❓ Які зміни відбулися в готівковому обігу в І кварталі 2026 року?
📉 Станом на 01 квітня цього року сума готівки, що перебувала в обігу в Україні, з початку року зменшилася на 0,3% (або на 3,1 млрд грн) та становила 923,2 млрд грн.
Це пов’язано з сезонними факторами, адже традиційно в I кварталі року відбувається вилучення з обігу готівки, що була випущена в минулі періоди.
Далі до вашої уваги цікаві факти про оновлену статистику готівкового обігу станом на 01 квітня 2026 року.
👇👇👇
У готівковому обігу перебуває 2,6 млрд шт. банкнот на загальну суму 913,4 млрд грн, а також 15,2 млрд шт. монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 9,6 млрд грн.
На одного жителя України станом на 01 квітня 2026 року припадало 63 банкноти і 195 розмінних та обігових монет (станом на 01 січня 2026 року – 64 та 193 шт. відповідно).
📊 В обігу найбільше банкнот номіналом 500 грн, найменше – номіналом 50 грн (25,5% та 4,7% від загальної кількості банкнот в обігу відповідно).
Також варто нагадати, що з 02 березня цього року перестали бути засобом платежу банкноти номіналами 1, 2, 5, та 10 грн (зразків 2003–2007 років) усіх років випуску. Водночас вони враховуються в структурі готівки в обігу до тих пір, поки громадяни можуть їх обміняти на монети та банкноти іншими номіналами, що перебувають в обігу.
Стосовно монет нагадуємо, що сьогодні в готівковому обігу перебувають розмінні та обігові монети. Обігові монети мають чотири номінали: 1, 2, 5 та 10 грн. Із них найбільше в обігу монет номіналом 1 грн, найменше – номіналом 10 грн (4,7% та 2,4% від загальної кількості обігових монет в обігу відповідно).
☝️Щодо розмінних монет варто пам’ятати, що з 01 жовтня 2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 коп. Ці монети припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги.
Тож їхнє поступове вилучення дасть змогу зменшити витрати держави на їх виготовлення, оброблення, транспортування та зберігання, а також учасників готівкового обігу – на їх обслуговування. Із жовтня 2025 року і до сьогодні було вилучено вже 4,8 млн шт. монет цим номіналом. Наразі частка монет номіналом 10 коп. від загальної кількості монет в обігу станом на 01 квітня 2026 року – 27,1%.
Натомість на розмінні монети номіналом 50 коп. зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі та послуг. Їх частка від загальної кількості монет в обігу станом на 01 квітня 2026 року – 9,1%.
ℹ️ Докладно вивчити динаміку готівки в обігу в розрізі монет та банкнот різними номіналами можна на сайті НБУ.
📉 Станом на 01 квітня цього року сума готівки, що перебувала в обігу в Україні, з початку року зменшилася на 0,3% (або на 3,1 млрд грн) та становила 923,2 млрд грн.
Це пов’язано з сезонними факторами, адже традиційно в I кварталі року відбувається вилучення з обігу готівки, що була випущена в минулі періоди.
Далі до вашої уваги цікаві факти про оновлену статистику готівкового обігу станом на 01 квітня 2026 року.
👇👇👇
У готівковому обігу перебуває 2,6 млрд шт. банкнот на загальну суму 913,4 млрд грн, а також 15,2 млрд шт. монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 9,6 млрд грн.
На одного жителя України станом на 01 квітня 2026 року припадало 63 банкноти і 195 розмінних та обігових монет (станом на 01 січня 2026 року – 64 та 193 шт. відповідно).
📊 В обігу найбільше банкнот номіналом 500 грн, найменше – номіналом 50 грн (25,5% та 4,7% від загальної кількості банкнот в обігу відповідно).
Також варто нагадати, що з 02 березня цього року перестали бути засобом платежу банкноти номіналами 1, 2, 5, та 10 грн (зразків 2003–2007 років) усіх років випуску. Водночас вони враховуються в структурі готівки в обігу до тих пір, поки громадяни можуть їх обміняти на монети та банкноти іншими номіналами, що перебувають в обігу.
Стосовно монет нагадуємо, що сьогодні в готівковому обігу перебувають розмінні та обігові монети. Обігові монети мають чотири номінали: 1, 2, 5 та 10 грн. Із них найбільше в обігу монет номіналом 1 грн, найменше – номіналом 10 грн (4,7% та 2,4% від загальної кількості обігових монет в обігу відповідно).
☝️Щодо розмінних монет варто пам’ятати, що з 01 жовтня 2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 коп. Ці монети припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги.
