​​❓Які зміни відбулися на фінансовому ринку минулого місяця?

Розповідаємо ⤵️

Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на 10 установ – до 749. Кількість банків зменшилася на один – 59.

✅ Станом на 01 травня на ринку небанківських фінансових послуг працювало:

395 фінансових компаній (було 399);
47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
97 ломбардів (було 100);
79 кредитних спілок (було 81);
один лізингодавець (без змін);
47 страхових брокерів (без змін);
72 колекторських компанії (було 73).
Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (39) не змінилася.

На платіжному ринку діє 12 платіжних систем (було 13), створених резидентами, ураховуючи державні (без змін), та 10 міжнародних (без змін).

☝️Водночас кількість надавачів фінансових платіжних послуг не змінилася. На ринку працюють:

▪️16 платіжних установ;
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.

До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 95 комерційних агентів (було 69), 32 технологічних оператори платіжних послуг (без змін) та чотири надавачі нефінансових платіжних послуг.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​Розповідаємо, як працювала Система BankID НБУ в І кварталі 2026 року
⬇️⬇️⬇️

Громадяни України все активніше використовують систему BankID НБУ для віддаленої ідентифікації та верифікації для дистанційного отримання послуг у різних сферах.

📈 За січень – березень цього року кількість успішних електронних ідентифікацій з її використанням стабільно збільшувалася та досягла 33 млн. Це на 7% більше, ніж у IV кварталі 2025 року.

Таке збільшення відбулося за рахунок зростання кількості успішних електронних ідентифікацій у:

▪️некомерційних абонентів – на 33% до 30,8 млн;
▪️комерційних абонентів – на 36% до 2,2 млн.

У І кварталі 2026 року до системи підключилися три нові абоненти – надавачі послуг: ТОВ "ГЛОВОАПП УКРАЇНА" (Glovo) (послуга підтвердження віку користувача) та дві фінансові компанії (видача онлайн-кредитів).

На кінець І кварталу цього року Система BankID НБУ налічувала 38 банків-ідентифікаторів та 113 абонентів – надавачів послуг.

​​📣 Розпочинаємо чергову хвилю Всеукраїнської інформаційної кампанії з платіжної безпеки – #ШахрайГудбай.

Традиційно разом з Департаментом кіберполіції Національної поліції України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України поліпшуватимемо обізнаність громадян, а також нагадаємо їм про основні правила безпеки під час безготівкових розрахунків, особливо в інтернеті.

Поліпшення знань та навичок громадян для безпечного використання платіжних карток та інтернет-банкінгу дасть їм змогу обачніше користуватися безготівковими розрахунками та уберегтися від шахрайських схем і пасток у віртуальному просторі.

💬 "Шахраї дедалі частіше впливають не на системи, а на поведінку людей, адже соціальна інженерія залишається найпоширенішим методом шахрайства. За минулий рік 90% від загальної суми всіх збитків від шахрайства було спричинено саме такими схемами – про це свідчать дані, отримані від надавачів платіжних послуг. Саме тому ми продовжуємо просвітницьку роботу серед населення та розпочинаємо нову хвилю інформаційної кампанії #ШахрайГудбай, щоб підвищити обізнаність громадян і допомогти їм уберегти свої кошти від шахраїв", – прокоментував заступник Голови НБУ Олексій Шабан.

🗓 Інформаційна кампанія триватиме до кінця року в усіх регіонах України. У її межах разом із партнерами інформуватимемо громадян про те, як вберегтися від платіжного шахрайства, а також розкажемо про найпоширеніші шахрайські схеми.

📍Детальніше – за посиланням.

​​📊 Макроекономічні прогнози є важливою складовою ухвалення рішень з монетарної політики.

🎯 НБУ регулярно порівнює точність власних прогнозів з оцінками інших організацій.

Це дає змогу оперативно виявляти недоліки прогнозного інструментарію та вдосконалювати його.

Наводимо стислі результати порівняльного аналізу прогнозів за чотирма ключовими показниками.

🟢 Інфляція.

Влучність прогнозу поліпшилась у 2025 році. Зокрема НБУ точно передбачив розворот тренду інфляції в середині року та чинники, що його спричинили.

🟢 ВВП.

