​​👥 Традиційно зустрілися із керівниками підприємств України, які беруть участь в опитуваннях НБУ.

Цього разу до зустрічі доєдналися 154 представники 137 підприємств майже усіх видів діяльності переважної більшості регіонів України.

☝️Уперше після 2019 року зустріч відбулася в комбінованому форматі – 54 учасники, які представляли 46 підприємств, завітали до Національного банку, решта долучилися онлайн.

Відкриваючи зустріч, заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський подякував українському бізнесу за щоденний вагомий внесок у стійкість країни та за участь в опитуваннях Національного банку.

💬 “Для нас важлива кожна відповідь, адже з них складається цілісна картина поточного стану економіки, настроїв та очікувань бізнесу. Національний банк бере цю інформацію до уваги під час ухвалення рішень з монетарної політики“, – зазначив Володимир Лепушинський.

Програма заходу традиційно охопила широке коло питань, зокрема огляд поточного стану економіки та оновлений макропрогноз НБУ, особливості процентної та валютно-курсової політики, поступ та пріоритети валютної лібералізації.

Крім того, представники НБУ надали фахові роз’яснення та відповіді на нагальні питання й отримали зворотній зв’язок та конструктивні пропозиції.

✨ Фінальною “родзинкою“ заходу стала екскурсія до сховища Державної скарбниці України та Музею грошей НБУ.

Традиційно запрошуємо представників бізнесу долучитися до онлайн-опитувань у мобільному застосунку “Щомісячні опитування підприємств”. Завантажити його можна на Google Play та Apple Store.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​❓Як війна розмежувала траєкторії розвитку регіонів України?

Це питання команда НБУ проаналізувала в одному з тематичних боксів свіжого Інфляційного звіту.

Ділимося подробицями
⬇️⬇️⬇️

За роки повномасштабної війни суттєво поглибився розрив у рівнях економічної активності між регіонами: що ближче область розташована до зони бойових дій, то більшими є втрати й повільнішим відновлення.

☝️За ступенем фізичних руйнувань та безпековими ризиками можна виділити чотири групи регіонів:

1️⃣ прифронтові —зазнали найбільших масштабів ураження;

2️⃣ прикордонні — потерпають від постійних транскордонних обстрілів;

3️⃣ умовно прикордонні — не мають спільного сухопутного кордону з рф, проте залишаються в зоні високої досяжності ворожих атак через наявність значної кількості об’єктів критичної інфраструктури;

4️⃣ тилові — не межують із рф чи окупованими територіями. Особливе місце посідають західні області, які стали основними хабами для релокованого бізнесу, капіталу та робочої сили.

Динаміка ділових настроїв та економічної активності дзеркально відображає карту руйнувань. Після обвалу ділових очікувань у лютому 2022 року траєкторія їхнього відновлення була асиметричною. Її визначали не класичні економічні чинники, а насамперед географічна близькість до зони бойових дій.

🚩 Найбільш постраждалі прифронтові та прикордонні регіони ризикують увійти у фазу відбудови з найгіршими стартовими позиціями: критичний обсяг руйнувань у поєднанні з виснаженою економічною базою.

Для подолання загрози формування депресивних кластерів потрібні не лише фізична відбудова, а й активна державна стратегія, спрямована на стимулювання повернення українців, створення спеціальних механізмів страхування та залучення капіталу в найуразливіші регіони.

НБУ спрятиме відновленню постраждалих регіонів передусім шляхом забезпечення макрофінансової стабільності та розвитку кредитування. Завдяки реалізації Стратегії з розвитку кредитування та більш таргетованій державній підтримці з середини 2024 року темпи кредитування в прифронтових регіонах уже зрівнялися з іншими областями.

Ця проблематика залишається у фокусі уваги НБУ.

📌 Детальніше читайте в Інфляційному звіті.

​​💬 «Чи ми своєю боротьбою здобули для України що-небудь? Так, наша боротьба в історії українського народу буде записана золотими буквами. … Боротьбою, упертою та безкомпромісною, ми показали світу, що Україна є, що її народ живе й бореться за своє право, за свою свободу й державну незалежність».

