​​#ГолосНБУ

💡Цього тижня в дайджесті обговорень НБУ читайте про те, що допомагає банківській системі України зберігати стійкість, чому екстраподаток для банків має ризики для фінансової системи, як молодь може допомогти центробанку з ухваленням рішень, яке майбутнє небанківського фінансового сектору.

Про це і не тільки – нижче.
👇👇👇

🚩 Про стійкість банківської системи, кредитування бізнесу, перевірки PEP та екстраподаток для банків розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час відкритого інтерв’ю на конференції «Forbes Money».

🚩 Про те, чому дослідження мають значення для рішень центрального банку, а також про роль молодих науковців розповів Андрій Пишний під час відкриття Форуму молодих дослідників.

🚩 Питання розширення підтримки банками економіки в умовах війни обговорили під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.

🚩 Про євроінтеграційні реформи в фінансовому секторі України розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час ключової промови на вечері Європейської конференції з фінансової інтеграції.

🚩 Про те, як Національний банк забезпечує стабільність готівкового обігу під час повномасштабної війни, розповіли представники Національного банку під час UKRAINIAN CASH FORUM 2026.

🚩 Майбутнє небанківського фінансового сектору України в контексті євроінтеграції, розвиток фінансових технологій та фінансової інклюзії обговорили представники НБУ під час FinTech Ukraine Forum 2026.

🚩 Про сучасні підходи до системи управління ризиками у фінансовому секторі України розповіли представники НБУ під час практичного семінару для закладів вищої освіти.

​​🟢 Підбили підсумки нашого Форуму молодих дослідників, який відбувся минулого тижня.

Коротко ділимося результатами.
⬇️⬇️⬇️

Форум зібрав 17 молодих дослідників і дослідниць з дев’яти університетів України, а загальна кількість учасників, включно із ректорами вишів, запрошеними експертами та представниками академічної спільноти, сягнула 70.

☝️Спікери обговорили такі теми: аналіз фіскальних імпульсів, ефекти перенесення обмінного курсу, доступність кредитування, глобальні ризики та фінансова стійкість галузі рослинництва, вплив цифровізації бюрократичних процесів на динаміку працевлаштування, ефекти для економіки від реінтеграції внутрішньо-переміщених осіб у ринок праці тощо.

🏆 Журі відзначили найкращі роботи у чотирьох номінаціях:

▪️"Найкращий постер" – Ніка Трубнікова, Амерікан Юніверсіті Київ.
▪️"Практична цінність результатів" – Анастасія Пласконіс, Український католицький університет.
▪️“Методологічна майстерність” – Юрій Гаврилюк, Київська школа економіки.
▪️"Високий рівень представлення результатів" – Єлизавета Лавейкіна, Український католицький університет.

💬 "Дослідники найбільше потрібні суспільству в найважчі періоди: коли бракує даних, старі моделі перестають працювати, майбутнє є невизначеним, а рішення потрібно ухвалювати вже сьогодні. Сьогодні потрібні люди, які здатні працювати з невизначеністю, не бояться складності, вміють відокремлювати факти від припущень і ставити правильні питання навіть тоді, коли відповідей ще немає", – зазначив у вітальному виступі Голова НБУ Андрій Пишний.

Родзинкою заходу стала лекція почесної доповідачки Прішили Тофано, постійної представниці МВФ в Україні.

📌 Детальніше про підсумки Форуму, а також запис трансляції та презентації дослідників – за посиланням.

🎙Голова НБУ Андрій Пишний став гостем подкасту "Вища Ліга".

➡️ Тема розмови – корпоративне управління в банках, зокрема, обговорили такі питання:

▪️Чому корпоративне управління для НБУ — основа фінансової стабільності?;

▪️Як працює корпоративне управління в державних банках: розподіл відповідальності власника, наглядової ради, менеджменту і регулятора?;

▪️Чому Національний банк не входить до наглядових рад банків?;

▪️Як НБУ оцінює кандидатів до наглядових рад?;

▪️Що показав кейс Сенс Банку?;

▪️Чому демонтаж незалежних наглядових рад небезпечний для банківської системи?

🎧 Запис подкасту.

📑 Стислий виклад розмови у колонці Андрія Пишного для видання Liga.net.

​​📉 У травні 2026 року інфляція очікувано сповільнилася під впливом сезонних чинників – до 8,2% у річному вимірі.

Про це свідчать дані Держстату.

Водночас фактичні показники загальної та базової інфляції перевищили траєкторію квітневого прогнозу НБУ.

☝️Ключовий чинник збереження фундаментального цінового тиску – суттєвіше пришвидшення зростання цін на оброблені продукти харчування та послуги на тлі збільшення витрат бізнесу на енергоресурси, заробітну плату та логістику.

