📊 Про зміни, які відбулися на фінансовому ринку в березні
Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на дві установи – до 759.
Кількість банків, що мають ліцензію, залишилася без змін – 60.
✅ Станом на 01 квітня на ринку небанківських фінансових послуг працювало:
399 фінансових компаній (було 403),
47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
100 ломбардів (без змін);
81 кредитна спілка (без змін);
один лізингодавець (без змін);
47 страхових брокерів (було 45);
73 колекторські компанії (без змін).
Кількість банківських груп (15) не змінилася, кількість небанківських фінансових груп зменшилася на одну (39).
☝️ На платіжному ринку діє 13 платіжних систем (було 14), створених резидентами, ураховуючи державні (без змін), та 10 міжнародних (без змін).
Водночас кількість надавачів фінансових платіжних послуг не змінилася. Там працюють:
▪️16 платіжних установ;
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 69 комерційних агентів (без змін), 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін) та чотири надавачі нефінансових платіжних послуг.
📌 Детальніше – за посиланням.
Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на дві установи – до 759.
Кількість банків, що мають ліцензію, залишилася без змін – 60.
✅ Станом на 01 квітня на ринку небанківських фінансових послуг працювало:
399 фінансових компаній (було 403),
47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
100 ломбардів (без змін);
81 кредитна спілка (без змін);
один лізингодавець (без змін);
47 страхових брокерів (було 45);
73 колекторські компанії (без змін).
Кількість банківських груп (15) не змінилася, кількість небанківських фінансових груп зменшилася на одну (39).
☝️ На платіжному ринку діє 13 платіжних систем (було 14), створених резидентами, ураховуючи державні (без змін), та 10 міжнародних (без змін).
Водночас кількість надавачів фінансових платіжних послуг не змінилася. Там працюють:
▪️16 платіжних установ;
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 69 комерційних агентів (без змін), 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін) та чотири надавачі нефінансових платіжних послуг.
📌 Детальніше – за посиланням.
❤8👍1👎1
📈 У березні 2026 року інфляція пришвидшилася – до 7,9% у річному вимірі.
Про це свідчать дані Держстату.
Інфляція залишалася помірною, але перевищила траєкторію січневого прогнозу Національного банку.
☝️Головним чинником відхилення стало зростання цін на пальне на тлі війни на Близькому Сході та підвищення світових цін на нафту. Подорожчання енергоресурсів посилило тиск на виробничі витрати бізнесу та призвело до збільшення вартості транспортних послуг.
НБУ врахує ці та інші чинники у своєму оновленому макроекономічному прогнозі.
Він буде оприлюднений 30 квітня 2026 року під час пресбрифінгу за підсумками рішення Правління Національного банку з монетарних питань.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Про це свідчать дані Держстату.
Інфляція залишалася помірною, але перевищила траєкторію січневого прогнозу Національного банку.
☝️Головним чинником відхилення стало зростання цін на пальне на тлі війни на Близькому Сході та підвищення світових цін на нафту. Подорожчання енергоресурсів посилило тиск на виробничі витрати бізнесу та призвело до збільшення вартості транспортних послуг.
НБУ врахує ці та інші чинники у своєму оновленому макроекономічному прогнозі.
Він буде оприлюднений 30 квітня 2026 року під час пресбрифінгу за підсумками рішення Правління Національного банку з монетарних питань.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
😱8👍6❤4👎1
#ГолосНБУ
💡 Експерти Національного банку протягом тижня обговорювали питання функціонування економіки в умовах глобальних шоків та невизначеності, передбачення цих шоків та підготовку до них, а також інші теми, зокрема щодо іпотечного кредитування, регулювання сфери страхування тощо.
Про всі теми – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про те, як країнам та економікам функціонувати у світі, який виявився менш стійким, ніж здавалося, коли не діють правила, які напрацьовувалися десятиліттями, говорив Голова НБУ Андрій Пишний під час лекцій для студентів на запрошення Гарвардського університету в межах свого відрядження до США.
