​​​​Коло абонентів Системи BankID НБУ продовжує розширюватися.

📈 Так, за перше півріччя 2026 року користувачі системи здійснили 66 млн успішних електронних ідентифікацій, що на 30% або на 15,2 млн більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Підтверджує універсальність системи та її здатність інтегруватися у будь-яку галузь для зручної взаємодії з користувачами і те, що протягом першого півріччя цього року до неї приєдналися вісім нових абонентів з різних сфер: освіти, зв'язку, ритейлу, фінтеху.

➕️ Зокрема, до системи підключено паспортний сервіс ДП "ДОКУМЕНТ", користувачі якого верифікуватимуться через Систему BankID НБУ під час запису в електронну чергу.

💬 "Зростання кількості електронних ідентифікацій у Системі BankID НБУ та розширення кола її абонентів демонструють сталий попит на безпечні інструменти дистанційної взаємодії. Ми бачимо, що система є універсальним рішенням для різних сфер діяльності, а її подальший розвиток сприяє розширенню доступу громадян до якісних цифрових сервісів – як державних, так і комерційних", – зазначила заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку Ольга Василєва.

📍Докладніше – за посиланням.

​​Темпи кредитування бізнесу та населення зберігаються на високому рівні.

Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України.

➡️ Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у платоспроможних банках у липні 2026 року збільшилися майже на 33% р/р, населенню – на понад 36% р/р.

☝️Нагадаємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник зменшився через списання в грудні 2025 року державними банками значного обсягу старих непрацюючих кредитів.

Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на показники річних темпів зростання валових кредитів, однак банки не знижували кредитної активності.

➡️ Оперативні дані також свідчать про продовження сталого зростання коштів на рахунках клієнтів. Так, обсяг гривневих коштів на рахунках бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) у банках у липні зріс на понад 21% р/р, фізичних осіб – на 19% р/р.

📍Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників місячної звітності банків.

📊 Детальніше – у статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними.

​​#ГолосНБУ

Підсумуємо цей тиждень нашим традиційним дайджестом. Вашій увазі кілька важливих текстів, що пояснюють й економічну ситуацію в країні, й рішення НБУ.

🚩 В ефірі Радіо NV Голова НБУ Андрій Пишний детально розповів про логіку липневого рішення з монетарної політики, вплив на економіку посилення російських ударів по портовій інфраструктурі та ситуацію на валютному ринку тощо. Серед актуальних тем розмови – певна активізація інформаційних атак на НБУ.

🚩 Як Національний банк сприяє втіленню ESG-принципів у діяльність фінансового сектору розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час круглого столу в Національній асоціації банків України.

🚩 У колонці для «Економічної правди» Голова НБУ Андрій Пишний пояснює логіку рішення модернізувати операційний дизайн процентної політики. Чому було важливо зробити це саме зараз?

🚩 Чи дійсно обмежені можливості отримання кредитів є чинником, що стримує здатність підприємств нарощувати виробництво? Голова НБУ звертає увагу на результати опитування самих підприємств.

​​📊 Обсяги касових оборотів банків за перше півріччя 2026 року збільшилися.

📈 Так, обсяг надходжень готівки до кас банків за січень – червень цього року становив 1 554,8 млрд грн. Це на 8,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

Видача готівки з кас банків за цей період збільшувалася зіставними темпами – на 8,7% до 1 602,4 млрд грн.

⚙️ Збільшення обсягів надходжень готівки до кас банків зумовлювалося пожвавленням економічної активності з ІІ кварталу цього року та стійким споживчим попитом на тлі зростання доходів населення, зокрема заробітних плат і пенсій.

Водночас збільшення обсягів видач готівкової гривні з кас банків відбувалося на тлі посилення безпекових ризиків через інтенсивні повітряні атаки та подальші руйнування виробничої й енергетичної інфраструктури та житлового сектору, що посилювало попит населення на готівку та схильність зберігати частину коштів у готівковій формі.

