​​⚙️ Системно важливі банки переважно мають прийнятні плани відновлення діяльності та вже вдруге з початку повномасштабного вторгнення актуалізували їх у відповідь на поточні виклики.

📊 Як засвідчив окремий матеріал Звіту про фінансову стабільність, за рік якість планів поліпшилася, адже банки врахували минулі рекомендації регулятора.

✅️ Ключові особливості оновлених планів банків:

▪️використання в середньому на 3–4 більше індикаторів ризику, ніж за попередній рік. Так, систему індикаторів доповнено показниками макроекономічних умов, метрикою зміни вартості ОВДП, показниками концентрації та коефіцієнтом левериджу. Кілька банків також розширили набір додаткових індикаторів ліквідності, прибутковості та якості активів;

▪️деталізовані стрес-сценарії з новими припущеннями. Зокрема, у них передбачено реалізацію процентного ризику через переоцінку вартості цінних паперів, можливі порушення роботи критичних контрагентів та збої в роботі системи інтернет-банкінгу чи кібератаки на інформаційні системи, припущень про відпливи коштів клієнтів;

▪️розширений перелік варіантів відновлення. Найпопулярнішими заходами залишаються скорочення операційних витрат, продаж нерухомості й непрофільних активів, реструктуризація проблемної заборгованості;

▪️критична залежність банків від низки контрагентів. Більшість банків до критичних відносять найбільших позичальників та вкладників – юридичних осіб, банки-контрагенти, державні установи та важливих постачальників послуг (третіх сторін).

Попри якісну актуалізацію планів відновлення, рекомендації регулятора залишаються незмінними. Так, банкам слід доопрацювати систему індикаторів “світлофора”, доповнивши її показниками індивідуальних вразливостей банків та врахувавши результати оцінки достатності внутрішнього капіталу (ICAAP) і ліквідності (ILAAP). Крім того, у стрес-сценаріях фінансовим установам слід посилити зв’язок між чинниками ризику та їх наслідками для діяльності фінансових установ, а опис варіантів відновлення деталізувати.

➡️ Зауважуємо, що з 2026 року до системно важливих банків відновлюється вимога застосовувати додатковий стрес-сценарій від НБУ.

У матеріалі підсумовано, що наявність прийнятних планів відновлення сприяє стійкості фінансового сектору перед можливими загрозами.

📍Детальніше – в тематичному розділі звіту за посиланням.

​​📈 У липні 2026 року інфляція пришвидшилася до 7,7% у річному вимірі. У місячному вимірі ціни зросли на 0,3%.

☝️Про це свідчать дані Держстату.

Фактична загальна інфляція була незначно вищою за траєкторію липневого прогнозу НБУ передусім через зміщення сезонності пропозиції окремих сирих продуктів харчування та вищу адміністративну інфляцію. Базова інфляція майже відповідала прогнозу.

❓️Як змінювалися ціни в липні:

▪️відновилося зростання цін на сирі продукти харчування (2,2% р/р). Овочі борщового набору дорожчали швидше в річному вимірі через зміщення сезонності. М’ясо, яйця, яблука та інші фрукти – дешевшали, а зростання цін на помідори та крупи – сповільнилося;

▪️базова інфляція залишилася на рівні попереднього місяця – 8,1% р/р. Зростання цін на оброблені продукти сповільнилося до 10% передусім за рахунок ковбасних та кондитерських виробів. Інфляція послуг не змінилася (13,7%): швидше дорожчали таксі, перевезення та оренда житла, повільніше – послуги закладів харчування. Підвищення цін на непродовольчі товари дещо пришвидшилося (до 0,8%);

▪️зростання адміністративно регульованих цін прискорилося до 11,8% р/р через підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення в низці міст, а також вартості проїзду в громадському транспорті;

▪️інфляція пального сповільнилася до 28,0% р/р завдяки відносній стабільності цін у першій половині місяця. Однак у другій половині липня бензин і дизельне пальне відчутно подорожчали на тлі нового стрибка світових цін на нафту.

➡️ За прогнозом НБУ, найближчими місяцями інфляція зростатиме та становитиме близько 10% за підсумками 2026 року. Водночас у 2027 році вона повернеться до зниження – до 6,9%, а у 2028 році досягне цілі НБУ 5%.

📍Деталі – у релізі НБУ.