🚩 Про розвиток іпотечного кредитування розповіли перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час Першого форуму доступної іпотеки 2026.
🚩 Про вплив штучного інтелекту на економічні процеси вже зараз та бачення майбутнього в цій сфері розповів Сергій Ніколайчук під час Forbes AI DAY.
🚩 Про те, чи можна передбачити геополітичні шоки з аптечною точністю та скільки має бути запасних планів, розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський у першій частині інтерв’ю для «Інтерфакс-Україна».
🚩 Про те, як угоди M&A та новий капітал змінюють банківський сектор України, розповіла в колонці для Forbes Ukraine директор Департаменту ліцензування Дар’я Софіна.
🚩 Про регуляторні плани НБУ у сфері страхування розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук.
💡 Експерти Національного банку протягом тижня обговорювали питання функціонування економіки в умовах глобальних шоків та невизначеності, передбачення цих шоків та підготовку до них, а також інші теми, зокрема щодо іпотечного кредитування, регулювання сфери страхування тощо.
Про всі теми – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про те, як країнам та економікам функціонувати у світі, який виявився менш стійким, ніж здавалося, коли не діють правила, які напрацьовувалися десятиліттями, говорив Голова НБУ Андрій Пишний під час лекцій для студентів на запрошення Гарвардського університету в межах свого відрядження до США.
🚩 Про розвиток іпотечного кредитування розповіли перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час Першого форуму доступної іпотеки 2026.
🚩 Про вплив штучного інтелекту на економічні процеси вже зараз та бачення майбутнього в цій сфері розповів Сергій Ніколайчук під час Forbes AI DAY.
🚩 Про те, чи можна передбачити геополітичні шоки з аптечною точністю та скільки має бути запасних планів, розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський у першій частині інтерв’ю для «Інтерфакс-Україна».
🚩 Про те, як угоди M&A та новий капітал змінюють банківський сектор України, розповіла в колонці для Forbes Ukraine директор Департаменту ліцензування Дар’я Софіна.
🚩 Про регуляторні плани НБУ у сфері страхування розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук.
❤3👍1
🕊️Дорогі українці, вітаємо зі світлим Великоднем!
Котрий рік для багатьох українських родин це свято сповнене радості і смутку водночас. Адже це час, коли ми особливо відчуваємо цінність сім’ї, попри те, що багато родин розділені кілометрами, часом та вічністю.
Коли за одним столом не всі, але кожен – у думках і молитвах одне за одного. Коли відстані й обставини не здатні розірвати найважливіші та найглибші зв’язки.
Великдень – символ відродження, перемоги життя над темрявою, віри в добро і мир. І сьогодні ця віра для нас – це внутрішня опора, що допомагає іти вперед.
Дякуємо нашим захисникам і захисницям, які боронять Україну та дарують нам можливість зустрічати світанки, зберігати традиції та вірити в майбутнє.
Нехай світло цього свята зігріє кожну українську родину, хоч би де вона була. Нехай наблизить довгоочікувані зустрічі, принесе спокій у серця та впевненість у завтрашньому дні.
Христос Воскрес!
Котрий рік для багатьох українських родин це свято сповнене радості і смутку водночас. Адже це час, коли ми особливо відчуваємо цінність сім’ї, попри те, що багато родин розділені кілометрами, часом та вічністю.
Коли за одним столом не всі, але кожен – у думках і молитвах одне за одного. Коли відстані й обставини не здатні розірвати найважливіші та найглибші зв’язки.
Великдень – символ відродження, перемоги життя над темрявою, віри в добро і мир. І сьогодні ця віра для нас – це внутрішня опора, що допомагає іти вперед.
Дякуємо нашим захисникам і захисницям, які боронять Україну та дарують нам можливість зустрічати світанки, зберігати традиції та вірити в майбутнє.
Нехай світло цього свята зігріє кожну українську родину, хоч би де вона була. Нехай наблизить довгоочікувані зустрічі, принесе спокій у серця та впевненість у завтрашньому дні.