Ці безсмертні і водночас пророчі слова належать Симону Петлюрі, одному з провідників українського національно-визвольного руху, чиє ім’я стало символом боротьби народу за незалежність і державність на початку XX століття.

☝️Цього року виповнюється рівно сторіччя від дня його загибелі від кулі більшовицького агента.

Щоб ушанувати пам’ять видатного державного, військового та політичного діяча, голови Директорії Української Народної Республіки та Головного отамана військ УНР Симони Петлюри ми вводимо в обіг нову пам’ятну монету «100-річчя дня пам’яті Симона Петлюри».

🟢 Про монету

Пам’ятна монета має номінал 2 гривні.

➡️ На аверсі на дзеркальному тлі зображено стилізований портрет Симона Петлюри, зліва – елемент нашивки з його френча у вигляді гілки.

➡️ На реверсі – художня композиція з елементами символіки УНР. У центрі ‒ тризуб (зображення нарукавного знака зразка 1919 року), по колу – напис «100-річчя Дня пам’яті Симона Петлюри» та вінок із грамоти Симона Петлюри з написом «УНР».

▪️Художник – Аліса Іванова.
▪️Скульптор – Володимир Атаманчук.
▪️Тираж – до 50 000 штук у сувенірному пакованні.

Придбати пам’ятну монету можна буде з 26 травня в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів.

ℹ️ Детальніше про старт продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.

​​🟢 Минулого тижня відбувся наш традиційний воркшоп «Монетарна політика в країнах з ринками, що розвиваються».

У ньому взяли участь представники МВФ, Банку міжнародних розрахунків, центральних банків України, Іспанії та Латвії. Свої роботи також презентували дослідники з університетів Оксфорду, Меріленду та Бількенту.

💬 "Світ увійшов до нової геополітичної реальності: війни, енергетичні шоки, фрагментація торгівлі, порушення ланцюгів постачання, тарифні протистояння, посилення протекціонізму, геополітична поляризація та стрімке зростання оборонних витрат. Це змінює глобальну економіку і фінансові системи та водночас генерує дедалі складніші виклики для політики центральних банків", – сказав перший заступник Голови НБУ Sergiy Nikolaychuk, відкриваючи захід.

Учасники обговорили роль фінансової системи, зокрема кредитування та поведінки заощаджень, у трансмісії монетарної політики, а також ефективність передачі монетарних імпульсів в умовах екстремальної невизначеності.

Наводимо три основні висновки воркшопу.
⬇️⬇️⬇️

✅ Рішення центральних банків мають фокусуватися на довгостроковій стабільності.

Під час екстремальних шоків центробанкіри неминуче стикаються з тиском щодо пріоритезації короткострокових результатів.

Однак вони не можуть собі дозволити вичерпати запаси міцності заради короткострокового комфорту.

✅ Голос центральних банків чують навіть під час вибухів.

Комунікація є важливим інструментом монетарної політики, особливо в умовах кризи. Коли майбутнє є непевним, економічні агенти стають особливо чутливими до сигналів: вони мають розуміти не лише те, що робить центральний банк зараз, а й куди він веде систему.

✅ Розуміння змін у монетарної трансмісії за екстремальних шоків – одне з ключових питань сучасного центробанкінгу.

За тривалих й великих шоків економіка стає значно неодноріднішою. У таких умовах центральні банки мають прискіпливо аналізувати особливості секторів та регіонів для оцінки ефектів та усувати структурні недосконалості й вузькі місця.

📌 Детальніше про підсумки воркшопу – за посиланнями.

​​Інфляція, зарплати, заощадження – теми, що цікавлять мільйони людей і прямо впливають на їхнє життя.

📊 У розділі #ПростоПроЕкономіку пояснюємо простою мовою, як Національний банк бачить розвиток економіки України найближчими роками.

Читайте його, щоб дізнатися:
▪️як почувається економіка України;
▪️що відбувається на ринку праці та із зарплатами;
▪️як змінюватимуться ціни;
▪️як захистити заощадження від інфляції.

​​⚠️ Обережно, фішинг!