​​🔋Статистика енергокредитування

Банки вже забезпечили фінансування енергетичних проєктів бізнесу та населення на понад 60 млрд грн.

Станом на початок серпня 2026 року в межах меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак росії банки розпочали фінансування:
▪️проєктів бізнесу – на 56,1 млрд грн;
▪️проєктів населення – на 4,3 млрд грн.

Завдяки банківському фінансуванню бізнес реалізує проєкти з відновлення та розвитку генерації загальною потужністю 1,938 ГВт.

Найбільше коштів спрямовується на будівництво сонячних електростанцій, газових, гідро-, біо- та вітрових установок, а також на придбання генераторів.

Водночас банки кредитують і проєкти зі зберігання енергії та модернізації теплообладнання (системи накопичення, інвертори, акумулятори). Їхня загальна потужність уже сягнула 813 МВт.

Валовий портфель енергетичних кредитів з урахуванням погашень на початок серпня становив 36,0 млрд грн для бізнесу та 3,3 млрд грн для населення.

Банківська система продовжує підтримувати відновлення та посилення енергетичної стійкості країни.

📍Детальніше – за посиланням.

💬 "Розвиток грошового ринку не привертає таку увагу, як курс, інфляція чи облікова ставка. Проте саме ця непомітна інфраструктура визначатиме, чи зможе відбудова спиратися на гривню, а не стимулювати доларизацію".

➡️ Про це розповідає Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для видання "Економічна правда" пояснюючи логіку рішення модернізувати операційний дизайн процентної політики.

📰 У матеріалі – відповіді на такі запитання:
▪️чи ефективним був попередній операційний дизайн;
▪️яка причина та ключова мета його модернізації;
▪️навіщо потрібен ринковий орієнтир вартості грошей;
▪️яке значення відіграватиме ефективний грошовий ринок під час відбудови.

📍Читайте колонку за посиланням.

Розповідаємо про кредитові та дебетові перекази ⤵️

⚙️ Бізнес і населення активно здійснювали їх у першому півріччі 2026 року.

Загалом за січень – червень цього року в межах України здійснено понад 1,4 млрд платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету.

Також спостерігалося зростання обсягів відповідних операцій.

Так, у межах України за цей період із застосуванням кредитового трансферу було здійснено 1,4 млрд операцій на суму майже 27,5 трлн грн (у першому півріччі 2025 року – 1,6 млрд платіжних операцій на суму 22,5 трлн грн).

✅️ Упродовж першого півріччя 2026 року були здійснені транскордонні операції із застосуванням кредитового трансферу:

▪️в Україну – понад 4 млн на суму 36,95 млрд дол. США в екв. (у першому півріччі 2025 року – 5,5 млн платіжних операцій на суму 32,68 млрд дол. США в екв.);

▪️з України – понад 1,4 млн на суму 50,62 млрд дол. США в екв. (у першому півріччі 2025 року – 1,1 млн платіжних операцій на суму 40,71 млрд дол. США в екв.).

За цей період здійснено 1,9 млн платіжних операцій, ініційованих із застосуванням прямого дебету, на суму 10,54 млрд грн (у першому півріччі 2025 року – 1,1 млн операцій на суму 7,10 млрд грн).

📍Докладніше – за посиланням.

​​​​Коло абонентів Системи BankID НБУ продовжує розширюватися.

📈 Так, за перше півріччя 2026 року користувачі системи здійснили 66 млн успішних електронних ідентифікацій, що на 30% або на 15,2 млн більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Підтверджує універсальність системи та її здатність інтегруватися у будь-яку галузь для зручної взаємодії з користувачами і те, що протягом першого півріччя цього року до неї приєдналися вісім нових абонентів з різних сфер: освіти, зв'язку, ритейлу, фінтеху.

➕️ Зокрема, до системи підключено паспортний сервіс ДП "ДОКУМЕНТ", користувачі якого верифікуватимуться через Систему BankID НБУ під час запису в електронну чергу.

💬 "Зростання кількості електронних ідентифікацій у Системі BankID НБУ та розширення кола її абонентів демонструють сталий попит на безпечні інструменти дистанційної взаємодії. Ми бачимо, що система є універсальним рішенням для різних сфер діяльності, а її подальший розвиток сприяє розширенню доступу громадян до якісних цифрових сервісів – як державних, так і комерційних", – зазначила заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку Ольга Василєва.

📍Докладніше – за посиланням.

