#ГолосНБУ
💡 Цього тижня коло обговорюваних тем експертами НБУ досить широке: від аналізу реакцій міжнародної політики на високу світову невизначеність до особливостей створення гривні та грошового обігу в Україні.
Про все читайте в дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про те, як політики мають реагувати на високу, неординарну невизначеність та про порядок денний європейців, розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для Forbes Ukraine.
🚩 Успішне завершення угоди з придбання фінтех-компанією ZEN.com 100% акцій АТ «Перший інвестиційний банк» та подальші кроки з розвитку установи на українському ринку обговорили під час зустрічі Голова НБУ Андрій Пишний, директор Департаменту ліцензування Дар’я Софіна та директор Департаменту інтегрованого нагляду за банками Андрій Котюжинський з делегацією польської фінтех-групи ZEN.com.
🚩 Про інклюзію у фінансовому секторі, зокрема, як важливу складову реінтеграції ветеранів в Україні, говорив Андрій Пишний під час III Veterans’ Reintegration Conference 2026: From Duty to Opportunity.
🚩 Про подальше поглиблення співпраці для зміцнення стійкості фінансового сектору України, розвитку фінансової інклюзії, приватизації державних банків та реалізації структурних реформ Андрій Пишний говорив на зустрічі з керуючим директором ЄБРР у секторі фінансових установ Франсісом Маліжем та делегацією ЄБРР.
🚩 Про те, як і де виготовляють гривню, чи може наша національна валюта зрівнятися в захисті з іншими валютами світу, у чому унікальність створення грошей в Україні та чому державі важливо мати власне виробництво банкнот і монет, говорили Андрій Пишний та генеральний директор Банкнотно-монетного двору НБУ Володимир Баглай під час чергової дискусії в нашому спільному з LB.ua проєкті «30 років гривні».
🚩 Підсумки роботи Фонду з розбудови потенціалу України, що функціонує під егідою МВФ, подальше масштабування його діяльності у 2027 році, посилення значення постійних радників та розширення офлайн-взаємодії обговорили Андрій Пишний і його перший заступник Сергій Ніколайчук під час третього щорічного засідання Керівного комітету Фонду.
🚩 Про економічну стійкість України в умовах війни та відновлення економіки говорив Сергій Ніколайчук під час промови на конференції “94th East Jour Fix” у Відні, організованій Національним банком Австрії.
🚩 Про те, коли почне діяти новий закон про факторинг та що він передбачає, розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ Сергій Савчук під час виступу на Форумі факторингу в Україні – 2026.
💡 Цього тижня коло обговорюваних тем експертами НБУ досить широке: від аналізу реакцій міжнародної політики на високу світову невизначеність до особливостей створення гривні та грошового обігу в Україні.
Про все читайте в дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про те, як політики мають реагувати на високу, неординарну невизначеність та про порядок денний європейців, розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для Forbes Ukraine.
🚩 Успішне завершення угоди з придбання фінтех-компанією ZEN.com 100% акцій АТ «Перший інвестиційний банк» та подальші кроки з розвитку установи на українському ринку обговорили під час зустрічі Голова НБУ Андрій Пишний, директор Департаменту ліцензування Дар’я Софіна та директор Департаменту інтегрованого нагляду за банками Андрій Котюжинський з делегацією польської фінтех-групи ZEN.com.
🚩 Про інклюзію у фінансовому секторі, зокрема, як важливу складову реінтеграції ветеранів в Україні, говорив Андрій Пишний під час III Veterans’ Reintegration Conference 2026: From Duty to Opportunity.
🚩 Про подальше поглиблення співпраці для зміцнення стійкості фінансового сектору України, розвитку фінансової інклюзії, приватизації державних банків та реалізації структурних реформ Андрій Пишний говорив на зустрічі з керуючим директором ЄБРР у секторі фінансових установ Франсісом Маліжем та делегацією ЄБРР.
🚩 Про те, як і де виготовляють гривню, чи може наша національна валюта зрівнятися в захисті з іншими валютами світу, у чому унікальність створення грошей в Україні та чому державі важливо мати власне виробництво банкнот і монет, говорили Андрій Пишний та генеральний директор Банкнотно-монетного двору НБУ Володимир Баглай під час чергової дискусії в нашому спільному з LB.ua проєкті «30 років гривні».
🚩 Підсумки роботи Фонду з розбудови потенціалу України, що функціонує під егідою МВФ, подальше масштабування його діяльності у 2027 році, посилення значення постійних радників та розширення офлайн-взаємодії обговорили Андрій Пишний і його перший заступник Сергій Ніколайчук під час третього щорічного засідання Керівного комітету Фонду.