Сьогодні зафіксували шахрайську кампанію з розсилання листів зі шкідливими вкладеннями, що імітують офіційний лист від НБУ.

📩 Зловмисники надсилають листи з різних електронних адрес, нібито від імені Національного банку України. Оформлення листа нагадує дизайн сторінки офіційного сайту НБУ.

У тексті листа зловмисники спонукають перейти за посиланням та завантажити архів із переліком документів, однак насправді в архіві міститься шкідливе програмне забезпечення для віддаленого доступу до вашого комп’ютера.

❌️ Не переходьте за доданими посиланнями та не завантажуйте жодних файлів!

❗️Підкреслюємо, для електронного листування працівники НБУ використовують виключно офіційну корпоративну пошту, яка містить домен @bank.gov.ua

​​Позиція Національного банку України щодо законопроєкту про оподаткування банків

Податок на прибуток банків у розмірі 50% був із розумінням сприйнятий банківським сектором у 2023 році як разовий вимушений крок, зважаючи на «неринкову природу» прибутку в зазначеному році.

Однак продовження цієї практики в поточних умовах становить загрозу для подальшої кредитної експансії та загалом здатності банків у необхідних обсягах підтримувати економіку країни в умовах війни та повоєнної відбудови.

▪️По-перше, екстраподаток суттєво обмежує кредитний потенціал банків.

▪️По-друге, ефективність такого кроку для бюджету сумнівна

▪️По-третє, непропорційне навантаження дискримінує галузь та відлякує інвесторів.

ДЕТАЛЬНО про кожен пункт читайте на сайті НБУ.

Зазначимо: на відміну від кризи 2014–2016 років, банки зараз не посилюють шоки війни для економіки, а згладжують їх. Крім того, вони і далі несуть значний фінансовий та операційний тягар війни, забезпечують безперебійний доступ до своїх послуг для бізнесу та населення. Однак ситуація може дуже швидко змінитися. Водночас інструментарій Національного банку для пом’якшення негативних ефектів від екстраподатку на капітал майже вичерпано, і подальші кроки можуть зірвати план інтеграції в ЄС.

Економіка країни потребує підтримки, а для повноцінної підтримки банківська система (яка за обсягами капіталу вдесятеро менша за систему сусідньої Польщі) має зростати. Екстраподаток нівелює це зростання.

У підсумку такі точкові рішення не знижують актуальність системної реформи із розширення податкової бази, зокрема за рахунок детінізації економіки, відповідно до меморандуму з МВФ. Натомість системне збільшення навантаження на найбільш прозорий сегмент економіки провокує податковий арбітраж та нівелює зусилля з детінізації економіки.

​​Вишиваючи сорочки до свят чи на кожен день, наші бабусі й прабабусі закодовували в них побажання здоров’я, добробуту, захисту та продовження роду. Залежно від регіону вони відрізнялися кольором чи орнаментом, але завжди буди символом сили, родинної пам’яті та нескореності.

Сьогодні ми вдягаємо вишиванки, щоб показати всьому світу: ми об’єднані у своїй любові до України та цінуємо нашу національну ідентичність і самобутність.

Ми передамо пам’ять про наші традиції наступним поколінням українців, майбутнє для яких сьогодні відчайдушно виборюють наші захисники і захисниці.

З Днем вишиванки! Пишаймося своїм! 🇺🇦

​​🌎 Національний банк приєднався до Глобального кодексу валютного ринку (FX Global Code).

Голова НБУ Андрій Пишний від імені Національного банку 22 травня 2026 року підписав Заяву про зобов’язання згідно з Кодексом (Statement of Commitment to the FX Global Code).

☝️Заява засвідчує, що Національний банк:

▪️зобов’язується здійснювати свою діяльність на валютному ринку відповідно до встановлених принципів Кодексу, які визнані належною практикою на світовому валютному ринку;

▪️вжив належних заходів для узгодження своєї діяльності з принципами Кодексу.