Христос Воскрес!
❤59
📊 Статистика щодо кредитування енергетики
За червень 2024 року – березень 2026 року банки профінансували проєкти бізнесу, спрямовані на:
▪️розбудову, реконструкцію та відновлення генерації потужністю 1,517 ГВт;
▪️зберігання електроенергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів тощо), теплопостачання, модернізацію теплообладнання, потужністю 631 МВт.
✅ Загалом вони забезпечили фінансування проєктів бізнесу та населення в 21 області України на 41,5 млрд грн. Зокрема надали:
▪️понад три з половиною тисячі кредитів бізнесу на суму 38,6 млрд грн;
▪️понад 16 тисяч – населенню на суму 2,9 млрд грн.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам станом на 1 квітня 2026 року становив 27,0 млрд грн, фізичним особам – 2,3 млрд грн.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
За червень 2024 року – березень 2026 року банки профінансували проєкти бізнесу, спрямовані на:
▪️розбудову, реконструкцію та відновлення генерації потужністю 1,517 ГВт;
▪️зберігання електроенергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів тощо), теплопостачання, модернізацію теплообладнання, потужністю 631 МВт.
✅ Загалом вони забезпечили фінансування проєктів бізнесу та населення в 21 області України на 41,5 млрд грн. Зокрема надали:
▪️понад три з половиною тисячі кредитів бізнесу на суму 38,6 млрд грн;
▪️понад 16 тисяч – населенню на суму 2,9 млрд грн.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам станом на 1 квітня 2026 року становив 27,0 млрд грн, фізичним особам – 2,3 млрд грн.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
❤5👍3🔥1
🛡️Вчора в Україні був День працівника оборонно-промислового комплексу – професійне свято українських виробників зброї.
За час повномасштабної війни професія зброяра стала однією з ключових, адже інженери, проєктувальники, конструктори щодня працюють над тим, щоб посилювати воєнну міць та обороноздатність нашої держави.
✨ Тому саме українським зброярам ми присвятили нову пам’ятну монету «Країна супергероїв. Дякуємо зброярам!».
Під час урочистих заходів її презентував заступник Голови НБУ Олексій Шабан.
💬 «Сьогодні значна частина озброєння, що використовується на фронті, – українського виробництва. І цей показник невпинно зростає. Попри надзвичайно складні умови, адже наша зброя створюється у бойових умовах, під час ракетних, дронових та артилерійських обстрілів, оборонно-промисловий комплекс продемонстрував здатність швидко адаптуватися до викликів і впроваджувати інновації, які безпосередньо впливають на хід бойових дій.
Українські підприємства забезпечують сили безпеки й оборони широким спектром сучасних засобів – від безпілотників і наземних роботизованих комплексів до артилерійських боєприпасів, бронетехніки, високоточного ракетного озброєння, систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) і розвідки (РЕР). Вони фактично стали драйвером економіки. Успішний досвід українських зброярів уважно вивчають за кордоном, адже наші розробки уже довели свою ефективність.
Наша нова монета – це присвята кожному зброяру України, усім, хто щоденно та невтомно працює, щоб знаходити рішення, від яких залежать життя захисників та цивільних», – сказав Олексій Шабан.
🟢 Про нову монету
Номінал пам’ятної монети «Країна супергероїв. Дякуємо зброярам!» 5 гривень, вона виготовлена з нейзильберу.
➡️ На аверсі монети зображено традиційний орнамент української вишивки, що переходить у “піксельˮ, що відображає еволюцію української сили – від спадщини минулого до інновацій сьогодення. Внизу напис: «Дякуємо зброярам!».
➡️ На реверсі – постать українського зброяра, зосередженого на створенні одного з найефективніших на сьогодні видів озброєння – БпЛА. Він символізує збірний образ українських інженерів, конструкторів та інших технічних спеціалістів, чиї знання, ідеї та інновації перетворюються на інструменти захисту держави.
