​​💡Довіра до фінансових ринків: наступні виклики для творців політики.

Таку тему обговорили Девід Марш (OMFIF) та Яцек Ястшембський (Польська комісія з фінансового нагляду) – учасники першої панельної дискусії на #NBUNBPconference26.

👤 Модерував розмову Сергій Ніколайчук, перший заступник Голови НБУ.

Довіра – це складне та багатовимірне поняття. На початку розмови Сергій Ніколайчук виокремив її чотири ключові складові:

▪️довіра до центрального банку;
▪️довіра до фіскальної політики;
▪️довіра учасників ринку;
▪️інституційна та геополітична довіра.

Важливо, щоб усі ці складові були забезпечені.

☝️Зі свого боку, учасники дискусії наголосили, що швидкість поточних змін вимагає від центробанків передбачуваності та активної комунікації із учасниками фінансового ринку.

Переказуємо основні меседжі дискусії.
⬇️⬇️⬇️

🟢 Від ризику – до невизначеності

Світ дедалі частіше стикається саме з невизначеністю. На відміну від ризику, майбутній розвиток якого можна оцінити, невизначеність не дає змоги побудувати такий розподіл імовірностей. У таких умовах ключовим завданням стає не прогнозування всіх можливих сценаріїв, а створення максимальної передбачуваності там, де це можливо.

🟢 Від стабільності – до стійкості

Також відбувається поступовий перехід від концепції стабільності до концепції стійкості.

Стабільність, що передбачає здатність системи повертатися до рівноваги, була десятиліттями в основі фінансового нагляду. Однак зараз зміни подекуди бувають настільки значними, що повернення до рівноваги стає недосяжним.

З огляду на це, з часом концепцію стабільності як всеосяжну мету фінансового нагляду та регулювання, ймовірно, замінить концепція стійкості, в основі якої здатність системи адаптуватися до нових умов та продовжувати працювати.

🟢 Зростання ролі нефінансових ризиків

Ще один важливий тренд – зміщення уваги від управління переважно фінансовими ризиками до управління нефінансовими, зокрема операційними, ризиками. Серед них особливого значення набуває цифрова стійкість – здатність фінансової системи протистояти технологічним викликам та продовжувати роботу в умовах цифрових збоїв.

На думку учасників дискусії, економіки Європи та США виявилися відносно стійкими та змогли подолати низку шоків. Цьому, зокрема, сприяло збільшення видатків Європи на оборону.

🟢 Передбачуваність – відповідь на невизначеність

В умовах високої невизначеності центральні банки та фінансові регулятори намагаються посилювати передбачуваність своєї політики.

Для цього важливими є чітке визначення та ранжування пріоритетів, планування власних дій, а також активна комунікація з учасниками фінансового ринку. Адже довіра формується не лише рішеннями, а й розумінням того, чого очікувати від політики та інституцій у майбутньому.

💬 «Центральний банк може мати повну довіру щодо своєї здатності забезпечувати низьку інфляцію у середньостроковій перспективі, але ринки все одно вимагатимуть вищої премії за ризик, якщо сумніватимуться у стійкості державних фінансів і державного боргу чи стійкості інституцій до геополітичних шоків. Україна перебуває в епіцентрі геополітичних ризиків: нам доводиться протидіяти кібератакам і забезпечувати безперервну операційну діяльність фінансового сектору в екстремальних умовах», – підкреслив Сергій Ніколайчук.

➡️ Програма конференції доступна тут.

📹 Запис трансляції:

UA: https://www.youtube.com/watch?v=Jb-Ao5KAdzY
EN: https://www.youtube.com/watch?v=I4WK6nfJh-E

​​💡Завершуємо перший день #NBUNBPconference26 підсумками панельної дискусії про можливості та виклики для України як лабораторії фінансових інновацій.

