​​🔔 Сьогодні о 12:00 відбудеться презентація Звіту про фінансову стабільність.

Участь у презентації візьмуть перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова.

Захід транслюватиметься в прямому ефірі.

➡️ Приєднуйтесь до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.

​​💡 У червні Правління НБУ вирішило залишити облікову ставку на рівні 15%.

Як і завжди, цьому рішенню передувала дискусія Комітету з монетарної політики. У ній беруть участь 11 людей: Правління НБУ в повному складі та директори чотирьох департаментів.

Розкриваємо її деталі.
⬇️⬇️⬇️

Восьмеро учасників висловилися за збереження облікової ставки на рівні 15% у червні.

Вони вважають, що контрольованість інфляційних очікувань та жвавий попит на гривневі активи свідчать про достатній рівень жорсткості поточних монетарних умов для забезпечення цінової стабільності. Тож наразі вони не бачать потреби в підвищенні облікової ставки.

☝️Як зауважили кілька учасників дискусії, з часу попереднього засідання в балансі ризиків відбулися позитивні зміни. Йдеться про розблокування програми Ukraine Support Loan від ЄС, черговий успішний раунд домовленостей із МВФ та спільну декларацію лідерів G7 щодо підтримки України, що зменшує ризики недостатності зовнішнього фінансування.

Ще кілька учасників дискусії зазначили, що додатковим аргументом на користь збереження незмінної облікової ставки для них було стрімке падіння цін на енергоносії на тлі зростання оптимізму щодо завершення війни на Близькому Сході.

📈 Троє членів КМП висловилися за підвищення облікової ставки до 15,5% у червні.

Ці учасники дискусії зазначили, що з огляду на зростання інфляції понад прогноз та стійкість фундаментального цінового тиску НБУ варто підвищити облікову ставку. За словами одного з них, для підтримання попиту на гривневі активи НБУ краще діяти превентивно.

Вони переконані, що загальний баланс ризиків для інфляції залишається суттєво зміщеним у бік підвищення. Попри позитивні сигнали стосовно завершення війни на Близькому Сході, невизначеність щодо швидкості деескалації є все ще високою. Крім того, зовнішній ціновий тиск через наслідки цієї війни може виявитися відчутнішим, ніж очікувалося раніше.

📊 Думки членів КМП щодо подальшої динаміки облікової ставки розділилися
Семеро вважають, що за умови збереження контрольованих інфляційних очікувань, жвавого попиту на гривневі активи та стійкої ситуації на валютному ринку достатньо буде надалі утримувати облікову ставку на незмінному рівні.

Натомість, на думку чотирьох учасників дискусії, НБУ, імовірно, муситиме підвищити облікову ставку до 15,5%-16% упродовж наступних місяців.

Члени КМП погодилися, що оновлення макропрогнозу в липні сформує більш ґрунтовну основу для ухвалення наступних рішень.

📑 Читайте повний текст підсумків дискусії за посиланням.

Наступне рішення щодо облікової ставки ухвалюватиметься 30 липня.

​​📑 Сьогодні перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова презентували Звіт про фінансову стабільність.

Документ констатує, що в Україні триває найдовший період кредитної експансії за понад п'ятнадцять років.

Наводимо тези зі Звіту, які ілюструють поточну ситуацію.
👇👇👇

▪️Макроекономічні умови для роботи фінансового сектору за останні пів року погіршилися.

НБУ утримував монетарні умови відносно жорсткими для стримування інфляції та згладжував надмірні коливання на валютному ринку.

Дисбаланси тривалої війни значною мірою нівелюються зовнішнім фінансуванням, однак для підтримки ритмічності надходжень коштів від партнерів потрібно пришвидшити темпи реформ.

▪️ Триває найдовший період кредитної експансії за понад п'ятнадцять років.

Завдяки реалізації Стратегії з розвитку кредитування більше року гривневі кредити бізнесу зростають приблизно на третину в рік, співмірний приріст кредитів населенню спостерігається два роки поспіль.

Бізнеси усіх розмірів нарощують запозичення, зростає частка кредитів оборонним компаніям та для відбудови енергетики.

▪️Банкам потрібно розвивати ринкові інструменти кредитування.

Цьогоріч заборгованість із виплати банкам компенсацій за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” очікувано зросте, тож банкам варто більше покладатися на несубсидійовані продукти, зокрема консорціумні кредити та факторинг.