✅️ Традиційно в першому півріччі 2026 року найбільші обсяги готівки з кас банки видавали для (% від загального обсягу видатків):
▪️операцій клієнтів з використанням платіжних карток – 85,5%;
▪️придбання іноземної валюти в клієнтів – 4,9%;
▪️підкріплення операторів поштового зв’язку – 3,4%.

➡️ Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків, як і раніше, були (% від загального обсягу надходжень):
▪️торговельна виручка – 31,4%;
▪️операції клієнтів з використанням платіжних карток – 28%;
▪️надходження від продажу іноземної валюти – 15,3%;
▪️виручка від усіх видів послуг – 12,2%.

📍Докладніше дізнатися про динаміку касових оборотів банків за останні 10 років можна за посиланням.

​​🗓 Відкриваємо дати головних засідань та публікацій з монетарної політики на 2027 рік.

🟢 Де шукати?

📲 Сайт Національного банку ➡️ "Монетарна політика" ➡️ "Графік проведення засідань Правління з питань монетарної політики" (графік на 2027 рік розміщений під цьогорічним графіком).

🔗 За прямим посиланням – https://bank.gov.ua/ua/monetary/schedule.

🟢 Про які засідання та публікації йдеться?

1️⃣ Засідання Правління НБУ з питань монетарної політики. Саме на них приймаються рішення про розмір облікової ставки та інші параметри політики. На чотирьох із таких засідань затверджується ще й оновлений макропрогноз.

2️⃣ Засідання Комітету з монетарної політики, до складу якого входить Правління НБУ та директори чотирьох профільних департаментів. Вони відбуваються напередодні монетарних засідань Правління НБУ для обміну інформацією та поглядами про монетарну політику.

3️⃣ Пресбрифінги з питань монетарної політики, під час яких члени Правління НБУ розповідають про ухвалені рішення та відповідають на питання журналістів.

4️⃣ Підсумки дискусії Комітету з монетарної політики, що містить знеособлені думки всіх учасників стосовно ухвалених рішень.

5️⃣ Інфляційні звіти, що публікуються один раз на квартал та містять детальний опис як фактичної ситуації, так і оновлених прогнозів.

Зберігайте цей пост, щоб не пропустити в наступному році важливі рішення для економіки країни.

☝️А для тих, хто хоче знати більше, рекомендуємо розділ "Як ухвалюються рішення з монетарної політики?".

​​⚙️ Українські банки активно розвивають напрями документарних операцій та факторингу.

☝️ Як засвідчило окреме дослідження Звіту про фінансову стабільність, це дає змогу бізнесу отримати гнучкіші інструменти фінансування, ніж кредити, а банкам – диверсифікувати ризики та знизити навантаження на капітал.

Так, доступ бізнесу до операцій з акредитивами, авалювання векселів та гарантій підвищує надійність розрахунків, зберігає ліквідність та підтримує економічну активність. Водночас для банків ці інструменти менш ризиковані, ніж кредити.

Співвідношення документарних операцій до кредитів бізнесу в Україні становить близько 17%, що навіть вище показника країн ЄС (15% за даними ЄЦБ), однак в Україні через воєнні ризики ці операції здійснюються переважно для внутрішніх розрахунків.

Інший механізм фінансування бізнесу – факторинг. В Україні розвиток цього напряму тривалий час стримувало нечітке регулювання. Уведений в дію із серпня новий закон про факторинг, розроблений за участю Національного банку, чітко розмежовує факторинг та викуп заборгованості за кредитами, впроваджує посилені вимоги до договорів та державну реєстрацію прав вимоги, що знизить ризики шахрайства.

Навіть попри вади регулювання в минулому, портфель торгового факторингу зростав з року в рік. На відміну від документарних операцій, найбільше ним користуються середні й малі підприємства (43% і 31% обсягів відповідно) у сфері торгівлі та переробної промисловості.

Гарантії та факторинг можуть надавати також фінансові компанії, для низки з яких це ключовий бізнес, що також помітно зростає. Співвідношення портфеля факторингу до загального портфеля послуг НБФУ становить 2%, а гарантій – 19%.