Тож їхнє поступове вилучення дасть змогу зменшити витрати держави на їх виготовлення, оброблення, транспортування та зберігання, а також учасників готівкового обігу – на їх обслуговування. Із жовтня 2025 року і до сьогодні було вилучено вже 4,8 млн шт. монет цим номіналом. Наразі частка монет номіналом 10 коп. від загальної кількості монет в обігу станом на 01 квітня 2026 року – 27,1%.
Натомість на розмінні монети номіналом 50 коп. зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі та послуг. Їх частка від загальної кількості монет в обігу станом на 01 квітня 2026 року – 9,1%.
ℹ️ Докладно вивчити динаміку готівки в обігу в розрізі монет та банкнот різними номіналами можна на сайті НБУ.
❤6👍4
Нова норма для країн європейського регіону – потрясіння, що накладаються одне на одне, та екстраординарно висока невизначеність.
☝️Так звучить ключова теза економічного огляду МВФ для країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи, що презентував Альфред Каммер, директор Європейського департаменту Фонду, під час Весняних зборів.
❓️Як політики мають реагувати на цю невизначеність та про порядок денний європейців, розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для Forbes Ukraine.
Коротке резюме:
▪️важливо концентруватися не стільки на короткостроковій стабілізації, скільки на системних рішеннях. Реформи мають бути в пріоритеті, наскільки б фокус на антикризовому управлінні не спокушав відсунути їх на другий план;
▪️центральні банки мають особливо фокусуватися на збереженні під контролем інфляційних очікувань, щоб запобігти сплеску інфляції. Фіскальна політика має бути більш дисциплінованою, ніж під час коронакризи;
▪️український досвід розглядається партнерами як приклад ефективної політики в умовах екстраординарної невизначеності. "Немає нікого кращого, хто міг би достовірно та аргументовано розповісти про політику в умовах потрясінь та невизначеності", – сказав Альфред Каммер.
☝️Так звучить ключова теза економічного огляду МВФ для країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи, що презентував Альфред Каммер, директор Європейського департаменту Фонду, під час Весняних зборів.
❓️Як політики мають реагувати на цю невизначеність та про порядок денний європейців, розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для Forbes Ukraine.
Коротке резюме:
▪️важливо концентруватися не стільки на короткостроковій стабілізації, скільки на системних рішеннях. Реформи мають бути в пріоритеті, наскільки б фокус на антикризовому управлінні не спокушав відсунути їх на другий план;
▪️центральні банки мають особливо фокусуватися на збереженні під контролем інфляційних очікувань, щоб запобігти сплеску інфляції. Фіскальна політика має бути більш дисциплінованою, ніж під час коронакризи;
▪️український досвід розглядається партнерами як приклад ефективної політики в умовах екстраординарної невизначеності. "Немає нікого кращого, хто міг би достовірно та аргументовано розповісти про політику в умовах потрясінь та невизначеності", – сказав Альфред Каммер.
Forbes
«Вітаємо в клубі». Європа слідом за Україною занурюється у море невизначеності. Сім висновків після Весняних зборів МВФ та Світового…
Реформи, фіскальна дисципліна та енергонезалежність як нова норма для Європи. Висновки Весняних зборів МВФ — очима голови НБУ Андрія Пишного
❤5👍3😱1
40 років тому, 26 квітня 1986 року, світ сколихнула аварія, найбільша в історії ядерної енергетики.
☢️ Вона призвела до радіоактивного забруднення території Європи та довготривалих екологічних наслідків, кардинально змінила долі понад 90 тисяч людей, які зазнали евакуації і залишили свої домівки, та до людських втрат, масштаб яких не повністю встановлено й досі.
Утім Чорнобиль став не лише символом трагедії, а й місцем безпрецедентного людського подвигу. Бо ця техногенна трагедія стала справжнім випробуванням для людської відповідальності та мужності.
Близько 600 тисяч людей – військові, пожежники, медики, інженери, водолази, будівельники, науковці та інші – долучилися до боротьби з невидимою загрозою.
☝️Саме героям ‒ ліквідаторам Чорнобильської катастрофи ми присвятили нову пам’ятну монету «Тим, хто врятував світ. 40 років Чорнобильської катастрофи».
Сьогодні її презентував Голова НБУ Андрій Пишний під час відкриття виставки «Чорнобиль: 40 років потому. Історія, що зобов’язує».
💬 «Пам’ятна монета присвячена 40 роковинам трагедії на ЧАЕС та ліквідаторам. Працюючи над монетою, ми прискіпливо шукали правильну тональність. Вона мала бути доречною з погляду пройдених сорока років та водночас резонувати з тим, що й сьогодні Україна постійно відчуває загрозу техногенної катастрофи через повномасштабну війну.