Тираж – до 75 000 штук.
Придбати монети можна буде в травні в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів.
За час повномасштабної війни професія зброяра стала однією з ключових, адже інженери, проєктувальники, конструктори щодня працюють над тим, щоб посилювати воєнну міць та обороноздатність нашої держави.
✨ Тому саме українським зброярам ми присвятили нову пам’ятну монету «Країна супергероїв. Дякуємо зброярам!».
Під час урочистих заходів її презентував заступник Голови НБУ Олексій Шабан.
💬 «Сьогодні значна частина озброєння, що використовується на фронті, – українського виробництва. І цей показник невпинно зростає. Попри надзвичайно складні умови, адже наша зброя створюється у бойових умовах, під час ракетних, дронових та артилерійських обстрілів, оборонно-промисловий комплекс продемонстрував здатність швидко адаптуватися до викликів і впроваджувати інновації, які безпосередньо впливають на хід бойових дій.
Українські підприємства забезпечують сили безпеки й оборони широким спектром сучасних засобів – від безпілотників і наземних роботизованих комплексів до артилерійських боєприпасів, бронетехніки, високоточного ракетного озброєння, систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) і розвідки (РЕР). Вони фактично стали драйвером економіки. Успішний досвід українських зброярів уважно вивчають за кордоном, адже наші розробки уже довели свою ефективність.
Наша нова монета – це присвята кожному зброяру України, усім, хто щоденно та невтомно працює, щоб знаходити рішення, від яких залежать життя захисників та цивільних», – сказав Олексій Шабан.
🟢 Про нову монету
Номінал пам’ятної монети «Країна супергероїв. Дякуємо зброярам!» 5 гривень, вона виготовлена з нейзильберу.
➡️ На аверсі монети зображено традиційний орнамент української вишивки, що переходить у “піксельˮ, що відображає еволюцію української сили – від спадщини минулого до інновацій сьогодення. Внизу напис: «Дякуємо зброярам!».
➡️ На реверсі – постать українського зброяра, зосередженого на створенні одного з найефективніших на сьогодні видів озброєння – БпЛА. Він символізує збірний образ українських інженерів, конструкторів та інших технічних спеціалістів, чиї знання, ідеї та інновації перетворюються на інструменти захисту держави.
Тираж – до 75 000 штук.
Придбати монети можна буде в травні в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів.
❤28👍5👎2
🟢 У найближчий рік бізнес очікує на пожвавлення ділової активності.
Про це свідчать результати опитування керівників 664 підприємств із 21 регіону країни у І кварталі 2026 року.
Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) зріс до 105.8% порівняно зі 102.1% у ІV кварталі 2025 року.
Учасники опитування поліпшили оцінки усіх складових ІДО. На пожвавлення ділової активності очікували підприємства 10 опитаних областей та переважної більшості видів діяльності.
Детальніше про очікування бізнесу у найближчий рік.
👇👇👇
☑️ Про макроекономічну ситуацію
Респонденти прогнозували зростання обсягів виробництва товарів і послуг. Головні обмежуючі чинники: воєнні дії та їх наслідки, брак кваліфікованих працівників та занадто високі цін на енергоносії.
Очікувана в найближчі 12 місяців річна інфляція становила 11.1%, як і у попередньому опитуванні. Серед проінфляційних чинників також лідирують воєнні дії.
Курсові очікування опитаних підприємців дещо посилилися – до 45.00 грн/дол. США з 44.27 грн/дол. США у попередньому кварталі. Уперше респонденти спрогнозували обмінний курс гривні до євро через 12 місяців: середнє очікуване значення становило 54.00 грн/євро.
☑️ Про власний розвиток
Бізнес поліпшив позитивні оцінки щодо розвитку власних підприємств.
Найоптимістичнішими були підприємства транспорту та зв’язку, а також інших видів діяльності, водночас представники будівництва та торгівлі очікували на збереження майбутнього фінансово-економічного стану власних підприємств на поточному рівні.