🚩 Про економічну стійкість України в умовах війни та відновлення економіки говорив Сергій Ніколайчук під час промови на конференції “94th East Jour Fix” у Відні, організованій Національним банком Австрії.
🚩 Про те, коли почне діяти новий закон про факторинг та що він передбачає, розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ Сергій Савчук під час виступу на Форумі факторингу в Україні – 2026.
❤4👍2
✅ Сьогодні Рада НБУ затвердила Консолідовану фінансову звітність Національного банку за 2025 рік та розподіл прибутку.
За підсумками минулого року прибуток до розподілу НБУ становив 155 млрд грн. Ця сума традиційно, відповідно до ЗУ "Про Національний банк України", частково спрямовується в загальні резерви Національного банку, а основна частина – до Держбюджету.
💬 «Попри те, що прибуток не є ціллю будь-якого центрального банку, в умовах повномасштабної війни Національний банк і цього року зробить вагомий внесок у підтримку обороноздатності і стійкості держави, перерахувавши до Державного бюджету частину свого прибутку до розподілу. Водночас для Національного банку принципово важливо залишатися в межах свого мандата, забезпечуючи цінову та фінансову стабільність. Ми й надалі проводитимемо виважену політику, яка дає змогу адекватно реагувати на виклики війни та закладати основу для відновлення і сталого економічного розвитку в майбутньому», – прокоментував Голова Національного банку Андрій Пишний.
ℹ️ Детальніше про Консолідовану фінансову звітність за 2025 рік та прибуток до розподілу – за посиланням.
За підсумками минулого року прибуток до розподілу НБУ становив 155 млрд грн. Ця сума традиційно, відповідно до ЗУ "Про Національний банк України", частково спрямовується в загальні резерви Національного банку, а основна частина – до Держбюджету.
💬 «Попри те, що прибуток не є ціллю будь-якого центрального банку, в умовах повномасштабної війни Національний банк і цього року зробить вагомий внесок у підтримку обороноздатності і стійкості держави, перерахувавши до Державного бюджету частину свого прибутку до розподілу. Водночас для Національного банку принципово важливо залишатися в межах свого мандата, забезпечуючи цінову та фінансову стабільність. Ми й надалі проводитимемо виважену політику, яка дає змогу адекватно реагувати на виклики війни та закладати основу для відновлення і сталого економічного розвитку в майбутньому», – прокоментував Голова Національного банку Андрій Пишний.
ℹ️ Детальніше про Консолідовану фінансову звітність за 2025 рік та прибуток до розподілу – за посиланням.
👍7❤5
🌱 Життя завжди знаходить собі дорогу, навіть тоді, коли здається, що відновлення неможливе.
Це вкотре підтверджує флора та фауна Чорнобиля. Сьогодні зона відчуження – це не лише місце пам’яті про трагедію, але й унікальний природний простір, де життя відновлюється своїм шляхом. Через 40 років після катастрофи тут знову живуть рідкісні тварини: зубри, бурі ведмеді, лосі, рисі, коні Пржевальського та чорні лелеки.
☝️Кожному з них ми присвятили пам’ятну монету, яка увійшла до серії «Флора і фауна України». І тепер завершуємо цей монетний ряд новою пам’ятною монетою «Чорнобиль. Відродження. Зубр».
🦬 Зубр – велична й унікальна тварина, занесена до Червоної книги України ще в 1980 році. Колись зниклий із цих територій через браконьєрство він несподівано повернувся. Уперше його помітили в Чорнобильській зоні у 2012 році і після того неодноразово фіксували присутність цієї тварини в різних частинах зони відчуження.
На жаль, міжнародний проєкт із відновлення їхньої популяції, запланований на 2022 рік, поки не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення. Але незважаючи на це, природа не здається.
Тож наша монета, як нагадування про силу життя.
❓Як виглядає пам’ятна монета?
Номінал пам’ятної монети 5 гривень.
➡️ На аверсі зображено символічне колесо життя, що знаменує відродження природи: у центрі – стилізований міжнародний знак «Радіаційна загроза», оповитий листям, навколо якого зображені тварини, популяції яких розвиваються у 30-кілометровій зоні відчуження, що стала своєрідним резерватом для розмноження, зокрема, ведмедя бурого, лося, зубра, рисі, коня Пржевальського та лелеки чорного.