Ефективнішою альтернативою субсидійованого кредитування є використання кредитних гарантій від міжнародних партнерів, однак гаранти могли б поширити такі програми на українські приватні банки, оптимізувати умови цих програм для розширення доступу до них.

▪️Зростання роздрібних кредитів не створює загроз.

Швидке зростання доходів населення підтримує його платоспроможність, відповідно й частка прострочених позик скорочується. Водночас затримка трансформації державної програми підтримки іпотеки обмежує можливості розвитку цього ринку.

Ризики надмірної закредитованості вищі для позичальників у небанківських фінансових установ, тож останнім потрібно поліпшити власну практику.

▪️Підвищене оподаткування обмежує здатність банків генерувати капітал.

Дедалі більшу частку активів та процентних доходів банків формують кредити, які потребують більшого покриття капіталом, ніж безризикові інструменти.

Навіть у разі збереження поточної рентабельності банки не зможуть зростати швидше ніж на 15–20% на рік.

📌 Детальніше про стан фінансового сектору – за посиланням.

​​📖 Українські народні казки супроводжують нас із дитинства, першими знайомлять із поняттями добра і зла, мужності, справедливості, любові до рідної землі.

Передаючись із покоління в покоління, вони формують нашу культурну пам’ять і життєві цінності.

💡У час, коли найбільше хочеться вірити в казку, у те, що добро завжди перемагає зло, ми вирішили ввести в обіг нову пам’ятну монету «Українські народні казки. Кирило Кожум’яка».

Цей вибір не випадковий. Кирило Кожум’яка – це узагальнений образ людини, яка завдяки своїй праці, силі духу та сміливості перемагає зло й захищає тих, хто в нелегкий час потребує допомоги. Не одне покоління українців зростало на цій казці, яка і далі нагадує нам, що справжня сила полягає не лише в могутності, а й у готовності захищати інших.

🟢 Про пам’ятну монету

Монета має номінал 5 гривень, виготовлена з нейзильберу.

➡️ На аверсі зображені три сюжетні композиції, розділені між собою стилізованими мотузками. Кожна з них ілюструє ключові епізоди казки: ремесло Кирила Кожум’яки; звернення дітей по допомогу; поневолення князівни змієм.

➡️ На реверсі – сцена бою Кирила Кожум’яки зі змієм, що втілює протистояння людської сили, волі та справедливості руйнівному злу.

▪️Художник – Аліса Іванова.
▪️Скульптори: Володимир Дем’яненко, Володимир Атаманчук.
▪️Тираж – до 75 000 штук у сувенірному паковані.

🟢 Про продаж монети

Придбати монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів. Детальніше про старт продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.

​​📉 Частка NPL у банківському секторі залишається на низькому рівні – 12,8% станом на 01 червня 2026 року.

З початку року вона скоротилася на 1,1 в. п.

☝️Факторами зменшення частки NPL у січні – травні 2026 року стали як збільшення обсягу нових кредитів ліпшої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів.

Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі за зазначений період зріс на 113,9 млрд грн, або на 8,4%, до 1,474 трлн грн.

Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився на 922 млн грн, або на 0,5%, до 188,4 млрд грн. Частка NPL фізичних осіб зменшилася на 0,4 в. п. до 10,4%, бізнесу – на 1,7 в. п. до 15,3%.

☑️ Скорочення частки NPL зафіксовано в усіх групах банків:

▪ у державних банках – до 18,4%;
▪ у приватних українських банках – до 8,0%;
▪ у банках з іноземним капіталом – до 5,8%.

Нагадаємо, у грудні 2025 року державні банки списали великий обсяг старих непрацюючих активів на понад 170 млрд грн, тож частка NPL зменшилася до п’ятнадцятирічного мінімуму.

📌 ДЕТАЛІ

​​📊 Бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінив результати власної економічної діяльності, поліпшивши їх у річному вимірі.

Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).

У червні 2026 року ІОДА становив 50.4 порівняно з 52.1 у травні 2026 року (у червні 2025 року – 50.0).

🟢 Оптимізму респондентів усіх опитаних секторів сприяли:

▪️активізація надходжень зовнішньої фінансової допомоги;
▪️поступове зниження цін на пальне;
▪️стабільна ситуація в енергетиці;
▪️стійкий споживчий попит;
сезонний фактор.

🚩 Водночас стримуючими чинниками залишалися:

▪️подальше руйнування виробничих потужностей, логістики та енергетичної інфраструктури;
▪️збільшення витрат бізнесу на оплату праці на тлі дефіциту кваліфікованих кадрів;
▪️незначне посилення інфляційних і курсових очікувань.