💬 "Приєднання НБУ до FX Global Code є не тільки свідченням, що процеси, які стосуються нашої діяльності на валютному ринку, відповідають найкращим світовим стандартам, а ще й публічним зобов’язанням дотримуватися етичних та професійних норм і в майбутньому. Ми вдячні колегам з Bank of England та Deutsche Bundesbank за обмін досвідом з питань приєднання центробанків до FX Global Code, Національний банк на власному прикладі закликає своїх контрагентів та всіх учасників ринку дотримуватися принципів FX Global Code для забезпечення справедливого, прозорого та стійкого валютного ринку", – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​📣 Запрошуємо до участі у X Щорічній дослідницькій конференції "Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації".

Традиційно організовуємо її спільно з центробанком Польщі.

📆 Захід відбудеться 21-22 вересня 2026 року у Києві.

Цьогорічну, ювілейну, конференцію присвячено трьом взаємопов’язаним аспектам: стійкості центральних банків, довірі до їхньої політики та технологічним інноваціям.

Очікується, що конференція стане платформою для обміну досвідом проведення політики центрального банку в умовах шоків, а також дасть змогу віднайти стійкі рішення, що відповідатимуть випробуванням майбутнього.

👤 Ключовим спікером конференції стане Саймон Джонсон, лауреат Нобелівської премії з економіки (2024), професор підприємництва імені Рональда А. Курца в Школі менеджменту МТІ (MIT Sloan) та колишній головний економіст МВФ.

Також під час заходу очікуються виступи представників центральних банків, творців політики, провідних дослідників та економістів.

☝️Якщо вам цікава тема конференції і готові обговорити з експертами власні ідеї, подавайте свої дослідження для участі у конференції.

📧 Надсилайте роботи на електронну адресу: conference@bank.gov.ua, зазначивши в темі листа "ARC2026 НазваСтатті Ім’яПершогоАвтора".

Кінцева дата подання робіт – 21 червня 2026 року.

Чекаємо на вас!

📌 Детальніше – за посиланням.

​​🎨 Започатковуємо новий напрям у нашій нумізматичній програмі, присвячений темі українського авангарду.

✨ Першу монету з цієї серії – “Український авангард. Олександра Екстер” – сьогодні презентував Голова НБУ Андрій Пишний під час відкриття виставки "Авангардистки" у Музеї авангарду.

Нова монета присвячена саме Олександрі Екстер – яскравій постаті європейського авангарду XX століття, українській художниці, одній із засновниць стилю ар-деко, аби вшанувати її внесок в утвердження українського мистецтва в контексті світової культури.

💬 "Презентацією пам’ятної монети, присвяченої Олександрі Екстер, ми розпочинаємо новий напрям. Це черговий наш крок, щоб повернути своє. Дати розуміння, що українська культура, українські авангард та модернізм були самодостатні, і ця самодостатність звучить на глобальному рівні. Олександрі Екстер не знайшлося місця в імперії – і вона привнесла українські контекст, ритм і кольори в європейську культуру. Її ім’я сьогодні звучить у всьому світі, і Національний банк України, закарбовуючи українських авангардистів у металі, робитиме все для того, щоб українці більше знали про свій культурний спадок і пишалися своєю самодостатністю", – наголосив Голова Національного банку Андрій Пишний".

🟢 Про монету

Номінал монети 10 гривень. Вона виготовлена у формі восьмикутника зі срібла 999 проби, категорія якості карбування – “спеціальний анциркулейтед”, маса дорогоцінного металу в чистоті – 31,1 г.

Елемент оздоблення – кольоровий друк.

➡️ На аверсі зображено виразний ескіз театрального костюма до іспанського танцю з кольоровими елементами авторства Олександри Екстер, що підкреслює її унікальний творчий стиль.

Дозвіл на використання цього ескізу "Іспанський танок" в дизайні пам’ятної монети надав Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, за що Національний банк висловлює команді музею подяку.

➡️ На реверсі – стилізований фрагмент оформлення театральної сцени як відсилання до сценографічних робіт Олександри Екстер, що вирізнялися експресією та новаторським осмисленням сценічного простору.

▪️Художник – Микола Коваленко.
▪️Скульптор – Анатолій Демяненко.
▪️Тираж – до 10 000 штук.

Придбати монету можна з 2 червня в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів.

ℹ️ Детальніше про старт продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.