Вона зібрала найбільшу кількість учасників:

▪️Олексій Шабан, Національний банк України;
▪️Наталія Микольська, Diia.City United;
▪️Якуб Карновський, KredoBank;
▪️Елізабет Нобл, Європейське управління банківського нагляду;
▪️Андрій Дубас, Асоціація українських банків;
▪️Сергій Наумов, Національна асоціація банків України;
▪️Денис Ястреб, Національна асоціація страховиків України.

Модерувала розмову Джемма Ферст (GIZ).

Найважливіші тези ⬇️

🟢 Фінансовий сектор

Український фінансовий сектор був цифровим і технологічним ще до повномасштабного вторгнення. Водночас війна стала безпрецедентним стрес-тестом, але також і прискорювачем інновацій.

Це стало можливим завдяки поєднанню державних реформ, спроможності бізнесу та готовності людей користуватися цифровими сервісами.

🟢 Страховий ринок

Повномасштабне вторгнення змусило фінансовий сектор працювати в умовах постійної невизначеності. Ще у 2022 році банки змогли продовжити роботу завдяки завчасно напрацьованим рішенням: мобільному банкінгу, дистанційній ідентифікації, резервуванню даних та іншим цифровим інструментам.

Для страхового сектору війна стала постійним випробуванням здатності оцінювати нові ризики. Водночас Україна продовжила гармонізацію регулювання з європейськими вимогами, розвиває повністю електронні страхові поліси та створила окремі продукти воєнного страхування.

🟢 Масштабування інновацій

Українські інновації мають потенціал виходити далеко за межі внутрішнього ринку. Представники європейського фінансового сектору відзначають високий рівень цифровізації України та здатність держави й бізнесу швидко об’єднуватися для впровадження технологій.

☝️Водночас перед Україною та Європою стоять спільні завдання:

▪️інтегрувати фінансові ринки та спростити транскордонний рух капіталу;
▪️ефективніше перетворювати приватні заощадження на інвестиції;
▪️створювати умови для масштабування українського фінтеху на ринках ЄС;
▪️розвивати фінансові інструменти для відновлення та відбудови України.

🟢 Кібербезпека

НБУ роками адаптував вимоги до цифрової стійкості банків у відповідь на реальні ризики. Україна на практиці пережила недоступність великого провайдера зв'язку та оператора державних реєстрів.

Вимоги, які здаються гальмом, у критичних умовах виявляються тим, без чого фінансові послуги взагалі неможливо надавати. Водночас світова практика доводить, що збалансоване регулювання може йти на користь інноваціям.

🟢 Фінансова інклюзія

Спільне завдання регулятора та фінансового сектору – забезпечити сталість, безпеку та інклюзивність фінансової системи. Зокрема зробити послуги доступними для ветеранів, людей з інвалідністю, мешканців прифронтових територій та всіх, хто може мати додаткові бар’єри у доступі до фінансів.

Україна вже демонструє, що навіть в умовах війни фінансова система може не лише вистояти, а й продовжувати інноваційний розвиток. Важливо перетворити цей досвід на рішення, які масштабуються в Україні й Європі.

⏰ Завтра ми продовжимо розповідати про виступи на Х Щорічній дослідницькій конференції. Трансляція другого дня стартує о 10:30.

➡️ Переглянути запис першого дня конференції та програму заходу можна на сайті конференції.

​​🌊 Рік тому ми започаткували новий, особливий напрям пам’ятних монет, присвячених розмаїттю життя в Чорному та Азовському морях.

Ми хотіли показати, якою красивою та унікальною є їхня екосистема, а також привернути увагу до проблеми її збереження.

Чорне та Азовське моря – частина природної спадщини України. У них живуть сотні видів, кожен із яких відіграє свою роль у морській екосистемі. Серед них чорноморський гребінець і морський кріт, чия присутність може багато розповісти про стан морського середовища.

☝️Саме їм ми присвятили новий набір «Мешканці морських глибин», до якого увійшли пам’ятні монети:

▪️«Азовське море. Морський кріт»;
▪️«Чорне море. Чорноморський гребінець».
Вони продовжують серію «Флора і фауна України».

🟢 Про набір монет

До набору входять дві пам’ятні монети номіналом 5 гривень кожна.