Учасники опитування впевненіше очікували на збільшення обсягів реалізації продукції, найбільше – добувної та переробної промисловостей, а також сільського господарства. На зростання обсягів реалізації продукції на зовнішньому ринку найбільше були налаштовані підприємства енерго- та водопостачання.
Респонденти очікували на жвавіше зростання рівня інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, а також уперше за останні чотири опитування мали позитивні очікування щодо інвестиційних видатків на будівельні роботи.
Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, зберегли очікування щодо зростання їх обсягів.
Керівники підприємств вдруге поспіль пом’якшили стримані оцінки щодо майбутньої кількості працівників. Найоптимістичнішими були підприємства енерго- та водопостачання найстриманішими – сільського господарства.
Респонденти підвищили свої оцінки щодо потреби в позикових коштах найближчим часом, майже не змінили плани брати банківські кредити та незначно послабили оцінки щодо жорсткості умов доступу до них.
📌 Детальніше – за посиланням.
Про це свідчать результати опитування керівників 664 підприємств із 21 регіону країни у І кварталі 2026 року.
Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) зріс до 105.8% порівняно зі 102.1% у ІV кварталі 2025 року.
Учасники опитування поліпшили оцінки усіх складових ІДО. На пожвавлення ділової активності очікували підприємства 10 опитаних областей та переважної більшості видів діяльності.
Детальніше про очікування бізнесу у найближчий рік.
👇👇👇
☑️ Про макроекономічну ситуацію
Респонденти прогнозували зростання обсягів виробництва товарів і послуг. Головні обмежуючі чинники: воєнні дії та їх наслідки, брак кваліфікованих працівників та занадто високі цін на енергоносії.
Очікувана в найближчі 12 місяців річна інфляція становила 11.1%, як і у попередньому опитуванні. Серед проінфляційних чинників також лідирують воєнні дії.
Курсові очікування опитаних підприємців дещо посилилися – до 45.00 грн/дол. США з 44.27 грн/дол. США у попередньому кварталі. Уперше респонденти спрогнозували обмінний курс гривні до євро через 12 місяців: середнє очікуване значення становило 54.00 грн/євро.
☑️ Про власний розвиток
Бізнес поліпшив позитивні оцінки щодо розвитку власних підприємств.
Найоптимістичнішими були підприємства транспорту та зв’язку, а також інших видів діяльності, водночас представники будівництва та торгівлі очікували на збереження майбутнього фінансово-економічного стану власних підприємств на поточному рівні.
Учасники опитування впевненіше очікували на збільшення обсягів реалізації продукції, найбільше – добувної та переробної промисловостей, а також сільського господарства. На зростання обсягів реалізації продукції на зовнішньому ринку найбільше були налаштовані підприємства енерго- та водопостачання.
Респонденти очікували на жвавіше зростання рівня інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, а також уперше за останні чотири опитування мали позитивні очікування щодо інвестиційних видатків на будівельні роботи.
Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, зберегли очікування щодо зростання їх обсягів.
Керівники підприємств вдруге поспіль пом’якшили стримані оцінки щодо майбутньої кількості працівників. Найоптимістичнішими були підприємства енерго- та водопостачання найстриманішими – сільського господарства.
Респонденти підвищили свої оцінки щодо потреби в позикових коштах найближчим часом, майже не змінили плани брати банківські кредити та незначно послабили оцінки щодо жорсткості умов доступу до них.
📌 Детальніше – за посиланням.
👍9❤4👎4
🏦 Опитали банки про те, що відбувалося з кредитуванням у I кварталі цього року.
Наводимо ключові дані.
⬇️⬇️⬇️
🟢 Попит на кредити
Попит бізнесу та населення на кредити збільшився і продовжить таку тенденцію надалі.
Зокрема, зріс попит з боку великих підприємств, на гривневі та довгострокові позики передусім через потребу в капітальних інвестиціях та оборотному капіталі.
За споживчими позиками цей тренд триває з ІІ кварталу 2023 року, за іпотечними – з початку 2025 року. І банки очікують на його продовження.