Тож, з одного боку, ця монета є нагадуванням, що подібне не повинно повторитися. Мільйони українців мають спогади про час після 26 квітня 1986 року. Це страшні спогади, яких не повинно бути в наступних поколінь.
Ще одне символічне завдання монети – подякувати усім ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, які стали щитом для країни.
"Тим, хто врятував світ" – саме так ми і назвали монету. І ця назва перегукується з однойменним пам’ятником, встановленим у Чорнобилі у пам’ять про пожежників, які в перші хвилини аварії прийняли на себе удар вогняної стихії. Українці пам’ятатимуть їх відданість і той біль, що пронісся усією країною», – сказав Андрій Пишний.
🟢 Про монету
Монета має номінал 5 гривень.
➡️ На аверсі розміщено напис ЧОРНОБ, у якому перші дві літери стилізовано під число 40, що символічно поєднує часовий вимір трагедії з її назвою, а незавершене зображення букви Б відіграє роль композиційного переходу до реверсу.
➡️ На реверсі розміщено напис БІЛЬ, який за змістом перегукується з незавершеним словом на аверсі, а також нагадує про страждання, спричинені наслідками Чорнобильської катастрофи, і глибоку скорботу, що назавжди закарбувалася в колективній пам’яті.
▪️Художник – Микола Коваленко.
▪️Тираж – до 50 000 штук у сувенірному пакованні.
Придбати монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів. Про початок продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.
☢️ Вона призвела до радіоактивного забруднення території Європи та довготривалих екологічних наслідків, кардинально змінила долі понад 90 тисяч людей, які зазнали евакуації і залишили свої домівки, та до людських втрат, масштаб яких не повністю встановлено й досі.
Утім Чорнобиль став не лише символом трагедії, а й місцем безпрецедентного людського подвигу. Бо ця техногенна трагедія стала справжнім випробуванням для людської відповідальності та мужності.
Близько 600 тисяч людей – військові, пожежники, медики, інженери, водолази, будівельники, науковці та інші – долучилися до боротьби з невидимою загрозою.
☝️Саме героям ‒ ліквідаторам Чорнобильської катастрофи ми присвятили нову пам’ятну монету «Тим, хто врятував світ. 40 років Чорнобильської катастрофи».
Сьогодні її презентував Голова НБУ Андрій Пишний під час відкриття виставки «Чорнобиль: 40 років потому. Історія, що зобов’язує».
💬 «Пам’ятна монета присвячена 40 роковинам трагедії на ЧАЕС та ліквідаторам. Працюючи над монетою, ми прискіпливо шукали правильну тональність. Вона мала бути доречною з погляду пройдених сорока років та водночас резонувати з тим, що й сьогодні Україна постійно відчуває загрозу техногенної катастрофи через повномасштабну війну.
Тож, з одного боку, ця монета є нагадуванням, що подібне не повинно повторитися. Мільйони українців мають спогади про час після 26 квітня 1986 року. Це страшні спогади, яких не повинно бути в наступних поколінь.
Ще одне символічне завдання монети – подякувати усім ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, які стали щитом для країни.
"Тим, хто врятував світ" – саме так ми і назвали монету. І ця назва перегукується з однойменним пам’ятником, встановленим у Чорнобилі у пам’ять про пожежників, які в перші хвилини аварії прийняли на себе удар вогняної стихії. Українці пам’ятатимуть їх відданість і той біль, що пронісся усією країною», – сказав Андрій Пишний.
🟢 Про монету
Монета має номінал 5 гривень.
➡️ На аверсі розміщено напис ЧОРНОБ, у якому перші дві літери стилізовано під число 40, що символічно поєднує часовий вимір трагедії з її назвою, а незавершене зображення букви Б відіграє роль композиційного переходу до реверсу.
➡️ На реверсі розміщено напис БІЛЬ, який за змістом перегукується з незавершеним словом на аверсі, а також нагадує про страждання, спричинені наслідками Чорнобильської катастрофи, і глибоку скорботу, що назавжди закарбувалася в колективній пам’яті.
▪️Художник – Микола Коваленко.
▪️Тираж – до 50 000 штук у сувенірному пакованні.
Придбати монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів. Про початок продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.
👎47❤15👍12😢2
#ГолосНБУ
💡 Цього тижня коло обговорюваних тем експертами НБУ досить широке: від аналізу реакцій міжнародної політики на високу світову невизначеність до особливостей створення гривні та грошового обігу в Україні.
Про все читайте в дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про те, як політики мають реагувати на високу, неординарну невизначеність та про порядок денний європейців, розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для Forbes Ukraine.