➡️ На реверсі монети, присвяченої:

🐚 Азовському морю – зображено двох морських кротів сірого та болотяного кольорів (кольоровий друк) у зостері – морській траві, що є оптимальним життєвим середовищем для цього виду;

🐚 Чорному морю – зображено трьох чорноморських гребінців жовто-синього, помаранчевого та білого кольорів (кольоровий друк) у типовому біотопі – піщаних заглибленнях.

На аверсах монет відповідно розміщено стилізовані контури Азовського та Чорного морів із прилеглою територією України, виконані у формі рельєфних горизонтальних ліній, що імітують морські хвилі.

Тираж набору – до 50 000 штук у сувенірному пакованні.

📆 Реалізація набору пам’ятних монет у інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ розпочнеться з 29 вересня 2026 року.

Крім того, придбати його можна буде в банків-дистриб’юторів. Про старт продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.

​​​​#NBUNBPconference26

⏰️ Важливе нагадування!

За пів години, о 10:30, розпочинаємо другий день X Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі на тему «Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації».

🗣 Вітальне звернення:

▪️Андрій Пишний, Голови Національного банку України;
▪️Павел Шаламаха, член правління Народового банку Польщі;
▪️Прішила Тофано, Постійна представниця МВФ в Україні.

Також у програмі:
▪️ключова доповідь Мартіна Кохера, голови Національного банку Австрії;
▪️відеозвернення Крісталіни Георгієвої, директорки-розпорядниці Міжнародного валютного фонду;
▪️відеозвернення Крістін Лагард, президентки Європейського центрального банку;
▪️панельні дискусії та дослідницькі сесії за участі полісімейкерів з глобальної фінансової системи.

➡️ Поставити запитання до спікерів, переглянути програму заходу та інформацію про доповідачів можна тут: https://events.bank.gov.ua/ARConference/2026/index.html

📹 Дивіться #NBUNBPconference26 наживо:

🇺🇦 UA: https://www.youtube.com/watch?v=wsjJJAWERcs
🇺🇲 EN: https://www.youtube.com/watch?v=tU8QwtGXEAE

​​💡Розпочали другий день #NBUNBPconference26 із вітального звернення Голови НБУ Андрія Пишного.

Цьогоріч конференція проходить онлайн через безпекові умови. Але, як наголосив Андрій Пишний, це говорить не про зменшення її важливості, а є прикладом адаптації, як однієї з основ стійкості.

💬 «Відповідь на виклики майбутнього не в тому, щоб навчитися передбачати кожен наступний шок. Вона в тому, щоб створювати та зберігати інституції, здатні виконувати свою функцію навіть тоді, коли прогноз утрачає актуальність, традиційний інструмент не працює, а перевіреного рецепта немає».

Голова НБУ запропонував три ключові тези для дискусій конференції:

▪️стійкість неможлива без гнучкості, але гнучкість потребує якоря;
▪️довіра потребує відкритості, а відкритість – відповідальності;
▪️інновації розширюють нашу спроможність, але не знімають відповідальності.

👤 Також із вітальним словом виступив Павел Шаламаха, член правління Національного банку Польщі. Він висловив підтримку НБУ та назвав його роботу в умовах повномасштабної війни унікальним прикладом стійкості.

Він підкреслив, що незалежність центрального банку – це не привілей, це умова для виконання мандату. Вона захищає монетарну політику від короткострокових політичних впливів і дозволяє надійно заякорити інфляційні очікування.

👤 Продовжуючи вітальну частину, Прішила Тофано, представниця МВФ, відзначила довготривале партнерство Міжнародного валютного фонду та НБУ й підтвердила незмінну відданість МВФ підтримці України.

Вона наголосила на важливості конференції як платформи для обміну досвідом між центральними банками та політсімейкерами, що особливо актуально в умовах посилення геополітичної напруженості, фрагментації торгівлі та невизначеності.