➡️ На реверсі на тлі пейзажу зображено зубра (кольоровий друк).
▪️Художник – Наталія Фандікова.
▪️Скульптори: Анатолій Демяненко, Володимир Дем’яненко.
▪️Тираж – 40 000 штук (у тому числі 20 000 штук у сувенірному пакованні).
Придбати монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів. Про початок продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.
Це вкотре підтверджує флора та фауна Чорнобиля. Сьогодні зона відчуження – це не лише місце пам’яті про трагедію, але й унікальний природний простір, де життя відновлюється своїм шляхом. Через 40 років після катастрофи тут знову живуть рідкісні тварини: зубри, бурі ведмеді, лосі, рисі, коні Пржевальського та чорні лелеки.
☝️Кожному з них ми присвятили пам’ятну монету, яка увійшла до серії «Флора і фауна України». І тепер завершуємо цей монетний ряд новою пам’ятною монетою «Чорнобиль. Відродження. Зубр».
🦬 Зубр – велична й унікальна тварина, занесена до Червоної книги України ще в 1980 році. Колись зниклий із цих територій через браконьєрство він несподівано повернувся. Уперше його помітили в Чорнобильській зоні у 2012 році і після того неодноразово фіксували присутність цієї тварини в різних частинах зони відчуження.
На жаль, міжнародний проєкт із відновлення їхньої популяції, запланований на 2022 рік, поки не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення. Але незважаючи на це, природа не здається.
Тож наша монета, як нагадування про силу життя.
❓Як виглядає пам’ятна монета?
Номінал пам’ятної монети 5 гривень.
➡️ На аверсі зображено символічне колесо життя, що знаменує відродження природи: у центрі – стилізований міжнародний знак «Радіаційна загроза», оповитий листям, навколо якого зображені тварини, популяції яких розвиваються у 30-кілометровій зоні відчуження, що стала своєрідним резерватом для розмноження, зокрема, ведмедя бурого, лося, зубра, рисі, коня Пржевальського та лелеки чорного.
➡️ На реверсі на тлі пейзажу зображено зубра (кольоровий друк).
▪️Художник – Наталія Фандікова.
▪️Скульптори: Анатолій Демяненко, Володимир Дем’яненко.
▪️Тираж – 40 000 штук (у тому числі 20 000 штук у сувенірному пакованні).
Придбати монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів. Про початок продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.
👍42❤26👎1
⏰️ Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.
📊 Під час заходу буде оголошене рішення щодо облікової ставки, а також презентовано оновлений макроекономічний прогноз НБУ.
Пресбрифінг транслюватиметься у прямому ефірі.
Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
📊 Під час заходу буде оголошене рішення щодо облікової ставки, а також презентовано оновлений макроекономічний прогноз НБУ.
Пресбрифінг транслюватиметься у прямому ефірі.
Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
🔥6👍4
⚡️Облікову ставку збережено на рівні 15%
Таке рішення підтримає привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань на тлі посилення цінового тиску.
Детальніше ⤵️
Після тривалого періоду зниження інфляція впродовж останніх місяців почала зростати, передусім через складну ситуацію в енергетиці після російських обстрілів та різке подорожчання пального на тлі війни на Близькому Сході. Посилився й тиск на валютному ринку, у тому числі через нарощування імпорту енергоресурсів та енергообладанння.
Для стримування інфляції та обмеження тиску на курс гривні НБУ згладжував надмірні курсові коливання і ще в березні зупинив цикл пом’якшення процентної політики. Це підтримало інтерес до гривневих активів і обмежило попит на валютному ринку. Інфляційні очікування економічних агентів загалом залишилися стійкими, а у домогосподарств навіть поліпшилися у квітні.
Сьогоднішнє рішення щодо збереження облікової ставки на рівні 15% сприятиме подальшому збереженню стійкості валютного ринку й контрольованості інфляційних процесів на тлі значної геополітичної невизначеності. Разом з тим воно не створюватиме загроз для подальшого розвитку кредитування.
Водночас, ураховуючи необхідність повернення інфляції на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%, НБУ переглянув прогнозну траєкторію облікової ставки – наразі очікується її утримання на рівні 15% до II кварталу 2027 року. У разі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ буде готовий вжити додаткових заходів зі стримування інфляції, у тому числі підвищити облікову ставку.
Більше подробиць.
Таке рішення підтримає привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань на тлі посилення цінового тиску.
