старих непрацюючих гривневих активів.
☝️Нагадаємо, внаслідок цього списання частка NPL у банківському секторі скоротилася до історично найнижчого показника за понад 15 років, однак статистично за рахунок цієї складової скоротився валовий кредитний портфель.
Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на кредитну статистику, хоча й не відображає зниження кредитної активності.
📊 Тож для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник обтяжений непрацюючими активами та створює хибне враження.
Також оперативні дані свідчать, що банківська система і далі зберігає високі запаси ліквідності з огляду на стале збільшення фондування від клієнтів.
⬆️ Так, обсяг гривневих коштів на рахунках фізичних осіб у банках, в лютому зріс на 19,9% р/р, бізнесу – на 16,2% р/р.
Спойлер: ми вже працюємо над розширенням нашої статистики, аби надати користувачам детальніше розуміння стану банківського кредитування. Деталі згодом.
👍8❤5
📲 Сьогодні на нашому сайті з’явилася нова сторінка, присвячена сталому розвитку фінансового сектору.
☝️На ній відображатимуться документи та напрацювання НБУ стосовно впровадження принципів сталого розвитку, екологічної та соціальної відповідальності у фінансовому секторі, зокрема:
▪️матеріали для фінансового сектору як провідника у сфері сталого розвитку, що завдяки врахуванню ESG-факторів сприяє формуванню передумов для залучення коштів до проєктів для сталого розвитку;
▪️інформація про оцінку ESG-факторів, ризики для фінансового сектору та їх врахування фінансовими установами, зокрема відповідні вимоги та рекомендації регулятора.
Сторінка також містить новий глосарій, опрацьований з ключовими стейкхолдерами.
Він дасть змогу учасникам фінансового сектору однозначно розуміти поняття у сфері сталого розвитку та поліпшити якість пруденційного регулювання.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
☝️На ній відображатимуться документи та напрацювання НБУ стосовно впровадження принципів сталого розвитку, екологічної та соціальної відповідальності у фінансовому секторі, зокрема:
▪️матеріали для фінансового сектору як провідника у сфері сталого розвитку, що завдяки врахуванню ESG-факторів сприяє формуванню передумов для залучення коштів до проєктів для сталого розвитку;
▪️інформація про оцінку ESG-факторів, ризики для фінансового сектору та їх врахування фінансовими установами, зокрема відповідні вимоги та рекомендації регулятора.
Сторінка також містить новий глосарій, опрацьований з ключовими стейкхолдерами.
Він дасть змогу учасникам фінансового сектору однозначно розуміти поняття у сфері сталого розвитку та поліпшити якість пруденційного регулювання.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
👍10❤7👎1
💡Розпочали інформаційну кампанію для дітей та молоді Global Money Week 2026
📆 Цього року вона триватиме із 16 до 29 березня 2026 року.
Ми вже 12 раз підтримуємо цю ініціативу та традиційно є її офіційним координатором в Україні.
☝️Ключова тема кампанії цього року – «Чесні розмови про гроші» («Smart Money Talks»).
Вона акцентує увагу на тому, як важливо вміти ставити фахівцям запитання про кошти, відкрито спілкуватися про фінансові проблеми, опановувати основи далекоглядного управління грошима та критично оцінювати джерела фінансових порад.
✅ У межах цієї кампанії заплановано багато просвітницьких заходів та три потужних освітніх ініціативи:
▪️національний фінал Всеукраїнського чемпіонату з фінансової грамотності для учнів 10 класів закладів загальної середньої освіти;
▪️національний фінал найбільшої фінансової вікторини Європи для підлітків віком від 13 до 15 років «European Money Quiz»;
▪️наймасштабнішу в Україні щорічну освітню конференцію з фінансової грамотності для педагогів «FinLit Forum», яка відбудеться 27 березня 2026 року.
Першим з них провели учора фінал другого Всеукраїнського чемпіонату з фінансової грамотності. Це змагання для визначення найкмітливіших, найактивніших та найбільш фінансово грамотних учнів 10 класів закладів загальної середньої освіти. І вже маємо переможців!
ℹ️ Детальніше про інформаційну кампанію Global Money Week 2026 та Всеукраїнський чемпіонат з фінансової грамотності – за посиланням.