👤 Завершив вітальну частину посол Німеччини в Україні Борис Руге. Він наголосив, що Німеччина є незмінним прихильником як військової, так і економічно-фінансової підтримки України, додавши що моральні цінності та стратегічні інтереси країн повністю збігаються.

Пан посол підкреслив, що Україна є невід'ємною частиною європейської родини і в майбутньому стане членом ЄС, а німецький уряд готовий підтримувати її на цьому шляху реформ.

➡️ Поставити запитання до спікерів, переглянути програму заходу та трансляцію можна тут.

​​🟢 Незалежність, довіра та здатність монетарної політики діяти в умовах шоків.

Про це говорив Мартін Кохер, очільник Національного банку Австрії, під час своєї ключової промови на #NBUNBPconference26.

Модерував розмову Володимир Лепушинський, заступник Голови НБУ.

Переказуємо найважливіше.
⬇️⬇️⬇️

Довіра – це не статус, а результат роботи центрального банку. Незалежність створює інституційні умови, щоб центробанк міг виконувати свій основний мандат – забезпечувати цінову стабільність. Але довіра формується передусім фактичною поведінкою центробанку та її відповідністю мандату.

Центральний банк може залишатися формально незалежним, але втратити довіру, якщо його рішення перестають бути послідовними. Тому добре функціонуючий режим економічної політики має спиратися щонайменше на чотири складові:

▪️спільну мету – монетарна та фіскальна політики мають бути узгодженими;
▪️стійкість – відданість мандату має зберігатися навіть тоді, коли її складно дотримуватися;
▪️експертизу – не уникати помилок, а вчасно їх розпізнавати та коригувати курс політики;
▪️послідовність і прозорість – правила та логіка рішень мають бути зрозумілими для суспільства й фінансових ринків.

☝️Розповідаючи про виклики для центральних банків, Мартін Кохер використав приклад Одіссея, який прив'язав себе до щогли, щоб протистояти сиренам.

У монетарній політиці сирени співають щоразу, коли дотримання цінової стабільності вимагає складних рішень. Найспокусливішими «сиренами» для центробанків є шоки пропозиції.

Що сильніший шок, то більше підстав в уряду пом'якшувати його наслідки для людей і бізнесу, і то більше підстав у центробанку не дати інфляції поширитися. Це створює реальний ризик розбіжностей між урядом і центробанком.

💬 «Шоки пропозиції створюють складний компроміс: надмірно м’яка реакція центрального банку може дозволити тимчасовому інфляційному шоку поширитися на зарплати, ціни та інфляційні очікування – стати стійким. Водночас надмірно жорстка політика може непотрібно посилити економічний спад», – сказав очільник Національного банку Австрії.

Саме тому, за його словами, центральному банку потрібні одночасно незалежність, щоб витримувати цей компроміс, розсудливість, щоб правильно оцінити ситуацію, та стійкість у дотриманні ключового мандату.

💬 «Попри колосальний виклик, Україна стоїть міцно. Ваша витривалість на цьому шляху заслуговує на наше найглибше захоплення та підтримку», – додав він.

➡️ Поставити запитання до спікерів, переглянути програму заходу та інформацію про доповідачів можна тут.

​​#NBUNBPconference26

💬 «Ми всі багато чому навчилися з їхнього досвіду».

Так директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва розпочала розмову під час X Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі.

💡Вона відзначила чотири уроки НБУ, важливі для інших центральних банків та міжнародної фінансової спільноти загалом.

1️⃣ Стійкість потрібно формувати задовго до випробувань. Реформи банківського сектору, посилення нагляду, накопичення резервів, розвиток цифрової фінансової інфраструктури та зміцнення незалежності НБУ стали фундаментом стійкості фінансової системи після початку повномасштабного вторгнення.

2️⃣ Стійкість потребує здатності адаптуватися. Надзвичайні рішення перших днів війни дали змогу запобігти паніці та зберегти стабільність, а надалі НБУ адаптував свою політику та розпочав її поступову нормалізацію.