Точність прогнозів упродовж 2019 – 2025 років залишалася високою, попри складність прогнозування в умовах високої невизначеності.

🟢 Сальдо поточного рахунку.

Прогнози за період 2019 – 2025 років були влучнішими за консенсусні, посівши третє місце за скоригованими показниками та друге – без урахування часового ефекту.
Облікова ставка. Точність прогнозів за період 2019 – 2025 років була традиційно вищою, ніж у більшості учасників ринку: третє місце за показником скоригованих помилок та перше – за нескоригованими помилками.

Загалом відхилення прогнозів НБУ від фактичних даних за 2019-2025 роки не мають стійкої тенденції до пере- чи недооцінки показників. Розбіжності зумовлювалися передусім дією непередбачуваних чинників, як-то мінлива пропозиція продовольства або перегляд припущень щодо тривалості й інтенсивності безпекових ризиків.

➡️ Зазвичай прогнози НБУ є консервативнішими за ринкові. Причина – асиметричність ціни помилки: наслідки недооцінки ризиків значно небезпечніші, ніж наслідки зайвої обережності. Водночас, попри такий стриманий підхід, точність прогнозів НБУ загалом залишається вищою за консенсусні.

📍Детальніше читайте в тематичній вкладці Інфляційного звіту за квітень 2026 року

​​📣 Сьогодні 14 травня о 12:00 стартує шостий онлайн-воркшоп НБУ "Монетарна політика в країнах з ринками, що розвиваються".

Провідні економісти з різних країн світу говоритимуть про роль фінансової системи у трансмісії монетарної політики в умовах зростаючої невизначеності та постійних шоків.

🗣 Спікери воркшопу: представники МВФ, Банку міжнародних розрахунків, центральних банків України, Франції, Іспанії та Латвії, університетів Меріленду та Бількент.

📍Трансляція та програма заходу доступні за посиланням.

​​🗓 Національний банк фіналізує підготовку нормативно-правових актів для реалізації закону щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні, як це рекомендує зазначений закон, просуваючись у межах передбаченого дедлайну – до 26 червня 2026 року.

➡️ Ми підтримуємо зв'язок з Комітетом Верховної ради України з питань фінансів, податкової та митної політики і на його прохання повідомили про поточний статус підготовки підзаконних актів у листі від 30 квітня 2026 року.

📑 Наразі всі потрібні проєкти НПА підготовлено, триває їх юридична експертиза та внутрішнє узгодження. У переліку таких актів є зміни до:

▪️Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні;

▪️Положення про ліцензування банків;

▪️Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах;

▪️Положення про організацію системи внутрішнього контролю в банках України та банківських групах;

▪️Положення про застосування Національним банком України заходів впливу;

▪️Положення про організацію та проведення інспекційних перевірок;

▪️Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей банків в Україні;

▪️Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні;

▪️Положення про залучення комерційних агентів для надання фінансових платіжних послуг;

▪️Положення про здійснення банками фінансового моніторингу.

Окремі акти вже були винесені на громадське обговорення. Після проходження внутрішніх процедур зміни до зазначених вище нормативно-правових актів Національного банку будуть затверджені Правлінням НБУ.

Фінансова інклюзія – важлива частина місії Національного банку. Ми визначили для себе амбітну ціль – створити найінклюзивнішу фінансову систему у світі. Цього року представимо Стратегію розвитку фінансової інклюзії.

Робота триває. Вже провели першу робочу зустріч щодо створення банку фінансової інклюзії та практичних аспектів запуску нової моделі банківської діяльності в Україні із представниками NovaPay.

Ми і далі консолідуватимемо зусилля учасників ринку, разом впроваджуючи фундаментальні зміни в підходах до регулювання, фінансових продуктах та інфраструктурі. Запрошуємо до діалогу інші компанії.

​​​​📈 Темпи кредитування бізнесу та населення зберігаються на високому рівні.

Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України.

⬆️ Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у платоспроможних банках у квітні 2026 року збільшилися на 34% р/р, населенню – на 35% р/р.

ℹ️ Нагадаємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити за наглядовою статистикою, адже валовий показник зменшився через списання у грудні 2025 року державними банками старих непрацюючих кредитів на понад 170 млрд грн (зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на кредитну статистику), однак банки не знижували кредитної активності.