Боргове навантаження підприємств залишилося середнім, домогосподарств – низьким.
🟢 Кредитні стандарти
Для підприємств кредитні стандарти загалом майже не змінилися, і надалі банки не планують їх змінювати. А для споживчих позик – пом’якшилися, однак не змінилися для іпотеки. Надалі банки очікують пом’якшення стандартів і для іпотеки, і для споживчих позик.
Рівень схвалення заявок на кредити для населення та бізнесу (крім валютних) й надалі збільшувався.
Помітно зросли всі види ризиків, крім процентного. Банки очікують посилення валютного, кредитного та операційного ризиків.
📌 Детальніше – за посиланням.
Наводимо ключові дані.
⬇️⬇️⬇️
🟢 Попит на кредити
Попит бізнесу та населення на кредити збільшився і продовжить таку тенденцію надалі.
Зокрема, зріс попит з боку великих підприємств, на гривневі та довгострокові позики передусім через потребу в капітальних інвестиціях та оборотному капіталі.
За споживчими позиками цей тренд триває з ІІ кварталу 2023 року, за іпотечними – з початку 2025 року. І банки очікують на його продовження.
Боргове навантаження підприємств залишилося середнім, домогосподарств – низьким.
🟢 Кредитні стандарти
Для підприємств кредитні стандарти загалом майже не змінилися, і надалі банки не планують їх змінювати. А для споживчих позик – пом’якшилися, однак не змінилися для іпотеки. Надалі банки очікують пом’якшення стандартів і для іпотеки, і для споживчих позик.
Рівень схвалення заявок на кредити для населення та бізнесу (крім валютних) й надалі збільшувався.
Помітно зросли всі види ризиків, крім процентного. Банки очікують посилення валютного, кредитного та операційного ризиків.
📌 Детальніше – за посиланням.
❤7👍3
Чому важливо забезпечити цінову стабільність навіть в умовах війни?
📰 Про це розповів Володимир Лепушинський, заступник Голови НБУ, у другій частині інтерв'ю інформаційному агентству "Iнтерфакс - Україна".
💬 "Інколи доводиться чути, що на час війни про цінову стабільність можна забути. Проте ми вважаємо, що цінова стабільність, а ширше – макрофінансова стабільність – важлива. Це ресурс, це довіра, яка дозволяє економіці стійко працювати, не боячись якихось сюрпризів з боку Національного банку, який вирішить на догоду короткостроковим цілям пожертвувати стабільністю", ‒ пояснює Володимир Лепушинський.
➡️ Читайте інтерв'ю, щоб дізнатися:
▪️Чи змінила війна на Близькому Сході стратегічні плани НБУ збільшувати гнучкість обмінного курсу та пом'якшувати валютні обмеження?
▪️Чи буде Національний банк змінювати облікову ставку й операційний дизайн процентної політики та наскільки ефективними є депозитні сертифікати НБУ?
▪️Якою є динаміка вкладень населення у гривневі депозити та ОВДП й чи бачить НБУ ризики через зменшення дохідності державних облігацій?
▪️Які причини суттєвих коливань курсу гривні до долара в березні та водночас помірних коливань до євро?
▪️Як НБУ обирає теми спеціальних вставок до інфляційних звітів і чи стане питання Близького Сходу темою наступного звіту, що вийде у травні?
▪️Чому Володимир Лепушинський збільшив частку гривневих ОВДП у своєму інвестиційному портфелі та чи бере участь у програмі "Національний кешбек"?
📰 Про це розповів Володимир Лепушинський, заступник Голови НБУ, у другій частині інтерв'ю інформаційному агентству "Iнтерфакс - Україна".
💬 "Інколи доводиться чути, що на час війни про цінову стабільність можна забути. Проте ми вважаємо, що цінова стабільність, а ширше – макрофінансова стабільність – важлива. Це ресурс, це довіра, яка дозволяє економіці стійко працювати, не боячись якихось сюрпризів з боку Національного банку, який вирішить на догоду короткостроковим цілям пожертвувати стабільністю", ‒ пояснює Володимир Лепушинський.