3️⃣ В умовах надзвичайної невизначеності критично важливий людський капітал. Дані, дослідження, професійна експертиза, сценарний аналіз і планування різних варіантів розвитку подій стали основою для рішень НБУ та важливою складовою програм України з МВФ.

4️⃣ Стійкість залежить від довіри. Довіра до НБУ та інших економічних інституцій України важлива для громадян і бізнесу, а під час війни – також для збереження масштабної міжнародної фінансової підтримки.

💬 «Саме ці якості допомагали Україні впродовж останніх років, забезпечують стабільність сьогодні та закладають підґрунтя для її європейського майбутнього», – підсумувала Крісталіна Георгієва.

➡️ Поставити запитання до спікерів, переглянути програму заходу та інформацію про доповідачів можна тут.

​​🟢 Стійкість центральних банків в епоху постійних шоків обговорили учасники третьої панельної дискусії #NBUNBPconference26:

▪️Андрій Пишний, Голова Національного банку України;

▪️Мартін Кохер, Голова Австрійського національного банку;

▪️Єрун Клік, виконавчий директор Міжнародний валютний фонд;

▪️Олаф Слейпен, президент центрального банку Нідерландів.

Модерувала розмову Белма Чолакович, головна економістка Центральнго банку Боснії та Герцеґовини.

Ділимося ключовими висновками.
👇👇👇

1️⃣ Слово «стійкість» стало одним із найуживаніших після пандемії. Ним описують відновлення після COVID-19, енергетичної та банківської криз, інфляційних шоків, а нині – геополітичної фрагментації та війни.

Сьогодні стійкість – це здатність продовжувати виконувати свій мандат за надзвичайних обставин.

2️⃣ Світова економіка, ймовірно, наближається до межі своєї стійкості, сказав Єрун Клік. Шоки зменшили запаси міцності та простір для політики, а невизначеність, фрагментація та структурні зміни лише посилюються. Ця тема стане центральною на найближчих Щорічних зборах МВФ та Світового банку.

3️⃣ За словами Мартіна Кохера, стійкість – це сила, яка виснажується з часом. Якщо шоки трапляються частіше, підтримувати стійкість стає складніше.

Глобальний тренд на зниження уваги до фіскальної дисципліни та довгострокової фіскальної стійкості може створити виклики і для стійкості центробанків.

4️⃣ Незалежний та прозорий центральний банк, що проводить надійну політику – це єдиний спосіб продемонструвати нашу авторитетність та рішучість, підкреслив Мартін Кохер.

Він додав, що поширення популістських наративів у суспільстві вимагає більших комунікаційних зусиль від центрального банку.

5️⃣ Андрій Пишний виокремив чотири напрями роботи НБУ, які допомогли зберегти стійкість в умовах повномасштабної війни: робота над операційною стійкістю, якісне перезавантаження взаємодії між НБУ та урядом, впровадження інновацій та збереження підтримки з боку міжнародних партнерів.

6️⃣ Банк Нідерландів вчиться операційної стійкості в України, сказав Олаф Слейпен.

Спілкування з НБУ відкрило для нього ще один важливий вимір стійкості – стійкість людей, суспільства і співробітників центрального банку. Навіть якщо системи не працюватимуть, усю необхідну роботу мають продовжувати виконувати люди.

7️⃣ Український досвід показує, що стійкість – це здатність витримувати шоки, уміння адаптуватися, будувати партнерства, впроваджувати інновації та бачити всю систему, а не лише окремі ризики, підсумував Андрій Пишний.

📌 Дивитися трансляцію, поставити запитання до спікерів та переглянути програму заходу можна тут.

​​#NBUNBPconference26

💬 «Народ України знає, що таке буря, і після років війни продовжує захищати свою свободу та показувати світові, що означає сила. Але ми також бачимо цю силу в інституціях, які продовжують служити українському народові».

👤 Так президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард розпочала своє відеозвернення до учасників ювілейної X Щорічної дослідницької конференції НБУ та НБП, апелюючи до слів Лесі України: «Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі».