Ринок документарних операцій та факторингу має значний потенціал.

Сприяти його розвитку мають цифровізація таких послуг та імплементація нового законодавства про факторинг. Однак уже зараз ці інструменти суттєво пожвавлюють внутрішню торгівлю та економічну активність.

📍Детальніше – за посиланням.

​​💳 Безготівкові розрахунки платіжними картками домінують.

📊 Про це свідчить статистика використання платіжних карток, емітованих українськими банками та фінансовими установами, за перше півріччя 2026 року.

Нижче ділимося цікавими цифрами:

▪️Загалом кількість операцій (безготівкових та з отримання готівки) в Україні та за її межами з використанням платіжних карток, емітованих в Україні, у першому півріччі 2026 року становила 4903,7 млн шт., а їхня сума – 3 861,2 млрд грн.

▪️Із них безготівковими були 4 707,6 млн операцій на загальну суму 2587,3 млрд грн – це відповідно на 7,5% та на 16,6% більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

▪️Частка безготівкових операцій у першому півріччі 2026 року за сумою досягла 67% від загальної суми операцій із платіжними картками, за кількістю – 96% (за перше півріччя 2025 року – 65,3% та 95,3% відповідно).

▪️Найбільше операцій із використанням платіжних карток за кількістю та сумою припадало на розрахунки в торговельній та сервісній мережах – 75,4% та 53,1% відповідно.

▪️Кількість активних pos-терміналів у торговельній та сервісній мережах у червні порівняно з січнем збільшилася на 4,3% (до 582,5 тис.), а кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, – на 13,9% (до 699,3 тис.).

▪️Банкоматна мережа з початку року також зросла (на 0,2%) – до 15,8 тис. банкоматів.

▪️За перше півріччя 2026 року загальна кількість емітованих платіжних карток в Україні досягла 153,2 млн шт. Це на 3% більше порівняно із січнем цього року.

📍Більше інформації – за посиланням.

​​⚙️📈 Кредитування є ключовим рушієм приросту чистих активів банків понад два роки поспіль, а якість кредитного портфеля – ліпшою, ніж до повномасштабного вторгнення.

☝️Про це йдеться в огляді банківського сектору за ІІ квартал 2026 року.

Наводимо важливі тренди:

▪️квартальні темпи приросту чистого гривневого кредитного портфеля бізнесу пришвидшилися до 9.4% з 6.3% у І кварталі та перевищили 30% у річному вимірі. Чистий кредитний портфель населення зріс на 8% у квартальному та 36.2% у річному вимірі;

▪️гривневі кредитні ставки для бізнесу дещо зросли, реагуючи на підвищення депозитних ставок, – на 0.2 в.п. до 15.3% річних, водночас приватні банки з іноземним капіталом надалі пропонували найнижчу середню ставку – 13.5% річних;

▪️частка непрацюючих кредитів зменшилася до 12.5%, поліпшення якості портфелів відбулося як у корпоративному, так і в роздрібному сегментах; поточні показники ліпші за середні значення до повномасштабного вторгнення;
• відбувся помітний приплив гривневих коштів як населення (+7.1% кв/кв, +19.6% р/р), так і бізнесу (+4.2% кв/кв, +17.1 р/р) до банків;

▪️сектор залишався прибутковим та операційно ефективним, водночас чистий прибуток за ІІ квартал скоротився на 30% р/р через підвищену (50%) ставку податку на прибуток;

▪️гнучкість у реструктуризації позик боржників із тимчасовими фінансовими складнощами, яку НБУ запропонував, реагуючи на виклики для роботи бізнесу, знижує тиск на капітал банків і дає простір для подальшого фінансування економіки. Натомість потенційним викликом є подовження дії екстраподатку на прибуток банків на наступний рік.

📍Детальніше – за посиланням.

​​Голова НБУ Андрій Пишний виступив у Верховній Раді України щодо ситуації навколо АТ «Сенс Банк».

Він детально пояснив всю логіку та хронологію дій НБУ стосовно банку – від моменту націоналізації банку до останніх регуляторних рішень.