📆 Цього року вона триватиме із 16 до 29 березня 2026 року.
Ми вже 12 раз підтримуємо цю ініціативу та традиційно є її офіційним координатором в Україні.
☝️Ключова тема кампанії цього року – «Чесні розмови про гроші» («Smart Money Talks»).
Вона акцентує увагу на тому, як важливо вміти ставити фахівцям запитання про кошти, відкрито спілкуватися про фінансові проблеми, опановувати основи далекоглядного управління грошима та критично оцінювати джерела фінансових порад.
✅ У межах цієї кампанії заплановано багато просвітницьких заходів та три потужних освітніх ініціативи:
▪️національний фінал Всеукраїнського чемпіонату з фінансової грамотності для учнів 10 класів закладів загальної середньої освіти;
▪️національний фінал найбільшої фінансової вікторини Європи для підлітків віком від 13 до 15 років «European Money Quiz»;
▪️наймасштабнішу в Україні щорічну освітню конференцію з фінансової грамотності для педагогів «FinLit Forum», яка відбудеться 27 березня 2026 року.
Першим з них провели учора фінал другого Всеукраїнського чемпіонату з фінансової грамотності. Це змагання для визначення найкмітливіших, найактивніших та найбільш фінансово грамотних учнів 10 класів закладів загальної середньої освіти. І вже маємо переможців!
ℹ️ Детальніше про інформаційну кампанію Global Money Week 2026 та Всеукраїнський чемпіонат з фінансової грамотності – за посиланням.
❤7👍4
🏫 Понад 4 800 учнів змагалися за право представити Україну на European Money Quiz 2026!
У межах Global Money Week 2026 НБУ провів національний фінал European Money Quiz 2026 – найбільшого європейського змагання з фінансової грамотності для підлітків.
💫 Команда-переможниця представить нашу країну в європейському фіналі, що відбудеться 18–19 травня 2026 року в Брюсселі (Бельгія).
❓Як проходили змагання?
Вони відбулися в три етапи: шкільний, обласний етапи та національний фінал.
☝️До шкільного етапу долучилися:
▪️424 заклади освіти з усієї України;
▪️370 педагогів, які координували участь команд;
▪️4 810 учнів (2 405 команд).
На обласному етапі змагалися 275 команд – переможниць шкільного відбору.
У національному фіналі взяли участь 24 команди з усіх областей України.
🏆За підсумками національного відбору European Money Quiz 2026:
▪️перше місце посіла команда з ліцею "Школа гуманітарної праці" Херсонської обласної ради (Херсонська область) у складі Андрія Тимченко та Орини Павлович під керівництвом вчителя Людмили Маркової;
▪️друге місце посіла команда з ліцею № 214 Оболонського району м. Києва (Київська область) у складі Данила Радіонова та Анни Коростишевської під керівництвом вчителя Наталії Загідуліної;
▪️третє місце посіла команда з Одеської гімназії № 107 Одеської міської ради (Одеська область) у складі Дмитра Меля та Лева Петрова під керівництвом вчителя Марії Дегтярьової.
Фінал відбувся дистанційно на платформі “Kahoot”. Учасники відповідали на 15 запитань, що охоплювали теми платежів і рахунків, заощаджень, кредитів, депозитів, страхування, податків, інвестування, підприємництва, благодійності, захисту прав споживачів фінансових послуг і платіжного шахрайства.
Крім теоретичних завдань, учні розв’язували практичні ситуаційні задачі, наближені до реального життя, що вимагали швидких і обґрунтованих фінансових рішень.
🟢 Партнером European Money Quiz в Україні вже вчетверте стала Національна асоціація банків України. Цьогоріч конкурс також підтримав ПриватБанк.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
У межах Global Money Week 2026 НБУ провів національний фінал European Money Quiz 2026 – найбільшого європейського змагання з фінансової грамотності для підлітків.
💫 Команда-переможниця представить нашу країну в європейському фіналі, що відбудеться 18–19 травня 2026 року в Брюсселі (Бельгія).
❓Як проходили змагання?
Вони відбулися в три етапи: шкільний, обласний етапи та національний фінал.
☝️До шкільного етапу долучилися:
▪️424 заклади освіти з усієї України;
▪️370 педагогів, які координували участь команд;
▪️4 810 учнів (2 405 команд).