Оперативні дані також свідчать про продовження сталого зростання коштів на рахунках клієнтів.

⬆️ Так, приріст обсягу гривневих коштів на рахунках фізичних осіб у банках у квітні залишився на рівні 20% р/р, бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) – пришвидшився до 14% р/р.

Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників квартальної та річної звітності банків.

➡️ Детальніше – в статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними за посиланням: https://bank.gov.ua/files/stat/Indicators_Banks_2026-05-01.xlsx

📰 Голова НБУ Андрій Пишний дав велике інтерв’ю ZN.UA про ключові виклики для фінансової системи та економіки країни.

Серед головних тем: монетарна політика та інфляційні ризики, значення банківської системи в підтримці економіки та майбутній відбудові країни.
НБУ і далі дотримується виваженого підходу – фокус на збереженні стійкості валютного ринку, привабливості заощаджень у гривні та контролі за інфляційними очікуваннями й динамікою інфляції.

Крім того, увагу в інтерв’ю приділено стрес-тестуванню банків, яке цього року проходитиме за досить жорстким сценарієм, а також впливу підвищеного оподаткування банків на кредитування економіки.

Ще одна тема – реформування небанківського фінансового сектору та посилення вимог до корпоративного управління.

Окремий блок інтерв’ю стосувався ситуації щодо Сенс Банку. Андрій Пишний підтвердив, що Національний банк проводить відповідні адміністративні провадження та перевірки в межах своїх повноважень, наголосивши на важливості дотримання високих стандартів корпоративного управління та незалежності наглядових процесів.

Детальніше ⤵️.

​​Сьогодні НБУ увів в обіг дві нові пам’ятні монети:

▪️“Розстріляне відродження. Іван Падалка”;
▪️ “Розстріляне відродження. Майк Йогансен”.

Ці монети продовжують тематичний напрям, присвячений Розстріляному відродженню та його митцям, які у 20-х – на початку 30-х років XX століття стали символом потужного культурного прориву України, але були безжально знищені тоталітарним радянським режимом.

Яскравими представниками Розстріляного відродження є українські митці Іван Падалка та Майк Йогансен.

Іван Падалка – художник-монументаліст, графік і педагог, талановитий учень Михайла Бойчука.

Майк Йогансен – поет, прозаїк, перекладач, лінгвіст, сценарист і критик.

Ці українські митці в 1937 році були репресовані і розстріляні тоталітарною владою радянського союзу, а їхні імена протягом багатьох років були під забороною.

Тепер же вони гучно лунають в українському просторі, а відсьогодні – вкарбовані в українських монетах, доводячи, що правда – сильніша за тоталітаризм.

➡️ Про дизайн монет

Обидві пам’ятні монети мають спільний символічний аверс із написом “СЛОВО” – назвою легендарного харківського будинку, де народжувалися ідеї, що змінювали українську культуру, і який водночас став свідком трагічної долі своїх мешканців.

У текстурі літер проглядається парость озимої пшениці – образ молодого покоління митців, життя і творчість яких були цинічно зламані тоталітарною владою.

Трагізм історичної епохи підкреслює прострелена літера “О”, з якої стікає кров, нагадуючи про болючу рану в історії України та нездійснені мрії талановитих митців.

Пам’ятні монети мають номінал 5 гривень, виготовлені з нейзильберу, оздоблені кольоровим друком. Тираж кожної – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.

Продаж цих монет в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ розпочнеться з 19 травня 2026 року.

Крім того, вони також реалізовуватимуться і банками-дистриб’юторами (перелік є на нашому сайті) у міру відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ. Про початок реалізації вони повідомлятимуть на власних сайтах.

​​​​#ГолосНБУ

Про що говорили наші експерти цього тижня?

Тримайте дайджест найактуальніших виступів та інтерв’ю.
👇👇👇

🚩 Голова НБУ Андрій Пишний дав велике інтерв’ю ZN.UA про ключові виклики для фінансової системи та економіки країни. Серед головних тем – монетарна політика та інфляційні ризики, значення банківської системи в підтримці економіки та майбутній відбудові країни, а також запитання стосовно діяльності Сенс Банку з огляду на згадку про цей банк у «плівках Міндіча».