Детальніше про очікування бізнесу.
⬇️⬇️⬇️

Найоптимістичнішими серед усіх секторів економіки вчетверте поспіль були підприємства будівництва.

Підприємства сфери послуг, як і у три попередні місяці, надали позитивні оцінки поточної ділової активності завдяки стабільній ситуації в енергосистемі, налагодженню логістики й поступовому зниженню цін на пальне.

Підприємства торгівлі відновили позитивні очікування, а підприємства промисловості очікували ділову активність на рівні попереднього місяця на тлі збереження стійкої ситуації в енергетиці та сталого внутрішнього попиту.

Респонденти всіх секторів очікували на подальше сповільнення темпів здорожчання закупівельних цін, цін на сировину та матеріали, цін / тарифів на власну продукцію / послуги, а також товарів, закуплених для продажу.

Ситуація на ринку праці залишається складною. Лише респонденти будівництва зберегли свої позитивні очікування щодо загальної чисельності працівників, натомість підприємства інших секторів були налаштовані на подальше скорочення персоналу, найбільше – у промисловості.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​📣 Інформуємо про стан спецрахунку НБУ для підтримки сил оборони станом на 1 липня

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить понад 6 млрд грн.

За минулий місяць на нього надійшло майже 302 млн грн, а загалом з початку повномасштабного вторгнення – понад 159 млрд грн в еквіваленті.

Загалом на потреби оборони перераховано понад 154 млрд грн, у червні 2026 року – майже 651 млн грн.

➡️ Підтримати сили оборони

📌 Детальніше - за посиланням.

​​📊 Статистика депозитарію НБУ щодо ОВДП

Із початку 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах майже 240 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – більше ніж 2 266 млрд грн.

✅ Упродовж січня – червня 2026 року Міністерство фінансів:

▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 204 799,5 млн грн, 452,0 млн дол. США та 294,9 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 180 535,0 млн грн, 650,0 млн дол. США та 188,8 млн євро.

Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у червні, становила 16,15 % річних у гривні та 3,20 % річних в євро. ОВДП, номіновані в доларах США у червні не розміщувалися.

☝️Портфель військових облігацій станом на 1 липня становив:

▪️89,1 млрд грн в еквіваленті порівняно з 114,1 млрд грн в еквіваленті рік тому у власності юридичних осіб (без банків);
▪️101,9 млрд грн в еквіваленті порівняно з 76,6 млрд грн в еквіваленті у власності фізичних осіб.

➡️ Детальніше – за посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡 Цього тижня в дайджесті обговорень експертів НБУ читайте про таке.

⬇️⬇️⬇️

🚩 Що глобальний центробанкінг говорить про стейблкоїни, токенізацію фінансових активів, CBDC та майбутнє цифрових грошей? Голова НБУ Андрій Пишний узяв участь у Щорічних зборах Банку міжнародних розрахунків у Базелі, де відбувся семінар Інституту фінансової стабільності BIS на тему: «Стейблкоїни: формування політики для стійкого майбутнього».

🚩 Про відновлення, інвестиції та роль фінансового сектору в майбутньому України говорили представники делегації НБУ на чолі з Андрієм Пишним під час Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську.

🚩 Під час панельної дискусії «Інвестування в Україну: дерискінг як ключ для масштабування приватного капіталу» на полях URC2026 перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук розповів про масштабування наявних механізмів дерискінгу, необхідних для залучення приватного капіталу, співробітництво НБУ з урядом щодо розвитку страхування воєнних ризиків та посилення ефективності гарантій для вітчизняних банків з боку МФО.

🚩 Також під час дискусії «Післявоєнне відновлення України: перетворення сьогоднішніх викликів та довгострокової можливості» Сергій Ніколайчук розповів про роботу НБУ над підготовкою фінансової системи України до активної участі у відбудові країни та залученні інвестицій.

🚩 Посли та представники дипломатичного корпусу країн G7 і ЄС відвідали Національний банк. Під час зустрічі з Правлінням НБУ вони обговорили, зокрема, співпрацю з МВФ, результати Ukraine Recovery Conference 2026, європейську інтеграцію, стійкість банків та макроекономічну ситуацію.

🚩 У червні Правління НБУ вирішило залишити облікову ставку на рівні 15%. Як і завжди цьому рішенню передувала дискусія Комітету з монетарної політики. Національний банк традиційно опублікував підсумки дискусії.