На обласному етапі змагалися 275 команд – переможниць шкільного відбору.
У національному фіналі взяли участь 24 команди з усіх областей України.
🏆За підсумками національного відбору European Money Quiz 2026:
▪️перше місце посіла команда з ліцею "Школа гуманітарної праці" Херсонської обласної ради (Херсонська область) у складі Андрія Тимченко та Орини Павлович під керівництвом вчителя Людмили Маркової;
▪️друге місце посіла команда з ліцею № 214 Оболонського району м. Києва (Київська область) у складі Данила Радіонова та Анни Коростишевської під керівництвом вчителя Наталії Загідуліної;
▪️третє місце посіла команда з Одеської гімназії № 107 Одеської міської ради (Одеська область) у складі Дмитра Меля та Лева Петрова під керівництвом вчителя Марії Дегтярьової.
Фінал відбувся дистанційно на платформі “Kahoot”. Учасники відповідали на 15 запитань, що охоплювали теми платежів і рахунків, заощаджень, кредитів, депозитів, страхування, податків, інвестування, підприємництва, благодійності, захисту прав споживачів фінансових послуг і платіжного шахрайства.
Крім теоретичних завдань, учні розв’язували практичні ситуаційні задачі, наближені до реального життя, що вимагали швидких і обґрунтованих фінансових рішень.
🟢 Партнером European Money Quiz в Україні вже вчетверте стала Національна асоціація банків України. Цьогоріч конкурс також підтримав ПриватБанк.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
❤13👍3
⏰️ Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.
Захід транслюватиметься у прямому ефірі.
📍Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
Захід транслюватиметься у прямому ефірі.
📍Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
❤4👍4
⚡️Облікову ставку збережено на рівні 15%.
НБУ відтерміновує подальше пом’якшення процентної політики з огляду на ризики посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.
Це рішення підтримає привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість очікувань з метою збереження помірної інфляції цьогоріч та її приведення до цілі 5% на горизонті політики.
Докладніше – нижче.
1️⃣ Після тривалого періоду зниження загальна інфляція в лютому незначно пришвидшилася – до 7,6% р/р. Водночас інфляційні очікування домогосподарств відчутно погіршилися, імовірно, на тлі складної ситуації в енергетиці на початку року, а також одночасного здорожчання низки товарів щоденного споживання, таких як пальне і сирі продукти харчування.
Подальша траєкторія інфляції може бути вищою, ніж прогнозувалося, зокрема через подорожчання енергоресурсів на тлі війни на Близькому Сході.
2️⃣ Зовнішня допомога дає змогу фінансувати дефіцит бюджету та підтримувати міжнародні резерви на високому рівні, що важливо для забезпечення стійкості валютного ринку. З початку року Україна отримала 5,5 млрд дол. США офіційного фінансування. Міжнародні резерви – на високому рівні: близько 55 млрд дол. США станом на кінець лютого.
3️⃣ Російська агресія і надалі залишається основним ризиком, створюючи загрози для цінової динаміки та економічної активності. Водночас упродовж останніх місяців суттєво посилилися й геополітичні ризики. Якщо війна на Близькому Сході буде тривалою, то світові ціни на енергоресурси з високою ймовірністю суттєво відхилятимуться від траєкторії прогнозу НБУ. Це підсилюватиме інфляційний тиск в Україні та збільшуватиме спроможність росії продовжувати війну.
4️⃣ Збереження облікової ставки на незмінному рівні підтримає інтерес до гривневих активів, сприятиме забезпеченню стійкості валютного ринку й контрольованості інфляційних процесів, водночас не створюватиме загроз для подальшого розвитку кредитування, що зростає темпами понад 30% у річному вимірі.
5️⃣ За умови збереження суттєвих проінфляційних ризиків НБУ утримається від пом’якшення процентної політики. Натомість у разі їх подальшого посилення НБУ буде готовий підвищити облікову ставку та вжити додаткових заходів для підтримання цінової стабільності.
📍Більше – за посиланням.
НБУ відтерміновує подальше пом’якшення процентної політики з огляду на ризики посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.
Це рішення підтримає привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість очікувань з метою збереження помірної інфляції цьогоріч та її приведення до цілі 5% на горизонті політики.