🚩 Значення Національного банку та загалом фінансового сектору України в євроінтеграційному процесі обговорювали під час чергової дискусії в межах спільного проєкту НБУ та LB «30 років гривні». Зустріч відбулася в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». До студентів завітали Голова Національного банку Андрій Пишний та Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

🚩 НБУ розпочав низку зустрічей зі страховим ринком для обговорення імплементації в українське законодавство положень Директиви ЄС про страхування транспортних засобів (MID). Якими будуть подальші кроки НБУ з втілення принципів MID, розповіли працівники Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ.

🚩 Про досвід України в стрес-тестуванні розповіла директор Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова під час засідання Базельської консультативної групи (BCG) Базельського комітету з питань банківського нагляду (BCBS).

🚩 Голова НБУ Андрій Пишний виступив у Верховній Раді України щодо питання валютних пом’якшень для нерезидентів, яке було ухвалене з метою сприяння залучення висококваліфікованих іноземців для українських компаній.

​​👥 Традиційно зустрілися із керівниками підприємств України, які беруть участь в опитуваннях НБУ.

Цього разу до зустрічі доєдналися 154 представники 137 підприємств майже усіх видів діяльності переважної більшості регіонів України.

☝️Уперше після 2019 року зустріч відбулася в комбінованому форматі – 54 учасники, які представляли 46 підприємств, завітали до Національного банку, решта долучилися онлайн.

Відкриваючи зустріч, заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський подякував українському бізнесу за щоденний вагомий внесок у стійкість країни та за участь в опитуваннях Національного банку.

💬 “Для нас важлива кожна відповідь, адже з них складається цілісна картина поточного стану економіки, настроїв та очікувань бізнесу. Національний банк бере цю інформацію до уваги під час ухвалення рішень з монетарної політики“, – зазначив Володимир Лепушинський.

Програма заходу традиційно охопила широке коло питань, зокрема огляд поточного стану економіки та оновлений макропрогноз НБУ, особливості процентної та валютно-курсової політики, поступ та пріоритети валютної лібералізації.

Крім того, представники НБУ надали фахові роз’яснення та відповіді на нагальні питання й отримали зворотній зв’язок та конструктивні пропозиції.

✨ Фінальною “родзинкою“ заходу стала екскурсія до сховища Державної скарбниці України та Музею грошей НБУ.

Традиційно запрошуємо представників бізнесу долучитися до онлайн-опитувань у мобільному застосунку “Щомісячні опитування підприємств”. Завантажити його можна на Google Play та Apple Store.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​❓Як війна розмежувала траєкторії розвитку регіонів України?

Це питання команда НБУ проаналізувала в одному з тематичних боксів свіжого Інфляційного звіту.

Ділимося подробицями
⬇️⬇️⬇️

За роки повномасштабної війни суттєво поглибився розрив у рівнях економічної активності між регіонами: що ближче область розташована до зони бойових дій, то більшими є втрати й повільнішим відновлення.

☝️За ступенем фізичних руйнувань та безпековими ризиками можна виділити чотири групи регіонів:

1️⃣ прифронтові —зазнали найбільших масштабів ураження;

2️⃣ прикордонні — потерпають від постійних транскордонних обстрілів;

3️⃣ умовно прикордонні — не мають спільного сухопутного кордону з рф, проте залишаються в зоні високої досяжності ворожих атак через наявність значної кількості об’єктів критичної інфраструктури;

4️⃣ тилові — не межують із рф чи окупованими територіями. Особливе місце посідають західні області, які стали основними хабами для релокованого бізнесу, капіталу та робочої сили.

Динаміка ділових настроїв та економічної активності дзеркально відображає карту руйнувань. Після обвалу ділових очікувань у лютому 2022 року траєкторія їхнього відновлення була асиметричною. Її визначали не класичні економічні чинники, а насамперед географічна близькість до зони бойових дій.

🚩 Найбільш постраждалі прифронтові та прикордонні регіони ризикують увійти у фазу відбудови з найгіршими стартовими позиціями: критичний обсяг руйнувань у поєднанні з виснаженою економічною базою.