🚩 Про найдовший період кредитної експансії в Україні за понад п'ятнадцять років та загалом стан фінансового сектору розповіли Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час презентації Звіту про фінансову стабільність.

🚩 Під час тристороннього семінару центральних банків України, Швеції та Англії заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський та в. о. директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Тарас Токарчук на прикладі України та Національного банку розповіли про те, як оцінювати монетарну політику та вдосконалювати її інструменти в сучасних умовах.

🚩 Представники ринкового блоку НБУ зустрілися з найактивнішими учасниками грошового та валютного ринків у межах контактної групи. Говорили про приєднання до Глобального кодексу валютного ринку (FX Global Code) та Глобального комітету з валютних операцій (Global FX Committee).

📰 Голова Національного банку України Андрій Пишний дав інтерв’ю The Kyiv Independent на полях Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську.

Одна із ключових тем розмови – підтримка оборонно-промислового комплексу та розширення доступу оборонних компаній до фінансування.

➡️ Сьогодні банки дедалі активніше кредитують оборонний сектор. Зокрема, у 2025 році приріст обсягу кредитів і гарантій підприємствам ОПК, за даними опитування банків, перевищив 60 млрд грн.
У травні цього року 23 банки, на які припадає 75% активів банківської системи, підписали за ініціативи НБУ меморандум про кредитну підтримку оборонного сектору. Приєднання банків триває.

💬 «Спільними зусиллями Президента, уряду і профільних міністерств, Верховної ради і НБУ створено унікальну і дуже сприятливу систему для розвитку оборонного сектору. Є податкові кластери з вигідними умовами. Є відповідна державна підтримка. НБУ зробив все можливе, щоб банки адаптували свою політику до потреб оборонного сектору. І стрімкий розвиток сфери ОПК найкраще свідчення, що спільні зусилля всіх гілок влади дають результат», – наголосив Андрій Пишний.

✅️ В інтерв’ю Голова НБУ також відповідає на низку важливих запитань, зокрема:
▪️як НБУ та банки нарощують фінансування оборонної індустрії;
▪️чому для підтримки ОПК важлива координація банків, уряду та профільних відомств;
▪️якими є плани щодо приватизації державних банків;
▪️від яких факторів в значній мірі залежатиме інтерес іноземних інвесторів;
▪️як забезпечити, щоб система корпоративного управління користувалася довірою і викликала впевненість у іноземних інвесторів;
▪️як триває узгодження фінансового регулювання з нормами ЄС, зокрема в частині управління ризиками третіх сторін.

📍Повне інтерв’ю.

​​📊 Свіжий макроекономічний та монетарний огляд НБУ підбиває економічні підсумки травня-червня.

📉 У травні загальна інфляція сповільнилася до 8,2% у річному вимірі (р/р) завдяки розширенню пропозиції окремих сирих продуктів харчування. Водночас базова інфляція пришвидшилася до 7,9% р/р унаслідок подальшого зростання витрат бізнесу, зокрема на оплату праці, енергоресурси й логістику, та ефектів від послаблення гривні в попередні періоди. За оцінкою НБУ, у червні загальна інфляція надалі сповільнювалася, а базова – зростала.

💼 Ділові настрої підприємств у червні незначно погіршилися на тлі інтенсивних атак рф на об'єкти бізнесу. Водночас економічна активність пожвавилася в низці галузей. Активізація вивезення зернових вантажів підтримала транспортну галузь, поліпшення споживчих настроїв – торгівлю, а краща ситуація в металургії та активізація газовидобутку – промисловість. Однак у будівельному секторі тривав спад.

👥️ Пропозиція робочої сили надалі зростала швидше за попит, проте на ринку зберігався значний дефіцит кадрів, який змушував працедавців підвищувати оплату праці. Зростання зарплат пришвидшилося як в номінальному, так і в реальному вимірі.

➡️ Дефіцит торгівлі товарами в травні звузився як завдяки меншим обсягам закупівель енергоносіїв, так і внаслідок сезонного скорочення попиту аграріїв. Дефіцит поточного рахунку знизився до 3,7 млрд дол. США порівняно із 4,8 млрд дол. США у квітні. Україна в червні отримала понад 15 млрд дол. США зовнішнього фінансування, значна частина якого поповнила міжнародні резерви, що посприяло відновленню їх зростання.