Докладніше – нижче.
1️⃣ Після тривалого періоду зниження загальна інфляція в лютому незначно пришвидшилася – до 7,6% р/р. Водночас інфляційні очікування домогосподарств відчутно погіршилися, імовірно, на тлі складної ситуації в енергетиці на початку року, а також одночасного здорожчання низки товарів щоденного споживання, таких як пальне і сирі продукти харчування.
Подальша траєкторія інфляції може бути вищою, ніж прогнозувалося, зокрема через подорожчання енергоресурсів на тлі війни на Близькому Сході.
2️⃣ Зовнішня допомога дає змогу фінансувати дефіцит бюджету та підтримувати міжнародні резерви на високому рівні, що важливо для забезпечення стійкості валютного ринку. З початку року Україна отримала 5,5 млрд дол. США офіційного фінансування. Міжнародні резерви – на високому рівні: близько 55 млрд дол. США станом на кінець лютого.
3️⃣ Російська агресія і надалі залишається основним ризиком, створюючи загрози для цінової динаміки та економічної активності. Водночас упродовж останніх місяців суттєво посилилися й геополітичні ризики. Якщо війна на Близькому Сході буде тривалою, то світові ціни на енергоресурси з високою ймовірністю суттєво відхилятимуться від траєкторії прогнозу НБУ. Це підсилюватиме інфляційний тиск в Україні та збільшуватиме спроможність росії продовжувати війну.
4️⃣ Збереження облікової ставки на незмінному рівні підтримає інтерес до гривневих активів, сприятиме забезпеченню стійкості валютного ринку й контрольованості інфляційних процесів, водночас не створюватиме загроз для подальшого розвитку кредитування, що зростає темпами понад 30% у річному вимірі.
5️⃣ За умови збереження суттєвих проінфляційних ризиків НБУ утримається від пом’якшення процентної політики. Натомість у разі їх подальшого посилення НБУ буде готовий підвищити облікову ставку та вжити додаткових заходів для підтримання цінової стабільності.
📍Більше – за посиланням.
❤12👍4😢1
📈 У 2025 році реальний ВВП зріс на 1,8%.
Про це свідчать дані Держстату.
Такі темпи зростання відповідають оцінкам НБУ.
Зростання ВВП очікувано сповільнилося порівняно з 2024 роком (3,2% відповідно до уточнених даних ДССУ) унаслідок збереження складної безпекової ситуації та значних руйнувань інфраструктури.
☝️Водночас попри повномасштабну війну економіка зростає третій рік поспіль. Цьому сприяють:
▪️стійкий внутрішній попит;
▪️м’яка фіскальна політика;
▪️значна адаптивність бізнесу;
▪️зусилля НБУ із забезпечення макрофінансової стійкості.
❓Що далі?
Очікується, що нарощування врожаїв та збільшення інвестицій у проєкти відбудови й оборонний комплекс підтримає зростання реального ВВП у 2026 році.
Додатковий позитивний вплив на інвестиційну активність матиме й євроінтеграція України.
🚩 Основним ризиком для економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Про це свідчать дані Держстату.
Такі темпи зростання відповідають оцінкам НБУ.
Зростання ВВП очікувано сповільнилося порівняно з 2024 роком (3,2% відповідно до уточнених даних ДССУ) унаслідок збереження складної безпекової ситуації та значних руйнувань інфраструктури.
☝️Водночас попри повномасштабну війну економіка зростає третій рік поспіль. Цьому сприяють:
▪️стійкий внутрішній попит;
▪️м’яка фіскальна політика;
▪️значна адаптивність бізнесу;
▪️зусилля НБУ із забезпечення макрофінансової стійкості.
❓Що далі?
Очікується, що нарощування врожаїв та збільшення інвестицій у проєкти відбудови й оборонний комплекс підтримає зростання реального ВВП у 2026 році.
Додатковий позитивний вплив на інвестиційну активність матиме й євроінтеграція України.
🚩 Основним ризиком для економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
😢12❤5👍2
#ГолосНБУ
💡 Рішення з монетарної політики, регуляторні плани, перспективи розвитку страхового ринку, валютну лібералізацію, міжнародну технічну співпрацю та інші питання обговорювали експерти НБУ протягом тижня.