Вона високо оцінила роботу Національного банку під час повномасштабної війни: безперебійну роботу фінансової системи та платежів, посилення стійкості банків, поступову нормалізацію монетарної політики та рішення, спрямовані на зміцнення довіри.

💬 «За надзвичайно складних обставин НБУ забезпечив функціонування фінансової системи країни, водночас поступово нормалізуючи свою монетарну політику в умовах війни», – зазначила пані Лагард.

Окремий акцент – підтримка України з боку європейських партнерів та співпраця ЄЦБ із НБУ. Вона вже включає стажування наших фахівців у Франкфурті, а наступного року має розширитися завдяки новій програмі співпраці Європейської системи центральних банків із центральними банками України та Молдови.

💬 «Україна вистоїть і в цій бурі», – підсумувала Крістін Лагард.

➡️ Поставити запитання спікерам та переглянути інформацію про виступи можна у чатботі.

​​#NBUNBPconference26

💡Наскрізна тема дискусій X Щорічної дослідницької конференції – це довіра.

Під час четвертої панельної дискусії спікери обговорили довіру, як ключовий актив центрального банку.

Її учасники:

▪️Гедімінас Шимкус, Голова Банку Литви;
▪️Ілія Лінгорський, член Ради Національного банку Болгарії;
▪️Міхаель Фауленд, заступник Голови Хорватського національного банку.

Модератор – Прішила Тофано, постійна представниця МВФ в Україні.

Переповідаємо найцікавіші тези.
⬇️⬇️⬇️

🟢 Про важливість довіри

Довіра значуща для центробанків, оскільки:

▪️стабілізує інфляційні очікування;
▪️зменшує премію за ризик;
▪️посилює здатність рішень центрального банку впливати на економіку.

💬 «Для України довіра має додатковий, критично важливий вимір. Україна залежить від значної міжнародної фінансової підтримки, тому підтримувати довіру до ключових економічних інституцій, особливо до НБУ та Міністерства фінансів, важливо не лише всередині країни», – зазначила Прішила Тофано.

🟢 Про запас довіри

На думку Гедімінаса Шимкуса, довіра формується у спокійні часи, але «запас довіри» дає центральному банку більший простір для маневру, коли виникають шоки.

💬 «Досвід НБУ у воєнних умовах є яскравим прикладом такої інституційної стійкості. Під час повномасштабної війни Україна успішно перейшла від фіксованого обмінного курсу до керованої гнучкості курсу, поступово пом’якшила валютні обмеження та повернулася до гнучкого інфляційного таргетування», – наголосив очільник Банку Литви.

🟢 Про формування довіри

Довіра до центрального банку вибудовується роками й тримається на послідовності політики та здатності забезпечувати цінову й фінансову стабільність, переконаний Міхаель Фауленд.

💬 «Якщо ринок бачить, що ви послідовні, незалежно від різних шоків, які відбуваються навколо, це зрештою захистить довіру», – додав він.

🟢 Про інтелектуальну спроможність

Як зазначив Ілія Лінгорський, інтелектуальний потенціал центробанку є джерелом довіри, яке потрібно розвивати щодня. Свобода висловлювань та незалежність центрального банку від політичного впливу критично важливі для цього розвитку, переконаний він.

🟢 Про співпрацю і стійкість

Знання, на думку дискутантів, – це єдиний актив, який приростає, коли ним діляться. Тому співпраця центробанків вкрай важлива.

💬 «Довіра – це не лише мандат та історія досягнень. Це інституція, здатна мислити вільно, мислити наперед і мислити разом з іншими», – сказав Ілія Лінгорський.

Як приклад він навів НБУ, який ділиться з міжнародними колегами своїм досвідом збереження стабільності та забезпечення безперервної роботи фінансової системи і платіжної інфраструктури в умовах повномасштабної війни.

➡️ Преглянути відеозапис концеренції можна за посиланнями на лендингу: https://events.bank.gov.ua/ARConference/2026/index.html

​​💡Роль незалежності центрального банку у підтримці сучасних підходів до монетарної політики – фінальна панельна дискусія #NBUNBPconference26.