🪙 Дефіцит державного бюджету в травні-червні істотно збільшився з огляду на нарощення видатків на тлі надходження значних обсягів зовнішнього фінансування. Активність на внутрішньому борговому ринку в червні пожвавилася. Роловер за ОВДП у всіх валютах з початку року становив 112%.

✅️ У червні Правління НБУ вирішило зберегти облікову ставку на рівні 15%. Це рішення підтримало жвавий попит населення на гривневі строкові депозити та ОВДП.

📍Деталі ‒ за посиланням.

​​💰🇺🇦 Міжнародні резерви України станом на 01 липня 2026 року за попередніми даними становили 51,3 млрд дол. США.

📈 У червні вони збільшилися на 12,1%.

Така динаміка зумовлена валютними надходженнями від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.

✅️ Так, на валютні рахунки уряду в Національному банку в червні надійшло 11 316,3 млн дол. США, у тому числі:
▪️6 821,1 млн дол. США – від ЄС;
▪️4 495,2 млн дол. США – через рахунки Світового банку.

🇪🇺 Крім того, Україна отримала 4,4 млрд дол. США від Європейського Союзу. Це перша виплата в межах першого оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan. Ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів України у зв’язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання.

➡️ За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 269,7 млн дол. США, крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 171,5 млн дол. США.

НБУ в червні продав на валютному ринку 5 147,0 млн дол. США.

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту.

📍Детальніше.

​​Більшість компаній реального сектору економіки України – фінансово здорові.

☝️Це засвідчило окреме дослідження у свіжому Звіті про фінансову стабільність.

У межах зазначеного дослідження фахівці Національного банку оцінили показники нефінансових приватних компаній за 2021–2025 роки. У середньому аналіз охопив близько 180 тис. компаній, які генерують понад 90% виручки приватного нефінансового сектору, за кожен рік зазначеного періоду.

Фінансове здоров’я оцінене за сімома фінансовими показниками, серед яких динаміка доходів, рентабельність, боргове навантаження та ліквідність.

➡️ Ключові висновки дослідження:

▪️фінансовий стан бізнесу загалом хороший. У 2025 році половина активів належала компаніям, що мають міцне або відмінне фінансове здоров’я. Погіршення 2022 року змінилося відновленням у 2023–2024 роках до стану, близького до 2021 року;

▪️краще фінансове здоров’я у компаній сільського господарства, машинобудування, торгівлі та переробної промисловості, натомість у хімічній галузі та металургії частка слабких компаній зросла найбільше;

▪️близько половини позичальників банків мають міцне або відмінне фінансове здоров’я, а частка компаній зі слабким фінансовим станом у 2025 році порівняно з 2022 роком скоротилася на 10 в. п. до 18% активів;

▪️поліпшення показників варто трактувати обережно, адже з кожним роком до аналізу не потрапляли компанії, які повністю припинили діяльність унаслідок воєнних втрат. Водночас нерідко компанії зі слабким фінансовим здоров’ям за індивідуальною оцінкою мають підтримку від своїх фінансово стійкіших груп компаній;

▪️сповільнення економіки, дисбаланси на ринку праці та зростання собівартості послаблюють компанії, однак помірне боргове навантаження та значна ліквідність нині є ключовими чинниками їх стійкості.

Кредитний потенціал реального сектору ще не вичерпаний: компанії, що активно кредитуються в українських банках, мають близько третини активів бізнесу та генерують 40% його виручки. Це свідчить про простір для подальшого зростання кредитного портфеля, хоча попит на банківські кредити обмежений.

📍Детальніше – у тематичному розділі Звіту про фінансову стабільність.

​​#ПризначенняНБУ

🟢 Директором Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку з 9 липня призначено Тараса Токарчука.

Цей Департамент належить до вертикалі підпорядкування "Монетарна стабільність", загальне керівництво якою здійснює заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський.

💬 "Розроблення рішень з монетарної політики, макроекономічний аналіз, прогнозування та дослідження є основою якісного виконання ключового мандата Національного банку України із забезпечення цінової стабільності. Очікую, що Тарас Токарчук, маючи багаторічний досвід роботи в НБУ, включно з періодом запровадження інфляційного таргетування в Україні та утриманням стабільності в умовах повномасштабної війни, а також високі аналітичні й управлінські навички та глибоке розуміння монетарних процесів, забезпечить ефективну роботу департаменту та його подальший розвиток", – прокоментував Володимир Лепушинський.

➡️ Детальніше – за посиланням.