Традиційно про них – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про те, чому Національний банк зберіг облікову ставку та як він реагуватиме на фактичні тенденції і зміни в розподілі ризиків для цінової динаміки, розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
🚩 Про становлення НБУ як інституції, його значення у формуванні незалежності та сили країни розповів Андрій Пишний під час промови з нагоди 35-річчя Національного банку.
🚩 Про те як конфлікт на близькому сході вплине на макрофінансову ситуацію в Україні, що відбувається зі строковими депозитами та ОВДП на тлі курсових коливань та на інші питання медіа відповіли Андрій Пишний та його заступники Володимир Лепушинський та Юрій Гелетій під час пресбрифінгу щодо монетарних рішень.
🚩 Регуляторні плани Національного банку в контексті тісної співпраці з профільною асоціацією обговорили перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук, директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова та директор Департаменту методології регулювання діяльності банків Оксана Присяженко під час зустрічі з представниками Національної асоціації банків України.
🚩 Про перспективи розвитку страхового ринку України та його значення в забезпеченні фінансової стійкості держави, відновленні економічного зростання та залученні іноземних інвестицій говорили керівники НБУ під час зустрічі з представниками міжнародної страхової групи “Allianz”, групи “Marsh” та її консалтингової компанії “Oliver Wyman”.
🚩 Про плани щодо пом’якшення валютних обмежень розповів заступник Голови НБУ Юрій Гелетій під час зустрічі з компаніями – членами Європейської Бізнес Асоціації та Німецько-Української промислово-торговельної палати.
🚩 Результати співробітництва у 2025 році та плани на майбутню взаємодію обговорили учасники Координаційного засідання з міжнародного технічного партнерства, яке провів НБУ.
💡 Рішення з монетарної політики, регуляторні плани, перспективи розвитку страхового ринку, валютну лібералізацію, міжнародну технічну співпрацю та інші питання обговорювали експерти НБУ протягом тижня.
Традиційно про них – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про те, чому Національний банк зберіг облікову ставку та як він реагуватиме на фактичні тенденції і зміни в розподілі ризиків для цінової динаміки, розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
🚩 Про становлення НБУ як інституції, його значення у формуванні незалежності та сили країни розповів Андрій Пишний під час промови з нагоди 35-річчя Національного банку.
🚩 Про те як конфлікт на близькому сході вплине на макрофінансову ситуацію в Україні, що відбувається зі строковими депозитами та ОВДП на тлі курсових коливань та на інші питання медіа відповіли Андрій Пишний та його заступники Володимир Лепушинський та Юрій Гелетій під час пресбрифінгу щодо монетарних рішень.
🚩 Регуляторні плани Національного банку в контексті тісної співпраці з профільною асоціацією обговорили перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук, директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова та директор Департаменту методології регулювання діяльності банків Оксана Присяженко під час зустрічі з представниками Національної асоціації банків України.
🚩 Про перспективи розвитку страхового ринку України та його значення в забезпеченні фінансової стійкості держави, відновленні економічного зростання та залученні іноземних інвестицій говорили керівники НБУ під час зустрічі з представниками міжнародної страхової групи “Allianz”, групи “Marsh” та її консалтингової компанії “Oliver Wyman”.
🚩 Про плани щодо пом’якшення валютних обмежень розповів заступник Голови НБУ Юрій Гелетій під час зустрічі з компаніями – членами Європейської Бізнес Асоціації та Німецько-Української промислово-торговельної палати.
🚩 Результати співробітництва у 2025 році та плани на майбутню взаємодію обговорили учасники Координаційного засідання з міжнародного технічного партнерства, яке провів НБУ.
❤6👍1
🏘️ Іпотека в січні
Банки України в січні видали 718 іпотечних кредитів на загальну суму 1,5 млрд грн. Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.
☝️Коротко про результати опитування:
▪️ 416 кредитів на 861 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 178 на 330 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;
▪️ 302 кредити на 590 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;
▪️ середньозважена ефективна ставка становила 8,15% річних на первинному ринку та 8,97% на вторинному ринку;
▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 13%.