➡️ Читайте інтерв'ю, щоб дізнатися:
▪️Чи змінила війна на Близькому Сході стратегічні плани НБУ збільшувати гнучкість обмінного курсу та пом'якшувати валютні обмеження?
▪️Чи буде Національний банк змінювати облікову ставку й операційний дизайн процентної політики та наскільки ефективними є депозитні сертифікати НБУ?
▪️Якою є динаміка вкладень населення у гривневі депозити та ОВДП й чи бачить НБУ ризики через зменшення дохідності державних облігацій?
▪️Які причини суттєвих коливань курсу гривні до долара в березні та водночас помірних коливань до євро?
▪️Як НБУ обирає теми спеціальних вставок до інфляційних звітів і чи стане питання Близького Сходу темою наступного звіту, що вийде у травні?
▪️Чому Володимир Лепушинський збільшив частку гривневих ОВДП у своєму інвестиційному портфелі та чи бере участь у програмі "Національний кешбек"?
Інтерфакс-Україна
Спрогнозувати точний курс гривні наступного дня, тижня чи місяця – нереальна вправа – заступник голови НБУ
Інтерв’ю заступника голови Національного банку України Володимира Лепушинського агентству "Інтерфакс-Україна" (друга частина)
❤7👍4
🤝 НБУ та Toronto Centre підписали Меморандум про взаєморозуміння з питань розбудови спроможностей та співпраці.
Мета - підтримати розбудову інституційної спроможності, зміцнення організаційної стійкості та підвищення ефективності наглядової діяльності НБУ.
💬 «Ситуація в нашій країні залишається складною. Україна, можливо, вже не перебуває в центрі світових новин, однак жорстока війна триває й надалі створює суттєві загрози для макрофінансової стабільності. Тоді як наш центральний банк маневрує в середовищі цих викликів, навчальні програми та технічна допомога Toronto Centre відіграють важливу роль у зміцненні нашої установи та формуванні фінансової стійкості України. Ми вдячні за постійну підтримку з боку Toronto Centre, а також його донорів — Уряду Канади, Шведського агентства з міжнародного розвитку та співробітництва і Міжнародного валютного фонду. Підписання цього Меморандуму поглиблює нашу співпрацю та сприятиме збереженню фінансової стабільності України під час цієї війни», - сказав Голова НБУ Андрій Пишний.
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Канада послідовно підтримує Україну і за цей час надала допомогу на суму понад 23,5 млрд доларів у сферах економіки, гуманітарної допомоги, розвитку та стабілізації. За цей період Toronto Centre оперативно мобілізував зусилля для підтримки НБУ, зокрема через спеціалізовані навчальні програми з питань готовності до криз та інших пріоритетних напрямів. Він щорічно проводить різноманітні заходи, які послідовно зміцнюють партнерські відносини з НБУ.
📌 Детальніше – за посиланням.
Мета - підтримати розбудову інституційної спроможності, зміцнення організаційної стійкості та підвищення ефективності наглядової діяльності НБУ.
💬 «Ситуація в нашій країні залишається складною. Україна, можливо, вже не перебуває в центрі світових новин, однак жорстока війна триває й надалі створює суттєві загрози для макрофінансової стабільності. Тоді як наш центральний банк маневрує в середовищі цих викликів, навчальні програми та технічна допомога Toronto Centre відіграють важливу роль у зміцненні нашої установи та формуванні фінансової стійкості України. Ми вдячні за постійну підтримку з боку Toronto Centre, а також його донорів — Уряду Канади, Шведського агентства з міжнародного розвитку та співробітництва і Міжнародного валютного фонду. Підписання цього Меморандуму поглиблює нашу співпрацю та сприятиме збереженню фінансової стабільності України під час цієї війни», - сказав Голова НБУ Андрій Пишний.