➡️ Подробиці у дописі Голови НБУ.

​​📊 У липневому Інфляційному звіті дослідили окрему тему: «Як змінюються цілі російських атак і як адаптується українська економіка».

➡️ Загальний висновок: російські атаки на логістику, інфраструктуру та виробничі об’єкти збільшують тиск на українську економіку, однак висока адаптивність бізнесу, населення і держави до шоків війни сприяє мінімізації втрат.

Детально про те, як українська економіка проходить випробування війною.

1️⃣ Блокада портів. Після блокування у 2022 році портів Великої Одеси, через які до вторгнення проходило близько двох третин українського експорту, почалося переспрямування експорту через порти Дунаю та західні залізничні переходи. Паралельно розбудовувалися перевантажувальні термінали на західному сухопутному кордоні. Порти розблоковувалися спочатку дипломатичними домовленостями, потім – силами ЗСУ. У результаті до кінця 2024 року обсяги експорту Чорним морем повернулися на довоєнний рівень.

У липні 2026 року розпочалася нова фаза морської блокади. За оцінками НБУ, прямі втрати від недоотримання експортної виручки в другій половині 2026 року перевищать 2 млрд дол. США. Проте очікуваний експорт протягом першого півріччя 2027 року компенсує негативний ефект. Завдяки розвиненим альтернативним маршрутам і досвіду аграріїв ситуація є контрольованішою, ніж під час блокади 2022 року.

2️⃣ Паливна криза навесні 2022 року сталася внаслідок зупинки імпорту з рф і рб та ударів по нафтопереробних заводах і нафтобазах. Проте налагодження імпорту з країн ЄС цілком замінило втрачені джерела поставок уже до літа 2022 року. Паливні мережі масово закуповували бензовози, розбудовували логістику на західному кордоні та диверсифікували постачальників. Ці інвестиції забезпечили стійкість паливного ринку в наступних фазах війни.

3️⃣ Атаки на газовидобуток. Оперативне збільшення імпорту газу, значні потужності підземних сховищ газу і швидкий ремонт пошкоджених свердловин дали змогу відновити видобуток та забезпечувати газом населення і бізнес у звичному режимі. Ціною адаптації стало зростання імпорту з відповідним тиском на валютний ринок і бюджет.

4️⃣ Енергетичний терор. Систематичні удари ворога по енергетичних об’єктах стимулювали стрімкий розвиток розподіленої генерації, розбудову інженерного захисту енергооб'єктів, налагодження аварійного імпорту е/е з ЄС. Енергосистема витримала пікові навантаження без каскадних аварій холодною зимою 2025–2026 років. Ціною адаптації стало зростання витрат бізнесу на автономне енергозабезпечення та поглиблення структурного дефіциту потужностей, який стримує відновлення виробництва.

5️⃣ Повітряний терор у 2026 році спрямовано на ключові ланки ланцюгів постачання: виробництво → зберігання → транспортування. Ця тактика спрямовується на виснаження бізнесу через зростання трансакційних витрат, знищення основного капіталу й товарних запасів, стримування інвестицій.

У відповідь бізнес децентралізує складські мережі і створює нові логістичні маршрути, а держава впроваджує компенсаційні програми та механізм страхування воєнних ризиків. Ціна адаптації є високою: загальний від'ємний внесок обстрілів у зростання ВВП оцінено в 0.9 в. п.
Частина витрат бізнесу на логістику, безпеку, страхування та відновлення потужностей поступово переноситься в споживчі ціни та посилює фундаментальний ціновий тиск.

У таких умовах монетарна політика залишатиметься достатньо гнучкою, щоб забезпечувати контроль над інфляційними процесами й водночас стимулювати розвиток кредитування та підтримувати економічну активність.

📍Більше інформації знайдете в Інфляційному звіті.

​​🏡 Іпотека у червні

Банки України у червні видали 763 іпотечних кредити на загальну суму 1,47 млрд грн.

Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.