Детальніше ⤵️
Після тривалого періоду зниження інфляція впродовж останніх місяців почала зростати, передусім через складну ситуацію в енергетиці після російських обстрілів та різке подорожчання пального на тлі війни на Близькому Сході. Посилився й тиск на валютному ринку, у тому числі через нарощування імпорту енергоресурсів та енергообладанння.
Для стримування інфляції та обмеження тиску на курс гривні НБУ згладжував надмірні курсові коливання і ще в березні зупинив цикл пом’якшення процентної політики. Це підтримало інтерес до гривневих активів і обмежило попит на валютному ринку. Інфляційні очікування економічних агентів загалом залишилися стійкими, а у домогосподарств навіть поліпшилися у квітні.
Сьогоднішнє рішення щодо збереження облікової ставки на рівні 15% сприятиме подальшому збереженню стійкості валютного ринку й контрольованості інфляційних процесів на тлі значної геополітичної невизначеності. Разом з тим воно не створюватиме загроз для подальшого розвитку кредитування.
Водночас, ураховуючи необхідність повернення інфляції на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%, НБУ переглянув прогнозну траєкторію облікової ставки – наразі очікується її утримання на рівні 15% до II кварталу 2027 року. У разі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ буде готовий вжити додаткових заходів зі стримування інфляції, у тому числі підвищити облікову ставку.
Більше подробиць.
👍17😢3
📊 Що відбуватиметься в економіці?
Ключові параметри оновленого макропрогнозу були презентовані під час пресбрифінгу щодо рішень із монетарної політики.
Розвиток подій на горизонті 2026‒2028 років:
1️⃣ Інфляція повернеться до зниження в наступному році та досягне цілі 5% у 2028 році.
У березні інфляція пришвидшилася до 7,9% р/р, а базова – до 7,1%. За оцінками НБУ, вона й надалі зростала в квітні. Ціновий тиск посилився передусім через складну ситуацію в енергетиці після російських обстрілів та різке подорожчання пального на тлі війни на Близькому Сході. Інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження вже в наступному році.
Оновлений прогноз інфляції: 9,4% – у 2026 році, 6,5% – у 2027 році, 5% – у 2028 році.
2️⃣ Цьогоріч очікується стримане зростання економіки, що пришвидшиться в наступні роки.
На початку 2026 року економічна активність сповільнилася, передусім через наслідки атак росії на енергетичну інфраструктуру та об’єкти логістики на тлі дуже холодної зими.
Ураховуючи гірші результати I кварталу, все ще важкий стан енергосистеми та накопичення негативних економічних ефектів від війни на Близькому Сході, НБУ погіршив прогноз зростання ВВП у 2026 році до 1,3%. Надалі очікується пришвидшення зростання реального ВВП – до 2,8–3,7% у 2027–2028 роках.
3️⃣ Зовнішня допомога дасть змогуфінансувати дефіцит бюджету та підтримувати міжнародні резерви на високому рівні: 60-67 млрд дол. США у 2026-2028 роках. Це забезпечуватиме спроможність НБУ підтримувати стійкість валютного ринку.
Невизначеність щодо зовнішньої підтримки суттєво знизилася. ЄС розблокував фінансування для України обсягом 90 млрд євро (Ukraine Support Loan). Очікується й подальше фінансування за програмами Ukraine Facility від ЄС та Extraordinary Revenue Acceleration від країн Групи семи у 2026–2027 роках, а також у межах програми розширеного фінансування (EFF) від МВФ у 2026‒2029 роках.
4️⃣ Війна триває. Її наслідки є найбільшою загрозою для цінової динаміки та економічної активності.
Ризики подальших руйнувань важливих енергетичних та логістичних об’єктів зберігаються. Вагомий вплив також матиме перебіг подій на Близькому Сході.
Водночас, ураховуючи дедалі більшу залученість європейської спільноти до українських питань, зберігається імовірність реалізації позитивних сценаріїв, зокрема пов’язаних із посиленням військової й фінансової підтримки партнерів та досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України.
📍Детальніше – за посиланням.
Ключові параметри оновленого макропрогнозу були презентовані під час пресбрифінгу щодо рішень із монетарної політики.
Розвиток подій на горизонті 2026‒2028 років:
1️⃣ Інфляція повернеться до зниження в наступному році та досягне цілі 5% у 2028 році.
У березні інфляція пришвидшилася до 7,9% р/р, а базова – до 7,1%. За оцінками НБУ, вона й надалі зростала в квітні. Ціновий тиск посилився передусім через складну ситуацію в енергетиці після російських обстрілів та різке подорожчання пального на тлі війни на Близькому Сході. Інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження вже в наступному році.