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Канада послідовно підтримує Україну і за цей час надала допомогу на суму понад 23,5 млрд доларів у сферах економіки, гуманітарної допомоги, розвитку та стабілізації. За цей період Toronto Centre оперативно мобілізував зусилля для підтримки НБУ, зокрема через спеціалізовані навчальні програми з питань готовності до криз та інших пріоритетних напрямів. Він щорічно проводить різноманітні заходи, які послідовно зміцнюють партнерські відносини з НБУ.
📌 Детальніше – за посиланням.
❤5👍2
❓Скільки випадків шахрайства з платіжними картками відбулося минулого року та яка сума збитків?
Проаналізували дані за 2025 рік і маємо такі підсумки.
⬇️⬇️⬇️
Торік кількість незаконних дій та шахрайських операцій з використанням платіжних карток, за якими були понесені збитки, зменшилася.
▪️Цей показник порівняно з 2024 роком знизився на 13,3 тис. операцій (або на 5%) – до 256 тис. операцій.
▪️На один мільйон видаткових операцій із платіжними картками припадало 27 шахрайських операцій, що на 14% менше порівняно з попереднім роком.
▪️Сума збитків від шахрайства збільшилася майже на чверть (на 24%) – до загальної суми 1,4 млрд грн. Це пов’язано зі зростанням середньої суми однієї незаконної операції на 30% порівняно з 2024 роком (із 4 247 грн у 2024 році до 5 536 грн у 2025 році).
▪️Водночас у 2025 році відносний рівень збитків від шахрайства з використанням платіжних карток до загальної суми видаткових операцій становив 198 грн збитків на один мільйон видаткових операцій, що на 14% більше ніж у 2024 році.
Зменшення кількості незаконних дій та шахрайських операцій з використанням платіжних карток свідчить про те, що надавачі платіжних послуг вживають належних заходів протидії таким випадкам (зокрема, впровадження посиленої автентифікації), та про дотримання все більшою частиною клієнтів правил безпечного використання платіжних карток.
☝️Водночас зростання середньої суми однієї незаконної операції демонструє, що клієнти, які стають жертвами зловмисників, через необачність зазнають більших фінансових втрат.
📌 Детальніше про те, які сценарії використовують шахраї та як захистити від них свої платіжні картки дізнавайтеся за посиланням.
Проаналізували дані за 2025 рік і маємо такі підсумки.
⬇️⬇️⬇️
Торік кількість незаконних дій та шахрайських операцій з використанням платіжних карток, за якими були понесені збитки, зменшилася.
▪️Цей показник порівняно з 2024 роком знизився на 13,3 тис. операцій (або на 5%) – до 256 тис. операцій.
▪️На один мільйон видаткових операцій із платіжними картками припадало 27 шахрайських операцій, що на 14% менше порівняно з попереднім роком.
▪️Сума збитків від шахрайства збільшилася майже на чверть (на 24%) – до загальної суми 1,4 млрд грн. Це пов’язано зі зростанням середньої суми однієї незаконної операції на 30% порівняно з 2024 роком (із 4 247 грн у 2024 році до 5 536 грн у 2025 році).
▪️Водночас у 2025 році відносний рівень збитків від шахрайства з використанням платіжних карток до загальної суми видаткових операцій становив 198 грн збитків на один мільйон видаткових операцій, що на 14% більше ніж у 2024 році.
Зменшення кількості незаконних дій та шахрайських операцій з використанням платіжних карток свідчить про те, що надавачі платіжних послуг вживають належних заходів протидії таким випадкам (зокрема, впровадження посиленої автентифікації), та про дотримання все більшою частиною клієнтів правил безпечного використання платіжних карток.
☝️Водночас зростання середньої суми однієї незаконної операції демонструє, що клієнти, які стають жертвами зловмисників, через необачність зазнають більших фінансових втрат.
📌 Детальніше про те, які сценарії використовують шахраї та як захистити від них свої платіжні картки дізнавайтеся за посиланням.
👍4❤3🔥1