✅️ Коротко про результати опитування:

▪️399 кредитів на суму 770 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 167 кредитів на 297 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;

▪️364 кредити на суму 698 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;

▪️середньозважена ефективна ставка становила 7,74% річних на первинному ринку та 9,86% на вторинному ринку;

▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 12%.

✅️ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у червні видано:

▪️у Київській області (268 договорів на загальну суму 521 млн грн, або 35% від загального обсягу);

▪️у місті Києві (102 договори на 229 млн грн);

▪️у Львівській області (51 договорів на 107 млн грн);

▪️в Одеській області (38 договорів на 61 млн грн);

▪️у Вінницькій області (32 договори на 64 млн грн).

Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 98% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 13 банків.

Нагадуємо, що Рада з фінансової стабільності у травні 2026 року схвалила оновлену Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.

Розуміємо високий рівень уваги до ситуації навколо Сенс банку. НБУ працює виключно в межах закону, уважно стежить за її перебігом та документує встановлені факти в межах наглядових процедур.

➡️ Водночас маємо нагадати, що, крім таємниці досудового розслідування, закон захищає банківською таємницею інформацію зібрану НБУ під час здійснення наглядових дій, а також визначає порядок її розкриття.

ℹ️ Щодо вимоги про негайне відсторонення та звільнення керівника Департаменту фінансового та валютного моніторингу Сенс Банку Людмили Снігур. Питання, яке порушив @yzheleznyak

📍НБУ не має повноважень самостійно звільняти жодного працівника банку.

Регулятор може вимагати звільнення або відсторонення окремих визначених законом категорій посадових осіб і лише за передбачених законом підстав.

Зокрема, вимога про звільнення може бути сформована щодо:

1️⃣ керівників банку – за результатами встановлення їх невідповідності кваліфікаційним вимогам або виявлення порушень, які дають підстави для застосування відповідного заходу впливу;

2️⃣ інших визначених законом посадових осіб – відсторонення як захід впливу, що застосовується за результатами наглядових дій та за наявності встановлених фактів порушень.

Такі рішення не можуть ухвалюватися «негайно» лише на підставі публічних повідомлень чи припущень. Вони мають прийматися за результатами належної наглядової процедури та ґрунтуватися на встановлених фактах.

Що стосується саме НБУ, то для застосування передбаченого статтею 73 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» заходу впливу у вигляді відсторонення відповідної посадової особи мають бути встановлені передбачені законом підстави за результатами відповідних наглядових дій.

Водночас маємо й інструменти оперативного реагування (згідно законодавства та Положення №346).

Зокрема, НБУ може висувати банку вимоги щодо невідкладного усунення недоліків та покращення корпоративного управління, систем управління ризиками та систем внутрішнього контролю.

☝️Саме в межах цих повноважень сьогодні НБУ направив банку офіційний лист з відповідною вимогою щодо відсторонення Людмили Снігур.

Наразі Національний банк продовжує роботу в межах уже відкритого провадження щодо втручання в операційні системи банку.

За результатами встановлення всіх обставин та фактів НБУ регуватиме відповідно до закону.

Про подальші кроки інформуватимемо у встановлених законодавством формі та порядку, зокрема Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради.

ℹ️ Ми відповіли на низку запитань Голови Тимчасової слідчої комісії ВРУ Ярослава Железняка щодо дій НБУ за цим посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡 Ключові теми обговорень спікерів НБУ за тиждень – у новому дайджесті.

⬇️⬇️⬇️

🚩 Які рішення ухвалив НБУ щодо АТ "Сенс Банк", розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час виступу у Верховній Раді України.

🚩 Спільний розвиток національної платіжної інфраструктури для посилення її операційної стійкості та національної безпеки держави обговорила команда НБУ на чолі з Андрієм Пишним та його заступником Олексієм Шабаном під час зустрічі із керівниками банків та банківських асоціацій.

🚩 Ключові напрями співпраці, а також макроекономічний прогноз України та оцінки поточної економічної ситуації обговорили перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський під час зустрічі із представниками місії Світового банку.