Національний банк враховуватиме цей та інші чинники під час ухвалення наступних рішень з монетарної політики.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​❓Як змінився фінансовий ринок у травні?

Розповідаємо ⤵️

Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на п’ять установ – до 744. Кількість банків, що мають банківську ліцензію, не змінилася – 59.

✅ Станом на 1 червня на ринку небанківських фінансових послуг працювали:

391 фінансова компанія (було 395);
47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом (без змін);
97 ломбардів (без змін);
79 кредитних спілок (без змін);
один лізингодавець (без змін);
46 страхових брокерів (було 47);
72 колекторські компанії (без змін).

Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (39) не змінилася.

На платіжному ринку діють 13 платіжних систем, створених резидентами (було 12), у тому числі дві державні (без змін), та 10 міжнародних платіжних систем (без змін).

☝️Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг без змін працюють:

▪️16 платіжних установ;
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк – емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.

До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 100 комерційних агентів (було 95), 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін) та шість надавачів нефінансових платіжних послуг (було чотири).

📌 Детальніше – за посиланням.

​​📈 Темпи кредитування бізнесу та населення зберігаються на високому рівні.

Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України.

Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у платоспроможних банках у травні 2026 року збільшилися на 30% р/р, населенню – на 36% р/р.

☝️Нагадаємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити за наглядовою статистикою, адже валовий показник зменшився через списання в грудні 2025 року державними банками старих непрацюючих кредитів на понад 170 млрд грн (зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на кредитну статистику), однак банки не знижували кредитної активності.

Оперативні дані також свідчать про продовження сталого зростання коштів на рахунках клієнтів. Так, обсяг гривневих коштів на рахунках фізичних осіб у банках у травні зріс на 19% р/р, бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) – на 17% р/р.

Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників квартальної та річної звітності банків.

ℹ️ Детальніше – у статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними.

​​👩‍🏫 Вивчати фінансову грамотність і підприємництво за модельними програми НБУ будуть і учні 10–12 класів.

Наші фахівці розробили три модельні навчальні програми для учнів 10–12 класів:

▪️“Мої фінансові цілі”;
▪️“Мій фінансовий план”;
▪️“Мій бізнес-план”.

Вони отримали гриф-рекомендацію МОН.
Упровадження цих програм у старшій школі є наступним кроком у напрямі розвитку фінансової освіти після успішного запуску курсу “Підприємництво і фінансова грамотність” у 8–9 класах.

💬 “Розширення фінансової освіти на старшу школу є важливим для створення цілісної екосистеми навчання – від базової до профільної освіти. Це забезпечить довготривалий вплив на рівень фінансової грамотності в Україні та сприятиме формуванню економічно свідомого суспільства, – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний. – Переконані, що запровадження програм з фінансової грамотності у старшій школі дасть можливість сформувати покоління громадян, які відповідально управляють фінансами, здатні створювати економічну та соціальну цінність, беруть активну участь у розвитку економіки та відбудові країни”.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​📲 Депозитарій НБУ підвищує технологічність своїх сервісів для клієнтів.

З 15 червня 2026 року запрацює онлайн-сервіс “Кабінет клієнта” – сучасний електронний канал для автоматизації взаємодії Депозитарія НБУ з учасниками ринку. Це спростить доступ клієнтів до послуг депозитарію.

☝️На першому етапі роботи сервісу клієнти матимуть доступ до інформації із системи “Депозитарій НБУ” в частині:

▪️адміністративних даних клієнта та можливості їх оновлення;
▪️оптимізації процесу автоматизованого формування листів/розпоряджень на основі розміщених в онлайн-сервісі “Кабінет клієнта” зразків документів;
▪️консолідованих довідкових матеріалів щодо роботи в системі “Депозитарій НБУ”.

Надалі планується поетапне розширення функціональних можливостей сервісу, ураховуючи користувацький досвід, відгуки та запити клієнтів для подальшого поліпшення взаємодії із системою депозитарного обліку депозитарію НБУ.

Новий сервіс враховує потреби клієнтів.

🔍 Готуючись до його запуску, Депозитарій НБУ проаналізував запити та відгуки клієнтів щодо заповнення окремих документів для управління рахунками в цінних паперах та взаємодії із системою “Депозитарій НБУ”, а також провів додаткове опитування про допоміжні сервіси.

Детальніше – за посиланням.

​​💡Національний банк збільшує зі 180 до 270 днів граничні строки розрахунків за деякими операціями з експорту труб та комплектуючих до залізничного транспорту, здійснених із 15 червня 2026 року.

Основою для таких змін стали пропозиції від уряду (розпорядження КМУ від 21 червня 2024 року № 573-р) та результати проведених консультацій із Мінекономіки.