​​Темпи кредитування бізнесу та населення зберігаються на високому рівні.

Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України.

➡️ Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у платоспроможних банках у липні 2026 року збільшилися майже на 33% р/р, населенню – на понад 36% р/р.

☝️Нагадаємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник зменшився через списання в грудні 2025 року державними банками значного обсягу старих непрацюючих кредитів.

Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на показники річних темпів зростання валових кредитів, однак банки не знижували кредитної активності.

➡️ Оперативні дані також свідчать про продовження сталого зростання коштів на рахунках клієнтів. Так, обсяг гривневих коштів на рахунках бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) у банках у липні зріс на понад 21% р/р, фізичних осіб – на 19% р/р.

📍Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників місячної звітності банків.

📊 Детальніше – у статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними.

​​#ГолосНБУ

Підсумуємо цей тиждень нашим традиційним дайджестом. Вашій увазі кілька важливих текстів, що пояснюють й економічну ситуацію в країні, й рішення НБУ.

🚩 В ефірі Радіо NV Голова НБУ Андрій Пишний детально розповів про логіку липневого рішення з монетарної політики, вплив на економіку посилення російських ударів по портовій інфраструктурі та ситуацію на валютному ринку тощо. Серед актуальних тем розмови – певна активізація інформаційних атак на НБУ.

🚩 Як Національний банк сприяє втіленню ESG-принципів у діяльність фінансового сектору розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час круглого столу в Національній асоціації банків України.

🚩 У колонці для «Економічної правди» Голова НБУ Андрій Пишний пояснює логіку рішення модернізувати операційний дизайн процентної політики. Чому було важливо зробити це саме зараз?

🚩 Чи дійсно обмежені можливості отримання кредитів є чинником, що стримує здатність підприємств нарощувати виробництво? Голова НБУ звертає увагу на результати опитування самих підприємств.

​​📊 Обсяги касових оборотів банків за перше півріччя 2026 року збільшилися.

📈 Так, обсяг надходжень готівки до кас банків за січень – червень цього року становив 1 554,8 млрд грн. Це на 8,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

Видача готівки з кас банків за цей період збільшувалася зіставними темпами – на 8,7% до 1 602,4 млрд грн.

⚙️ Збільшення обсягів надходжень готівки до кас банків зумовлювалося пожвавленням економічної активності з ІІ кварталу цього року та стійким споживчим попитом на тлі зростання доходів населення, зокрема заробітних плат і пенсій.

Водночас збільшення обсягів видач готівкової гривні з кас банків відбувалося на тлі посилення безпекових ризиків через інтенсивні повітряні атаки та подальші руйнування виробничої й енергетичної інфраструктури та житлового сектору, що посилювало попит населення на готівку та схильність зберігати частину коштів у готівковій формі.

✅️ Традиційно в першому півріччі 2026 року найбільші обсяги готівки з кас банки видавали для (% від загального обсягу видатків):
▪️операцій клієнтів з використанням платіжних карток – 85,5%;
▪️придбання іноземної валюти в клієнтів – 4,9%;
▪️підкріплення операторів поштового зв’язку – 3,4%.

➡️ Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків, як і раніше, були (% від загального обсягу надходжень):
▪️торговельна виручка – 31,4%;
▪️операції клієнтів з використанням платіжних карток – 28%;
▪️надходження від продажу іноземної валюти – 15,3%;
▪️виручка від усіх видів послуг – 12,2%.

📍Докладніше дізнатися про динаміку касових оборотів банків за останні 10 років можна за посиланням.

​​🗓 Відкриваємо дати головних засідань та публікацій з монетарної політики на 2027 рік.

🟢 Де шукати?

📲 Сайт Національного банку ➡️ "Монетарна політика" ➡️ "Графік проведення засідань Правління з питань монетарної політики" (графік на 2027 рік розміщений під цьогорічним графіком).

🔗 За прямим посиланням – https://bank.gov.ua/ua/monetary/schedule.

🟢 Про які засідання та публікації йдеться?

1️⃣ Засідання Правління НБУ з питань монетарної політики. Саме на них приймаються рішення про розмір облікової ставки та інші параметри політики. На чотирьох із таких засідань затверджується ще й оновлений макропрогноз.

2️⃣ Засідання Комітету з монетарної політики, до складу якого входить Правління НБУ та директори чотирьох профільних департаментів. Вони відбуваються напередодні монетарних засідань Правління НБУ для обміну інформацією та поглядами про монетарну політику.