Оновлений прогноз інфляції: 9,4% – у 2026 році, 6,5% – у 2027 році, 5% – у 2028 році.
2️⃣ Цьогоріч очікується стримане зростання економіки, що пришвидшиться в наступні роки.
На початку 2026 року економічна активність сповільнилася, передусім через наслідки атак росії на енергетичну інфраструктуру та об’єкти логістики на тлі дуже холодної зими.
Ураховуючи гірші результати I кварталу, все ще важкий стан енергосистеми та накопичення негативних економічних ефектів від війни на Близькому Сході, НБУ погіршив прогноз зростання ВВП у 2026 році до 1,3%. Надалі очікується пришвидшення зростання реального ВВП – до 2,8–3,7% у 2027–2028 роках.
3️⃣ Зовнішня допомога дасть змогуфінансувати дефіцит бюджету та підтримувати міжнародні резерви на високому рівні: 60-67 млрд дол. США у 2026-2028 роках. Це забезпечуватиме спроможність НБУ підтримувати стійкість валютного ринку.
Невизначеність щодо зовнішньої підтримки суттєво знизилася. ЄС розблокував фінансування для України обсягом 90 млрд євро (Ukraine Support Loan). Очікується й подальше фінансування за програмами Ukraine Facility від ЄС та Extraordinary Revenue Acceleration від країн Групи семи у 2026–2027 роках, а також у межах програми розширеного фінансування (EFF) від МВФ у 2026‒2029 роках.
4️⃣ Війна триває. Її наслідки є найбільшою загрозою для цінової динаміки та економічної активності.
Ризики подальших руйнувань важливих енергетичних та логістичних об’єктів зберігаються. Вагомий вплив також матиме перебіг подій на Близькому Сході.
Водночас, ураховуючи дедалі більшу залученість європейської спільноти до українських питань, зберігається імовірність реалізації позитивних сценаріїв, зокрема пов’язаних із посиленням військової й фінансової підтримки партнерів та досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України.
📍Детальніше – за посиланням.
👍9❤3
📈 За І квартал 2026 року обсяги касових оборотів банків збільшилися.
Так, обсяг надходжень готівки до кас банків за січень – березень цього року становив 749,8 млрд грн. Це на 5,2% більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Видача готівки з кас банків за цей період була дещо меншою від надходжень та становила 747,5 млрд грн. Водночас вона збільшилася на 6,3% порівняно з І кварталом 2025 року.
☝️Збільшення обсягів надходжень готівки до кас банків зумовлено, зокрема підвищенням заробітних плат у бюджетній сфері та пенсій (у березні 2026 року), поліпшенням економічної активності в березні завдяки стабілізації енергосистеми та сталому внутрішньому споживчому попиту.
Водночас на збільшення обсягів видачі готівкової гривні з кас банків у І кварталі 2026 року вплинули ризики, пов’язані з посиленням інтенсивності повітряних атак, продовженням руйнування енергетичної та іншої інфраструктури, тривалими відключеннями електроенергії тощо.
✅ Традиційно в І кварталі 2026 року найбільші обсяги готівки з кас банки видавали для (% від загального обсягу видатків):
▪️операцій клієнтів з використанням платіжних карток – 86%;
▪️придбання іноземної валюти в клієнтів – 4,1%;
▪️підкріплення операторів поштового зв’язку – 3,4%.
🟢 Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків, як і раніше, були (% від загального обсягу надходжень):
▪️торговельна виручка – 30,3%;
▪️операції клієнтів з використанням платіжних карток – 27%;
▪️надходження від продажу іноземної валюти – 17,8%;
▪️виручка від усіх видів послуг – 12,1%.
Докладніше дізнатися про динаміку касових оборотів банків за останні 10 років можна за посиланням.
Так, обсяг надходжень готівки до кас банків за січень – березень цього року становив 749,8 млрд грн. Це на 5,2% більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Видача готівки з кас банків за цей період була дещо меншою від надходжень та становила 747,5 млрд грн. Водночас вона збільшилася на 6,3% порівняно з І кварталом 2025 року.
☝️Збільшення обсягів надходжень готівки до кас банків зумовлено, зокрема підвищенням заробітних плат у бюджетній сфері та пенсій (у березні 2026 року), поліпшенням економічної активності в березні завдяки стабілізації енергосистеми та сталому внутрішньому споживчому попиту.