​​🔋 Статистика щодо кредитування енергетики

Банки в межах меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак рф за два роки забезпечили фінансування проєктів бізнесу з відновлення генерації в енергетиці потужністю 1,9 ГВт.

Станом на початок липня найбільші обсяги фінансування надано на розбудову СЕС, газових та гідро / біо / вітрових установок, придбання генераторів.

Також профінансовано проєкти зі зберігання енергії та модернізації теплообладнання, потужністю 751 МВт.

☝️Загалом за два роки банки надали:

▪️більше 5 тисяч кредитів бізнесу на суму 52 млрд грн;
▪️близько 20 тисяч – населенню на суму 4 млрд грн.

Валовий портфель "енергетичних" кредитів бізнесу з урахуванням їх погашення становить 34 млрд грн, населенню – 3 млрд грн.

Проєкти фінансуються у 21 області країни.

💬 «Енергетичний меморандум став чудовим прикладом ефективного об’єднання зусиль банків різних розмірів, форм власності та бізнес-моделей. Підтримання бізнесу та загалом економіки країни, які критично залежні від функціонування енергетичної системи, стали для них вищою спільною метою, попри високу конкуренцію та загальну орієнтованість на комерційну вигоду. Ми вдячні банкам і рухаємося далі, тримаючи баланс між підтримкою стабільності фінансової системи та сприянням економічному розвитку і відновленню», – підсумував Голова НБУ Андрій Пишний.

➡️ Детальніше – за посиланням.

​​💡В обіг вводиться банкнота номіналом 2 000 гривень.

Сьогодні про розширення номінального ряду національної валюти оголосив Голова Національного банку Андрій Пишний.

💬 "Банкнотний ряд національної валюти для центральних банків будь-якої країни не є чимось статичним. Економіка змінюється. Змінюються доходи, ціни, обсяг готівки в обігу, а також поведінка населення. І банкнотний ряд національної валюти має відповідати цим змінам. Так само як у 2019 році економічні передумови привели до появи банкноти номіналом 1 000 гривень, у 2026 році вони сформували обґрунтовану потребу у введенні в обіг банкноти номіналом 2 000 гривень", – пояснив Андрій Пишний.

📆 Нова банкнота буде введена в готівковий обіг з 4 вересня 2026 року.

У презентації нової банкноти взяли участь Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук та заступник Керівника Офісу Президента України Олена Ковальська.

❓Як виглядає банкнота 2000 гривень?

Банкнота вшановує Василя Стуса – українського поета-шістдесятника, перекладача, публіциста, прозаїка, мислителя, літературознавця, літературного критика, правозахисника, політв’язня срср, члена Української Гельсінської групи, одного з найактивніших представників українського дисидентського руху та борця за незалежність України у ХХ ст., лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно, 1991), Героя України (посмертно, 2005).

На лицьовому боці нової банкноти зображено портрет Василя Стуса, а на зворотному – зображення будівлі філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався.

💬 "Василь Стус став символом незламності українського духу, уособленням особистої відповідальності перед народом, державою і майбутніми поколіннями", – наголосив Андрій Пишний під час пресбрифінгу в Національному банку.

☝️Також на банкноті є рядок з його вірша, написаного в ув’язненні: «І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве».

Ці слова написані шрифтом, створеним за мотивами графіки Георгія Нарбута – творця українського державного стилю 1917–1919 років, автора перших гривень та шагів часів Української Народної Республіки.

🇺🇦 Використання цього шрифту підкреслює, що банкнота є візуальним документом української державності.

За дизайном нова банкнота наслідує модифіковані банкноти гривні зразка 2014–2019 років. За розміром і кольором вона відрізняється від банкнот інших номіналів.

🛡️ Про захист банкноти

Банкнота містить понад 20 захисних елементів – як захисту паперу, так і інноваційні поліграфічні елементи захисту, що надійно захищають її від підроблення.

💬 "Це перша у світі банкнота, у якій для посилення захисту використано унікальну "віконну" захисну стрічку AnimaTM Colour – поліхромну та анімовану. Дизайн стрічки розроблений на замовлення Національного банку в синьо-жовтій кольоровій гамі. Під час зміни кута нахилу банкноти на ній спостерігаються ефект руху та зміна зображення – Тризуб змінюється на знак гривні. Цю стрічку, як новий продукт, було презентовано виробником лише наприкінці квітня 2026 року, і ось зараз ми вже реалізували його на новій банкноті", – розповів Андрій Пишний.

➡️ Детальніше – за посиланням.