🚩 Успішне завершення угоди з придбання фінтех-компанією ZEN.com 100% акцій АТ «Перший інвестиційний банк» та подальші кроки з розвитку установи на українському ринку обговорили під час зустрічі Голова НБУ Андрій Пишний, директор Департаменту ліцензування Дар’я Софіна та директор Департаменту інтегрованого нагляду за банками Андрій Котюжинський з делегацією польської фінтех-групи ZEN.com.
🚩 Про інклюзію у фінансовому секторі, зокрема, як важливу складову реінтеграції ветеранів в Україні, говорив Андрій Пишний під час III Veterans’ Reintegration Conference 2026: From Duty to Opportunity.
🚩 Про подальше поглиблення співпраці для зміцнення стійкості фінансового сектору України, розвитку фінансової інклюзії, приватизації державних банків та реалізації структурних реформ Андрій Пишний говорив на зустрічі з керуючим директором ЄБРР у секторі фінансових установ Франсісом Маліжем та делегацією ЄБРР.
🚩 Про те, як і де виготовляють гривню, чи може наша національна валюта зрівнятися в захисті з іншими валютами світу, у чому унікальність створення грошей в Україні та чому державі важливо мати власне виробництво банкнот і монет, говорили Андрій Пишний та генеральний директор Банкнотно-монетного двору НБУ Володимир Баглай під час чергової дискусії в нашому спільному з LB.ua проєкті «30 років гривні».
🚩 Підсумки роботи Фонду з розбудови потенціалу України, що функціонує під егідою МВФ, подальше масштабування його діяльності у 2027 році, посилення значення постійних радників та розширення офлайн-взаємодії обговорили Андрій Пишний і його перший заступник Сергій Ніколайчук під час третього щорічного засідання Керівного комітету Фонду.
🚩 Про економічну стійкість України в умовах війни та відновлення економіки говорив Сергій Ніколайчук під час промови на конференції “94th East Jour Fix” у Відні, організованій Національним банком Австрії.
🚩 Про те, коли почне діяти новий закон про факторинг та що він передбачає, розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ Сергій Савчук під час виступу на Форумі факторингу в Україні – 2026.
💡 Цього тижня коло обговорюваних тем експертами НБУ досить широке: від аналізу реакцій міжнародної політики на високу світову невизначеність до особливостей створення гривні та грошового обігу в Україні.
Про все читайте в дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про те, як політики мають реагувати на високу, неординарну невизначеність та про порядок денний європейців, розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для Forbes Ukraine.
🚩 Успішне завершення угоди з придбання фінтех-компанією ZEN.com 100% акцій АТ «Перший інвестиційний банк» та подальші кроки з розвитку установи на українському ринку обговорили під час зустрічі Голова НБУ Андрій Пишний, директор Департаменту ліцензування Дар’я Софіна та директор Департаменту інтегрованого нагляду за банками Андрій Котюжинський з делегацією польської фінтех-групи ZEN.com.
🚩 Про інклюзію у фінансовому секторі, зокрема, як важливу складову реінтеграції ветеранів в Україні, говорив Андрій Пишний під час III Veterans’ Reintegration Conference 2026: From Duty to Opportunity.
🚩 Про подальше поглиблення співпраці для зміцнення стійкості фінансового сектору України, розвитку фінансової інклюзії, приватизації державних банків та реалізації структурних реформ Андрій Пишний говорив на зустрічі з керуючим директором ЄБРР у секторі фінансових установ Франсісом Маліжем та делегацією ЄБРР.
🚩 Про те, як і де виготовляють гривню, чи може наша національна валюта зрівнятися в захисті з іншими валютами світу, у чому унікальність створення грошей в Україні та чому державі важливо мати власне виробництво банкнот і монет, говорили Андрій Пишний та генеральний директор Банкнотно-монетного двору НБУ Володимир Баглай під час чергової дискусії в нашому спільному з LB.ua проєкті «30 років гривні».
🚩 Підсумки роботи Фонду з розбудови потенціалу України, що функціонує під егідою МВФ, подальше масштабування його діяльності у 2027 році, посилення значення постійних радників та розширення офлайн-взаємодії обговорили Андрій Пишний і його перший заступник Сергій Ніколайчук під час третього щорічного засідання Керівного комітету Фонду.
🚩 Про економічну стійкість України в умовах війни та відновлення економіки говорив Сергій Ніколайчук під час промови на конференції “94th East Jour Fix” у Відні, організованій Національним банком Австрії.
🚩 Про те, коли почне діяти новий закон про факторинг та що він передбачає, розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ Сергій Савчук під час виступу на Форумі факторингу в Україні – 2026.
❤4👍2