Для подолання загрози формування депресивних кластерів потрібні не лише фізична відбудова, а й активна державна стратегія, спрямована на стимулювання повернення українців, створення спеціальних механізмів страхування та залучення капіталу в найуразливіші регіони.

НБУ спрятиме відновленню постраждалих регіонів передусім шляхом забезпечення макрофінансової стабільності та розвитку кредитування. Завдяки реалізації Стратегії з розвитку кредитування та більш таргетованій державній підтримці з середини 2024 року темпи кредитування в прифронтових регіонах уже зрівнялися з іншими областями.

Ця проблематика залишається у фокусі уваги НБУ.

📌 Детальніше читайте в Інфляційному звіті.

​​💬 «Чи ми своєю боротьбою здобули для України що-небудь? Так, наша боротьба в історії українського народу буде записана золотими буквами. … Боротьбою, упертою та безкомпромісною, ми показали світу, що Україна є, що її народ живе й бореться за своє право, за свою свободу й державну незалежність».

Ці безсмертні і водночас пророчі слова належать Симону Петлюрі, одному з провідників українського національно-визвольного руху, чиє ім’я стало символом боротьби народу за незалежність і державність на початку XX століття.

☝️Цього року виповнюється рівно сторіччя від дня його загибелі від кулі більшовицького агента.

Щоб ушанувати пам’ять видатного державного, військового та політичного діяча, голови Директорії Української Народної Республіки та Головного отамана військ УНР Симони Петлюри ми вводимо в обіг нову пам’ятну монету «100-річчя дня пам’яті Симона Петлюри».

🟢 Про монету

Пам’ятна монета має номінал 2 гривні.

➡️ На аверсі на дзеркальному тлі зображено стилізований портрет Симона Петлюри, зліва – елемент нашивки з його френча у вигляді гілки.

➡️ На реверсі – художня композиція з елементами символіки УНР. У центрі ‒ тризуб (зображення нарукавного знака зразка 1919 року), по колу – напис «100-річчя Дня пам’яті Симона Петлюри» та вінок із грамоти Симона Петлюри з написом «УНР».

▪️Художник – Аліса Іванова.
▪️Скульптор – Володимир Атаманчук.
▪️Тираж – до 50 000 штук у сувенірному пакованні.

Придбати пам’ятну монету можна буде з 26 травня в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів.

ℹ️ Детальніше про старт продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.

​​🟢 Минулого тижня відбувся наш традиційний воркшоп «Монетарна політика в країнах з ринками, що розвиваються».

У ньому взяли участь представники МВФ, Банку міжнародних розрахунків, центральних банків України, Іспанії та Латвії. Свої роботи також презентували дослідники з університетів Оксфорду, Меріленду та Бількенту.

💬 "Світ увійшов до нової геополітичної реальності: війни, енергетичні шоки, фрагментація торгівлі, порушення ланцюгів постачання, тарифні протистояння, посилення протекціонізму, геополітична поляризація та стрімке зростання оборонних витрат. Це змінює глобальну економіку і фінансові системи та водночас генерує дедалі складніші виклики для політики центральних банків", – сказав перший заступник Голови НБУ Sergiy Nikolaychuk, відкриваючи захід.

Учасники обговорили роль фінансової системи, зокрема кредитування та поведінки заощаджень, у трансмісії монетарної політики, а також ефективність передачі монетарних імпульсів в умовах екстремальної невизначеності.

Наводимо три основні висновки воркшопу.
⬇️⬇️⬇️

✅ Рішення центральних банків мають фокусуватися на довгостроковій стабільності.

Під час екстремальних шоків центробанкіри неминуче стикаються з тиском щодо пріоритезації короткострокових результатів.

Однак вони не можуть собі дозволити вичерпати запаси міцності заради короткострокового комфорту.

✅ Голос центральних банків чують навіть під час вибухів.

Комунікація є важливим інструментом монетарної політики, особливо в умовах кризи. Коли майбутнє є непевним, економічні агенти стають особливо чутливими до сигналів: вони мають розуміти не лише те, що робить центральний банк зараз, а й куди він веде систему.

✅ Розуміння змін у монетарної трансмісії за екстремальних шоків – одне з ключових питань сучасного центробанкінгу.