Спікери:

▪️Анка Драгу, Голова Національного банку Молдови;
▪️Девід Вавра, засновник OGResearch, радник Голови НБУ;
▪️Анніка Еріксґаард, заступниця генерального директора з питань інвестицій та міжнародних відносин у Генеральному директораті з економічних та фінансових питань Європейської комісії;
▪️Павел Шаламаха, член Правління Національного банку Польщі;
▪️Олександр Кравченко, Міністр економіки та довкілля України.

Модератор: Лука Гаттіні, керівник підрозділу макроекономіки в Європейському інвестиційному банку.

Ключові висновки
👇👇👇

1️⃣ Незалежність центрального банку є однією з необхідних умов для членства в ЄС та важливою складовою європейської моделі макроекономічної стабільності.

Вона має бути частиною сильного макроекономічного міксу – у поєднанні із фіскальною стабільністю та структурними реформами.

2️⃣ Формального запровадження інфляційного таргетування недостатньо, якщо центральний банк не має можливості незалежно використовувати свої інструменти.

Досвід Великої Британії демонструє, що посилення незалежності центрального банку сприяло зниженню довгострокових інфляційних очікувань і вартості обслуговування державного боргу.

3️⃣ Незалежність потребує інституційних гарантій. Серед ключових захисних факторів – сильні законодавчі та конституційні гарантії, чітке розмежування повноважень і відсутність політичного втручання у монетарну політику.

4️⃣ Центральні банки можуть виконувати широкий спектр функцій – від монетарної політики до нагляду за фінансовим сектором та платіжними системами, залишаючись незалежними.

Водночас розширений мандат можливий лише за умови чіткої ієрархії цілей, де цінова стабільність залишається пріоритетом.

5️⃣ Фінансові ринки можуть бути важливим союзником незалежності центрального банку. Водночас покладатися на них як на останню лінію захисту від політичного втручання небезпечно: втрата довіри ринків може дорого коштувати державі через зростання вартості фінансування.

❓Що це означає для України

Для України сильні інституції, незалежний центральний банк і узгоджена макроекономічна політика є критично важливими як для збереження цінової та фінансової стабільності, так і подальшого руху до Європейського Союзу.

Міжнародний досвід підтверджує: незалежність центрального банку – це не привілей, а фундамент макроекономічної стабільності.

➡️ Запис конференції, а також програма та інформація про спікерів доступні тут.

Дякуємо, що були з нами!

#​​NBUNBPconference26

💡X Щорічна дослідницька конференція, яку ми традиційно проводили спільно з центробанком Польщі, завершилася.

Два дні, понад 60 учасників із більш ніж 20 країн, 12 презентованих досліджень, п’ять панельних дискусій, спільна розмова про те, що допомагає інституціям вистояти в часи потрясінь – стійкість, довіра та інновації.

Показово, що ці слова стали не просто темами програми, а наскрізною лінією майже всіх виступів. На цьому наголосив Володимир Лепушинський, заступник Голови НБУ, у своїй підсумковій промові.

Він сформулював висновки з усіх обговорень на конференції.
⬇️⬇️⬇️

🟢 Стійкість і гнучкість. У часи постійних потрясінь центральні банки мають бути гнучкими й адаптивними, але ця гнучкість повинна спиратися на міцний якір – цінову стабільність, інституційну незалежність і чітке розуміння своєї мети.

🟢 Довіра. Вона формується роками, але проходить справжню перевірку саме під час кризи. Репутацію не можна створити в момент потрясіння – її фундамент закладається задовго до нього через послідовність, дисципліну, зрозумілі правила та якісні реформи.

🟢 Незалежність. Захист інституційної незалежності центрального банку в умовах фіскального тиску та геополітичних криз став однією з наскрізних тем конференції. Саме міцний інституційний фундамент дає змогу зберігати стійкість і довіру в екстремальних умовах.