✅ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у січні видано:
▪️у Київській області (222 договори на загальну суму 460 млн грн, або 32% від загального обсягу);
▪️у місті Києві (148 договорів на 336 млн грн);
▪️у Львівській області (50 договорів на 115 млн грн);
▪️в Івано-Франківській області (34 договори на 67 млн грн);
▪️у Вінницькій області (29 договорів на 60 млн грн).
Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 16 банків.
💡Нагадаємо: Рада з фінансової стабільності схвалила Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.
Банки України в січні видали 718 іпотечних кредитів на загальну суму 1,5 млрд грн. Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.
☝️Коротко про результати опитування:
▪️ 416 кредитів на 861 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 178 на 330 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;
▪️ 302 кредити на 590 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;
▪️ середньозважена ефективна ставка становила 8,15% річних на первинному ринку та 8,97% на вторинному ринку;
▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 13%.
✅ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у січні видано:
▪️у Київській області (222 договори на загальну суму 460 млн грн, або 32% від загального обсягу);
▪️у місті Києві (148 договорів на 336 млн грн);
▪️у Львівській області (50 договорів на 115 млн грн);
▪️в Івано-Франківській області (34 договори на 67 млн грн);
▪️у Вінницькій області (29 договорів на 60 млн грн).
Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 16 банків.
💡Нагадаємо: Рада з фінансової стабільності схвалила Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.
❤7👍3
🇪🇺 Національний банк затвердив внутрішній План виконання заходів у сфері європейської інтеграції.
Документ систематизує всі ключові завдання НБУ щодо імплементації права ЄС у фінансовому секторі та є частиною підготовки України до вступу в Європейський Союз.
☝️План охоплює, зокрема, розвиток регулювання в банківській сфері, страхуванні і сфері цифрових фінансах (віртуальних активів, цифрової операційної стійкості), що є одним із ключових завдань під час вступу України до ЄС.
Значна частина завдань стосується адаптації законодавства України до норм ЄС у межах кластеру 2 “Внутрішній ринок”, зокрема за розділами 9 “Фінансові послуги" та 4 “Вільний рух капіталу”.
🟢 Ці розділи Національний банк очолює на міжвідомчому рівні. Також передбачено завдання для посилення незалежності центрального банку, що є важливим для майбутньої інтеграції до Європейської системи центральних банків.
НБУ працюватиме в тісній координації з урядом та парламентом для своєчасного ухвалення необхідних законодавчих змін.
💬 “Це амбітний План, який визначає внутрішню логістику та розподіл завдань, та є складовою комплексних євроінтеграційних цілей. Маємо чітко контролювати стан його виконання і моніторити ризики, щоб отримати бажаний результат. Це важливі питання для відповідності стандартам, як країни з ринковою економікою, забезпечення цінової та фінансової стабільності та нашої спроможності до майбутньої роботи в межах ЄС”, — зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
ℹ️ Детальніше - за посиланням.
Документ систематизує всі ключові завдання НБУ щодо імплементації права ЄС у фінансовому секторі та є частиною підготовки України до вступу в Європейський Союз.
☝️План охоплює, зокрема, розвиток регулювання в банківській сфері, страхуванні і сфері цифрових фінансах (віртуальних активів, цифрової операційної стійкості), що є одним із ключових завдань під час вступу України до ЄС.
Значна частина завдань стосується адаптації законодавства України до норм ЄС у межах кластеру 2 “Внутрішній ринок”, зокрема за розділами 9 “Фінансові послуги" та 4 “Вільний рух капіталу”.
🟢 Ці розділи Національний банк очолює на міжвідомчому рівні. Також передбачено завдання для посилення незалежності центрального банку, що є важливим для майбутньої інтеграції до Європейської системи центральних банків.
НБУ працюватиме в тісній координації з урядом та парламентом для своєчасного ухвалення необхідних законодавчих змін.
💬 “Це амбітний План, який визначає внутрішню логістику та розподіл завдань, та є складовою комплексних євроінтеграційних цілей. Маємо чітко контролювати стан його виконання і моніторити ризики, щоб отримати бажаний результат. Це важливі питання для відповідності стандартам, як країни з ринковою економікою, забезпечення цінової та фінансової стабільності та нашої спроможності до майбутньої роботи в межах ЄС”, — зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
ℹ️ Детальніше - за посиланням.
❤7👍2👎2