За тривалих й великих шоків економіка стає значно неодноріднішою. У таких умовах центральні банки мають прискіпливо аналізувати особливості секторів та регіонів для оцінки ефектів та усувати структурні недосконалості й вузькі місця.

📌 Детальніше про підсумки воркшопу – за посиланнями.

​​Інфляція, зарплати, заощадження – теми, що цікавлять мільйони людей і прямо впливають на їхнє життя.

📊 У розділі #ПростоПроЕкономіку пояснюємо простою мовою, як Національний банк бачить розвиток економіки України найближчими роками.

Читайте його, щоб дізнатися:
▪️як почувається економіка України;
▪️що відбувається на ринку праці та із зарплатами;
▪️як змінюватимуться ціни;
▪️як захистити заощадження від інфляції.

​​⚠️ Обережно, фішинг!

Сьогодні зафіксували шахрайську кампанію з розсилання листів зі шкідливими вкладеннями, що імітують офіційний лист від НБУ.

📩 Зловмисники надсилають листи з різних електронних адрес, нібито від імені Національного банку України. Оформлення листа нагадує дизайн сторінки офіційного сайту НБУ.

У тексті листа зловмисники спонукають перейти за посиланням та завантажити архів із переліком документів, однак насправді в архіві міститься шкідливе програмне забезпечення для віддаленого доступу до вашого комп’ютера.

❌️ Не переходьте за доданими посиланнями та не завантажуйте жодних файлів!

❗️Підкреслюємо, для електронного листування працівники НБУ використовують виключно офіційну корпоративну пошту, яка містить домен @bank.gov.ua

​​Позиція Національного банку України щодо законопроєкту про оподаткування банків

Податок на прибуток банків у розмірі 50% був із розумінням сприйнятий банківським сектором у 2023 році як разовий вимушений крок, зважаючи на «неринкову природу» прибутку в зазначеному році.

Однак продовження цієї практики в поточних умовах становить загрозу для подальшої кредитної експансії та загалом здатності банків у необхідних обсягах підтримувати економіку країни в умовах війни та повоєнної відбудови.

▪️По-перше, екстраподаток суттєво обмежує кредитний потенціал банків.

▪️По-друге, ефективність такого кроку для бюджету сумнівна

▪️По-третє, непропорційне навантаження дискримінує галузь та відлякує інвесторів.

ДЕТАЛЬНО про кожен пункт читайте на сайті НБУ.

Зазначимо: на відміну від кризи 2014–2016 років, банки зараз не посилюють шоки війни для економіки, а згладжують їх. Крім того, вони і далі несуть значний фінансовий та операційний тягар війни, забезпечують безперебійний доступ до своїх послуг для бізнесу та населення. Однак ситуація може дуже швидко змінитися. Водночас інструментарій Національного банку для пом’якшення негативних ефектів від екстраподатку на капітал майже вичерпано, і подальші кроки можуть зірвати план інтеграції в ЄС.

Економіка країни потребує підтримки, а для повноцінної підтримки банківська система (яка за обсягами капіталу вдесятеро менша за систему сусідньої Польщі) має зростати. Екстраподаток нівелює це зростання.

У підсумку такі точкові рішення не знижують актуальність системної реформи із розширення податкової бази, зокрема за рахунок детінізації економіки, відповідно до меморандуму з МВФ. Натомість системне збільшення навантаження на найбільш прозорий сегмент економіки провокує податковий арбітраж та нівелює зусилля з детінізації економіки.

​​Вишиваючи сорочки до свят чи на кожен день, наші бабусі й прабабусі закодовували в них побажання здоров’я, добробуту, захисту та продовження роду. Залежно від регіону вони відрізнялися кольором чи орнаментом, але завжди буди символом сили, родинної пам’яті та нескореності.

Сьогодні ми вдягаємо вишиванки, щоб показати всьому світу: ми об’єднані у своїй любові до України та цінуємо нашу національну ідентичність і самобутність.

Ми передамо пам’ять про наші традиції наступним поколінням українців, майбутнє для яких сьогодні відчайдушно виборюють наші захисники і захисниці.

З Днем вишиванки! Пишаймося своїм! 🇺🇦