🟢 Інновації та відповідальність. Дискусії про штучний інтелект, технології та цифровізацію показали: нові можливості мають супроводжуватися відповідальністю, а технології – працювати на суспільний інтерес, а не створювати нові ризики чи поглиблювати існуючі проблеми.

💬 «Найбільше мене вразило те, як наші колеги говорили про Україну. Не як про випадок, що потребує співчуття, а як про джерело досвіду та перевірених знань», – сказав Володимир Лепушинський.

Мартін Кохер прямо заявив: те, що зробив НБУ, не просто приклад гнучкої політики, а справжнє інституційне досягнення.

Фабіо Панетта наголосив, що, попри винятково важкі умови, НБУ зумів зберегти монетарну та фінансову стабільність, адаптуючи свої інструменти до вимог воєнного часу.

Яцек Ястшембський відзначив, що зростання рівня гармонізації українського регулювання з нормами ЄС з близько 50% до майже 80% в умовах воєнного стану є «абсолютно вражаючим».

Від імені НБУ дякуємо всім спікерам, учасникам, модераторам, колегам із Національного банку Польщі та широкому колу партнерів, зокрема МВФ програмі міжнародного співробітництва STEP IN 2 EU!

➡️ Запис і програма конференції та інформація про спікерів доступні тут.

➡️ Прочитати підсумки панельних дискусій та виступів ключових спікерів можна за хештегом #NBUNBPconference26.

До зустрічі наступного року! 🇺🇦

​​✅ “Армія+” напряму підключено до Системи BankID НБУ.

Відтепер авторизація для його користувачів стала ще зручнішою і потрібно робити менше натискань у застосунку.

Це стало можливим завдяки продовженню співпраці Національного банку та Міністерства оборони України.

💬 «Одне із завдань держави – забезпечити громадян зручним, надійним та безпечним доступом до цифрових послуг. Підключення мобільного застосунку “Армія+” безпосередньо до Системи BankID НБУ – важливий крок у цьому напрямі. Адже авторизація в ньому для військовослужбовців стане ще простішою», – зазначила заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Ольга Василєва.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​Національний банк взяв до відома рішення Вищого антикорупційного суду, про яке сьогодні повідомили медіа. Після отримання та ознайомлення з відповідним судовим рішенням Національний банк забезпечить належне реагування в межах своїх повноважень та відповідно до вимог законодавства.

➡️ Водночас Національний банк вважає за необхідне наголосити на принциповій позиції щодо здійснення банками операцій із внесення застави.

Національний банк не надавав банкам вказівок або рекомендацій ані щодо автоматичної відмови в проведенні операцій із внесення застави до Вищого антикорупційного суду, ані щодо обов’язкового проведення таких операцій.

Рішення щодо кожної конкретної операції банк приймає самостійно за результатами її належного аналізу та із застосуванням ризик-орієнтованого підходу відповідно до вимог законодавства.

Ризик-орієнтований підхід не означає ані ігнорування банками встановлених законодавством вимог фінансового моніторингу, ані необґрунтованої відмови в обслуговуванні клієнтів (де-рискінгу).

Сам факт того, що кошти вносяться як застава в кримінальному провадженні, не є автоматичною підставою для визнання операції підозрілою або відмови в її проведенні. Так само статус політично значущої особи (PEP) сам по собі не є підставою для відмови в обслуговуванні.

Банк має ретельно проаналізувати конкретну операцію та її учасників, зокрема джерела походження коштів, фінансовий стан платника, зв’язок між заставодавцем та особою, за яку вноситься застава, а також інші обставини, що можуть свідчити про підвищений ризик. Рішення про проведення операції або відмову в її проведенні має бути результатом такого індивідуального аналізу, зокрема з урахуванням історії відносин із клієнтом та джерел походження безготівкових коштів незалежно від часу їх перебування на рахунку або джерел готівкових коштів незалежно від факту наявності інформації про них у декларації НАЗК.

Національний банк уже аналізує практику проведення банками таких операцій та найближчим часом надасть банкам додаткові роз’яснення щодо належного застосування ризик-орієнтованого підходу під час здійснення операцій із внесення застави.