Зміни відповідають реальним логістичним і виробничим циклам та не створюють ризиків для макрофінансової стабільності. Водночас вони підвищать гнучкість українських експортерів в умовах тривалих логістичних циклів і складних розрахунків з іноземними контрагентами, дадуть змогу уникнути скорочення експорту промислової продукції та посприяють збереженню валютних надходжень.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​🇺🇦 Поповнили нашу серію обігових пам’ятних "Ми сильні. Ми разом" двома новими монетами.

Вони присвячені Миколаївській та Одеській областям:

▪️“Ми сильні. Ми разом. Миколаївська область”;
▪️“Ми сильні. Ми разом. Одеська область”.

💬 «У серії обігових пам’ятних монет “Ми сильні. Ми разом” ми розповідаємо історію України – через її регіони та людей. Кожна її монета є знаком поваги до областей та їх мешканців, які своєю працею, мужністю та відданістю зміцнюють нашу державу. Миколаївщина та Одещина – південні рубежі України, що стали символом стійкості, сили духу та боротьби за свободу. Це надійний форпост, що зберігає економічну життєздатність нашої країни та її зв’язок зі світом. Нові обігові пам’ятні монети – наш вияв вдячності жителям Миколаївської та Одеської областей за їхню згуртованість і віру в Україну. Сьогодні ми закарбовуємо в металі незламність українського Півдня та людей, які боронять, відновлюють і розвивають свої громади в найскладніші часи. Бо ми сильні, коли ми разом», – наголосив Голова Національного банку Андрій Пишний.

🟢 Про дизайн

Монети мають номінал 10 гривень.

Їхній аверс ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року.

Водночас головним елементом реверсу є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіонів, яким вони присвячені – Одеській та Миколаївській областям.

▪️Дизайн реверсу – Олександра Кучинська, аверсу – Володимир Дем’яненко;
▪️Скульптор – Володимир Дем’яненко.

🟢 Про обіг та реалізацію

Поступово в готівковий обіг буде введено по два мільйони штук кожної з таких обігових пам’ятних монет.

Частина тиражу сформована в спеціально оформлені ролики, кожен з яких міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного – 15 тис. шт.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​🌐 Представники МВФ та українська влада досягли угоди на рівні персоналу щодо першого перегляду чотирирічної програми та завершили консультації за Статтею IV з Україною.

Відповідну домовленість має схвалити Рада директорів МВФ, яка розгляне її наступного місяця.
 
За умови схвалення результатів перегляду Радою директорів МВФ Україна отримає доступ до фінансування обсягом 690 млн дол. США в еквіваленті. Це збільшить загальний обсяг виплат за програмою до 2,2 млрд дол. США.
 
Усі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі на кінець березня досягнуті, однак прогрес структурних реформ уповільнився. Угоди на рівні персоналу було досягнуто після погодження коригувальних заходів для усунення відхилень, додаткових зобов'язань у сфері політики та перегляду графіка реформ.
 
У своїй заяві МВФ позитивно оцінює дії Національного банку України (НБУ) із підтримання достатнього рівня міжнародних резервів, збереження фінансової стійкості та стабілізації інфляційних очікувань, попри зовнішні потрясіння.

Окремо Фонд наголосив, що інституційна незалежність Національного банку має залишатися одним із ключових стовпів підтримання макрофінансової стабільності. 

Фонд відзначає, що на тлі шоків з боку пропозиції та закриття розриву ВВП НБУ обґрунтовано відклав цикл пом’якшення монетарної політики та скорегував у бік жорсткості свої монетарні комунікації для утримання інфляційних очікувань під контролем.
 
➡️ Детальніше.

​​#ГолосНБУ

💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали питання  корпоративного управління в банках, розвиток страхового ринку, фінансової інклюзії, перспективи кредитування, регуляторний нагляд в умовах воєнних ризиків та роль фінансового сектору в польсько-українському співробітництві, а також відповідальне використання ШІ у фінансовому секторі.

Читайте про все в дайджесті.
⤵️⤵️⤵️

🚩 Про корпоративне управління в банках, а також про те,  як НБУ оцінює кандидатів до наглядових рад та чому корпоративне управління для Національного банку — основа фінансової стабільності, розповів Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю в подкасті «Вища ліга».

🚩 Про розвиток страхового ринку, його інвестиційну привабливість та залучення міжнародного капіталу, страхування воєнних ризиків, євроінтеграцію та нові підходи до регулювання й нагляду говорили Андрій Пишний, його перший заступник Сергій Ніколайчук та заступник Дмитро Олійник під час зустрічі з керівниками страхових компаній та профільних асоціацій.

🚩 Про розвиток фінансової інклюзії в Україні розповів Сергій Ніколайчук під час вступної промови на презентації відповідного звіту Світового банку.

🚩 Про перспективи роздрібного кредитування в Україні Сергій Ніколайчук розповів під час конференції Credit Risk 2026 Retail. 
 