3️⃣ Пресбрифінги з питань монетарної політики, під час яких члени Правління НБУ розповідають про ухвалені рішення та відповідають на питання журналістів.

4️⃣ Підсумки дискусії Комітету з монетарної політики, що містить знеособлені думки всіх учасників стосовно ухвалених рішень.

5️⃣ Інфляційні звіти, що публікуються один раз на квартал та містять детальний опис як фактичної ситуації, так і оновлених прогнозів.

Зберігайте цей пост, щоб не пропустити в наступному році важливі рішення для економіки країни.

☝️А для тих, хто хоче знати більше, рекомендуємо розділ "Як ухвалюються рішення з монетарної політики?".

​​⚙️ Українські банки активно розвивають напрями документарних операцій та факторингу.

☝️ Як засвідчило окреме дослідження Звіту про фінансову стабільність, це дає змогу бізнесу отримати гнучкіші інструменти фінансування, ніж кредити, а банкам – диверсифікувати ризики та знизити навантаження на капітал.

Так, доступ бізнесу до операцій з акредитивами, авалювання векселів та гарантій підвищує надійність розрахунків, зберігає ліквідність та підтримує економічну активність. Водночас для банків ці інструменти менш ризиковані, ніж кредити.

Співвідношення документарних операцій до кредитів бізнесу в Україні становить близько 17%, що навіть вище показника країн ЄС (15% за даними ЄЦБ), однак в Україні через воєнні ризики ці операції здійснюються переважно для внутрішніх розрахунків.

Інший механізм фінансування бізнесу – факторинг. В Україні розвиток цього напряму тривалий час стримувало нечітке регулювання. Уведений в дію із серпня новий закон про факторинг, розроблений за участю Національного банку, чітко розмежовує факторинг та викуп заборгованості за кредитами, впроваджує посилені вимоги до договорів та державну реєстрацію прав вимоги, що знизить ризики шахрайства.

Навіть попри вади регулювання в минулому, портфель торгового факторингу зростав з року в рік. На відміну від документарних операцій, найбільше ним користуються середні й малі підприємства (43% і 31% обсягів відповідно) у сфері торгівлі та переробної промисловості.

Гарантії та факторинг можуть надавати також фінансові компанії, для низки з яких це ключовий бізнес, що також помітно зростає. Співвідношення портфеля факторингу до загального портфеля послуг НБФУ становить 2%, а гарантій – 19%.

Ринок документарних операцій та факторингу має значний потенціал.

Сприяти його розвитку мають цифровізація таких послуг та імплементація нового законодавства про факторинг. Однак уже зараз ці інструменти суттєво пожвавлюють внутрішню торгівлю та економічну активність.

📍Детальніше – за посиланням.

​​💳 Безготівкові розрахунки платіжними картками домінують.

📊 Про це свідчить статистика використання платіжних карток, емітованих українськими банками та фінансовими установами, за перше півріччя 2026 року.

Нижче ділимося цікавими цифрами:

▪️Загалом кількість операцій (безготівкових та з отримання готівки) в Україні та за її межами з використанням платіжних карток, емітованих в Україні, у першому півріччі 2026 року становила 4903,7 млн шт., а їхня сума – 3 861,2 млрд грн.

▪️Із них безготівковими були 4 707,6 млн операцій на загальну суму 2587,3 млрд грн – це відповідно на 7,5% та на 16,6% більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

▪️Частка безготівкових операцій у першому півріччі 2026 року за сумою досягла 67% від загальної суми операцій із платіжними картками, за кількістю – 96% (за перше півріччя 2025 року – 65,3% та 95,3% відповідно).

▪️Найбільше операцій із використанням платіжних карток за кількістю та сумою припадало на розрахунки в торговельній та сервісній мережах – 75,4% та 53,1% відповідно.

▪️Кількість активних pos-терміналів у торговельній та сервісній мережах у червні порівняно з січнем збільшилася на 4,3% (до 582,5 тис.), а кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, – на 13,9% (до 699,3 тис.).

▪️Банкоматна мережа з початку року також зросла (на 0,2%) – до 15,8 тис. банкоматів.

▪️За перше півріччя 2026 року загальна кількість емітованих платіжних карток в Україні досягла 153,2 млн шт. Це на 3% більше порівняно із січнем цього року.

📍Більше інформації – за посиланням.