Водночас на збільшення обсягів видачі готівкової гривні з кас банків у І кварталі 2026 року вплинули ризики, пов’язані з посиленням інтенсивності повітряних атак, продовженням руйнування енергетичної та іншої інфраструктури, тривалими відключеннями електроенергії тощо.
✅ Традиційно в І кварталі 2026 року найбільші обсяги готівки з кас банки видавали для (% від загального обсягу видатків):
▪️операцій клієнтів з використанням платіжних карток – 86%;
▪️придбання іноземної валюти в клієнтів – 4,1%;
▪️підкріплення операторів поштового зв’язку – 3,4%.
🟢 Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків, як і раніше, були (% від загального обсягу надходжень):
▪️торговельна виручка – 30,3%;
▪️операції клієнтів з використанням платіжних карток – 27%;
▪️надходження від продажу іноземної валюти – 17,8%;
▪️виручка від усіх видів послуг – 12,1%.
Докладніше дізнатися про динаміку касових оборотів банків за останні 10 років можна за посиланням.
❤4👍1
📊 Бізнес зберіг позитивні оцінки результатів своєї діяльності та поліпшив їх у річному вимірі.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У квітні 2026 року ІОДА становив 51.7 порівняно з 52.7 у березні 2026 року (у квітні 2025 року – 49.4).
🟢 Цьому сприяли:
▪️стійка міжнародна фінансова підтримка;
▪️пожвавлення споживчого попиту;
▪️бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та будівництво доріг;
▪️сезонний фактор.
🚩 Водночас економічну активність підприємств стримували:
▪️зростання цін на пальне;
▪️збільшення витрат бізнесу;
▪️руйнування виробничих і логістичних потужностей;
▪️високі курсові й інфляційні очікування;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів.
Детальніше про очікування підприємств.
⬇️⬇️⬇️
Другий місяць поспіль підприємства всіх опитаних секторів позитивно оцінили результати своєї поточної діяльності, найвище – у будівництві.
Респонденти очікували на подальше збільшення обсягу виготовленої продукції та нових замовлень на продукцію, обсягу будівництва та наданих послуг, у тому числі нових замовлень, зростання товарообороту, а також збільшення обсягу закупівлі сировини та матеріалів.
☝️Зважаючи на очікуване суттєве пришвидшення темпів зростання закупівельних цін, а також цін на
сировину та матеріали, підприємства більшості секторів очікували на подальше здорожчання цін / тарифів на власну продукцію / послуги. Лише підприємства торгівлі очікували на сповільнення темпів зростання вартості товарів, закуплених для продажу.
Ситуація на ринку праці дещо пом’якшилася. Представники сфер будівництва та торгівлі були оптимістично налаштовані щодо загальної чисельності працівників, натомість підприємства промисловості та сфери послуг зберегли стримані оцінки.
📌 Детальніше – за посиланням.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У квітні 2026 року ІОДА становив 51.7 порівняно з 52.7 у березні 2026 року (у квітні 2025 року – 49.4).
🟢 Цьому сприяли:
▪️стійка міжнародна фінансова підтримка;
▪️пожвавлення споживчого попиту;
▪️бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та будівництво доріг;
▪️сезонний фактор.
🚩 Водночас економічну активність підприємств стримували:
▪️зростання цін на пальне;
▪️збільшення витрат бізнесу;
▪️руйнування виробничих і логістичних потужностей;
▪️високі курсові й інфляційні очікування;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів.
Детальніше про очікування підприємств.
⬇️⬇️⬇️
Другий місяць поспіль підприємства всіх опитаних секторів позитивно оцінили результати своєї поточної діяльності, найвище – у будівництві.
Респонденти очікували на подальше збільшення обсягу виготовленої продукції та нових замовлень на продукцію, обсягу будівництва та наданих послуг, у тому числі нових замовлень, зростання товарообороту, а також збільшення обсягу закупівлі сировини та матеріалів.
☝️Зважаючи на очікуване суттєве пришвидшення темпів зростання закупівельних цін, а також цін на
сировину та матеріали, підприємства більшості секторів очікували на подальше здорожчання цін / тарифів на власну продукцію / послуги. Лише підприємства торгівлі очікували на сповільнення темпів зростання вартості товарів, закуплених для продажу.
Ситуація на ринку праці дещо пом’якшилася. Представники сфер будівництва та торгівлі були оптимістично налаштовані щодо загальної чисельності працівників, натомість підприємства промисловості та сфери послуг зберегли стримані оцінки.
📌 Детальніше – за посиланням.
👍6👎1