🚩 Про те, чим займається Національний банк України, його головні функції та ключовий мандат та як він керує інфляційними процесами розповів Сергій Ніколайчук школярам під час заходу «Школа майбутніх міністрів», що проходить на базі Центру «Дія.Бізнес у КНУ» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

🚩 Про стійкість фінансового сектору, безперервність діяльності та регуляторний нагляд в умовах воєнних ризиків, а також про роль фінансового сектору в польсько-українському співробітництві говорив Дмитро Олійник під час участі в Європейському фінансовому конгресі.

🚩 Про роботу над практичною рамкою відповідального використання штучного інтелекту у фінансовому секторі розповіли фахівці Департаменту стратегії та розвитку після завершення частини обговорень з фінансовим сектором та експертами.

​​💡З 16 червня вводимо у обіг модифіковані банкноти номіналом 100 гривень – з гаслом "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!".

Патріотичне гасло сучасної України розміщено у правій верхній частині на зворотному боці цих модифікованих банкнот.
Відповідно всі інші елементи їх дизайну та захисту відповідають банкнотам номіналом 100 гривень зразка 2014 року.

☝️Введення в обіг таких банкнот номіналом 100 гривень завершує модифікацію усього банкнотного ряду національної валюти, розпочату Національним банком у серпні 2024 року, до 33-ї річниці незалежності України.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​✅️ НБУ ухвалив зміни до низки нормативно-правових актів стосовно ключових питань регулювання та нагляду за діяльністю фінансової установи нового типу – банку фінансової інклюзії (БФІ).

🏦 Це дасть змогу розширити доступ до якісних та безпечних фінансових послуг на територіях з особливими умовами, зокрема прифронтових та деокупованих.

💬 "Ми даємо початок безпрецедентній ініціативі. Банк фінансової інклюзії має вирішити питання повноцінного доступу населення, зокрема соціально вразливих груп, та малого бізнесу до фінансових послуг на віддалених малонаселених територіях, наближених до воєнних дій, та на звільнених територіях, – пояснив Голова НБУ Андрій Пишний. – Це питання виживання зазначених регіонів у складних реаліях і важлива складова глибинної трансформації фінансового сектору, яку ми розпочали у 2024 році, з метою розбудови найінклюзивнішої фінансової системи у світі"

🗂 Схвалений пакет змін до нормативно-правових актів НБУ врегульовує порядок надання обмеженої банківської ліцензії новоствореному БФІ та переоформлення банківської ліцензії діючого банку на обмежену ліцензію БФІ; вимоги щодо розроблення та щорічного перегляду радою БФІ стратегії та бізнес-плану тощо.

🗂 Ознайомитися з документами.

​​☝️Відбувся щорічний перегляд діяльності банків.

За його результатами підтверджено статус 16 системно важливих банків:

▪️АТ “А-БАНК”;
▪️АТ “Ідея Банк”;
▪️АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”;
▪️АТ “КРЕДОБАНК”;
▪️АТ “ОТП БАНК”;
▪️АТ “Ощадбанк”;
▪️АБ “Південний”;
▪️АТ КБ “ПриватБанк”;
▪️АТ “ПУМБ”;
▪️АТ “Райффайзен Банк”;
▪️АТ “Сенс Банк”;
▪️АТ “ТАСКОМБАНК”;
▪️АБ “УКРГАЗБАНК”;
▪️АТ “Укрексімбанк”;
▪️АТ “УКРСИББАНК”;
▪️АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК”.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​📰 В інтерв’ю інформаційному агентству “Reuters” Голова НБУ Андрій Пишний розповів про те, як НБУ пришвидшує адаптацію фінансового сектору до стандартів ЄС навіть в умовах повномасштабної війни.

🇺🇦 🇪🇺 Сьогодні рівень еквівалентності українського законодавства до регуляторних та наглядових підходів ЄС у банківському секторі вже сягає 78%, тоді як до початку повномасштабного вторгнення цей показник був близько 50%. У страховому секторі цей рівень становить 55%, і його подальше зростання є одним із пріоритетів НБУ.

➡️ Попереду масштабна робота: тільки законодавче поле вимагає понад 50 законодавчих та нормативних змін, які стосуватимуться розвитку фінансової інфраструктури, валютної лібералізації та створення умов для залучення приватного капіталу, який має стати ключовим драйвером відбудови України.

💬 «Ми вважаємо, що війна та трансформація, які ми зараз переживаємо, не означають, що нам слід сповільнювати темпи. Навпаки, це означає, що ми маємо використати їх для пришвидшення прогресу», – наголосив Андрій Пишний.

ℹ️ Детальніше про шлях українського фінансового сектору до стандартів ЄС, роль приватних інвестицій у відбудові та значення подальшої валютної лібералізації – за посиланням.